Основний та оборотний капітал

Вступ.

1. Поняття обороту капіталу. Основний і оборотний капітал.

2. Загальний оборот капіталу.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

У вітчизняній навчальній літературі капітал визначають так: «…це авансована вартість, що в процесі свого руху приносить більшу вартість, тобто самозростає». Умовами, за яких функціонує категорія капітал, є:

1) високорозвинуті товарне виробництво, обіг і ринок;

2) наявність такої мотивації діяльності виробника, як особисте збагачення за рахунок одержання прибутку;

3) зосередження в частини господарюючих суб’єктів значної кількості засобів виробництва і грошових ресурсів;

4) наявність людей праці, юридично вільних, але які позбавлені засобів виробництва і життєвих благ, що змушує їх найматися.

Отже, капітал — це категорія, що виражає не стільки технічні чи організаційні, скільки соціально-економічні відносини. Ми розглядаємо капітал як явище соціально-економічне.

Капітал — це авансовані підприємцями у виробництво товарів засоби виробництва, грошові ресурси і засоби на оплату найманої праці, які в процесі своєї продуктивної взаємодії забезпечують зростання вартості та збагачення підприємців.

Багато дослідників уважають, що капітал — це сукупність засобів виробництва, які приносять дохід їхньому власникові. «Капітал, — пише видатний американський економіст П.Самуельсон, — цей термін часто застосовують до товарів виробничого призначення…», які «…перебувають у приватній власності, а вироблюваний ними дохід належить їх власникам». (СамуэльсонП. Экономика: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1964.— С. 64, 72.)


1. Поняття обороту капіталу. Основний і оборотний капітал

Процес кругообороту капіталу, що безперервно повторюється, в ході якого до підприємця повертається в грошовій формі авансований капітал, називається оборотом капіталу.

Оборот капіталу відбувається у часі.

В своєму русі він проходить стадію виробництва і дві стадії обігу.

Час, на протязі якого авансований капітал проходить стадію виробництва і стадію обігу, становить собою час обороту капіталу.

Час обороту в свою чергу складається з часу виробництва, тобто часу, на протязі якого капітал перебуває в сфері виробництва і з часу обігу, тобто часу, на протязі якого капітал перебуває в сфері обігу.

Важливу частину часу виробництва становить робочий період тобто час, на протязі якого предмет праці піддається безпосередній дії праці і створюється готовий продукт.

В робочий період створюється додаткова вартість.

Підприємець зацікавлений, щоб час виробництва відповідав Робочому періодові.

В силу різних умов виробництва і обігу час обороту індивідуальних капіталів різний.

Скажімо, капітал, вкладений у важку промисловість, як правило, обертається повільніше, ніж капітал, вкладений в галузі легкої промисловості.

Внутрі кожної з цих галузей є істотні відмінності в швидкості обороту капіталу.

Для виміру і порівняння швидкості обороту різних індивідуальних Капіталів береться рік[2, c. 64-65].

Визначення кількості оборотів капіталу здійснюється за формулою:

N = O / o

де N - кількість оборотів капіталу, О - рік, о - час обороту даного капіталу.

Так, капітал, що здійснює свій оборот за 3 місяці, зробить 4 обороти на протязі року.

N= O / o = 12 міс. / 3 міс. = 4 міс

При розгляді процесу виробництва капіталу було встановлено, що різні частини продуктивного капіталу відіграють різну роль в процесі створення додаткової вартості.

Відповідно до цієї різної ролі робився поділ на постійний і змінний капітал.

А з точки зору особливостей обороту продуктивний капітал розпадається на основний і оборотний.

Основний капітал - це та частина продуктивного капіталу, яка бере участь в кількох виробничих циклах, свою вартість переносить на створюваний продукт частинами і в процесі виробництва не змінює своєї натуральної форми (будівлі, споруди, машини, обладнання і т.д.).

Оборотний капітал - це та частина продуктивного капіталу, яка бере участь лише в одному виробничому циклі, свою вартість переносить на створюваний продукт відразу повністю і в процесі виробництва змінює натуральну форму (сировина, матеріали, паливо і робоча сила). Правда, робоча сила не переносить свою вартість на продукт, вона створює нову вартість.

Поділ капіталу на основний та оборотний властивий лише продуктивному капіталу. Грошовий і товарний капітали функціонують лише в сфері обігу і тому на основний і оборотний не поділяються.

Не слід змішувати поділ продуктивного капіталу на основний і оборотний з його поділом на постійний і змінний[4, c. 46-47].

Поділ капіталу на постійний і змінний обумовлений їх різною роллю у виробничій вартості і додаткової вартості.

Поділ продуктивного капіталу на основний і оборотний обумовлюється відмінностями обороту його складових частин.

Змінний капітал - це лише капітал, авансований на купівлю робочої сили. Він вужчий ніж оборотний.

Оборотний капітал - це капітал, авансований на сировину, матеріали, паливо і купівлю робочої сили.

Отже, це поняття ширше, ніж поняття змінний капітал.

Постійний капітал - це капітал, авансований на засоби виробництва, тобто і на засоби праці і на предмети праці.

Основний же капітал - це капітал, авансований на засоби праці. Тобто, це поняття вужче, ніж поняття постійний капітал.

Поділ капіталу на основний і оборотний приховує джерело зростання вартості.

В процесі виробництва засоби праці зазнають фізичного і морального зношування.

Фізичне зношування основного капіталу викликається самим використанням засобів праці в праці виробництва, а також дією сил природи - повітря, води, спеки і холоду і т.д.

Моральне зношування основного капіталу відбувається в двох випадках:

1) коли в результаті підвищення продуктивності праці машини з даною технічною характеристикою виробляються з меншими затратами праці, в результаті чого їх вартість зменшується; 2) коли створюються машини нової конструкції, більш продуктивні і більш дешеві а розрахунку на одиницю потужності.

Моральне зношування основного капіталу, викликане здешевленням виробництва машин даної конструкції, називають моральним зношуванням першого роду.

Моральне зношування основного капіталу, викликане появою машин більш продуктивних і більш дешевих з розрахунку на одиницю потужності називається моральним зношуванням другого роду. Моральне зношування відбувається незалежно від фізичного. Машина може бути зовсім новою, але морально застарілою[6, c. 75-77].

Вартість основного капіталу, яка переноситься на заново створені товари і повертається до підприємця в грошовій формі після реалізації товарів, утворює амортизаційний фонд.

Загроза знецінення основного капіталу в результаті його морального зношування спонукає капіталістів вживати заходів до того, щоб вартість основного капіталу окупилася задовго до його фізичного зносу.

Серед заходів, здійснюваних з цією метою найбільш поширеним е Прискорення амортизації основного капіталу. Проте штучне завищення норми амортизації веде до подорожання продукції і послаблення конкурентоздатності даного підприємства. Тому прискорення амортизації основного капіталу здійснюється, як правило, шляхом зарахування в амортизаційний фонд частини прибутку. Зовні може здаватись, що це не вигідно для капіталіста. Насправді це вигідно. Суми, що віднесені на амортизаційний фонд, не обкладаються податком. Якщо ж вартість основного капіталу окупиться до його фізичного зносу, він продовжує діяти як даремна сила природи. Проте і надалі його вартість переноситься частинами на заново створювані товари відповідно до середньої норми амортизації. Це додатковий прибуток для капіталіста. Крім того, держава може встановити нові, більш високі, норми амортизації.

Розрізняють два види обороту капіталу: реальний і загальний. І Реальний оборот капіталу - це заміщення складових частин капіталу у вартісній і в натуральній формах. На практиці оборот капіталу по вартості відбувається швидше, ніж відбувається заміщення складових частин капіталу в натуральній формі. Це стає можливим в результаті різної швидкості обороту основного і оборотного капіталу. Поки основний капітал зробить один оборот, оборотний капітал може зробити кілька оборотів. Більш швидка оборотність оборотного капіталу приводить до того, що загальна сума авансованого капіталу може повернутися ще до того, як здійснить свій повний оборот основний капітал.

Загальний оборот капіталу - це оборот капіталу за вартістю, виведений як середня величина з оборотів його складових частин. Загальний оборот капіталу, як правило, не співпадає з реальним оборотом капіталу[3, c. 56-57].


2. Загальний оборот капіталу

Продуктивний капітал в залежності від обороту його частин поділяється на основний та оборотний.Капітальна вартість, авансована на засоби праці (будівлі, споруди, машини, верстати, обладнання і т.д.) зберігає в процесі виробництва певну натуральну форму, в якій вона виступає впродовж усього періоду функціонування. Вони (засоби праці) вступають в обіг поступово, по частинах, в тій мірі, в яких їхня вартість переноситься у вартість того продукту, що виробляється.

Завдяки такій особливості ця частина капіталу набуває форми основного капіталу.

Отже, основний капітал – це та частина продуктивного капіталу, яка:

1. повністю бере участь у виробництві і тривалий час зберігає свою споживну вартість;

2. вартість його переноситься частинами на продукцію, що виробляється впродовж всього періоду використання і повертається до свого власника теж по частинах, в міру реалізації готової продукції;

3. матеріально не втілюється в готовій продукції;

4. відновлюється після фізичного і морального погашення через декілька кругооборотів.

Основний капітал характеризується своєю структурою: будівлі, споруди, машини, механізми, обладнання, продуктивна і робоча худоба, багаторічні насадження.

Інакше обертається частина капіталу, авансована на предмети праці і робочу силу. Вартість придбаної сировини, допоміжних матеріалів і палива входить повністю у вартість товару, що виробляється і при реалізації повністю повертається у грошовій формі до підприємця.

Ця частина постійного капіталу набуває форми оборотного капіталу. До оборотного капіталу відносять і змінний капітал[1, c. 41-42].

Отже, оборотний капітал – це частина продуктивного капіталу, яка:

1. впродовж одного періоду виробництва втрачає свою стару споживчу вартість і матеріально може втілюватись в створеному продукті;

2. вартість її повністю переноситься у вартість товару, що виробляється, і повністю повертається до свого власника у грошовій формі після реалізації товару:

3. відшкодування оборотного капіталу здійснюється після кожного кругообороту.

Механізм відтворення основного капіталу включає три взаємопов’язані процеси:

1. Знос.

2. Амортизація.

3. Заміщення.

1. Знос поділяють на фізичний та моральний. Фізичний знос пов’язаний з самим використанням елементів основного капіталу та впливом стихійних сил природи.

Моральний знос пов’язаний із здешевленням виробництва старих зразків техніки та виготовленням технічно більш досконалих і більш рентабельних машин аналогічного призначення.

2. Амортизація процес поступового відшкодовування у грошовій формі вартості основного капіталу, що відповідає його зносу. Саме відрахування частини вартості основного капіталу зветься амортизаційним відрахуванням.

Щорічні амортизаційні відрахування, які надходять у амортизаційний фонд, здійснюється за спеціальними нормами амортизації. Норма амортизації це відношення суми амортизаційних відрахувань до вартості основного капіталу, що застосовується і розраховується за формулою:

На = (А/Ок )*100

Де На – норма амортизації.

А – сума амортизаційних відрахувань .

Ок – вартість основного капіталу[7, c. 28-30].

3. Заміщення. Амортизаційний фонд є тим джерелом, з якого (при нормальному функціонуванні економіки) беруться кошти для капітального ремонту діючих знарядь праці, а також повного їх заміщення в разі фізичного та морального зносу.

Готова продукція разом із грошовими коштами та коштами, що знаходяться у незакінчених господарських розрахунках, утворює капітал обігу. Оборотний капітал та капітал обігу разом складають оборотні засоби підприємства. В процесі кругообігу одна частина оборотних засобів знаходиться у виробничих запасах; друга частина перебуває у вигляді незавершеного виробництва; третя втілена в готовій продукції; четверта зберігається у вигляді грошових коштів на рахунок банку і в касі підприємств.

Ефективність використання оборотних засобів характеризується швидкістю їх обороту. Вона вимірюється за формулою:

n = Пр/Оз , де

n – число оборотів,

Пр –обсяг реалізованої за рік продукції,

Оз – середньорічний залишок оборотних засобів.

Оборот всього капіталу характеризується часом і швидкістю. Час обороту капіталу включає час виробництва і час обігу. Час виробництва складається з робочого періоду, часу перерви у процесі праці; часу знаходження у виробничих запасах.

Час обігу – складається з часу продажу продукції та часу придбання факторів виробництва.

Найважливішою частиною часу виробництва виступає робочий період, тобто період, впродовж якого предмет праці знаходиться під безпосереднім впливом робочої сили, озброєної певними знаряддями праці. Саме в цей період створюється вартість і додаткова вартість.

Швидкість обороту у кожного з елементів капіталу різна. Оборотний капітал здійснює повний оборот у кожному кругообігу. Для визначення часу обороту основного капіталу в цілому, необхідно вивести середнє з оборотів його різних частин.

Якщо виробничі споруди мають вартість 40000 грн., строк служби 40 років, то річний знос їх складає 1000 грн., машини і обладнання вартістю 90000 грн. строком служби в 10 років, мають знос 9000 грн. в рік, дрібне устаткування та інструмент – вартістю в 20000 грн. строком служби 4 роки мають річний знос в 5000 грн.

Таким чином, основний капітал в сумі 150000 грн. має річний знос – 15000 грн., тому повний оборот його складає: 150000 / 15000 = 10 років.

Оборот усього авансованого капіталу (основного і оборотного) розраховується як середній оборот, виведений з оборотів основного і оборотного капіталів. Хай оборотний капітал дорівнює 45000 грн. і обертається чотири рази на рік, що складає 45000 * 4 = 180000 грн. В такому випадку (дані про основний капітал взяті з попереднього прикладу) весь авансовий капітал 150000 + 45000 = 195000.

Сума, що обернулася для основного капіталу складає 15000, для оборотного – 180000. Таким чином, загальна сума, що оберталась, складає 180000 + 15000 = 195000 грн.

Отже, весь авансований капітал обернеться рівно за 1 рік:

195000/ (150000 + 45000) = 1;

Підприємства зацікавлені в скороченні часу виробництва і насамперед – робочого періоду. Основними шляхами цього є: підвищення продуктивності праці, збільшення числа працівників безпосередньо у виробництві, продовження робочого дня й підвищення інтенсивності праці, розширення суспільного поділу праці, поглиблення спеціалізації. Особливе значення для підприємства має прискорення обсягу оборотних засобів[9, c. 96-98].


Висновки

Класична політична економіяпід капіталом розуміла вироблені засоби виробництва, які приносять доход у вигляді прибутку. На думку К, Маркса, капітал - це самозростаюча вартість, в основі якої криється додаткова вартість. Додаткова ж вартість є нічим іншим, як неоплаченою працею найманих працівників, тому капітал - це завжди відношення (між капіталістом та найманими працівниками) і не може бути зведений до вироблених засобів виробництва. Капітал - це також рух, оскільки в процесі відтворення він проходить різні стадії (перетворений грошей в товари, процес виробництва і перетворення готових товарів В гроші в результаті їх продажу) і приймає відповідно грошову, виробничу і товарну форму.

Реальний капіталподіляють на основний та Оборотний. Основний капітал - засоби виробництва, які використовуються відносно тривалий період часу, приймають участь у декількох і більше виробничих циклах і переносять свою вартість на вартість виробленої продукції по частинам у вигляді амортизаційних відрахувань. Оборотний капітал - ті виробничі ресурси, які повністю використовуються протягом одного виробничого циклу і відповідно повністю переносять свою вартість на виготовлений продукт. Сучасна економічна теорія розглядає також категорію "людський капітал", відносячи до нього здобуті знання, навики, енергія, що можуть бути використані людиною у виробництві товарів і послуг. На думку Т. Шульца, людський капітал - це форма капіталу, тому що служить джерелом майбутніх заробітків чи майбутніх задоволень, або того й іншого разом. Він - людський, тому що є складовою частиною людини.


Список використаної літератури

1. Башнянин Г.І. Політична економія: Підручник для вузів. Ч.1: Загальна економічна теорія. Ч.2: Спеціальна економічна теорія/ Г.Башнянин, П.Лазур, В.Медведєв. - К.: Ніка-Центр: Ельга, 2000. - 526 с.

2. Заглинський А. Політична економія: Навчальний посібник/ Анатолій Заглинський, Микола Матусевич. - Рівне: ППФ "Волинські обереги", 2000. - 408 с.

3. Зазимко А. Політична економія: Структурно-логічний навчальний посібник/ Анатолій Зазимко; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - 2-е вид., без змін. - К.: КНЕУ, 2006. - 358 с.

4. Мочерний С.Політична економія: Навч. посіб./ Степан Мочерний,. - К.: Знання-Прес, 2002. - 687 с.

5. Політекономія: Підручник/ Ред. Ю.В. Ніколенко. - К.: ЦУЛ, 2003. - 411 с.

6. Політична економія: Навчальний посібник/ О. Є. Степура, О. С. Єремєєв, Т. Ю. Пономарьова, М. О. Степура; За заг. ред. О. С. Степури; Ін-т підприємництва та сучасних технологій. - К.: Кондор, 2006. - 405 с.

7. Політична економія: Навчальний посібник/ Т. І. Біленко, В. Г. Бодров, В. В. Во-линцев та ін., За ред. Володимира Рибалкіна, Володимира Бодрова. - К.: Академвидав, 2004. - 671 с.

8. Політична економія: Навчальний посібник/ Костянтин Кривенко, Володимир Савчук, Олександр Бєляєв та ін.; За ред. Костянтина Кривенка,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. - 508 с.

9. Політична економія : Навч. посібники для екон. спец./ Ред. С. В. Мочерний. - Львів: Світ. –2006- Ч. 1/ Л. Г. Андрєєв, З. Г. Ватаманюк, Т. В. Гайдай. - 2006. - 678 с.

загрузка...
Top