Фінансові інвестиції

ЗМІСТ

Вступ

1. Організація обліку фінансових інвестицій

1.1. Види фінансових інвестицій

1.2. Організація обліку фінансових інвестицій згідно з П(С)БО "Фінансові інвестиції"

1.3. Документування господарських операцій і аналітичний облік фінансових інвестицій

2. Облік довгострокових фінансових інвестицій

3. Облік довгострокової дебіторської заборгованості

3.1. Оформлення договорів та документування

3.2. Синтетичний облік

4. Облік капітальних інвестицій

5. Облік відстрочених податкових активів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Більшість підприємств має у своєму розпорядженні інвести­ції — тимчасово не зайняті грошові кошти, крім мінімальних коштів, необхідних для здійснення щоденних операцій. З метою отримання прибутку такі тимчасово вільні кошти підприємство може інвестувати в окремі об´єкти різних галузей економічної діяльності.

Інвестиції — це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об´єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Тема роботи: „Облік інвестицій та інших необоротних активів”

Мета: Характеристика обліку фінансових інвестицій та інших необоротних активів.

Основні завдання:

1. показати облік довгострокових фінансових інвестицій;

2. облік довгострокової дебіторської заборгованості;

3. облік капітальних інвестицій та відстрочених податкових активів

Використана література: при написанні курсової роботи була використана навчальна література: Коблянська О. І. Фінансовий облік: Навчальний посібник; Облік інвестицій: Навчальний посібник.; Пушкар М. С. Фінансовий облік: Підручник; та статті зі спеціалізованих періодичних видань „Фінанси України”, „Все про бухгалтерський облік”, „Вісник Національного банку України”, „Економіка. Фінанси. Право”. 

 

1. Організація обліку фінансових інвестицій

1.1. Види фінансових інвестицій

Фінансові інвестиції — це активи, які утримуються підприєм­ством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Не всі вкладення капіталу є фінансовими інвестиціями. Так, у будь-якої юридичної особи, зайнятої у сфері матеріального виробництва або торгівлі, вилучення ресурсів у вкладення з метою отримання доходу будуть означати фінансові вкладення. В орга­нізаціях, що зайняті у фінансовій сфері і є професійними учасни­ками ринку цінних паперів, фінансові вкладення не є вилучен­ням ресурсів і, як наслідок, не є фінансовими вкладеннями. Для названих організацій робота з цінними паперами, що придбані за рахунок власних коштів і за рахунок коштів клієнтів, буде ста­новити предмет їхньої основної (статутної) діяльності, в тому числі за рахунок коштів клієнтів, —посередницьку діяльність. Фінансові вкладення здійснюють із такою метою:

  • Отримання відповідного, як правило, сталого доходу.
    Наприклад, більшість інвесторів, купуючи акції підприємства, інвестують його з метою отримання прибутку, який складається з двох елементів:

- доходу у вигляді дивідендів (відсотків), отриманих протягом інвестиційного періоду;

- зростання ринкової вартості цінних паперів, що перебува­ють у власності інвестора. Інвестори зацікавлені у розширенні підприємства, оскільки це приводить до зростання ринкової вар­тості цінних паперів.

  • Виявлення впливу на діяльність підприємства, що інвестується. Цей вплив може виявлятися в можливостях інвестора контролювати повністю або частково виробничу чи фінансову діяльність об´єкта інвестицій.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосе­редньо або через більшу кількість пов´язаних фізичних чи юри­дичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статут­ного капіталу платника податку, або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою за 20 % статутного капіталу платника податку.

Підприємства, відносини між якими зумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або суттєво впливати на прий­няття, фінансових і оперативних рішень іншою стороною, нази­вають пов´язаними сторонами.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статут­ного капіталу платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам її сім´ї та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім´ї.

  • Отримання податкових пільг за інвестиціями. Термін вилу­чення ресурсів у фінансові вкладення визначає саме підприєм­ство, якщо його не зазначено у відповідних документах (установ­чих договорах — документах, які визначають строки функціону­вання цінних паперів тощо).

Фінансове інвестування здійснюється підприємством в таких основних формах.

  1. Внесення капіталу до статутних фондів спільних підпри­ємств. Ця форма фінансового інвестування найбільш тісно пов´язана з операційною діяльністю підприємства. Вона забезпечує
    зміцнення стратегічних господарських зв´язків з постачальниками сировини і матеріалів (у разі участі в їхньому статутному
    капіталі); розвиток своєї виробничої інфраструктури; розширення можливостей збуту продукції або проникнення на інші регіо­нальні ринки; різноманітні форми галузевої і товарної диверсифікації операційної діяльності та інші стратегічні напрямки роз­витку підприємства.

  2. Внесення капіталу в дохідні види грошових інструментів.
    Ця форма фінансового інвестування спрямована перш за все на
    ефективне використання тимчасово вільних грошових активів під­приємства. Основним видом інвестування грошових інструментів є депозитний внесок у комерційних банках. Як правило, ця форма використовується для короткострокового інвестування капіталу, її головною метою є генерування інвестиційного прибутку.

  3. Внесення капіталу в дохідні види фондових інструментів.
    Ця форма фінансових інвестицій є найбільш масовою і перспек­тивною. Вона характеризується внесенням капіталу в різноманітні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондово­му ринку.

Використання цієї форми фінансового інвестування пов´язане з широким вибором альтернативних інвестиційних рішень як щодо інструментів інвестування, так і щодо його термінів; най­більш високим рівнем державного регулювання і захисту інве­стицій; розвинутою інфраструктурою фондового ринку; наявністю оперативної інформації про стан і кон´юнктуру ринку в розрізі окремих його сегментів тощо. Основною метою цієї форми фінансового інвестування також є генерування інвестиційного прибутку, хоча в окремих випадках він може бути використаний для встановлення форм фінансового впливу на окремі підприємства при вирішенні стратегічних завдань (шляхом придбання контрольного або достатньо вагомого пакета акцій).

Фінансові інвестиції класифікуються за різними ознаками. За термінами вони поділяються на:

  • довгострокові – інвестиції зі строком більше ніж один рік;

  • та короткострокові – на строк менший ніж один рік.

Довгострокові фінансові інвестиції розглядаються як необоротні активи, короткострокові – як поточні активи.

Фінансові інвестиції поділяються на:

  1. Довгострокові

Довгострокові, що обліковуються за методом участі в капіталі:

  1.  
    • фінансові інвестиції в асоційовані, дочірні підприємства (з утворенням юридичної особи)

Інші довгострокові фінансові інвестиції:

  1.  
    • фінансові інвестиції, що відповідають критеріям довгострокових, не обліковуються за методом участі в капіталі;

  2. Поточні

Еквіваленти грошових коштів:

  1.  
    • високоліквідні ЦП, що характеризуються низькою дохідністю і високою надійністю;

    • можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент із мінімальною втратою вартості;

    • в основному придбаються як страховий резерв готівки

Інші поточні фінансові інвестиції:

  • обертаються на активному ринку;

  • можуть бути вільно реалізовані з незначною втратою вартості;

  • мають строк обігу в межах року або придбаються з метою перепродажу незалежно від виду інвестицій;

  • приносять дохід у вигляді відсотків, або дивідендів, або за рахунок покупної та продажної ціни при перепродажу.

Довгострокові фінансові інвестиції - це інвестиції на період більший ніж один рік, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. До них належать довгострокові фінансові вкладення в боргові цінні папери, акції та інші корпоративні права.

Довгострокові інвестиції згідно з П(С)БО 12 поділяються на ті, що обліковуються за методом участі в капіталі, та інші інвестиції.

За формою вкладень довгострокові фінансові інвестиції поділяються на пайові та позикові.

Довгострокові фінансові інвестиції:

  1. Позикові:

    • не дають права на участь у капіталі об`єкта інвестування;

    • приносять дохід у вигляді відсотків;

    • як правило мають визначений строк обігу;

    • утримуються інвестором до строку погашення;

    • якщо вартість придбання відрізняється від номінальної, різниця має бути замортизована до моменту погашення

  2. Пайові:

    • засвідчують право інвестора на частину в капіталі об`єкта інвестування;

    • приносять дохід у вигляді дивідендів;

    • не мають встановленого строку обігу;

    • вартість між вартістю придбання і номінальною вартістю не амортизується.

Поточні фінансові інвестиції (фонди акцій та інших підприємств) мають наступні ознаки: встановлений строк їх погашення не перевищує одного року або вкладення здійснені без наміру отримувати доходи по них більше одного року. Ці інвестиції згідно з П(С) БО 12 поділяються на еквіваленти грошових коштів та інші поточні фінансові інвестиції.

 

1.2. Організація обліку фінансових інвестицій згідно з П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції"

Критеріями визнання фінансових інвестицій (тобто інвестицій і їх відображення у фінансовій звітності) є загальні принципи ви­знання активів, оскільки фінансова інвестиція є таким же акти­вом, як і запаси, основні засоби та ін.

Відповідно до пункту 10 П(С)БО 12 фінансові інвестиції визна­ються активом і відображаються на рахунках бухгалтерського об­ліку та відповідних статтях балансу за таких умов:

  • очікується одержання в майбутньому економічних вигід,
    пов´язаних з їх використанням;

  • їх оцінку можна достовірно визначити.

Придбані (отримані в будь-який інший спосіб) фінансові інве­стиції, які не відповідають зазначеним умовам, не можуть бути відображені в балансі.

Є декілька видів оцінки цінних паперів: за номінальною вар­тістю (вартість, яка зазначена на бланку цінного папера); емісій­ною вартістю (ціна первинного розміщення цінного папера); кур­совою (ринковою) вартістю; ліквідаційною вартістю; викупною вартістю (сума, яку сплачує акціонерне товариство за придбання власних акцій або у разі дострокового погашення облігацій); ба­лансовою (книжковою) вартістю (вартість майна акціонерного товариства, створеного за рахунок власних джерел, поділена на кількість випущених акцій); обліковою вартістю (вартість, за якою цінні папери обліковуються на балансі підприємства на те­перішній час).

Оцінка фінансових вкладень визначається їх видами:

  • вкладення до статутного капіталу (купівля паю) іншим
    підприємством оцінюється в розмірі, встановленому засновни­цькими та іншими аналогічними документами;

  • надані позики та грошові кошти, перераховані на депозит у банку, оцінюються в розмірі фактичної вартості грошових коштів;

  • цінні папери, як правило, оцінюються в розмірі фактичних витрат для інвестора (витрат на купівлю цінних паперів, сплати комісійних винагород посередникам тощо), але, враховуючи спе­цифіку обігу цінних паперів, їх оцінка залежить також від їх видів, терміну обігу та зміни ринкової вартості.

Оцінка інвестицій при придбанні

Основною оцінкою в організації-інвестора при придбанні фінан­сових інвестицій та постановці їх на облік є оцінка цінних паперів за фактичною собівартістю (купівельною - ринковою вартістю цінних паперів, включаючи суми фактичних витрат підприємства на вкладення, витрати на сплату комісійних винагород посеред­никам тощо).

Фактичними витратами на придбання фінансових вкладень мо­жуть бути: суми, що сплачуються згідно з договором продавцю; суми, що сплачуються спеціалізованим підприємствам, іншим підприємствам і особам за інформаційні та консультаційні послу­ги, пов´язані з придбанням цінних паперів; винагороди, що спла­чуються посередницьким організаціям, за участю яких придбані цінні папери; витрати на сплату відсотків за позиковими кошта­ми, які використовуються на придбання цінних паперів; інші витрати, безпосередньо пов´язані з придбанням цінних паперів. Формування первісної вартості фінансових інвестицій залежить від способу їх придбання.

Оцінка інвестицій на дату балансу

При складанні звітності застосовують такі методи оцінки:

  • за справедливою вартістю,

  • за амортизованою собівартістю

  • і за мето­дом участі в капіталі.

За справедливою вартістю відображаються всі інвестиції, крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашен­ня або обліковуються за методом участі в капіталі, а також інве­стиції, справедливу вартість яких достовірно визначити немож­ливо (з урахуванням зменшення корисності інвестицій).

За амортизованою собівартістю відображаються інвестиції, не призначені для продажу (друга група), вони включають інве­стиції в боргові цінні папери та акції.

Як правило, інвестиції в боргові цінні папери придбаються з метою одержання доходу у вигляді відсотків і утримуються підприємством до погашення (інвестиції в облігації, векселі), тому такі інвестиції оцінюються за амортизованою собівартістю.

Якщо інвестицію придбано дешевше, то вона придбана з дис­контом, а якщо покупець заплатив суму, що перевищує но­мінальну вартість інвестицій, та він купив її з премією.

Різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інве­стором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка. Ефективна ставка відсотка визначається шляхом ділення суми, річного відсотка та дисконту (або різниці річного відсотка та премії) на середню величину со­бівартості інвестиції (або зобов´язання) та вартості погашення.

Метод участі в капіталі — метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвесто­ра у власному капіталі та об´єкта інвестування. Цей метод засто­совується для фінансових інвестицій в асоційовані дочірні та спільні підприємства, якщо вони не утримуються виключно для продажу протягом дванадцяти місяців з дати придбання і ведуть діяльність в умовах, які обмежують здатність передавати кошти інвестору протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців.

При складанні звіту довгострокові фінансові вкладення в акції та інші корпоративні права оцінюють залежно від частки інве­стора в капіталі об´єкта інвестування. Якщо вона становить мен­ше ніж 25 % власного капіталу об´єкта інвестування, фінансові вкладення мають бути відображені в балансі за собівартістю або {у разі вкладення в ринкові цінні папери) за нижчою з двох оці­нок — собівартістю або ринковою вартістю.

Оцінка фінансових інвестицій при вибутті

При вибутті (продажу, обміні тощо) цінних паперів можуть застосовуватись такі методи їх оцінки:

- за вартістю одиниці кожного цінного папера (або одного виду);

  • за середньою вартістю;

  • за вартістю останніх за часом закупівель (метод ЛІФО);

  • за вартістю перших за часом закупівель (метод ФІФО).

Як правило, методи оцінки ЛІФО та ФІФО використовуються підприємствами, що є професійними учасниками ринку цінних паперів. Поточні активи не повинні оцінюватись дорожче їхньої чи­стої вартості реалізації, що дорівнює сумі грошових коштів, які отримають підприємства після їх продажу, мінус витрати, необхідні для їх підготовки до продаж організації самого процесу продажу.

Характеристика рахунка 14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

Рахунок 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" — балансо­вий, активний, призначений для обліку господарських засобів, узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових ін­вестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підпри­ємств, створених на території країни та за кордоном.

На рахунку 14 відображаються фінансові інвестиції на період більший за один рік, а також всі інвестиції, які неможливо вільно реалізувати в будь-який момент. Рахунок 14 має такі субрахунки:

  1. "Інвестиції пов´язаним сторонам за методом обліку участі
    капіталі";

  2. "Інші інвестиції пов´язаним сторонам";

  3. "Інвестиції непов´язаним сторонам".

За дебетом рахунка 14 відображається вартість довгострокових інвестицій, за кредитом — їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об´єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі .

1.3. Документування господарських операцій і аналітичний облік фінансових інвестицій

При придбанні, перепродажу цінних паперів з каси або поточ­ного рахунка підставою для здійснення записів у бухгалтерсько­му обліку є ПКО чи виписка банку.

Сплата за придбані акції може проводитись не тільки шляхом перерахування грошових коштів, а й матеріальними цінностя­ми, нематеріальними активами, основними засобами, що має бути обумовлено в договорі. Підставою для здійснення відповідних записів є документи, які підтверджують факт передачі об´єктів інвестором (акт приймання-передачі основних засобів, накладна на відпуск матеріалів на сторону тощо).

Підставою для оприбуткування депозитних сертифікатів і отри­мання відсотків є виписка банку з рахунків у банку з доданням виправдних документів. За кожним пакетом придбаних цінних паперів у двох примір­никах складається реєстр, який має містити такі обов´язкові реквізи­ти: найменування емітента; номінальну вартість цінного папера; купівельну вартість; номер, серію тощо; загальну кількість; дату купівлі; дату продажу. Всі цінні папери описують у книзі обліку цінних паперів, яка має бути зброшурована, скріплена печаткою підприємства та підписами керівника і головного бухгалтера, сто­рінки пронумеровані. Виправлення в книгу можна вносити лише з дозволу керівника та головного бухгалтера із зазначенням дати виправлень.

На розрахунок премії або дисконту складається довідка бух­галтерії. Коли придбані підприємством акції, облігації або Інші цінні папери передаються банку на тимчасове зберігання, то в регістрах аналітичного обліку посилаються на відповідний доку­мент, який одержано з банку.

Аналітичний облік за рахунком 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" ведеться за видами довгострокових фінансових вкла­день та об´єктами інвестування.

Побудова аналітичного обліку залежить від видів придбаних цінних паперів та підприємств, що їх емітували (випустили). При цьому вона має забезпечити можливість отримання інформації про фінансові вкладення в об´єкти як на території України, так і за кордоном.

Аналітичний облік цінних паперів

Вид цінного папера Аналітичний облік
1 Акції За акціонерними товариствами та видами акцій із зазначенням номінальної та фактичної (облі­кової) вартості
2 Акції іноземних акціонерних това­риств За акціонерними товариствами та видами акцій в гривнях та в іноземній валюті, в якій вони випущені
3 Депозитні серти­фікати В розрізі установ банку і строків відшкодування грошових коштів
4 Облігації За строками, видами та емітентами, із забезпе­ченням можливості одержання даних про фінан­сові вкладення в країні і за кордоном

2. Облік довгострокових фінансових інвестицій

Бухгалтерський облік фінансових інвестицій ведеться залеж­но від того, за якими методами обліковують фінансові інвестиції.

Порядок облікових записів щодо надходження фінансових інвестицій визначається, виходячи з джерела такого надходжен­ня. Підприємства можуть купувати фінансові інвестиції (цінні папери), одержувати їх як внесок до статутного капіталу, а та­кож в оплату заборгованостей.

Так, оприбуткування фінансових інвестицій, отриманих у ре­зультаті внеску засновників (учасників) до статутного капіталу, проводиться в обліку записом на підставі установчого договору

Облік надходження фінансових інвестицій, що одержані в результаті внесків засновників

Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки
Д-т К-т
1 Оголошено статутний капітал 46
"Неоплачений капітал"
40
"Статутний капітал"
2 Одержано довгострокові фінансові інвестиції від засновника (учасника) як внеску до статутного капіталу 14
"Довгострокові фінансові інвести­ції"
46
"Неоплачений капітал"

 

Відображення надходження фінансових інвестицій, придбаних у кредит і з оплатою за готівку показано в таблиці.

Якщо оплата придбаних фінансових інвестицій здійснюється шляхом передачі матеріальних цінностей, то записи залежать від того, якими саме матеріальними цінностями розраховувалось підприємство. При розрахунках матеріалами, паливом, запасни­ми частинами тощо роблять записи в дебет наведених вище ра­хунків та кредит рахунка 712 "Дохід від реалізації інших обо­ротних активів".

Облік придбання інвестицій акціонерним товариством в обмін на емітовані власні акції показано в таблиці.

Облік придбання довгострокових фінансових інвестицій

Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки
Д-т К-т
1 Оприбутковано інве­стиції, придбані в кредит 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками"
2 Здійснено фінансові вкладення за грошові кошти 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" 30 "Каса", 31 "Рахун­ки в банках"


 

Облік придбання інвестицій в обмін на емітовані власні акції

Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки
Д-т К-т
1 Сформовано статутний капітал на вартість випущених акцій 46 "Неоплачений капітал" 40 "Статутний капітал"
2 Відображено одержання фінан­сових інвестицій (сума відобра­ження дорівнює номінальній вартості випущених підпри­ємством акцій) 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" 46 "Неоплачений капітал"
3 Доведено вартість фінансових інвестицій до справедливої вар­тості переданих акцій:
— якщо вартість фінансових інвестицій більша за номінальну вартість акцій більша за номі­нальну вартість акцій
14 "Довгострокові фінансові інвестиції" 421 "Емісійний дохід"
  — якщо вартість фінансових інвестицій менша за номі­нальну вартість акцій 975 "Уцінка не­оборотних акти­вів і фінансових 14 "Довгостро­кові фінансові інвестиції"

 

Облік переоцінки фінансових інвестицій залежить від того, за якою оцінкою обліковуються інвестиції на дату балансу. Переоцінка інвестицій, облік яких ведеться за справедливою вартістю, відображається такими записами:

Д-т 14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

К-т 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" — віднесено суму дооцінки до складу інших доходів за інвестиціями

Д-т 975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій"

К-т 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" — віднесено різни­цю між первісного і справедливою вартістю на витрати від іншої діяльності за інвестиціями

Списання таких витрат на фінансові результати здійснюється за допомогою запису:

Д-т 793 "Результат іншої звичайної діяльності"

К-т 975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій"

Якщо на дату балансу склалася ринкова вартість, то зазначе­не перевищення над первісною вартістю або попередньою балан­совою вартістю відображається у складі інших доходів і спричи­нює збільшення вартості інвестиції. У бухгалтерському обліку ця переоцінка відображається так:

Д-т 143 "Інвестиції непов´язаним сторонам"

К-т 746 "Інші доходи від звичайної діяльності"

Списання цих доходів на фінансові результати здійснюється таким записом:

Д-т 746 "Інші доходи від звичайної діяльності"

К-т 793 "Результат іншої звичайної діяльності"

Результат переоцінки фактично свідчить про нарахування нереалізованого прибутку або збитку від операцій з фінансовими інвестиціями, тобто це — сума прибутку (збитку), яку б отримав інвестор при реалізації інвестиції на дату балансу.

Фінансові інвестиції, які утримуються підприємством до мо­менту погашення, відображаються у звітності за амортизованою собівартістю. Проводки з переоцінки інвестицій до амортизованої собівартості показано в таблиці.

Відсотки за інвестиціями, що обліковуються за справедливою вартістю та амортизованою собівартістю, відображаються в облі­ку таким чином:

 

Облік амортизації дисконту (премії)

Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки
Д-т К-т
1 Віднесено на збільшення вартості інвестицій амор­тизацію дисконту 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" 733 "Інші доходи від фінансових операцій"
2 Віднесено на зменшення вартості інвестицій амор­тизацію премії 952 "Інші фінансові витрати" 14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

Д-т 373 „Розрахунки за нарахованими доходами”;

К-т 732 „Відсотки одержані” – нараховано відсотки за інвестиціями;

Д-т 30 „Каса”, 31 „Рахунки в банках” ;

К-т 373 „Розрахунки за нарахованими доходами” – отримано відсотки від інвестицій;

Д-т 732 „Відсотки одержані”;

К-т 792 „Результат фінансових операцій” – включено до фінансових результатів відсотки одержані.

Відображення доходів за інвестиціями, що обліковуються за методом участі в капіталі, показано в таблиці.

Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки
Д-т К-т
  За інвестиціями одержано прибуток
1 Відображено інвестором прибу­ток, що належить йому згідно з методом участі в капіталі 14 "Довгостро­кові фінансові інвестиції" 72 "Дохід від участі в капі­талі"
2 Нараховано інвестором дивіденди від інвестицій, що обліковуються 373 "Розрахун­ки за нарахованими доходами" 14 "Довгостро­кові фінансові"
3 Виділено доходи від участі в ка­піталі, одержані за звітний рік, до складу фінансового результату від Фінансових операцій 72 "Дохід від участі в капі­талі" 792 "Результат фінансових операцій"

Облік амортизаційного дисконту

Погашення фінансових інвестицій за номінальною вартістю в обліку відображається за дебетом рахунків грошових коштів і за кредитом рахунка 14 „Довгострокові фінансові інвестиції”

Бухгалтерський облік довгострокових фінансових інвестицій

Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки
Д-т К-т
1 Придбано фінансові інвестиції за грошові кошти 14 "Довгостро­кові фінансові інвестиції" 30 "Каса", 31"Рахунки в банках"
2 Переведено поточні фінансові інвестиції до складу довгостро­кових 14 "Довгостро­кові фінансові інвестиції" 35 "Поточні фінансові інвестиції"
3 Збільшено частку інвестора в сумі збільшення додаткового капіталу підприємства, що ін­вестується, в результаті прове­деної дооцінки 141 "Інвестиції пов´язаним сто­ронам за мето­дом обліку учас­ті в капіталі" 423 "Дооцінка активів"
4 Погашено заборгованість заснов­ників (учасників) підприємства довгостроковими фінансовими інвестиціями 14 "Довгостро­кові фінансові інвестиції" 16 "Довгостро­кова дебіторська заборгованість"
5 Придбано довгострокові фінан­сові інвестиції за рахунок пози­ки банку 14 "Довгостро­кові фінансові інвестиції" 50 "Довгостро­кові зобов´язан­ня"
6 Збільшено вартість фінансових інвестицій на суму одержаних брокерських послуг 14 "Довгостро­кові фінансові інвестиції" 68 "Розрахунки за іншими операціями"
7 Одержано дохід у вигляді дов­гострокових фінансових інве­стицій 14 "Довгостро­кові фінансові інвестиції" 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший опе­раційний до­хід", 72 "Дохід від участі в ка­піталі", 73 "Ін­ші фінансові доходи", 74 "Ін­ші доходи"
8 Погашено фінансові інвестиції нематеріальними активами, грошовими коштами 12 "Нематері­альні активи", 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках" 14 "Довгостро­кові фінансові інвестиції"
9 Переведено довгострокові фінансові інвестиції до складу поточних 35 "Поточні фі­нансові інвести­ції" 14 "Довгостро­кові фінансові інвестиції"
10 Відображено частку інвестора в дивідендах підприємства, що інвестується 373 "Розрахун­ки за нарахова­ними доходами" 141 "Інвестиції пов´язаним сто­ронам за мето­дом обліку участі в капіталі"
11 Відображено погашення креди­торської заборгованості за кре­дитами за рахунок передачі кредитору права на довгостро­кові фінансові інвестиції підприємства 50 "Довгостро­кові зобов´язан­ня", 60 "Корот­кострокові по­зики", 68 "Роз­рахунки за ін­шими опера­ціями" 14 "Довгостро­кові фінансові інвестиції"
12 Відображено зменшення довго­строкових фінансових інвести­цій на суму понесених збитків від них 96 "Втрати від участі в капі­талі" 14 "Довгостро­кові фінансові інвестиції"
13 Списано вартість довгостроко­вих фінансових інвестицій:
— у зв´язку з їх реалізацією
971 "Собівар­тість реалізова­них фінансових інвестицій" 14 "Довгостро­кові фінансові інвестиції"
  — у зв´язку з їх знеціненням 975 "Уцінка не­оборотних акти­вів і фінансових інвестицій" 14 "Довгостро­кові фінансові інвестиції"

Довгострокові й короткострокові фінансові вкладення в цінні папери (акції, облігації тощо), депозити, статутні фонди (капітал) інших підприємств наводяться в окремих інвентаризаційних описах, в яких вказуються назва фінансового вкладення (акції, облігації, паї, депозити тощо), дата і строк вкладення, номер і серія цінних паперів, назва документа, що підтверджує фінансові інве­стиції (установчий договір, інші домовленості, виписки банків, накладні на передачу обладнання тощо), сума, вид вкладення.

При інвентаризації цінних паперів встановлюють:

  • правильність оформлення цінних паперів;

  • реальність вартості цінних паперів, що перебувають на ба­лансі;

  • збереження цінних паперів (шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку);

  • своєчасне і повне відображення в бухгалтерському обліку
    отриманих доходів за цінними паперами.

Інвентаризацію цих засобів проводять шляхом перевірки на­явності цінних паперів, перевірки в установчих та інших доку­ментах даних про паї і вкладення до статутних капіталів спільно створених підприємств і депозитаріїв.

Інвентаризацію цінних паперів проводять за їх окремими ви­дами, зі складанням опису, в якому наводяться: номінальна та фактична вартість, строки погашення та їх загальна сума.

При інвентаризації перевіряється наявність обов´язкових рек­візитів, щоб запобігти їх навмисній фальсифікації. Реквізити кожного цінного папера порівнюють з даними описів (реєстрів, книг), що зберігаються в бухгалтерії підприємства.

Інвентаризація цінних паперів, що здані на зберігання в спе­ціальні організації (банк-депозитарій, тобто спеціалізоване схови­ще цінних паперів тощо), полягає у звірці залишків сум, що об­ліковуються на відповідних рахунках бухгалтерського обліку підприємства, з даними виписок банку-депозитарію.

Якщо ці цінні папери зберігаються в установі банку, то комі­сія проводить інвентаризацію за документами банку, які підтвер­джують їх прийняття.

Фінансові вкладення до статутних капіталів інших підпри­ємств, а також позики, що надаються іншим організаціям, при інвентаризації мають бути підтверджені відповідними докумен­тами.

Надлишки фінансових інвестицій оприбутковують такими записами:

Д-т 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", 35 "Поточні фінансові інвестиції"

К-т 719 "Дохід від реалізації готової продукції"

Нестачі фінансових інвестицій оприбутковують такими записами:

Д-т 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

К-т 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", 35 "Поточні фінан­сові інвестиції"

 

3. Облік довгострокової дебіторської заборгованості

3.1. Оформлення договорів та документування

Операції дебіторської заборгованості здійснюється облікову­ють на підставі господарських договорів та первинних доку­ментів, що засвідчують факт здійснення господарської операції: актів про виявлені розбіжності при прийманні товарно-матері­альних цінностей, рішень судових органів, платіжних доку­ментів, виконавчих документів, рахунків-фактур, накладних.

Договір встановлює взаємні права і обов´язки, виконання яких забезпечується заходами державного впливу.

Договір вважається укладеним з моменту набуття ним обу­мовленої форми (наприклад, простої письмової або нотаріально засвідченої). Договір може бути укладено як шляхом складання одного документу, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами тощо, які обов´язково повинна підписати сторона, що їх надсилає.

Укладання договору становить собою процес, який складаєть­ся з двох стадій: оферти (пропозиція укласти договір) та акцепту (відповідь про згоду укласти договір).

Пропозиція про укладання договору може бути висловлена усно або зроблена письмово із зазначенням строку для відповіді або без нього. Якщо оферта містить вказівку на строк для від­повіді, договір вважається укладеним, якщо особа, котра вне­сла пропозицію укласти договір, одержала від іншої сторони відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) протягом цього терміну.

Якщо оферта не містить вказівок на строк і зроблена в письмо­вій формі, то договір вважається укладеним, коли відповідь про прийняття пропозиції одержана протягом необхідного для цього строку.

Основні положення договорів, на які повинен звертати ува­гу управлінець, такі: строк та місце виконання зобов´язань; ціна договору (визначається угодою сторін); форма розрахунків тощо.

Після досягнення сторонами згоди за всіма умовами договору і складання кінцевої редакції тексту договору настає момент його підписання. Договір повинен підписати керівник або інша особа, яка має на це повноваження.

Якщо договір укладається не безпосередньо з директором, то необхідно ознайомитися зі змістом доручення, на підставі якого особа представляє інтереси того чи іншого підприємства.

Невід´ємною частиною договору є додатки. Одним з найпоши­реніших видів додатків є специфікація.

Специфікація — товаросупровідний документ на партію това­ру, поставленого в асортименті згідно з відповідним транспорт­ним документом.

Всі розрахунки, що здійснюються на підставі укладених дого­ворів, належать до розрахунків з комерційних операцій (угод), у результаті яких партнери очікують одержати прибуток. Крім цих розрахунків, здійснюються операції некомерційного характеру без укладання договорів, на які не поширюється дія строків по­зовної давності.

Позики видаються як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань, згідно із заявою працівника.

Максимальний розмір позики для одного працівника законодавством не обмежується. Обов`язковою умовою отримання позики є її безвідсотковість. Терміни повернення та форми розрахунків за довгостроковими позиками, виданими працівникам підприємства, розглянуті на малюнку.

 

Механізм повернення грошей за безвідсотковими позиками 

Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

Регістром аналітичного обліку розрахунків з дебіторами є реєстр дебіторів.

Рахунок 16 “Довгострокова дебіторська заборгованість”

Рахунок 16 “Довгострокова дебіторська заборгованість” призначено для обліку дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Рахунок 16 “Довгострокова дебіторська заборгованість” має такі субрахунки:

161 “Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду”

162 “Довгострокові векселі одержані”

163 “Інша дебіторська заборгованість”

За дебетом рахунку 16 “Довгострокова дебіторська заборгованість” відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення (списання).

На субрахунку 161 “Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду” відображаються чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду, визначені згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 “Оренда”.

На субрахунку 162 “Довгострокові векселі одержані” ведеться облік веселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості.

Субрахунок 163 “Інша дебіторська заборгованість” призначений для обліку довгострокової дебіторської заборгованості, яка не відображається на інших субрахунках рахунку 16 “Довгострокова дебіторська заборгованість”, зокрема розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими судами тощо, інші види розрахунків.

Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

Рахунок 16 “Довгострокова дебіторська заборгованість” кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків:

10 “Основні засоби”

11 “Інші необоротні матеріальні активи”

12 “Нематеріальні активи”

37 “Розрахунки з різними дебіторами”

69 “Доходи майбутніх періодів”

70 “Доходи від реалізації”

71 “Іншій операційний дохід”

74 “Інші доходи” за кредитом з дебетом рахунків:

10 “Основні засоби”

11 “Інші необоротні матеріальні активи”

12 “Нематеріальні активи”

14 “Довгострокові фінансові інвестиції”

30 “Каса”

31 “Рахунки в банках”

33 “Інші кошти”

35 “Поточні фінансові інвестиції”

37 “Розрахунки з різними дебіторами”

84 “Інші операційні витрати”

85 “Інші затрати”

97 “Інші витрати”

99 “Надзвичайні витрати”

 

3.2. Синтетичний облік

Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості призна­чено рахунок 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість". На ньому відображається облік господарських процесів, дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після два­надцяти місяців з дати балансу. За дебетом відображається ви­никнення (збільшення) заборгованості. За кредитом — погашен­ня (списання) заборгованості. Відображається у звітності: Баланс (ф. № 1), рядок 050.

На підставі договору оренди орендодавець може передати власні основні засоби, інші необоротні матеріальні та нематері­альні активи у фінансову оренду іншому підприємству.

Чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду відобража­ються на субрахунку 161 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду".

При цьому в бухгалтерському обліку орендодавця буде зроб­лено такі проводки.

1. Списано амортизацію основних засобів, що передаються у
фінансову оренду (довідка бухгалтерії):

Д-т 131 "Знос основних засобів"

К-т 10 "Основні засоби"

2. Списано залишкову вартість основних засобів у фінансову
оренду (акт приймання-передачі основних засобів):

Д-т 972 "Собівартість реалізованих необоротних активів"

К-т 10 "Основні засоби"

3. Відображено дохід від передачі основних засобів у фінансову оренду строком на 5 років (договір оренди, акт приймання-передачі основних засобів):

Д-т 161 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду"

К-т 742 "Дохід від реалізації необоротних активів"

4. Відображено суму ПДВ (податкова накладна):

Д-т 742 "Дохід від реалізації необоротних активів"

К-т 641 "Розрахунки за податками"

5. Включено суму заборгованості орендаря за перший рік орен­ди (договір, розрахунок бухгалтерії):

Д-т 377 "Розрахунки з іншими дебіторами"

К-т 161 "Заборгованість за майно, що передану у фінансову оренду"

6. Нараховано наприкінці року суму фінансового доходу від
першого року оренди (договір, розрахунок бухгалтерії):

Д-т 373 "Розрахунки за нарахованими доходами"

Д-т 732 "Відсотки одержані"

К-т 732 "Відсотки одержані"

К-т 79 "Фінансовий результат"

7. На поточний рахунок надійшли кошти від орендаря:

— за основні засоби:

Д-т 311 "Поточні рахунки в національній валюті"

К-т 377 "Розрахунки з іншими дебіторами"

— відсотки (виписки банку):

Д-т 311 "Поточні рахунки в національній валюті"

К-т 373 "Розрахунки за нарахованими доходами"

8. Надійшло устаткування після завершення строку оренди
(акт приймання-передачі основних засобів):

Д-т 641 "Розрахунки за податками"

К-т 377 "Розрахунки з іншими дебіторами"

Д-т 10 "Основні засоби"

К-т 377 "Розрахунки з іншими дебіторами"

До іншої дебіторської заборгованості належать надання дов­гострокових позик працівникам підприємства та інші види роз­рахунків, що відображаються на субрахунку 163 "Інша де­біторська заборгованість". Підприємство може надавати позики, якщо це передбачено статутом або іншим аналогічним докумен­том підприємства та за наявності належно оформлених документів.

Надання позики має бути оформлене договором у письмовій формі. Обов´язкові елементи договору такі: предмет договору, розмір та порядок надання позики, термін, на який вона видається, поря­док погашення, відповідальність та юридичні реквізити сторін.

Основні бухгалтерські проводки з обліку іншої дебіторської заборгованості відображено нижче.

1. Надано позику працівникові підприємства на 5 років (з каси,
поточного рахунка) (договір, видатковий касовий ордер, випис­ка банку):

Д-т 163 "Інша дебіторська заборгованість"

К-т 10 "Основні засоби"

2. Переведено довгострокову дебіторську заборгованість до
розряду поточної, коли до її погашення залишається менше року
(довідка бухгалтерії):

Д-т 377 "Розрахунки з іншими дебіторами"

К-т 163 "Інша дебіторська заборгованість"

3. Погашено працівником довгострокову позику основними
засобами за домовленістю сторін (договір, акт приймання-передачі основних засобів):

Д-т 10 "Основні засоби"

К-т 163 "Інша дебіторська заборгованість"

4. Отримано в касу кошти для погашення довгострокової заборгованості (прибутковий касовий ордер):

Д-т 30 "Каса"

К-т 163 "Інша дебіторська заборгованість"

 

5. Відображено суму неповернутої позики при зверненні до суду (позов):

Д-т 374 "Розрахунки за претензіями"

К-т 163 "Інша дебіторська заборгованість"

6. Погашено неповернуту частину безвідсоткової позики за

рахунок прибутку підприємства (довідка бухгалтерії):

Д-т 443 "Прибуток використаний у звітному періоді"

К-т 163 "Інша дебіторська заборгованість"

7. Утримано із заробітної плати працівника неповернуту довгострокову позику (розрахунково-платіжна відомість, заява):

Д-т 66 "Розрахунки з оплати праці"

К-т 163 "Інша дебіторська заборгованість"

Операції з обліку довгострокової дебіторської заборгованості

відображаються в Журналі-ордері № 8.

 

4. Облік капітальних інвестицій

Рахунок 15 “Капітальні інвестиції”

Рахунок 15 “Капітальні інвестиції” призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

Рахунок 15 “Капітальні інвестиції” має такі субрахунки:

151 “Капітальне будівництво”

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

153 “Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів”

154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”

155 “Формування основного стада”

За дебетом рахунку 15 “Капітальні інвестиції” відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом – їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

На субрахунку 151 “Капітальне будівництво” відображаються витрати на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства.

На цьому субрахунку також ведеться облік устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, та авансові платежі для фінансування вказаного будівництва.

Субрахунок 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 “Основні засоби” (крім об’єктів будівництва та основного стада).

На субрахунку 153 “Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів” відображаються витрати підприємства (організації, установи) на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи”.

На субрахунку 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” відображаються витрати підприємства на придбання або створення власними силами активів, облік яких ведеться на рахунку 12 “Нематеріальні активи”.

На субрахунку 155 “Формування основного стада” обліковуються витрати на формування основного стада робочої та продуктивної худоби (крім тварин, які обліковуються на рахунку 21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”).

Кошти, які забудовник отримав від пайовика для пайової участі в будівництві об’єкта, відображаються за дебетом рахунків обліку грошових коштів, запасів і кредитом рахунку 48 “Цільове фінансування і цільові надходження” із внесенням до аналітичного обліку відомостей про пайовика і об’єкт будівництва. Після оформлення документів про право власності пайовика на відповідну частку збудованого об’єкта й приймально-передавального акта забудовник на відповідну вартість дебетує рахунок 48 у кореспонденції з рахунком 15.

Передані забудовнику кошти для пайової участі в будівництві об’єкта пайовик відображає за кредитом рахунків обліку грошових коштів, запасів у кореспонденції з рахунком 37 “Розрахунки з різними дебіторами”. Після одержання оформлених документів про право власності й приймально-передавального акта пайовика на відповідну частку збудованого об’єкта кредитується рахунок 37 у кореспонденції з рахунком 15.

Зарахування на баланс власної частки збудованого об’єкта відображається за дебетом рахунку 10 “Основні засоби” та кредитом рахунку 15. Якщо власна частка збудованого об’єкта (квартири, нежитлові приміщення) призначені пайовиком для продажу, то їх зарахування на баланс пайовика відображається за дебетом рахунку 28 “Товари” та кредитом рахунку 15.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об’єктами капітальних вкладень (інвентарними об’єктами).

Рахунок 15 “Капітальні інвестиції” кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків:

13 “Знос необоротних активів”

20 “Виробничі запаси”

21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”

22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”

23 “Виробництво”

28 “Товари”

30 “Каса”

31 “Рахунки в банках”

33 “Інші кошти”

37 “Розрахунки з різними дебіторами”

39 “Витрати майбутніх періодів”

41 “Пайовий капітал”

42 “Додатковий капітал”

46 “Неоплачений капітал”

47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”

48 “Цільове фінансування і цільові надходження”

50 “Довгострокові позики”

53 “Довгострокові зобов’язання з оренди”

60 “Короткострокові позики”

63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

64 “Розрахунки за податками й платежами”

65 “Розрахунки за страхуванням”

66 “Розрахунки з оплати праці”

68 “Розрахунки за іншими операціями”

71 “Інший операційний дохід”

73 “Інші фінансові доходи”

74 “Інші доходи”

94 “Інші витрати операційної діяльності”

95 “Фінансові витрати” за кредитом з дебетом рахунків:

10 “Основні засоби”

11 “Інші необоротні матеріальні активи”

12 “Нематеріальні активи”

28 “Товари”

30 “Каса”

31 “Рахунки в банках”

37 “Розрахунки з різними дебіторами”

42 “Додатковий капітал”

48 “Цільове фінансування і цільові надходження”

50 “Довгострокові позики”

60 “Короткострокові позики”

64 “Розрахунки за податками й платежами”

85 “Інші затрати”

97 “Інші витрати”

99 “Надзвичайні витрати”

 

5. Облік відстрочених податкових активів

Рахунок 17 “Відстрочені податкові активи”

На рахунку 17 “Відстрочені податкові активи” ведеться облік суми податків на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах внаслідок:

  • тимчасові різниці між балансовою вартістю активів, або зобов’язань та оцінкою цих активів або зобов’язань, яка використовується з метою оподаткування;

  • перенесення податкових збитків, не використаних для зменшення податку на прибуток у звітному періоді.

За дебетом рахунку 17 “Відстрочені податкові активи” відображається сума перевищення податку на прибуток, що підлягає сплаті в поточному звітному періоді, над витратами, пов’язаними з нарахуванням податку на прибуток у поточному звітному періоді, за кредитом – зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов’язаних з нарахуванням податків на прибуток у поточному звітному періоді.

Сума відстроченого податкового активу визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 “Податки на прибуток”.

Аналітичний облік відстрочених податкових активів ведеться за видами активів або зобов’язань, між оцінками яких для відображення в балансі та з метою оподаткування виникла різниця.

Рахунок 17 “Відстрочені податкові активи” кореспондує

  • за дебетом з кредитом рахунків:

54 “Відстрочені податкові зобов’язання”

64 “Розрахунки за податками й платежами”

  • за кредитом з дебетом рахунків:

54 “Відстрочені податкові зобов’язання”

64 “Розрахунки за податками й платежами”

85 “Інші затрати”

98 “Податки на прибуток” 99 “Надзвичайні витрати”

Висновки

В умовах ринкової економіки предметом кулівлі - продажу мо­жуть бути не лише основні засоби (земельні ділянки, будівлі, ав­томашини тощо), матеріальні оборотні засоби (сировина, матеріа­ли, готова продукція, товари і т. д.), нематеріальні активи (патен­ти, ліцензії, торгові марки і т. д.), а й фінансові інвестиції.

Фінансові інвестиції класифікуються за різними ознаками. За термінами вони поділяються на:

  • довгострокові – інвестиції зі строком більше ніж один рік;

  • та короткострокові – на строк менший ніж один рік.

Довгострокові фінансові інвестиції розглядаються як необоротні активи, короткострокові – як поточні активи. Бухгалтерський облік фінансових інвестицій ведеться залеж­но від того, за якими методами обліковують фінансові інвестиції.

Порядок облікових записів щодо надходження фінансових інвестицій визначається, виходячи з джерела такого надходжен­ня. Підприємства можуть купувати фінансові інвестиції (цінні папери), одержувати їх як внесок до статутного капіталу, а та­кож в оплату заборгованостей.

Операції дебіторської заборгованості здійснюється облікову­ють на підставі господарських договорів та первинних доку­ментів, що засвідчують факт здійснення господарської операції: актів про виявлені розбіжності при прийманні товарно-матері­альних цінностей, рішень судових органів, платіжних доку­ментів, виконавчих документів, рахунків-фактур, накладних.

За дебетом рахунку 15 “Капітальні інвестиції” відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом – їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

За дебетом рахунку 17 “Відстрочені податкові активи” відображається сума перевищення податку на прибуток, що підлягає сплаті в поточному звітному періоді, над витратами, пов’язаними з нарахуванням податку на прибуток у поточному звітному періоді, за кредитом – зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов’язаних з нарахуванням податків на прибуток у поточному звітному періоді.

 

Список використаної літератури

  1. Задорожний М. Проблеми обліку основних засобів і капітальних інвестицій / Бухгалтерський облік і аудит. -2002. -№ 7. - С. 18-22

  2. Зубілевич С. Облік фінансових інвестицій // Бухгалтерський облік і аудит. -2001. -№ 11. - С. 6-14

  3. Кириленко С. Облік доходів і витрат від фінансових інвестицій // Економіка. Фінанси. Право. -2003. -№ 7. - С. 8-17

  4. Коблянська О. І. Фінансовий облік: Навчальний посібник,. -К.: Знання, 2004

  5. Крупка Я. Облік інвестицій за методом участі в капіталі // Бухгалтерський облік і аудит. -2001. -№ 9. - С. 22-26

  6. Крупка Я. Проблеми обліку виробничої та інвестиційної діяльності підприємств // Бухгалтерський облік і аудит. -1998. -№ 10. - С. 28-30

  7. Облік інвестицій : Навчальний посібник.; М-во освіти і науки України, Київ. нац. торг.-екон. ун-т. -К., 2002

  8. Онікієнко С.Облікові методи оцінки інвестиційної привабливості // Вісник національного банку України. -2001. -№ 7. - С.49-51

  9. Пушкар М. С. Розробка систем обліку: Навчальний посібник; Тернопільська акад. нар. госп-ва , Ін-т обліку і аудиту. -Тернопіль: Карт-бланш, 2003

  10. Пушкар М. С. Фінансовий облік: Підручник,. -Тернопіль: Карт-бланш, 2002

  11. Слюсарчук Л. Облік інвестицій // Фінанси України. -1997. -№ 9. - С. 80-85

  12. Україна. Закон. Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності: Закон України від 15 липня 1999 року, N 977-XIV // Все про бухгалтерський облік. -1999. -27 серпня. - С. 18-20

  13. Уманців Г. Облік фінансових інвестицій // Галицькі контракти. -2001. -№ 23: Дебет-кредит. - С. 32-41

загрузка...
Top