Українська класика на музичних заняттях в дошкільних навчальних закладах

Вступ.

1. Процес естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва.

2. Розвиток гуманних почуттів засобами класичної музики.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Розвиток національної системи освіти в Україні як необхідний елемент розбудови самостійної держави вимагає вдосконалення існуючих форм і методів виховного впливу на особистість дитини дошкільного і молодшого шкільного віку. Як визначено в Законі України «Про освіту», виховні та навчальні заклади повинні забезпечити саме з цього віку пріоритетний розвиток високої моральності художньо-естетичних цінностей та смаків.

У цьому зв'язку розвиток нових теоретичних та практичних підходів до обґрунтування сучасної системи естетичного виховання дітей має незаперечне значення для успішного вирішення цих завдань. Актуальним є уточнення місця і ролі музики як засобу впливу на емоційний розвиток підростаючої особистості, з'ясування принципів організації процесу естетичного виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку засобами музичного мистецтва, обґрунтування необхідних методів трансформації цього напряму виховання.

Поглиблене й неперервне естетичне виховання засобами музики у формі ігрової драматизованої дії, свята, пов'язаного з художніми образами української самобутньої культури, національними звичаями й традиціями за умов створення цілісного соціально-педагогічного осередку, у якому музика є необхідним елементом навколишнього середовища і активним виховним чинником, а музично-естетична діяльність постає однією з провідних форм діяльності дитини в певному віці, повинно стати новим підходом, який забезпечує формування всебічно розвинутої особистості.

Ідеї, які обгрунтовують необхідність вдосконалення початкового естетичного виховання засобами музичного мистецтва, містить спадщина класиків музичної педагогіки – О.Апраксіної, А.Артоболєвської, Б.Асаф'єва, Л.Баренбойма, Н.Ветлугіної, Д.Кабалевського, К.Стеценка, М.Шафнера, С. і В.Шацьких, Б.Яворського.

1. Процес естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва

В контексті використання педагогічної технології, побудованої на єдності української самобутньої культури, фольклорного свята, дитячої гри, процес естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва ще не досліджений.

Доведено, що музичний звук відтворює людські емоції і сам їх формує, причому вплив слухового сприйняття на формування психіки є онтогенетично раннім і глибоким. Народжена дитина володіє здібністю і потребою у вираженні своїх емоцій за допомогою звуку. Її подальший розвиток залежить від успішності і глибини навчання культурному звуковираженню емоцій. Дія звуку як об'єктивного фізичного процесу на організм не вичерпується збудженням слухомовного апарату. Звук чинить цілісний і всебічний вплив на живу систему, стимулює елекромеханічні і біохімічні реакції. Вплив звуку є найбільш глибоким і різнобічним і виконує функції керування процесами і становищами організму. Цей вплив може бути як корисним, підпорядковуючим, так і шкідливим, дезорганізуючим фізіологічні, нервові та психічні процеси.

Для дітей дошкільного віку найбільш природним є музично-естетичне навчання і виховання, побудоване на етнонаціональній основі.

Система методологічних принципів організації та створення оптимальної моделі естетичного виховання дітей віком 5-10 років засобами музичного мистецтва повинна включати до себе ідею пріоритету естетичного виховання, зокрема музичного, його базової ролі по відношенню до таких видів виховання, як інтелектуальне, моральне, трудове, фізичне, які традиційно вважаються головними. Вони є тільки найбільш складними, інтегруючими, але ніяк не можуть розглядатися як первісні.

Одним із важливих завдань естетичного виховання дітей дошкільного віку є розвиток емоційної чутливості до музики. У процесі виховання природних задатків емоційної чутливості вихователь повинен прагнути розвивати у дітей загальну музикальність, учити їх не тільки розуміти, відчувати, переживати зміст музики, а й звертати увагу на її виражальні засоби.

Заслуговує на увагу й той факт, що у дитячому репертуарі одне з чільних місць займала народна пісня. Вважалось, що без використання багатої спадщини музичного фольклору неможливе здійснення естетичного та художнього виховання дітей. Значну цінність щодо цього становив збірник класика української музики Я.Степового «Проліски», у якому розміщено обробки народних дитячих пісень і деякі власні твори композитора, а саме: пісні-примовки, танцювальні пісні та пісні-ігри для дітей дошкільного і шкільного віку.

Покращення стану музично-виховної роботи у дошкільних закладах як одного із засобів естетичного виховання вимагає серйозної, вдумливої і творчої роботи з боку музичних керівників та педагогів. Відповідно до цього, нею було сформульовано ряд основних завдань, які поставали перед працівниками дошкільних навчальних закладів, а саме: виховання у дітей інтересу і любові до музичного мистецтва, навчання слуханню та розумінню музики, розвиток музичної сприйнятливості, емоційної чутливості, музичних здібностей, навчання співів та музично-ритмічних рухів. Вона вважала, що насамперед потрібно зацікавлювати дітей музичними заняттями, подавати їм яскраві художні музичні враження, намагатися, щоб вони якомога частіше слухали музику і щоб слухання її викликало у дітях радість і задоволення. Велику роль у цьому процесі вона відводила виконанню музичних творів, яке повинно бути бездоганним, художнім і правильно передавати їхній зміст.

На важливості залучення дитини до відповідного виду музичної діяльності наголошувала С.Шоломович. Вона підкреслювала, що слухання музики, співи, музично-ритмічні рухи повинні бути спрямовані на формування та розвиток сприймання як одного з видів слухового сприймання та становлення у слухачів музичного образу. Великого значення для повноцінного сприймання як необхідної передумови формування у дітей потреби в музиці, виховання любові й інтересу до неї, художнього смаку С.Шоломович також надавала добору репертуару та його виконанню. Вона відзначала, що у процесі добирання музичних творів необхідно враховувати їх доступність, ідейно-виховну цінність і художність, а також вікові й індивідуальні особливості дітей. «Саме сприймання музики», – підкреслювала С.Шоломович, – «цілісне і диференційоване, що спирається на виділення дітьми найбільш яскравих засобів музичної виразності, сприяє музичному й естетичному розвитку дитини, її духовному зростанню» [5, 6].

Розвитку усвідомленого сприймання музики у процесі виховання і навчання приділяла увагу Р. Зінич. Вона спиралась на думку В. Шацької про необхідність навчати цілеспрямованому естетичному сприйманню мистецтва. За словами Р. Зінич, що більше музики чує дитина у навчально-виховному процесі дошкільного закладу, то багатший її емоційний досвід, то вища музикальність, тим більше коло образів вона сприймає і то більше музичних творів будуть їй доступні. Цього положення дотримувалась і С.Шоломович, яка вважала, що для повноцінного сприймання музики потрібна цілеспрямована робота. Саме у результаті систематичної роботи діти починають відчувати і розрізняти засоби музичної виразності, форму творів, жанри, а це, в свою чергу, поглиблює естетичні почуття [3; 2,6].

Одним із важливих завдань естетичного виховання дітей дошкільного віку є розвиток емоційної чутливості до музики. У процесі виховання природних задатків емоційної чутливості вихователь повинен прагнути розвивати у дітей загальну музикальність, учити їх не тільки розуміти, відчувати, переживати зміст музики, а й звертати увагу на її виражальні засоби, зауважувала Р.Зінич [3, 4].


2. Розвиток гуманних почуттів засобами класичної музики

Василь Сухомлинський вважав, що розуміння краси мелодії відкриє дитині її власну душевну красу і допоможе усвідомити свою гідність. Музичне виховання педагог розглядав не як виховання музиканта, а як виховання людини.

Одначе сьогодні мусимо констатувати: всі можливості музики для розвитку особистості дитини в період дошкільного дитинства не реалізовуються, зокрема музичні керівники замало звертають уваги на гуманістичну спрямованість музики. Саме тому ми обрали таку проблему нашого дослідження: за яких психолого-педагогічних умов можна оптимально використати весь багатий гуманістичний потенціал музики для виховання у дошкільнят шостого року життя кращих людських якостей.

До питання музичного репертуару. Чинні в Україні програми дають перелік музичних творів, орієнтованих на вирішення лише загальних завдань музичного виховання. Актуальні для конкретних педагогічних ситуацій твори здебільшого мають обирати самі муз-керівники. Так, ми для виховання гуманістичних почуттів добирали твори, що могли б охопити весь спектр дитячого сприймання. Це були традиційні для практики дошкільного виховання "Пори року", "Дитячий альбом", фрагменти з балетів П. Чайковського, творів Е. Гріга, В. Косенка тощо. Але ми доповнили репертуар і музикою, яка мало використовується в роботі з дітьми, проте має великий потенціал формування гуманістичних якостей ("Елізі", "Місячна соната", "Байбак"/!. Бетховена, "Жарт", "Катеринка" Й. Баха, "Полонез" М. Огінського, музика О. Рибнікова, С Крилатова, М. Дунаєвського, Р. Паулса до мультфільмів та кінофільмів тощо). Звісно, належне місце посіли і твори з музичного фольклору. Щоб активізувати інтерес дітей до музики, створили серію розповідей "Казки про музику". Пропонуємо кілька прикладів для більш детального аналізу.

"ЯК СТВОРЮЄТЬСЯ МУЗИКА" (П. ЧАЙКОВСЬКИЙ, "ДИТЯЧИЙ альбом)

— Діти, ви чули ім'я Петра Ілліча Чайковського і його гарну музику. Композитор дуже любив і розумів дітей. Одного разу він вирішив зробити всім хлопчикам і дівчаткам подарунок. Подарунок незвичайний — цілий музичний світ, де живуть казкові герої, де співає на всі голоси природа, де панують любов і добро. Композитор написав 24 маленькі п'єси для фортепіано і назвав збірку "Дитячий альбом". Відкриємо одну з його сторінок. (Звучить музика).

Вечір... Довколо все стихло. Братик і сестричка приготувалися до сну, а няня прийшла розповісти їм казку. Вона знала багато казок — веселих, іноді сумних і навіть трішки страшних. Цього вечора няня почала свою казку дуже загадково. Діти стихли й уважно слухали. Казка ставала дедалі таємничішою, страшнішою... Діти співчували її героям і хотіли, щоб усе закінчилося добре. Так і сталося, бо кожна казка має щасливий кінець. Братик і сестричка заснули спокійно. Цю п'єсу композитор так і назвав: "Нянина казка".

— Чи сподобалась вам музика? А яку казку ви уявляли собі? Нумо, хто хоче розповісти?

"З ЧОГО ВИНИКАЄ МЕЛОДІЯ" (Е. ГРІГ, "Пташка")

— Діти, давайте визирнемо у вікно. Бачите, яке свіже блакитне небо, яке яскраве, привітне сонечко. Весна! І можна не тільки бачити, а й слухати: як дзвенять струмочки, як співають пташки. Здається, що все довкруж сповнене лагідними звуками. Дослухайтесь... (Звучить музика). Колись композитор Едвард Гріг отак замилу-вався весною, заслухався пташиними піснями. Ці невибагливі мелодії так сподобалися йому, що він захотів відтворити цю красу для всіх людей. Він сів до фортепіано, почав награвати... І під його руками народилася ця гарна мелодія. П'єсу композитор назвав "Пташка", вона ніжна, добра, мов сама весна.

— Діти, а хто з вас хоче спробувати сам відтворити звуки весни?

Наступним етапом був розвиток асоціативного мислення. Спочатку асоціації у дітей виникали після того, коли педагог супроводжував музику роздумами про неї, потім діти, спираючись на власний чуттєвий досвід, навчалися творити певні образи самі; придумували про музику казки та історії. Дуже важливо було забезпечити "живе" спілкування дошкільнят з музикою. Ми робили це двома шляхами: безпосередньо (музика — дитина) та опосередковано (музика — педагог — дитина). Подаємо фрагмент заняття.

Мета: викликати у дітей бажання слухати музику, коли вихователь моделює втілені в ній образи, активізує особистісні емоційні переживання.

"СЛУХАЙ І ВІДЧУВАЙ" (М. Римський-Корсаков, "Море")

— Діти, поміркуємо сьогодні про красу, що оточує нас. Про красу в природі, в людських душах, у творах мистецтва. Вона скрізь. Оленко, де ти бачиш красу? А ти, Андрійку? А мені більш за все подобається краса в природі: я бачу її у промінчику сонця, у зимовому засніженому лісі, у першому проліскові, в мелодії літнього дощу. Про красу природи поети склали вірші, художники намалювали її на картинах, композитори написали музику. Ось вслухайтесь у ці звуки.

...Тихо навкруги, і тільки легкий шепіт хвиль інколи порушує спокій, але з кожною хвилиною вітер стає дедалі дужчим, небо затягують важкі темні хмари. Хвилі більшають, набирають сили і ніби вже змагаються одна з одною. Починається буря. Хмари вже зовсім почорніли, хвилі стали несамовитими — підіймаються високо вгору і з гуркотом падають униз. Мить, ще мить — вітер вщухає, знову — блакитне небо, яскраве сонце і тихе спокійне море.

Цю прекрасну музику створив композитор М. Римський-Корсаков і назвав він її "Море". Чудово, ви згодні зі мною? А за допомогою яких слів можна створити образ моря? А якщо намалювати бурю фарбами? Які візьмемо кольори? Яким бачиш море ти, Сергійку? А ти, Наталко?

Провідними методами на третьому етапі роботи були творчі завдання з метою розвитку чуттєвої сфери дитини і ситуації вибору, наприклад: "Музика про добре і зле, гарне й негарне", "Сумне чи веселе?", "На якому інструменті заграли б Чебурашка, Буратіно? Бармалей? Білосніжка?", "Що можна робити під музику?" тощо.

Методи, що ми використовували, забезпечили дітям необхідну для цього віку музичну освіту, сприяли розвиткові здатностей розуміти почуття, настрої інших, співчувати, поділяти радість.

Дітям збудливим, неспокійним корисні мелодії в повільному темпі - "адажіо", "анданте". Такими бувають звичайно другі частини класичних сонат, інструментальних концертів. Оскільки на початку своїх досліджень наші лікарі опиралися на досвід німців у цій області - у Німеччині було найбільше літератури по цьому питанню, у їхніх програмах переважала німецька й віденська класика: Моцарт, Шуберт, Гайдн... Потім додалися Вивальди, Бетховен, Чайковський...

Це може бути, наприклад: 2-я частина "Маленької нічної серенади" Моцарта, "Зима" з "Пір року" Вівальді, дует Лізи й Полини з опери Чайковського "Пікова дама", колискові пісні. Причому мелодія зі словами впливає на дітей сильніше, ніж мелодія без слів. А живий спів - сильніше записаного на диск або касету інструментального виконання. І не важливо, на якій мові співають, немовлята прекрасно слухають, наприклад, колискову Брамса або Рождественські пісні на німецькій мові.

А для дитини із синдромом гноблення, які погано ссуть, іноді навіть неритмічно дихають, корисні добутки в темпі "алегро" і "алегро модерато" Моцарта, Шуберта, Гайдна... Наприклад: вальси з балетів Чайковського, "На трійці" з його ж "Пір року", "Весна" з "Пір року" Вивальди, а також маршові мелодії.

Сеанси музикотерапії добре впливають і на здорових, що нормально розвиваються малят. Адже і їх іноді треба заспокоїти або, навпаки, підбадьорити. От і можна це зробити за допомогою розслаблюючої або музики, що активізує

У жодному разі не можна давати маленьким дітям слухати музику через навушники. Наші вуха природою пристосовані для неуважного звуку. Від спрямованого звуку незрілий мозок може одержати акустичну травму

Музикотерапія протипоказана: дітям зі схильністю до судорог, дітям у важкому стані, що супроводжується інтоксикацією організму, хворим отитом, дітям, у яких різко наростає внутрічерепний тиск.

Важливо використовувати цілющі впливи музики для зміцнення психічного здоров'я людини на ранніх етапах її життя. Адже музика здатна допомагати молодій людині зрозуміти навколишню дійсність, красу природи, довершеність поезії, живопису, театру, історії свого народу, виступаючи специфічним генератором ціннісного ставлення до світу, оскільки справжні естетичні враження, насолоду від зустрічі з медичним мистецтвом дістає лише той, хто вміє уважно слухати, переживати, розмірковувати над почутим. Отож необхідно змалку привчати дітей до роботи розуму і душі, збагачувати їхній досвід спілкування з музичними творами.

Як довели вчені-психологи, систематичні заняття музикою у віці від 5 до 15 років дозволяють значно підняти IQ, тобто інтелектуальний потенціал людини, краще розвинути пам'ять, аналітичні здібності, орієнтацію, не кажучи вже про позитивну корекцію нервової системи. В більшості передових європейських країнах, як і за океаном уроки музики, спів, гра на інструментах належать до обов'язкового елементу виховання, оскільки музика найбільш сильніший емоційний вплив на дитину. Крім того, під час слухання музики регулюються фізіологічні процеси в організмі, стимулюється м'язова активність, підвищується загальний тонус організму, покращується мовленнєва та рухова активність.


3. Особливості застосування класичної музики на заняттях у дошкільному закладі

Формування морально - етичних якостей особистості через вплив української класичної музики на духовний світ дошкільнят є головним завданням музичного виховання. У процесі навчання ставлення дошкільнят до музики повинне набувати якомога більшої естетичної орієнтації. Дуже важливо, щоб кожен твір, який звучатиме на занятті, став для дітей цінним, залишив слід у їхніх серцях. Атмосферу занять, їх зміст спрямовую на те, щоб у дітей з'явилось власне відношення до музики. Без створення на занятті особливої атмосфери спілкування з музикою неможливо встановити справжні і глибокі зв'язки музики з життям, у свідомості дошкільнят вивести їх через музику на роздуми життєво важливі для становлення особистості.

Вагомою умовою музичного виховання вважаю вироблення у дітей вміння не просто слухати чи виконувати музичні твори, а сприймати музику усією душею, усім серцем. Всі види діяльності на занятті підпорядковуються основній темі, використовуючи методи роботи, головними з яких є:

а) метод емоційної драматургії;

б) метод узагальнення;

в) метод забігання на перед та повернення до вивченого.

Потрібно прагнути поєднати виховання і навчання, спонукаючи дитячі душі трудитися протягом усього уроку. У процесі розвитку активного сприймання музики спираюсь на після довільну увагу, яку підтримую інтересом учнів. При аналізі музики пропонувати дошкільнятам керуватись такою загальною схемою спостережень:

а)визначення характеру твору, основних настроїв і почуттів;

б)встановлення динаміки розвитку музичного образу, кульмінації твору;

в) визначення ідейно - естетичного змісту твору ;

г) самоаналіз впливу твору, його естетична оцінка.

З перших уроків музики дошкільнятам пояснювати: музика - жива, в ній б'ється серце. Музика вміє розмовляти, у неї своя особлива мова, яку потрібно навчитися розуміти. Спираючись на свій музичний досвід діти відзначають, що пісня радісна, святкова. Звертати увагу на наспівність мелодії. Характеризуючи музику діти відмічають, що:

- Пісенька лагідна і ніжна, бо до школи проводжає мама.

- Пісня радісна, тому що у школі багато друзів.

- Пісня красива і добра.

В процесі роботи над піснею у дітей розвивається мислення, формується позитивне ставлення до навчання у школі, виховується почуття любові та поваги до батьків і вчителів.

Поступово накопичуючи музичні враження вчити дітей сприймати контрастні твори. Глибшому аналізу музики сприяє пластичне інтонування, використання прийому „руйнування" початкового образу. При повторному слуханні „Танцю феї Драже" П.Чайковського дошкільнята відразу помітили зміну регістру звучання музики:

- Музика не може бути низькою і важкою. Фея Драже не зможе танцювати.

- Фея Драже чарівна і казкова, тому музика легка і красива. Описуючи образ Баби Яги („Баба Яга" П.Чайковський). Маленькі слухачі відмітили:

- Баба Яга сердита і зла.

На запитання: "Чому музика швидка, адже Баба Яга стара, а старі люди ходять повільно?" учні відповіли:

- Баба Яга не ходить, а літає у ступі.

- Музика швидка тому, що Баба Яга хоче зробити багато зла.

Дошкільнята дуже тонко відчувають зміну почуттів та настроїв у музиці. Завдання вихователя загострити, підкреслити ці відчуття.


Висновки

За результатами досліджень багатьох науковців, тільки класична музика і головне, перш за все у живому виконанні, позитивно впливає на фізичний та психічний стан людини, на здоров'я хворих. У них не тільки знижується рівень артеріального тиску, а й відбуваються позитивні емоційні зміни. Жива музика композиторів - класиків допомагає позбутися депресивних станів, стресів, тривог, переживань і страждань, які негативно впливають на процес одужання.

Класичними називаються твори мистецтва, що зберегли до теперішнього часу значення взірцевих.

Саме в дошкільному дитинстві закладаються основи музичного виховання, естетичного відношення до життя, основна навичка культури слухання, яка формується в цей віковий період. Слухання музики в повній тиші від початку до кінця є дуже важливим для розвитку особистості.

На відміну від інших видів мистецтва: графіки, живопису, скульптури, архітектури – музика має часовий характер, адже подібно до мистецтва слова вона розгортається в часі.

Повноцінне сприймання є необхідною передумовою виховання у дітей любові та зацікавленості в музиці, формування у них музичного смаку. Воно збагачує їхні музичні враження, досвід. Адже діти здатні сприймати й складніші музичні твори, які поки що не можуть ні проспівати, ні зіграти на інструменті, ні передати рухами.

Видатний композитор і педагог Д.Кабалевський наголошує: ”Музика стане професією небагатьох, але полюбити, навчитись слухати її і розуміти повинні всі”.


Список використаної літератури

1. Вітлугіна Н. Музичне виховання в дитячому садку. Київ. Вища школа. –1978.

2. Дитина : Методичні рекомендації програми виховання і навчання дітей від 3 до 7 років.- К.: Богдана , 2003.- 325.

3. Дитина : Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років.- К.: Богдана , 2004. -231с.

4. Зінич Р. Досвід роботи з розвитку чистоти інтонації в співах дошкільників // Дошкільне виховання. – 1962. - №5. – С. 9–12.

5. Зінич Р.Т. Формування емоційної чутливості дитини до музики // Дошкільне виховання. – 1970. - №5. – С. 33–37.

6. Ільїна Г.О. Про розвиток у дітей цілісного сприймання // Дошкільне виховання. – 1970. - №8. – С. 28 – 31.

7. Специальная дошкольная педагогика и психология : Сборник программ нормативных курсов для высших учебных заведений./ Под ред В.И.Селиверстова. - М.: ВЛАДОС, 2001. - 336 с.

8. Шоломович С. Сприймання музики // Дошкільне виховання. – 1970. - №3. – С. 28 – 31.

9. Шоломович С.М. Слухання музики в дитячому садку // Дошкільне виховання. – 1970. - №12. – С. 31 – 36

10. Шоломович С. Методика музичного виховання в дитячому садку. Київ. Вища школа. 1978.

загрузка...
Top