Аналіз фінансової стійкості і платоспроможності підприємства

Вступ

1. Поняття платоспроможності й ліквідності підприємства

2. Аналіз ліквідності балансу

3. Оцінювання платоспроможності підприємства

4. Аналіз фінансової стійкості підприємства «Адора» і його платоспроможності

Висновок

Список використаної літератури


Вступ

Забезпечення ефективного функціонування підприємств потребує економічно грамотного управління їхньою діяльністю, яке багато в чому визначається умінням її аналізувати. За допомогою аналізу вивчають тенденції розвитку, глибоко і системно досліджують фактори зміни результатів діяльності, обґрунтовують плани та управлінські рішення, здійснюють контроль за виконанням їх, виявляють резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюють результати діяльності підприємства, виробляють економічну стратегію його розвитку.

Аналіз господарської діяльності — це наукова база прийняття управлінських рішень у бізнесі. Для обґрунтування їх необхідно виявляти і прогнозувати наявні і потенційні проблеми, виробничі і фінансові ризики, визначати вплив управлінських рішень на рівень ризиків і доходів суб'єкта господарювання. Тому опанування методики мікроекономічного аналізу для менеджерів усіх рівнів є складовою їхньої фахової підготовки.

Обов'язок кваліфікованого економіста, фінансиста, бухгалтера, аудитора та інших спеціалістів економічного профілю — добре володіти сучасними методами економічних досліджень, майстерно виконувати комплексний мікроекономічний аналіз. Завдяки знанню техніки і технології аналізу вони зможуть легко адаптуватися до змін ринкової ситуації і знаходити правильні рішення та відповіді.

З огляду на це засвоєння основ економічного аналізу корисне для кожного, кому доводиться брати участь в ухваленні рішень або давати рекомендації для прийняття їх чи зазнавати на собі їхніх наслідків.

Основна мета вивчення цієї навчальної дисципліни — формування в студентів аналітичного творчого мислення шляхом опанування теоретичних основ аналізу господарської діяльності і набуття навичок, необхідних у практичній роботі.

Ціль написання курсової роботи – це зрозуміння  економічних явищ і процесів, їхні взаємозв'язки і взаємозалежність, уміння їх деталізувати, систематизувати і моделювати, визначати вплив факторів, оцінювати досягнуті результати, виявляти резерви підвищення ефективності функціонування підприємства.

Аналіз господарської діяльності є тією галуззю знань, що найкращим чином поєднує всі дисципліни, що вивчаються. Він забезпечує системне розуміння виробничо-фінансової діяльності підприємства.


1. Поняття платоспроможності й ліквідності підприємства

Одним з індикаторів фінансового стану підприємства є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Розрізняють поточну платоспроможність, що склалася на певний момент часу, і перспективну платоспроможність, що очікується в короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективі.

Поточна (технічна) платоспроможність означає наявність у достатньому обсязі коштів і їхніх еквівалентів для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що вимагає негайного погашення. Звідси основними індикаторами поточної платоспроможності є наявність достатньої суми коштів і відсутність у підприємства прострочених боргових зобов'язань.

Перспективна платоспроможність забезпечується погодженістю зобов'язань і платіжних засобів протягом прогнозного періоду, що, у свою чергу, залежить від складу, обсягів і ступеня ліквідності поточних активів, а також від обсягів, складу і швидкості дозрівання поточних зобов'язань до погашення. При внутрішньому аналізі платоспроможність прогнозується на підставі вивчення грошових потоків. Зовнішній аналіз платоспроможності здійснюється, як правило, на основі вивчення показників ліквідності.

В економічній літературі прийнято розрізняти ліквідність активів, ліквідність балансу і ліквідність підприємства.

Під ліквідністю активу розуміється здатність його до трансформації у грошові засоби, а ступінь ліквідності активу визначається проміжком часу, необхідним для його перетворення у грошову форму. Чим менше потрібно часу для інкасації певного активу, тим вища його ліквідність. При цьому варто розрізняти поняття ліквідності сукупних активів як можливість їхньої швидкої реалізації при банкрутстві й самоліквідації підприємства і поняття ліквідності оборотних активів, що забезпечує його поточну платоспроможність. Тут мається на увазі, що кожен вид оборотних активів має пройти відповідні стадії операційного циклу, перш ніж трансформуватися в готівку:

Так, наприклад, грошові засоби (ГЗ ), вкладені у виробничі запаси (ВЗ), повинні послідовно пройти стадії незавершеного виробництва (НВ), готової продукції (ГП), дебіторської заборгованості (ДЗ), і тільки після цього вони прийдуть до своєї вихідної форми (у наведеному прикладі через 100 днів).

Ліквідність балансу — можливість суб'єкта господарювання перетворити активи в готівку і погасити свої платіжні зобов’язання, а точніше — це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань. Якісна відмінність цього поняття від ліквідності активів у тому, що ліквідність балансу відбиває міру погодженості обсягів і ліквідності активів з розмірами і термінами погашення зобов'язань, тоді як ліквідність активів визначається безвідносно до пасиву балансу.

Ліквідність підприємства — більш загальне поняття, ніж ліквідність балансу. Ліквідність балансу передбачає вишукування платіжних засобів тільки за рахунок внутрішніх джерел (реалізації активів). Але підприємство може залучити позикові засоби зі сторони, якщо в нього є відповідний імідж у діловому світі і досить високий рівень інвестиційної привабливості. Тому, оцінюючи ліквідність підприємства, треба враховувати його фінансову гнучкість, тобто здатність позичати кошти з різних джерел, збільшувати акціонерний капітал, продавати активи, швидко реагувати на кон'юнктуру ринку і т. ін.

Таким чином, поняття платоспроможності й ліквідності дуже близькі, але друге більш містке. Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність підприємства. Разом з тим ліквідність характерна як для поточного стану розрахунків, так і на перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі можливості в майбутньому, і навпаки.

 

Рис. 1. Взаємозв'язок між показниками ліквідності й платоспроможності підприємства

На рис. 1 показано блок-схему, що відбиває взаємозв'язок між платоспроможністю, ліквідністю підприємства і ліквідністю балансу, яку можна порівняти з багатоповерховим будинком, у якому всі поверхи рівнозначні, але другий поверх не можна звести без першого, а третій — без першого і другого. Якщо завалиться перший, то розваляться і всі інші. Отже, ліквідність балансу, що базується на рівновазі активів і пасивів, є основою (фундаментом) платоспроможності й ліквідності підприємства. Іншими словами, ліквідність — це спосіб підтримки платоспроможності. Але разом з тим, якщо підприємство має високий імідж і постійно платоспроможне, то йому легше підтримувати свою ліквідність.


2. Аналіз ліквідності балансу

Порядок визначення показників ліквідності. Фактори зміни показників ліквідності. Визначення показника поточної ліквідності з урахуванням швидкості конвертації оборотних активів у грошові засоби і з урахуванням термінів погашення короткострокових зобов'язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів за активом, згрупованих за ступенем спадної ліквідності (табл. 1), з короткостроковими зобов'язаннями за пасивом, що групуються за ступенем терміновості їхнього погашення.

 

Таблиця 1. Групування активів за ступенем ліквідності

 

Вид активу

На початок періоду

На кінець періоду

Грошові засоби

Короткострокові фінансові вкладення

3 440

1 600

4 045

1 460

Разом у групі 1

5 040

5 505

Векселі отримані

Дебіторська заборгованість за товари

Розрахунки з бюджетом

Розрахунки за виданими авансами

Інша поточна дебіторська заборгованість

1 500

3 500

1 300

600

1 015

2 200

6 700

1 650

750

700

Разом у групі 2

7 915

12 000

Готова продукція

Сировина і матеріали

Незавершене виробництво

Товари

2 125

10 000

2 420

-

3 545

13 500

2 750

-

Разом у групі 3

14 545

19 795

Необоротні активи

Видатки майбутніх періодів

17 700

500

18 800

700

Разом у групі 4

18 200

19 500

Усього

45 700

56 800

 

 

До першої групи (А1) входять абсолютно ліквідні активи, такі як готівка і короткострокові фінансові вкладення.

До другої групи (А2) належать швидкореалізовані активи: векселі отримані і всі види поточної дебіторської заборгованості. Ліквідність цієї групи оборотних активів залежить від вчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банках, від попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форм розрахунків і т. ін.

До третьої групи (А3) відносять активи, що повільно реалізуються, до яких належать запаси сировини, матеріалів, готової продукції, незавершеного виробництва товарів, для трансформування яких у готівку потрібен значно більший термін.

Четверта група(А4) — це важкореалізовані активи, до яких входять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, незавершене будівництво, довгострокова дебіторська заборгованість, платежі за якою очікуються більш ніж через 12 місяців, відстрочені податкові активи, видатки майбутніх періодів, інші необоротні активи.

Відповідно на чотири групи поділяються і зобов'язання підприємства:

П1 — найбільш термінові зобов'язання, які слід погасити протягом поточного місяця (кредиторська заборгованість і кредити банку, терміни повернення яких настали);

П2 — середньострокові зобов'язання з терміном погашення до одного року (короткострокові кредити банку);

П3 — довгострокові зобов'язання (довгострокові кредити банку і позики);

П4 — власний капітал, що постійно перебуває в розпорядженні підприємства (розділ І, II і V пасиву балансу).

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо:

Вивчення співвідношень цих груп активів і пасивів за кілька періодів дозволить установити тенденції зміни в структурі балансу і його ліквідності (табл. 2).

При цьому слід враховувати ризик недостатньої ліквідності, коли бракує високоліквідних засобів для погашення зобов'язань, і ризик зайвої ліквідності, коли через надлишок високоліквідних активів, що, як правило, є низькодохідними, відбувається втрата прибутку для підприємства.

Поряд з абсолютними показниками для оцінювання ліквідності підприємства розраховують такі відносні показники: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності і коефіцієнт абсолютної ліквідності (табл. 3).

Ці показники являють інтерес не лише для керівництва підприємства, а й для зовнішніх суб'єктів аналізу: коефіцієнт абсолютної ліквідності являє інтерес для постачальників сировини і матеріалів, коефіцієнт швидкої ліквідності — для банків, коефіцієнт поточної ліквідності — для інвесторів.

Таблиця 2.Аналіз ліквідності балансу

 

 

Групи активів

Сума, тис. грн.

Групи пасивів

Сума, тис. грн.

Платіжний надлишок або нестача

на початок періоду

на кінець періоду

на початок періоду

на кінець періоду

на початок періоду

на кінець періоду

А1

А2

Аз

А4

5 040

7 915

14 545

18 200

5 505

12000

19795

19 500

П1

П2

П3

П4

6 850

7 950

5 000

25 900

10 800 10 700 4 500 30 800

-1 810

-35

+9 545

-7 700

-5 295

+ 1 300

+15 295

 -11 300

 

Таблиця 3. Показники ліквідності підприємства

 

Показник

На початок періоду

На кінець періоду

Зміна

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,34

0,25

-0,09

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,87

0,81

-0,06

Коефіцієнт поточної ліквідності

1,86

1,73

-0,13

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (норма грошових резервів) визначається відношенням коштів і короткострокових фінансових вкладень до всієї суми короткострокових боргів підприємства. На даному підприємстві його величина на початок року — 0,3 (5040 : 14 800), на кінець — 0,25 (5505 : 21 500). Його рівень показує, яку частину короткострокових зобов'язань може бути погашено за рахунок наявної готівки. Чим більша його величина, тим вища гарантія погашення боргів. Однак і при невеликому його значенні підприємство може бути завжди платоспроможним, якщо зуміє збалансувати і синхронізувати приплив і відплив коштів за обсягом і термінами. Тому ніяких загальних нормативів і рекомендацій щодо рівня цього показника не існує. Доповнює загальну картину платоспроможності підприємства наявність чи відсутність у нього прострочених зобов'язань, їхня частота і тривалість.

Коефіцієнт швидкої (термінової) ліквідності — відношення коштів, короткострокових фінансових вкладень і короткострокової дебіторської заборгованості, платежі за якою очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, до суми короткострокових фінансових зобов'язань. У нашому прикладі на початок року величина цього коефіцієнта становить 0,87 (12 955 : 14 800), а на кінець — 0,81 (17 505 : 21 500). Зазвичай задовольняє співвідношення 0,7—1. Однак воно може виявитися недостатнім, якщо велику частку ліквідних засобів становить дебіторська заборгованість, частину якої важко вчасно стягнути. У таких випадках потрібне більше співвідношення. Якщо у складі оборотних активів значну частку займають кошти і їхні еквіваленти (цінні папери), то це співвідношення може бути меншим.

Коефіцієнт поточної ліквідності (загальний коефіцієнт покриття боргів) — відношення всієї суми оборотних активів виключно із запасами за мінусом витрат майбутніх періодів до загальної суми короткострокових зобов'язань. Він показує ступінь покриття оборотними активами оборотних пасивів.

Перевищення оборотних активів над короткостроковими фінансовими зобов'язаннями забезпечує резервний запас для компенсації збитків, які може понести підприємство при розміщенні й ліквідації всіх оборотних активів, крім готівки. Чим більша величина цього запасу, тим більша впевненість кредиторів, що борги буде погашено. Зазвичай задовольняє коефіцієнт >2. У нашому прикладі величина його на початок року становить: 1,86 (27 500 : 14 800), на кінець — 1,73 (37 300 : 21 500), тобто намітилася тенденція до зниження його рівня.

Однак обґрунтувати єдиний норматив цього показника для всіх галузей практично неможливо, тому що його рівень залежить від сфери діяльності, структури і якості активів, тривалості операційного циклу, швидкості погашення кредиторської заборгованості тощо.

У Республіці Білорусь, приміром, установлений мінімальний його рівень: для промислових підприємств — 1,7, для сільськогосподарських підприємств — 1,5, для будівельних організацій — 1,2, для транспорту — 1,3, для торгівлі — 1,0 і т. ін.

Зміна рівня коефіцієнта поточної ліквідності може статися у зв'язку зі збільшенням або зменшенням суми за кожною статтею поточних активів і поточних пасивів. В умовах інфляційного середовища, щоб уникнути спотворювального впливу інфляції при визначенні впливу факторів на зміну коефіцієнта ліквідності слід брати в розрахунок не абсолютний приріст поточних активів і пасивів, а зміну їхньої частки в загальній валюті балансу (рис. 2).

Рис. 2. Структурно-логічна модель факторного аналізу коефіцієн­та поточної ліквідності

 

У першу чергу необхідно визначити, як змінився коефіцієнт ліквідності за рахунок факторів першого порядку:

Зміна рівня коефіцієнта поточної ліквідності загальна:

1,73 - 1,86 = -0,13,

у тому числі за рахунок зміни питомої ваги:

оборотних активів                                 2,03 - 1,86 = +0,17

поточних зобов'язань                            1,73 - 2,03 = -0,30

 

Потім способом пропорційного поділу ці прирости можна розкласти за факторами другого порядку. Для цього частку кожної статті оборотних активів у загальній зміні їхньої суми слід помножити на приріст коефіцієнта поточної ліквідності за рахунок цього фактора. Аналогічно розраховується вплив факторів другого порядку на зміну величини коефіцієнта ліквідності й за поточними пасивами. Результати розрахунків подано в табл. 3.

Таблиця 3. Розрахунок впливу факторів другого порядку на зміну величини коефіцієнта поточної ліквідності

Розглядаючи показники ліквідності, слід мати на увазі, що величина їх досить умовна, оскільки ліквідність активів і терміновість зобов'язань за бухгалтерським балансом можна визначити доволі приблизно. Так, ліквідність запасів залежить від їхньої оборотності, частки дефіцитних, залежаних матеріалів і готової продукції. Ліквідність дебіторської заборгованості також залежить від швидкості її оборотності, частки прострочених і нереальних для стягнення платежів. Збільшення частки неліквідних запасів, простроченої дебіторської заборгованості, прострочених векселів і т. ін. свідчить про погіршення ліквідності активів. З цих причин підприємство може мати високе значення коефіцієнта ліквідності, а насправді бути неплатоспроможним. Тому радикального підвищення точності оцінки ліквідності досягають у ході внутрішнього аналізу на основі даних аналітичного бухгалтерського обліку.

У ході внутрішнього аналізу можна визначити не лише міру погодженості обсягів оборотних активів з обсягами платіжних зобов'язань, а й швидкість трансформації оборотних активів у готівку, і реальні терміни погашення кредиторської заборгованості.

Середня кумулятивна швидкістьдозрівання всіх поточних зобов'язань до погашення визначається в такий спосіб:

а середня сума дозрівання всіх поточних зобов'язань до погашення

де ti — термін до погашення і-го виду кредиторської заборгованості, дні;

КЗІ— сума і-го виду короткострокових зобов'язань.

Приміром, заборгованість у сумі 2700 тис. грн. підприємству варто погасити через 90 днів, 1500 тис. грн. – через 30 днів, 800 тис. грн. — через двадцять днів, 600 тис. грн. — через десять днів і 200 тис. грн. — через п'ять днів. Середня швидкість і сума дозрівання цих боргів становитимуть.

Аналогічним чином визначаються середньозважена швидкість і сума конвертованості оборотних активів у готівку, якщо абсолютно ліквідні активи (кошти) прийняти за одиницю:

де ti— термін до трансформації і-го виду оборотних активів у го­тівку, дні;

1/t1 — коефіцієнт (ступінь) ліквідності активу, значення яко­го зменшується в міру зниження здатності активу перетворюва­тися в готівку;

ОАі — величина і-го виду оборотних активів.

Приклад

 

Вид оборотних активів

Сума на поточну дату, тис. грн.

Період до трансформації в готівку, дні

Виробничі запаси

5000

100

Незавершене

 

 

виробництво

1500

75

Готова продукція

600

40

Дебітори:

 

 

X

500

25

Y

400

20

Z

500

10

К

300

5

Разом

8800

74,8

 

Середня швидкість трансформації оборотних активів у гроші становить відповідно 74,8 дня, а середня сума — 235 тис. грн.

Співвідношення цих показників дозволить більш реально оцінювати здатність підприємства відповідати за своїми фінансовими зобов'язаннями.

Разом з тим слід мати на увазі, що показники ліквідності відбивають тільки статичну картину фінансової стабільності підприємства. Якщо орієнтуватися тільки на них, то можна не помітити загрози технічної неплатоспроможності підприємства, що є основною причиною банкрутства суб'єктів господарювання.


3. Оцінювання платоспроможності підприємства

Для оперативного внутрішнього аналізу поточної платоспроможності, щоденного контролю за надходженням засобів від продажу продукції, погашення дебіторської заборгованості й інших надходжень коштів, а також для контролю за виконанням платіжних зобов'язань перед постачальниками, банками й іншими кредиторами складається платіжний календар, у якому, з одного боку, підраховуються наявні й очікувані платіжні засоби, а з іншого боку — платіжні зобов'язання на цей же період (1, 5, 10, 15 днів, 1 міс).

Оперативний платіжний календар складається на основі даних про відвантаження і реалізацію продукції, про закупівлі засобів виробництва, документів про розрахунки з оплати праці, на видачу авансів працівникам, виписок з рахунків банків та інших (табл. 4).

Для визначення поточної платоспроможності необхідно платіжні засоби на відповідну дату порівняти з платіжними зобов’язаннями на цю саму дату. Ідеальний варіант, якщо коефіцієнт буде становити одиницю або трохи більше. У цьому прикладі він становить 1,1.

Платіжний календар забезпечує щоденний контроль за надходженням і витратою коштів, дозволяє синхронізувати позитивні й негативні грошові потоки, визначити пріоритетність платежів за ступенем їхнього впливу на фінансові результати. Таким чином, він є важливим інструментом оперативного управління поточною платоспроможністю підприємства.


Таблиця 4. Оперативний платіжний календар на 10.01

Низький рівень платоспроможності, що виражається в нестачі готівки і наявності прострочених платежів, може бути випадковим (тимчасовим) і хронічним (тривалим). Тому, аналізуючи стан платоспроможності підприємства, треба розглядати причини фінансових труднощів, частоту їхнього утворення і тривалість прострочених боргів.

Причинами неплатоспроможності можуть бути:

а) невиконання плану з виробництва і реалізації продукції, підвищення її собівартості, невиконання плану прибутку і, як наслідок, нестача власних джерел самофінансування підприємства;

б)      неправильне використання оборотного капіталу: відволікання засобів у дебіторську заборгованість, вкладення в надпланові запаси та інші сфери, що тимчасово не мають джерел фінансування;

в)      іноді причиною неплатоспроможності є не безгосподарність підприємства, а неспроможність його клієнтів;

г)      високий рівень оподаткування, штрафних санкцій за невчасну чи неповну сплату податків також може стати однією з причин неплатоспроможності суб'єкта господарювання.

Для з'ясування причин зміни показників платоспроможності велике значення має аналіз виконання плану з припливу і відпливу коштів. Для цього дані звіту про рух коштів порівнюють з даними фінансової частини бізнес-плану. У першу чергу слід установити виконання плану з надходження коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності і з'ясувати причини відхилення від плану. Особливу увагу слід звернути на використання коштів, тому що навіть при виконанні дохідної частини бюджету підприємства перевитрати і нераціональне використання коштів можуть призвести до фінансових ускладнень.

Видаткова частина фінансового бюджету підприємства аналізується за кожною статтею із з'ясуванням причин перевитрати, що може бути виправданою і невиправданою. За підсумками аналізу повинні бути виявлені резерви збільшення планомірного припливу коштів для забезпечення стабільної платоспроможності підприємства в перспективі.


4. Аналіз фінансової стійкості підприємства «Адора» і його платоспроможності

ТОВ „Адора” належить до підприємств туристичної галузі. Підприємство створено в 2000 році і відтоді воно успішно здійснює підприємницьку діяльність у сфері надання туристичних послуг. Персонал підприємства складає 8 чоловік. Спеціалізацією підприємства є організація відпочинку громадян на курортах чорноморського регіону та Західної України, а також організація відпочинку дітей у дитячих та підліткових літніх таборах.

Одне з головних завдань фінансової діяльності є вибір структури джерел фінансування підприємства з огляду на забезпечення ними необхідного обсягу фінансових ресурсів та оптимального впливу на фінансовий стан і прибутковість підприємства.

Оцінка основних показників фінансового стану підприємства

Фінансова діяльність підприємства тісно пов’язана з основними показниками фінансового стану підприємства, так як саме в процесі фінансової діяльності визначаються джерела фінансування та напрямки розміщення ресурсів, які перебувають в розпорядженні підприємства. Тому фінансова діяльність має враховувати те, що підприємству необхідно підтримувати певний рівень платоспроможності і ліквідності.

Ліквідність підприємства можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтів ліквідності.

До коефіцієнтів ліквідності відносяться:

1. Загальний коефіцієнт покриття (чи поточний коефіцієнт).

2. Коефіцієнт швидкої (миттєвої) ліквідності.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Загальний коефіцієнт визначається:

Поточні активи (підсумок II розділу активу + підсумок III розділу активу) / поточні зобов'язання (підсумок III розділу пасиву)

За цим коефіцієнтом одержують загальну оцінку ліквідності активів. Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань.

Коефіцієнт швидкої ліквідності визначається так:

Грошові кошти, розрахунки та інші активи (підсумок III розділу активу) / поточні зобов'язання (підсумок III розділу пасиву).

Цей коефіцієнт за смисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється по вужчому колу поточних активів, коли з розрахунку виключена найменш ліквідна їх частина — виробничі запаси.

Виключаються матеріальні запаси не тільки через те, що вони менш ліквідні, а в основному через те, що грошові кошти, які можна одержати у випадку вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижчими за затрати на їх закупку. В умовах ринкової економіки типовою є ситуація, коли при ліквідації підприємства одержують 40% і менше від облікової вартості запасів. «Розумним» коефіцієнтом швидкої ліквідності є співвідношення 1 : 1.

На практиці багато підприємств мають більш низький коефіцієнт швидкої ліквідності (наприклад, 0,5 : 1), тому для оцінки їх ліквідності необхідно проаналізувати тенденції зміни цього показника за певний період часу. Так, якщо зростання коефіцієнта швидкої ліквідності було пов'язане в основному зі зростанням невиправданої дебіторської заборгованості, то це свідчитиме про серйозні фінансові проблеми підприємства. В західній економічній літературі цей коефіцієнт називають коефіцієнтом миттєвої оцінки.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається так:

Грошові кошти (каса + роз. рах. + вал. рах. + інші кошти) / поточні зобов'язання (підсумок III розділу пасиву)

Цей коефіцієнт показує, що частина короткострокових позикових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є співвідношення 0,2:1. В практиці фактичні середні значення коефіцієнтів ліквідності бувають значно нижчими, і за цими показниками не можна робити відразу негативні висновки щодо можливості підприємства негайно погасити свої борги, бо малоймовірно, щоб усі кредитори підприємства водночас пред'являли йому свої боргові вимоги.

В таблиці 5 наведені розраховані показники ліквідності ТОВ “Адора” за досліджуваний період. На основі цих даних дослідимо тенденції коефіцієнтів ліквідності.

Таблиця 5.

Показники ліквідності ТОВ “Адора” за 2003 – 2005 рр.

Показник

Норматив

2003р.

2004р.

2005р.

Коефіцієнт покриття

2,00

1,04

0,97

0,95

Абс. приріст

 

 

-0,08

-0,02

Коефіцієнт швидкої ліквідності

1

1,044

0,965

0,950

Абс. приріст

 

 

-0,08

-0,02

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,2

0,16

0,26

0,23

Абс. приріст

 

 

0,10

-0,03

 

Значення коефіцієнта покриття спадало від 1,04 до 0,95 за досліджуваний період. Значення 0,95 хоч і не задовольняє західним критеріям, але для умов господарювання в Україні таке значення можна вважати цілком нормальним. Хоча тенденція до зниження поточної ліквідності сама по собі є негативною. Фактично це означає, що підприємство фінансує за рахунок короткострокового кредитування на лише обороні активи, а й частину необоротних, що говорить про неефективну структуру фінансування, адже необоротні активи більш доцільно фінансувати або за рахунок власних джерел або ж за рахунок довгострокових кредитів. Фінансування ж з поточних зовнішніх джерел створює певну загрозу фінансовій стійкості підприємства.

Коефіцієнт швидкої ліквідності для досліджуваного підприємства даний коефіцієнт попадає в межі “дозволеного коридору” 0,6 – 1, і копіює коефіцієнт покриття через те, що підприємство не має виробничих запасів у складі своїх активів (табл. 6).

Таблиця 6

Динаміка структури оборотних активів ТОВ “Адора” за 2003- 2005 рр.

 

2003р.

2004р.

2005р.

Грошові кошти і короткострокові

фінансові вкладення, грн

2289,10

6596,70

9532,70

Абс. прир., грн.

 

4307,60

2936,00

Темпи росту, %

 

188%

45%

Дебіторська заборгованість, грн

12903,20

3306,10

3855,60

Абс. прир., тис. грн.

 

-9597,10

549,50

Темпи росту, %

 

-74%

17%

Матеріальні запаси, грн

0,90

4,40

0,10

Абс. прир., тис. грн.

 

3,50

-4,30

Темпи росту, %

 

389%

-98%

 

Якщо в 2004 році дебіторська заборгованість ТОВ „Адора” зменшилася на 74% в порівнянні з минулим роком, а в  2005 році – відбулося зростання даної статті активів на 17%. Це можна назвати негативною тенденцією. Темпи зростання грошових коштів знизилися і склали 43%. Але додатне значення темпу приросту показника забезпечує його позитивну динаміку (рис.4).

На досліджуваному підприємстві даний показник протягом 2004-2005 років перебуває вище нормативного значення. Однак у 2005 році відбулося деяке його зниження. Зважаючи на специфіку української економіки, абсолютна ліквідність підприємства є нормальною (бо в вітчизняних умовах практично неможливо втримати цей показник на рівні 0,2 активно при цьому діючи на ринку, про що свідчить той факт, що більшість українських підприємств мають цей показник значно нижчим). Більше того, в умовах непередбачуваності економіки вважається недоцільним тримати велику суму коштів в готівці, адже ніхто не може бути впевненим, що через тиждень чи місяць не почнеться гіперінфляція чи інші кризові процеси. Хоча вже практично півтора-два роки економічна ситуація в країні є більш-менш стабільною. Тому в 2005 році по даному показнику підприємство можна вважати абсолютно ліквідним.

Рис.4. Динаміка коефіцієнта абсолютної ліквідності ТОВ „Адора”

 

Отже оцінюючи ліквідність ТОВ “Адора”, можна констатувати, що на кінець 2005 року підприємство є ліквідним, тобто фінансова діяльність підприємства не призвела до часткової втрати ліквідності, але насторожує тенденція до зниження показників поточної та швидкої ліквідності. Щоправда якщо враховувати завищеність цих показників в умовах української економіки (мається на увазі те, що більшість українських підприємств не є ліквідними по класичним критеріям, але все одно працюють), то досліджуване підприємство має ще “певний” запас ліквідності в порівнянні з “середньостатистичним” підприємством сфери послуг.

Для оцінки ліквідності крім коефіцієнтів застосовуються й інші показники. Насамперед це величина власних оборотних коштів.

Величина власних оборотних коштів характеризує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття поточних активів підприємства (тобто активів, що мають оборотність менш одного року). Це розрахунковий показник, що залежить від структури активів і від структури джерел засобів. Аналіз цього показника здійснюється в динаміці, його зростання розглядається як позитивна тенденція. Для даного підприємства власні оборотні кошти повністю відсутні, так як уже вказувалося вище, за рахунок позикових джерел фінансуються не лише оборотні, а й частина необоротних активів.

Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення.

Як відомо, для встановлення платоспроможності підприємства насамперед вивчається структура балансу. Вона може бути визнана незадовільною, а підприємство неплатоспроможним, якщо:

а) загальний коефіцієнт ліквідності на кінець звітного періоду має значення нижче нормативного (1,5);

б) коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами на кінець звітного періоду має значення нижче нормативного (0,3).

Загальний коефіцієнт (КЛ)ліквідності розраховується за формулою:

 

           (4.1)

 

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами (Ко) розраховується за формулою:

              (4.2)

У процесі аналізу цих показників може мати місце наступна фінансова ситуація, яку необхідно оцінити.

По-перше, коефіцієнт ліквідності і коефіцієнт забезпеченості власним оборотним коштом може бути нижче нормативних значень, проте виявляється тенденція до зростання цих показників на підприємстві. У таких випадках розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності (Кв.п.) за період, рівний 6-ти місяцям, по формулі:

 

                        (4.3)

де:

КЛ1, КЛ0 — фактичне значення коефіцієнта ліквідності на початок і на кінець звітного періоду;

КЛ(норм) — нормативне значення загального коефіцієнта ліквідності;

6 — період відновлення платоспроможності, міс.;

Ч — звітний період, міс.

 Значення отриманих розрахунків:

а) якщо Кв.п >1 — це в підприємства є реальна можливість відновлення платоспроможності;

б) якщо Кв.п. < 1 — це в підприємства найближчим часом немає такої можливості.

По-друге, можлива і така ситуація, якщо КL і КЗ рівнозначні нормативному значенню на кінець звітного періоду, чи вище цього рівня, але намітилася загальна тенденція до зниження. Тоді доцільно розрахувати коефіцієнт утрати платоспроможності, що вказує на період збереження, платоспроможності (наприклад, цей період рівний 3 місяцям), тоді цей коефіцієнт розраховується за формулою:

                         (4.4)

ЯкщоКу.n. > 1 — підприємство має реальну можливість зберегти свою платоспроможність протягом 3-х місяців, і навпаки.

Таким чином, висновки щодо незадовільної структури балансу і визнання підприємства неплатоспроможним можна зробити, якщо в підприємства Кл і До нижче нормативних значень і підприємство не здатне відновити свою платоспроможність.

Але якщо в підприємства ці коефіцієнти нижче нормативних, але, проте мається реальна можливість відновити свою платоспроможність у встановлений термін, може бути прийняте рішення щодо відстрочки визнання підприємства неплатоспроможним протягом 6 місяців.

Загальний коефіцієнт ліквідності і коефіцієнт відновленні платоспроможності наведені в Таблиці 7.

Таблиця 7

Динаміка показників загальної ліквідності та відновлення платоспроможності ТОВ Адора за 2003-2005 рр.

 

2003р.

2004р.

2005р.

Загальний коефіцієнт ліквідності

1,04

0,97

0,95

Абсолютний приріст

 

-0,07

-0,02

Темпи приросту, %

 

-6,7

-2,1

Коефіцієнт відновлення платоспроможності

 

0,62

0,63

Абсолютний приріст

 

 

0,01

Темпи приросту, %

 

 

1,6

 

Як видно з табл. 7, загальний коефіцієнт ліквідності ТОВ „Адора” знижується, причому уже в 2004 році він був нижчим одиниці. Дещо інша тенденція прослідковується у коефіцієнта відновлення платоспроможності, який у 2005 році ненабагато збільшився. Однак його значення перебуває значно нижче оптимального рівня.

Як свідчать дані вищенаведеної таблиці, досліджуване підприємство має очевидні проблеми з платоспроможністю, що в майбутньому може мати серйозні негативні наслідки. Проблеми ці виникли через ріст частки дебіторської заборгованості в активах підприємства (табл.8).

Таблиця 2.8 вказує, що дебіторська заборгованість перебуває на рівні 75-77% всіх оборотних активів. Зрозуміло, що з перетворенням її у грошові кошти для фінансування поточних потреб або ж виконання зобов’язань можуть виникнути певні труднощі, пов’язані з інкасацією. Тому на поліпшення ситуації з дебіторською заборгованістю підприємству необхідно звернути увагу в своїй подальшій фінансовій діяльності.

Таблиця 8

Питома вага складових оборотних активів ТОВ «Адора» за 2003-2005 рр.

 

2003р.

 

2004р.

 

2005р.

 

 

тис. грн

%

тис. грн

%

тис. грн

%

Запаси

0,90

0

4,40

0

0,10

0

Дебіторська заборгованість

14749,00

87

21468,60

76

32169,80

77

Грошові кошти

2289,10

13

6596,70

24

9532,70

23

Всього

17039

100

28069,7

100

41702,6

100

 

Дослідимо фінансову стійкість підприємства. Фінансова стійкість - це визначений стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок чи недостатність джерел засобів для формування запасів і витрат, що визначається у вигляді різниці величини джерел засобів і величини запасів і витрат.

Для характеристики джерел формування запасів і витрат використовується кілька показників, що відбивають різні види джерел:

  1. Наявність власних оборотних коштів;
  2. Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат чи функціонуючий капітал;
  3. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат. У разі відсутності короткострокових позикових засобів даний показник сумарно дорівнює другому.

Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелами формування. Розраховані показники наведено в Таблиці 9.

Таблиця 9

Показники, що характеризують забезпеченість підприємства ТОВ “Адора” оборотними засобами за 2003- 2005 рр[1].

Коефіцієнт

2003р.

2004р.

2005р.

Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів КВ=ВК-НА-ЗАП. , грн.

-10 195,40

-15 644,40

-28 744,50

Абсолютний приріст

 

-5449

-13100,1

Темпи приросту, %

 

53,4

83,7

Надлишок (+) або нестача (-) власних, позикових джерел формування запасів і витрат КП=ВК+ДК+ДФЗ+КК+ПЗДЗ-НА-ЗАП, грн.

-2 283,20

8 504,50

9 012,60

Абсолютний приріст

 

10787,7

508,1

Темпи приросту, %

 

472,5

6,0

Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат, грн КС=ВК+ДК+ДФЗ+КК+ПЗДЗ-НА,тис.грн.

8 559,90

23 455,30

35 629,90

Абсолютний приріст

 

14895,4

12174,6

Темпи приросту, %

 

174,0

51,9

 

Перший показник зменшувався протягом всього досліджуваного періоду. Причому темпи його зменшення є наростаючими. Так нестача власних коштів в 2004 році збільшилася на 53%, а у 2005 році – уже на 87%.

В той же час решта показників збільшувалися протягом 2004 і 2005 років. Проте темпи їх збільшення у 2005 році були суттєво нижчими, ніж в попередньому. Таким чином запаси і витрати повністю формуються за рахунок позикових джерел.

За допомогою цих показників визначається трикомпонентний показник типу фінансової ситуації: 

 

Можливе виділення 4х типів фінансових ситуацій:

1. Абсолютна стійкість фінансового стану. Цей тип ситуації зустрічається вкрай рідко, являє собою крайній тип фінансової стійкості і відповідає наступним умовам: Кв ³0; Кп ³0; Кс ³0; тобто S= {1,1,1};

2.Нормальна стійкість фінансового стану, що гарантує платоспроможність: Кв < 0; Кп ³0; Кс ³0; тобто S={0,1,1};

3.Хиткий фінансовий стан, сполучений з порушенням платоспроможності, але при якій усе-таки зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів скороченням дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів: Кв<0; Кп<0; Кс ³0; тобто S={0,0,1};

4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство на межі банкрутства, оскільки в даній ситуації кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості: Кв < 0; Кп <0; Кс <0; тобто S={0,0,0}.

На досліджуваному підприємстві трикомпонентний показник фінансової стійкості S={0;1;1} у 2003 році що відповідає нормальній стійкості фінансового стану.

Розглянемо показник фінансової стійкості підприємства, який характеризує частку стабільних джерел у загальному фінансуванні капіталу підприємства (табл. 10).

Показник фінансової стійкості проявляє тенденцію до зниження і перебуває значно нижче оптимального рівня, який встановлено 0,85-0,90. Тобто підприємство, здійснює фінансову діяльність, не підтримуючи заданий рівень фінансової стійкості.

Таблиця 10

Динаміка фінансової стійкості ТОВ “Адора” за 2003- 2005 рр.

Показник

2003

2004

2005

Власний капітал, грн.

9958,2

14487,3

16191,1

Пасиви, грн..

24503,7

40234,5

58323,9

Показник фінансової стійкості

0,406

0,36

0,278

Абсолютний приріст

 

-0,046

-0,082

Темпи приросту, %

 

-11,3

-22,8

Показник покриття боргу

0,685

0,563

0,384

Абсолютний приріст

 

-0,122

-0,179

Темпи приросту, %

 

-17,8

-31,8

 

Фактично плановий показник по фінансовій стійкості відсутній. Хоча проведений аналіз багатьох аспектів фінансового стану підприємства вказує на те, що при залученні позикових коштів на поведінку даного показника необхідно звертати особливу увагу.

Показник покриття боргу є також дуже малим (оптимальний рівень 1-2) і вказує на те, що кредитори матимуть значні труднощі, щодо повернення належних їм коштів.

Важливе значення для характеристики фінансової діяльності має порівняння кредиторської та дебіторської заборгованостей. Відповідні дані представлені в табл.11.

 

Таблиця 11

Порівняння кредиторської та дебіторської заборгованості ТОВ „Адора” за 2003-2005 рр.

 

2003р.

2004р.

2005р.

Дебіторська заборгованість, грн.

14749,00

21468,60

32169,80

Кредиторська заборгованість, грн.

6633,3

795

4375,7

Відношення дебіторської до кредиторської заборгованості

2,22

27,005

7,352

Зміна відношення дебіторської до кредиторської заборгованості

 

24,78

-19,653

 

Як видно з вищенаведеної таблиці, дебіторська заборгованість ТОВ „Адора” постійно зростала протягом всього досліджуваного періоду. Кредиторська заборгованість у 2004 році суттєво зменшилася, але в 2005 - знову підвищилася. Через це відношення дебіторської заборгованості до кредиторської значно погіршилося в 2005 році, але підприємство має значний „запас” по даному показнику, який значно перевищує оптимальний рівень.

Таким чином з аналізу фінансового стану підприємства можна окреслити проблему, яка стоїть перед менеджментом підприємства в аспекті фінансової діяльності – зміни структури фінансування підприємства на користь довгострокових джерел, інакше над підприємством нависає загроза втрати фінансової стійкості і банкрутства. Але дане питання тісно пов’язане з ефективністю використання позикових джерел і власного капіталу підприємства.

Висновок

Отже, підсумовуючи проведений аналіз ефективності фінансової діяльності підприємства ТОВ „Адора” можна зробити наступні підсумки.

Фінансова діяльність підприємства проводиться без врахування впливу її результатів на фінансовий стан підприємства. Зокрема існує невідповідність між структурою активів та структурою джерел фінансування. Невідповідність полягає в тому, що основні фонди профінансовані частково з нестабільних джерел. Особливо негативною є те, що частка нестабільних джерел у фінансуванні основного капіталу підприємства росте і на кінець 2005 року склала 12%. Іншим недоліком фінансової діяльності є її „однобока спрямованість”. Проявляється це в тому, що підприємство в основному фінансує свою діяльність за рахунок короткострокового банківського кредитування, при тому, що рентабельність активів нижча ставок комерційних банків. Це призводить до зниження рентабельності власного капіталу за рахунок від’ємного ефекту фінансового лівериджу. Ще один ефект такого спрямування на короткострокові кредити – втрата підприємством швидкої ліквідності.

Суттєвим недоліком у фінансовій діяльності слід вважати невідповідність оборотності активів і позикових ресурсів. Період погашення останніх значно менший за період обороту активів, що зумовлює неефективне використання позикових джерел фінансування, коли одні кредитори надають ресурси, за рахунок яких погашаються інші зобов’язання. Тому першочерговими завданнями фінансової діяльності підприємства є:

  • приведення у відповідність джерел фінансування до структури активів;
  • оптимізація використання кредитних ресурсів.

Саме на вирішення цих задач і має бути орієнтована система фінансового менеджменту підприємства.


Список використаної літератури

1. Абрютина М.С., Грачев А.В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. — М.: ДИС, 1998.

2.      Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Под ред. В.И. Стражева. — Минск: Вышэйш. шк., 2003.

3.      Анализ экономики / Под ред. В.Е. Рыбалкина. — М.: Междунар. отношения, 1999.

4. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ. — М.: ДИС, 1999.

5.      Барнгольц С.Б. Экономический анализ хозяйственной деятельности на современном этапе развития. — М.: Финансы и статистика, 1984.

6.      Бернстпайн Л А. Анализ финансовой отчетности. — М.: Финансы и статистика, 1996.

7.      Грачев А.В. Анализ и управление финансовой устойчивостью предприятия. — М.: Финпресс, 2002.

8.      Економічний аналіз / За ред. М.Г. Чумаченка. — К.: КНЕУ, 2001.

9.      Ермолович ЛЛ. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия / БГЭУ. — Минск, 2001.

10.     Ковалев В.В., Волкова О.Н. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. — М.: Проспект, 2002.

11.     Ковалев В.В. Финансовый анализ: управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности. — М.: Финансы и статистика, 2000.

12.     Коласс Бернар. Управление финансовой деятельностью предприятия. — М.: Финансы: ЮНИТИ, 1997.

13.     Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. — М.: ЮНИТИ, 2002.

14.     Михайлова-Станюта И А. и др. Оценка финансового состояния предприятия. — Минск: Наука і техніка, 1994.

15.     Негашев Е.В. Анализ финансов предприятия в условиях рынка. — М.: Высш. шк., 1997.

16.     Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК: Учеб. для вузов. — 3-е изд. — Минск: Новое знание, 2002.

17.     Теория анализа хозяйственной деятельности: Учеб. для вузов / В.В. Осмоловский, Л.И. Кравченко, Н.А. Русак и др. —Минск: Новое знание, 2001.

18.     Шеремет АД., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. — М.: ИНФРА-М, 1996.



[1] Дані на кінець відповідного року

загрузка...
Top