Аналіз радійного інформаційного простору регіону – Дарницький район м.Києва

Вступ.

1. Загальний стан інформаційного простору.

2. Аналіз інформаційного простору Дарницького району м.Києва.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Інформація нині є важливим економічним, політичним та соціальним ресурсом людства, і ступінь розвитку та її доступність підносить рівень і якість вищої освіти. Зростання обсягів інформації вимагає її якісної переробки, нових форм роботи. Цей процес супроводжується значними змінами в усіх сферах людської діяльності і бібліотечна - не виняток.

У сучасному суспільстві інформація стає найбільш важливою цінністю, а індустрія отримання, обробки і трансляції інформації – провідною галуззю діяльності, куди з кожним роком вкладають все більш значні капітали. Як вважають провідні вчені, інформація стає важливим стратегічним ресурсом, відсутність якого призводить до суттєвих втрат в економіці. Інформатизація суспільства виступає одним з вирішальних чинників модернізації економіки на ринкових засадах і запорукою інтеграції України в світове співтовариство.

Світ крок за кроком просувається в напрямі до створення інформаційного суспільства, в якому нові системи виробництва потребують також і якісно нового устрою людських відносин. Нова модель суспільства, що пов’язана з поняттям інформації, потребує також значного переосмислення наших уявлень сутності процесів розвитку людської цивілізації. Для цього потрібно поглянути на історію людства під новим кутом зору, а саме: як на процес не стільки пошуків все нових і більш ефективних засобів виробництва, але як на процес пошуків нових і більш ефективних засобів комунікації.

Комунікація - це дуже складне і багатовимірне явище, що має універсальний характер. Тут лише окреслимо ідею комунікативної побудови суспільства як найбільш суттєвої структури, що визначає його сферу виробничої діяльності, стереотипи мислення, соціальної поведінки.


1. Загальний стан інформаційного простору

Подібно книзі, газета висвітлює “речі” (події, явища) “зсередини”, але тільки не “зсередини особистості”, а “зсередини суспільства”. Тому специфіка газети - показувати виворіт суспільства. От чому для газети “дійсні новини - це погані новини”, те пак скандали і викриття. Кращою частиною журналів і газет Маклюен вважає рекламу. Реклама – це безсумнівно новини. Однак її єдиний і генеральний недолік у тім, що це завжди гарні новини. Щоб зрівноважити ефект цих гарних новин, у газеті приходиться поміщати багато поганих новин. Більш того, “власники засобів комунікації завжди намагалися дати публіці те, що вона хоче, тому що почували, що їхня сила - у самому засобі комунікації, а не в змісті. Іншими словами, усі у світі комунікації підводиться під основний афоризм Маклюена “The medium is the message” – “Засіб - це повідомлення”.

Якщо звернутись до вивчення інформаційного простору в нашому сьогоденні, можна зафіксувати лише дуже незначні зрушення в напрямі створення інформаційної цивілізації. Наявність комп’ютерної техніки, розвинутої інфраструктури зв’язку – це лише технологічні передумови. Найбільш значних змін потребує сама суспільна організація виробництва інформації, і насамперед, великі зрушення повинні торкнутись психології кожної людини, форм її мислення і духовного життя. Якщо людина перестане відчувати себе гвинтиком, а вважатиме себе деяким центром інформаційного універсуму, що пов’язаний каналами комунікації з іншими центрами, вона більш повно розкриватиме свої внутрішні можливості творчого розвитку. Зрозуміло, що таке ставлення до реальності потребує духовного розвитку високого рівня.

Слід зазначити, що перехідний характер пострадянської, в тому числі й української, економіки обумовлює специфіку її інформаційного забезпечення, що полягає в наступному:

стара інформаційна організація забезпечення економічного розвитку не відповідає новим потребам суспільства;

копіювання відповідної організації інформаційної діяльності розвинутих країн неефективне, оскільки не дозволяє вирішувати нагальні проблеми перехідного суспільства;

модель оптимальної організації, адекватна умовам перехідного суспільства апріорі невідома, вона формується в процесі життєдіяльності суспільства.

Застарілі уявлення про роль інформації в житті суспільства як своєрідної форми обслуговування цієї “суспільно-виробничої машини”, ще панують у сфері наших засобів масової комунікації. Вважається, що інформація повинна надаватись не сама по собі, а лише як засіб формування суспільної думки, регулювання соціальної поведінки великих людських мас, тобто щось на зразок команд, які подаються від однієї частини машини до іншої. Звідси необхідність створення механізмів відсіву небажаної інформації, різні форми цензури, незважаючи на формальну її заборону і т.п. Для структур влади завжди великою спокусою є можливість регулювати інформаційні потоки в бажаному для себе напрямі, або навіть вводити в канали комунікації дезінформацію, якщо цього, як вони вважають, потребують інтереси держави. Така політика може надати деякі тактичні переваги, але досвід вчить, що в стратегічному вимірі вона є помилковою, а в перспективі підриває довіру людей до влади і призводить до конфліктогенних ситуацій. Наочний для України досвід в цьому плані - інформаційна поведінка владних структур у часи чорнобильської катастрофи, внаслідок чого довіра до влади була значною мірою підірвана і що надало поштовх розвитку процесів демократизації суспільства, посилило потяг українського народу до незалежності.

Кризова ситуація в інформаційному полі України кожен день катастрофічно погіршується. Взагалі українське суспільство має дуже низьку інформаційну культуру, тому, незважаючи на зріст кількості імпортної комп’ютерної техніки, головним чином персональних комп’ютерів, суттєво не поліпшить ситуацію. Сьогодні вже можна говорити, що персональні комп’ютери в офісах та кабінетах керівників промислових підприємств виконують функцію елемента кабінетних меблів, створюючи лише видимість інформатизації.

Слід зазначити, що також дуже погана ситуація у сфері ЗМІ в Україні. Зараз фактично не існує незалежних, демократичних ЗМІ, тому що вони знаходяться у фінансовій залежності від різноманітних олігархічних груп або від політичної влади. Особливо це стосується регіональних, місцевих теле-, радіокомпаній та друкованих періодичних видань.

2.

Останнім часом у слововжиток міцно увійшло поняття інформаційного простору, під яким розуміють сукупність територій, охоплених засобами масової інформації певної категорії (регіональними, національними, світовими). Найчастіше цей термін вживають у значенні національного інформаційного простору, який потребує законодавчого врегулювання й захисту, а його суб'єкти — і державної підтримки.

Більш докладно інформаційний простір характеризують:

1) матеріальні (технологічні) способи підготовки й поширення інформації по горизонталі, включаючи її передачу, ретрансляцію й отримання;

2) соціально-економічні можливості доступу до інформації населення, включаючи усі його верстви в даній країні; забезпечення поширення інформації по вертикалі;

3) існування національної системи інформації та зв'язку з її конкретними компонентами, що визначають територію поширення інформації;

4) наявність національного законодавства в галузі інформації та зв'язку, що регулюють функціонування й використання ЗМІ в забезпеченні національних і державних інтересів;

5) наявність законодавчої бази міжнародного рівня та міжнародних і регіональних угод в галузі масової інформації, що забезпечують обмін нею між державами і взаємопроникність національних інформаційних просторів.

2. Аналіз інформаційного простору Дарницького району м.Києва

Бібліотечна система Дарницького району:

Бібліотека імені Г.Квітки-Основ'яненка

Площа приміщення бібліотеки - 168 м2, книжковий фонд - 19,0 тис. примірників. Щорічно обслуговує 3,0 тис. користувачів, кількість відвідувань за рік - 15,0 тис., книговидач - 64,0 тис. примірників.

Заснована в 1947 році. У 1998 році постановою Кабінету Міністрів України присвоєно ім'я українського письменника Григорія Квітки-Основ'яненка.

Бібліотека спрямовує свою діяльність на виховання у читачів національної свідомості, патріотизму, проводить багато цікавих заходів з народознавства та історії Дарниці.

Бібліотека сімейного читання імені С.Руданського

Площа приміщення бібліотеки - 150 м2, книжковий фонд - 15,8 тис. примірників. Щорічно обслуговує 3,0 тис. користувачів, кількість відвідувань за рік - 18,0 тис., книговидач - 52,0 тис. примірників.

Заснована в 1993 році. У 1998 році присвоєно ім'я Степана Руданського.

Бібліотека імені Ю.Смолича

Площа приміщення бібліотеки - 780 м2, книжковий фонд - 46,1 тис. примірників. Щорічно обслуговує 2,0 тис. користувачів, кількість відвідувань за рік - 12,0 тис., книговидач - 13,0 тис. примірників.

З 2008 року бібліотека спрямовує свою роботу на популяризацію правової культури.

В бібліотеці працює Інтернет-центр ( за режимом роботи бібліотеки).

В бібліотеці працює правовий лекторій.

Заснована в 1968 році. У 2001 році була переведена з житлового масиву Корчуватого на житловий масив Позняки-2.

Бібліотека імені А.П.Чехова

Площа приміщення бібліотеки - 367 м2, книжковий фонд - 33,8 тис. примірників. Щорічно обслуговує 2,5 тис. користувачів, кількість відвідувань за рік - 13,0 тис., книговидач - 49,0 тис. примірників.

Заснована в 1950 році. У 1971 році отримала нове приміщення в мікрорайоні Рембаза м. Києва.

Активно співпрацює з Радою ветеранів мікрорайону Рембаза.

Бібліотека № 133

Площа приміщення бібліотеки - 300 м2, книжковий фонд - 32,2тис. примірників. Щорічно обслуговує 5,0 тис. користувачів, кількість відвідувань за рік - 22,0 тис., книговидач - 88,0 тис. примірників.

Заснована в 1951 році. Обслуговує читачів Харківського масиву з 1999 року.

На початку своєї діяльності головним напрямком у роботі бібліотеки стало екологічне виховання. Оформлено "Екологічну кімнату".

Проводиться велика краєзнавча робота (з циклу "Моєї вулиці ім'я").

Партнери бібліотеки: загальноосвітні школи, відділ екології Дарницької райдержадміністрації, районна соціальна служба молоді, спілка жінок району тощо.

З метою отримання бібліотекою імені Олеся Бердника, бібліотека проводить різноманітні заходи по вивченню та популяризації творчого надбання письменника.

Бібліотека сімейного читання №143

Площа приміщення бібліотеки - 800 м2, книжковий фонд - 18,3тис. примірників. Щорічно обслуговує 6,3 тис. користувачів, кількість відвідувань за рік - 37,0 тис., книговидач - 113,0 тис. примірників.

Заснована в 1960 році. У 1999 році переведена в нове приміщення.

Сам статус бібліотеки визначає напрямок її роботи. Для сімей Бортничів бібліотека стала справжнім осередком культури (це єдиний заклад культури в мікрорайоні), місцем спілкування різних верств населення, масових родинних заходів.

Враховуючи результати мініопитування читачів дитячого відділу, створено кімнату "Світ тварин". Партнери бібліотеки: загальноосвітні школи, дитячий садок "Золотий ключик", "Рубін", Рада ветеранів, Рада самоврядування. З 2008 року бібліотека приділяє велику увагу питанням краєзнавства і туризму.

Бібліотека № 156

Площа приміщення бібліотеки - 297 м2, книжковий фонд - 58,0 тис. примірників. Щорічно обслуговує 7,3 тис. читачів, кількість відвідувань за рік - 42,0 тис., книговидач - 121,0 тис. примірників.

Заснована в 1933 році на Подолі. Її засновником була профспілка харчової промисловості. З 1998 року дислокується в Харківському районі.

Своїм книжковим фондом бібліотека має можливість обслуговувати як дорослих, так і дітей. Партнери бібліотеки: загальноосвітні школи, Управління соціального захисту населення.

З 2004 року бібліотека працює за економічною спрямованістю. В бібліотеці представлено широкий спектр інформації з питань економіки.

Бібліотека № 159

Книжковий фонд близько 24,0 тис. примірників.

Нова бібліотека створена відповідно до розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 16.01.2002 року № 28 "Про відкриття нової бібліотеки", заснована на базі фондів профспілкової бібліотеки Клубу залізничників.

З 2009 року спрямованість роботи бібліотеки - мистецтво.

Бібліотека імені Зої Космодем'янської для дітей

Площа приміщення бібліотеки - 360 м2, книжковий фонд - 28,0 тис. примірників. Щорічно обслуговує 4,5 тис. користувачів, кількість відвідувань за рік - 31,0 тис., книговидач - 87,0 тис. примірників.

Заснована в 1949 році. У 1950 році присвоєно ім'я Зої Космодем'янської. У бібліотеці працюють гуртки "Дивоцвіт" та "Життєлюб"., група за інтересами «Вчимося бути читачами».

Бібліотека № 117 для дітей

Площа приміщення бібліотеки - 300 м2, книжковий фонд - 21,0 тис. примірників. Щорічно обслуговує 5,1 тис. користувачів, кількість відвідувань за рік - 40,0 тис., книговидач - 100,0 тис. примірників.

Заснована в 1978 році. На Харківський масив переведена в 1997 році. Робота бібліотеки спрямована на допомогу дітям у самопізнанні, розкритті своїх здібностей, визначенні мети свого життя, вихованні власної індивідуальності, відчуття себе громадянином.

При бібліотеці працюють групи за інтересами «Родень» та «Академія вихованих дітей - створи себе». В бібліотеці оформлено живий куточок.

Бібліотека № 157 для дітей

Площа приміщення бібліотеки - 300 м2, книжковий фонд - 24,5 тис. примірників. Щорічно обслуговує 4,3 тис. користувачів, кількість відвідувань за рік - 13,0 тис., книговидач - 29,0 тис. примірників.

Відкрита для користувачів 11 вересня 2001 року.

Сучасний дизайн, комфортність, цікаво вирішене питання оформлення книжкового фонду з урахуванням вікових особливостей маленьких користувачів бібліотеки стало запорукою успіху бібліотеки у дітей. Вони не тільки прагнуть тут отримати інформацію, а й провести вільний час. Тут розпочато сумісну роботу з відділом соціально-медичної реабілітації дітей-інвалідів «Церебрал». Ця діяльність є однією з головних в роботі бібліотеки. В бібліотеці працює група за інтересами «Малята і звірята». Бібліотекою проводиться різноманітні заходи по вивченню та популяризації творчого надбання В.Малика, з метою отримання бібліотекою імені письменника.

В Дарницькому районі розміщений Палац культури „Дарниця”.

На сьогодні у Палаці культури «Дарниця»

працюють наступні колективи:

1.Народний хор ветеранів ВВВ та праці „Ветеран”.

Керівник - Лелека Василь Васильович.

2.Ансамбль української пісні „Чарівниця”.

Керівник - Дворецька Лідія Петрівна.

3.Зразкова театральна студія „Асорті”. Керівник - Скрипник Оксана Вікторівна.(діти, студенти, школярі, робітники).

4.Ансамбль народного танцю «Водограй». Керівник-Жиган Олена Іванівна.

5.Зразковий ансамбль бального танцю „Фантазія”. Керівник - Бєляєва Галина Семенівна, заслужений працівник культури України, лауреат міжнародної премії „Дружба”.

6.Ансамбль бального танцю «Темп». Керівник – хореограф-балетмейстер Глитень Віктор Миколайович.

7.Ансамбль бального танцю „Сеньйори”. Керівник - Аленічева Наталія Степанівна.

8.Ансамбль сучасного танцю „TRANCE DANCE”. Керівник - Куценко Лілія Юріївна.

9.Студія класичного вокалу. Керівник - Хвальов Віктор Миколайович.

10.Студія естрадного вокалу. Керівник - Кузьменко Наталія Петрівна.

11.Зразкова циркова студія „Шарі-Варі”. Керівник – Пилипенко Вікторія Вікторівна.

12.Студія образотворчого мистецтва. Керівник - Герасименко Ірина Вікторівна.

13.Гурток крою та шиття. Керівник - Панкова Тамара Олексіївна.

Також в Палаці культури ведуть діяльність клубні формування: жінок-ветеранів «Дарницька берегиня», клуб «За здоровий спосіб життя» та клуб любителів театру.

З нового року відкрилися: школа східного танцю «Habibi Body+», для дітей дошкільного віку з 3-х років - студія естетичного розвитку дитини «Перлинка», театр-студія "ДІЯ" (курси майстерності актора). Відкрито безкоштовний гурток - фольклорний колектив "Криниченька". Зараз іде набір всіх бажаючих.

Всі колективи приймають активну участь у житті району та міста, виступаючи не тільки на сцені Палацу культури «Дарниця», а й на інших концертних майданчиках. Також колективи і солісти студій вокалу є неодноразовими Лауреатами та Дипломантами міських, Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів.


Висновки

Територія міста поділяється на 10 адміністративних районів:Голосіївський, Деснянський, Дарницький, Дніпровський, Оболонський, Печерський, Подільський, Святошинський, Солом'янський, Шевченківський. Відповідно у місті одна міська державна адміністрація і 10 районних. Паралельно міська та районні державні адміністрації здійснюють функції державного управління і виконавчого органу місцевого самоврядування.

Значна увага владних структур зараз приділяється питанням розвитку національного інформаційного простору, розробці відповідних заходів щодо створення інфраструктури інформаційної безпеки держави. Особлива увага вже в цьому році приділяється створенню необхідних умов для безумовного забезпечення конституційних гарантій на свободу слова в Україні, вільне вирішення своїх поглядів і переконань.

В полі зору органів виконавчої влади перебували питання, пов’язані з виконанням Державної програми розвитку національного книговидання та преси на період до 2000 року, Національної програми випуску суспільно необхідних видань за державним замовленням, випуску літератури для забезпечення культурно-освітніх потреб національних та етнічних спільнот, що проживають в Україні.

Здійснюється робота, спрямована на подальший розвиток електронних засобів масової інформації, які сьогодні займають домінуючу позицію в інформаційному просторі.

Загалом основні принципи, норми та положення прийнятих законів сьогодні вже відповідають загально прийнятим міжнародно-правовим стандартам, міжнародним конвенціям з прав людини. Разом з тим, існування такої системи законодавчих актів ще не гарантує реального захисту інтересів суспільства щодо отримання вільної та неупередженої інформації.

Це пов’язано, перш за все, з реальним захистом прав журналістів та засобів масової інформації, дією законів та відповідальністю за їх порушення, зміцненням незалежної судової влади. А головне, на чому слід зробити особливий акцент, - це забезпечення свободи журналістської діяльності, вільного доступу до інформації, формування відкритого суспільства.

Інформаційний простір завдяки нашим досить недосконалим законам виявився перенасиченим не українськими інформаційними потоками, ідеями і символами інших культур. Результатом цього є намагання витіснити вітчизняні засоби масової інформації з внутрішнього ринку, нездатність їх вийти у світовий інформаційний простір.

Слід бути об’єктивними: сьогодні держава не має змоги підтримати фінансово понад 11 тисяч періодичних видань, які зареєстровані в Україні. Та мізерна допомога, що надається згідно з діючим Державним бюджетом на 2001 рік, адресується виданням для дітей. Як засвідчує статистика, серед засновників найчастіше реєструють видання: комерційні структури - 58 відсотків, науково-дослідні установи - 11, громадські організації, об’єднання - 9 відсотків, навчальні заклади - 6,3 відсотка.

Слід також відмітити, що сьогодні в Україні 80 відсотків газет є приватними, і майже все вони не користуються інформацією Національного інформагентства, віддаючи перевагу альтернативним джерелам із-за чого, знову ж так страждає українське інформаційне поле.

Предметом дискусій і суперечок була й залишається ситуація в телерадіопросторі України. Вона складна, але тут вже чимало зроблено, аби електронні засоби масової інформації займали і надалі домінуючу позицію. На жаль, переважна більшість недержавних телерадіоструктур, почасти і державних, не дотримуються вимог статті 9-ої Закону України “Про телебачення і радіомовлення” в частині мовлення, в якій чітко зазначено: “Телерадіоорганізації ведуть мовлення державною мовою”.


Список використаної літератури

1. Бібліотеки у формуванні національного інформаційного простору: Міжнародна наукова конференція "Роль бібліотек у формуванні єдиного науково - інформаційного простору України" //Бібліотечний вісник. - 2006. - № 6. - C. 4-5

2. Бобух Л. Закономірності організації і практика управління інформаційним простором //Вища школа. - 2008. - № 9. - C. 85-90

3. Вилегжаніна Т. Україна в інформаційному просторі //Бібліотечна планета. - 2006. - № 3. - С.4-6

4. Лі С. Інтеграція у світовий інформаційний простір //Україна-НАТО. - 2006. - № 3. - C. 61-71

5. Лернатович В. Метаморфози інформаційного простору України //Воля і Батьківщина. - 2008. - № 1-2. - C. 110-113

6. Литвин В. Формування єдиного науково-інформаційного простору України: здобутки і проблеми розвитку //Бібліотечний вісник. - 2006. - № 6. - C. 43-48

7. Михайловська О. Структура інформаційного розриву: світовий простір та Україна //Економіст. - 2007. - № 10. - C. 70-74.

8. Петрина Н. Бібіліотека в інформаційно-освітньому просторі навчального закладу //Вісник Національного банку України. - 2007. - № 10. - C. 56-58

9. Петрущак Т.І. Конкурентна розвідка в інформаційному просторі //Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 10. - C. 163- 171

10. Рекомендації міжнародної наукової конференції "Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України" //Бібліотечний вісник. - 2006. - № 6. - C. 42

11. Сенченко М. Соціальна інформація в глобальному інформаційному просторі //Вісник Книжкової палати. - 2008. - N 7. - C. 3-8

загрузка...
Top