Основні напрями діяльності референта

Вступ.

Розділ 1. Секретар-референт як професія: загальні вимоги, кваліфікаційна характеристика.

1.1. Загальні вимоги до секретаря-референта.

1.2. Кваліфікаційна характеристика.

Розділ 2. Місце секретаря-референта в структурі управління.

Розділ 3. Основні напрямки діяльності референта на підприємстві.

3.1. Планування робочого дня секретаря-референта.

3.2. Роль референта в роботі зі ЗМІ, у підготовці документів для ділових поїздок і організації прийому відвідувачів.

3.3. Обладнання і гігієна робочого місця.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Актуальність теми. Робота секретаря (помічника, асистента) керівника полягає не лише у висвітлених у цій роботі вміннях, а й передбачає необхідність володіти багатьма іншими знаннями і навичками.

Важливу роль грає професійна базова підготовка, що включає як високий рівень загальної освіти, так і специфічні знання, які можуть бути визначені відповідно до основних функцій секретаря:

. знання, необхідні для ефективної участі в інформаційно-документарному забезпеченні фірми і безпосередньо керівника (володіння такими технічними засобами, як персональний комп'ютер, телефон, факс, ксерокс);

. знання, пов'язані з основними напрямами діяльності фірми, її внутрішньою структурою і зовнішніми зв'язками; знання правових актів і додатків, що регламентують роботу фірми і її співробітників;

. знання, що вимагаються для комунікативного забезпечення роботи фірми і її адміністрації; вони необхідні секретареві при підготовці нарад і прийомі відвідувачів, при діловій переписці і ділових переговорах, при плануванні свого робочого дня і обслуговуванні співробітників фірми.

Мета роботиполягає в тому, щоб на основі доступної літератури проаналізувати та з’ясувати основні риси діяльності референта.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішується ряд задач:

· визначити загальні вимоги до секретаря-референта;

· охарактеризувати місце секретаря-референта в структурі управління;

· дослідити кваліфікаційну характеристику секретаря-референта;

· проаналізувати основні напрямки діяльності референта на підприємстві;

· охарактеризувати планування робочого дня секретаря-референта;

· дослідити роль референта в роботі зі ЗМІ, у підготовці документів для ділових поїздок і організації прийому відвідувачів;

· розкрити особливості організації обладнання і гігієна робочого місця.

Об’єктом дослідженняє діяльність секретарі-референта.

Предметом дослідженнявиступають основні напрями діяльності референта.


Розділ 1. Секретар-референт як професія: загальні вимоги, кваліфікаційна характеристика

1.1. Загальні вимоги до секретаря-референта

В сучасних умовах глобальної інформатизації суспільства, стрімкого розвитку стосунків ділового партнерства (в тому числі і закордонних контактів) помилковим було б думати, що професія секретаря-референта обмежується прийманням відвідувачів, відповідями на дзвінки, носінням документів на підпис керівникові. Так було в недалекому минулому. Сьогодні ж секретар - це універсальний (і свого роду унікальний) фахівець, що може практично все. А для цього, зрозуміло, він повинен володіти відповідними знаннями із найрізноманітніших галузей науки і техніки, зокрема, інформатики, педагогіки, психології, документознавства, етики і естетики, мовознавства та ін. Звідси і складність професії, труднощі в роботі, особливо початківця. Легко працювати тільки поганому секретарю, але такі, як правило, довго не затримуються на цій посаді. Зайве наголошувати, що секретар - це обличчя фірми, її імідж, зрештою, її фінансова успішність і стабільність. Ділові партнери, спілкуючись насамперед із секретарем, складають думку про всю організацію, і потім цю думку дуже важко змінити. Часом перша зустріч у приймальні з некомпетентним грубим секретарем буває і останньою. А солідний партнер міг би принести фірмі відповідний прибуток. Все це вимагає від професії секретаря величезної відповідальності. Отже, секретар завжди має ретельно та продумано виконувати свої обов'язки. Спокійно, розсудливо, але водночас і швидко вирішувати питання у межах своєї компетенції. Кваліфікований секретар має бути завжди в курсі багатьох питань.

Крім того, специфіка секретарської роботи полягає в паралельному виконанні двох і більше не пов'язаних між собою робіт. Це можуть бути, наприклад, операції з документами, прийом відвідувачів, розмови по телефону тощо. Здебільшого ці функції доводиться поєднувати. Це спонукає до самодисципліни, до правильного розподілу часу й уваги. З роками досвід допомагає працювати швидко і безпомилково. Врахуємо при цьому, що все належить виконувати на високому професійному рівні, спокійно, інтелігентно, тактовно, доброзичливо і дипломатично. А ще секретар має постійно тримати порядок на робочому місці, розбірливо, грамотно, тактовно відповідати відвідувачам і на телефонні дзвінки, мати відчуття власного часу і поважати час інших, доброзичливо ставитись до людей, мати добрий настрій [11, c. 18-19].

Як бачимо, вже перелічені фактори й критерії не дають підстав назвати професію секретаря-референта легкою.

Важливу роль у роботі секретаря відіграє професійна базова підготовка, що включає як високий рівень загальної освіти, так і специфічні знання, які можуть бути визначені відповідно до основних функцій секретаря:

1. Знання, необхідні для ефективної участі в інформаційно-документаційному забезпеченні фірми і безпосередньо її керівника (володіння такими технічними засобами, як персональний комп'ютер, телефон, факс, ксерокс).

2. Знання, пов'язані з основними напрямами діяльності фірми, її внутрішньою структурою і зовнішніми зв'язками; знання правових актів і додатків, що регламентують роботу фірми і її співробітників.

3. Знання, що вимагаються для комунікативного забезпечення роботи фірми і її адміністрації; вони необхідні секретареві при підготовці нарад і прийомі відвідувачів, при діловому листуванні і ділових переговорах, при плануванні свого робочого дня й обслуговуванні співробітників фірми.

У сформованій практиці оцінки праці секретарів прийнято виділяти такі ділові якості:

Професійна майстерність. Ця якість має на увазі володіння комплексом професійних знань, умінь і навичок, передбачених кваліфікаційною характеристикою: уміння стенографувати, друкувати на ПК, знання основ роботи з документами, правил орфографії й пунктуації і т.ін.

Ініціативність. Секретар повинен виявляти самостійність і ініціативу в рішенні питань своєї компетенції, не чекати спеціальних вказівок керівника. Однак, приймаючи те чи інше рішення, секретар повинен бути упевненим, що воно піде на користь справі, не буде передчасним чи помилковим.

Організованість. Уміння організувати своє робоче місце і роботу в офісі, раціонально спланувати розподіл обов'язків за часом, забезпечити своєчасне виконання щоденних операцій.

Відповідальність. Секретар, повинен бути повсякчас готовим прийняти на себе відповідальність за завдання, поставлені керівником, особливо в межах своєї компетенції. Ця якість виробляється, як правило, із досвідом роботи. Керівник, повинен бути впевненим у тім, що його секретар може працювати самостійно і здатний грамотно вирішувати такі питання, як оформлення й складання документів, розшифровка стенограм, повідомлення учасників про наради тощо.

Пунктуальність. Уміння не тільки правильно спланувати захід, а й забезпечити його виконання у встановлений час. Неприпустимі запізнення секретаря як на роботу, так і на ділові зустрічі, наради, засідання. Пунктуальність повинна виявлятися й у своєчасності підготовки документів, доповіді про них керівнику.

Поінформованість. Секретар повинен добре орієнтуватися в питаннях того напрямку діяльності, в якому працює його керівник і організація в цілому, знати положення справ і стан рішення питань у галузі, останні досягнення й проблеми; бути в курсі подій, що відбуваються в підрозділі й організації в цілому.

Дипломатичність, уміння зберігати службову таємницю. При вирішенні різних питань (підготовці документів, бесіді з відвідувачами і по телефону тощо) використовувати тільки фактичну, строго перевірену інформацію. Неприпустимо розголошувати інформацію, що має секретний характер, а також інформацію, що є правдивою, але розголошення якої може завдати шкоди організації чи окремим співробітникам. Секретар повинен бути тактовним, ввічливим і доброзичливим зі співрозмовниками незалежно від особистих стосунків з ними. Насамперед потрібно думати про справу і намагатися зробити її максимально добре в межах можливого. Потрібно правильно зберігати документи, не допускаючи вільного доступу до них інших співробітників.

Гарна пам'ять. Ця якість забезпечується не тільки за рахунок розвитку своїх здібностей, запам'ятовування інформації, а й за рахунок раціонального використання можливостей сучасної оргтехніки і довідково-інформаційного апарату. У сучасній науці є цілий ряд рекомендацій з розвитку зорової й слухової пам'яті. Добре відомі такі прийоми, як підкреслення основних слів тексту, виділення головної думки й опорних моментів тексту, запам'ятовування їх шляхом кількаразового повторення. Допомагають секретарю в розвитку пам'яті й різні картотеки, довідники і т.ін.

Відданість роботі. Любов до обраної професії, розуміння їі важливості, прагнення до постійного вдосконалювання професійної майстерності - необхідна умова того, щоб стати не просто кваліфікованим виконавцем, а сучасним секретарем, першим помічником керівника [5, c. 16-18].

Для того, щоб виробити й розвинути названі ділові якості, секретарю потрібно мати цілий ряд особистих якостей. Більшість із цих якостей закладається в людині вихованням у родині, школі. В залежності від отриманого виховання ступінь їхнього розвитку в різних людей різна, багато чого тут залежить від індивідуальних нахилів, звичок, типу нервової системи. Які ж особисті якості важливо мати секретарю керівника? Серед науковців щодо цього питання існує багато різних думок, оскільки важливим фактором є ще таке поняття, як «сумісність», тобто можливість успішної спільної роботи двох особистостей - секретаря й керівника. Отже, виділимо найбільш істотні особисті якості, які необхідні секретарю:

Інтелігентність. Ця якість має на увазі здатність і уміння секретаря тактовно, чемно вести бесіду; стримувати і не виявляти негативні емоції;

дотримуватись сприйнятих у нашому суспільстві норми поведінки й спілкування; стежити за культурою свого зовнішнього вигляду і робочого місця.

Працьовитість. Виробляється в людини з дитячих років. Однак це не означає, що якщо ця якість не сформована в дитинстві, то її неможливо виробити в собі, будучи вже дорослою людиною. Привчити себе виконувати потрібну для справи роботу з гарною якістю, не звертаючи увагу на власне небажання, нелегко, але цілком під силу кожному, якщо поставити перед собою таку мету. Виховання працьовитості - необхідна якість кожної людини незалежно від того, яку посаду він займає, на якій ділянці працює.

Сумлінність. Секретар, повинен обов'язково виконувати ту роботу, результати якої важливі для вирішення тих чи інших завдань.

Якщо обіцяв виконати що-небудь, необхідно дотримати слова. Навіть якщо результат буде небажаний, у секретаря повинна бути впевненість, що він зробив усе від нього залежне. Не слід перекладати на інших співробітників свої обов'язки для того, щоб уникнути відповідальності, перекладати провину на іншу людину за невиконану чи погано виконану роботу.

Чуйність і уміння адаптуватися. Специфіка праці секретаря вимагає від нього готовності допомагати іншим людям у будь-який час, і особливо в напружених ситуаціях. Потрібно вміти швидко переключаться з одного виду діяльності на інший, правильно розраховувати час, особливо в період великих навантажень.

Скромність. Ця особиста якість входить у загальне поняття інтелігентності, культури людської особистості. За родом своєї діяльності секретар має у своєму розпорядженні значний обсяг інформації, має досить великі повноваження, тому що є першим помічником керівника і може у визначених ситуаціях діяти від його імені. Недостатня скромність може привести до зловживань із його боку, нетактовного поводження, чванства і т.ін.

Акуратність. Усяка недбалість у роботі з документами, в одязі, в організації робочого місця створює дуже неприємне враження про самого секретаря навіть у тому випадку, якщо він має інші позитивні особисті якості. Варто пам'ятати, що „секретар-обличчя фірми», а обличчям самого секретаря є якість виконуваної ним роботи, культура робочого місця і зовнішнього вигляду.

Доброзичливість. У спілкуванні з відвідувачами, співробітниками секретар завжди повинен бути готовий прийти на допомогу, посприяти, піти в разі потреби на деяку особисту незручність заради загальної справи. Будь-яка людина, що звернулася до секретаря за допомогою, повинна бути впевнена, що усе можливе буде зроблено. У розмові потрібно вживати слова у ввічливій формі, не допускати фамільярності, звертання на „ти». Якщо секретар знає, чи припускає, що інформація, яку він збирається оголосити, є для співрозмовника негативною, то він повинен намагатися викласти її якомога тактовніше, делікатніше.

Серед інших особистих якостей, що потрібні сучасному секретарю, можна відзначити і такі, як уміння швидко вслухатись в суть подій чи явищ, товариський характер і контактність, розумна обережність у прийнятті рішень, артистизм - якості, що допоможе секретарю перебороти особисті емоції заради справи, провести на гарному рівні прийом відвідувачів і т.ін., почуття гумору, здатність до самостійного навчання, розширення кругозору [9, c. 9-11].

Крім того, щоб відповідати сучасним вимогам, секретар повинен володіти наступними якостями:

• мати професійний імідж;

• добре володіти мовою й письмом;

• володіти гарною пам'яттю;

• добре орієнтуватися у часі;

• тримати в порядку документацію, швидко знаходити необхідні папери;

• уміти красиво оформляти звіти, вести ділове листування керівника;

• швидко освоювати розробки новітніх комп'ютерних програм для офісу;

• бути енергійним, проявляти ініціативу;

• швидко знаходити взаєморозуміння з колегами й клієнтами;

• підтримувати ефективну роботу офісу у відсутність шефа;

• контролювати фінанси офісу;

• бути обачним у конфіденційних, делікатних питаннях фірми.

Усі названі якості, необхідні секретарю, не даються людині в готовому виді. Потрібна повсякденна праця розуму й душі, наполеглива й відповідальна підготовка до роботи за обраною професією.

1.2. Кваліфікаційна характеристика

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 р. № 336, є основою для складання посадових інструкцій фахівців на підприємствах різних форм власності, зокрема і секретаря-референта.

Отже, кваліфікаційна характеристика секретаря передбачає такі завдання та обов'язки:

• виконує функції, що включають організаційно-технічне забезпечення адміністративно-розпорядчої діяльності керівника підприємства;

• приймає кореспонденцію, яка надходить на розгляд керівникові, передає її, згідно з прийнятим рішенням, до структурних підрозділів або конкретним виконавцям для використання в процесі роботи чи підготовки відповідей;

• веде діловодство, виконує різні операції із застосуванням комп'ютерної техніки, призначеної для збирання, оброблення і подання інформації для підготовки й прийняття рішень;

- приймає документи й особисті заяви на підпис керівником підприємства;

- готує документи й матеріали, необхідні для роботи керівникові;

- стежить за своєчасним розглядом і поданням структурними підрозділами та конкретними виконавцями документів, що надходять на виконання, перевіряє правильність оформлення підготовлених проектів документів, що передаються керівнику на підпис, забезпечує якісне їх редагування;

- організовує проведення телефонних переговорів керівника, записує за його відсутності одержану інформацію і доводить до його відома її зміст, передає й приймає інформацію по приймально-переговорних пристроях (телефакс, телекс і т. ін.), а також телефонограми, своєчасно доводить до його відома інформацію, одержану по каналах зв'язку;

- за дорученням керівника складає листи, запити, інші документи, готує відповіді авторам листів;

- виконує роботу з підготовки засідань і нарад, які проводить керівник (збирання необхідних матеріалів, повідомлення учасників про час і місце проведення, порядок денний, ведення їх реєстрації), веде і оформляє протоколи засідань і нарад;

- забезпечує робоче місце керівника необхідними засобами організаційної техніки, канцелярським приладдям, створює умови, що сприяють його ефективній роботі;

- друкує за вказівкою керівника службові матеріали, необхідні для його роботи, або вводить поточну інформацію в банк даних;

- організовує приймання відвідувачів, сприяє оперативності розгляду прохань і пропозицій працівників;

- формує справи відповідно до затвердженої номенклатури, забезпечує їх зберігання і в установлені строки здає до архіву;

- копіює документи на персональному ксероксі [10, c. 24-26].

Є декілька рівнів посади секретаря:

RECEPTIONIST - секретар, що працює на телефоні. До його обов'язків входить відповідати на питання, зустрічати й проводжати гостей і клієнтів. На цій посаді необов'язкове знання іноземної мови. Основна вимога - уміння триматися й акуратність.

На цьому ж рівні знаходиться посада інформатора. Тільки в цьому випадку секретар повідомляє клієнтам якусь конкретну інформацію.

Якщо людина володіє іноземною мовою, йому передбачена посада OFFICE MENEGER. У безпосередні обов'язки секретаря на цьому рівні входить організація роботи офісу.

Найвища посада PERSONAL SEKRETARY - помічник генерального директора або президента. У цьому випадку секретар працює тільки на одного шефа, відповідає на кореспонденцію як на українській, так і на англійській мовах, супроводить директора у відрядженнях. Тут велика увага приділяється зовнішнім даним, акуратності, організованості, ретельності, старанності. Такий секретар повинен бути не тільки виконавцем, а й ініціатором. Знати, що відповісти, як зорієнтуватися в будь-якій ситуації.

Специфіка й складність роботи секретаря пов'язані з тим, що він завжди на очах, у центрі спілкування з керівництвом, колегами, клієнтами. Він ніби безліччю ниточок зв'язує різні підрозділи фірми, знаходиться в центрі внутрішніх проблем і її зовнішніх контактів. Тому роль секретаря в ритмічному ефективному функціонуванні фірми, у створенні психологічного клімату в колективі надзвичайно важлива [8, c. 9].

Розділ 2. Місце секретаря-референта в структурі управління

Секретар-референт у структурі управління займає «ключове» місце. Він є своєрідним координатором, «диригентом», від якого залежить «гра» всього оркестру, тобто колективу організації чи фірми. В обов'язки секретаря входить контролювати левову частку інформаційного потоку підприємства, правильно розподіляти, направляти її за призначенням. Документообіг (як зовнішні документи, так і внутрішні), ділове спілкування з партнерами, відвідувачами, колегами (як візуальне, так і каналами зв'язку), поштові відправлення (як звичайні, так і електронні) - все це сфера діяльності секретаря. Вже означена сфера діяльності накладає на референта особливу роль. Адже вся ця інформація не повинна «загубитися», її необхідно грамотно обробити, посортувати за ступенями важливості і спрямувати в необхідному напрямі - безпосередньо виконавцям. Крім того, секретар мусить постійно бути „в курсі» всіх справ в організації, постійно тримати «на олівці» список питань, які потребують першорядного вирішення. Необхідно своєчасно інформувати керівника та його підлеглих про назрілі проблеми.

Важливий момент в діяльності секретаря - підтримання в приймальні офісу ділової і в той же час дружньої атмосфери співпраці, партнерства, взаєморозуміння. Для цього він повинен крім всього бути ще тонким психологом, а це - нелегко. Особливо обережним слід бути в розмовах з відвідувачами: адже далеко не всяка інформація розрахована на широке коло слухачів. Слід уникати пустопорожніх розмов, тим більше пліток на адресу співробітників і організації.

Не менш серйозні вимоги в такому важливому питанні, як контроль за документообігом. Секретар повинен створити таку систему класифікації документів, щоб усі документи зберігались в окремих позначених папках і їх можна було б в будь-яку хвилину знайти. Часто накопичуються «зайві» папери, отже слід продумати систему їх зберігання. Потрібні ж документи класифікуються, як правило, за чотирма списками: найважливіші, термінові, поточні і довгострокові.

Традиційний обов'язок секретаря - повідомляти персонал про наради в керівника. Для цього слід отримати повістку дня в керівника, узгодити з ним час і місце наради й повідомити про це всіх запрошених.

За час відсутності керівника секретар-референт самостійно вирішує, які важливі питання передати заступнику, які може вирішити сам, а які почекають на приїзд «шефа». Крім того, секретар завжди повинен мати інформацію про місце перебування керівника і мати постійний зв'язок з ним на випадок не передбачуваних, «позаштатних» ситуацій і розв'язання термінових питань [9, c. 12-13].

Зрозуміло, що без необхідних знань, умінь і навичок секретар не зможе якісно виконувати свої обов'язки. А в обов'язки входить:

• облік, реєстрація, розгляд і підготовка кореспонденції (документації), що надходить, для подання керівництву;

• оформлення (у тому числі друкування) і розсилка розпорядчих документів, листів, телеграм, телефонограм, факсів, і т. ін.;

• підготовка за вказівкою керівника та після узгодження зі структурними підрозділами проектів окремих наказів, довідок, листів, відрядних посвідчень та інших документів;

• оформлення протоколів розсипок виписок із них;

• аналіз довідок і доповідей структурних підрозділів з висновками і пропозиціями по них;

• підготовка і своєчасна розсилка матеріалів до засідань, нарад, конференцій, семінарів і з'їздів;

• прийом і реєстрація заяв, пропозицій і скарг від громадян;

• організація прийомів відвідувачів:

• прийом, реєстрація, зберігання, облік, доставка в підрозділи і розсилка вхідної, вихідної і внутрішньої кореспонденції, підготовка справ до здачі на зберігання й у внутрішній архів фірми.

Крім роботи з документами до обов'язків секретаря включаються функції з бездокументного обслуговування. Зокрема:

- технічне забезпечення роботи керівника;

- підготовка й організація матеріально-технічного забезпечення засідань, нарад;

- організація прийому працівників і відвідувачів;

- телефонне обслуговування;

- підготовка відряджень;

- організація презентацій і спеціальних прийомів гостей;

- стенографування;

- контроль за святковими і ювілейними датами;

- обробка пошти;

- машинописні роботи;

- збір ділової інформації і її реферування за завданням керівника;

- збір матеріалів для доповідей і промов керівника;

- ведення табеля обліку робочого часу і т. ін.

Перераховані службові обов'язки можуть бути обмежені й доповнені іншими. Але і наведений перелік дає уявлення про специфіку секретарської роботи, в зв'язку з чим доречно розглянути головні аспекти професійної діяльності й культури праці секретаря. Особливістю роботи також є постійна нестача часу, робота в умовах стресу. У цьому випадку виручає уміння слухати, правильно розуміти, запам'ятовувати завдання. Оцінювати і ухвалювати швидкі й правильні рішення.

Специфіка роботи секретаря полягає в тім, що йому доводиться не тільки виконувати операції з неживими предметами праці (документи, технічні засоби), але і здійснювати численні контакти з людьми: керівником, співробітниками, відвідувачами, телефонними абонентами. Варто враховувати і те, що секретарю доводиться повсякчас зіштовхуватися з великою розмаїтістю розв'язуваних задач, різними ступенями складності цих завдань, необхідністю виконувати паралельно кілька робіт. Нерідко «проколи» в роботі секретаря є наслідком його негативних ділових чи особистих якостей. Неможливо, наприклад, ефективно виконувати роботу, якщо секретар не має достатнього уявлення про роль і завдання свого керівника у діяльності всієї організації, не має необхідної професійної підготовки.

Ділові й особисті якості секретаря під час виконання окресленої роботи виявляються в тісній взаємодії і доповнюють один одного. Знання правил прийому відвідувачів і ефективне застосування їх на практиці неможливе, наприклад, без наявності в секретаря таких особистих якостей, як інтелігентність, тактовність, доброзичливість[12, c. 34-35].


Розділ 3. Основні напрямки діяльності референта на підприємстві

3.1. Планування робочого дня секретаря-референта

Плануючи роботу на наступний день, слід враховувати реальність виконання запланованого. При плануванні обов'язково залишити час на непередбачувані ситуації, які фактично трапляються кожного дня (близько 40 % часу). План повинен передбачувати аналіз зробленого і незробленого, з тим щоб перенести незавершені справи на наступний день. Як правило (для початківців - обов'язково!), план складається в письмовій формі.

Орієнтовна схема робочого дня секретаря може мати такий вигляд:

Перша половина робочого дня:

- перевірити стан робочих місць (свого і керівника), привести до ладу свій зовнішній вигляд, скласти або уточнити план на поточний день;

- підібрати необхідні документи та справи;

- отримати кореспонденцію, ознайомитися з її змістом та зареєструвати. Відкласти документи, що вимагають першочергового рішення керівника;

- документи, що залишились, розподілити для виконавців, підготувати варіанти відповідей;

- переглянути огляди, що надійшли, звіти, запрошення тощо. Дати та час проведення записати у щоденнику-календарі;

- розкласти кореспонденцію в залежності від терміновості виконання. Телеграми, термінові факси, телефонограми негайно передати керівникові;

- залишити документи, що використовуються для поточної інформаційно-довідкової роботи;

- доповісти керівникові про отриману кореспонденцію;

- уточнити з керівником зміст спланованих заходів на поточний день;

- робота з відвідувачами, телефонні переговори;

- підшивка виконаних документів у справи;

- виконання робіт на комп'ютері;

- організація копіювання документів відповідно до вказівки керівника.

Друга половина робочого дня:

- продовження роботи з відвідувачами та на телефоні;

- збирання й підготовка для підписання виконаних документів;

- доповісти керівникові про виконані документи, взяти у нього опрацьовані ним документи;

- опрацювати й відправити вихідні документи;

- намітити заходи на наступний день.

Кінець робочого дня:

- переглянути свій щоденник і проінформувати відповідні відділи про необхідність підготовки до проведення певних заходів;

- якщо керівник залишається працювати після закінчення робочого дня, треба забезпечити його всією необхідною інформацією, матеріалами;

- привести робоче місце в порядок, прибрати документи, замкнути на ключ сейф і всі шафи з документами, вимкнути з мережі електротехнічне обладнання.

Особливу увагу слід приділити плануванню роботи. Необхідним ефективним засобом планування є щотижневик, в якому справи розподіляються по датах. З цією метою можна використовувати календар типу „органайзер», який окрім календаря містить телефонний довідник, адресну книгу, блокнот тощо [6, c. 31-32].

При плануванні слід знати, що найбільш сприятливий час для виконання творчих або важких завдань - з 10 до 12 год. та з 14 до 17 год. Роботи, що повторюються щодня, рекомендується планувати на один і той же час. В роботі необхідно враховувати біоритми життєдіяльності людини і дні робочого тижня. Понеділок традиційно є «важким» днем, тому в цей день не варто планувати складні справи, як і в п'ятницю, під кінець тижня, коли співробітники стомились і чекають вихідних. Найбільш продуктивними днями тижня є вівторок і середа, на які й потрібно планувати всі важливі справи.

Наведемо шість правил з раціонального використання часу секретаря-референта за відомим російським дослідником-практиком В.П.Шейновим . Як твердить він, ці нескладні правила Дозволяють зекономити 25-30 % робочого часу секретаря:

1. Складіть план дня з переліком справ за ступенем їх важливості. Парадокс часу в тому, що коли ми його плануємо, його стає більше. Планувати рекомендується наступним чином. У спеціальному блокноті справи на день записуються в порядку пріоритетності:

- найважливіші справи;

- термінові справи;

- поточні, нетермінові справи.

План складати краще зранку. Зробивши справу, викресліть її. Під кінець дня слід перевірити свої записи.

2. Перил за все беріться за найважливіші і термінові справи. Як правило, 80 % часу забирають справи неважливі, які можуть почекати. Але секретарю необхідно виявити волю і витримку, щоб не бути „полоненим» поточних справ. До менш важливих справ слід переходити лише тоді, коли ви переконані, що з найважливіших - все зроблено, що тільки можна.

3. Не розпорошуйтесь на все одразу, робіть одночасно тільки одну справу. Пропускайте через свою свідомість тільки одне, найважливіше питання, і тільки завершивши його, переходьте до іншого.

4. Не збільшуйте кількості паперів на столі. Зазвичай з 80 % паперів (документів) рішення може бути прийняте з першого прочитання, а реально приймається - тільки 20-40 % випадків. Отже, слід подумати один раз, і негайно відправити документ за призначенням, а не затримувати його на столі.

5. Раціоналізуйте читання документів. Найкраще - освоїти техніку швидкого читання. Це дозволяє витрачати на читання в 3-5 разів менше часу.

6. Використовуйте ефект десяти «дрібниць»:

- перш ніж відправитись куди-небудь у вирішенні справ — зателефонуйте туди;

- завжди намагайтесь замінити відвідування телефонним

дзвінком;

- об'єднуйте споріднені справи і телефонні дзвінки;

- ніколи не сподівайтесь на пам'ять, записуйте інформацію;

- використовуйте для роботи і читання час чекання прийому, в черзі, в дорозі і т. ін.;

- завжди носіть з собою чистий папір і олівець для записів вдалих думок;

- не витрачайте часу на нарікання з приводу неприємностей, невдач;

— аналізуйте свої звички і нахили, щоб позбуватися шкідливих;

— вирішивши складне завдання, нагородіть себе короткимвідпочинком;

- ніколи не вважайте, що методи і прийоми вашої роботи – найкращі [3, c. 15-17].


3.2. Роль референта в роботі зі ЗМІ, у підготовці документів для ділових поїздок і організації прийому відвідувачів

Щоб полегшити роботу керівника, референт має допомагати йому орієнтуватися в інформаційних потоках, знаходити та опрацьовувати потрібну інформацію, а інколи готувати інформаційно-оглядові реферати. Також помічник повинен бути готовим продумати до дрібниць ділову поїздку керівника, належним чином організувати прийом відвідувачів під час його відсутності

Щоб керівник був гарно поінформований, секретар має ознайомлювати його з відповідною інформацією. Залежно від діяльності підприємства, установи, організації (далі — підприємство) керівника можуть цікавити різноманітні публікації на ту чи іншу тематику в цілому чи в конкретних виданнях. У такому разі секретар має переглядати статті на теми, якими цікавиться керівник, знати, у яких засобах масової інформації вони найчастіше висвітлюються, стежити за такими виданнями. Перед тим, як передати статті на ознайомлення керівникові, найбільш важливі місця потрібно виділити закладками або маркером. Так секретар полегшує керівнику процес сприйняття, заощаджує його час і, звичайно, показує себе висококваліфікованим фахівцем. Адже саме в таких робочих ситуаціях керівник може оцінити вашу роботу та пересвідчитися, що ви помічник, який знає, чим цікавиться його керівник, усвідомлює політичну й економічну ситуацію в країні і, за необхідності, може висловити свою думку, порадити тощо.

Досвідчені асистенти керівника рекомендують складати список статей, з якими ознайомлюється керівник. Кількість вибраних статей залежить від цінності інформації, яку вони містять, а також від часу, який потрібен керівникові для ознайомлення.

Опрацювання інформації здійснюється різними методами. У міжнародній практиці поширені такі:

• брошурування ксерокопій усіх наявних статей (разом зі списком літератури) на потрібну тему. При цьому, як зазначалося, в ксерокопіях статей підкреслюються найважливіші думки. Добірка в папці кладеться керівникові на стіл на чітко визначене місце для таких матеріалів;

• підготовка інформаційно-оглядового реферату. Секретар самостійно оцінює матеріал кожної статті відповідно до ступеня його важливості, а потім робить загальний огляд. Інформаційно-оглядовий реферат рекомендується оформляти за належною схемою. Готуючи реферат, секретар не вносить своїх коментарів і не вступає в полеміку з авторами статей.

Власні назви, імена і прізвища іншомовного походження слід писати мовою оригіналу. Календарний час вказується точно, наприклад: у 2007році, а не у минулому чи у наступному році. У рефераті дозволяється використовувати скорочення, якщо вони не викликають подвійних тлумачень тексту. Обсяг реферату становить, як правило, п'яту частину обсягу тексту опрацьованої статті(-ей).

Щодня секретар повинен збирати і записувати в спеціальному щоденнику інформацію, яка може зацікавити керівника. Якщо потрібно, слід звернутися за уточненнями чи роз'ясненнями до фахівців. Керівникові потрібно надавати тільки достовірну інформацію.

Крім фахової періодики, секретар переглядає певні книжки, відбираючи ті матеріали, що стосуються діяльності керівника, чи теми, якими він цікавиться. Для зручності слід робити вирізки або ксерокопії та складати їх в окремі папки за тематикою. Також секретар повинен шукати статті, різні статистичні дані в мережі Інтернет, вказуючи посилання на ресурси [2, c. 27-28].

Секретар має постійно тренувати свою увагу і пам'ять. Фахівці рекомендують виділяти для цього 20-25 хв. щодня. При запам'ятовуванні нової інформації потрібно не просто намагатися її запам'ятати, а й подумки зіставляти нову інформацію з уже відомою, робити висновки, формувати свою думку. Саме такими навичками повинен володіти асистент керівника.

Секретар до найдрібніших деталей має продумати ділову поїздку керівника, аби вона була максимально успішною. Для ділової поїздки керівникові необхідні:

• у повному обсязі, бездоганно підготовлені документи та необхідні матеріали;

• узгоджений розклад зустрічей та переїздів з врахуванням різниці в часі та кліматичних умов (якщо ся про закордонні поїздки);

• продумані подарунки та сувеніри тощо.

Для підготовки ділової поїздки керівника з врахуванням її специфіки секретар готує перелік питань, що вирішуватимуться, і зазначає терміни їх вирішення, секретар (якщо це входить до його компетенції) дбає про місце проведення ділових перегорів. Нерідко відповідно до вказівки керівника секретар продумує програму проведення ділової поїздки, виділяє головні тези виступу керівника.

Для підготовки ділової поїздки керівника секретар готує перелік питань, які вирішуватимуться, і зазначає терміни їх вирішення, дбає про місце проведення ділових переговорів (якщо це входить до його компетенції)

Програму ділової поїздки можна складати в кількох варіантах:

• повна програма з усією інформацією;

• стисла програма з мінімально можливим планом (час, імена, телефонні номери, адреси);

• стисла програма на кожен день поїздки.

Стислу програму на кожен день поїздки можна детально розписати на маленьких каталожних картках, щоб керівник міг класти кожного дня по одній картці в свій портфель.

Повну програму слід підготувати в кількох примірниках, а саме:

• 1-2 примірники для керівника;

• по одному примірнику для супроводжуючих осіб;

• один примірник для заступника керівника;

• один примірник для секретаря;

• один примірник для картотеки чи звіту.

У разі відсутності керівника всю інформацію та пошту секретар передає його заступникові або виконуючому обов'язки керівника. Телефонні дзвінки переадресовує тим, хто може вирішити питання без керівника. Якщо потрібно терміново вирішити питання, яке не входить в компетенцію заступників керівника, секретар зв'язується з керівником по телефону і на підставі вказівок залагоджує справу.

Коли керівник повертається з ділової поїздки, секретар має поінформувати його про стан справ у підпорядкованому йому відділі, підрозділі, на підприємстві. У свою чергу, керівник має ознайомити секретаря з матеріалами поїздки для підготовки звіту, який можна готувати в такому порядку:

• обґрунтування необхідності або зазначення мети ділової поїздки;

• перелік вирішуваних питань та їх розв'язання чи ухвалення рішень;

• підсумки та пропозиції.

Правильно організований прийом відвідувачів керівника — це гарантія успішного вирішення питань.

Як правило, відвідувачі входять до кабінету керівника після доповіді секретаря. Виняток становлять особи, яким право входу без доповіді надає сам керівник. Ввічливість та увага секретаря до відвідувача багато в чому визначає атмосферу прийому.

Відвідувачів можна умовно поділити на такі категорії:

• представники інших підприємств;

• працівники підприємства з поточними питаннями;

• працівники підприємства з особистими питаннями;

• особи, що прибули у відрядження;

• делегації [11, c. 35-37].

Прийом відвідувачів з інших підприємств секретар повинен готувати заздалегідь. Слід вести облік в журналі відвідувачів (на паперовому чи електронному носії) за визначеною формою. Для прийому таким відвідувачам призначається дата і час. Також в журнал вноситься перелік питань, які вирішуватимуться, і фіксується передбачений для цього час. Секретар має завчасно довести до відома керівника питання, яке буде обговорюватися під час зустрічі, для того, щоб погодити з керівником і відвідувачем час, який для цього відводитиметься. Також про тривалість розмови секретар ще раз повідомляє відвідувачеві вже безпосередньо після оголошення керівникові про візит. Питання про продовження прийому погоджується з керівником.

Якщо відвідувач прийшов без попередньої домовленості, секретар має самостійно виріїпити: доповідати про нього керівникові відразу чи записати на прийом. Якщо після доповіді керівникові відвідувачу відмовлено у негайному прийомі, секретар пропонує відвідувачеві переговорити з заступниками керівника або з іншими компетентними працівниками підприємства. Ввічливою формою такого звернення вважається, наприклад, така: Давайте спробуємо вирішити це питання з.... Якщо відвідувача така пропозиція не влаштовує, секретар записує його в журнал відвідувачів і після узгодження з керівником повідомляє йому точну дату і час, коли його прийме керівник.

У роботі секретаря можуть виникнути непередбачені конфліктні ситуації, коли відвідувач, не слухає заперечень і доводів секретаря та настирливо намагається пройти до кабінету керівника. Для таких випадків службою безпеки підприємства передбачена кнопка виклику охорони. До такого способу затримування відвідувачів слід вдаватися у крайніх випадках. Відвідувач повинен завжди відчувати, що секретар зробив усе можливе, аби допомогти йому, і зробив би ще більше, якби це було йому під силу.

Якщо керівник відсутній, відвідувача має прийняти його заступник або інший компетентний працівник. Секретар повинен у такій ситуації вибачитися за відсутність керівника і пояснити причину його відсутності. Не можна допускати зриву прийому без поважної причини.

Якщо прийом відміняється з будь-яких причин (хвороба, термінове відрядження тощо), секретар зобов'язаний повідомити про це відвідувача і домовитися про час, на який переноситься прийом. Секретар обов'язково має представитися і сказати свій контактний телефон для термінових довідок і повідомлень.

Для прийому відряджених осіб, секретар повинен:

• з'ясувати, чи погоджений з керівником цей прийом;

• визначити, для вирішення яких питань прибув відвідувач;

• зробити відповідні помітки у посвідченні про відрядження (або передати документи у відділ кадрів);

• дізнатися, чи забезпечений відряджений житлом. Якщо ні, то допомогти йому в цьому.

Якщо на прийом прибуває делегація, секретареві слід заздалегідь потурбуватися про приїзд і від'їзд відвідувачів, сувеніри для них. Потрібно скласти ділову і культурну програму перебування гостей, розселення, харчування тощо. У разі прибуття іноземної делегації секретар зобов'язаний потурбуватися про перекладача.

На прохання керівника секретар повинен вміти приготувати та подати керівникові та гостям чай або каву за їх вибором. До кави або чаю можна поставити на стіл тістечка, печиво, цукерки. Крім цих напоїв (або замість них) можна поставити на стіл пляшки з мінеральною водою, соком, склянки (на одну більше від кількості відвідувачів) та серветки. При цьому слід пам'ятати про чайно-кавовий етикет: посуд, серветки, столові прибори.

Організовуючи прийом працівників підприємства з поточних питань, секретар мусить добре знати структуру підприємства, розподіл обов'язків між керівним складом працівників і стежити за дотриманням субординації. Аби працювати за певною системою, доцільно довести до відома всіх працівників підприємства години прийому з поточних питань. Професійний секретар повинен уміти ефективно взаємодіяти з людьми і бути надійним посередником між керівником і відвідувачем [9, c. 13].

Дуже часто відвідувачі йдуть на прийом до керівника з питаннями, які можуть бути вирішені іншими працівниками. Секретар повинен направити відвідувача до компетентного працівника і цим допомогти вчасно вирішити поточне питання.

Прийом відвідувачів з особистих питань, як правило, планується на кінець тижня або кінець робочого дня. Цього дня керівники підрозділів, які можуть бути потрібні керівникові під час прийому, повинні бути на своїх робочих місцях, щоб у разі потреби допомогти йому. Організовуючи прийом працівників підприємства з особистих питань секретареві слід виявляти вихованість і бути тактовним.

Під час проведення прийомів різних категорій секретар сам приймає всі телефонні дзвінки, переадресовує їх заступникам керівника. Не можна під час прийому пропускати в кабінет керівника працівників, яких не стосуються вирішувані питання. Таких працівників потрібно направляти до заступників або називати час, коли керівник звільниться і зможе їх прийняти.

Часто після закінчення розмови і ухвалення рішення керівник записує сам або доручає секретареві занотувати результати розмови у відповідному журналі [8, c. 10].

3.3. Обладнання і гігієна робочого місця

Робоче місце секретаря є важливим осередком організації трудового процесу в організації. Оскільки секретар – «обличчя фірми», то і його робоче місце повинне бути зразком правильної організації, показником високої культури праці.

Планування робочого місця секретаря повинно забезпечити максимальну зручність при виконанні покладених на нього обов'язків, у тому числі відповідати вимогам економії площі приміщення.

Робоче місце секретаря в приймальні зазвичай розташовується поруч із кабінетом керівника, у центрі кімнати, недалеко від дверей у кабінет і так, щоб легко можна було бачити всіх відвідувачів.

У приміщенні повинні знаходитися тільки ті предмети, що потрібні секретарю й іншим співробітникам безпосередньо в процесі роботи.

Велику частину робочого часу секретар працює сидячи, а це означає, що він стомлюється, тому в нього повинна бути можливість зручно витягувати ноги, вільно вставати, змінювати позу, щоб працювати на ПК, читати.

Насиченість робочого місця секретаря засобами оргтехніки вимагає її розміщення з урахуванням вимог гігієни і максимальної ефективності роботи.

Важливим елементом організації робочого місця секретаря є внутрішня організація відділень столу. Шухляди повинні легко, плавно й безшумно висуватися. Велику шухляду найкраще пристосувати для вертикального зберігання матеріалів, в інших шухлядах повинні бути різні спеціальні пристосування - для картотек, малої організаційної техніки, канцелярського приладдя і т. ін. Необхідно постійно стежити за порядком на робочому місці й у шухлядах столу [4, c. 26-27].

Варто пам'ятати, що нерідко секретар має велику кількість різних технічних засобів, включаючи оргтехніку, якою користуються інші працівники. їх розміщують таким чином, щоб вони були Доступні для підходу і короткочасного користування, але знаходилися під постійним спостереженням секретаря. Користуватися своїм ПК, телефоном, іншими засобами без нагальної потреби відвідувачам дозволяти не слід, тому що це може призвести до серйозної поломки, а також до розповсюдження службової інформації серед сторонніх.

Секретар несе повну відповідальність за ту апаратуру, яка знаходиться в його кабінеті, тому спитають в разі пошкодження за неї у першу чергу з нього і стягувати за поломки теж будуть із нього. Раціональна організація робочих місць припускає правильне їхнє планування, комплексне оснащення робочих місць технічними засобами, допоміжними пристроями і необхідними меблями. Шафи, картотеки й інше устаткування варто встановлювати в місцях, зручних для підходу й користування ними. Площа робочого місця повинна відповідати характеру роботи, що виконується.

При обґрунтуванні вибору розмірів площі необхідно враховувати такі фактори:

1. Наявність підходів до меблів і устаткування.

2. Порядок розміщення й експлуатації меблів і устаткування.

3. Потреба в особливих умовах.

4. Можливість установки нового додаткового обладнання. Секретар повинен працювати в окремому приміщенні, площа якого поділяється на робочу зону й зону для відвідувачів.

Робоча зона секретаря оснащується столом із приставкою, допоміжним столом, підйомно-поворотним стільцем і шафовими секціями.

Висота сидіння стільця над рівнем підлоги - 43 см; висота кришки столу над рівнем підлоги - 71 см; висота від нижньої поверхні кришки столу до сидіння стільця - близько 23 см.

Зона для відвідувачів комплектується стільцями, журнальним столиком і квітником.

Документи, що надходять у поточний архів відділу, секретар зберігає в шафі в папках-реєстраторах, швидкозшивачах і папках із шнурівками, довідково-інформаційні посібники - у шафах-вітринах.

Використання сучасної організаційної техніки, її правильне розміщення є необхідною умовою досягнення високої ефективності, оперативності і якості праці, збереження працездатності секретаря протягом всього робочого дня.

Робоче місце секретаря, як правило, обладнане технічними засобами: телефоном або телефаксом, персональним комп'ютером, факс-модемом, копіювальним апаратом та машиною для знищення паперів. Секретар, зрозуміло, повинен знати, вміти і максимально використовувати ці засоби для підвищення ефективності своєї праці.

Персональний комп'ютер по праву займає перше місце на робочому столі і допомагає секретарю виконувати широке коло завдань:

- складання і редагування документів;

- реєстрація і контроль виконання документів;

- зберігання і пошук документів та іншої корисної інформації;

- приймання і передача документів по каналах зв'язку;

- архівне зберігання документів;

- економії свого власного часу і часу керівника та інше... Крім традиційних комп'ютерних програм (Word, Excel та інші), секретар повинен вміти користуватися і спеціальними програмними продуктами, що називаються „персональними інформаційними системами». Ці системи дають секретарю основні робочі інструменти: записну книжку, планувальник часу, адміністратор телефонних переговорів, калькулятор, тобто те, що повинно бути повсякчас під рукою секретаря. Так, наприклад, електронна записна книжка дає можливість секретарю створювати, проглядати, редагувати і друкувати на принтері невеликі тексти. В текстах можна змінювати час і дату, що набагато полегшує роботу в майбутньому.

Щодо гігієни робочого місця, то є загальні правила організації праці секретаря, в тому числі і на робочому місці:

- не тримати на робочому місці нічого зайвого;

- кожний предмет на столі повинен мати своє постійне місце;

- предмети, які використовуються частіше, знаходяться ближче, а ті, що рідше, подалі;

- робочі документи мають бути під рукою, щоб їх можна було швидко переглянути і користуватися ними;

- клавіатура комп'ютера і „мишка» повинні бути на необхідній відстані від очей (65 см) і монітора;

- освітлення приміщення, колір фарб на стінах, шум, температура мають відповідати гігієнічним нормам.

В офісі рекомендується дотримуватись температури близько 18 градусів, для чого використовується кондиціонер.

Щоб запобігти шуму, слід приглушити телефонні дзвінки, заборонити голосні розмови.

Заради продуктивної роботи секретарю необхідно враховувати циклічний характер праці і відпочинку. Найбільш продуктивними вважаються перші три години роботи, а також шоста і сьома години праці. Втому можна ефективно зняти зміною діяльності, гумором, масажем, вживанням чаю, кави тощо. Тут кожний вибирає собі засоби залежно від індивідуальних уподобань [3, c. 21-23].

Висновки

Отже, без особливого роду знань, умінь і навичок референтові не справиться зі своїми обов'язками. А в обов'язки входить:

· облік, реєстрація, розгляд і підготовка поступаючої кореспонденції для доповіді керівництву;

· оформлення (в тому числі друкування) і розсилка розподільних документів, листів, телеграм, телефонограм, факсів, і т. п..;

· підготовка по вказівці керівника і узгодження зі структурними підрозділами проектів окремих наказів, довідок, листів, відрядних посвідчень і інших документів;

· оформлення протоколів розсилок виписок з них;

· аналіз довідок і доповідей структурних підрозділів з висновками і пропозиціями по них;

· підготовка і своєчасна розсилка матеріалів до засідань, нарад, конференцій, семінарів і з'їздів;

· прийом і реєстрація заяв, пропозицій і скарг від громадян;

· організація прийомів відвідувачів;

· прийом, реєстрація, зберігання, облік, доставка по підрозділах і розсилка поступаючої, вихідної і внутрішньої кореспонденції, підготовка справ до здачі на державне зберігання і у внутрішній архів фірми.

Крім роботи з документами в обов'язку секретаря включаються функції по бездокументарному обслуговуванню. Зокрема:

1. технічне забезпечення роботи керівника;

2. підготовка і організація матеріально-технічного забезпечення засідань, нарад;

3. організація прийому працівників і відвідувачів;

4. телефонне обслуговування;

5. підготовка відряджень;

6. організація презентацій і спеціальних прийомів гостей;

7. стенографування;

8. контроль за святковими і ювілейними датами;

9. обробка пошти;

10. машинописні роботи;

11. збір ділової інформації і її реферування по завданню директора;

12. збір матеріалів для доповідей і мов керівника;

13. ведення табеля обліку робочого часу і т.д.


Список використаної літератури

1. Бибик С. Ділові документи та правові папери: Листи, протоколи, заяви, договори угоди/ Світлана Бибик, Галина Сюта,. - Х.: Фолио, 2005. - 491 с.

2. Блощинська В. Сучасне діловодство: Навчальний посібник/ Віолетта Блощинська,; М-во освіти і науки України, Інститут менеджменту та економіки "Галицька академія". - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 319 с.

3. Варенко В. Референтна справа: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — К. : Кондор, 2009. — 212с.

4. Гавриленко С. Документирование в организации: В помощь секретарю-референту/ С.Д. Гавриленко,. - Минск: Амалфея, 2002. - 125 с.

5. Гончарова Н. Документаційне забезпечення менеджменту: Навчальний посібник/ Наталія Гончарова,; М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т культури і мистецтв. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 259 с.

6. Діденко А. Сучасне діловодство: Навч. посібн. для проф.-тех. закл. освіти/ Анатолій Діденко,. - 3-є вид.. - К.: Либідь, 2001. - 383 с.

7. Добровольська В. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності в Україні: дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Одеська національна юридична академія. — О., 2007. — 225арк.

8. Загорецька О. Документування договірної діяльності підприємств, установ і організацій //Секретарь-референт. - 2004. - № 8. - C. 9-15

9. Загорецька О. Організація діяльності служби діловодства //Секретарь-референт. - 2004. - № 6. - C. 9-13

10. Комова М. Діловодство: Навч. посібн. для студентів вищих навчальних закладів/ Марія Комова,; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська політехніка". - Львів: Тріада плюс, 2006. - 217 с.

11. Палеха Ю. Управлінське документування: Навчальний посібник: У 2 ч./ Юрій Іванович Палеха; М-во освіти і науки України, Європейський ун-т. - 2-е вид.. - К.: Вид-во Європейського ун-ту. - 2003- Ч. 1: Ведення загальної документації: (зі зразками сучасних ділових паперів). - 2003. - 327 с.

12. Хоменко М. Посібник з діловодства: учбовий посібник/ Микола Хоменко, Олена Грабарь,. - 2-е вид., випр. і доп.. - К.: Генеза, 2003. - 103 с.

загрузка...
Top