Ліквідність підприємства

Зміст

Вступ

Ліквідність

Висновок

Література

Додаток А

Вступ

Ліквідність підприємства можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтів ліквідності.

До коефіцієнтів ліквідності відносяться:

В таблиці 2.17 наведені розраховані показники ліквідності ВАТ “Промелектроніка” за досліджуваний період. На основі цих даних дослідимо тенденції коефіцієнтів ліквідності.

Проаналізуємо ситуацію з коефіцієнтом покриття (або поточним коефіцієнтом, або коефіцієнтом поточної ліквідності).


Таблиця 2.17

Динаміка коефіцієнтів ліквідності ВАТ “Промелектроніка” за 2001-2003 рр.

Показник

Норматив

Роки

01.01.2002

01.01.2003

01.01.2004

Коефіцієнт покриття

2 (1)

5,22

1,89

1,75

Абс. приріст коефіцієнта покриття

-3,33

-0,14

Темпи росту коеф. покриття, %

-64

-8

Коефіцієнт швидкої ліквідності

1

1,653

1,016

0,856

Абс. приріст коеф. швидк. ліквідності

-0,64

-0,16

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,2

0,75

0,23

0,15

Абс. приріст абсолютної ліквідності

-0,52

-0,08

Темпи росту абсолютної ліквідності, %

-69

-35

За допомогою цього коефіцієнта одержують загальну оцінку ліквідності активів. Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на одну гривню поточних зобов'язань. Логіка даного показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів, отже, якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство вважається ліквідним. Розмір перевищення задається коефіцієнтом покриття. Значення цього показника залежить і від області і від виду діяльності. У західній обліково-аналітичній практиці приводиться критичне нижнє значення цього показника. Загальновизнано, що поточні активи повинні вдвічі перевищувати короткострокові зобов'язання.

Якщо ж на підприємстві відношення поточних активів і короткострокових зобов'язань нижче, ніж 1:1, це говорить про високий фінансовий ризик, оскільки підприємство не в змозі оплатити свої рахунки. Співвідношення 1:1 припускає рівність поточних активів і короткострокових зобов'язань. Але, з огляду на різний ступінь ліквідності активів, можна припустити, що не всі активи можуть бути негайно реалізовані, а тому виникає загроза для фінансової стабільності підприємства. Якщо ж значення коефіцієнта покриття значно перевищує співвідношення 1:1, то можна зробити висновок про те, що підприємство володіє значним обсягом вільних ресурсів, які сформовані завдяки власним джерелам. З позиції кредиторів підприємства такий варіант формування оборотних коштів є найбільш прийнятним. Разом з тим, з погляду менеджера, значне нагромадження запасів на підприємстві, відтягування грошей у дебіторську заборгованість може бути зв'язане з неефективним управлінням активами.

Значення цього коефіцієнта спадало від 5.22 до 1.75 за досліджуваний період. Значення 1,75 хоч і не задовольняє західним критеріям, але для умов господарювання в Україні таке значення можна вважати цілком нормальним. Хоча тенденція до зниження поточної ліквідності сама по собі є негативною треба вияснити за рахунок чого вона відбувається.

Ліквідність

Перейдемо тепер до аналізу коефіцієнта швидкої ліквідності.

Цей коефіцієнт за значеннєвим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється по більш вузькому колу поточних активів, коли з розрахунку виключається найменш ліквідна їхня частина — виробничі запаси.

Матеріальні запаси виключаються не тільки через те, що вони менш ліквідні, а в основному через те, що кошти, які можна одержати у випадку змушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижче витрат на їхню закупівлю. В умовах ринкової економіки типової є ситуація, коли при ліквідації підприємства одержують 40% і менше облікової вартості запасів. «Розумним» коефіцієнтом швидкої ліквідності є співвідношення 1:1, хоча деякі фахівці приводять трохи інші значення для цього коефіцієнта: 0,6 – 0,8 [23, 24].

На практиці багато підприємств мають більш низький коефіцієнт швидкої ліквідності (наприклад, 0,5), тому для оцінки їхньої ліквідності необхідно проаналізувати тенденції зміни цього показника за визначений період часу. Так, якщо зростання коефіцієнта швидкої ліквідності було зв'язано в основному зі зростанням невиправданої дебіторської заборгованості, те це буде свідчити про серйозних фінансових проблем підприємства. У західній економічній літературі цей коефіцієнт називають коефіцієнтом миттєвої оцінки.

Для досліджуваного підприємства даний коефіцієнт перебуває в межах “дозволеного коридору” 0,6 – 1, проте знову ж таки насторожує тенденція до його зниження. Можна говорити про те, що підприємство наближається до критичної межі, коли воно може втратити швидку ліквідність. Щоправда більшість вітчизняних підприємств мають вдвічі-втричі менші значення цього показника, тому можна вважати, що поки, що з швидкою ліквідністю в підприємства все гаразд. Однією з причин зниження цього показника можна назвати неефективну політику в області кредитування покупців і замовників, тобто зростання дебіторської заборгованості, плюс ще й зростання товарних запасів.

І, нарешті, третій коефіцієнт, що характеризує ліквідність – коефіцієнт абсолютної ліквідності. Динаміка цього коефіцієнта представлена на рис. 2.10 (за даними табл. 2.17).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є співвідношення 0,2:1. На практиці фактичні середні значення коефіцієнтів ліквідності бувають значно нижчими, і за цими показниками не можна будувати відразу негативні висновки щодо можливості підприємства негайно погасити свої борги, тому що малоймовірно, щоб усі кредитори підприємства разом пред'являли йому свої боргові вимоги.

На досліджуваному підприємстві в 2001 році склалася ситуація, коли воно мало дуже великий “запас” по цьому показнику (та й по двом іншим теж), що вказувало на те, що підприємство недостатньо використовувало позикові ресурси.

Найбільш оптимальним значення цього показника було в 2002 році, трохи погіршився він в 2003 році. Але, знов таки, зважаючи на специфіку української економіки, абсолютна ліквідність підприємства є нормальною (бо в вітчизняних умовах практично неможливо втримати цей показник на рівні 0,2. активно при цьому діючи на ринку, про що свідчить той факт, що більшість українських підприємств торгівлі мають цей показник значно нижчим). Більше того, в умовах непередбачуваності економіки вважається недоцільним тримати велику суму коштів в готівці, адже ніхто не може бути впевненим, що через тиждень чи місяць не почнеться гіперінфляція чи інші кризові процеси. Хоча уже практично два роки економічна ситуація в країні є більш-менш стабільною. Отже оцінюючи ліквідність ВАТ “Промелектроніка”, можна констатувати, що на кінець 2003 року підприємство є повністю ліквідним. Але показники всіх видів ліквідності перебувають в “перехідній” зоні, подальше їх зниження призведе до втрати ліквідності підприємством. Щоправда якщо враховувати завищеність цих показників в умовах української економіки (мається на увазі те, що більшість українських підприємств не є ліквідними [57, 58] по класичним критеріям, але все одно працюють), то досліджуване підприємство має ще “певний” запас ліквідності в порівнянні з “середньостатистичним” торгівельним підприємством.

Слід зазначити, що не слід ототожнювати поняття ліквідності і платоспроможності. Так коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансовий стан як задовільний, але підприємство буде неплатоспроможним, якщо в активах підприємства буде значна доля дебіторської заборгованості.

Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення.

Як відомо, для встановлення платоспроможності підприємства насамперед вивчається структура балансу. Вона може бути визнана незадовільної, а підприємство неплатоспроможним, якщо:

а) загальний коефіцієнт ліквідності на кінець звітного періоду має значення нижче нормативного (1,5);

б) коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами на кінець звітного періоду має значення нижче нормативного (0,3).

Загальний коефіцієнт (КЛ) ліквідності розраховується за формулою:

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами (Ко) розраховується за формулою:

У процесі аналізу цих показників може мати місце наступна фінансова ситуація, яку необхідно оцінити.

По-перше, коефіцієнт ліквідності і коефіцієнт забезпеченості власним оборотним коштом може бути нижче нормативних значень, проте виявляється тенденція до зростання цих показників на підприємстві. У таких випадках розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності (Кв.п.) за період, рівний 6-ти місяцям, по формулі,

де КЛ1, КЛ0 — фактичне значення коефіцієнта ліквідності на початок і на кінець звітного періоду;

КЛ(норм) — нормативне значення загального коефіцієнта ліквідності;

6 — період відновлення платоспроможності, міс.;

Ч — звітний період, міс. Значення отриманих розрахунків:

а) якщо Кв.п >1 — це в підприємства є реальна можливість відновлення платоспроможності;

б) якщо Кв.п. < 1 — це в підприємства найближчим часом немає такої можливості.

По-друге, можлива і така ситуація, якщо КL і КЗ рівнозначні нормативному значенню на кінець звітного періоду, чи вище цього рівня, але намітилася загальна тенденція до зниження. Тоді доцільно розрахувати коефіцієнт утрати платоспроможності, що вказує на період збереження, платоспроможності (наприклад, цей період рівний 3 місяцям), тоді цей коефіцієнт розраховується за формулою:.

ЯкщоКу.п. > 1 — підприємство має реальну можливість зберегти свою платоспроможність протягом 3-х місяців, і навпаки.

Таким чином, висновки щодо незадовільної структури балансу і визнання підприємства неплатоспроможним можна зробити, якщо в підприємства Кл і До нижче нормативних значень і підприємство не здатне відновити свою платоспроможність.

Але якщо в підприємства ці коефіцієнти нижче нормативних, але, проте мається реальна можливість відновити свою платоспроможність у встановлений термін, може бути прийняте рішення щодо відстрочки визнання підприємства неплатоспроможним протягом 6 місяців.

Загальний коефіцієнт ліквідності і коефіцієнт відновленні платоспроможності наведені в таблиці 2.18.

Таблиця 2.18

Коефіцієнт ліквідності і коефіцієнт відновлення платоспроможності для досліджуваного підприємства

Показники

Роки

2001

2002

2003

Загальний коефіцієнт ліквідності

5,17

1,80

1,73

Коефіцієнт відновлення
платоспроможності

0,08

1,13


ВИСНОВКИ

Дослідження проблеми управління оборотними активами підприємства дозволяє зробити наступні висновки.

Найбільш прийнятне визначення оборотних активів наступне: це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обертання для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції й одержання прибутку.

Оборотний капітал проходить три стадії кругообігу: грошову, виробничу й товарну. На першій стадії під час авансування коштів здійснюється придбання й нагромадження необхідних виробничих запасів. У виробничому процесі авансується вартість для створення продукції: у розмірі вартості використаних виробничих запасів, перенесеної вартості основних фондів, витрат на саму працю (заробітна плата та пов'язані з нею витрати). Виробнича стадія кругообігу оборотного капіталу завершується випуском готової продукції, після чого настає стадія реалізації. На третій стадії авансування коштів триває доти, доки товарна форма вартості не перетвориться на грошову. Отримання виручки від реалізації свідчить про корисність створеної суспільством вартості і про відтворення авансованих у ній коштів. Грошова форма, якої набирає оборотний капітал на третій стадії кругообігу, одночасно є і початковою стадією наступного обороту капіталу.

Оборотні кошти складаються з двох частин :

а) постійного оборотного капіталу. Це та частина потокових активів, необхідність у який залишається щодо постійної протягом всього операційного циклу.

б) перемінного оборотного капіталу. Необхідність у цій частині оборотних коштів виникає лише в окремі "пікові" моменти виробничого циклу.

Як показало проведене в роботі дослідження ВАТ „Промелектроніка” відноситься до прибуткових і високорентабельних підприємств, динамічно збільшує обсяг фінансових ресурсів для фінансування господарської діяльності і оборотних активів, зокрема. Причому питому вага оборотних активів у загальних активах невпинно зростає протягом всього періоду дослідження. Проведене дослідження показало, що нарощування оборотних активів підприємство здійснює в основному за рахунок позикових джерел.

На досліджуваному підприємстві фінансова стійкості у 2003 році була нормальною, а в 2001-2002 роках фінансовий стан підприємства був абсолютно стійкий. Виходячи з цього, можна говорити, що управління фінансовою діяльністю по формуванню оборотних активів здійснюється досить ефективно, бо при значному нарощуванню позикових ресурсів фінансовий стан підприємства на кінець досліджуваного періоду характеризується нормальною стійкістю.

Проведений аналіз свідчать про деяке зниження ефективності використання оборотних активів, так як оборотність за 2003 знизилась на 8 днів, відповідно знизився коефіцієнт оборотності та зріс коефіцієнт завантаженості оборотних активів в обороті. Останнє свідчить про те що на одну гривню виручки підприємство авансує більшу сума оборотних активів в порівнянні з минулим роком.

На зміну оборотності оборотних коштів досліджуваного підприємства впливають два фактори:

1. Зміна розміру виручки від реалізації продукції.

2. Зміна середнього залишку оборотних коштів.

У 2002 році динаміка виручки від реалізації призвела прискорення оборотності активів (за рахунок нарощування реалізації період обороту активів скоротився на 7 днів). В той же час нарощування середньої величини оборотних активів, навпаки, діяло у напрямку до сповільнення оборотності (тривалість обороту активів під дією цього фактора збільшилася на 5 днів).

Сумарна дія обох факторів і дала результат – скорочення періоду обороту на 2 дні. У 2003 році напрям дії обох факторів лишався такий же як у 2002 – му. Збільшення виручки від реалізації сприяло зменшенню тривалості одного обороту оборотних активів на 7,7 дні, в той час як збільшення середньої величини оборотних активів зумовило збільшення тривалості обороту на 15,6 дня. Загальна дія двох факторів у 2003 році дала, як результат, збільшення тривалості обороту на 7,9 дні.

Аналіз структури оборотних активів досліджуваного підприємства дозволяє зробити висновок, що воно практично не вкладає кошти в високоліквідні цінні папери. Основними складовими оборотних активів на протязі всього періоду дослідження (2001 - 2003 рр.) були дебіторська заборгованість, запаси і грошові кошти. Хоча частка дебіторської заборгованості в оборотних активах підприємства і лишається практично на незмінному рівні два останні роки (22%), можна говорити про зниження ефективності даного напрямку вкладання коштів. Нарощування дебіторської заборгованості при розширенні діяльності є певною мірою об’єктивним процесом, однак негативним моментом є збільшення періоду погашення дебіторської заборгованості. Даний факт вказує на те, що значна частина додаткового фінансування оборотних активів “заморожується” у вигляді дебіторської заборгованості.

З головних тенденцій зміни в структурі оборотних активів можна виділити наступні:

  • чітко прослідковується тенденція до росту дебіторської заборгованості, причому дана частина активів різко зросла в 2002 році, коли підприємство різко нарощувало торгівельну діяльність. Однак ріст дебіторської заборгованості продовжувався і в 2003 році, причому значними темпами (приріст 30%);
  • достатньо сильно зросла частка матеріальних запасів у 2003 році, що свідчить про певні труднощі з реалізацією продукції в 2003 році в порівнянні з попереднім роком.

Проаналізувавши структуру джерел фінансування оборотних активів можна зробити висновок про те, що зменшується доля короткострокових кредитів банку в поточних зобов’язаннях. Тобто поточні зобов’язання формуються в переважній більшості за рахунок кредиторської заборгованості, причому насторожує тенденція до підвищення частки кредиторської заборгованості у позикових коштах підприємства.

Аналіз використання позикових джерел для формування оборотних активів показав, що, якщо в 2001 році підприємство з осторогою використовувало позикові ресурси (їх доля в загальному обсягу фінансових ресурсів підприємства була 15%, що мало як для торгового підприємства), то уже в 2001 першому – 34%, а в 2002 – 44%. Як бачимо підприємство практично наближається до граничного співвідношення цих двох типів ресурсів 50 х 50. Подальше нарощування позикових ресурсів може призвести до втрати фінансової стійкості підприємства, адже його власних активів не буде вистачати для покриття заборгованості.

Проведене в роботі дослідження оптимізації структури джерел фінансування оборотних активів підприємства на основі кількох критеріїв, дозволяє констатувати, що оптимальна структура джерел фінансування оборотних активів виглядає наступним чином:

- власні джерела: 2398,2 тис. грн..- 34%;

- зовнішні джерела: 4600 тис. грн.. – 66%.

Із зовнішніх джерел довгострокові ресурси доцільно залишити на рівні 290 тис. грн. (рівень 2003 року), так як нові довгострокові кредити є дорогими.. Основна маса зовнішніх джерел припадатиме на короткострокове кредитування і кредиторську заборгованість.

Досліджуване підприємство має термінову потребу налагодження дієвої системи управління дебіторською заборгованістю, яка включала б розробку відповідної політики розрахунків з покупцями, застосування вексельної форми розрахунків, факторингу тощо. Однак при цьому має враховуватися те, наскільки сильну позицію займає підприємство на ринку, тобто чи має воно змогу взагалі диктувати будь-які умови покупцям. Адже якщо продукція підприємства (послуги) неконкурентоздатна, або пропозиція велика, то будь-які міри по відношенню до покупців призведуть до їх втрати, так як вони переключаться на іншого постачальника, а підприємство замість поліпшення стану дебіторської заборгованості втратить ринки збуту. Тому проблема управління дебіторською заборгованістю виходить за рамки власне фінансів, а є комплексною, включаючи і маркетинг, і загальний економічний аналіз секторів туристичної галузі де працює підприємство та стратегічне управління. Тільки застосовуючи комплексний підхід можна підвищити ефективність управління дебіторською заборгованістю.

В процесі управління оборотними активами для досліджуваного підприємства важливими аспектами є управління запасами і грошовими коштами.

В ході виконання роботи була розроблена система контролінгу оборотних активів, сформована концепція побудови інформаційних потоків на підприємстві з метою інформаційного забезпечення системи контролінгу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативна

  1. Про підприємства в Україні: Закон України від від 27.03.1991 р.(із змінами та доповненнями). – В кн.: Посібник по реформуванню сільськогосподарських та переробних підприємства. –К.: ІАЕ УААН, 2000. – С. 205-224.
  2. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій: Затв. Наказом Агенства з питань запобігання банкрутству від 23 лютого 1998 №22 // Держ. Інф. Бюл. Про приватизацію. –1998. - №7.

Основна

  1. Адамов Б.И., Кулиш Е.В. Анализ и прогнозирование состояния оборотных средств предприятий региона в условиях рынка // НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. — Донецк, 1998. — 16 с.
  2. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я.Фінансова діяльність підприємств: Підручник. — К.: Либідь. — 1998. — 524 с.
  3. Безкровная І.Д. Методика управления оборотным капиталом предприятий// Вісн. Придніпр. держ. Акад. буд-ва та архіт. — 2003. — N 1. — С. 4-7.
  4. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. - М.: ИНФРА-М, 1998.- 324 с.
  5. Білейченко О.Г. Структура обігових коштів в умовах ринкової економіки // Фінанси України. – 2003. - №5, -С.70-72.
  6. Білик Д.М. Управління дебіторською заборгованістю підприємства // Фінанси України. – 2003.- №7. - С.23 -28.
  7. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – Т.1 – К.: Ника-Центр.-1999. – 408 с.
  8. Бланк И.А. Управление активами. – К.: Ника-Центр, Ольга, 2002. – 720 с.
  9. Бланк И.О.Стратегия и тактика управления финансами - К.: МП "ИТЕМлтд", СП "АДЕФ-Украина". — 1996.— 622 с.
  10. Василичев Д.В. Планирование логистики при формировании оборотных средств предприятия на стадии запасов // Вісн. Технол. ун-ту Поділля. Екон. науки. — Хмельницький, 2000. — N 4, ч. 3. — С. 101-106.
  11. Грановский С.С., Гасенко Л.В. Финансовое состояние и обеспеченность оборотными средствами промышленных предприятий // Металлург. и горноруд. пром-сть. — 2000. — N 3. — С. 90-92.
  12. Гуляєва Н.М. Сьомко О.В. Фінансові ресурси підприємств // Фінанси України. – 2003. - №12. – С.65-64.
  13. Дайле А. Практикум контролінгу. Пер. с нем. - М.: Финансы и статистика, 2001. –248 с.

Допоміжна

  1. Жовначар Р.І. Планування діяльності підприємства // Фінанси України. – 2004. - №1. – С. 20-28.
  2. Золотарев А. Рациональное использование оборотных средств в промышленности// Экономика Украины. — 2001. — N 7. — С. 29-32.
  3. Калабухова C. В. Основні напрямки упралінського аналізу обороного капіталу/ НАН України;Інститут економіки промисловості. – Донецьк, 1998.- 34 с.
  4. Килимнюк В. Еволюція контролінгу. Його місце та роль в економіці підприємства // Економіст. – 2004. - №1.-С.48-50.
  5. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 1996.- 422 с.
  6. Лотоцький В.А., Мендель А.С. Модели и методы управления запасами. – М.: Наука, 1991 . – 189 с.
  7. Мельник Т.М. Вдосконалення фінансового менеджменту підприємства на основі впровадження системи контролінгу // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №3. –С.170-178.
  8. Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента:Пер. с англ. - М.: Дело, 1992. - 702 с.
  9. Первозванская Г.Н., Первозванский А.А. Элементы теории управления запасами. – СПб.: Из-во ЛГУ, 1983. – 240 с.
  10. Петренко С.Н. Контролінг: Учебн. пособ. – К.: Эльга, Ника-центр, 2004. – 328 с.
  11. Поченчук Г.М. Місце кредиту в економічній теорії як фактора економічного зростання // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №2.- С.16-21.
  12. Пыжинский Я.И. Финансовый аспект управления оборотными средствами предприятия/ НАН Украины. Ин-т экономики Украины. — Донецк, 1998. — 37 с.
  13. Репіч Т.А. Комплексне оперативне управління обіговими активами підприємства // Наук. пр. Укр. держ. ун-ту харч. технологій. — 1999. — N 5. — С. 33-35.
  14. Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий: практические вопросы с анализом деловых ситуаций. – Киев: Издательский дом “Максимум”, 2001. – 248 с.
  15. Сокиринська І.Г. Діагностика фінансового забезпечення діяльності підприємства // Фінанси України. - 2003.- №1. – С. 88 - 96.
  16. Статистичний щорічник України за 2001 рік / Ред. Осауленко О.Г.- К.: Техніка, 2002. – 648 с.
  17. Статистичний щорічник України за 2003 рік / Ред. Осауленко О.Г.- К.: Консультант, 2002. – 648 с.
  18. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент. Российская практика.— М., 1995.- 658 с.
  19. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. – К.: КНЕУ, 2003.- 554 с.
  20. Товстиженко О.В. Фінанси в системі кругообігу капіталу підприємства: нові підходи // Актуальні проблеми економіки. – 2003. - №10. – С.14-18.
  21. Угляренко О.М. Визначення оподатковуваного прибутку та вплив його на формування фінансових ресурсів підприємств // Фінанси України. – 2004. - №2. – С.93-97.
  22. Управление оборотным капиталом/Под ред. Е.С. Стояновой. — М.: Издательство «Перспектива», 1998. –308 с.
  23. Ушакова Н.М., Лігоненко Л.О. Фінанси підприємства: опорний конспект лекцій.— К.: КДТЕУ, 1998.- 242 с.
  24. Финансовый менеджмент: Учебник для вузов /Под ред. Е.С. Стояновой. –М.: Перспектива, 1999.- 608 с.
  25. Финансовый менеджмент: Учебник для вузов /Под ред. Н.Ф. Самсонова. –М.:Финансы, Юнити, 1999.-386 с.
  26. Фінінси підприємств: Підручник/ ред. А.М. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2000. – 524 с.
  27. Хачатурян С.В. Сутність фінансових ресурсів та їх класифікація // Фінанси України. – 2003. - №4. – С.77-81.
  28. Холт Р. H. Основы финансового менеджмента: Пеp. с англ. / Акад. наp. хоз-ва пpи пpавительстве РФ. — М.: Дело Лтд, 1995. — 432 с..
  29. Худли Дж., Уайтин Т. Анализ систем управления запасами. – М.: Наука, 1969. – 220 с.
  30. Хэнссменн Ф. Применение математических методов в управлении производством и запасами. – М.: Прогресс, 1966. – 130 с.
  31. Черкасов В.Е. Финансовый менеджмент/ТИЭМ. –Тверь, 1999. – 328 с.
  32. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. – М.: ИНФРА-М. – 1998. – 428 с.
  33. Rapport A. Creating shareholder value. A guide for managers and investors. 2 nd edition. – New York, 1998. – 448 p.
  34. Schuemann, Jon. Why isn't the Controller Having More Impact?// Strategic Finance. –N4.- 1999. -P. 30-44.

Додаток А

Баланс ВАТ “Промелектроніка”

Актив

Код
рядка

На

1.01.2002

На

1.01.2003

На

1.01.2004

1

2

3

4

5

І. Необоротні активи

Нематеріальні активи;

залишкова вартість

010

7,00

6,00

5,80

первісна вартість

011

знос

012

Незавершене будівництво

020

106,80

269,80

343,40

Основні засоби;

залишкова вартість

030

1365,90

1492,10

1648,50

первісна вартість

031

знос

032

Довгострокові фінансові інвестиції

які опубліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

040

інші фінансові інвестиції

045

121,50

142,10

148,70

Довгострокова дебіторська заборгованість

050

29,50

45,60

55,40

Відстрочені податкові активи

060

Інші необоротні активи

070

Усього за розділом І

080

1630,70

1955,60

2201,80

ІІ. Оборотні активи

Запаси:

Виробничі запаси

100

2,50

3,90

5,50

тварини на вирощуванні та відгодівлі

110

Незавершене виробництво

120

готова продукція

130

товари

140

2454,80

1916,00

2848,40

Векселі одержані

150

223,10

703,10

957,40

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

чиста реалізаційна вартість

160

первісна вартість

161

209,20

408,50

748,30

резерв сумнівних боргів

162

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

з бюджетом

170

17,10

95,20

124,80

за виданими авансами

180

71,50

283,90

214,70

з нарахованих доходів

190

із внутрішніх розрахунків

200

33,80

59,40

63,20

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

65,80

140,30

128,90

Поточні фінансові інвестиції

220

Грошові кошти та еквіваленти:

в національній валюті

230

519,60

513,40

487,50

в іноземній валюті

240

Інші оборотні активи

250

30,20

24,70

Усього за розділом ІІ

260

3597,70

4153,90

5597,90

ІІІ. Витрати майбутніх періодів

270

33,40

278,60

214,60

Баланс

280

6861,80

7887,70

8014,30


Продовження Додатку А

Пасив

Код рядка

1.01.2002

1.01.2003

1.01.2004

1

2

3

4

І. Власний капітал

Статутний капітал

300

462

462

462,00

Пайовий капітал

310

Додатковий вкладений капітал

320

Інший додатковий капітал

330

3120,5

3120,5

3178,40

Резервний капітал

340

9

9

9,00

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток )

350

513,9

974,3

814,40

Неоплачений капітал

360

Вилучений капітал

370

Усього за розділом І

380

4105,4

4566,8

4463,80

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів

Забезпечення витрат персоналу

400

86

122

114,00

Інші забезпечення

410

Цільове фінансування

420

Усього за розділом ІІ

430

86

122

114,00

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банків

440

100

280,00

Інші довгострокові фінансові зобов’язання

450

Відстрочені податкові зобов’язання

460

Інші довгострокові зобов’язання

470

10

10

10,00

Усього за розділом ІІІ

480

10

110

290,00

ІV. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків

500

35

810,3

1060,00

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями

510

Векселі видані

520

8,8

14

23,50

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

104,3

772,6

1597,40

Поточні зобов’язання за розрахунками:

з одержаних авансів

540

540

590

513,00

з бюджетом

550

з позабюджетних платежів

560

зі страхування

570

з оплати праці

580

з учасниками

590

із внутрішніх розрахунків

600

Інші поточні зобов’язання

610

1,7

10,9

12,30

Усього за розділом ІV

620

689,8

2197,80

3206,20

V. Доходи майбутніх періодів

630

50

90,40

Баланс

640

6861,8

7887,7

8014,30

Додаток Б

Звіт про фінансові результати ВАТ “Промелектроніка” за 2001 – 2003 рр.

Стаття

Код
рядка

2001

2002

2003

1

2

3

4

5

Доход ( виручка ) від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг)

010

23840,1

26600,2

30147,6

Податок на додану вартість

015

3973,35

4433,37

5024,6

Акцизний збір

20

25

Інші вирахування з доходу

30

5

4

Чистий доход(виручка) від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг)

35

19866,75

22161,83

25119

Собівартість реалізованої продукції(товарів, робіт, послуг)

40

16362,75

17235,6

19458,7

Валовий:
прибуток

50

3504

4926,23

5660,3

збиток

55

Інші операційні доходи

60

2846,9

2776,6

2947,3

Адміністративні витрати

70

790,6

878,9

907,2

Витрати на збут

80

9,4

41

56

Інші операційні витрати

90

2533,1

2688,2

2458,6

Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток

100

3017,8

4094,73

5185,8

збиток

105

Доход від участі в капіталі

110

0,3

1,4

Інші фінансові доходи

120

Інші доходи

130

33,5

6,7

14,3

Фінансові витрати

140

Втрати від участі в капіталі

150

Інші витрати

160

18,1

15,6

17,1

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток

170

3033,2

4085,83

5183

збиток

175

Податок на прибуток від звичайної діяльності

180

909,96

1225,75

1554,9

Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток

190

збиток

195

2123,24

2860,08

3628,1

Надзвичайні:
доходи

200

витрати

205

Податки з надзвичайного прибутку

210

Чистий:
прибуток

220

2123,24

2860,08

3628,1

збиток

225

загрузка...
Top