Метрологія, стандартизація та сертифікація

1.Міжнародні метрологічні організації.

2.Системи управління якістю продукції.

Список використаної літератури.

1.Міжнародні метрологічні організації

Випробовування і контроль якості продукції, сертифікація, акредитація метрологічних лабораторій пов'язані з діями, що основані на національних системах вимірювань. При оцінюванні продукції за вимогами стандартів здійснюються вимірювання різних параметрів, починаючи від характеристик самої продукції до параметрів зовнішніх впливів при її зберіганні, транспортуванні та використанні. При сертифікаційних випробовуваннях, встановлюється відповідність товару обов'язковим вимогам, методика і практика вимірювань безпосередньо впливає на відповідність результатів, що пов'язано з визнанням сертифікату. Отже, метрологія буде забезпечувати інтереси міжнародної торгівлі, якщо буде дотримана єдність вимірювань, як необхідна умова відповідності результатів випробувань і сертифікації продукції. Це завдання і є найважливішим в діяльності міжнародних організацій з метрології. Завдяки їхнім зусиллям в більшості країн світу прийнята Міжнародна система одиниць фізичних величин (СІ), діє відповідна термінологія, прийняті рекомендації зі способів нормування метрологічних характеристик засобів вимірювання, з сертифікації засобів вимірювання, з випробувань засобів вимірювання перед випуском серійної продукції. Міжнародні метрологічні організації працюють в контакті з ISO та І EC, що відповідає ширшому міжнародному розповсюдженню єдності вимірювань.

Найбільші міжнародні метрологічні організації - Міжнародна організація мір і ваг (МОМВ) і Міжнародна організація законодавчої метрології (МОЗМ).

У 1875 р. 17 країн підписали Метричну конвенцію, мета якої - уніфікація національних систем одиниць вимірювання і встановлення єдиних фактичних еталонів довжини і маси (метра і кілограма). На основі цієї Конвенції була створена міжурядова Міжнародна організація мір і ваг. Офіційна мова організації - французька. Метрична конвенція діє і тепер (з доповненнями від 1921 p.). її членами є близько 50 країн світу. Відповідно до Конвенції було створено Міжнародне бюро мір і ваг (МБМВ) - перша міжнародна науково-дослідна лабораторія, котра зберігає і підтримує міжнародні еталони: прототипи метра і кілограма, одиниці іонізуючих випромінювань, електричного опору тощо. МБМВ знаходиться у Франції (м. Севр), його діями керує Міжнародний комітет мір і ваг (МКМВ). Головне практичне завдання МБМВ - звірення національних еталонів з міжнародними еталонами різних одиниць вимірювань. Фактично МБМВ координує діяльність метрологічних організацій більш ніж у 100 країнах.

Науковий напрям роботи цієї організації - удосконалення метричної системи вимірювань. МБМВ постійно удосконалює міжнародні еталони, розробляє і застосовує нові методи і засоби точних вимірювань, координує метрологічні дослідження в країнах -членах.

Програми наукової і практичної діяльності МБМВ затверджує Генеральна конференція з мір і ваг - вищий міжнародний орган з питань встановлення одиниць, їх визначень і методів відтворення. В її роботі беруть участь всі країни, що приєднались до Конвенції. Генеральна конференція проводиться не рідше одного разу на чотири роки: перша відбулась в 1898 р. У проміжках між конференціями роботою МБМВ керує МКМВ, що вибирається на конференції. До складу комітету входять найкращі фізики та метрологи світу, всього 18 членів.

У складі МКМВ працюють 8 Консультативних комітетів, які готують матеріали і рішення Генеральних конференцій. Назви комітетів висвітлюють діапазон діяльності МБМВ: Комітет з електрики, з термометрії, визначення метра, визначенню секунди, з одиниць, з маси, фотометрії і еталонів для іонізуючих випромінювань. Країни-члени МБМВ представлені своїми найбільшими науковими інститутами.

Наукові розробки МБМВ мають велике практичне значення. Достатньо назвати прийняття Міжнародної Системи Одиниць СІ (1960 p.), нового визначення секунди (1967 р.) і створення найновіших стандартів частоти, що дозволило підвищити точність національних еталонів часу і частоти у 100-1000 разів, а це своєю чергою позитивно відбилось на забезпеченні космічних польотів, а також було використано в кількох фундаментальних наукових дослідженнях[5, c. 56-58].

Міжнародна організація законодавчої метрології (МОЗМ) утворена на основі міжурядової Конвенції, що підписана в 1956 р. Організація об'єднує більше ніж 80 країн. Мета МОЗМ - розробка загальних питань законодавчої метрології, зокрема встановлення класів точності засобів вимірювань; забезпечення однаковості визначення типів, зразків і систем вимірювальних приладів; рекомендації з їх випробувань для уніфікації метрологічних характеристик; порядок повірки і калібрування засобів вимірювань; гармонізація верифікаційної апаратури, методів звірення, повірок і атестацій еталонних, зразкових і робочих вимірювальних приладів; розробка оптимальних форм організації метрологічних служб і забезпечення єдності державних наказів з їх введення;

надання науково-технічної допомоги країнам, що розвиваються, у створенні і організації метрологічних служб і оснащення належним обладнанням; встановлення єдиних принципів підготовки кадрів в галузі метрології з врахуванням різних рівнів кваліфікації.

На 4-й Міжнародній конференції МОЗМ в 1872 р. її цілі були доповнені загальним формулюванням, що висвітлює суть основних завдань міжнародної співпраці: встановлення взаємної довіри до результатів вимірювань технічних характеристик сировини, напівфабрикатів і промислової продукції, що проводяться в кожній з країн-учасниць Конвенції, визначення загальних принципів законодавчої метрології; встановлення необхідних і достатніх характеристик і вимог, котрим повинні відповідати засоби вимірювань, щоб їх застосування після узгодження з країнами-членами могло бути рекомендоване в міжнародному плані.

На наступних конференціях завдання доповнялись відповідно до розвитку сертифікації, а також стандартизації систем управління якістю на основі міжнародних стандартів ISO серії 9000. Так, на 8-й Конференції МОЗМ в 1988 р. в число нових актуальних завдань були включені пропозиції з проведення досліджень методів повірки засобів вимірювань у їх виробників з врахуванням діючих на підприємствах систем управління якістю, що відповідають стандартам ISO 9000.

Вищий керуючий орган МОЗМ - Міжнародна конференція законодавчої метрології, яка скликається раз на чотири роки. У роботі конференції зазвичай беруть участь не тільки країни-члени, але і ті країни, які не планують стати членами, а також різні міжнародні спілки, діяльність яких пов'язана з метрологією. Рішення, що прийняті МОЗМ, мають рекомендаційний характер і лише морально зобов'язують країни-члени організації застосувати їх при можливості.

Виконавчий орган МОЗМ - Міжнародний комітет законодавчої метрології, що складається із представників кожної країни-члена МОЗМ. Представники не наділені правом брати на себе зобов'язання від імені уряду своєї держави. При Комітеті діє консультативний орган - Рада президента (Міжнародного комітету законодавчої метрології ). До його складу входять два віце-президенти, директор Міжнародного бюро законодавчої метрології і п'ять найактивніших членів Міжнародного комітету законодавчої метрології.

Рішення зазвичай приймаються на сесіях Комітету, котрі проводяться щороку, а в особливих випадках - за допомогою листування. Резолюції, що приймаються Комітетом, дійсні при одноголосній підтримці всіх його членів.

Роботу Комітету і Конференції координує Міжнародне бюро законодавчої метрології (МБМЗ, знаходиться в Парижі). Бюро видає інформаційні матеріали, веде фонд документації, займається пропагандою досягнень в галузі метрології шляхом експозиції в своїх демонстраційних залах. Бюро проводить постійний взаємний обмін інформацією з учасниками МОЗМ, а також щоквартально випускає "Бюлетень МОЗМ" (французькою мовою, офіційною для організації). Технічні комітети (ТК) і підкомітети (ПК) є, як прийнято в подібних організаціях, робочими органами, МОЗМ мали донедавна інші назви: секретаріати-пілоти і секретаріати-доповідачі відповідно. Зараз відбувається перехід на ТК та ПК і він ще не завершений. Секретаріати-пілоти відповідають за певну галузь метрології, а секретаріати-доповідачі ведуть конкретні аспекти в кожній галузі[1, c. 268-271].

У міжнародну робочу групу входять представники секретаріата-пілота (ТК) і секретаріатів-доповідачів (ПК) різних країн, що хочуть брати участь в роботі, а також представники інших міжнародних організацій, що співпрацюють з МОЗМ.

У міжнародних робочих групах може бути два види членства:

член П - представник країни-учасниці МОЗМ;

член О - представник країни - спостерігача.

Головне завдання ТК - складання програми робіт, яка розрахована на чотирирічний період і затверджується вищим керівним органом МОЗМ. ТК і ПК за характером створюваних ними документів діляться на три основних групи:

  • з загальних питань метрології;
  • з окремих видів вимірювань;
  • з метрологічного забезпечення окремих галузей діяльності.

МОЗМ видає два види документів: міжнародні документи (МД) і міжнародні рекомендації (MP). МД мають директивний характер і призначені для робочих органів МОЗМ, MP - мають рекомендаційний характер і призначені для країн-членів МОЗМ.

MP і МД видаються англійською і французькою мовами і розсилаються країнам-членам.

Взаємне визнання результатів випробувань і сертифікації безпосередньо пов'язано з визнанням результатів повірки засобів вимірювань. Працюючи в цьому напрямку, МОЗМ затвердила міжнародний документ "Рекомендації з співставлення дво- і багатосторонніх угод про визнання результатів випробувань, затвердження типу, повірки".

Розробки МОЗМ, спрямовані на укладення угод про взаємне визнання, внесли значний вклад в можливість утворення Міжнародної системи сертифікації засобів вимірювань, як добровільної і відкритої системи. Діяльність МОЗМ в цьому напрямку не суперечить прийнятим рекомендаціям ISO/IEC. Навпаки, МОЗМ не тільки враховує настанови ISO/IEC, безпосередньо пов'язані з галуззю метрології, а також бере участь в роботі майже 30 технічних комітетів ISO. Крім того, МОЗМ співпрацює з такими міжнародними організаціями, як ІЕС, ЮНІДО, МОМВ, ІМЕКО тощо.

ІМЕКО - Міжнародна конференція з вимірювальної техніки і приладобудування - утворена в 1958 р. і є науковою, консультативною організацією. Форма її роботи - проведення міжнародних конгресів і семінарів з актуальних проблем розвитку вимірювальної і діагностичної техніки.

ЮНІДО - організація системи ООН з промислового розвитку, головна мета якої - сприяння індустріалізації країн, що розвиваються.

Отже, ділові контакти з організаціями, здавалось би, різного профілю спрямовані до однієї мети - сприяння науково-технічному прогресу і міжнародним економічним зв'язкам.

Форми співпраці МОЗМ з іншими міжнародними організаціями різні: обмін інформацією з проведених і планованих робіт, участь в завданнях (з правом дорадчого голосу), утворення змішаних комітетів. Всі вони переслідують одну мету - уникнути дублювання в роботі і максимально використати зусилля і напрацювання інших організацій у виконанні поставлених завдань.

Треба відзначити діяльність МОЗМ у сертифікації засобів вимірювання. З січня 1995 р. введена система сертифікатів МОЗМ.

Сертифікат МОЗМ - це документ, що підтверджує відповідність засобу вимірювань певній Міжнародній рекомендації (MP) МОЗМ. MP містить технічні вимоги, опис процедури випробувань і форму звіту з випробувань. Сертифікат МОЗМ дає гарантію виробнику засобів вимірювань у тому, що його виріб відповідає міжнародним вимогам, які признаються більшістю країн світу.

Наприкінці 1995 р. в Системі сертифікатів МОЗМ діє вже 16 MP. У цьому ж році видано більше 160 сертифікатів МОЗМ 32 виробникам у 12 країнах.

З метою удосконалення Системи утворена технічна консультативна група з сертифікації (ТАГсерт). В її роботі беруть участь: Австралія, Китай, Данія, Німеччина, Японія, Куба, Норвегія, Польща, Росія, Словаччина, Великобританія, США, Україна, Югославія. ТАГсерт щорічно доповідає перед МОЗМ, робота її організована в основному через листування. Секретаріат веде МБЗМ, робоча мова - англійська.

Завдання на найближчу перспективу включають: прискорення робіт з взаємного визнання за допомогою порівняння і обміну результатами випробувань; розповсюдження Системи на несерійні засоби вимірювань; розповсюдження інформації про Систему; пропрацювання процедур використання Системи сертифікатів МОЗМ для групи однотипних засобів вимірювання.

МЗБМ займається визначенням думок країн-членів МОЗМ щодо завдань розвитку Системи, розсилаючи для цього опитувальник, що стосується робочих доповідей ТАГсерт з пріоритетних напрямків. Серед пропозицій підприємств (фірм) - виробників, зацікавлених в сертифікації своєї продукції в Системі сертифікації МОЗМ, МБЗМ відмічає міжнародне визнання сертифікатів на засоби вимірювань всіма країнами-членами МОЗМ; розповсюдження Системи на автоматичні зважувальні пристрої тощо. Система сертифікації засобів вимірювання МОЗМ дає можливість будь-якій країні-члену отримати сертифікат про відповідність конкретного приладу, який виробляється підприємством в даній країні, вимогам певної MP МОЗМ. Інші країни-учасниці МОЗМ на добровільній основі приймають рішення про признання (непризнання) такого сертифіката. Будь-яка країна, яка приєднається до Конвенції 1956р., отримує всі права країни-члена МОЗМ, а також відносно Системи сертифікатів МОЗМ.

У галузі метрології працюють також інші міжнародні організації:

МККР - Міжнародний консультативний комітет з радіозв'язку;

МККТТ - Міжнародний консультативний комітет з телефонії та телеграфії;

ІКАО - Міжнародна організація цивільної авіації;

МАГАТЕ - Міжнародне агентство з атомної енергії;

КОСПАР - Комітет з дослідження космічного простору[4, c. 341-344].


2.Системи управління якістю продукції

Для того, щоб успішно керувати організацією і забезпечувати її функціонування, необхідно спрямовувати та контролювати її діяльність систематично та відкрито. Успіху можна досягти завдяки впровадженню та актуалізуванню певної системи управління, розробленої для постійного поліпшення показників діяльності, з урахуванням потреб усіх зацікавлених сторін. Управління організацією охоплює управління якістю поряд з іншими аспектами управління.

Встановлено вісім принципів управління якістю, які найвище керівництво може використовувати для поліпшення показників діяльності організації.

а) Орієнтація на замовника.

Організації залежать від своїх замовників і тому повинні розуміти поточні та майбутні потреби замовників, виконувати їхні вимоги і прагнути до перевищення їхніх очікувань.

б) Лідерство.

Керівники встановлюють єдність мети та напрямків діяльності організації. їм треба створювати та підтримувати таке внутрішнє середовище, в якому працівників можна повністю залучити до виконання завдань, що стоять перед організацією.

в) Залучення працівників.

Працівники на всіх рівнях становлять основу організації, і їхнє повне залучення дає змогу використовувати їхні здібності на користь організації.

г) Процесний підхід

Бажаного результату досягають ефективніше, якщо діяльністю та пов'язаними з нею ресурсами управляють як процесом.

д) Системний підхід до управління.

Ідентифікування, розуміння та управління взаємопов'язаними процесами як системою сприяє організації у результативнішому та ефективнішому досягненні її цілей.

є) Постійне поліпшення.

Постійне поліпшення діяльності організації загалом треба вважати незмінною метою організації.

є) Прийняття рішень на підставі фактів.

Ефективні рішення приймають на підставі аналізування даних та інформації.

ж) Взаємовигідні стосунки з постачальниками.

Організація та її постачальники є взаємозалежними і взаємовигідні стосунки підвищують спроможність обох сторін створювати цінності.

Ці вісім принципів управління якістю формують основу стандартів на системи управління якістю, які входять до стандартів серії ДСТУ ISO 9000[6, c. 18-19].

Системи управління якістю можуть сприяти організаціям у підвищенні задоволеності замовників.

Замовники вимагають продукцію, характеристики якої задовольняють їхні потреби та очікування. Ці потреби та очікування оформлюють разом у вигляді технічних умов на продукцію і позначають як вимоги замовників. Вимоги замовників можуть бути зазначені замовником у контракті або визначені безпосередньо організацією. У кожному з цих випадків саме замовник остаточно визначає прийнятність продукції. Зміна потреб та очікувань замовників, а також конкурентний тиск і технічний прогрес змушують організації постійно вдосконалювати свою продукцію та процеси.

Підхід, що базується на застосуванні систем управління якістю, спонукає організації аналізувати вимоги замовників, визначати процеси, які сприяють отриманню продукції, прийнятної для замовника, і забезпечувати постійний контроль цих процесів. Система управління якістю може бути основою для постійного поліпшення, яке дозволяє збільшити ймовірність підвищення задоволеності замовника та інших зацікавлених сторін. Вона дає організації та її замовникам упевненість у спроможності поставляти продукцію, яка постійно відповідає вимогам.

У стандартах серії ДСТУ ISO 9000 розмежовують вимоги до систем управління якістю і вимоги до продукції.

У стандартах ДСТУ ISO 9001 встановлено вимоги до систем управління якістю. Вони загальні і застосовні до організації усіх галузей промисловості чи економіки, незалежно від категорії пропонованої продукції. Стандарт ДСТУ ISO 9001 не встановлює безпосередньо вимог до продукції.

Вимоги до продукції можуть бути встановлені замовниками, або організацією з передбаченням вимог замовників або регламентами. Вимоги до продукції і, у деяких випадках, пов'язаних з нею процесів можуть бути викладені, наприклад, у документах технічних вимог, стандартах на продукцію, стандартах на процеси, контрактних угодах і регламентах.

Підхід до розроблення та впровадження системи управління якістю передбачає декілька етапів, а саме:

а) визначення потреб та очікування замовників та інших зацікавлених сторін;

б) установлення політики та цілей організації у сфері якості;

в) визначення процесів та відповідальності, необхідних для досягнення цілей у сфері якості;

г) визначення та постачання ресурсів, необхідних для досягнення цілей у сфері якості;

д) установлення методів, які дають змогу вимірювати результативність та ефективність кожного процесу;

є) використання результатів цих вимірювань для визначення результативності та ефективності кожного процесу;

є) визначення засобів, які дають змогу запобігати невідповідностям і усувати їхні причини;

ж) запровадження та застосування процесу постійного поліпшення системи управління якістю.

Цей підхід також можна застосовувати для підтримування та поліпшення наявної системи управління якістю.

Організація, яка приймає описаний вище підхід, забезпечує впевненість у можливостях своїх процесів та в якості своєї продукції, створюючи собі основу для постійного їх поліпшення. Це може сприяти більшій задоволеності замовників та інших зацікавлених сторін, а також до успіху організації. Будь-яку діяльність або комплекс видів діяльності, для яких використовують ресурси для перетворення входів на виходи, можна розглядати як процес. Для ефективного функціонування організації повинні визначити численні взаємопов'язані та взаємодійні процеси і управляти ними. Часто вихід одного процесу безпосередньо є входом наступного процесу. Систематичне визначення процесів та їх взаємодій в організації, а також управління ними називають "процесним підходом".

Рис. 1 ілюструє систему управління якістю, що базується на процесах, описану в стандартах серії ДСТУ ISO 9000. Він показує, що зацікавлені сторони відіграють суттєву роль у забезпеченні вхідних елементів для організації. Моніторинг задоволеності зацікавлених сторін вимагає оцінювання інформації щодо сприйняття цими сторонами ступеня задоволеності їхніх потреб та очікувань. Модель, зображена на рис. 1., не деталізує процеси.

Політику і цілі у сфері якості встановлюють як головний напрям для організації. Разом вони визначають бажані результати і допомагають організації використовувати свої ресурси для досягнення цих результатів. Політика у сфері якості забезпечує основу для встановлення та перегляду цілей у сфері якості. Необхідно, щоб цілі у сфері якості були узгоджені з політикою у сфері якості і зобов'язаннями щодо постійного поліпшення і щоб їхні результати були вимірні. Досягнення цілей у сфері якості може позитивно впливати на якість продукції, результативність роботи та фінансові показники і, отже, на задоволеність та впевненість зацікавлених сторін[1, c. 415-418].


Список використаної літератури

1. Бичківський Р. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник/ Роман Бичківський, Петро Столярчук, Павло Гамула,; За ред. Романа Бичківського; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська політехніка". - 2-е вид., випр. і доп.. - Львів; К.: Вид-во Національного ун-у "Львівська політехніка", 2004. - 559 с.

2. Петренко В. А. Управління якістю і сертифікація: Навчальний посібник/ В. А. Петренко, О. М. Левченко, О. Р. Мак . - Кіровоград: КНТУ, 2005. - 289 с.

3. Петренко В. А. Управління якістю на підприємстві: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів технічних і економічних спеціальностей/ В. А. Петренко, О. М. Лев-ченко, Є. С. Шубін. - Кіровоград: КДТУ, 2002. - 261 с.

4. Саранча Г. Метрологія, стандартизація, відповідність, акредитація та управління якістю: Підручник/ Георгій Архипович Саранча,; Георгій Cаранча,; М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т будівництва і архітектури. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 668 с.

5. Тарасова В. В. Метрологія, стандартизація і сертифікація: Підручник для вищих навчальних закладів/ В. В. Тарасова, А. С. Малиновський, М. Ф. Рибак; Мін-во освіти і науки України, Дер-жавний агроекологічний ун-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 262 с.

6. Управління якістю та елементи системи якості. Ч.2. Настанови щодо послуг: ДСТУ ISO 9004-2-96. - Введ. з 27.11.96. - К.: Держстандарт України, 1997. - 54 с.

7. Цюцюра С. Метрологія, основи вимірювань, стандартизація та сертифікація: Навчальний посібник/ Світлана Цюцюра, Володимир Цюцюра,. - 2-ге вид., перероб. і доп.. - К.: Знання , 2005. - 242 с.

загрузка...
Top