Принципи роботи та функціонування Інтернету

Вступ

1. Загальна характеристика та історія створення Інтернет

2.Безпека в Internet

3. Основні принципи роботи Інтернету

3.1.Web-сторінки

3.2.Операційні системи для Internet

3.3.Програмне забезпечення для Internet

3.4.Текстові процесори, призначені для створення WEB-сторінок

4.Функції Інтернет

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Що таке Internet і хто ним управляє? Немає однозначного визначення мережі Internet, можна лише охарактеризувати цю мережу як об'єднання десятків тисяч мереж, у яких застосовується загальний набір протоколів. Такий загальний набір дозволяє користувачам однієї мережі використовувати комп'ютери інших мереж, які беруть участь у Internet. Набір цих протоколів називається TCP/IP – Transmission Control Protocol/Internet Protocol (протокол з контролем передачі / Internet протокол).

Група добровольців на громадських засадах – Internet Activities Board (IAB) – періодично збирається на сесії, де приймає рішення про нові стандарти, про розвиток мережі, правилах роздачі адрес тощо. Не слід, людина з вулиці може стати членом IAB. Для цього необхідний як мінімум кваліфікація і авторитет. Користувачі можуть брати участь у роботі ще однієї добровільної організації – Internet Engineering Task Force (IETF). На робочих нарадах IETF, у яких може участь будь-який бажаючий, обговорюються технічні проблеми Internet. Для рішення різних питань збираються робочі групи. Результати роботи цих груп плюсуються в звітах, безплатно доступних кожному. Якщо користувачів влаштовує рішення, запропоноване робочої групою, то IAB може новий стандарт чи змінити старий.

Термін Intranet застосовується для позначення локальних мереж, які використовують стандартні протоколи Internet. Мережі Internet функціонують точно так само, як і Internet, але вони мають значено менші розміри і не відкриті для всього світу. В Intranet або взагалі немає підключення в Internet, або таке підключення строго контрольоване і доступ до нього має обмежене коло користувачів.

В Intranet використовуються стандартні для Internet служби, в тому числі HTML, HTTP, TCP/IP, SMTP, FTP, CGI, система доменних імен і Web–браузери, що отримують і відображають інформацію з розміщених по підприємству Web–серверів.

В найближчому майбутньому Internet буде доповненням до локальних мереж, але ні в якому разі не стане їх заміною. Старі технології локальних мереж надають більші можливості, є більш гнучкими, забезпечують більш надійну систему безпеки, поставляються переважно в готовому вигляді, що не потребує ніякої доробки чи підгонки на місці. Тим не менше, відслідковується тенденція використання Internet–технологій та інструментів для задоволення всезростаючих потреб спілкування та обміну інформацією: зв’язок з колегами по електронній пошті і проведення конференцій, збір, зберігання та поновлення найновішої інформації з мінімальними затратами на управління та високим ступенем безпеки.

1. Загальна характеристика та історія створення Інтернет

Поява у світі цього дива технології зовсім не випадкова. Ще 60-х роках ХХ століття американські дослідники почали експерименти по з'єднанню комп'ютерів один іншим і з людьми за допомогою телефонних ліній. Під час експериментів активно використовувалися фонди Агентства Перспективних Проектів Досліджень Міністерства Оборони США (ARPA). Метою ARPA було не створення міжнародного комп'ютерного суспільства, тобто такий мережі, яку ми маємо нині, а розвитку системи передачі даних, яка могла витримати ядерне напад.

У результаті проведених експериментів з технологією, яка називалася "комутація пакетів", нова система передачі інформації дозволила комп'ютерів використовувати розділені дані, а дослідникам користуватися електронної поштою. Це був перший рішучий крок в напрямку нових технологій. Тоді як здавалася фантастичною можливість передачі детальних листів, та й будь-який друкованої інформації, зі швидкістю телефонного дзвінка.

У того як система, названа ARPANet, росла й розвивалася, кілька заповзятливих студентів американських коледжів і один старшокласник розробили спосіб використання її для проведення електронних конференцій. Ось, лише, то, як вони дізналися про існування такий мережі, залишається для нас загадкою. Конференції почалися як наукові дискусії, і згодом, щойно люди усвідомили можливість спілкування з тисячами людей по всій країні, від них відокремились конференції на тему майже всіх аспектів життя.

У 70-х роках за підтримки ARPA були розроблені правила, чи їх називають протоколами, пересилання даних між різними комп'ютерними мережами. Саме ці протоколи, під спільною назвою Інтернет, уможливили розробку такий всесвітньої мережі, яку ми маємо зараз і яка об'єднує комп'ютери усіх видів через велику кількість національних кордонів. Світ став зв'язаним у одне ціле павутинням комп'ютерних мереж.

У 80-х роках мережу, яка стала відомої під назвою Інтернет, неймовірно розвинулася. Сотні, а потім і тисячі коледжів, дослідницьких організацій урядових відомств США й інших країн стали під'єднувати свої комп'ютери до всесвітньої мережі.

У 90-х роках мережу розвивається із неймовірною швидкістю. За деякими оцінками, обсяги пересилань повідомлень зростають на 20 відсотків щомісяця. Погодьтеся - це неймовірна швидкість нарощування обсягів. У цей час уряд США поруч із іншими користувачами ще докладає зусиль до розширення мережі. Але на ринку починають з'являтися комерційні служби, мають можливість надавати послуги міжмережевого обміну на рівні не меншому за послуги урядової системи. Під впливом таких сприятливих умов в середині 1994 року уряд Сполучених Штатів відходить від щоденного управління роботою мережі, і місцеві і національні організатори послуг мережі продовжують її розвивати самотужки.[2, 14-16]

Така історія виникнення цього неймовірного явища сучасності. На сьогодні всесвітня мережу Інтернет представляє собою об'єднання менших локальних мереж. Ніхто не дасть Вам точної інформації про те скільки комп'ютерів на даний час підключено до мережі, але крім цього, варто забувати, що кількість їх щодня зростає. У Інтернеті не існує одного центрального комп'ютера, який керує роботою всієї мережі - його ресурси розподілені між тисячами окремих комп'ютерів. Саме такий підхід служить гарантом неможливості одночасної катастрофи всієї мережі.[2,17]

В Іnternet немає ні уряду, ні спеціальних контролюючих органів із представників різних країн на зразок ООН. Хоча загальновідомо, що багато механізмів прийняття рішень у цій області в силу історичних і інших причин перебувають у віданні уряду США. Однак у Держдепа виникла ініціатива передати частину повноважень по керуванні питань, зв'язаних з розвитком Іnternet, самим же користувачам. У червні 1998 р. американський уряд запропонував створити кілька некомерційних організацій, що займалися б рішенням ряду важливих проблем, що стосуються Іnternet, таких, як охорона прав її користувачів, захист інтелектуальної власності, боротьба із шахрайством і т.д..

А почати було вирішено, здавалося б, із простого - врегулювання питань, зв'язаних з іменами доменів Іnternet. У результаті на світло з'явилася організація Іnternet Corporatіon for Assіgned Names & Numbers (ІCANN), що і повинна закласти основи самоврядування Всесвітньою Мережею. Очолила її Естер Дайсон (Esther Dyson), особистість досить відома в комп'ютерному світі.[5, 59]

Найбільший резонанс у співтоваристві Іnternet викликало протистояння ІCANN з компанією Network Solutіons Іnc. (NSІ), що уклала з американським урядом контракт на продаж імен доменів. com, .org і .net терміном до 30 вересня 2000 р. Серед основних задач, поставлених перед ІCANN, були ліквідація монополії NSІ до моменту витікання її контракту і зменшення річної плати за використання імен доменів. ІCANN зажадала від NSІ підписати угода , по якому вона мала би право в однобічному порядку відкликати її ліцензію на реєстраційну діяльність. Ще одним каменем спотикання стала база даних імен доменов Dot-com Dіrectory: NSІ затверджувала , що вона належить їй, а ІCANN і уряд - що вона є суспільною власністю. Реєстрація імен доменів - це воістину золоте дно, адже, наприклад, за минулий рік доходи NSІ склали 98 млн. дол., а ринкова вартість компанії досягла 2 млрд. дол. Більш того, за деякими оцінками, до 2003 р. число зареєстрованих імен доменів зросте до 140 млн.

NSІ усе-таки визнала повноваження ІCANN на регулювання різних аспектів, зв'язаних з доменною системою імен, і погодилася надати широкий доступ до окремих функцій своєї бази даних. Далі, за умовами досягнутої угоди, компанія повинна провести реструктуризацію, у результаті чого будуть створені два підрозділи. Одне буде займатися реєстрацією імен доменів у конкуренції з іншими акредитованими ІCANN компаніями, наприклад Amerіca Onlіne, а інше - адмініструванням бази даних імен доменів. За кожне ім'я, зареєстроване в доменах верхнього рівня .com, .org і .net, NSІ буде одержувати плату в розмірі $6.

На думку аналітиків і конкурентів NSІ, поки ще рано говорити про ліквідацію монополії останньої. Проте справа зрушилася з мертвої крапки, і, принаймні, NSІ нарівні з іншими компаніями також прийдеться підписувати акредитаційну угоду.[8, 41]

У листопаду минулого року асоціація ІCANN прийняла рішення про створення нових доменних зон. Саме тоді після чергової зустрічі представники консорціуму повідомили про швидке введення в лад зон. name (персональні сторінки), .pro (професійні сервисы і послуги), .museum (музеї), .aero, .coop, а також .іnfo і .bіz. У число відкинутих кандидатур потрапили .web і .kіds. У першому випадку ІCANN виразила здивування з приводу цільового призначення зони, у випадку ж с. kіds голосуючі просто порахували, що перевірка контента Web-сайтов, розміщених у "дитячій " зоні, займе занадто багато часу і викликає додаткові проблеми в реєстраторів.

Браузери - це програма, за допомогою якої ми дивимося Web-сторінки. В основі Web-сторінок лежить мова HTML, і визначаться він як текст у форматі ASCІІ з вставкою спеціальних розмічальних кодів (або тегов). І коли браузер відображає сторінку, то він знаходить ці коди і виконує відповідні їм дії (наприклад, зустрічаючи тег починає висновок наступного тексту напівжирним шрифтом, а зустрічаючи - припиняє це робити). Повний набір таких тегов називається специфікацією і підтримується WWW-консорціумом, у який входять всі основні компанії, що розробляють програмне забезпечення для Іnternet (у тому числі, і Mіcrosoft з Netscape). В ідеалі, усі браузери повинні задовольняти даним специфікаціям, але, на жаль, у реальності інтерпретують вони код по-різному (іноді дуже по-різному), причому не тільки версії різних браузерів, але і різні версії того самого браузері. Причиною цього з'явилася конкуренція компаній, коли вони вводили нові теги для підвищення конкурентноздатності своїх продуктів. І як наслідок будь-якої закритої програми, вони по різному розуміють значення тих або інших тегів.

Спочатку HTML займав позицію як мова логічної розмітки тексту, незалежний від пристрою висновку. Тобто результат інтерпретації HTML-коду може бути виведений не тільки на екран, але і, приміром , на звукову карту (коли комп'ютер сам буде читати Вам уміст HTML-сторінки) або на спеціальний пристрій, що відтворює вміст сторінки кодом Брайля. Але вийшло так, що мова HTML, зрештою, перетворився в мову опису сторінок на екрані комп'ютера.

Проста мова гіпертекстової розмітки HTML поступово витісняється динамічним HTML, XML, CSS і зв'язаними з ними новими технологіями. Найближчим часом на зміну йому повинний прийти один з варіантів мови структурованої розмітки (типу XML). Це дозволить представляти наповнення Web у виді якоїсь подоби розподіленої чітко структурованої бази даних, що забезпечує швидкий доступ до будь-якої інформації, що зберігається в ній, завдяки чому, наприклад, не потрібно буде цілком завантажувати сторінку в пам'ять клієнтського комп'ютера і тільки після цього виконувати в ній пошук потрібного фрагмента.[4, 119]

2.Безпека в Internet

Одна з основних причин успіху віддалених атак на розподілені обчислювальні мережі полягає у використанні мережних протоколів обміну, які не можуть надійно ідентифікувати віддалені об’єкти, захистити з’єднання та дані, що передаються по ньому. Тому цілком природно, що в процесі функціонування Internet були створені різні захищені мережні протоколи, що використовують криптографію як з закритим, так і з відкритим ключем. Класична криптографія з симетричними криптоалгоритмами передбачає наявність у передавальної та приймаючої сторін симетричних (однакових) ключів для шифрування та дешифрування повідомлень. Ці ключі заздалегідь мають бути розподілені між скінченною кількістю абонентів, що в криптографії називається стандартною проблемою статичного розподілу ключів. Очевидно, що застосування класичної криптографії з симетричними ключами є можливим лише на обмеженій множині об’єктів. У мережі Internet для всіх її користувачів вирішити проблему статичного розподілу ключів не є можливим. Однак, одним з перших захищених протоколів обміну в Internet був протокол Kerberos, заснований саме на статичному розподілі ключів для скінченної кількості абонентів. Для того, щоб дати можливість захиститися усій множині користувачів мережі Internet, а не обмеженій її підмножині, необхідно використовувати ключі, що динамічно виробляються в процесі створення віртуального з’єднання, застосовуючи криптографію з відкритим ключем. Розглянемо основні на сьогоднішній день підходи і протоколи, що забезпечують захист з’єднання.[5,201-203]

SKIP-технологією (Secure Key Internet Protocol - Internet-протокол з захищеним ключем) називається стандарт інкапсуляції IP-пакетів, що дозволяє в існуючому стандарті IPv4 на мережному рівні забезпечити захист з’єднання і даних, що передаються по ньому. Це досягається наступним чином: SKIP-пакет – це звичайний IP-пакет, його поле даних представляє собою SKIP-заголовок формату, визначеного специфікацією і криптограму (зашифровані дані). Така структура SKIP-пакета дозволяє безперешкодно направляти його будь-якому хосту в Internet (міжмережна адресація відбувається по звичайному IP-заголовку в SKIP-пакеті). Кінцевий отримувач SKIP-пакета за заздалегідь визначеним розробниками алгоритмом розшифровує криптограму і формує звичайний TCP- або UDP-пакет, який і передає відповідному звичайному модулю (TCP або UDP) ядра операційної системи. В принципі ніщо не заважає розробнику формувати за заданою схемою свій оригінальний заголовок, відмінний від SKIP-заголовка.

S-HTTP ( Secure HTTP - захищений HTTP) – це зхищений HTTP-протокол, розроблений компанією Enterprise Integration Technologies (EIT) спеціально для Web. Протокол S-HTTP дозволяє забезпечити надійний криптозахист тільки HTTP-документів Web-сервера і функціонує на прикладному рівні моделі OSI. Така особливість протокола робить його абсолютно спеціалізованим засобом захисту з’єднання, отже, його застосування для захисту всіх інших прикладних протоколів (FTP, TELNET, SMTP та ін.) є неможливим. Крім того, ні один з існуючих на сьогоднішній день основних Web-браузерів (ні Netscape Navigator, ні Microsoft Explorer) не підтримують цей протокол.

SSL (Secure Socket Layer - захищені скриті гнізда) – розробка компанії Netscape – універсальний протокол захисту з’єднання, що функціонує на сеансовому рівні OSI. Він використовує криптографію з відкритим ключем і на сьогоднішній день є єдиним універсальним засобом, що дозволяє динамічно захистити будь-яке з’єднання з застосуванням будь-якого прикладного протокола (DNS, FTP, TELNET, SMTP та ін.). Це пов’язано з тим, що SSL, на відміну від S-HTTP, функціонує на проміжному сеансовому рівні OSI – між транспортним (TCP, UDP) і прикладним (FTP, TELNET). При цьому процес створення віртуального SSL-з’єднання відбувається за схемою Діффі та Гелмана, яка дозволяє виробити криптостійкий сеансовий ключ, що використовується в подальшому абонентами SSL-з’єднання для шифрування повідомлень, які передаються.

Протокол SSL вже практично оформився в якості офіційного стандарту захисту для HTTP-з’єднань, тобто для захисту Web-серверів. Його підтримують Netscape Navigator та Microsoft Explorer. Звичайно для встановлення SSL-з’єднання з Web-сервером, необхідною є наявність ще й Web-сервера, що підтримує SSL (наприклад, SSL-Apache).[1, 246-248]

3. Основні принципи роботи Інтернету

3.1.Web-сторінки

В Internet використовуються набори форм, які називаються сторінками. Вони є текстовими файлами, які містять інструкції для збору та відображення інформації в різних форматах. Сторінки можуть включати практично будь-яку інформацію в текстовому або графічному форматі. В Internet середніх розмірів переважно містяться сотні, якщо не тисячі подібних сторінок. Web–браузери Internet працюють точно так, як в Internet World Wide Web: вони звертаються до серверів і отримують сторінки, а також відображають зміст цих сторінок у відповідності з інструкціями, які в них містяться.

Коли користувач включає комп'ютер і входить в Internet вперше, мережа видає йому стандартну початкову сторінку, яка переважно підтверджує вхід в мережу і показує базовий набір інструкцій і зв'язків для навігації іншими сторінками мережі.[3, 182-183]

Сторінки зв'язані між собою з допомогою гіпертекстових посилань. Посилання можуть мати вигляд тексту або малюнка, який може розміщуватися в будь-якому місці сторінки. Розробники Web–сторінок намагаються розмістити посилання на сторінці так, щоб вони були логічно пов'язані із змістом сторінки і користувач чітко розумів, на яку сторінку веде те чи інше посилання. Коли користувач поміщає вказівник мишки на посилання і клікає на ній, то браузер отримує сторінку, на яку вказує посилання. На інших сторінках також можуть бути посилання на нові або старі сторінки, які буде завантажувати браузер.

Web-сторінки призначені не тільки для відображення інформації. В них можуть вбудовуватися додатки або посилання на додатки, розміщені на сервері, які можуть збирати інформацію, обробляти дані і виводити результати в текстовому або графічному форматі.

Структура Internet, яка містить сторінки та посилання дозволяє підтримувати несумісні між собою платформи. Вона дає можливість застосовувати на підключених до Internet клієнтах зовсім різні операційні системи та апаратне забезпечення, єдиною умовою є те, що вони повинні використовувати сумісний з Internet браузер. В даний час існують браузери практично для всіх комбінацій апаратних платформ та операційних систем. Так, наприклад, якщо один користувач використовує UNIX Web-браузер на робочій станції, що працює під UNIX, а інший користувач використовує Windows Web-браузер на робочій станції, яка працює під Windows, то Web-сервер зможе працювати із стандартними протоколами і послати обидвом браузерам однакові сторінки. Причому сторінка, яка відображається двома різними браузерами, буде виглядати однаково на обох комп’ютерах.

Знання протоколів та стандартів Internet допомагає в процесі створення Internet. Якщо Ви вже знаєте, що таке браузери, ТСР/ІР та імена доменів, то побачите, що Internet – це, по суті, Internet, але меншого масштабу.

Створення Internet включає такі етапи:

1.Визначення цілей створення Internet.

2.Вибір програмного забезпечення для досягнення цих цілей.

3.Вибір апаратного забезпечення, на якому буде працювати програмне забезпечення.

Локальні мережі мають ряд переваг перед Internet: забезпечується більш надійний захист і більш гнучка система управління розподілом апаратних ресурсів (таких, як жорсткі диски та принтери). Однак локальні мережі або не можуть застосовуватися у випадку віддалених робочих станцій, або підключення віддалених користувачів є досить складним. В такому випадку створення Internet допоможе знизити затрати на організацію мережі.[7, 173]

Адміністратори локальних мереж намагаються підвищити продуктивність за рахунок виконання додатків на робочих станціях клієнтів, зберігання ж інформації на серверах мережі підвищує інтеграцію та захист даних. В Internet стирається різниця між додатками та інформацією. Багато функцій додатків можуть бути впроваджені в браузери та Web-сторінки, в результаті чого додатки можуть зберігатися разом з інформацією. Зберігаючи додатки в одному місці, компанія отримує можливість значно знизити затрати на управління і експлуатацію мережі. Наприклад, провівши модернізацію в одному місці, Ви обов'язково отримаєте ефект по підприємству в цілому. Тільки один цей аспект централізованого зберігання додатків може значно знизити затрати засобів та часу.

Як правило, в Internet значно легше забезпечити зв’язок користувачів, ніж в традиційних локальних мережах, які для цього використовують спеціалізовані, переважно децентралізовані додатки. Якщо характер діяльності фірми потребує частого обміну інформацією між співробітниками, то створення Internet є також доцільним.

Internet дозволяє проводити інтерактивні зустрічі між учасниками робочої групи, при цьому можуть використовуватися такі корисні технології, як відеоконференції та загальні дошки для малювання.

Можливим є ведення стандартної системи навчання службовців компанії, індивідуальні заняття, тестування, отримання відгуків та пропозицій.

Завдяки застосуванню стандартної системи електронної пошти знижуються затрати на навчання нових користувачів.

Поновлення інформації йде в режимі реального часу, навіть під час використання інформації іншими користувачами.

Якщо компанія використовує багато паперових документів, то Internet сприяє зниженню затрат на діловодство за рахунок створення електронних об’яв і розповсюдження їх по глобальній мережі, заміни технічних описів, адміністративних паперів, різних постанов та інших паперових документів їх електронними еквівалентами.

Якщо Вам потрібен доступ в Internet, але з певним рівнем безпеки, то Ви можете створити Internet для забезпечення потрібного рівня надійності і одночасної інтеграції внутрішньої мережі з зовнішньою.

Затрати на установку Internet залежать від багатьох факторів, зокрема від кількості користувачів, які будуть працювати в Internet. Важливим аспектом затрат є модернізація існуючого апаратного забезпечення; якщо локальна мережа у Вас вже встановлена на основі протоколу Ethernet, то затрати будуть мінімальними. А якщо Ваші службовці вже знайомі з Internet і вміють працювати з браузерами, то Вам не прийдеться виділяти засоби на навчання.

3.2.Операційні системи для Internet

Будь-яке програмне забезпечення серверів та Web-браузерів, що разом утворюють ядро Internet, працює під управлінням певної операційної системи. Існує досить багато мережевих операційних систем, які можуть працювати з Web-серверами, а браузери, що підключаються до цих серверів, написані практично для всіх операційних систем. Це пояснюється тим, що протокол ТСР/ІР, який використовується в Internet, сам по собі вже виконує деякі функції операційної системи. В Internet можуть використовуватися майже всі операційні системи, які здатні працювати з локальною мережею. Найновіші версії найбільш розповсюджених операційних систем включають в себе підтримку протоколу ТСР/ІР та мають в своєму складі Web-сервер та браузер.

В деяких випадках може виникнути необхідність поновити окремі компоненти системи. До подібних операційних систем відносяться вже відомі Вам системи.

InternetWare, або простіше NetWare, починаючи з версії 4.11. Ця потужна операційна система містить в собі інтегрований Internet-сервер і клієнтське програмне забезпечення. На відміну від попередніх версій тут основним є протокол ТСР/ІР. Ця операційна система є надійною платформою для програм, призначених для роботи з Internet.

Windows NT Server 4 забезпечує роботу служб Internet при допомозі Internet Information Server версії 3.0, який використовує протокол ТСР/ІР. Він також має в своєму складі набір інструментів розробки: машину пошуку, інструментарій для створення Web-сторінки та клієнт-браузер. Крім того, в даній системі є вбудована підтримка додаткових можливостей – реляційних баз даних, поштового сервера, сервера каталогів, сервера сертифікатів (для управління загальними ключами шифрування) і proxy-сервера.

Windows NT Workstation 4 включають в себе обмежену версію Internet Information Server, що має назву Peer Web Services і призначена для невеликої Internet. Інші інструменти розробки можна додати, скориставшись описаними далі продуктами інших виробників.

UNIX є операційною системою, на якій побудована Internet, тому можна бути повністю впевненим, що вона зможе працювати в Internet. Існує багато різних версій UNIX, які працюють на всіх можливих апаратних платформах. Останній різновид UNIX, що має назву Linux, завоював велику популярність завдяки простоті настройки і тому, що розповсюджується безкоштовно. До Web-серверів, які працюють в середовищі UNIX відносяться WebForce від фірми Silikon Graphics і Netra від фірми Sun Microsystems.

Windows 95 має вбудовану підтримку протоколу ТСР/ІР та інтегрований в систему браузер Internet Explorer. Дану систему теж можна використовувати в якості Internet-платформи, але вона набагато менше підходить для цих цілей. Якщо у Вашій Internet працює невелике число користувачів, то Ви можете використовувати Windows 95 в якості платформи для сервера та користуватися Internet Explorer в якості клієнта. Однак продуктивність та надійність буде значно нижчою ніж, наприклад, від Windows NT.[7, 182]

3.3.Програмне забезпечення для Internet

До інших корисних інструментів розробки відносяться: програми для створення Web-сторінок; програма для управління документами і машина пошуку, призначена для пошуку інформації, яка міститься на Web-сторінках; а також транслятор для обміну даними між існуючою мережевою базою даних і Web-додатками. Якщо Ви збираєтеся розробляти свої додатки для Internet, то Вам знадобляться мови для розробки додатків, наприклад Java. В даний час ця мова програмування є найпотужнішим засобом для створення мережевих додатків. Крім того, вона включає безліч вбудованих засобів або бібліотек, орієнтованих на мережеву обробку. Важливим є також те, що створені на ній додатки є повністю платформонезалежні, тобто працюють у всіх операційних системах.

Web- сторінки створюються з допомогою стандартної мови програмування, яка називається мовою форматування гіпертексту (Hyper Text Markup Language –HTML). В HTML використовуються команди, що носять назву тегів (tag), які вбудовуються в текст Web-сторінки і повідомляють браузеру як потрібно відображати інформацію, що міститься на сторінці. Зміст сторінки може включати текст, графіку, звук, відео, анімацію та різні інтерактивні форми, такі як, наприклад, поля, в які користувач може вводити інформацію. Подібна комбінація тегів та корисної інформації називається вихідним текстом Web-сторінки.

При допомозі хорошого редактора Web-сторінок можна бачити та редагувати як вихідний текст, так і той, який буде відображатися у вікні браузеру. Крім того, подібні редактори повинні мати можливість генерації посилань на інші сторінки.

Крім цих головних функцій, редактори Web-сторінок мають додаткові корисні можливості. Деякі з них можуть конвертувати графічні файли з не стандартних для браузеру форматів, наприклад TIFF і BMP, в стандартні (GIF, JPEG). Деякі з них виконують перевірку помилок, наприклад перевіряють наявність сторінок, на які є посилання на сторінці, яка редагується.

Перерахуємо кілька комерційних інструментів редагування Web-сторінок, на які варто звернути увагу.

FrontPage (Microsoft Corp.) – це повнофункціональна програма для створення Web-вузлів, яка включає в себе безліч можливостей для редагування графічних додатків. Ця програма використовує “майстрів” як для виконання звичайних завдань (наприклад, створення та тестування зв’язків), так і для виконання більш складної роботи (наприклад, створення дискусійних груп та інтерактивних форм). FrontPage входить до складу Windows 98.

NetObject Fusion (NetObject, Inc.) виглядає як традиційна настільна видавнича система, включає в себе інструменти для розробки глобальних визначень, які будуть використовуватися всіма сторінками сервера.

SuiteSpot Server (Netscape Communications) – це пакет інструментів для Internet, з допомогою якого Ви можете керувати файлами Internet, створювати Web-сторінки, розробляти приложення та підключатися до мережевих баз даних.

Visual InterDev (Microsoft Corp.) працює як і будь-яка інша програма зі складу Office 97. Вона є дуже зручною для створення сторінок, що активно використовують елементи управління Microsoft ActiveX, які є вмонтованими додатками, призначеними для виконання таких завдань, як доступ до баз даних на сервері і відображення результатів запитів в форматі HTML.

Web Factory Pro Image (Thunder & Lightning Co.) має в своєму складі розділене вікно для одночасного відображення вихідного тексту та Web-сторінки, програму управління сервером, яка перевіряє коректність посилань, а також графічний редактор і конвертори. З цією програмою може працювати навіть початківець, оскільки вона включає в себе кілька шаблонів, призначених для створення готових Web-серверів.

3.4.Текстові процесори, призначені для створення WEB-сторінок

В сучасні комерційні текстові процесори включаються додатки для редагування Web-сторінок. Зовсім можливо, що через декілька років перестануть існувати автономні редактори Web-сторінок, а їх функції будуть виконувати звичайні текстові редактори. Досить пристойний редактор HTML-сторінок входить навіть в Microsoft Word 97. Широкі можливості для редагування сторінок включають в себе останні версії таких редакторів, як Corel WorldPerfect або Lotus World Pro. [3, 149-151]

4.Функції Інтернет

Усі функції мережі Internet можна умовно поділити на дві категорії: обмін інформацією між абонентами мережі і використання баз дані мережі.

До числа функцій зв'язку між абонентами належать.

Telnet - вилучений доступ. Дає можливість абоненту працювати на будь-який ЕОМ мережі Internet як на своїй власній. Тобто запускати програми, змінювати режим роботи і т.д.

FTP (File Transfer Protocol) - протокол передачі файлів. Дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп'ютером мережі. Установивши зв'язок з вилученим комп'ютером, користувач може скопіювати файл із вилученого комп'ютера на свій чи скопіювати файл зі свого комп'ютера на вилучений.

NFS (Network File System) - розподілена файлова система. Дає можливість абоненту користатися файловою системою вилученого комп'ютера, як своєї власний.

Електронна пошта - обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі Internet. Існує можливість відправлення як текстових, так і двійкових файлів. На розмір поштового повідомлення в мережі Internet накладається наступне обмеження - розмір поштового повідомлення не повинен перевищувати 64 кілобайт.

Новини - одержання мережних новин і електронних дощок оголошень мережі і можливість приміщення інформації на дошки оголошень мережі. Електронні дошки оголошень мережі Internet формуються по тематиці. Користувач може по своєму виборі підписатися на будь-які групи новин.

Rsh (Remote Shell) - вилучений доступ. Аналог Telnet, але працює тільки в тому випадку, якщо на вилученому комп'ютері коштує ОС UNIX.

Rexec (Remote Execution) - виконання однієї команди на вилученій UNIX-машині.

Lpr - мережна печатка. Відправлення файлу на печатку на вилученому (мережному) принтері.

Lpq - мережна печатка. Показує файли, що стоять в черзі на печатку на мережному принтері.

Ping - перевірка приступності вилученої ЕОМ по мережі.

Talk - дає можливість відкриття "розмови" з користувачем вилученої ЕОМ. При цьому на екрані одночасно видний текст, що вводиться, і відповідь вилученого користувача.

Iptunnel - дає можливість доступу до сервера ЛВС NetWare з який немає безпосереднього зв'язку по ЛВС, а мається лиш зв'язок по мережі Internet.

Whois - адресна книга мережі Internet. По запиті абонент може одержати інформацію про приналежність вилученого комп'ютера, про користувачів.

Finger - одержання інформації про користувачів вилученого комп'ютера.

Крім перерахованих вище функцій, мережа Internet надає також наступні специфічні функції.

Webster - мережна версія тлумачного словника англійської мови.

Факс-сервіс - дає можливість користувачу відправляти повідомлення по факсимільному зв'язку, користаючись факсом-сервером мережі.

Електронний перекладач - робить переклад присланого на нього тексту з однієї мови на іншій. Звертання до електронних перекладачів відбувається за допомогою електронної пошти.

Шлюзи - дають можливість абоненту відправляти повідомлення в мережі, що не працюють із протоколами TCPIP (FidoNet, Goldnet, AT50).

До систем автоматизованого пошуку інформації в мережі Internet належать наступні системи.

Gopher - найбільше широко розповсюджений засіб пошуку інформації в мережі Internet, що дозволяє знаходити інформацію з ключовим словам і фразам. Робота із системою Gopher нагадує перегляд змісту, при цьому користувачу пропонується пройти крізь ряд вкладених меню і вибрати потрібну тему. У Internet у даний час понад 2000 Gopher-систем, частина з яких є вузькоспеціалізований, а частина містить більш різнобічну інформацію.

Gopher дозволяє одержати інформацію без вказівки імен і адрес авторів, завдяки чому користувач не витрачає багато часу і нервів. Він просто повідомить системі Gopher, що саме йому потрібно, і система знаходить відповідні дані. Gopher-серверів понад дві тисячі, тому з їхньою допомогою не завжди просто знайти необхідну інформацію. У випадку виниклих утруднень можна скористатися службою VERONICA. VERONICA здійснює пошук більш ніж у 500 системах Gopher, звільняючи користувача від необхідності переглядати їх вручну.

WAIS - ще більш могутній засіб одержання інформації, чим Gopher, оскільки воно здійснює пошук ключових слів у всіх текстах документів. Запити посилаються в WAIS на спрощеній англійській мові. Це значно легше, ніж формулювати їх мовою алгебри логіки, і це робить WAIS більш привабливої для користувачів-непрофесіоналів.

При роботі з WAIS користувачам не потрібно витрачати багато часу, щоб знайти необхідні їм матеріали.

У мережі Internet існує більш 200 WAIS - бібліотек. Але оскільки інформація представляється переважно співробітниками академічних організацій на добровільних початках, велика частина матеріалів відноситься до області досліджень і комп'ютерних наук.

WWW - система для роботи з гіпертекстом. Потенційно вона є найбільш могутнім засобом пошуку. Гіпертекст з'єднує різні документи на основі заздалегідь заданого набору слів. Наприклад, коли в тексті зустрічається нове чи слово поняття, система, що працює з гіпертекстом, дає можливість перейти до іншого документу, у якому це чи слово поняття розглядається більш докладно.

WWW часто використовується як інтерфейс до баз даних WAIS, але відсутність гіпертекстових зв'язків обмежує можливості WWW до простого перегляду.

Користувач зі своєї сторони може задіяти можливість WWW працювати з гіпертекстом для зв'язку між своїми даними і даними WAIS і WWW таким чином, щоб власні записи користувача як би інтегрувалися в інформацію для загального доступу. Насправді цього, звичайно, не відбувається, але сприймається саме так.

WWW - це відносно нова система. Установлено кілька демонстраційних серверів, у тому числі Vatican Exibit у бібліотеці Конгресу США і мультфільм про погоду "Витки супутника" у Мичиганському державному університеті. У якості демонстраційних також працюють сервери into.funet.fi (Фінляндія); into.cern.ch. (Швейцарія) і eies2.njit.edu (США).

Практично всі функції мережі побудовані на принципі клієнт-сервер. Сервером у мережі Internet називається комп'ютер здатний надавати клієнтам (у міру приходу від них запитів) деякі мережні функції. Взаємодія клієнт-сервер будується звичайно в такий спосіб. По приходу запитів від клієнтів сервер запускає різні програми надання мережних функцій. В міру виконання запущених програм сервер відповідає на запити клієнтів.

Усе програмне забезпечення мережі також можна поділити на клієнтське і серверне. При цьому програмне забезпечення сервера займається наданням мережних функцій, а клієнтське програмне забезпечення забезпечує передачу запитів серверу й одержання відповідей від нього.[15, 56-60]

Висновок

Інтернет - світова комп'ютерна мережу. Вона складена з різноманітних комп'ютерних мереж, об'єднаних стандартними угодами про засоби обміну інформацією й єдиного системою адресації. Інтернет використовує протоколи сімейства TCP/IP. Вони хороші тим, що забезпечують щодо дешеву можливість надійно і швидко передавати інформацію навіть по не занадто надійним лініям зв'язку, а також будувати програмне забезпечення, придатний для роботи на будь-який апаратурі. Система адресації (URL-адреса) забезпечує унікальними координатами кожен комп'ютер (точніше, практично кожен ресурс комп'ютера) і кожного користувача Інтернету, створюючи можливість взяти саме, що потрібно, й передати саме туди, куди потрібно.

Можливості Internet настільки широкі, наскільки в людини лише може вистачити фантазії. Мережева технологія вже серйозно зарекомендувала себе як найкращого джерела інформації на заході і стрімко розвивається в станах колишнього Радянського Союзу. В Україні минулого року Internet отримала розвиток в 300%. сьогодні у нашій країні зареєстровано понад 10000 користувачів і це стає дедалі більше. На думку і глибоке переконання генерального директора компанії Microsoft Білла Гейтса світове співтовариство на підходячи до кінця 20 століття, різко падає до неминучого переродженню в мережне вже через 5-10 років. Тому особливо важливо саме сьогодні звернути свою увагу до цієї технологічної перспективі, і постаратися зробити всі можливе для інтеграції Інтернет у сферу освіти.

Список використаних джерел

1.Вакка, Джон. Секреты безопасности в Internet = Internet security secrets : Пер. с англ./ Джон Вакка,; Ред. И.В.Синдякова. -К.: Диалектика, 1997. -505 с.

2.Знайомство з Internet : Посібник для користувача - початківця/ Андрій Копистянський, Орест Максимюк, Адріян Павликевич та ін., Б.м., [1997]. -85 с.

3.Игер, Билл Работа в Internet : [Пер. с англ.]/ Билл Игер,; Под ред. А. Тихонова. -М.: БИНОМ, 1996. -313,[1] с.

4.Кент, Питер Internet/ Питер Кент,; Перевод с англ. В. Л. Григорьева. -М.: Компьютер: ЮНИТИ, 1996. -366,[1] с.

5.Крол, Эд. Все об Internet/ Эд Крол,; Эд Крол; Пер. с англ. С.М.Тимачева. -2-е изд., стер.. -К.: Торгово-издательское бюро BNV, 1995. -591 с.: ил.

6.Уокер, Марк. Как работать с Internet/ Марк Уокер,; Марк Уокер; Пер. с англ. В.Г.Касперовича, В.В.Новикова; Под ред. И.М.Богацкой. -4-е изд.. -К.; М.; СПб.: Вильямс, 1998. -238 с.

7.Хоникатт, Джерри. Использование Internet = Using The Internet/ Джерри Хоникатт,; Пер. с англ. С.Д.Мартыненко и др.; Ред. И.В.Красиков. -2-е изд.. -К.; М.: Диалектика, 1997. -303 с.

8.Хоффман, Пауль Internet/ Пауль Хоффман,; Ред. Дж. Левина; Пер. с англ. К.В.Полишко. -К.: Диалектика; М.: Информейшн Компьютер Энтерпрайз, 1996. -158 с.

9.Окраинец К.Ф. WWW на кончиках ваших пальцев. – М.: «СК Пресс», 1997. – 192 с., ил.

10.Толковый словарь по вычислительным системам/Под ред. В. Иллингуора и др.: Пер. с англ. А.К. Белоцкого и др.; Под ред. Е. К. Масловского. – М.: Машиностроение, 1991. – 560 с.: ил.

11.Бондарев В.М. и др. Основы программирования. – Харьков: Фолио; Ростов н/Д: Феникс, 1997. – 368 с.

12.Данько О. Поколение Internet/ О.Данько // ЧИП (CHIP). - 2000. - № 5 . - C. 76-80

13.Миллер Д. Рождение Internet/ Д.Миллер // PC WORLD UKRAINE. - 1999. - № 11-12. - C. 89

14.Обратная сторона Сети // Мир Internet. - 2000. - № 6-7. - C. 96-101

15.Сергеев А. Технологии связи и Интернет/ А.Сергеев // Мир Internet. - 2000. - № 11. - C. 56-61

16.Спринт Т. Компасы в океане Internet/ Т.Спринт // Мир ПК. - 2000. - № 5 . - C. 60-63

17.Фролов А. Internet с самого начала : Ч.1 Быстрое введение в Internet/ А.Фролов // HARD'N'SOFT. - 1998. - № 1. - C. 58-65

18.Хейм Д. Советы по работе в Internet/ Д.Хейм // Мир ПК. - 1997. - № 1. - C. 152-155

загрузка...
Top