Зовнішньоекономічна діяльність України

1. Міжнародні транспортні операції

2. Особливості міжнародних контрактів при зустрічній торгівлі

Список використаної літератури.

1. Міжнародні транспортні операції

Під час розгляду питань транспортування вантажів для учасників зовнішньоторгової угоди важливо вияснити основні транспортні й базисні умови поставки, а також питання організації доставки товарів й управління нею.

Економічна ефективність ЗЕД, як уже відзначалося, багато в чому залежить від правильно вибраних транспортних і базисних умов поставки товарів. В контракті купівлі-продажу є спеціальний розділ - транспортні умови поставки. В ньому передбачені обов'язки сторін по відношенню до переміщення товару. В цей розділ, як правило включать: порядок перевезень вантажів, умови і термін завантаження й розвантаження; розмір, порядок оплати й розрахунки провізних платежів; проформу чартеру, вид коносаменту, інші види послуг. В кожному окремому випадку зміст транспортних угод залежить від виду транспорту, характеру товару, типу угоди, базисного місця поставки, а також дії міжнародних договорів, угод, конвенцій, звичаїв країни.

Основу транспортних умов складають базисні умови поставки. Встановлюючи базисні умови поставки в контракті купівлі-продажу, сторони визначають свої обв'язки, в числі яких є питання транспортного переміщення об'єктів контракту, частково такі:

  • хто несе транспортні витрати по доставці товару;
  • хто надає транспортні засоби для перевезення товару;
  • положення вантажу по відношенню до транспортного засобу;
  • хто оформляє митне очищення на вивіз і ввіз;
  • хто здійснює завантаження товару на транспортні засоби і вивантаження з них;
  • де відбувається передача власності на товар від продавця до покупця;
  • коли відбувається перехід ризику з продавця на покупця у випадку загибелі, пошкодження чи псування товару, як розподіляється відповідальність.

В даний час, як уже відзначалося, діє "Інкотермс-2000", в якому подано 13 базисних умов поставки. Мінімальні обв'язки продавця відносно транспорту - це поставка на умовах (франко-завод). За даною умовою продавцю необхідно тільки підготовити товар до відвантаження: упакувати, затарити, за-маркірувати. Всі інші обов'язки по переміщенню товару від місця виробництва до місця споживання лежать на покупцеві.

Максимальні обов'язки по доставці товару приходяться на продавця при поставці на базисних умовах (поставлено без оплати мита) і (поставлено з оплатою мита). Всі інші комерційні терміни передбачають розподіл обов'язків по транспортуванню вантажу між продавцем і покупцем.

При здійсненні доставки товарів від продавця до покупця важливе значення мають питання: як буде організована ця доставка (за якими правилами) і якими договірними документами вона буде оформлена. Розглянемо ці питання за основними видами транспорту.

Морські перевезення. На міжнародні морські перевезення припадає значний об'єм вантажообігу світової зовнішньої торгівлі - біля 60%. Основну частину міжнародних морських вантажопотоків складають масові наливні й навальні вантажі. Це сира нафта, нафтопродукти, залізна руда, кам'яне вугілля, зерно і т.д. З інших виділяються генеральні вантажі; тобто готова промислова продукція, напівфабрикати, продукти. В міжнародному судноплавстві розрізняють дві форми організації руху суден: регулярне ,у вигляді лінійного судноплавання, і нерегулярне, у вигляді трампового судноплавства.

Лінійне судноплавство являє собою таку форму транспортних послуг, яка забезпечує регулярні перевезення за оголошеним розкладом між наперед установленими портами. Вантажний потік лінійного судноплавства складають, в основному, генеральні (тарно-поштучні) вантажі. На лінійних суднах перевозяться невеликі партії вантажів, в основному, це готові вироби і напівфабрикати.

Морське сполучення між певними портами називається лінією. Розрізняють такі типи ліній:

- односторонні - характеризуються тим, що на них працюють судна тільки одної країни чи одної судноплавної компанії;

- двохсторонні, на яких працюють судна двох країн (за узгодженням) або двох судноплавних підприємств;

- конференціальні, на яких працюють судна двох чи більше компаній з одної чи різних країн.

Головне призначення конференційних ліній (конференційних угод) полягає у встановленні однакових тарифів й умов перевезення для всіх учасників перевезень. Згідно до Кодексу проведення лінійних конференцій, який був розроблений в рамках ООН в 1974 році; конференцією вважається група, що складається з двох чи більше перевізників, які надають послуги по міжнародних лінійних перевезеннях у визначеному напрямку.

Головним документом в морських перевезеннях являється коносамент. Це документ, виданий судновласником (капітаном) вантажовідправнику в свідчення прийняття вантажу для перевезення морським шляхом.

Коносамент виконує три основні функції:

1) засвідчує прийняття вантажу для перевезення;

2) являється товаросупроводжуючим документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний;

3) свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, по якому перевізник зобов'язується доставити вантаж проти надання документів. В коносаменті містяться дані про назву судна, його власника, тоннаж судна, назву портів завантаження й розвантаження, суму фрахту і місце його оплати, кількість виданих екземплярів, в тому числі оригіналів, та ін. На полях коносаменту, оскільки він являється розпискою судновласника за товари, міститься їх опис. Підписується коносамент капітаном чи судноплавним агентом.

Коносаменти можуть бути таких видів: іменний (вказує одержувача вантажу), на пред'явника і ордерний (виданий за "наказом відправника" або за "наказом одержувача"). Коносамент поділяється також на прямий, тобто без перевалки, і транзитний, що передбачає перевалки на шляху просування вантажу.

Як правило, виписуються три оригінальних екземпляри і декілька копій коносаменту, але тільки один з оригіналів може бути супроводжуючим документом.

Трампове судноплавство - форма організації судноплавства, в якому судна здійснюють нерегулярні рейси. Вони не мають чіткого розкладу і направляються судновласником туди, де є попит на тоннаж і пропозиції вантажів. Трампове судноплавство займається, як правило, перевезенням окремих видів масових вантажів (ліс, вугілля, руда; зерно, нафта, нафтопродукти, цемент, добрива і т.д.). Хоч при необхідності можуть перевозити генеральні вантажі, упаковані чи не упаковані (обладнання, хімікати, металовироби, автомобілі, вагони, сільгосптехніку та ін.).

Договір на перевезення вантажів в трамповому судноплавстві підписується у формі чартера. Чартер грає головну роль в регулюванні сторін в трамповому судноплавстві. Тут коносамент - документ, що доповнює його. Основними пунктами чартерного договору являються:

  • час і місце підписання чартера;
  • повна назва сторін;
  • назва й опис судна;
  • місцезнаходження судна в момент укладення договору;
  • вид вантажу й спосіб його перевезення;
  • умови завантаження і розвантаження, враховуючи демеридж (штраф за простій судна більше строку) і диспачу (винагорода, виплачена перевізником фрахтователю за більш швидке завантаження в порівнянні зі встановленими нормами);
  • порядок виплати фрахта та ін.

В практиці морського судноплавства широко використовуються типові договори перевезень, що одержали назву проформ-чартерів. На їх основі укладаються чартери на перевезення конкретних товарів в певному напрямку.

В залежності від фахтових угод розрізняють такі види чартера: рейсовий, тайм-чартер, димайс-чартер, бербоут-чартер.

Плата за перевезення вантажу (фрахтувальник - фрахтовнику) трамповим судном складається в залежності від коньюктури ринку на транспортні послуги і встановлюється безпосередньо судновласником.

Залізничні перевезення. Міжнародні залізничні перевезення здійснюють на основі двосторонніх і багатосторонніх міждержавних угод, а також міжнародної залізничної накладної.

Залізнична накладна являється договором перевезення. Вона виконує функції підтвердження прийому вантажу до перевезення, товаросупроводжуючого документа і договору про перевезення.

Значну роль в регулюванні міжнародних залізничних перевезень відіграють міжнародні угоди. Вони ж визначають форму залізничної накладної.

В практиці міжнародної торгівлі широко використовується форма накладної, розроблена Міжнародною конвенцією по перевезеннях вантажів залізницею - МГК, яка з 1984 р. називається КОТІФ - (Угода про міжнародні вантажні перевезення). Учасниками КОТІФ являються 33 держави. Це головним чином країни Європи, а також ряд країн Азії і Північної Африки.

Текст накладної за КОТІФ друкується на стандартних бланках зазвичай на двох мовах. Скріплена штемпелем перевізника, вона супроводжує вантаж, а дублікат залишається у вантажовідправника. До накладної додається товаро супроводжуюча документація: відвантажувальна специфікація, сертифікат якості, пакувальний лист і т.д.

Між колишніми соціалістичними країнами Європи й Азії була укладена багатостороння конвенція про міжнародну залізничну угоду (СМГС). З деякими доповненнями вона використовується і в даний час. Її учасники - країни СНД, колишні соціалістичні країни Азії (Китай, Монголія, Північна Корея, В'єтнам), Болгарія і Польща, Угорщина, Чехія, Словакія, Румунія, які денонсували СМГС, однак готові користуватися її положеннями.

Головне призначення СМГС полягає в тому, що для всіх залізниць - учасниць Угоди вона встановлює єдині перевізні документи. Угода складається з 8 розділів, в яких регулюється весь комплекс питань транспортного процесу: укладання договору перевезення, порядок прийому вантажів до перевезення, накладна, вирахування провізних платежів та ін. СМГС доповнюється рядом тарифів, правил та інструкцій.

Укладання договору міжнародного перевезення вантажів за СМГС оформляється накладною єдиного зразка, що складається з 5 листків. 1. Оригінал накладної - супроводжує вантаж до станції призначення і видається одержувачу разом з 5-м листком,

2. Дорожна відомість - супроводжує вантаж до пункту призначення і залишається в пункті призначення.

3. Дублікат накладної - віддається відправнику після укладення договору перевезення.

4. Лист видачі вантажу - супроводжує відправлення до станції призначення і залишається в цьому пункті.

5. Лист - повідомлення про прибуття вантажу - супроводжує відправлення до станції призначення і видається одержувачу разом з оригіналом накладної і вантажем. Крім того, заповнюється необхідна кількість додаткових екземплярів дорожної відомості (для дороги відправлення, транзитних доріг і митних органів).

Відправник вантажу одночасно з поставкою вантажу до перевезення для кожного відправлення видає станції відправлення накладну і її дублікат.

Вони виконують різні функції. Накладна після наложення штемпелю станції служить доказом укладення договору перевезення і основним перевізним документом. Дублікат накладної служить підтвердженням укладення договору перевезення і розпискою залізниці в прийнятті вантажу до перевезення. Накладну і дублікат заповнює вантажовідправник. Накладна повинна бути заповнена з дотриманням всіх правил СМГС.

Крім названих в Україні діють й інші важливі угоди в галузі міжнародних залізничних перевезень.

Автомобільні перевезення. Основні умови міжнародних автомобільних перевезень регулюються Конвенцією про договір міжнародних перевезень вантажів (КДПВ), укладеній в Женеві в 1956 р., учасником якої був і СРСР.

Договір перевезення оформляється автодорожною накладною. Повна її назва "міжнародна товаротранспортна накладна", проте в оперативній роботі вона відома під назвою накладна ЦМР (СМК).

Її функції такі:

1) договір перевезення;

2) товаросупроводжуючий документ;

3) розписка перевізника.

Автодорожна накладна оформляється в трьох екземплярах. В ній вказуються: дата відвантаження; назва вантажу, що підлягає перевезенню; ім'я й адреса перевізника; назва одержувача;

строк доставки і розмір штрафу за затримку в доставці; вартість перевезення. Накладна підписується перевізником і вантажовідправником. Крім автодорожної накладної з вантажем рухаються товаросупроводжуючі документи, такі як пакувальний лист, відвантажувальні специфікації, сертифікат якості та інші.

Повітряні перевезення. Перевезення вантажів повітряним транспортом оформляються авіавантажною накладною. Вона виконує функції:

1) договору про повітряне перевезення;

2) товаросупроводжуючого документа;

3) розписки аерофлоту в прийомі вантажу;

4) митної декларації.

Авіавантажна накладна виписується вантажовідправником в трьох екземплярах і вручається перевізнику разом з товарами. Перший екземпляр має помітку "для перевізника", підписується вантажовідправником; другий - "для одержувача", підписується вантажовідправником і перевізником і відправляється з товарами;

третій екземпляр з поміткою "для відправника" підписується перевізником і повертається вантажовідправнику після того, як товар прийнято. Крім авіавантажної накладної, з товаром слідують необхідні товаросупроводжуючі документи.

Ключові поняття: транспортне забезпечення, транспортна система, система, процес переміщення товарів, транспортна послуга, корисний ефект, генеральні вантажі, масові вантажі, особливорежимні вантажі, фактор часу, вартість перевезень, транспортні операції, транспортні умови поставки, базисні умови поставки, лінійне судноплавство, трампове судноплавство, лінії сполучень, коносамент, чартер, демередж, диспач, тайм-чартер, бербоут-чартер, КОТИФ, СМГС. КДПВ, накладна ЦМР.

2. Особливості міжнародних контрактів при зустрічній торгівлі

Економічна ситуація, що склалася в Україні, обумовлюється цілою низкою негативних чинників — це передусім неконвертованість гривні, дефіцит валютних коштів, загальна розбалансованість фінансів. За таких умов велике значення для розвитку зовнішньоекономічних зв'язків між країнами має зустрічна торгівля. Операції зустрічної торгівлі — це операції, за яких закупівля продукції супроводжується зворотними поставками товарів з метою досягнення експортно-імпортного балансу.

Як свідчить світова практика, зустрічна торгівля, тобто пов'язування продажу з купівлею і навпаки, не обмежується лише сферою міжнародної торгівлі. Вона використовується і в угодах внутрішньої торгівлі, особливо в період значного дефіциту фінансових коштів на ринку або коли загострюється проблема неплатежів.

Основним елементом зовнішньоторговельної операції є угода, предметом якої може бути купівля-продаж (постачання) товару, виконання підрядних робіт, оренда, міна, відряджання фахівців, підготовка кадрів і ін.

На етапах підготовки, підписання і виконання контрактів контрагенти укладаються значне число допоміжних договорів з консультаційними фірмами,рекламними агентствами, комерційними посередниками, транспортно-експедиторськими й іншими фірмами, а також здійснюють необхідні операції з митними й іншими організаціями, що регулюють зовнішньоекономічні зв'язки. У зв'язку з укладанням і виконанням одного основного контракту експортери й імпортери укладають більш десятка додаткових договорів.

Зовнішньоторговельна практика виробила структуру й основні змістовні елементи контракту купівлі-продажу. (торговий контракт:)

1. Контракт починається з визначення сторін, тобто з назви фірм або організацій, що є контрагентами.

2. Предмет контракту визначає вид договору і короткий опис товару.

3. Базисні умови постачань визначають поділ між продавцем і покупцем обов'язків, зв'язаних зі здійсненням постачань товарів.

4. Терміни постачання.

5. Кількість товару (у метричних одиницях, штуках, комплектах).

6. Ціна і загальна сума контракту.

7. Умови платежів.

8. Упакування і маркірування.

9. Якість товару.

10. Страхування.

11. Обставини нездоланної сили.

12. Санкції.

13. Арбітражні і судові розгляди.

14. Інші умови контрактів.

По контрактах підряду одна сторона (підрядчик) зобов'язується передати іншій стороні (замовнику) товар і виконати певний комплекс робіт відповідно до індивідуальних вимог замовника. У них передбачається повна відповідальність підрядчика, включаючи здачу виконаної роботи замовнику,фіксуються поетапні терміни виконання робіт, право контролю ходу робіт збоку замовника, можливість застосування змінних цін з урахуванням зміни цінна сировину, матеріали і ставок заробітної плати.

Контрактом на оренду оформляються відносини майнового наймання, при якому орендодавець однієї країни передає орендарю іншої країни майно в тимчасове користування за погоджену плату. У міжнародній торгівлі застосовуються короткострокова оренда - рентинг (транспортні засоби,туристичні й інші товари короткострокового користування); середньострокова

- хайринг (транспортні засоби, дорожньо-будівельні і сільськогосподарські машини, різне устаткування); довгострокова - лізинг (конторське, будівельно-монтажне і технологічне устаткування).

У контракті при зустрічній торгівлі основні і зустрічні зобов'язання фіксуються в одному документі. Бартерні контракти передбачають безвалютний,але оцінений обмін товарів (для забезпечення еквівалентного обміну).

Контракти з зустрічними закупівлями фіксують зобов'язання продавця закупити у покупця приналежний йому інший товар у рахунок частини вартості імпортованого товару.

Контракти на переробку давальницької сировини передбачають постачання сировини в кількостях, що забезпечують одержання запланованих обсягів продукту його переробки, а також покриваючі витрати на його переробку і транспортування.

Контракти з комплекцією закуповуваного устаткування передбачають комплектацію закуповуваного устаткування вузлами, деталями і частинами вітчизняного виробництва.

Поряд з контрактами договірні відносини контрагентів міжнародних економічних зв'язків у ряді випадків оформляються у вигляді угод.

Розрізняють два види угод у зовнішньоекономічній діяльності: ліцензійна угода й агентська угода.

Під ліцензійною угодою розуміється передача права на використання запатентованої промислової власності (винаходу, наукові відкриття,промислові зразки - складова частина інтелектуальної власності) і/або “ноу-хау” і взаємозалежних з ними науково-технічних і інших знань покупцю-ліцензіатові продавцем-ліцензіаром за певну винагороду.

Існує три основних види ліцензійних угод: договір простої ліцензії,договір виняткової ліцензії, договір повної ліцензії.

За договором простої ліцензії ліцензіар дозволяє ліцензіатові на певних умовах використовувати предмет ліцензії, залишаючи за собою правовидачі аналогічних ліцензій іншим особам.

За договором виняткової ліцензії ліцензіар надає ліцензіатові виключне право на використання винаходу чи секрету виробництва в межах,обговорених в угоді, і ліцензіар уже не може надавати аналогічні за умовами ліцензії іншим особам (фірмам). Це, однак, не позбавляє ліцензіара права на самостійне використання предмета ліцензії, а також на видачу ліцензії іншим особам (фірмам) на умовах, що не суперечать умовам першої угоди (найчастіше обмежуючі умови відносяться до території використання ліцензії).

У бартерних контрактах обов'язково обумовлюються:

1. Предмет контракту.

2. Оцінка вартості товару.

3. Облік виконання зобов'язань.

4. Упаковка і маркування.

5. Повідомлення про відвантаження.

6. Відповідальність сторін.

7. Претензії.

8. Застосовуване право при вирішенні спорів.

9. Інші положення.

Текст починається зі слова контракт, а потім іде N і літера Б, що дає можливість визначити вид контракту, місце і дату підписання угоди, визначення контрагентів із зазначенням країни і міста, назви підприємств і фірм.

На відміну від інших контрактів у бартерних контрактах сторони виступають під назвами «Підприємство», «Фірма» і под. Оцінка вартості постачальних товарів здійснюється з метою збалансованості взаємних поставок, контролю за виконанням взаємних зобов'язань і можливого врегулювання питань щодо претензій. У цьому пункті зазначаються умови поставки згідно з Інко-термс-90. Термін розрахунків за бартерними контрактами не має перевищувати трьох місяців.

У пункті «Упаковка і маркування» обумовлюється упаковка відповідно до характеру товару, яка має забезпечувати його збереження під час транспортування. Особливі умови упакування зазначаються у додатках 1 і 2. Обов'язковою умовою є те, що в кожне вантажне місце має бути вкладено пакувальний лист із зазначенням переліку упакованих предметів, кількість, номер місця, маса брутто і нетто, назви сторін за даним контрактом.

Пунктом «Повідомлення про відвантаження» сторони зобов’язують себе повідомляти дату і час відвантаження товару, які засвідчуються обумовленими сторонами документами.

Пункт «Відповідальність сторін, звільнення від відповідальності» передбачає умови, за яких контрагенти мають право вимагати відшкодування за порушення відповідних умов контракту.

За бартерним контрактом сторони мають право пред'являти претензії з обов'язковим додатком документів, що обґрунтовують ці претензії. Контракт обумовлює, що спори і розбіжності вирішуються шляхом переговорів між контрагентами. Лише у виняткових випадках сторони звертаються в арбітраж. Цей пункт контракту передбачає, що коли виникають спори, не передбачені контрактом, у відносинах сторін, вони підлягають загальним нормам цивільного законодавства України.

У пункті «Інші положення» обумовлюється, що сторони не мають права передавати свої повноваження третім особам, усі зміни мають бути підписані уповноваженими на те особами, контракт набуває чинності з дати його підписання.

Список використаної літератури

1. Гребельник О. Основи зовнішньоекономічної діяльності : Підручник/ М-во освіти і науки України, Київський нац. торговельно-економічний ун-т. -К.: Центр навчальної літератури, 2004. -382 с.

2. Загородній А. Зовнішньоекономічна діяльність : Термінологічний словник/ Анатолій Загородній, Геннадій Вознюк,. -К.: Кондор, 2007. -166 с.

3. Зовнішньоекономічна діяльність : Зб. нормативних актів/ Фірма "Торговий Дім" . -К., 1992. -61 с.

4. Кадуріна Л. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності : Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ Людмила Кадуріна,; М-во освіти і науки України, Донбаська державна машинобудівна академія. -К.: Слово, 2003. -286 с.

5. Кириченко О. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності : Навч. посібник/ Олександр Кириченко,. -3-тє вид. перероб. і доп.. -К.: Знання-Прес, 2002. -382 с.

6. Покровская В. Организация и регулирование внешнеэкономической деятельности : Учебник для вузов/ Валентина Покровская,; Ред. И.К.Безумнова. -М.: Юрист, 2000. -456 с.

7. Прокушев Е.Ф. Внешнеэкономическая деятельность : Учебно-практическое пособие/ Е. Прокушев,. -М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. -207 с.

8. Рум’янцев А. П. Зовнішньоекономічна діяльність : Навчальний посібник/ А. П. Рум’янцев, Н. С. Рум’янцева; М-во освіти і науки України. -К.: Центр навчальної літератури, 2004. -375 с.

9. Управління зовнішньоекономічною діяльністю : Навч. посібник для студ. вуз./ Під заг. ред. А.І. Кредісова; Пер. з рос. Н. Кіт, К. Серажим. -К.: ВІРА-Р, 1998. -447 с.

загрузка...
Top