Практичні рекомендації щодо випуску корпоративної облігації для суб´єктів різних галузей економіки України

Вступ.

1. Етапи розвитку ринку облігацій в Україні.

2. Дослідження світової практики випуску корпоративних облігацій.

3. Особливості випуску корпоративної облігації для суб'єктів різних галузей економіки України.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Проблематиці ринку корпоративних облігацій та його ролі у забезпеченні фінансовими ресурсами підприємств реального сектору економіки і присвячено досить багато праць зарубіжних та вітчизняних авторів, таких як Р. Брейлі, Р. Уілсон, У. Шарп, М. Алексеев, Я. Міркін, О. Мен-друл, О. Мозговий, В. Оскольський, О. Охріменко, В. Шапран та ін.

Дослідження представлених в економічній літературі публікацій, присвячених проблемам формування та розвитку в Україні такого сегменту фінансового ринку, як ринок облігацій підприємств, засвідчили, що невирішеними та малодослідженими залишаються процеси системної трансформації ринку корпоративних облігацій в Україні, що відбуваються протягом двох останніх років; малодослідженою залишається зміна ролі, яку починає відігравати ринок облігацій; не виявлені ті ключові фактори і чинники, які призводять до кардинальних перетворень на ринку облігацій підприємств.

Відповідно до виявлених невирішених та недостатньо досліджених питань щодо процесів формування і розвитку українського ринку корпоративних облігацій, визначені такі завдання дослідження:

— проведення історичного аналізу становлення ринку корпоративних облігацій в Україні;

— виявлення останніх тенденцій розвитку ринку облігацій підприємств в Україні на основі аналізу динаміки та структури ринку;

— ідентифікація ключових факторів, які впливають на розвиток ринку корпоративних облігацій в Україні та обумовлюють процеси його модифікації та трансформації.


1. Етапи розвитку ринку облігацій в Україні

Значні потреби українського корпоративного сектору в інвестиційних ресурсах для забезпечення потреб власного розвитку актуалізують такий напрямок дослідження, як формування ефективно працюючого ринку корпоративних облігацій в Україні, який покликаний стати механізмом залучення інвестиційних ресурсів у реальний сектор економіки України. Слід зазначити, що першим кроком у процесі цього дослідження має стати визначення ключових етапів становлення та розвитку ринку корпоративних облігацій в Україні, виявлення структуротвірних факторів на цьому ринку, мотивів та моделей діяльності ключових суб'єктів ринку, діагностика закономірностей та тенденцій розвитку ринку корпоративних облігацій.

На підставі дослідження основних показників ринку корпоративних облігацій в Україні протягом 1991—2006 років ми можемо виділити чотири ключові етапи в розвитку ринку корпоративних облігацій в Україні (табл. 1).

1-й етап (1991 —1996 pp.) — етап формування нормативно-правових та інфраструктурних передумов становлення ринку корпоративних облігацій. Цей етап у розвитку ринку корпоративних облігацій характеризується прийняттям ключових нормативно-правових актів у сфері регулювання фондового ринку — Закону "Про цінні папери та фондову біржу" в червні 1991 p., Положення "Про порядок випуску облігацій та інформації про їх випуск" у 1996 р. Також тоді була розпочата масова приватизація колишніх державних підприємств та їх перетворення на акціонерні товариства1.

2-й етап (1996—2000 pp.) — етап фактичного зародження та становлення організованого ринку облігацій. Упродовж цього періоду відбувалося формування ринку, однак його розвиток був досить повільним. Низький рівень розвитку ринку корпоративних облігацій та їх незначна частка у структурі фондового ринку протягом 1996—2000 pp. обумовлена низкою об'єктивних та суб'єктивних чинників:

1) ключовою перешкодою на шляху розвитку ринку корпоративних облігацій була норма Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з якою кошти, отримані від розміщення облігацій, зараховувались до складу валових доходів підприємства і підлягали оподаткуванню за ставкою 30 %;

2) деструктивний вплив на ринок корпоративних облігацій в Україні чинила фінансова нестабільність в країні, а також практично відсутній попит на цей вид цінних паперів, який інвестори не розглядали як достатньо надійний, а тому віддавали перевагу роботі із ОВДП;

3) не сприяла розвитку ринку корпоративних облігацій невпорядкованість ринку, відсутність стандартів облігаційних займів та класів (типів) корпоративних облігацій[7, c. 115-117].

3-й етап (2001—2005 pp.) — активне формування "закритого" ринку облігацій для вузького кола емітентів. Початок 2001 р. став певним рубежем у розвитку українського ринку корпоративних облігацій. їх емісії стали більш масовими. Поштовх для розвитку ринку облігацій підприємств реального сектору економіки в 2001 р. дали такі фактори:

• макроекономічна стабільність у країні: сталі тенденції щодо збільшення ВВП, обсягів промислового виробництва, суттєве зниження темпів інфляції, що в кінцевому рахунку знизило рівень ризиків інвестування в корпоративні облігації для інвесторів та збільшило привабливість цього фінансового інструменту, зробивши корпоративні облігації більш конкурентоспроможними порівняно з банківськими кредитами;

• важливий чинник активізації емісії корпоративних облігацій (з боку емітентів) — брак вільних фінансових інструментів на українському фінансовому ринку, що були представлені переважно кредитами банків.

Отже, на тлі дії двох названих факторів відбувалась активізація ринку корпоративних облігацій в Україні, цей інструмент поступово набував 141 привабливості як для емітентів, так і для інвесторів. Таким чином можемо сказати, що 2001 р. став першим роком активного розвитку ринку корпоративних облігацій. Що стосується подальшої динаміки цього ринку, то у 2002 р. обсяги їх емісії зросли у шість разі, що було обумовлено дією таких факторів:

1) український корпоративний сектор почав розглядати облігації як х додатковий інструмент залучення боргового капіталу на оснащення та ш переозброєння виробництва;

2) відчутно активізувалася посередницька діяльності комерційних банків на ринку облігацій. Починаючи із 2002 р. банки почали розглядати роботу із облігаціями як важливий бізнес-напрямок, який приносить значні комісійні доходи;

3) за такими параметрами, як терміни розміщення та відсоткова ставка корпоративні облігації виявилися більш привабливим інструментом для інвесторів, ніж державні облігації[12, c. 37-38].

Динаміка загального обсягу випуску корпоративних облігацій в Україні протягом 2001—2006 pp. представлена на рис. 1. Як видно з рисунка, динамічний розвиток ринку корпоративних облігацій в Україні спостерігається починаючи з 2002 p., коли було зареєстровано їх випуск на загальну суму 4,2 млрд грн.

4-й етап розвитку ринку корпоративних облігацій (із 2006 р.) — етап становлення масового ринку корпоративних облігацій. Протягом 2006 р. спостерігалось найбільш бурхливе зростання обсягів емісії корпоративних облігацій: якщо за 2005 р. було емітовано облігацій підприємств на суму в 12,7 млрд грн, то протягом 2006 р. зареєстровано обсягів емісії корпоративних облігацій на загальну суму в 22,07 млрд грн, тобто тільки за 2006 р. приріст первинного ринку корпоративних облігацій склав 9,37 млрд грн, або 73,7 % до попереднього року.

Таким чином, можемо зробити висновок, що останніми роками в Україні активно формується відкритий та конкурентний ринок корпоративних облігацій, який дає змогу на конкурентній основі емітентам та інвесторам ефективно залучити та відповідно розміщувати кошти [10, c. 22-23].

2. Дослідження світової практики випуску корпоративних облігацій

Дослідження світової практики формування та розвитку ринку корпоративних облігацій підприємств реального сектору економіки свідчить, що для того, щоб ринок був ефективним та висококонкурентним, він має містити значну кількість боргових цінних паперів інвестиційно привабливих емітентів (принаймні, не менше 100 емітентів) і ступінь контролю над ринком з боку окремих емітентів має бути зведений до мінімуму.

Поступово ринок корпоративних облігацій рухається від висококонцентрованого ринку, зосередженого серед обмеженого кола емітентів, до розвиненого та конкурентного фінансового ринку, на якому емісії облігацій найбільш крупних компаній вже не мають такого значного впливу на ринок, а навпаки — починає формуватись певне конкурентне середовище, яке все більшою мірою починають визначати середні та крупні компанії реального сектору економіки, для яких корпоративні облігації стають усе більш важливим джерелом залучення боргового фінансування. Таким чином, можна стверджувати, що нині Україна знаходиться на початковому етапі формування масового ринку корпоративних облігацій, який повинен стати важливим механізмом залучення коштів для середніх та крупних підприємств реального сектору економіки.

Великою мірою інвестиційна привабливість світового ринку облігацій була зумовлена змінами, які відбуваються на цьому сегменті ринку. Зокрема спостерігається зміна структури світового ринку облігацій, яка засвідчує зростання ролі ринку корпоративних облігацій з-поміж інших видів облігацій. Облігації стають основним інструментом інвестиційної політики корпорацій. Ці процеси на світовому фондовому ринку мають перманентний характер, що випливає зі структури ринку корпоративних облігацій. Збільшення обсягів емісій корпоративних облігацій створює сприятливі умови для розвитку економіки країни і стимулює інвестиційне середовище у сферах бізнесу[6, c. 42].

Як зазначають деякі автори, в сучасних умовах концентрації кредитного ринку та збільшення конкуренції на інвестиційному ринку випуск облігацій є корпоративною перевагою підприємств в умовах економічної конкуренції. За рахунок облігацій корпорації мають можливість розв'язувати проблеми довгострокового інвестування при оптимізації витрат з обслуговування такого виду боргу. При цьому досягають необхідної концентрації інвестицій на пріоритетних напрямках розвитку галузей економіки. Ринок корпоративних облігацій забезпечує необхідний ресурсний потенціал економіки країни.

Український ринок корпоративних облігацій перебуває під впливом тенденцій світового фондового ринку. Інвестиційна привабливість корпоративних облігацій є стимулятором для випуску нових облігацій українськими емітентами. Популярність облігацій як альтернативного інструменту боргового ринку зростає серед українських підприємців. В умовах зростання економіки зростають і потреби підприємців у нових джерелах інвестування їх, проектів. Водночас процес становлення українського ринку облігацій має свої властивості, притаманні саме нашому фондовому ринку. Це риси як позитивного, так і негативного характеру.

За даними ДКЦПФР України, починаючи з 2001 року, різко збільшилась кількість облігацій, які випускаються корпораціями. На цю обставину вплинули як чинники юридичного характеру — зміна у податковому законодавстві, так і чинники економічного характеру — стабілізація економіки України після кризи 1998 року. Для інвестиційного ринку корпоративні облігації виявились придатним інструментом, який задовольнив нові інвестиційні можливості, що сформувалися після кризи 1998 року.

Наступні 2002-2004 роки фактично зафіксували кількаразове зростання обсягів емісій корпоративних облігацій порівняно з попередніми періодами. При цьому маємо цікаву тенденцію, що стосується загальних обсягів емісії корпоративних облігацій за період 2002—2004 років. Сягнувши обсягів емісії корпоративних облігацій близько 4,3 млрд. грн. у 2002 році, ринок корпоративних облігацій почав частково зменшуватися, і за 2004 рік сума загальної емісії корпоративних облігацій становила близько 4 млрд. грн. Зважаючи на тенденцію, що спостерігалася упродовж 2002—2004 років, на нашу думку, можна зробити висновок, що для сучасного ринку корпоративних облігацій річний обсяг емісії облігацій у розмірі 4 млрд. грн. є оптимумом, що відображає загальну тенденцію розвитку інвестиційного ринку України в цілому. Цей оптимум сформувався насамперед під впливом загального розвитку ринку економіки в цілому та динаміки розвитку інвестиційного ринку за останні три роки. Водночас зауважимо, що, на наш погляд, збільшення обсягів реєстрації емісій нових корпоративних облігацій перебуває під впливом розвитку товарного ринку та збільшення інвестиційних сподівань інвесторів. Інфляційні сподівання, гальмування темпів розвитку ВВП, різка ревальвація гривні — усе це негативно впливає на інвестиційну привабливість облігацій. Потенційні інвестори облігацій втрачають інтерес до облігацій як об'єкта інвестування. Облігація — фінансовий інструмент, який великою мірою залежить від фінансового стану економіки країни. Отож погіршення фінансового стану України або сподівання на погіршення може призвести до зниження обсягів нових випусків корпоративних облігацій[5, c. 26-28].

3. Особливості випуску корпоративної облігації для суб'єктів різних галузей економіки України

Класифікація емітентів корпоративних облігацій за суб'єктами господарювання розкриває процеси інвестиційних пріоритетів та змін інвестиційних цілей. Аналіз структури емітентів облігацій за суб'єктами господарювання упродовж 1996—2000 років дає підстави зробити висновок, що в той період головними емітентами облігацій були державні підприємства. За цей період найбільша частина корпоративних облігацій була випущена державними підприємствами, тоді як приватні підприємства виявили пасивність щодо випуску таких цінних паперів. На нашу думку, подібна ситуація відображає тогочасне ставлення до корпоративних облігацій як складного механізму залучення коштів. Крім того, відсутність досвіду випуску корпоративних облігацій, а також недоліки податкового законодавства стали чинниками стримування, які негативно впливали на емісії корпоративних облігацій приватними підприємствами.

Починаючи з 2001 року, ставлення приватних емітентів до корпоративних облігацій почало змінюватися, що знайшло своє відображення у структурі суб'єктів господарювання серед емітентів корпоративних облігацій. Почали збільшуватися обсяги корпоративних облігацій, емітованих приватними підприємствами. Збільшуються обсяги корпоративних облігацій, емітованих банками, починають випускати облігації і страхові компанії. Фінансові структури, такі як банки та страхові компанії, стають активними учасниками ринку корпоративних облігацій. Випуски корпоративних облігацій комерційними банками упродовж 2001—2004 років були зумовлені розширенням методів залучення банками нових фінансових ресурсів. Використання традиційних депозитів для залучення грошових ресурсів уже не задовольняло банки й випуск корпоративних облігацій банками розглядався як альтернатива депозитам. На відміну від депозитів, корпоративні облігації дають можливість за триваліший термін залучити кошти, крім того, рівень дохідності за облігаціями не може змінюватися і найістотніша перевага облігацій над депозитами — це чинник ліквідності фінансового інструменту, як депозит [2, c. 96].

Найактивнішим для комерційних банків за обсягами випуску корпоративних облігацій виявився 2003 рік, коли банки емітували корпоративних облігацій на суму майже 330 млн. грн. У подальшому активність банків на ринку корпоративних облігацій почала зменшуватися. У 2004 році загальні обсяги емісії корпоративних облігацій, емітованих банками, скоротилися до 118 млн. грн. Важливо вказати чим зумовлене зменшення випуску корпоративних облігацій комерційними банками у 2004 році. Аналогічна ситуація спостерігається і щодо випуску корпоративних облігацій страховими компаніями у 2004 році. Якщо у 2003 році загальна сума емісії корпоративних облігацій страхових компаній становила понад 1,1 млрд. грн., то у 2004 році обсяги емісії облігацій таких компаній становили 112 млн. грн. Відбулося істотне зниження обсягів корпоративних облігацій, які випускають фінансові установи. Виявлення чинників впливу, котрі спричинили такі зміни на ринку облігацій фінансових установ, лежить у площині дослідження середовища функціонування банків та страхових компаній, що перебуває поза межами нашої роботи. Але ми схильні до гіпотези, що зменшення обсягів випуску корпоративних облігацій банками та страховими компаніями зумовлене зміною їхньої ролі у структурі на ринку облігацій. Якщо раніше вони були емітентами облігацій, то тепер банки та страхові компанії є головними інвесторами на ринку корпоративних облігацій.

Відбувається зміна обставин, що зумовлює функціонування комерційних банків та страхових компаній України в сучасних економічних умовах. Станом на 2005 рік найбільша питома вага серед емітентів корпоративних облігацій припадає на товариства з обмеженою відповідальністю (див. рис. 2).

Із загальної суми емісії корпоративних облігацій за 2005 рік, яка становила трохи більше 4 млрд. грн., понад 2,515 млрд. грн. припадає на емісію корпоративних облігацій товариствами з обмеженою відповідальністю. Тоді як акціонерні товариства у 2004 році емітували корпоративних облігацій на суму близько 390 млн. грн. Різниця в обсягах емісії корпоративних облігацій товариствами з обмеженою відповідальністю та акціонерними товариствами пояснюється юридичними обмеженнями. Згідно з чинним законодавством, зокрема Цивільним кодексом та Законом України "Про цінні папери та фондову біржу", акціонерне товариство може випустити облігації лише на суму, що не перевищує 25% обсягу його статутного фонду.

Тоді як товариств з обмеженою відповідальністю такі обмеження не торкаються. Внаслідок чого товариства з обмеженою відповідальністю мають можливість здійснювати емісію корпоративних облігацій без обмежень щодо обсягів емісії облігацій. Такі штучні обмеження прав акціонерних товариств щодо випуску корпоративних облігацій є своєрідним рудиментом українського корпоративного законодавства і не мають економічного підґрунтя. Водночас, як засвідчив аналіз, ця обставина юридичного характеру істотно впливає на обсяги емісії корпоративних облігацій акціонерних товариств [1, c. 36-37].

Результати аналізу переконують, що порівняно з періодом до 2001 року сучасний стан українського ринку корпоративних облігацій став набагато вагомішим. Ринок корпоративних облігацій став повноцінним елементом українського фондового ринку і впливає на його функціонування та розвиток. Певною мірою успіхи розвитку ринку корпоративних облігацій у 2003—2004 роках були найістотнішими подіями на фондовому ринку України. Сформувалася інвестиційна база для подальшого розвитку українського ринку корпоративних облігацій на перспективу. Водночас було помітне гальмування розвитку ринку корпоративних облігацій у 2004 році порівняно з 2003 роком. Для подолання цього негативного чинника та забезпечення подальшого розвитку ринку облігацій на довготривалу перспективу треба здійснити низку заходів, які забезпечать перманентний розвиток ринку корпоративних облігацій України.

Найважливішим чинником розвитку ринку корпоративних облігацій є інвестиційні сподівання інвесторів. Адже облігації за своєю суттю є довготривалою інвестицією, що вимагає від інвестора передбачення перспективи. Брак стабільності у розвитку економіки країни, різкі зміни монетарної та валютної політики країни, непередбачені зміни на ринку фінансових ресурсів і насамперед негативні інфляційні сподівання є чинниками формування в інвесторів негативного інвестиційного прогнозу. Як результат — зменшення їхньої зацікавленості в інвестиціях у корпоративні облігації. Для забезпечення подальшого розвитку ринку корпоративних облігацій України треба гарантувати гармонійну фінансову та грошову політику. Не допускати різких змін фінансових та грошових індикаторів. Не можна розв'язувати тимчасові проблеми за рахунок непередбачених фінансових кореляцій та заборон, адже втрата інвестиційної привабливості корпоративних облігацій завдає більшої шкоди, а ніж миттєвий позитивний ефект. Прогнозованість та стабільність — одна з головних умов розвитку ринку корпоративних облігацій на перспективу.

Подальший розвиток українського ринку корпоративних облігацій убачаємо у збільшенні не лише обсягів випуску облігацій, а й диверсифікації емітентів облігацій. Поділяємо думки, що державна політика у сфері регулювання фондового ринку має стимулювати та заохочувати появу нових емітентів облігацій з-поміж різних об'єктів господарювання. Збільшення випуску корпоративних облігацій фінансовими інституціями варто підтримувати, зважаючи на ту обставину, що фінансові інструменти такого роду є ефективним об'єктом інвестування. Фінансові суб'єкти господарювання, зокрема банки та страхові компанії, відіграють важливу роль на фінансовому ринку й використання їхніх цінних паперів дасть змогу розширити їхній вплив і впровадити нові напрямки фінансових операцій. Виявлення тенденцій і чинників, що безпосередньо впливають на розвиток сегмента ринку облігацій банків та страхових компаній, є важливим напрямком для подальших досліджень [4, c. 67-68].


Висновки

Проведене дослідження дає змогу зробити такі висновки щодо системних трансформацій на ринку корпоративних облігацій в Україні:

історичне дослідження процесу формування ринку корпоративних облігацій в Україні дозволило визначити чотири ключових етапи у цьому процесі: етап формування нормативно-правових та інфраструктурних передумов становлення ринку корпоративних облігацій (1991—1996 pp.); етап фактичного зародження та становлення організованого ринку облігацій (1997—2000 рр.) етап активного формування "закритого" ринку облігацій для вузького кола емітентів (2001—2005 рр.) та етап становлення масового та конкурентного ринку корпоративних облігацій, який розпочався із 2006 p.; встановлено, що ключовими факторами, які сприяли формуванню в Україні ринку корпоративних облігацій на початку XXI ст., були такі, як макроекономічна стабільність у країні, брак вільних фінансових інструментів на українському фінансовому ринку та активізація посередницької діяльності комерційних банків на ринку облігації;

у процесі дослідження встановлено, що нині ринок корпоративних облігацій в Україні переживає фазу трансформації — відбувається перехід від досить вузького та концентрованого ринку до більш широкого і масового, представленого набагато більшою кількістю емітентів та інвесторів. Цей процес сприяє ефективному залученню капіталів крупними та середніми підприємствами реального сектору економіки на конкурентних умовах. До ключових факторів, які обумовлюють процес трансформації ринку корпоративних облігацій, слід віднести такі, як зниження рівня ризиків інвестування в корпоративні облігації для інвесторів, підвищення ліквідності банківської системи, набуття досвіду роботи українських корпорацій з цим фінансовим інструментом, формування репутації їх як стабільних та платоспроможних емітентів, поступове формування певних стандартів.


Список використаної літератури

1. Білозерова С. Становлення та розвиток ринку корпоративних облігацій України //Економіка. Фінанси. Право. - 2002. - № 10. - C. 35-38

2. Версаль Н. І. Корпоративні облігації у формуванні ресурсної бази комерційних банків України //Фінанси України. - 2006. - № 10. - С.96-104.

3. Кузьмін О. С. Фінансування діяльності корпорацій на засадах внутрішніх відсоткових облігаційних позик/ О. С. Кузьмін, О. Г. Мельник //Фінанси України. - 2008. - № 2. - С.59-67.

4. Лютий І. О. Ринок корпоративних облігацій реального сектору економіки //Фінанси України. - 2006. - № 7. - С.59-68.

5. Нічосова Т. Системні трансформації ринку корпоративних облігацій України //Банківська справа. - 2008. - № 4. - C. 24-30

6. Охріменко О. А. Критичний погляд на ринок корпоративних облігацій //Актуальні проблеми економіки. - 2005. - № 2. - C. 42 - 46.

7. Охріменко О. А. Ринок корпоративних облігацій України: тенденції та суперечності //Фінанси України. - 2005. - № 12. - С.115-121.

8. Перспективи залучення позичкових коштів підприємствами шляхом емісії облігацій. Горілей О.С. // Вісник аграрної науки. — 2002.— №4. — С. 74—76.

9. Проблеми економіки та управління / Ред. Петрович Й.М. — Львів. — 2003. — С. 333.

10. Стеценко Б. Ринок корпоративних облігацій: сучасні тенденції та перспективи // Цінні папери України. — 2004. - 2 вересня. - С. 22-23.

11. Шапран В. Будущее рынка корпоративных облигаций Украины // Рынок ценных бумаг (Россия). — 2003. - №17. - С. 48—51.

12. Шевченко О. Ринок корпоративних облігацій України: стан та проблеми розвитку //Банківська справа. - 2005. - № 4. - C. 37-46

загрузка...
Top