Сучасний ринок і логістика

Вступ.

1. Сучасний етап розвитку логістики.

2. Мета, завдання та функції логістики як інструменту ринкової економіки.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Сучасний ринок ставить перед логістикою як зв’язувальним ланцюгом між потребами ринку, виробництвом, мережею розподілу і доставки задачі прискорення руху матеріальних потоків і зокрема засобів виробництва, по логістичному ланцюгу. Тривалий процес транспортування приводе до того, що продукція стає морально застарілою ледь попавши на ринок (напр. комп’ютери). Необхідно прискорити рух товарів, зробити всю ЛС більш гнучкою, що швидко адаптується до умов ринку. Є три основні шляхи вирішення цієї проблеми:

- скорочення довжини логістичного ланцюга шляхом більш тісних контактів з постачальниками і споживачами і виключення із процесів руху товарів операцій складування ;

- контроль за матеріальним потоком на всьому шляху його просування на основі створення інформаційних систем управління логістикою ;

- надання всіх видів діяльності, які зв’язують ринок послуг з ринком попиту, як взаємозв’язаної ЛС.

Основою економіки будь-якої держави є ринок товарів і послуг або товарний ринок. Об’єктами товарного ринку є товари і послуги, а суб’єктами – виробники і споживачі, продавці і покупці. Товар – це продукт праці, який призначений для продажу і задовольняє певну потребу підприємства або населення. Послуга – це товар, який не має матеріальної форми.

Складовою товарного ринку є ринок засобів виробництва (РЗВ), який складається із засобів праці та предметів праці. Предмети праці – це природна речовина (сировина, матеріали), на яку людина впливає в процесі праці з метою пристосування її для особистого або виробничого споживання. Засоби праці – це сукупність усіх речових елементів, які людина використовує для впливу на предмети праці.


1. Сучасний етап розвитку логістики

Термін “логістика”, відомий донедавна лише вузькому колу спеціалістів, набуває сьогодні широкого розповсюдження. Основна причина цього явища полягає в тому, що поняття “логістика” почало використовуватися в економіці.

Логістика – наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних і інформаційних потоків у просторі і в часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача.

Логістика – наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, здійснюваними у процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача з врахуванням інтересів та вимог останнього, а також передачі й обробки відповідної інформації.

Логістика – це гармонізація інтересів учасників процесу переміщення продукції, форма оптимізації ринкових зв’язків, тобто вдосконалення управління матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними та фінансовими потоками на шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції на основі системного підходу й економічних компромісів для отримання синергичного ефекту.

Сучасний етап розвитку логістики характеризується створенням великої кількості професійних організацій. Це зв'язано з тим, що мистецтво логістики розвивається настільки стрімко й швидко, що професіоналам приходиться постійно займатися самоосвітою. Застосування логістики значно підвищує продуктивність праці як у сфері обігу, так і у сфері виробництва.

1. Значно виросла вартість транспортних послуг. Транспорт перестав вважатися стабільним фактором бізнесу, у проблемах логістики, зв'язаних із транспортом, потрібно було здійснювати менеджмент більш високого рівня, причому одночасно як на рівні поточних операцій, так і на рівні політики,

2. Ефективність виробництва досягла максимуму. Стало важко домагатися додаткової економії коштів, оскільки весь прибуток формувався у виробництві. Але фізичний розподіл і логістика були фактично недослідженими областями з погляду прибутковості й ефективності,

3. Відбулися фундаментальні зміни у філософії товарно-матеріальних запасів.

4. Асортимент товарів істотно розширився. Кількість одиниць обліку запасів росло за експонентним законом, що значно ускладнювало ефективне управління запасами.

5. Відбулися революційні зміни у сфері виробництва комп'ютерів і комунікаційних технологій, що сприяло здійсненню логістичного підходу, побудованого на безлічі облікових елементів і оперуючого великими обсягами даних.

6. Використання комп'ютерів у світі бізнесу постійно розширюється.

У багатьох фірм з'явилася можливість систематично вивчати якість сервісу, що їм надають постачальники Проводячи такого роду аналіз, багато фірм одержали можливість модернізації своїх систем розподілу.

7. Громадськість звернула увагу на проблеми забруднення навколишнього середовища і повторного використання відходів (рециклінг). Ці проблеми зв'язані з логістикою, оскільки мова йде про пакувальні матеріали і про створення каналів повернення відходів для переробки.

8. З'явилися нові, великі мережі роздрібного продажу і торговельні фірми масового продажу з дуже складними логістичними системами. Крім центрів масової торгівлі, з'явилися також мережі великих спеціалізованих магазинів, що процвітають багато в чому завдяки добре відпрацьованим логістичним системам[2, c. 19-21].

Сучасний етап розвитку логістики характеризується створенням великої кількості професійних організацій. Це зв'язано з тим, що мистецтво логістики розвивається настільки стрімко й швидко, що професіоналам приходиться постійно займатися самоосвітою.

Застосування логістики значно підвищує продуктивність праці як у сфері обігу, так і у сфері виробництва. За оцінками фахівців, з початку 1980-х р.р. у США в щорічному загальному збільшенні продуктивності праці (5 - 6%) половина (2,5 -3 %) досягається за рахунок поширення логістики. Установлено, що скорочення на 1% логістичних витрат еквівалентно майже 10%-ному збільшенню обсягу продажів. Наскрізний моніторинг матеріального потоку, за даними Європейської асоціації, забезпечує скорочення запасів на 30 - 70%; за даними промислової асоціації США - на 3 - 50%. На думку фахівців (експертна оцінка), застосування логістики дозволяє: знизити рівень запасів на З0 - 50%; скоротити час руху продукції на 25 -45%; скоротити повторні складські перевезення в 1,5-2 рази; скоротити витрати на автоперевезення на 7 - 20%, на залізничні - на 5 - 12%[6, c. 32-34].

2. Мета, завдання та функції логістики як інструменту ринкової економіки

Головна ідея логістики - організація у рамках єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації вздовж всього ланцюга від виробника до споживача. Принципи логістичного підходу вимагають інтеграції матеріально-технічного забезпечення, виробництва, транспорту, збуту і передачі інформації про пересування товарно-матеріальних цінностей у єдину систему, що повинно підвищити ефективність роботи у кожній із цих сфер і міжгалузеву ефективність.

Таким чином, мета логістики - це оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції.

Відомі дослідники у сфері логістики Е.Мате та Д.Тискьє бачать мету логістики «в оптимізації пропозиції продукції компанією таким чином, щоб ця продукція знайшла свого споживача в найбільш вигідних щодо загальної рентабельності умовах».

Найчастіше мету логістичної діяльності пов'язують з виконанням так званих правил логістики. Найбільш розповсюдженим підходом є виділення «шести правил логістики», так званого логістичного міксу (за аналогією з маркетинговим міксом) чи комплексу логістики:

· продукт - потрібний продукт;

· кількість - у необхідній кількості;

· якість - необхідної якості;

· час - необхідно доставити у потрібний час;

· місце - у потрібне місце;

· витрати - з мінімальними витратами.

Однак деякі автори дещо розширюють комплекс логістики, додаючи до нього такі елементи як «споживач», тобто потрібному споживачу і «персоніфікованість», що означає розробку системи обслуговування для кожного замовлення.

Мета логістичної діяльності буде реалізована, якщо наведені вище правила виконані, тобто забезпечена найкраща і швидка відповідь на ринковий попит при найменших витратах. При цьому необхідно підкреслити, що головна мета логістики є вираженням ідеальної ситуації, якої необхідно намагатися досягти.

Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за ступенем значимості розділяють на три групи [1, с.40-42]:

· глобальні;

· загальні;

· часткові (локальні).

Логістика за своєю сутністю в процесі управління господарською діяльністю виконує інтеграційні функції. Тому незалежно від виду логістичної системи до її глобальних завдань відносять:

• створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а якщо можливо, й інших потоків;

• стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва й обігу;

• постійне вдосконалювання логістичної концепції в рамках обраної стратегії в ринковому середовищі;

• досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.

Вирішення глобальних завдань не може бути реалізоване без постановки і вирішення загальних завдань. Умовою життєздатності логістичних систем усіх видів є розв'язання таких загальних завдань:

· здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах;

· розробка та удосконалювання способів управління матеріальними потоками;

· багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, перевезень, запасів і т.д.;

· виявлення незбалансованості між потребами виробництва і можливостями матеріально-технічного забезпечення, а також потребами у логістичних послугах під час збуту і можливостями логістичної системи;

· стандартизація вимог до якості логістичних послуг і окремих операцій;

· раціональне формування господарських зв'язків;

· виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудових і грошових ресурсів;

· оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських комплексів;

· визначення стратегії та технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції;

· формалізація актуалізованих (поточних оперативних) логістичних цілей і параметрів функціонування логістичної системи[6, c. 21-23].

Часткові завдання в логістиці мають локальний характер. Вони більш динамічні та різноманітні:

· оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах товароруху;

· максимальне скорочення часу зберігання продукції;

· скорочення часу перевезень;

· швидка реакція на вимоги споживачів;

· підвищення готовності до постачань;

· зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга;

· раціональний розподіл транспортних засобів;

· гарантування якісного післяпродажного обслуговування;

· підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі інформації;

· послідовність і поетапність просування через трансформаційні об'єкти і т.д.

Практична реалізація методології логістики виражається через її функціональні важелі. З концептуальних позицій можна виділити такі функції логістики [3, с.79-80].

Системоутворююча функція. Логістика є системою ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами. У вузькому значенні слова логістика утворює систему управління товарорухом (формування господарських зв'язків, організація пересування продукції через місця складування, формування і регулювання запасів продукції, розвиток і організація складського господарства).

Інтегруюча функція. Логістика забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання і доставки продукції з орієнтацією їх на ринок засобів виробництва і надання посередницьких послуг споживачам. Вона забезпечує узгодження інтересів логістичних посередників у логістичній системі. Логістика дозволяє здійснити перехід від часткових завдань до загальної оптимізації.

Регулююча функція. Логістичне управління матеріальними і супутніми потоками спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат живої та минулої праці на стику різних організаційно-економічних рівнів і галузей. В широкому значенні управлінський вплив полягає в підтримці відповідності поведінки частини логістичної системи інтересам цілого. Чим вищий ресурсний потенціал будь-якої підсистеми, тим більше вона у своїй діяльності повинна орієнтуватися на стратегію логістичної системи. В іншому випадку за умови припинення підсистемою визначеного, наперед заданого рівня автономності може виникнути небезпека руйнування самої системи.

Результуюча функція. Логістична діяльність спрямована на постачання продукції в необхідній кількості, у зазначений час і місце з заданою якістю (станом), за мінімальних витрат. Логістика прагне охопити всі етапи взаємодії ланцюга «постачання-виробництво-розподіл-споживання», інакше кажучи, вона є алгоритмом перетворення ресурсів у постачання готової продукції відповідно до існуючого попиту[2, c. 15-17].


Висновки

Отже, логістика – це мистецтво управління потоком матеріалів і продуктів від зовнішнього джерела до споживача.

Логістика – новий науковий напрямок, учення про планування, управління і спостереження (відстеження) під час переміщення матеріальних та інформаційних потоків у виробничих і енергетичних системах.

Логістика – це наукове учення про планування, управління і контроль потоків матеріалів, енергії та інформації в окремих видах підприємства.

Логістика – міждисциплінарний науковий напрямок, безпосередньо пов’язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків.

Найбільш узагальнюючим є концептуальний підхід, за яким логістика – це:

- сукупність різних видів діяльності з метою одержання з мінімальними витратами необхідної кількості продукції в установлений час та в установленому місці, в якому існує конкретна потреба в даній продукції;

- деяка система, розроблена для кожного підприємства з метою оптимального, з точки зору отримання прибутку, прискорення руху матеріальних ресурсів і товарів усередині та поза підприємством, починаючи від закупівлі сировини та матеріалів, проходження їх через виробництво і закінчуючи постачанням готових виробів споживачам, включаючи інформаційну систему, яка зв’язує ці задачі;

- наука управління матеріальними потоками від первинного джерела до кінцевого споживача з мінімальними витратами, пов’язаними з товаропросуванням і відносним потоком інформації;

- способи і методи координування відносин підприємства з партнерами, засіб координування поставленого ринком попиту і виставленої підприємством пропозиції;

- спосіб організації діяльності підприємства, який дозволяє поєднати зусилля різних одиниць, виробляючих товари і послуги, з метою оптимізації фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, які використовує підприємство для реалізації своїх економічних цілей;

- науково-практичний напрям господарювання, який заключається в ефективному управління матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними та фінансовими потоками в сферах виробництва та обігу;

- теорія і практика управління матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними потоками;

- міждисциплінарний науковий напрям, безпосередньо пов’язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків;

- напрям господарської діяльності, який заключається в управлінні матеріальними потоками в сферах виробництва і обігу;

- наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, здійснюваними в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрізаводської переробки сировини, матеріалів та напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача у відповідності з його інтересами і вимогами, а також передачі, зберігання та обробки відповідної інформації;

- наука про процес фізичного розподілу продукції в просторі і часу;

- наука про взаємозв’язок і взаємодію постачання зі збутом і транспортом;

- комплексний напрям в економіці, який охоплює проблеми управління матеріальними потоками;

- наука про раціональну організацію виробництва і розподілення, яка в комплексі вивчає постачання, збут и розподілення засобів виробництва.


Список використаної літератури

1. Глогусь О. Логістика: Навч. посібник для студ. економічн. спец./ Олена Глогусь,; М-во освіти Укр.; Ін-т змісту і методів навчання; Тернопільська Акад. народного госп.. - Тернопіль: Економічна думка, 1998. - 166 с.

2. Кальченко А. Логістика: Навчальний посібник/ Альбіна Кальченко,; М-во освіти України; Київ. нац. економ. ун-т. - К.: КНЕУ, 2000. - 147 с.

3. Кальченко А. Основи логістики: Навчальний посібник/ Альбіна Георгіївна Кальченко,. - К.: Знання, 1999. - 133 с.

4. Крикавський Є. Логістика: компендіум і практикум: Навчальний посібник/ Євген Крикавський, Наталія Чухрай, Наталія Чорнописька,. - К.: Кондор, 2007. - 336 с.

5. Маркетинг для магістрів / Національна академія управління ; ред. М. М. Єрмошенко, С. А. Єрохіна. - К.: Національна академія управління. – 2007. - Т. 1. - 2007. - 603 с.

6. Окландер М. Промислова логістика: Навчальний посібник/ Михайло Окландер, Олександр Хромов,; М-во освіти і науки України, ОДЕУ. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 221 с.

7. Пономарьова Ю. Логістика: Навчальний посібник/ Юлія Пономарьова,; Мін-во освіти і науки України, Харківський державний ун-т харчування і торгівлі . - 2-ге вид., перероб. та доп.. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 326 с.

загрузка...
Top