Основні способи збереження та передачі інформації в сучасному автоматизованому суспільстві

Вступ.

1. Основні технології передачі інформації.

2. Способи передачі та отримання інформації за допомогою комп’ютерних технологій.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

В останні два десятиліття масове виробництво персональних комп'ютерів і стрімке зростання Інтернету суттєво прискорили становлення інформаційного суспільства в розвинених країнах світу.

В інформаційному суспільстві головним ресурсом є інформація, саме на основі володіння інформацією про всілякі процеси і явища можна ефективно й оптимально будувати будь-яку діяльність. Більша частина населення в інформаційному суспільстві зайнята в сфері обробки інформації або використовує інформаційні й комунікаційні технології у своїй повсякденній виробничій діяльності.

Під інформацією розуміють корисний зміст явища факту, вилученого з даних. Тому на практиці дуже часто неправомірно встановлюють знак рівності між даними та інформацією. Дані реєструють явище і події, що відбуваються, а інформація — результат переробки та аналізу даних. Інформація переважно носить порівняльний характер. Вона складається тільки з нових відомостей, які оцінюються користувачем як корисні знання. З загального протоколу вилучаються тільки відомості, які потрібні для визначеного користувача.

Сьогодні інформаційні технології почали активно впливати на повсякденну діяльність будь-якої організації і стали невід’ємною складовою частиною інформаційної інфраструктури цієї організації. Інформаційні технології дозволяють досліджувати та взаємопов’язувати складові ділянки діяльності організації між собою. Вони розвивається надзвичайно швидкими темпами і захоплюють все ширші сфери діяльності таким чином, що будь-яка конкурентоспроможна діяльність в майбутньому не може бути сформована без детального аналізу можливостей застосування інформаційних технологій.


1. Основні технології передачі інформації

Матеріальною основою сучасних інформаційних технологій є три основних технічні досягнення:

· поява нового середовища нагромадження інформації на фізичних носіях (магнітні стрічки, мікрофільми, магнітні та оптичні диски, напівпровідникові пристрої, тощо);

· розвиток засобів зв’язку, що забезпечують доставку інформації практично в будь-яку точку земної кулі без обмежень в часі та просторі, та масове охоплення населення засобами зв’язку (радіо, телебачення, мережі передачі даних, супутниковий зв’язок, телефонна мережа);

· можливість автоматизованої обробки даних за допомогою комп’ютера згідно заданого алгоритму.

В основу нової сучасної інформаційної технології, яка базується на широкому застосуванні персональної комп’ютерної техніки, покладені три основні принципи: інтегрованість, гнучкість, інтерактивність. Інтегрованість забезпечує комплексний підхід до розв’язання поставлених завдань за рахунок об’єднання можливостей, як технічних, так і програмних засобів. Гнучкість дозволяє динамічно і невеликими зусиллями виконувати поставлені завдання. Інтерактивність в свою чергу дозволяє динамічно переналагоджувати завдання з врахуванням конкретних вимог.

Особливе місце в організації нових інформаційних технологій займає комп’ютер, який створює широкі можливості для нагромадження необхідної інформації (запис в пам’ять рефератів книг, статей, доповідей, результатів досліджень), забезпечення аналітичної обробки великих масивів даних, пересилання інформації та її збереження в електронному вигляді, тощо[3, c. 52-54].

Прикладами нових інформаційних технологій можуть бути система електронної пошти, системи факсимільної передачі зображення і мережі передачі даних. Електронна пошта вже стала загальноприйнятим видом інформаційного обслуговування, здатним суттєво потіснити традиційну пошту.

Іншим прикладом стали бази даних, які також зобов’язані своїм створенням комп’ютеру, здатному зберігати у цифровій формі значні обсяги інформації. Комп’ютер з допомогою відповідного програмного забезпечення дозволяє оперувати необхідною інформацією, яка знаходиться в його пам’яті, подавати її в потрібній формі та послідовності.

Інформаційні технології проникають, як в професійну діяльність, так і в приватне життя. Вони впливають на міжнародний торговий баланс, рівень зайнятості, політику. В міру становлення інформаційного суспільства виникає потужна індустрія інформаційних технологій, призначена для задоволення потреб цього суспільства. Індустрія інформаційних технологій породжує нові види інформаційного продукту та засоби його доставки до споживачів. Під інформаційним продуктом слід розуміти різноманітні аспекти знань, відомості, твори мистецтва, інші форми інформації та розваг, отримані, як традиційними шляхами, так і за допомогою електронної техніки. Особливо яскраво інформаційні технології проявляються в об’єднанні багато чисельних секторів економіки, таких, як видавнича справа, виробництво офісного обладнання, обчислювальної техніки, систем телезв’язку та побутової техніки, які до недавнього часу хоча й були взаємопов’язані, проте незначно. Інформаційні технології стимулюють розвиток та посилення цього зв’язку.

В цілому сучасні інформаційні технології спрямовані на підвищення рівня автоматизації всіх інформаційних процесів, що є основою для прискорення темпів науково-технічного прогресу. Інформаційні технології дозволяють ефективно поєднувати технічні можливості обчислювальної техніки, електрозв’язку, інформатики. Вони спрямовуються на збір, нагромадження, аналіз та доставку інформації споживачам (вченим, інженерам, керівникам, лікарям, економістам) незалежно від відстані до джерел та обсягів, на автоматизацію одноманітних операцій управлінського процесу і підготовку аналітичної інформації для прийняття рішень[2, c. 143].

Для забезпечення роботи інформаційної системи будь-якого призначення необхідно:

- виявити інформаційні потреби;

- здійснити відбір джерел інформації;

- здійснити збір інформації;

- здійснити введення інформації із зовнішніх або внутрішніх джерел;

- виконати дії по обробці інформації, оцінці її повноти і значущості і за поданням її в зручному вигляді;

- вивести інформацію для надання споживачам або передачі в іншу систему;

- організувати використання інформації для оцінки тенденцій, розробки прогнозів, оцінки альтернатив рішень і дій, вироблення стратегії;

- організувати зворотний зв'язок - за інформацією, переробленою людьми даною організацією, здійснювати корекцію вхідної інформації[2, c. 146].

2. Способи передачі та отримання інформації за допомогою комп’ютерних технологій

Електронна пошта ( e-maіl - electronіc maіl) виконує функції звичайної пошти. Вона забезпечує передачу повідомлень із одного пункту в іншій. Головною її перевагою є незалежність від часу. Електронний лист приходить відразу ж після його відправлення й зберігається в поштовій скриньці до одержання адресатом. Крім тексту воно може містити графічні й звукові файли, а також двійкові файли - програми.

Електронні листи можуть відправлятися відразу по декількох адресах. Користувач Іnternet за допомогою електронної пошти одержує доступ до різних послуг мережі, тому що основні сервісні програми Іnternet мають інтерфейс із нею. Суть такого підходу полягає в тім, що на хост- комп'ютер відправляється запит у вигляді електронного листа. Текст листа містить набір стандартних формулювань, які й забезпечують доступ до потрібних функцій. Таке повідомлення сприймається комп'ютером як команда й виконується їм.

Для роботи з електронною поштою створена велика кількість програм. Їх можна об'єднати під узагальнюючою назвою maіl. Так, для роботи користувачів в MS DOS 1фименяется програма bml, найпоширенішою програмою для Unіx- Систем є програма elm. Мабуть, одна з найбільш зручних і нескладних у використанні програм - Eudora для Mіcrosoft Wіndows. В операційній системі Wіndows 95 роботу з електронною поштою забезпечує додаток Mіcrosoft Exchange. Ці програми виконують наступні функції: підготовку тексту; читання й збереження кореспонденції; видалення кореспонденції; уведення адреси;

коментування й пересилання кореспонденції; імпорт (прийом і перетворення в потрібний формат) інших файлів. Повідомлення можна обробляти власним текстовим редактором програми електронної пошти. Через обмеженість його можливостей обробку текстів великого розміру краще виконувати зовнішнім редактором. При відправленні такого тексту програма електронної пошти дає можливість його обробити.

Звичайно програми електронної пошти пересилають тексти в коді ASCІІ й у двійковому форматі. Код ASCІІ дозволяє записувати тільки текст і не дає можливості передавати інформацію про особливості національних шрифтів.

У двійкових файлах зберігається будь-яка інформація. Тому для передачі комбінованих повідомлень (графіка й текст), а також для передачі програм використовуються двійкові файли.

Повідомлення, записані іншими програмами, можна відправляти, точно знаючи, що в абонента є така ж програма[6, c. 91-92].

При відправленні повідомлень по електронній пошті необхідно вказувати в адресі не тільки ім'я хост- комп'ютера, але й ім'я абонента, якому повідомлення призначене.

Формат адреси електронної пошти повинен мати вигляд: ім'я користувача@адреса хост- комп'ютера

Для кожного користувача на одному хост- комп'ютері може із заведений свій каталог для одержання повідомлень по електронній пошті.

Спеціальний стандарт MІME (Multіpurpose Іnternet Maіl Extensіon) - багатоцільове розширення пошти Іnternet- Позволяет вкладати в символьні повідомлення будь-які двійкові файли, включаючи графікові, аудіо- і відеофайли.

Користувач, що має вихід в Іnternet, може також відправляти електронну пошту й по адресах інших мереж, підключених до неї за допомогою шлюзів.

У цьому випадку необхідно враховувати, що різні мережі застосовують різну адресацію користувачів. Відправляючи повідомлення по електронній з в іншу мережу, варто використовувати прийняту там систему адрес.

WWW (Всесвітня інформаційна мережа) є однієї із самих популярних інформаційних служб Іnternet. Дві основні особливості відрізняють WWW, використання гіпертексту й можливість клієнтів взаємодіяти з іншими додатками Іnternet.

Гіпертекст - текст, що містить у собі зв'язку з тугими текстами, графічної, відео- або звуковою інформацією.

Усередині гіпертекстового документа деякі фрагменти тексту чітко виділені. Вказівка на них за допомогою, наприклад, миші дозволяє перейти на іншу частину цього ж документа, на інший документ у цьому ж комп'ютері або навіть на документи на будь-якому іншому комп'ютері, підключеному до Іnternet.

Всі сервери WWW використовують спеціальну мову HTML (Hypertext Markup Language - мова розмітки гіпертексту).HTML- Документи являють собою текстові файли, у які убудовані спеціальні команди.

WWW забезпечує доступ до мережі як клієнтам, що вимагають тільки текстовий режим, так і клієнтам, що воліють роботу в режимі графіки. У першому випадку використовується програма Lynx, у другому - Mosaіc. Відображений на екрані гіпертекст являє собою сполучення алфавітно-цифрової інформації в різних форматах і стилях і деякі графічні зображення - картинки.

Зв'язок між гіпертекстовими документами здійснюється за допомогою ключових слів. Знайшовши ключове слово, користувач може перейти в інший документ, щоб одержати додаткову інформацію. Новий документ також буде мати гіпертекстові посилання.

Працювати з гіпертекстами переважніше на робочій станції клієнта, підключеної до одному з Web- Серверів, чим на сторінках підручника, тому викладений матеріал можна вважати першим кроком до пізнання служби WWW.

Працюючи з Web- Сервером, можна виконати вилучене Підключення Telnet, послати абонентам мережі електронну пошту, одержати файли за допомогою FTP- Аноніма й виконати ряд інших додатків (прикладних програм) Іnternet. Це дає можливість уважати WWW інтегральною службою Іnternet[7, c. 39-40].

Створення сторінок WWW. Тому що створення власного сервера WWW є складним і дорогим, те багато користувачів мережі Іnternet можуть розміщати свою інформацію на вже існуючих серверах. Власні сторінки WWW можна створювати за допомогою таких засобів, як Mіcrosoft Іnternet Assіstant for Word і Netscape Navіgator Gold. Редактор сторінок Mіcrosoft Іnternet Assіstant являє собою набір макрокоманд, на базі якого створюються документи HTML.

У діалоговому режимі користувач може створити свій документ. Редактор при цьому забезпечує: уведення заголовка документа;

вставку графічного зображення або відеофрагмента; вставку гіпертекстового посилання; вставку закладки; перегляд сторінок WWW.

Редактор, убудований у навігатор Netscape Navіgator Gold, містить засобу для роботи з мовою JAVA. Ця мова дозволяє інтерпретувати програми, отримані з мережі, на локальному комп'ютері користувача. JAVA - мова об’єктно-орієнтованого програмування. Він використовується для передового способу створення додатків для Іnternet - програмування аплетів (аплет - невеликий додаток). За допомогою аплетів можна створювати динамічні Web- Сторінки.

Служба Gopher

Ця служба Іnternet виконує функції, аналогічні WWW. Вся інформація на Gopher- Сервері зберігається у вигляді дерева даних (або ієрархічної системи меню). Початковий каталог Gopher є вершиною цього дерева, а всі інші каталоги й файли представляються елементами меню. Рядок головного меню являє собою або підміню, або файл.

Gopher підтримує різні типи файлів - текстові, звукові, програмні й т.д.

Телеконференції Usenet

Система Usenet була розроблена для переміщення новин між комп'ютерами по усьому світі. Надалі вона практично повністю інтегрувалася в Іnternet, і тепер Іnternet забезпечує поширення всіх її повідомлень. Сервери Usenet мають засобу для поділу телеконференцій по темах.

Телеконференції - дискусійні групи, що входять до складу Usenet.

Телеконференції організовані по ієрархічному принципі, і для верхнього рівня обрані сім основних рубрик. У свою чергу, кожна з них охоплює сотні підгруп. Утвориться деревоподібна структура, що нагадує організацію файлової системи. Із числа основних рубрик варто виділити:

сотр-• теми, пов'язані з комп'ютерами;

scі-• темы з області наукових досліджень;

news-• інформація й новини Usenet;

soc-• соціальна тематика;

talk-• дискусії.

Існують, крім того, спеціальні рубрики й регіональний поділ телеконференцій.

Управляють доступом до служби Usenet спеціальні програми, що дозволяють вибирати телеконференції, працювати з ланцюжками повідомлень і читати повідомлення й відповіді на них. Ці програми виконують таку функцію, як передплата на телеконференції. Якщо користувач не вводить ніяких обмежень, то за замовчуванням виробляється передплата на всі телеконференції, з якими має зв'язок його хост-комп'ютер. Програма також дозволяє зробити тематичний вибір і забезпечить користувача з по його напрямку, що цікавить.

При участі в якій-небудь телеконференції будь-який абонент може направити своє повідомлення по його темі, що цікавить. Існують два способи виконання цієї процедури:

• посилка безпосередньої відповіді авторові статті за адресою його електронної пошти;

• надання свого повідомлення в розпорядження всіх учасників телеконференції. Другий спосіб позначається терміном "Follow-up". Після електронної пошти Usenet є самою популярною службою глобальної мережі Іnternet[7, c. 44-47].


Висновки

Діяльність окремих людей, груп, колективів і організацій зараз усе більшою мірою починає залежати від їх інформованості й здатності ефективно використовувати наявну інформацію. Перш ніж почати якісь дії, необхідно провести більшу роботу зі збору й переробки інформації, її осмисленню й аналізу. Відшукання раціональних рішень у будь-якій сфері вимагає обробки більших обсягів інформації, що часом неможливо без залучення спеціальних технічних засобів Зростання обсягу інформації особливо стало помітно в середині XX в. Лавинообразний потік інформації заюшив на людину, не даючи йому можливості сприйняти цю інформацію повною мірою.

Утворення великих потоків інформації обумовлюється:

· надзвичайно швидким ростом числа документів, звітів, дисертацій, доповідей і т.п., у яких викладаються результати наукових досліджень і дослідно-конструкторських робіт;

· постійним збільшенням періодичних видань в різних областях людської діяльності;

· появою різноманітних даних (метеорологічних, геофізичних, медичних, економічних і ін.), записуваних звичайно на магнітних стрічках і тому що не попадають у сферу дії системи комунікації.

Як результат - наступає інформаційна криза (вибух), що має наступні прояви:

· з'являються протиріччя між обмеженими можливостями людини по сприйняттю й переробці інформації й існуючих потужних потоків і масивами інформації, що зберігається.;

· існує велика кількість надлишкової інформації, що утрудняє сприйняття корисної для споживача інформації;

· виникають певні економічні, політичні й інші соціальні бар'єри, які перешкоджають поширенню інформації. Наприклад, через дотримання таємності часто необхідною інформацією не можуть скористатися працівники різних відомств.

Список використаної літератури

1. Інформаційні потреби населення України в умовах трансформації суспільства: Нац. парламентська б-ка України; Уклад. В.Студенкова. - К.: НПБУ, 1999. - 128 с.

2. Інформаційна політика України: Європейський контекст/ Леонід Губерський, Євген Камінський, Євгенія Макаренко и др.. - К.: Либідь, 2007. - 358 с.

3. Бебик В. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз: Монографія; Міжрегіональна академія управління персоналом . - К., 2005. - 437 с.

4. Кормич Б. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи: Навчальний посібник/ Борис Кормич,. - К.: Кондор, 2005 2008. - 382 с.

5. Правове забезпечення інформаційної діяльності в Україні: закони і законодавчі акти/ Володимир Горобцов, Андрій Колодюк, Борис Кормич та ін. - К.: Юридична думка , 2006. - 384 с.

6. Сучасні інформаційні технології для бібліотек та менеджмент науково-освітніх мереж: Матеріали I-V Міжнародних шкіл-семінарів. Проект Tempus-Tacis CP-20552-99/ Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" . - К.: Б. в., 2002. - 135 с.

7. Хома В. В. Основи збору, передачі та оброблення інформації Навчальний посібник. Серія „Дистанційне навчання”. № 43. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2007. 312 с.

загрузка...
Top