Валові витрати, характеристика їх сутності, змісту та складу

Розділ 1. Теоретичні основи валових витрат.

Розділ 2. Аналіз сучасного стану валових витрат.

Висновки.

Список використаної літератури.


Розділ 1. Теоретичні основивалових витрат

До валових витрат суб'єктів підприємницької діяльності належать насамперед усі витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції (придбання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, оплата праці робітників і службовців, відрахування у загальнодержавні цільові фонди, витрати на відрядження, орендна плата, позареалізаційні витрати, пов'язані з відвантаженням та транспортуванням продукції, інші витрати, які пов'язані з виробництвом та реалізацією (продажем) продукції, і крім амортизаційних відрахувань від вартості основних засобів і нематеріальних активів).

Причому всі вказані витрати відносять до валових витрат незалежно від того, чи списані вони на затрати виробництва. Так, вартість придбаних промисловим підприємством сировини і матеріалів, наприклад у III кварталі 2001 p., які не використані на виробництво продукції поточного кварталу, відносять до валових витрат даного кварталу. При цьому закон передбачає збільшення валових витрат на суму зменшення за звітний період балансової вартості покупної сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів на складах, у незавершеному виробництві і в залишках готової продукції. Тим самим враховуються витрати перелічених матеріальних ресурсів, які здійснені за рахунок залишку на початок звітного періоду. І навпаки, якщо за звітний період наявне зростання балансової вартості перелічених матеріальних ресурсів, то на відповідну суму валові витрати зменшуються. Це, зокрема, перешкоджає створенню під кінець звітного періоду завищених запасів матеріальних ресурсів понад нормальні потреби виробництва.

Кожне підприємство у процесі своєї діяльності несе безліч витрат за рахунок інших, ніж собівартість продукції, джерел фінансування (прибуток, цільові фонди, кошти спеціального призначення, позичені кошти). Значна частина цих витрат включається до складу валових витрат. Серед них для більшості підприємств найважливіше значення мають такі витрати.

Заохочувальні витрати на оплату праці, які встановлюються за згодою власників підприємства і працівниками у грошовій або в будь-якій іншій формі. До них належать виплата винагороду підсумками роботи за рік, матеріальна допомога, вартість путівок на відпочинок, лікування, інші подібні витрати, якщо вони передбачені колективним або трудовим договором.

Витрати на утримання та експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури. Це витрати на утримання та експлуатацію житлового фонду, що перебуває на балансі підприємства (якщо є рішення про передання його на утримання місцевих рад), дитячих дошкільних закладів, об'єктів охорони здоров'я, клубів і будинків культури тощо; якщо ці заклади ведуть комерційну діяльність, то витрати підприємств на їх утримання до складу валових не входять. Не входять до них також капітальні витрати підприємств на будівництво нових об'єктів соціальної інфраструктури[12, c. 107-109].

Витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів у розмірі до 5 відсотків їхньої балансової вартості у вигляді витрат на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, технічне переоснащення (докладно про фінансування цих витрат йдеться у розділі 8).

Витрати за операціями з борговими зобов'язаннями й валютними цінностями. До цієї групи витрат належать:

· витрати, пов'язані зі сплатою процентів за кредити;

· купівля облігацій, ощадних сертифікатів, емітованих іншими фізичними особами;

· виплата емітентом облігацій, ощадних сертифікатів, процентів за ними й номінальної вартості цих боргових зобов'язань при їх погашенні;

· від'ємні курсові різниці, які виникають внаслідок коливання курсу національної валюти, на залишок іноземної валюти на кінець звітного періоду;

· балансова вартість проданої за гривні іноземної валюти.

Витрати на благодійні цілі. Кожне підприємство має право вносити кошти або майно на безповоротній основі на користь благодійних фондів, установ, закладів (неприбуткових) для провадження благодійної, оздоровчої, освітньої, наукової, спортивної та іншої діяльності. Ці витрати у розмірі, що не перевищує 4 відсотків від суми прибутку, яка підлягає оподаткуванню, відносять до валових витрат підприємства.

Суми безнадійної дебіторської заборгованості та заборгованості, на яку минув строк позовної давності. До складу валових витрат списана безнадійна заборгованість входить у разі, якщо підприємством ужито заходів для стягнення такої заборгованості, але вони не принесли позитивних результатів.

Суми сплачених (або нарахованих) податків, зборів, обов'язкових платежів. До валових витрат відносять усі податки і збори, обов'язкові платежі, які встановлені чинним податковим законодавством, за винятком податку на прибуток, на дивіденди, а також податку на додану вартість, який сплачується підприємством через ціну товарів і послуг, які воно придбаває для виробничого та невиробничого використання.

Низка витрат, які здійснює підприємство в процесі фінансово-господарської діяльності, до складу валових витрат не відноситься (і, отже, вони не впливають на оподаткування прибутку). До таких витрат належать:

· придбання та будівництво основних засобів;

· витрати на поточний, капітальний ремонт основних засобів, їх реконструкцію, технічне переоснащення у розмірах, що перевищують 5 відсотків їх балансової вартості на початок року;

· витрати на прямі інвестиції у вигляді внесення коштів або майна з метою придбання корпоративних прав, емітованих іншою юридичною особою;

· витрати на утримання органів управління, яким підпорядковані підприємства — платники податку на прибуток;

· збитки, понесені в результаті реалізації товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам за зниженими цінами (за цінами, які нижчі від звичайних). Пов'язані юридичні і фізичні особи — це організації або фізичні особи, які здійснюють контроль над підприємством або, навпаки, контролюються даним підприємством, посадові особи підприємства, які уповноважені ним здійснювати юридичні дії від імені підприємства, члени їхніх сімей;

· оплата штрафів, пені, неустойок за порушення податкового законодавства, інші фінансові санкції, в тому числі штрафи за порушення господарських договорів;

· деякі інші витрати підприємств, установлені законодавством[5, c. 246-248].

Важливе значення для правильного розрахунку суми валових витрат, що припадають на той чи інший звітний період, має законодавчо встановлений порядок визначення дати понесених витрат (дати збільшення валових витрат). Такою датою вважається дата списання коштів з банківських рахунків підприємства на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку — день виплати грошей із каси. Якщо товари (роботи, послуги) отримані підприємством раніше, ніж відбулася їх оплата в безготівковій або готівковій формі, датою збільшення валових витрат вважається дата оприбуткування товарів або дата фактичного отримання результатів робіт, послуг, яка зафіксована в підписаних документах. Що ж до валових витрат, безпосередньо не пов'язаних із рухом матеріальних ресурсів (або з виконанням певних робіт, наданням послуг), то загальним правилом визначення дати їх виникнення вважається дата нарахування (заробітна плата робітників і службовців, податки та обов'язкові збори) або дата фактично понесених витрат (наприклад перерахування коштів до благодійного фонду, купівля облігацій тощо).

Валові витрати – це сума будь-яких витрат підприємства у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюють як компенсацію вартості товарів (робіт, послуг), які купують для використання у власній господарській діяльності.

Між валовими витратами та витратами виробництва (діяльності) є певні відмінності та взаємозв’язок.

Відмінності валових витрат виробництва (діяльності) у наступному:

а) Валові витрати – об’єкт податкового обліку, а витрати виробництва (діяльності) – об’єкт фінансового обліку.

б) До валових включають будь-які витрати, пов’язані з придбанням сировини, матеріалів (робіт, послуг). На витрати виробництва (діяльності) вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей не відносять, а лише списують їх витрачання. У фінансовому обліку вартість отриманої сировини, матеріалів обліковують у складі виробничих запасів.

в) До валових витрат включають попередню оплату постачальникам за товарно-матеріальні цінності.

Грошові кошти, перераховані як попередня оплата, у фінансовому обліку витратами виробництва (діяльності) не вважають, а зараховують до складу дебіторської заборгованості.

г) Амортизацію основних засобів у валові витрати не включають, а відносять до витрат виробництва (діяльності) та обліковують у складі виробничої собівартості продукції виробничих накладних, адміністративних та збутових витрат.

д) Валові витрати обліковують, щоб визначити оподатковуваний прибуток[10, c. 9-11].

Витрати виробництва (діяльності) обліковують для визначення собівартості виробленої продукції (робіт. послуг) і обчислення фінансового результату діяльності підприємства.

е) Витрати на сплату штрафів, неустойки, пені за порушення умов господарських договорів на користь інших осіб не включають до складу валових витрат. У фінансовому обліку визнані штрафи, пені, неустойки включають до витрат виробництва (діяльності) і обліковують у складі інших витрат операційної діяльності.

Спільним в обліку валових витрат і витрат виробництва (діяльності) є наступне:

¨ Валові витрати і витрати виробництва (діяльності) базуються на основі первинних документів;

¨ Традиційні витрати виробництва (діяльності), зокрема витрати на оплату праці, на соціальні заходи, на обов’язковий аудит тощо є одночасно й валовими витратами.

Усі витрати підприємства поділяють на 4 групи: (рис. 1)

1.Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду і пов'язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) та охороною праці. Таким чином, у валові витрати будуть включені матеріальні витрати і витрати на оплату праці. Слід звернути увагу, що включення у валові витрати вартості матеріальних ресурсів пов'язане з їх придбанням, а не списанням на виробництво і реалізацію продукції.

2. Витрати на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення та інші види поліпшення основних фондів, в сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

3. Суми плати за землю, податку з власників транспортних засобів, внесених загальнодержавних зборів, а також місцевих податків і зборів.

4. Суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій (не більше 4% оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду).

5. Суми коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, коли на цих підприємствах як на основному місці роботи працює не менше 75% таких осіб, згаданим об'єднанням для проведення благодійної діяльності (не більш 10% оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду).

6. Суми коштів, унесених у страхові резерви (в порядку, передбаченому Законом «Про оподаткування прибутку підприємств»).

7. Суми резервів, не включених до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку із втратою або псуванням документів, чи допущенням помилок у розрахунках податкового зобов'язання, виявлених у звітному періоді.

8. Суми безнадійної заборгованості в разі, коли відповідні дії щодо стягнення таких боргів не дали позитивного результату, а також суми заборгованості, щодо яких минув термін позовної давності[2, c. 28-29].

До складу валових витрат дозволяється включати також такі витрати платників податку на прибуток (витрати подвійного призначення):

— на гарантійний ремонт (обслуговування) реалізованих товарів;

— на винахідництво та раціоналізацію господарських процесів;

— на придбання науково-технічної літератури, передплату спеціалізованих періодичних видань, оплату участі в наукових семінарах з основної діяльності;

— на проведення передпродажних і рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що їх продає платник податку;

— на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення;

— на страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції, кредитних і комерційних ризиків; майна платника податку, страхування громадянської відповідальності, зв'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що входять до складу основних фондів, можливих екологічних і ядерних ризиків;

— на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, які видають державні органи на відповідні види діяльності;

— на забезпечення найманих робітників спеціальним одягом, взуттям тощо;

— на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах із платником податку;

— на експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі підприємства та утримувалися за рахунок платника податку до прийняття Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» (окрім капітальних витрат, що підлягають амортизації).

Вивчення валових витрат виробництва й обігу, особливостей їх формування дає змогу зробити висновки, що за складом і обсягом вони перевищують витрати, які підприємство включає в собівартість, що зменшує суму оподаткованого прибутку[7, c. 84-86].


Розділ 2. Аналіз сучасного стану валових витрат

З прийняттям в 1997 р. змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та нового Закону України «Про податок на додану вартість» до системи оподаткування внесено ґрунтовні зміни, стався розкол бухгалтерського обліку на облік бухгалтерський і облік податковий.

Введення нового, недостатньо обґрунтованого, експериментально не перевіреного й не відпрацьованого обліку валових витрат і валових доходів та податку на на додану вартість привело до значного ускладнення народногосподарського обліку в Україні, до непродуманого поєднання системного бухгалтерського обліку з елементами несистемного податкового обліку. Для потреб податкового обліку в систему бухгалтерських рахунків введено нові синтетичні рахунки: 18 «Валові витрати» , 48 «Валові доходи» і 67 «Податкові розрахунки».

Міністерство фінансів України наказом від 4 серпня 1997 р. №168 затвердило Рекомендації з бухгалтерського обліку валових витрат і валових доходів, розроблені Управлінням методології бухгалтерського обліку міністерства.

Законом України " Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який введено в дію з 1.07.1997р., установлено наступне визначення валових витрат і валових доходів:

Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх дальшого використання у власній господарській діяльності, ст. 5.1.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, ст. 4.1.

Відповідно до пункту 7 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від З.04.93 р. № 250, підприємство може самостійно встановлювати порядок накопичення даних про валові доходи і валові витрати без записів в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку з наступним використанням таких даних для складання податкової декларації та податкової звітності.

Підприємства і організації ( крім бюджетних установ) можуть також узагальнення даних про валові витрати і валові доходи здійснювати записами в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку за названими вище Рекомендаціями.

Для узагальнення інформації про валові витрати в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку підприємства використовують рахунок бухгалтерського обліку 18 "Валові витрати", на якому відображаються витрати підприємства у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості сировини, матеріалів, товарів, робіт, послуг, які придбаваються підприємством для використання у власній господарській діяльності. Для узагальнення інформації про валові доходи в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку підприємства використовують рахунок бухгалтерського обліку 48 "Валові доходи". На рахунку 48 "Валові доходи" відображаються доходи підприємства від усіх видів діяльності, отримані (нараховані) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах[4, c. 116-118].

Рахунки 18 "Валові витрати"' і 48 "Валові доходи" за своїм економічним змістом і структурою є проміжними операційними рахунками. Ведення їх рекомендується для потреб податкового обліку і використання даних бухгалтерського обліку на цих рахунках валових витрат і валових доходів для складання декларації про прибуток підприємства та додатків до неї.

Рахунок 18 "Валові витрати" на підставі первинних облікових документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій, дебетується з кредита відповідних рахунків (03, 33, 50, 51, 55, 60,76, 86, 89 і ін.) на суми валових витрат, що повинні бути показані в рядках 12-34 декларації про прибуток підприємства. Одночасно із записами операцій по дебету рахунка 18 "Валові витрати" рахунок 18 кредитується по дебету відповідних рахунків (05, 06, 08, 33, 50, 56, 60,81,83 і ін.) на суми витрат, що повинні бути відображені на цих рахунках за правилами ведення бухгалтерського обліку.

Рахунок 48 "Валові доходи" на підставі первинних облікових документів кредитується по дебету відповідних рахунків (31, 50, 56, 62, 76, 90, 92, 96 і ін.) на суми валових доходів, що повинні бути показані в рядках 1-9 декларації про прибуток підприємства. Одночасно із записами по кредиту рахунка 48 "Валові доходи" рахунок 48 дебетується по кредиту відповідних рахунків ( 46, 61, 62, 80, 83 і ін.) на суми доходів, що повинні бути відображені на цих рахунках за правилами бухгалтерського обліку.

Сальдо на рахунках 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" на початок і кінець звітного періоду не може бути. Обороти по дебету рахунка 18 "Валові витрати" і кредиту рахунка 48 "Валові доходи" використовуються як складові валових витрат і валових доходів підприємства.

Таким чином, на рахунках 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" на підставі первинних документів відображаються господарські операції підприємства, пов’язані з податковим обліком. Рахунки 18 і 48 відносяться до рахунків операційних, щомісячно закриваються і сальдо мати не можуть[8, c. 167-168].

Поняття "Валові витрати" і "Валові доходи" більше не є аналогічними витратам виробництва та обігу і доходам від реалізації та позареалізаційних операцій. Тому балансовий прибуток і прибуток за декларацією про прибуток підприємства стали різними величинами; наприклад, до валових доходів відноситься аванс отриманий від покупця за товари, а перерахований аванс постачальнику відноситься до валових витрат.

Валові витрати і валові доходи необхідно розглядати як елементи податкового обліку для визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню. В інструктивних матеріалах нічого не сказано, як повинні звірятись, контролюватись і використовуватись показники бухгалтерського і податкового обліку. Слід підкреслити, що облікові регістри, які в даний час використовуються в бухгалтерському обліку, для застосування рахунків 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" не пристосовані[3, c. 57].


Висновки

Отже, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Перехід до ринкових відносин потребує радикального переосмислення змісту, методів та інструментарію планування виробництва. Це особливо стосується найважливішої ланки — планування витрат і вартісних показників плану виробництва. Адже потрібен концептуально новий підхід до планування витрат виробництва з урахуванням відсутності централізовано встановлюваних цін, ринкової кон'юнктури, яка швидко змінюється, конкуренції серед товаровиробників.

Тому ефективний облік витрат є надзвичайно актуальним на даний час. У сучасних умовах господарювання вітчизняні товаровиробники зможуть забезпечити конкурентоспроможність продукції тільки на основі зниження витрат. Реалізація цієї мети вимагає посиленої уваги керівництва до питань, пов'язаних із визначенням раціональності структури витрат та пошуком шляхів їх зниження.

В той же час більшість вітчизняних підприємств мають значні труднощі при створенні дієвої системи обліку та управління витратами.


Список використаної літератури

1. Валовые расходы: налоговый и бухгалтерский учет //Бизнес. - 1999. - № 49: Бухгалтерия. - C. 3-105

2. Габрук О. Оперативний лізинг і валові витрати //Вісник податкової служби України. - 1998. - № 14. - C. 28-30

3. Задоя А. Основи економічної теорії : Вправи для студентів: Навч. посіб./ Анатолій Задоя, Юрій Петруня. -К.: Знання, 1998. -116 с.

4. Ковальчук В. Основи економічної теорії : Короткий курс/ В'ячеслав Миколайович Ковальчук,; В'ячеслав Ковальчук; М-во освіти України; Тернопільська академія н/г. -Тернопіль: Астон, 1999. -203 с.

5. Крупка М. Основи економічної теорії : Підручник/ Михайло Крупка, Петро Островерх, Сергій Реверчук,; Львівський нац. ун-т ім. І.Франка. -К.: Атіка, 2001. -343с.

6. Левітан О. Маркетингові послуги: як підтвердити валові витрати //Податкове планування. - 2006. - № 8. - C. 44-59

7. Лобанова А.С. Основи економічної теорії : Навчально-методичний посібник - робочий зошит для студ. пед. вузів/ А.Лобанова; М-во освіти України; Криворізький держ. пед. ун-т. -Кривий Ріг, 1999. -144 с.

8. Основи економічної теорії : Навч. посіб./ Авт. кол.: С.В.Мочерний, С.А.Єрохін, Л.О.Каніщенко та ін.; За ред. С.В.Мочерного. -К.: Академія, 1998. -462 с.

9. Основи економічної теорії : Підручник/ В. Г. Федоренко, Ю. М. Ніколенко, О. М. Діденко и др.; За наук. ред. В. Г. Федоренка; М-во освіти і науки України. -К.: Алерта, 2005. -510 с.

10. Підлужний М. Як створити валові витрати //Податкове планування. - 2004. - № 12. - C. 9-13

11. Полуденная М. Практические предложения по учету валовых расходов предприятия //Економіка. Фінанси. Право. - 1998. - № 1. - C. 40-46

12. Рудавка С. І. Основи економічної теорії : Навчальний посібник/ С. І. Рудавка, Л. Б. Ольшевський; За ред. С. І. Рудавки. -3-є вид. перероб. і доп.. -Вінниця: Тезис, 2003. -340 с.

13. Свідерський Д. Податковий і бухгалтерський облік матеріальних валових витрат //Бухгалтерський облік і аудит. - 1999. - № 11. - C. 43-49

14. Шулік Т. Порядок відображення валових доходів та валових витрат по операціях фінансового лізингу у лізингодавця та лізингоотримувача //Економіка. Фінанси. Право. - 1998. - № 7. - C. 15-16

загрузка...
Top