Групування у економічному дослідженні

План

Вступ

1.Групування у економічному дослідженні

1.1.Зведення і групування статистичних даних

1.2.Статистичне групування

1.3.Методологія групувань та їх значення в економічному дослідженні. Основні завдання і види статистичних групувань

1.4.Принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп

2.Використання методів статистичного групування у діяльності підприємства

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Суть статистичного зведення полягає в класифікації та агрегатуванні матеріалів спостереження. Елементи сукупності об'єднуються за певними ознаками в групи, класи, типи, а інформація про них агрегується як у межах груп, так і в цілому по сукупності. Таким чином, статистичне зведення — це процес упорядкування, систематизації і наукової обробки первинного статистичного матеріалу для виявлення типових рис і закономірностей явищ і процесів, що вивчаються.

Зведення є основою для подальшого аналізу статистичної інформації. За зведеними даними розраховуються узагальнюючі показники, виконується порівняльний аналіз, а також аналіз причин групових відмінностей, вивчаються взаємозв'язки між ознаками.

Успішне вирішення завдань зведення можливе лише при науковому його обґрунтуванні і правильній організації. Зведення результатів статистичного спостереження має здійснюватись за заздалегідь складеною програмою. Залежно від завдання, поставленого перед конкретним дослідженням, програма встановлює групувальні ознаки, кількість і перелік груп, макети розроблюваних таблиць, а також перелік показників, які повинні бути визначені для характеристики кожної групи і сукупності в цілому. Такі характеристики можуть визначатись у формі абсолютних (підсумкових показників), середніх і відносних величин.

У системі статистичних методів дослідження масових суспільних явищ групування займають особливе місце. Метод групування визначає межі і можливості застосування інших статистичних методів аналізу основних сторін і характерних особливостей досліджуваних явищ. За своєю роллю у процесі дослідження метод групування виконує деякі функції, аналогічні функціям експерименту у природничих науках: наслідки групування за окремими ознаками і комбінації самих ознак дають можливість виявити закономірності та взаємозв'язки явищ у певних умовах.

У статистиці групування використовують для вирішення різноманітних завдань. Серед них найголовніші: виявлення соціально-економічних типів явищ, вивчення структури та структурних зрушень, дослідження взаємозв'язку і залежності між ознаками. Відповідно до цих завдань групування поділяють на типологічні, структурні та аналітичні.

Метою написання цієї роботи є дослідження статистичного зведення даних про діяльність підприємств, фірм, організацій.

1. Зведення і групування статистичних даних.

Первинні статистичні дані, зібрані внаслідок статистичного спостереження, характеризують окремі одиниці досліджуваної сукупності і часто складні для розуміння. Для того, щоб вивчити характерні риси та істотні відмінності тих чи інших явищ, виявити закономірності їх розвитку, треба дані щодо кожного елементу сукупності систематизувати і обробити. Цю роботу виконують на другому етапі статистичного дослідження, який називають статистичним зведенням.

Суть статистичного зведення полягає в класифікації та агрегатуванні матеріалів спостереження. Елементи сукупності об'єднуються за певними ознаками в групи, класи, типи, а інформація про них агрегується як у межах груп, так і в цілому по сукупності. Таким чином, статистичне зведення — це процес упорядкування, систематизації і наукової обробки первинного статистичного матеріалу для виявлення типових рис і закономірностей явищ і процесів, що вивчаються.

Зведення є основою для подальшого аналізу статистичної інформації. За зведеними даними розраховуються узагальнюючі показники, виконується порівняльний аналіз, а також аналіз причин групових відмінностей, вивчаються взаємозв'язки між ознаками.

Основне завдання зведення — підвести підсумок, узагальнити результати спостереження так, щоб стало можливим виявити характерні риси й істотні властивості тих чи інших типів явищ, виявити закономірності досліджуваних процесів. Статистичне зведення, в широкому розумінні цього терміну, включає не тільки підрахунок первинного статистичного матеріалу, що можна назвати зведенням у вузькому розумінні слова, але й групування даних, а також викладення результатів зведення за допомогою статистичних рядів, таблиць і графіків.

Складові елементи статистичного зведення:

  1. Розробка програми систематизації та групування даних,
    вибір групувальних ознак і встановлення меж групування;
  2. Статистичне групування;
  3. Обґрунтування і розробка системи показників для характеристики груп і сукупності в цілому;
  4. Визначення технологічних схем обробки інформації, типів ЕОМ, програмного забезпечення;
  5. Безпосереднє зведення, узагальнення, розрахунок системи показників;
  6. Викладення результатів зведення у вигляді рядів розподілу, статистичних таблиць і графіків.

Успішне вирішення завдань зведення можливе лише при науковому його обґрунтуванні і правильній організації. Зведення результатів статистичного спостереження має здійснюватись за заздалегідь складеною програмою. Залежно від завдання, поставленого перед конкретним дослідженням, програма встановлює групувальні ознаки, кількість і перелік груп, макети розроблюваних таблиць, а також перелік показників, які повинні бути визначені для характеристики кожної групи і сукупності в цілому. Такі характеристики можуть визначатись у формі абсолютних (підсумкових показників), середніх і відносних величин.

За організацією робіт і формою обробки даних розрізняють централізоване і децентралізоване зведення. При централізованому зведенні матеріали статистичного спостереження надсилають у центральний орган державної статистики, де їх обробляють за певною, заздалегідь встановленою програмою. Прикладом такого зведення є обробка матеріалів перепису населення.

Централізоване зведення стає все більш пріоритетним у зв'язку зі створенням Єдиної статистичної інформаційної системи — нової системи збирання, узагальнення, розробки і аналізу статистичної інформації, заснованої на широкому використанні сучасних засобів зв'язку, обчислювальної техніки, прогресивних методів економіко-математичного моделювання, обробки та аналізу статистичної інформації, обґрунтування достовірних висновків та пропозицій. Результати такої обробки публікуються з використанням сучасної поліграфічної техніки, що дозволяє своєчасно, надійно та якісно забезпечувати органи державної влади та управління інформацією, необхідною для висвітлення процесів соціально-економічного розвитку держави, своєчасно попереджувати небажані тенденції у суспільних явищах.

Децентралізоване зведення передбачає обробку і підрахунок результатів спостереження на місцях, а Держкомстату України надсилають уже зведені підсумки за певними адміністративними одиницями. Так, при обробці статистичної звітності зведення здійснюється від нижчої до вищої ланки управління. Характерні класифікаційні позиції зведення такі: територіальна ознака (область, місто, район), підпорядкованість (міністерство, відомство), види економічної діяльності, форми власності.

У статистичній практиці частіше застосовують децентралізоване зведення, оскільки його результати можна оперативно використати для потреб керівних органів тієї чи іншої адміністративної одиниці. На практиці можливе поєднання централізованого і децентралізованого зведення.

2. Статистичні групування.

Одним із основних і найбільш поширених методів обробки і аналізу первинної статистичної інформації є групування. Під ним розуміють розподіл на групи за будь-якою істотною ознакою усієї сукупності інформації про суспільні явища, зібраної в процесі спостереження.

У системі статистичних методів дослідження масових суспільних явищ групування займають особливе місце. Метод групування визначає межі і можливості застосування інших статистичних методів аналізу основних сторін і характерних особливостей досліджуваних явищ. За своєю роллю у процесі дослідження метод групування виконує деякі функції, аналогічні функціям експерименту у природничих науках: наслідки групування за окремими ознаками і комбінації самих ознак дають можливість виявити закономірності та взаємозв'язки явищ у певних умовах.

У статистиці групування використовують для вирішення різноманітних завдань. Серед них найголовніші: виявлення соціально-економічних типів явищ, вивчення структури та структурних зрушень, дослідження взаємозв'язку і залежності між ознаками. Відповідно до цих завдань групування поділяють на типологічні, структурні та аналітичні.

Групування, які дають можливість виділити із загального масиву інформації типові явища і процеси, називають типологічними. За допомогою типологічних групувань виділяють найхарактерніші групи, типи явищ, з яких складається неоднорідна статистична сукупність, визначають істотні відмінності між ними, а також ознаки, що є спільними для усіх груп, їх застосовують при вивченні розподілу підприємств за формами власності, при групуванні населення за суспільними групами, розподілі суспільного виробництва за економічним призначенням продукції та ін. Прикладом типологічного групування є розподіл житлового фонду області за формами власності (табл. 2.1):

Таблиця 2.1.

Розподіл житлового фонду Львівської області за формами власності (у відсотках)

Показники

1990 рік

2000 рік

Весь житловий фонд у тому числі :

- державний та колективний житловий фонд

- приватний житловий фонд

100,0

45,6

54,4

100,0

22,6

77,4

В області за період з 1990 по 2000 pp. йшов процес перерозподілу житлового фонду з державної форми власності у приватну. Частка державного і колективного житлового фонду зменшилась, а приватного житлового фонду, відповідно, збільшилась на 23 пункта.

Структурні групування характеризують розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою. Потреба в таких групуваннях виникає тому, що однорідність явищ і елементів, з яких складається статистична сукупність, ще не означає їх тотожності. У межах однорідної сукупності елементи відрізняються один від одного числовими значеннями властивих їм ознак.

Структурні співвідношення визначають на основі типологічних групувань і тому можна вважати, що структурні групування є похідними від типологічних групувань. Слід зазначити, цю иівдання, які вирішуються типологічними та структурними Ірупуваннями, тісно пов'язані між собою, внаслідок чого ці групування доповнюють одне одного і застосовуються, як правило, комплексно. Типологічні і структурні групування відрізняються лише за метою дослідження, за формою вони повністю збігаються.

За допомогою структурних групувань вивчають склад населення за віком, статтю, національністю, освітою та іншими ознаками; склад сімей за розміром, кількістю дітей, доходом; склад підприємств чи установ за кількістю працюючих, виробництвом продукції, ії собівартістю. Прикладом структурного групування може бути розподіл спільних підприємств регіону за чисельністю працюючих (табл. 2.2.).

Таблиця 2.2.

Розподіл спільних підприємств за чисельністю працівників

Чисельність працівників, чол

Кількість підприємств

одиниць

%до підсумку

До 50

431

51,4

50 - 200

291

34,7

201 - 600

90

10,7

601 -1000

15

1,8

Понад 1000

12

1,4

Разом

839

100,0

Отже, структурні і типологічні групування описові, вони характеризують структуру сукупності, виділяють характерні риси та особливості, але відрізняються рівнем якісних відмінностей між групами.

Найбільш дієвим методичним інструментом для обробки економічної інформації є аналітичні групування, які застосовуються для вивчення взаємозв'язків між явищами, впливу однієї ознаки на іншу. Масштаби практичного застосування аналітичних групувань ставлять їх в число пріоритетних методів економічних досліджень.

Явища суспільного життя та їх ознаки тісно пов'язані між собою. Взаємопов'язані ознаки можна поділити на факторні і результативні. Ознака, яка впливає на інщі та зумовлює їх зміни, називається факторною. Ознака, яка залежить від інших ознак і змінюється під їх впливом, називається результативною. За допомогою групувань можна виявити наявність та напрям зв'язку між ознаками.

Висновок про наявність зв'язку можна зробити на основі розподілу за двома взаємопов'язаними ознаками згідно з розміщенням частот (докладніше про це в темі №10). Якщо результативна ознака кількісна, то групування проводиться за факторною ознакою і в кожній групі визначається середня величина результативної ознаки (табл. 3.4). При наявності зв'язку між ознаками залежно від зміни факторної ознаки середні групові значення результативної ознаки можуть збільшуватись (прямий зв'язок) або зменшуватись (обернений зв'язок). Приклад аналітичного групування наведено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Схема аналітичного групування

Вікові група, років

Частка жінок, %

Середня кількість народжених на 1000 жінок

Молодші 20

16,1

57,4

20-24

14,1

165,1

25-29

15,9

91,4

30-34

16,6

44,0

35-39

15,6

16,1

40-44

13,3

3,7

45-49

8,4

0,2

Разом

100,0

54,6

Таблиця 2.4.

Залежність народжуваності дітей від віку матері

Межі групування за факторною ознакою хї

Кількість одиниць сукупності fi

Середнє значення

результативної ознаки vj

fl

У1

f2

У2

f3

УЗ

f4

У4

Разом

*f;

X

Аналіз даних таблиці свідчить, що найбільша кількість народжених у групі жінок віком 20 — 24 роки. Чим старші за віком матері, тим народжуваність дітей менша.

За кількістю ознак покладених в основу групування розрізняють два види групування — просте і складне. Просте групування — це групування за будь-якою однією ознакою. Складне групування може бути комбінаційним, якщо в його основі послідовно скомбіновано дві і більше ознак, або багатомірним, якщо воно проводиться за певною множиною ознак одночасно. Застосування комбінаційних групувань дозволяє провести більш ґрунтовний аналіз розвитку явищ, виявити взаємозв'язки і залежності між ними. Приклад комбінаційного групування наведено в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Розподіл житлового фонду Львівської області за формами власності та місцем знаходження

Показники

Загальна площа, млн. кв.м

у міських поселеннях

у сільській місцевості

Разом

Весь житловий фонд у тому числі : - державний та колективний житловий фонд - приватний житловий ф онд

28,1

10,7

17.4

21,9

0,6

21,3

50,0

11,3 38,7

Наведені у таблиці дані свідчать про те, що більша частина житлового фонду області зосереджена у міських поселеннях, співвідношення державного, колективного і приватного житлового фонду у міській і сільській місцевості має велику різницю. Так, у сільській місцевості переважає приватний житловий фонд, а державний і колективний житловий фонд займає незначну частку.

Комбінаційні групування можна здійснювати одночасно не тільки за двома ознаками, а і за трьома і більше ознаками. Але застосуванням комбінаційних групувань не слід зловживати, тому що із збільшенням кількості ознак групування різко збільшується кількість груп, що зменшує їх наочність. Надмірне подрібнення груп ускладнює аналіз матеріалу і знижує ефективність використання статистичної інформації.

Розподіл групувань на три види має певною мірою відносний характер. Адже часто групування універсальні: одночасно виділяються типи, визначається склад сукупності й виявляється взаємозв'язок між ознаками.

Всі наведені вище приклади групування здійснені на основі безпосереднього узагальнення первинних даних статистичного спостереження. Такі групування можна назвати первинними. На практиці іноді доводиться перегруповувати раніше згрупований матеріал для забезпечення співставлення даних двох або декількох групувань, порівнянності структур двох сукупностей за однією і тією самою ознакою. Результат перегрупування називають вторинним групуванням. Перегрупування здійснюється або об'єднанням, або розбиттям інтервалів первинного групування.

Методологія групувань та їх значення в економічному дослідженні. Основні завдання і види статистичних групувань

Серед методів, які роблять статистику одним з наймогутніших знарядь соціального пізнання, групування є одним з найбільш ефективних. Його значення і роль у статистичному дослідженні випливає з характеру об'єкта статистики. Всі явища суспільного життя, що вивчаються статистикою, відрізняються між собою багатогранністю форм і стадій розвитку, вони складаються з відмінних частин, які володіють специфічними властивостями.

При вивченні кількісної сторони масових суспільних явищ у нерозривному зв'язку з їх якісними особливостями статистика характеризує сукупність явищ у диференціації, в різноманітності їх типів, розглядає взаємозв'язок і співвідношення між ними.

Статистика, спираючись на діалектичну єдність синтезу і аналізу як взаємодоповнюючих один одного способів пізнання, допускаючи певний ступінь абстракції, поділяє велику кількість одиниць досліджуваної сукупності на відмінні між собою, але внутрішньо однорідні частини, об'єднуючи їх у типові групи за певною істотною ознакою. Саме при таких підходах до вивчення соціально-економічних явищ групування виступає важливим методом статистичного дослідження, який дозволяє простежити перехід кількісних змін в якісні, виявити закономірності їх розвитку. Методологічну сутність групування можна сформулювати таким чином: групування - це процес утворення однорідних груп на основі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи (частини) за найбільш істотними ознаками.

Отже, в залежності від змісту і форм досліджуваних ознак статистичне групування здійснюється або за допомогою розподілу сукупності на окремі частини, які характеризуються внутрішньою однорідністю і відрізняються між собою рядом ознак, або завдяки об'єднанню окремих одиниць сукупності в групи за типовими ознаками. Наслідком здійснення такого двоєдиного процесу є розподіл об'єкта спостереження на групи.

Маючи дані про сукупність підприємств, можна провести групування за однією або кількома ознаками: за розміром основних фондів, обсягом виробництва, чисельністю працюючих тощо.

Ознаки, за якими проводиться розподіл одиниць певної сукупності на групи, називаються групувальними ознаками або основою групування. Вибір групувальної ознаки проводиться на основі наукового аналізу законів розвитку тих явищ і процесів, за ознаками яких утворюються різні групи.

Особливим видом групувань є класифікації, які широко використовуються у статистиці. Потреба у розробці класифікацій зумовлена різноманітністю атрибутивних ознак при вивченні великої кількості явищ і процесів (класифікації затрат, основних фондів і ін.), що створюють певні труднощі при віднесенні одиниць сукупності до певної групи. За допомогою класифікацій суспільних явищ варіація їх ознак фіксується у певному системному вигляді. Вона виступає у ролі своєрідного статистичного стандарту. З великої кількості такого виду номенклатур в якості прикладу можна навести декілька нині діючих класифікацій: класифікація виробленої продукції, товарів народного споживання, витрат виробництва, обігу, класифікації за професіями тощо.

У зв'язку з переходом до ринкової економіки сьогодні виникає потреба внесення відповідних змін у нині діючі класифікації та створення нових, які відповідали б завданням підприємницької діяльності. Перш за все сюди можна віднести класифікації декларацій доходів окремих осіб чи їх груп, що працюють у різних галузях народного господарства, розширення номенклатури продукції промисловості, класифікації типів покупців за характером попиту, родом занять, величиною і складом сім'ї і інших, сегментації ринку.

В умовах ринку багаторазово зростає потреба у відповідній систематизації і групуванні інформації для характеристики договірних зв'язків між виробниками товарів і підприємствами торгівлі при вивченні місткості і насиченості ринку окремих регіонів конкретними виробами (швейними і пральними машинами, телевізорами, холодильниками, автомобілями тощо), при вивченні інтенсивності вантажопотоків на транспорті і інші.

Значення статистичних групувань полягає в тому, що вони дозволяють виявити об'єктивний стан речей, властивості досліджуваних явищ, одержати інформацію про розміри окремих груп, їх співвідношення в загальній сукупності та про зв'язки між досліджуваними показниками.

За допомогою методу групувань статистика вирішує різні завдання. Однак в підсумку всі вони переслідують одну мету - упорядкувати первинний статистичний матеріал, розділити його на окремі групи за істотними варіюючими ознаками. Групування як перша сходинка статистичного аналізу виступає важливою підготовчою стадією для більш глибокого аналізу статистичних матеріалів. У цьому його основне значення і роль у зведенні первинного статистичного матеріалу.

З усієї різноманітності завдань, які вирішуються за допомогою статистичних групувань, прийнято виділяти найголовніших три:

  1. розподіл всієї сукупності на якісно однорідні групи, тобто виділення
    соціально-економічних типів явищ;
  2. вивчення складу досліджуваних явищ і структурних змін;
  3. дослідження взаємозв'язку і залежності між ознаками суспільних
    явищ.

Відповідно до цих завдань виділяють три види групувань: типологічні, структурні, аналітичні Слід зауважити, що наведена класифікація статистичних групувань за завданнями, які вирішуються ними, носять дещо умовний характер, оскільки в практиці статистичної роботи вони застосовуються в комплексі. Це зумовлено багатогранністю процесів, які проходять в суспільному житті.

Типологічне - це групування, за допомогою якого виділяють соціально-економічні типи явищ, визначають істотні відмінності між ними та ознаки, що є спільними для всіх груп. Необхідність проведення типологічного групування зумовлена перш за все потребою теоретичного узагальнення первинної статистичної інформації та одержання на цій основі узагальнюючих статистичних показників. Типологічні групування застосовуються при вивченні розподілу підприємств за формами власності, при розподілі спільного виробництва за економічним призначенням продукції, при групуванні населення за суспільними групами та ін.

Одним з найбільш важливих і складних питань типологічного групування є вибір групувальної ознаки чи ознак, істотних для формування типів. Це повинні бути ознаки, які найповніше виражають сутність, якісні характеристики того чи іншого типу явищ. Складність у виборі істотних ознак часто пов'язана з тим, що складні економічні, соціальні, політичні, технічні і інші категорії необхідно перекласти на мову лічильних категорій. Наприклад, для ефективного управління динамікою виробництва важливе значення має групування підприємств на передові, середні і відстаючі. Враховуючи переваги крупних підприємств перед малими, прийнято ділити підприємства на крупні, середні і малі. Але для того, щоб так згрупувати, необхідно відібрати такі статистичні ознаки, які достатньо точно відображали б соціально-економічну сутність названих і інших подібних категорій та виразити їх статистично.

Слід зауважити, що типологічні групування відрізняються від структурних лише метою дослідження, за формою ж вони повністю збігаються.

Структурні групування характеризують розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою. Вони використовуються для пізнання явищ суспільного життя, виявлення закономірностей розподілу одиниць сукупності за варіюючими значеннями досліджуваної ознаки, вивчення складу сукупності та структурних зрушень. Структурні групування застосовуються при вивченні підприємств за галузями виробництва, величиною основних виробничих фондів, рівнем механізації виробництва, кількістю працюючих, обсягом продукції; склад населення — за статтю, віком, національністю, освітою та іншими ознаками.

Структурні групування як і типологічні, можуть здійснюватися за атрибутивними і кількісними ознаками. При групуванні за атрибутивною ознакою групи відрізняються між собою не величиною, а характером ознаки. Кількість груп, на які поділяється досліджувана сукупність, часто визначається кількістю різновидностей атрибутивної ознаки. Так, групування працівників за статтю передбачає дві групи, а групування працівників за професіями дозволяє утворення такої кількості груп, скільки є професій.

При здійсненні структурних групувань на основі кількісних ознак необхідно визначити оптимальну кількість груп. При цьому необхідно стежити, щоб не зникли особливості досліджуваного явища.

Прикладом структурного групування може бути розподіл підприємств регіону за кількістю працюючих (табл. 3.1.)

На основі проведеного групування можна зробити висновок про те, що майже половина підприємств - це малі підприємства з чисельністю працюючих до 50 чол., дещо більше третини підприємств з кількістю працюючих від 51 до 200 чоловік. Питома вага підприємств з чисельністю працюючих понад 1000 чоловік складає лише 1,5 відсотка.

Таблиця 3.1.

Групування промислових підприємств за кількістю працюючих

Групи підприємств за кількістю працюючих працівників

Кількість підприємств

одиниць

в % до підсумку

До 50

662

48,0

51-200

482

34,9

201-500

180

13,0

501-1000

36

2,6

Понад 1000

20

1,5

Разом

1380

100,0

Аналітичними називаються групування, за допомогою яких виявляють і вивчають взаємозв'язок між показниками. Структурні групування є описовими, за їх допомогою не можна пояснити причини виявлення закономірностей і їх зміни в часі та просторі. Ці завдання статистика вирішує іншими методами, серед яких основним вважають метод аналітичних групувань.

Всі явища суспільного життя та їх ознаки тісно пов'язані між собою і залежать одне від одного. У підприємницькій діяльності зустрічаються різноманітні взаємозв'язки між ознаками, які можуть виступати в ролі причини або наслідку явища. З них можна виділити такі:

  1. коли в ролі фактора виступає кількісна ознака, а наслідку - якісна
    (стаж роботи і кваліфікація робітника, тривалість договірних зв'язків з
    постачальниками матеріальних ресурсів і їх якістю);
  2. коли в ролі факторної ознаки виступає якісна ознака, а результативної
    - кількісна (наприклад, кваліфікація робітників і продуктивність їх праці);

3) коли в ролі фактора і результату виступають якісні ознаки,
(наприклад, категорії працівників і їх освіта);

4) коли в ролі фактора і результату виступають кількісні показники,
(наприклад, продуктивність праці і середня заробітна плата).

Характерною особливістю аналітичних групувань є те, що кожна група факторної ознаки характеризується середніми значеннями результативної ознаки.

Ступінь впливу факторної ознаки на результативну оцінюється за допомогою дисперсійного аналізу.

4. Принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп

Всі соціально-економічні явища і процеси відрізняються між собою розмаїттям форм свого розвитку, тому при групуванні виникає питання про вибір тієї ознаки, якій адекватна мета дослідження і характер вихідної інформації. Керуючись теоретичними положеннями економічної науки та враховуючи завдання дослідження, для проведення групування необхідно з великої кількості ознак вибрати визначальні. До визначальних відносять ті ознаки, які найбільш повно і точно характеризують досліджуваний об'єкт, дозволяють вибрати його типові риси і властивості. Наприклад, розмір промислового підприємства може характеризуватися різними ознаками, кожна з яких має певне значення. Серед них найбільш істотною, основною ознакою є вартість основних виробничих фондів, які виражають потенційні можливості, його потужність.

При виборі групувальної ознаки важливим моментом є дотримання умови місця і часу. Все розмаїття ознак, на основі яких можуть здійснюватися статистичні групування, можна класифікувати таким чином:

1) за формою вираження групувальні ознаки поділяються на атрибутивні, які характеризують властивість, якість явищ і не мають кількісного виразу (стать, професія, освіта і інші), та кількісні (варіаційні), які приймають різні цифрові характеристики в окремих одиницях досліджуваної сукупності (кількість працюючих, обсяг виробництва, вартість основних виробничих фондів). Кількісні ознаки при цьому, у свою чергу, можуть бути дискретними (перервними), значення яких виражається цілими числами, між якими не має проміжних значень (розряд працівників) та безперервними, які можуть набувати різного значення в певних межах, тобто виражатися не лише цілими числами, а й дробовими. Так, рівень оплати праці можна показати не лише в гривнях, а й у гривнях з копійками. Коли групування проводиться за ознаками, що мають кількісний вираз, потрібно правильно вирішити питання не лише про кількість груп, а й про вибір інтервалу групування;

  1. за характером коливності групувальні ознаки можуть бути альтернативними - в тих випадках, коли одним одиницям властиві певні параметри якості, а іншим - ні (наприклад, випущена продукція може бути якісною або неякісною), - і варіаційними, які мають велике число кількісних значень (наприклад, розмір підприємств за вартістю основних виробничих фондів, за чисельністю працюючих); за роллю, яку відіграють ознаки у взаємозв'язку досліджуваних явищ, їх поділяють на факторні, що впливають на інші ознаки, і результативні, розмір і динаміка яких формуються під впливом інших ознак. Причому в залежності від об'єктивних умов і мети дослідження ознаки можуть обмінюватися ролями. В одних випадках вони можуть виступати в ролі факторних, в інших - у ролі результативних ознак. Так, величина продуктивності праці, з одного боку, залежить від рівня кваліфікації (розряду) працівника, з іншого - вона є основним чинником збільшення обсягів виробництва, зниження собі вартості одиниці продукції. Отже, у першому випадку показник продуктивності праці виступає у ролі результативної ознаки, в другому - факторної.

Після визначення групувальної ознаки наступним важливим кроком є розподіл одиниць сукупності на групи. І тут постає питання про кількість груп, які необхідно утворити, та величину інтервалу. Ці два моменти взаємопов'язані між собою: чим менша величина інтервалу, тим більша кількість груп і навпаки. Важливою вимогою при вирішенні цього питання є вибір такої кількості груп і величини інтервалу, які дозволяли б більш-менш рівномірно розподілити всі одиниці сукупності в розрізі груп, забезпечили їх представництво і якісну однорідність.

Питання про кількість груп і величину інтервалу необхідно вирішувати з урахуванням багатьох обставин і, перш за все, до уваги повинна братися мета дослідження, значення досліджуваної ознаки, обсяг одиниць сукупності і ін.

Кількість груп у багатьох випадках залежить від того, яку ознаку покладено в основу групування. Так, часто атрибутивні групувальні ознаки визначають кількість груп (групування працівників за освітою, за статтю). Аналогічно розподіляється сукупність за дискретною ознакою, яка змінюється у відносно неширокому діапазоні (при групуванні робітників за розрядами, сімей - за кількістю їх членів).

Інтервали груп використовуються лише при значній коливності дискретної ознаки, при безперервній зміні кількісної ознаки (наприклад, величина середньої заробітної плати, розмір основних виробничих фондів тощо).

Залежно від ступеня коливності групувальної ознаки, характеру розподілу статистичної сукупності застосовують інтервали рівні або нерівні. У тих випадках, коли варіація ознаки проявляється у порівняно вузьких межах і розподіл носить більш-менш рівномірний характер, використовуються рівні інтервали.

Величину інтервалу при групуванні з застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою:

де Хmax– максимальне значення ознаки;

Хmin– мінімальне значення ознаки;

і – величина інтервалу;

n– кількість груп.

Припустимо, що найбільша продуктивність праці робітників цеху складала 180 штук деталей за зміну, а найменша - 60. Розділивши розмах варіації, тобто різницю між максимальним і мінімальним значеннями ознаки (продуктивності праці) на кількість груп (3), визначимо величину інтервалу - 40 штук деталей.

Внаслідок послідовного додавання величини інтервалу до нижньої границі кожної групи одержимо таке групування з рівними інтервалами:

60-100, 100-140, 140-180.

Кількість груп тісно пов'язана з обсягом сукупності. Орієнтовно кількість груп при рівних інтервалах можна розраховувати за формулою, запропонованою американським ученим Стерджесом:

n= 1 + 3,322 * Lq*N,

де N – кількість одиниць сукупності.

Отже, при 200 одиницях сукупності кількість груп можна визначити за формулою:

n=l+ 3,322*Lq* 200 = 9.

Знаючи розмах варіації досліджуваної ознаки у всій сукупності і кількість груп, які необхідно утворити, величину рівного інтервалу можна визначити за формулою

Однак користуватися цією формулою можна лише в тих випадках, коли досліджувана сукупність досить велика і зміна групувальної ознаки має відносно плавний характер. Механічне застосування наведеної формули може привести до незадовільних наслідків.

У практиці економічної роботи в більшості випадків застосовуються групування з нерівними інтервалами, прогресивно зростаючими або прогресивно спадаючими. Необхідність застосування групування з нерівними інтервалами виникає у тих випадках, коли коливність ознаки має нерівномірний характер і у великих межах. Наприклад, застосовувати рівнозначний інтервал за обсягом виробництва для малих, середніх і крупних підприємств буде неправильно, оскільки різниця в обсягах виробництва навіть у невеликих сумах має вирішальне значення для малих підприємств, тоді як для крупних - неістотне. Потрібно передбачати невеликі інтервали для малих підприємств і більш широкі інтервали - для крупних підприємств.

При обчисленні величини інтервалу та розподілі одиниць об'єкту спостереження на окремі групи важливе значення має точне визначення границь, які у більшості випадків позначаються «від» і «до» для одиниць, включених в дану групу. Наприклад, групи підприємств за кількістю працюючих позначаються так: від 1 до 3 тисяч чоловік, 4-7, 8-11, 12-15 тис. чоловік. Такий підхід дозволяє чітко визначити межі та правильно розподілити одиниці сукупності на групи. Однак у практиці групувань нерідко (при безперервній зміні ознаки) одне і те ж число служить верхньою і нижньою межею двох сусідніх груп. Наприклад, групи працівників підприємств за рівнем продуктивності праці позначаються таким чином: до 100 штук деталей, 100-120, 120-140, 140-160, понад 160 штук деталей. При такій побудові інтервалів питання про віднесення одиниць об'єкту спостереження до тієї чи іншої групи у практиці вирішується двояко: за принципом «включно» до першої групи відноситься робітник, продуктивність праці якого до 100 штук деталей; за принципом «виключно» цей працівник включається до наступної групи 100-120. У практиці застосовуються обидва ці методи, однак перевага надається першому.

Інтервали при групуванні можуть бути відкритими (у них дається одна межа - верхня або нижня) і закритими, (що мають верхню і нижню межі). У наведеному прикладі перший і останній інтервали є відкритими, всі інші -закритими. Потреба у відкритих інтервалах зумовлена великою коливністю досліджуваної ознаки, розкиданістю її кількісних значень.

Внаслідок зведення і групування матеріалів статистичного спостереження одержують ряди розподілу, які представляють собою упорядкований розподіл одиниць досліджуваної сукупності на групи за певною ознакою. Вони характеризують склад досліджуваного явища, закономірності його розвитку, дозволяють судити про його однорідність.

Ряди розподілу можуть бути утворені: а) за кількісною ознакою; б) за якісною ознакою. Відповідно розрізняють два види рядів розподілу: а) варіаційні; б) атрибутивні.

Прикладом атрибутивного ряду розподілу може бути розподіл населення України на жінок і чоловіків (табл. 4.1.).

У таблиці наводяться дані про зміни в статевій структурі населення України за ряд років.

Таблиця 4.1.

Характеристика статевої структури населення України

Роки

Всенаселення, млн.чол.

Втомучислі

У% довсьогонаселення

чоловіки

жінки

чоловіки

жінки

1940

41,3

19,7

21,6

48

52

1959

41,9

18,6

23,3

44

56

1970

47,1

21,3

25,8

45

55

1979

49,8

22,8

27,0

46

54

1989

51,7

24,0

27,7

46

54

2001

48,8

23,0

25,8

46

54

Ряд розподілу одиниць сукупності за кількісною ознакою називають варіаційним рядом. Варіаційний ряд складається з двох елементів: варіантів і частот.

Варіантами називають окремі значення варіюючої ознаки.

Частотами називають числа, які показують кількість повторень того чи іншого варіанту. Частоти можуть бути виражені як в абсолютних, так і у відносних величинах (у коефіцієнтній чи відсотковій формі). Сума частот складає обсяг ряду розподілу.

При статистичному дослідженні інколи виникає потреба у проведенні вторинного групування, тобто у перегрупуванні статистичних матеріалів, раніше зведених в групи. Вторинне групування застосовують тоді, коли раніше проведене групування не задовольняє дослідника. Воно проводиться шляхом зменшення або збільшення кількості раніше утворених груп для одержання порівняльних даних в часі і просторі.

Розрізняють два способи вторинного групування:

  1. просте укрупнення інтервалів;
  2. перегрупування за часткою окремих груп в загальному їх підсумку.
    Застосовуючи метод вторинного групування, виходять з припущення про рівномірний розподіл ознаки всередині інтервалу (див.табл. 4.2.).

Таблиця 4.2.

Групування підприємств двох галузей промисловості за розміром основних виробничих фондів(в % до підсумку)

Галузь I

Галузь II

Групи

підприємств

за вартістю

основних

фондів,

млн.грн.

Кількість

підприємств

Обсяг

продукції

Середньорічна чисельністьпрацюючих

Групи

підприємств

за вартістю

основних

фондів,

млн.грн.

Кількість

підприємств

Обсяг

продукції

Середньорічна

чисельність

працюючих

До 500

27,3

1,5

3,2

До 100

6,4

0,1

0,3

501-5000

42,4

14,6

17,8

101-200

5,6

0,2

0,6

5000 і

більше

30,3

83,9

79,0

201-500

13,3

1,7

2,6

Разом:

100,0

100,0

100,0

501-5000

38,6

9,2

12,6

5001-10000

20,4

17,2

17,3

10001-50000

11,9

27,7

29,0

50001 і

більше

3,8

43,9

37,6

Разом:

100,0

100,0

100,0

Наслідки групування підприємств двох галузей за розміром основних фондів не зіставні, оскільки утворені в кожній з галузей групи підприємств переважно не співпадають між собою. Для того, щоб одержати порівняльні дані з обидвох галузей, необхідно провести перегрупування, взявши за основу групи підприємств за вартістю основних фондів галузі 1.

Наслідки вторинного групування представимо у вигляді табл. 4.3.

Таблиця 4.3.

Групування підприємств двох галузей за розміром основних фондів

Групи

підприємств за

Галузь 1

Галузь II

вартістю основних

фондів, млн.грн.

кількість

підприємств

обсяг

продукції

середньорічна

чисельність

працівників

кількість

підприємств

обсяг

продукції

середньорічна

чисельність

працівників

До 500

27,3

1,5

3,2

25,3

2,0

3,5

501-5000

42,4

14,6

17,8

38,6

9,2

12,6

5001 і більше

30,3

83,9

79,0

36,1

88,8

83,9

Разом:

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

В групу підприємств вартістю основних фондів до 500 млн.грн. увійдуть три перших групи підприємств П галузі промисловості.

У третю групу підприємств з вартістю основних фондів від 5001 і більше увійдуть три останніх групи. Друга група залишається без змін.

Оскільки після перегрупування для обох галузей взято однакові групи, то одержані дані є порівняльними. Зіставлення їх показує, що в розподілі кількості підприємств, обсягу виробництва і середньорічної чисельності працівників між двома галузями істотної різниці не має.

Застосування другого способу вторинного групування (перегрупування за часткою окремих груп в загальному їх підсумку) розглянемо на прикладі (табл. 1.5.).

Дані про розподіл робітників за рівнем продуктивності пращ на двох підприємствах неспівставні, оскільки групи мають різні інтервали: 20 штук деталей на 1 підприємстві і 30 штук - на другому.

Для одержання порівняльних даних необхідно їх перегрупувати, утворивши по обох підприємствах групи ідентичної величини інтервалу (40 штук деталей).

Таблиця 4.4.

Розподіл робітників за рівнем їх продуктивності праці (дані умовні)

Підприємство І

Підприємство 11

Групи робітників за рівнем продуктивності праці, штук деталей

У % до підсумку

Групи робітників за рівнем продуктивності праці, штук деталей

У % до підсумку

100-120

2

-

-

120-140

3

130-160

15

140-160

12

160- 190

30

160-180

19

190-220

21

180-200

25

220 - 250

15

200 - 220

30

250-280

12

220 - 240

4

280 - 300

7

240 - 260

3

-

-

260 - 300

2

-

-

Разом:

100

Разом:

100

На основі вторинного групування дані по обох підприємствах приведено у порівняльний вигляд, який дозволяє зробити висновок про те, що на першому підприємстві працівники за рівнем продуктивності праці в основному однорідні. Понад 80 % - це працівники з продуктивністю праці від 140 до 220 штук виробів.

Таблиця 4.5.

Розподіл робітників двох підприємств за рівнем продуктивності праці

Групи робітників за рівнем продуктивності праці, штук виробів

Питома вага робітників в % до підсумку

Підприємство 1

Підприємство II

100- 140

5 (2 - 3)

5(10:30х15)

140-180

31 (12 - 19)

30(20:30x15-20:30x30)

180-220

55 (25 - 30)

31(10:30x30+21)

220 - 260

7 (4 - 3)

19(15+10:30x12)

260 - 300

2

15(20:30x12+7)

Разом:

100

100

Статистичними таблицями називають спосіб раціонального, наочного, систематизованого викладу і аналізу цифрових характеристик суспільних явищ і процесів.

Статистичні таблиці дозволяють найбільш стисло, компактно, без будь-яких словесних пояснень викласти наслідки зведеної обробки статистичних матеріалів. Це досягається тим, що об'єкти і характеризуючі їх показники розташовуються у певній системі, яка дозволяє внести їх назви у вигляді заголовків.

Значення статистичних таблиць полягає в тому, що вони дозволяють охопити матеріали статистичного зведення в цілому, значно полегшують їх аналіз, дозволяють без додаткових розрахунків зівставляти різні показники, виявляти ті чи інші характерні особливості досліджуваних явищ (подібність чи відмінність явищ, взаємозв'язок ознак та ін.).

Зовні статистична таблиця представляє собою ряд горизонтальних і вертикальних ліній, які перетинаються і утворюють відповідно рядки та графи (колонки), в сукупності складаючи скелет таблиці. Утворені клітини заповнюють відповідною інформацією. Складену, але не заповнену цифрами таблицю називають макетом таблиці.

У будь-якій статистичній таблиці можна виділити статистичний підмет і статистичний присудок.

Статистичним підметом називають те, про що говориться в таблиці. Статистичним присудком називають числові підсумки, які характеризують статистичний підмет.

Як правило, складові елементи досліджуваного об'єкту, які утворюють статистичний підмет, розміщують у лівій частині таблиці, а показники, що формують статистичний присудок, - у правій. Однак зустрічаються випадки, коли статистичний підмет частково або повністю переноситься на місце статистичного присудка. Складена і оформлена статистична таблиця повинна мати загальний, бокові та верхні заголовки. Загальний заголовок розміщується над таблицею і виражає у стислій формі її зміст. Розміщені, як правило, зліва бокові заголовки розкривають зміст рядків підмету, а верхні - зміст граф (статистичного присудка).

У підприємницькій діяльності використовуються різні таблиці, які залежно від побудови статистичного підмета поділяються на три види: прості, групові і комбінаційні.

Простими називаються таблиці, підмет яких не поділяється на окремі групи, а становить перелік будь-яких об'єктів чи територіальних одиниць. За характером матеріалу прості статистичні таблиці поділяються на перелікові, територіальні і хронологічні. У підметі простої статистичної таблиці подається перелік одиниць досліджуваної сукупності. Для прикладу наведемо просту табл. 4.6..

Часто застосовуються територіально-хронологічні таблиці, в яких присудок містить показники в розрізі років чи кварталів і т.д., а в підметі дається перелік районів чи областей. Наявність такого поєднання у побудові простих таблиць підсилює їх інформаційні можливості. Та все ж цей вид таблиць носить в основному описовий характер, хоча роль їх у висвітленні підприємницької діяльності досить значна.

Таблиця 4.6.

Територія області і чисельність населення.

Область

Територія, тис. кв.км.

Чисельність населення, тис.чол.

Густота населення, чол./км.кв.

Івано-Франківська

13,9

1442,9

103,8

Львівська

21,8

2764,4

126,8

Тернопільська

13,8

1175,1

85,2

Всього:

49,5

5382,4

108,7

Груповими називають статистичні таблиці, підмет яких поділяється на окремі групи за однією з істотних ознак.

На основі групових статистичних таблиць одержують більше інформативного матеріалу для аналізу досліджуваних явищ, що зумовлено утворенням у їх підметі груп за певною істотною ознакою.

Комбінаційними називають таблиці, статистичний підмет яких поділяється на окремі групи за двома і більше ознаками, узятими в комбінації.

Найпростішим видом комбінаційної таблиці є така, що показує розподіл населення одночасно за місцем проживання і статтю.

Більш складними є таблиці, частина статистичного підмета яких знаходиться на місці статистичного присудка. Прикладом такої таблиці є розподіл вантажних автомобілів за тривалістю експлуатації і їх пробігом.

Якщо прості таблиці головним чином носять описовий характер досліджуваних явищ, дають інформацію, необхідну для здійснення статистикою контрольно-організаційної функції, то групові і комбінаційні служать в основному для науково-пізнавальної мети - виділення типів та виявлення зв'язків між ознаками явищ.

При побудові статистичних таблиць найбільш відповідальним моментом є розробка присудка, окреслення його змісту, виявлення зв'язків між групувальними ознаками та показниками, що їх характеризують. Лише такий органічний зв'язок цих двох складових робить таблиці єдиним цілим, що дозволяє виконати ряд завдань у статистичному дослідженні. Статистичний присудок, об'єктивно перебуваючи у діалектичному взаємозв'язку з статистичним підметом таблиці, повинен будуватися таким чином, щоб за допомогою системи його показників можна було одержати повну характеристику виділених груп, охарактеризувати їх істотні особливості.

Показники в присудку розміщуються в суворій логічній послідовності. Присудок таблиці повинен являти собою не набір випадкових цифр, а певну систему думок, висловлених мовою цифр.

З точки зору теорії і практики статистики при побудові таблиць необхідно дотримуватися таких правил:

1. Для того, щоб таблиці були наочними і виразними, вони не повинні бути громіздкими та перевантаженими зайвими деталями. Інколи доцільніше замість однієї великої таблиці побудувати декілька органічно зв'язаних між собою, послідовно розміщених таблиць.

2. Загальний заголовок таблиці повинен у стислій, виразній формі розкривати зміст таблиці, включаючи відомості про те, до якої території і періоду відносяться наведені у ній дані, одиниці виміру, якщо вони виступають
єдиними для всієї сукупності. Заголовки (назви) рядків і граф також повинні
бути сформульовані стисло і виразно. Слова у таблиці пишуться повністю,
без скорочень. При відсутності загальної одиниці виміру у кожній графі проставляється своя одиниця виміру.

  1. У таблиці повинні бути всі необхідні підсумки: групові і загальні.
  2. Якщо таблиця складається з великої кількості граф, то їх слід нумерувати.
  3. До таблиці необхідно давати пояснення у вигляді посилання, приміткиу тих випадках, якщо наведені у ній дані відрізняються між собою певнимиособливостями, наприклад, є попередніми, відносяться лише до частини
    якоїсь території, не охоплюють всіх одиниць сукупності тощо.
  4. Відсутність значень ознаки у певних одиниць позначають знаком тире, а відсутність відомостей - трьома крапками.
  5. Аналіз статистичних таблиць логічніше починати з загальних підсумків, які дозволяють одержати загальну характеристику сукупності, після чогоможна переходити до вивчення даних окремих строк та граф.

Висновки

У роботі було розглянуто такі основні питання, як зведення і групування статистичних даних, методологію групувань та їх значення в економічному дослідженні, основні завдання і види статистичних групувань та принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп.

Було визначено, що первинні статистичні дані, зібрані внаслідок статистичного спостереження, характеризують окремі одиниці досліджуваної сукупності і часто складні для розуміння. Для того, щоб вивчити характерні риси та істотні відмінності тих чи інших явищ, виявити закономірності їх розвитку, треба дані щодо кожного елементу сукупності систематизувати і обробити. Цю роботу виконують на другому етапі статистичного дослідження, який називають статистичним зведенням.

Суть статистичного зведення полягає в класифікації та агрегатуванні матеріалів спостереження. Елементи сукупності об'єднуються за певними ознаками в групи, класи, типи, а інформація про них агрегується як у межах груп, так і в цілому по сукупності. Таким чином, статистичне зведення — це процес упорядкування, систематизації і наукової обробки первинного статистичного матеріалу для виявлення типових рис і закономірностей явищ і процесів, що вивчаються.

Зведення є основою для подальшого аналізу статистичної інформації. За зведеними даними розраховуються узагальнюючі показники, виконується порівняльний аналіз, а також аналіз причин групових відмінностей, вивчаються взаємозв'язки між ознаками.

Основним завданням зведення є підведення підсумку, узагальнення результатів спостереження так, щоб стало можливим виявити характерні риси й істотні властивості тих чи інших типів явищ, виявити закономірності досліджуваних процесів. Статистичне зведення, в широкому розумінні цього терміну, включає не тільки підрахунок первинного статистичного матеріалу, що можна назвати зведенням у вузькому розумінні слова, але й групування даних, а також викладення результатів зведення за допомогою статистичних рядів, таблиць і графіків.

2. Використання методів статистичного групування у діяльності підприємства

Визначивши, що під групуванням розуміють розподіл на групи за будь-якою істотною ознакою усієї сукупності інформації про суспільні явища, зібраної в процесі спостереження, у другій частині роботи ми спробували представити найбільш поширені моменти групування на прикладі промислового підприємства ДП ДАК „Хліб України „Ново український комбінат хлібопродуктів”.

Комбінатом традиційно надаються послуги по переробці приналежного виробникам і оптовим торговцям сировини, що щорічно зберігають на елеваторі близько 10 тис. тонн зерна гречки. Проектом передбачається переробляти частина цієї сировини на установці.

Однієї з визначальних особливостей ринку продуктів харчування в Україні є висока питома вага круп у структурі харчування широких шарів населення. На першому місці по обсягах споживання знаходиться гречана крупа. Її використання традиційне в раціоні як українців, так і ряду інших слов'янських народів, що обумовлює її високий експортний потенціал. У той же час вона є одним з найбільш дешевих і калорійних продуктів. Національні кухні багатьох країн містять велика кількість рецептів блюд, у готуванні яких використовується гречана крупа.

Ринок гречаної крупи має значний потенціал росту, що порозумівається, насамперед, двома причинами:

- у результаті триваючих глибоких змін у країнах СНД відбувається формування соціального шару бідних людей, що не можуть дозволити собі, як раніш, здобувати в достатній кількості м'ясні продукти, інші дорогі продукти, а також делікатеси. Структура харчування таких людей у даний час складається і ще довго буде складатися переважно з борошняних виробів, овочів і круп, серед яких гречана крупа виділяється по своїх органолептичних властивостях і, відповідно до проведених опитувань роздрібних торговців, користається найбільшим попитом покупців;

- усе більше людей усвідомлюють необхідність раціонального харчування для підтримки гарного стану здоров'я, підвищення загальної стійкості організму, а також важливість лікувально-профілактичного харчування для попередження і боротьби з різними захворюваннями, кількість яких істотно зросло в зв'язку з погіршенням екологічної ситуації і, особливо, у результаті Чорнобильської катастрофи.

Ринок гречаної крупи має не яскраво виражений сезонний характер. Це порозумівається тим, що основна маса споживачів - бідні і люди середнього статку не мають можливості в зимові і весняні місяці закуповувати в достатній кількості й асортименті овочі і фрукти, ціни на який різко коливаються в залежності від сезону, і змушені більше чим звичайно використовувати в раціоні харчування інші продукти, у тому числі крупи. Роздрібна ціна на гречану крупу за кілька останнього років залишається стабільної - біля $0,6 з незначним підвищенням на 5-8% протягом 1-2 зимових місяців.

В даний час споживана населенням області гречана крупа завозиться через її межі. З введенням в експлуатацію лінії по виробництву гречаної крупи оптові торговці швидко переорієнтуються на продукцію комбінату. Це буде обумовлено поруч причин, найважливішими серед який є:

- висока якість при найнижчій ціні;

- наявність давніх стійких зв'язків з комбінатом, що пояснюється тим, що комбінат робить і реалізує целую гаму круп, інших продовольчих товарів, що цими торговцями систематично закуповуються на комбінаті;

- багато оптових торговців є постачальниками зерна;

- споживачам буде запропонована зовсім нова, дотепер ніде у світі не вироблена продукція - гречані пластівці.

Гречані пластівці, спробні партії яких викликали великий інтерес у споживачів і оптових торговців насамперед через їхні високі смакові якості, а також через зручність використання, що полягає у швидкості і простоті готування, володіють високим ринковим потенціалом і конкурентноздатністю. Найважливішою особливістю також є те, що для виробництва гречаних пластівців не буде потрібно дооснащення підприємства - буде використане вже наявне устаткування.

Гречане борошно також є традиційним продуктом харчування для багатьох поколінь українців, застосовуваним у готуванні великої кількості блюд, однак попит на неї постійно не задовольнявся в останні десятиліття. Причина цьому - система всеохоплюючого державного, що панувала раніше, планування, у рамках якої усі великі переробники зерна гречки були зорієнтовані винятково на гречану крупу, що була одним з великої безлічі дефіцитів для рядового споживача. Нечисленні дрібні виробники намагалися поставляти на ринок своє борошно, однак ні по обсягах, ні по якості, тому що вихідною сировиною в них була низькоякісна гречана крупа власного виробництва, вони не могли задовольнити платоспроможний попит споживачів. Згодом планується почати на її основі виробництво гречаних паличок, що ще більш усталить позиції комбінату на ринку продуктів харчування.

Споживачами гречаної крупи, пластівців і борошна є всі шари населення, незалежно від їхньої купівельної спроможності. Цільовими споживачами гречаної крупи є армія, їдальні в школах і дитячих садах, установах пенітенціарної системи, підприємства суспільного харчування, виробники дитячого харчування, різних консервів, каш, сумішей.

Індивідуальні покупці здобувають крупу в роздрібній торгівлі, як правило, у кількості від 1 до 5 кг, цільові споживачі - необхідна кількість у мішках вагою по 50 кг.

Вивчення думки споживачів показало, що здебільшого вони пред'являють до гречаної крупи вимоги по наступним параметрах, розташованим відповідно до їх значимості:

- ціна;

- смак;

- наявність лушпайки, непропарених і розколотих зерен, домішок;

- колір;

- запах.

Основними конкурентами є три комбінати хлібопродуктів: Білоцерківський, Хмельницький, Сквирський.

В Україні мається також безліч дрібних крупорушок, що роблять різні крупи, у тому числі і гречану. Однак використовувані при цьому технології не дозволяють одержувати пропарену крупу високої якості, на яку зорієнтований переважний попит на ринку.

Комбінат, у порівнянні з конкурентами, буде мати наступні переваги:

  • найнижча відпускна ціна;
  • найвищої, перевищуючої вимоги існуючих стандартів якість
  • продукції по таких важливих параметрах, як наявність непропарених , розколотих
  • зерен, лушпайки, бур'янистих домішок;
  • збереження більшої кількості корисних речовин за рахунок більш зробленої технології обробки зерна;
  • більш повне завантаження устаткування через перебування комбінату в найбільш сприятливій сировинній зоні;
  • істотне зниження транспортних витрат (зменшення пробігу автомобілів у середньому на 300 км в одну сторону), що знизить витрати постачальників зерна гречки на 5-15%;
  • наявність дилерської мережі, що буде використана для реалізації нової продукції комбінату;
  • монопольне виробництво гречаних пластівців і борошна.

По гречаним пластівцім і борошну конкурентів не існує. Малоймовірно їхня поява й у доступному для огляду майбутньому в силу наступних причин:

  • для організації виробництва гречаних пластівців у порівнянних масштабах необхідно дороге технологічне устаткування; новий продукт буде належним чином запатентований.

Стратегією маркетингу комбінату в області цін є цінова конкуренція. Ціна гречаної крупи в мішках складає $451 за тонну, а в пакетах - $465, і буде нижче ціни конкурентів (додаток У), що досягається за рахунок зменшення внутрівиробничих витрат. При цьому якість буде істотно вище, ніж у конкурентів, задовольняючи самі вимогливі смаки споживачів.

Ціна на упаковані гречані пластівці - $735 за тонну. Оскільки аналогів даної продукції не існує, ціна на пластівці визначена виходячи з необхідності досягнення достатнього рівня рентабельності і порівнянна з цінами на інші види пластівців, вироблені комбінатом.

Ціна упакованого гречаного борошна передбачається на рівні $529 за тонну і представляється цілком обґрунтованої.

Основним методом просування продукції на ринок буде використання наявної в комбінату мережі дилерів (на сьогодні їх 19), що охоплені практично всі регіони України. Вивчення думки дилерів показало, що вони дуже зацікавлені в розширенні асортименту закуповуваних на комбінаті продуктів.

Сприятливі умови для дилерів створить програма стимулювання, що включає: накопичувальну систему знижок;

- безкоштовну доставку при покупці значного обсягу продукції;

- рекламну підтримку;

- товарний кредит для постійних, перевірених торгових партнерів.

Нова продукція буде запропонована і цільовим споживачам: армії, установам пенітенціарної системи, підприємствам суспільного харчування, школам, дитячим садам, лікарням.

Активна рекламна кампанія буде одним з основних способів просування продукції на ринок. У плані рекламної кампанії, розробленої разом з консалтинговою фірмою "АНТ", передбачене використання наступних каналів поширення реклами:

презентація в зв'язку з пуском установки;

преса, телебачення, радіо;

- комп'ютерні мережі;

- плакати для розміщення в підприємствах роздрібної торгівлі;

- участь у різних виставках.

Буде розроблений такий дизайн пакувальних матеріалів, що здатний переконати споживачів у тім, що вміст - це здорові продукти вищої якості. При цьому буде збережений традиційний стиль, властивому упакуванню тільки Новоукраїнського комбінату хлібопродуктів.

Успішному просуванню нових продуктів, безумовно, буде сприяти і гарна багаторічна репутація комбінату на ринку продуктів харчування.

Вивчення попиту, розширення асортименту

Однієї з найважливіших задач відділу маркетингу буде постійне вивчення попиту на нову продукцію, що дозволить швидко реагувати на його можливі коливання, зосереджувати увагу на випуску найбільш популярних і прибуткових продуктів.

Уся діяльність комбінату будується виходячи зі стратегічної установки на постійне розширення асортименту продукції. Гречане борошно надалі буде використана для виробництва гречаних паличок - унікального, що ніде не виробляється продукту, що володіє поруч достоїнств, що забезпечать йому високий попит.

У рамках розвитку програми випуску продуктів швидкого готування, реалізованої в даний час, гречані пластівці стануть невід'ємним компонентом цілої гами мюслей - продукту, добре знайомого споживачам у розвитих країнах і, у той же час, майже не відомого широкому колу споживачів в Україні. Цей продукт, без сумніву, має гарні перспективи на внутрішньому ринку.

Для організації виробництва передбачається закупівля установки по переробці зерна гречки у швейцарської фірми BUHLER AG, що є світовим лідером і має багаторічним досвідом у виробництві цього устаткування.

Установка буде розміщена в приміщенні складу сировини комбікормового заводу на площі 1300 кв. м., де вже змонтовані ємності попереднього збереження зерна гречки. У цьому приміщенні маються інженерні комунікації, що дозволяють забезпечити потребу установки у воді, парі, електроенергії.

Таблиця 2.1.

Витрати на реалізацію проекту.

№ п/п

Найменування

Термін, місяці

Вартість, $ тис.

Джерело фінансування

1.

Будівельні роботи

2

90,5

Кредит

2.

Закупівля і доставка установки CIP Новоукраїнка

7-й

1446,5

Кредит

3.

Мито, збір

7-й

75,2

Кредит

4.

Монтажні роботи

7-Ю

160,1

Кредит

5.

Пуско-наладочные роботи

10-11

46,6

Кредит

6.

Оборотні кошти для поточної діяльності

11-й

300

Власні засоби

УСЬОГО

2118,9

Відповідно до умов, визначеним у проекті контракту продавцем установки, 30% вартості контракту повинні бути оплачені протягом місяця після його висновку, 65% - після одержання від продавця повідомлення про готовність установки до постачання і 5% - після введення установки в експлуатацію.

Проектом передбачається не тільки виробництво гречаної крупи і борошна, але і надання послуги по переробці зерна гречки колективним сільськогосподарським підприємствам, фермерам, другим. виробникам і постачальникам, що дасть додаткову можливість забезпечити виробництво недорогою сировиною. Для виготовлення гречаних пластівців будуть використані існуючі лінії, що мають достатній запас по продуктивності. Переналагодження лінії з одного продукту на іншій займає близько 4 годин і не вимагають практично ніяких витрат.

Максимальна продуктивність устаткування складає 1370 кг гречаної крупи в годину: 1300 кг ядриці і 70 кг просмикнула. Споживання сировини - зерна гречки - 2000 кг/година.

Режим роботи установки:

Кількість змін - 3 зміни

Загальна тривалість робочого дня - 24 години

Тривалість робочого тижня - 7 днів

Профілактичний огляд і поточний ремонт, святкові дні -15 днів

Плановий щорічний ремонт - серпень місяць

Кількість робочих днів у році - 320 днів

Виходячи з умов, що маються в проекті контракту, планується наступний календарний графік досягнення проектної потужності: 11-й місяць - 30%; 12-й - 100%.

План виробництва ґрунтується на паспортній продуктивності установки і не підданий істотному впливу сезонності як у частині забезпечення сировиною, так і в частині збуту готової продукції.

У відповідності зі стратегією комбінату, націленої на збільшення власної частки в загальному обсязі споживаної сировини, передбачається наступна структура продукції, одержуваної на установці:

Таблиця 2.2.

Структура продукції, одержуваної на установці

№ п/п

Найменування

1-й рік, тонн

2-й рік, тонн

3-й рік, тонн

4-й рік, тонн

5-й рік, тонн

1.

Гречана крупа-ядриця,

1248

9984

9984

9984

9984

у т.ч.

-із зерна, що здається на переробку

624

3993,6

2995,2

1996,8

998,4

-власна

624

5990,4

6988,8

7987,2

8985,6

2.

Гречана круп-просмикнув

67,2

537,6

537,6

537,6

537,6

УСЬОГО

1315,2

10521,6

10521,6

10521,6

10521,6

Половина власної гречаної крупи буде спрямована на виробництво пластівців, утрати при цьому складуть 7%. Інша власна крупа буде упаковуватися в поліпропіленові мішки (30%) і поліетиленові пакети з нанесеною кольоровою печаткою (70%). Просмикнув буде перероблятися в борошно, утрати - 2%. У такий спосіб у ході реалізації проекту комбінат зможе вийти на ринок з наступними обсягами готової продукції:

Таблиця 2.3.

Планові обсяги готової продукції

№ п/п

Найменування

1-й рік, тонн

2-й рік, тонн

3-й рік, тонн

4-й рік, тонн

5-й рік, тонн

1.

Гречані хлоп’я в коробках по 1 кг

290,2

2785,5

3249,8

, 3714,0

4178,3

2.

Гречана крупа в мішках по 50 кг

93,6

898,6

1048,3

1198,1

1347,8

3.

Гречана крупа в пакетах по 1 кг

218,4

2096,6

2446,1

2795,5

3145,0

4.

Гречане борошно в коробках по 1 кг

65,9

526,8

526,8

526,8

526,8

Згідно даним Міністерства статистики, площа сільськогосподарських угідь, займаних в Україні посівами гречки, у 1995 році склала 447,6 тис. га., у 1996 році - 399,4 тис. га., у 1997 році - 447,7 тис. га. Валовий збір у 1995 році склав 340,54 тис. тн., у 1996 - 300,77 тис. тн., у 1997 - 405,08 тис. тн.

Як видно зі статистичних даних, що маються в додатку З, регіони, що прилягають до Кіровоградської області, мають найбільші посівні площі і найвищі врожаї гречки. Значним потенціалом розташовує й окремо узята Кіровоградська область. У 1998 році тут гречкою засіяно 39,2 тис. га (у 1997 році - 33 тис. га).

Для повного завантаження устаткування комбінату буде досить переробити приблизно третина гречки, вирощуваної в Кіровоградській області. При цьому зерно буде доставлятися з полів, що знаходяться в радіусі не більш 100 км від Новоукраїнки.

Таблиця 2.4.

Структура споживаної сировини

п/п

Вид сировини

1-й рік,

тонн

2-й рік,

тонн

3-й рік,

тонн

4-й рік,

тонн

5-й рік,

тонн

1.

Власне,

у т.ч.

-закуповуване комбінатом

-одержуване в якості

натуральної оплати за

доведення зерна до

існуючих

стандартів, збереження на

елеваторі і переробку

960

349

611

9216

4243

4973

10752

6437

4315

12288

8631

3657

13824

10826

2998

2.

Здане власниками

на переробку

960

6144

4608

3072

1536

УСЬОГО

1920

15360

15360

15360

15360

Усереднена вартість закуповуваної власної сировини передбачається на рівні $180 за тонну з урахуванням доставки на комбінат, собівартість одержуваного як натуральну оплату - $175.

За переробку давальницької сировини буде стягуватися натуральна оплата у виді зерна гречки в розмірі 30% від залікової ваги без повернення просмикнула.

Поліпропіленові мішки пропонуються багатьма оптовими продавцями на внутрішньому ринку за ціною $0,25 за 1 шт. Вартість пакувального комплекту для хлоп’єв і борошна, що складає з картонної коробки і поліетиленового пакета без нанесення на ньому печатки, - $0,125. Поліетиленові пакети з кольоровою печаткою для розфасовки гречаної крупи будуть здобуватися за ціною $0,02. Слід зазначити, що комбінат має багаторічні стійкі зв'язки з поруч українських і закордонних постачальників пакувальних матеріалів, що дозволить успішно вирішувати всі ці проблеми.

Для забезпечення роботи установки будуть потрібні наступні енерговитрати: електроенергія - 195 квт/год; пара - 180 кг/год; вода - 200 л/ч. Вартість 1 квт електроенергії - $0,041,1 Гкал пари - $17,67,1 л води - $0,0095.

Для забезпечення роботи цеху по виробництву гречаної крупи буде потрібно 58 чоловік.

Таблиця 2.5.

План персоналу і витрати по його змісту:

№ Категорія працівників

Кількість

Місячний фонд заробітної плати,$

Фонд преміювання,$

1.

Керівники

6

796

558

2.

Фахівці

3

287

201

3.

Службовці

1

69

48

4.

Робітники

48

4122

3504

УСЬОГО

58

5274

4311

Загальнорічний фонд оплати праці на лінії по переробці зерна гречки - $115 тис. Підбор виробничого персоналу в основному буде здійснений з найбільш підготовлених працівників комбінату до моменту, коли почнеться монтаж установки. Додаткове навчання роботі з установкою буде зроблено фахівцями фірми BUHLER AG у рамках виконання умов контракту.

Початковим етапом виготовлення гречаної крупи є очищення і попереднє сортування гречки, у ході якої віддаляються різні домішки і зерно розділяється на три фракції: велику, середню і дрібну, котрі надалі обробляються роздільно. Потім виробляється гідротермічна обробка в пропаривателе, що необхідно для поліпшення наступного процесу шелушения, і сортування, що розділяє потік відповідної фракції на двох подфракции, обробка яких надалі також виробляється роздільно.

У процесі шелушения відокремлюється лушпайка гречки. Тут технологією передбачений досить великий поворотний потік, що порозумівається необхідністю мінімізації відсотка битого зерна.

Останньою стадією у виробництві крупи є її теплова обробка. Прожарювання підсилює смак і змінює колір гречки з ясно-зеленого на звичний коричнюватий. Після сушіння й охолодження готовий продукт упаковується за допомогою гравіметричних выбойных ваг у мішки ємністю 50 кг. Усі вихідні, проміжні і кінцеві продукти транспортуються пневматично.

В установці за допомогою відповідних ступіням процесу аспираційних систем підтримується знижений тиск, що забезпечує вільне від пилу виробництво. Керування установкою здійснюється за допомогою програмувальної системи керування.

Підприємство має сертифіковану лабораторію, можливості якої дозволять гарантувати належну якість на всіх етапах виробничого циклу.

Розглянемо приклад групування на сильні та слабкі сторони:

Сильні сторони

-найнижча ціна на внутрішньому ринку;

-найвища якість крупи;

-економія витрат постачальників за рахунок зменшення вартості доставки сировини на переробку;

-надійне забезпечення сировиною протягом усього сезону переробки;

-низька вартість трудових ресурсів;

-високий експортний потенціал крупи;

-близькість до транспортних магістралей;

-монополізм у виробництві гречаних пластівців і борошна;

-багаторічний досвід роботи на ринку продуктів харчування;

-наявність дилерської мережі.

Слабкі сторони

-недостатній оборотний капітал;

-низький рівень платоспроможності населення.

Можливості

-розширення асортименту за рахунок організації випуску дієтичного і дитячого харчування, гречаних паличок, цілої гами мюслей;

-очікуване зниження оподатковування виробників.

Ризики і заходи щодо їхнього зниження:

Розроблені комбінатом заходу для чи зниження усуненню ризиків не включають міри, зв'язані з ризиком капітальних вкладень і політичним ризиком, тому що ці ризики є загальними для всієї економіки України. Разом з тим слід зазначити, що в даний час є достатні підстави розраховувати, що наметившаяся економічна і політична стабільність приведуть до пожвавлення ділової активності, створенню самих сприятливих умов для іноземних інвестицій в українські підприємства.

По проекті відпускна ціна гречаної крупи буде нижче, ніж в основних конкурентів. Однак, у випадку цінової війни, норма запланованого валового прибутку достатня, щоб успішно її витримати.

У випадку чи посухи настання інших несприятливих для виробництва зерна гречки подій, комбінатом буде використана гнучка система стимулів, що у сукупності з вищезгаданими вигодами для постачальників зерна, дозволять забезпечити повне завантаження устаткування протягом усього сезону переробки. Крім того, стійкий фінансовий стан підприємства дозволить зробити закупівлю необхідної кількості сировини за рахунок власних коштів, а також одержати як натуральну оплату за доведення до передбачених державним стандартом кондицій і збереження на елеваторі здається виробниками й оптовими торговцями на збереження зерна гречки.

У другому пункті було розглянуто основні моменти групування інформації на підприємстві і наведено конкретні приклади щодо розповсюдження застосування цих статистичних методів.

Список використаних джерел

  1. Бек В.Л. Теорія статистики: курс лекцій. Навчальний посібник- Київ: ЦУЛ,2003.-288с.
  2. Герасименко С.С., Головач А.В., Єріна A.M. та ін. Статистика. — Київ: КНЕУ, 1998.
  3. Ефимова М.Р. идр. Теория статистики. — Москва: ИНФРА — 1998.
  4. Єріна А.М„ Пальян З.О. Теорія статистики. Практикум.—Київ: "Знання", 1997.
  5. Кулинич О.І. Теорія статистики. — Київ: Вища школа, 1992.
  6. Лапішко М.Л. Основи фінансово-статистичного аналізу економічних процесів. — Львів: "Світ", 1995.
  7. Статистика: Підручник. / 2-ге вид. переробл. і доповн. за наук, ред. д.е.н. С.С. Герасименка — К.: КНЕУ, 2000.
  8. Статистика. Підручник. / За ред. А.В. Головача. — К.: Вища школа, 1993.
  9. Статистика. Збірник задач. / За ред. А.В. Головача. — К.: Вища школа, 1994.
  10. Теорія статистики: Навчальний посібник / Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П., Ткач Є.І. — К.: Либідь, 2001.

загрузка...
Top