Товарознавство

1. Зміст предмету товарознавство.

2. Правила приймання товару за кількістю.

3. Товарознавство як продовольча група.

Список використаної літератури.


1. Зміст предмету товарознавство

Термін «товарознавство» складається з двох слів: «товар» і «знання». Останнє слово відбулося від санскритського уесіа, що означає «знання». Отже, товарознавство - це знання про товари.

Ці знання необхідні як технологам підприємств-виготівникив, товарознавцям промислових, сільськогосподарських і торгових організацій, експертам, комерсантам, економістам, бухгалтерам, менеджерам, так і покупцям. Останні отримують знання про товар з допомогою засобів інформації - маркування, реклами, статей, книг і т. д., тому дуже важливо, щоб засоби масової інформації, як основне джерело використовували товарознавчі знання про товар.

Предметом товарознавства є споживні вартості товарів. Тільки споживна вартість робить продукцію товаром, оскільки володіє здатністю задовольняти конкретні потреби людини. Якщо споживна вартість товару не відповідає реальним запитам споживачів, то він не буде затребуваний, а отже, не буде використаний за призначенням в його сфері застосування.

Мета товарознавства - вивчення основоположних характеристик товару, складових його споживну вартість, а також їх змін на всіх етапах рухи товару.

До завдань товарознавства як науки і учбової дисципліни відносяться:

чітке визначення основоположних характеристик, складових споживної вартості;

встановлення принципів і методів товарознавства, що обумовлюють його наукові основи; систематизація безлічі товарів шляхом раціонального застосування методів класифікації і кодування; вивчення властивостей і показників асортименту для аналізу асортиментної політики промислової або торгової організацій; управління асортиментом організацій.

З кінця XIX ст. поступово товарознавство поповнюється описом виробництва, різних способів аналізу складу і визначення властивостей товарів. Паралельно з товарознавством розвивалося і сортознавство, завданням якого було вивчення сортів товарів, які реалізовувались на ринку без будь-якого аналізу їх властивостей, виникнення та вивчення виробничих процесів.

З часом починається розподіл товарознавства за галузями, відповідно до груп товарів, що вплинуло на професію товарознавців. Так з'явились фахівці з певних груп товарів (товарознавець продовольчих товарів, товарознавець непродовольчих товарів), були розроблені державні стандарти і технічні умови визначення якості товарів.

Пізніше утвердилось більш глибоке вивчення властивостей товару, яке передбачало дослідження всіх його властивостей шляхом застосування наукових лабораторних методів його вивчення. Ці два напрямки в діяльності товарознавців притаманні і сучасному етапові. Подальший розвиток професії товарознавця відбувався шляхом впровадження в практичну діяльність наукових методів вивчення товарів, які б створювали можливості для точного визначення рівня якості товарів цифровими величинами, а також давали б можливість проникати у внутрішню структуру речовини товару, визначати його склад, опір не тільки механічним впливам, але й хімічним реактивам.

Величезне значення для товарознавця має і набуття практичних прийомів визначення якості товарів без застосування лабораторних досліджень.

Сучасний товарознавець повинен не тільки досконало володіти методами оцінки якості товарів, але й знати сучасні методи та прийоми маркетингу і менеджменту, бути добре обізнаним з усіма прогресивними формами організації торгівлі, тенденціями розвитку галузей, які виробляють товари, а також бути ознайомленим з їх кращими зразками із розвинутих країн світу.

Товарознавець організовує раціональне постачання товарів торговим організаціям, планує транзитне завезення товарів у роздрібну мережу, вивчає постачальників товарів і обирає найбільш раціональні форми господарських та комерційних зв'язків з ними. До функціональних обов'язків товарознавця входить також організація вивчення та аналіз динаміки попиту населення на товари, ведення обліку товарних фондів та контроль за виконанням постачальниками договірних зобов'язань.

Трудова діяльність товарознавця передбачає виконання таких операцій як відбір зразків товарів для визначення їх якості, здійснення лабораторних досліджень, складання документів і т.п., де не використовуються машини і механізми, інші засоби механізації праці. Тому праця товарознавця відноситься до ручної.

Професія характеризується як аналітична, відрізняється комунікабельністю, неритмічністю виконання.

Предметами праці товарознавця є різні товари, призначені для оптової та роздрібної торгівлі, постанови, розпорядження керівних органів, методичні документи, стандарти.


2. Правила приймання товару за кількістю

Приймання продукції або товарів - один з найвідповідальніших моментів. Щось не врахував, щось не додивився, і результат може бути дуже неприємний. Для того, щоб не мати неприємностей потрібно бути не тільки уважним, але й знати свої права, обов’язки і діяти в точно визначеному порядку.

Порядок приймання товарів за кількістю регламентується Інструкцією №П-6 1 , а за якістю Інструкцією №П-7 2 . Дані інструкції застосовуються у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними або Особливими умовами постачання чи іншими обов’язковими правилами не встановлений інший порядок приймання товарів народного споживання за кількістю і якістю.


3. Товарознавство як продовольча група

Сертифікат відповідності вимогам стандартів і безпеки харчових продуктів видають акредитовані органи сертифікації, що діють в обласних центрах і великих містах України.

Кожна партія харчових продуктів, що надходить від виробника, повинна супроводжуватись посвідченням про якість, сертифікатом відповідності державній системі сертифікації або його копією, завіреною постачальником, на товар, котрий підлягає обов'язковій сертифікації, або ж зазначений у товаросупровідній документації певним регістраційним номером.

Сертифікація передбачає перевірку відповідності харчової продукції встановленим стандартам і контроль за дотриманням технологій її виготовлення.

Харчові продукти, які супроводжуються сертифікатом, вважаються проконтрольованими і відповідають вимогам стандартів і безпеки.

Держстандартом України досягнуто домовленості з деякими країнами ближнього і далекого зарубіжжя про визнання сертифікатів, що видані в системі сертифікації України.

Україна бере участь в роботі Міжнародних нарад з питань стандартизації, метрології і сертифікації товарів.

Відповідно до Міжнародних договорів в республіці застосовують міждержавні стандарти.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46—93 "Про стандартизацію і сертифікацію" нормативні документи зі стандартизації розподіляють за такими категоріями: державні стандарти України — ДСТУ; галузеві стандарти України — ГСТУ; стандарти науково-технічні та інженерних товариств і спілок України — СТТУ; стандарти підприємств — СТП; технічні умови України — ТУУ.

Стандарти колишнього СРСР(ГОСТ) тареспубліканські стандарти колишньої УРСР (РСТ) застосовують як державні стандарти України (ДСТУ).

Галузеві стандарти України (ГСТУ) розробляють на продукцію за відсутності державних стандартів України (ДСТУ) чи у разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів.

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України (СТТУ) встановлюють у разі необхідності поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях чи сферах професійних інтересів.

Стандарти підприємств (СТП) розробляють на продукцію, що використовується лише на конкретному підприємстві. СТП не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних і галузевих стандартів.

Технічні умови України (ТУУ) містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготовлювачем) і споживачем (замовником) продукції.

Державні, галузеві стандарти України та стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України, а також зміни до них підлягають державній реєстрації у Держстандарті України, а технічні умови України в його територіальних органах—обласних центрах стандартизації і метрології (ЦСМ).

Державним стандартам присвоюють позначення, яке складається з індексу державного стандарту (ДСТ), скороченої назви держави (У), реєстраційного номера і двох останніх цифр року затвердження або перегляду стандарту.

Назва технічних умов складається з індексу документа (ТУ), скороченої назви держави (У), коду підприємства (організації) — власника оригіналу (ТУ) із ОКПО (вісім знаків), реєстраційного номера, двох останніх цифр року затвердження, наприклад: ТУУ 12345813.001-93.

Підприємства і організації, які здійснюють на території України роздрібний продаж продовольчих товарів, зобов'язані дотримуватись встановлених правил діяльності і не порушувати прав споживачів.

Продаж продовольчих товарів здійснюють різні торговельні підприємства: спеціалізовані, з універсальним асортиментом продовольчих товарів, відділи (секції) підприємств непродовольчих товарів, палатки, кіоски, торговельні автомати, автолавки, автопричепи, візки, бочки, цистерни тощо, існує також доставка продовольчих товарів на замовлення.

Стан торговельних підприємств для роздрібного продажу продовольчих товарів повинен відповідати санітарно-гігієнічним, технологічним та протипожежним нормам, які встановлені для приймання, зберігання та реалізації харчових продуктів.

Торговельно-технологічне обладнання для роздрібного продажу продовольчих товарів, повинне забезпечувати збереження їх якості і товарного вигляду протягом усього терміну реалізації.

Забороняється приймати, зберігати та продавати продовольчі товари, що швидко псуються, без використання холодильного обладнання.

Транспортні засоби для перевезення харчових продуктів повинні мати санітарний паспорт, бути чистими, в справному стані, із спеціальним покриттям кузова, що легко миється.

Працівники, які здійснюють транспортування, зберігання і продаж продуктів харчування, підлягають обов'язковому медичному огляду. Кожний працівник зобов'язаний мати особисту медичну книжку. Працівники, які своєчасно не пройшли медичне обстеження, до роботи не допускаються. Працівники забезпечуються форменним або іншим одягом, що відповідає санітарним вимогам.

Торговельні підприємства повинні мати санітарні правила, зареєстрований санітарний журнал і санітарні книжки працівників, а також книгу відгуків та пропозицій.

Продовольчі товари в роздрібній торговельній мережі супроводжуються відповідними документами, такими як: товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, прибутково-видаткові накладні, посвідчення про якість, сертифікат відповідності державній системі сертифікації або його копія завірена постачальником, або ж зазначений у товаросупровідній документації його реєстраційний номер, сертифікат безпеки.

Покупцям надається інформація в наочній та інших формах про наявний асортимент та виробників товарів, час їх надходження в продаж, харчову цінність, особливості зберігання, приготування і вживання, а також про надання можливих послуг.

Якість, упаковка, маркування, транспортування, умови, строки зберігання продовольчих товарів, що знаходяться в роздрібній торговельній мережі, повинні відповідати чинним стандартам та технічним умовам.

Особливого підходу вимагають продовольчі товари, що швидко і надто швидко псуються. Правила приймання, умови і строки зберігання цих товарів викладені в "Правилах продажу продовольчих товарів", затверджених наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України № 237 від 28 грудня 1994 p.

Якщо споживач придбав продовольчі товари неналежної якості, продавець зобов'язаний замінити їх на якісні товари або повернути споживачеві сплачені ним гроші.


Список використаної літератури

1. Ващенко В. Основи товарознавства продовольчих товарів: Опорний конспект лекцій/ Валентина Ващенко, Наталія Ясинська; Ред. В.Д. Римаренко; М-во освіти і науки України, Київ. нац. торг.-екон. ун-т. - К., 2002. - 131 с.

2. Вербій В. Основи товарознавства продовольчих товарів: Опорний конспект лекцій / В.П. Вербій,; Мін-во освіти і науки України, Київський нац. торговельно-економічний ун-т. - Б.м., 2001. - 132 с.

3. Жук Ю. Теоретичні основи товарознавства: Навч. посіб. для студ. кооп. вищих навч. закладів / Укоопспілка; Навчально- методичний центр "Укоопосвіта". — К., 2000. — 336с.

4. Маркетинг для магістрів / Національна академія управління ; ред. М. М. Єрмошенко, С. А. Єрохіна. - К.: Національна академія управління. – 2007. - Т. 1. - 2007. - 603 с.

5. Оснач О. Товарознавство: Промислове обладнання, прилади, інструменти/ Ольга Оснач; М-во освіти і науки України, Одеський державний економічний університет. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 303 с.

6. Сирохман І. Товарознавство продовольчих товарів: Підручник для студ. вищ. навч. заклад./ І.В.Сирохман, І.М.Задорожний, П.Х.Пономарьов. - К.: Лібра, 2000. - 366 с.

7. Сучасні проблеми товарознавства: Збірник наукових праць/ М-во освіти і науки України; Ред.: Н.Я. Орлова, Г.Б. Рудавська, Н.К. Кисляк. - К., 2002. - 243 с.

8. Теоретичні основи товарознавства: Розділи "Споживчі властивості товарів", "Якість товарів": Опорний конспект лекцій/ Укл. Надія Кирилівна Кисляк,. - К., 2001. - 135 с.

загрузка...
Top