Облік короткострокових зобов´язань за розрахунками з постачальниками з урахуванням комерційних і розрахункових знижок

Вступ.

1. Поняття зобов'язань, їх класифікація та визнання.

2. Суть і види поточних (короткострокових) зобов'язань.

3. Облік розрахунків з постачальниками з урахуванням комерційних і розрахункових знижок.

3. Класифікація та оцінка короткострокових зобов’язань.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Наявність зобов’язань є нормальним станом будь-якого діючого підприємства, установи або організації (далі - підприємства). Важливо не те, чи має підприємство зобов’язання (заборгованість) перед іншими особами, а те, який обсяг цих зобов’язань, чи перевищують вони активи підприємства, чи ні. Так чи інакше, але інформація про зобов’язання підприємства, про їхню структуру та обсяги дуже важлива для зовнішніх користувачів його фінансової звітності (постачальників, покупців, акціонерів й ін.). З огляду на це, найважливішого значення набуває відповідність прийнятим стандартам і точність формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання підприємства та розкриття інформації про них у його фінансовій звітності. Коли ми говоримо про відповідність стандартам, то маємо на увазі відповідність вимогам П(С)БО 11, про які ми сьогодні й поговоримо.

В першу чергу необхідно зазначити, що вимоги даного П(С)БО поширюються на всі підприємства, незалежно від форми власності та виду діяльності (крім бюджетних установ), і застосовуються з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов’язань, установлених іншими П(С)БО.

Далі необхідно визначитися із взаємозв’язком між поняттям зобов’язань і кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість - це заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов’язання її погашення в певний строк. Таким чином, кредиторська заборгованість - це один з видів зобов’язань підприємства.


1. Поняття зобов'язань, їх класифікація та визнання

Під зобов'язанням (liabilities), розуміють заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

З позиції бухгалтерського обліку зобов'язання мають три важливі характеристики:

1) є теперішньою заборгованістю підприємства перед іншими суб'єктами господарювання;

2) погашення існуючого зобов'язання в майбутньому призведе до вибуття ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди;

3) є результатом минулих операцій чи подій.

Зауважмо, що визначення поняття «зобов'язання» охоплює три часові категорії: минуле, теперішнє і майбутнє.

Зобов'язання визнається в балансі, коли ймовірно, що в результаті погашення існуючого зобов'язання відбудеться вибуття ресурсів, які містять економічні вигоди, і суму, за якою буде погашено зобов'язання, можна достовірно визначити.

Потрібно зауважити, що не існує окремого міжнародного бухгалтерського стандарту, який охоплював би питання обліку всіх видів зобов'язань, немає таких стандартів і у США. До чинних на сьогодні міжнародних стандартів, які висвітлюють окремі аспекти обліку певних видів зобов'язань, відносять:

• МСБО 1 «Подання фінансових звітів»;

• МСБО 12 «Податки на прибуток»;

• МСБО 17 «Оренда»;

• МСБО 19 «Виплати працівникам»;

• МСБО 32 «Фінансові інструменти: визнання та подання»;

• МСБО 37 «Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи»;

• МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»;

• МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації».

У США облік зобов'язань регламентується великою кількістю стандартів, з-поміж яких можна вирізнити такі:

• SFAS 4 «Відображення у звітності прибутків і збитків від погашення заборгованості» (Reporting Gains and Losses from Extinguishment of Debt-an amendment of APB Opinion No. 30);

• SFAS 5 «Облік непередбачених зобов'язань» (Accounting for Contingencies);

• SFAS 6 «Класифікація короткострокових зобов'язань, які будуть рефінансуватися» (Classification of Short-Term Obligations Expected to Be Refinanced-an amendment of ARB No. 43, Chapter ЗА);

• SFAS 13 «Облік лізингу» (Accounting for Leases);

• SFAS 35 «Облік і відображення у звітності пенсійних про-грам із визначеним внеском» (Accounting and Reporting by Defi-ned Benefit Pension Plans);

• SFAS 36 «Розкриття інформації про пенсії» (Disclosure of Pension Information-an amendment of APB Opinion No. 8);

• SFAS 43 «Облік компенсації за відсутність працівника» («Accounting for Compensated Absences»);

• SFAS 47 «Розкриття інформації про довгострокові зобов'язання»(ВІ5СІозиге of Long-Term Obligations);

• SFAS 76 «Погашення заборгованості» (Extinguishment of Debt-an amendment of APB Opinion No. 26);

SFAS 78 «Класифікація зобов'язань, які можуть бути відкликані кредитором» (Classification of Obligations That Are Callable by the Creditor-an amendment of ARB No. 43, Chapter ЗА);

• SFAS 87 «Облік пенсій у працедавця» («Employers' Accoun-ting for Pensions»);

• SFAS 106 «Облік у працедавця виплат по закінченні трудової діяльності, інших ніж пенсія» (Employers' Accounting for Pos-tretirement Benefits Other Than Pensions);

• SFAS 109 «Облік податків на прибуток» (Accounting for In-come Taxes).

В Україні методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про різні види зобов'язань та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються П(С)БО 11 «Зобов'язання», П(С)БО 14 «Оренда», П(С)БО 17 «Податок на прибуток», П(С)БО 26 «Виплати працівникам».

У міжнародній та вітчизняній бухгалтерській практиці зобов'язання класифікують залежно від терміну їх погашення на поточні (current liabilities) і довгострокові (непоточні) (non-current liabilities). Така класифікація допомагає інвесторам і кредиторам оцінити відносну ризикованість зобов'язань підприємства. і Згідно з МСБО 37 «Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи», зобов'язання залежно від їхньої суті й концепції зобов'язальної події класифікуються на:

- юридичне зобов'язання (legal obligation);

- конструктивне зобов'язання (constructive obligation);

- забезпечення (provision);

- непередбачені зобов'язання (contingent liability).

Юридичне зобов'язання - зобов'язання, яке виникає внаслідок контракту, законодавства чи іншої дії закону.

Конструктивне зобов'язання - це зобов'язання, яке є наслідком дій підприємства, коли: а) підприємство вказало іншим сторонам, що воно перебере на себе певні зобов'язання згідно з порядком, установленим минулою практикою, опублікованою політикою чи достатньо конкретною поточною заявою; б) як наслідок, підприємство створило в інших сторін обґрунтоване очікування, що воно виконає ці зобов'язання.

Непередбачене зобов'язання - це: а) можливе зобов'язання, яке виникає внаслідок минулих подій та існування якого підтвердиться, тільки якщо відбудеться або не відбудеться одна чи кілька невизначених майбутніх подій, не повністю контрольова-них підприємством: б) теперішнє зобов'язання, яке виникає внаслідок минулих подій, але не визнане, оскільки: немає ймовірності, що вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним для погашення зобов'язання або суму зобов'язання не можна оцінити достатньо достовірно.

Забезпечення - зобов'язання з невизначеннм строком або сумою. У МСБО 37 також зазначається, що всі забезпечення у загальному сенсі є непередбаченими, оскільки вони не визначені за строками або сумою. Відмінність між забезпеченнями та непередбаченими зобов'язаннями, згідно з цим стандартом, полягає в тому, що забезпечення визнаються як зобов'язання, а непередбачені зобов'язання не визнаються як зобов'язання.

Загалом, МСБО 37 «Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи» встановлює такі правила визнання зобов'язань (табл. 1).

2. Суть і види поточних (короткострокових) зобов'язань

Згідно з МСБО 1 «Подання фінансових звітів», зобов'язання класифікується як поточне, якщо воно:

а) як очікується, буде погашене у звичайному ході операційного циклу підприємства або

б) має бути погашене протягом дванадцяти місяців починаючи від дати балансу.

Усі інші зобов'язання слід класифікувати як непоточні зобов'язання.

Зауважмо, що визначення поточних зобов'язань, наведене у МСБО 1, аналогічне трактуванню поточних зобов'язань американськими та українськими стандартами.

Поточні зобов'язання також можна визначити як такі, що будуть погашені поточними активами або через створення інших поточних зобов'язань. Поточні зобов'язання підприємства можуть бути наслідком операційної або фінансової діяльності.

До зобов'язань, що виникають у результаті проведення операційної діяльності, відносять:

1) операційні й торгові зобов'язання, що виникають унаслідок отриманих підприємством кредитів, наданих постачальниками або працівниками;

2) аванси, отримані від покупців.

До зобов'язань, що є наслідком фінансової діяльності підприємства, належать:

1) короткострокові кредити (до року), отримані в банках;

2) частина довгострокової заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році.

Класифікація поточних зобов'язань у балансах підприємств у різних країнах дещо різниться. Наприклад, у США поточні зобов'язання поділяються на такі види:

• рахунки до оплати (accounts payable);

• торгові векселі до оплати (trade notes payable);

• короткострокові векселі до оплати (short-term notes payable);

• короткострокові кредити банків (short-term loans);

• комерційні папери (commercial paper);

• нараховані зобов'язання (accrued liabilities);

• зобов'язання за отриманими авансами (liabilities from advan-ce collections);

• частина довгострокової заборгованості, що підлягає погашенню у поточному році (current portion of long-term debt).

Розгляньмо докладніше види поточних зобов'язань американських підприємств.

Рахунки до оплати є зобов'язаннями перед постачальниками товарів чи послуг, куплених за відкритим рахунком. У США основна частина торгового кредиту надається за відкритим рахунком, на основі рахунку-фактури. Оскільки строк погашення заборгованості рахунків до оплати є коротким (30, 45 або 60 днів), ці зобов'язання, як правило - безпроцентні та відображаються у фінансовій звітності за їхньою номінальною вартістю. Торгові векселі до оплати відрізняються від рахунків до оплати тим, що вони є офіційно визнаним письмовим борговим зобов'язанням. Часто торгові векселі мають дещо довший термін погашення, ніж відкриті рахунки, а також інколи за ними сплачуються проценти.

Коли підприємство отримує короткостроковий кредит у банку на основі видання простого векселя, то таке зобов'язання у фінансовій звітності підприємства відображається як короткострокові векселі до оплати (інколи - як банківські позики або короткострокові позики). Зауважмо, що овердрафти, які виникають за рахунком підприємства, відкритого в банку, також належать до поточних зобов'язань підприємства.

Деякі великі корпорації отримують тимчасове фінансування емісією комерційних паперів, що їх купляють інші компанії як короткострокові інвестиції. Комерційні папери належать до незабезпечених боргових зобов'язань, мінімальна номінальна вартість яких становить 25 000 доларів США, а термін погашення коливається в межах від 30 до 270 днів.

Нараховані зобов'язання (нараховані витрати) являють собою понесені, але ще не сплачені витрати. Прикладами таких нарахованих витрат є нарахована заробітна платня, нараховані податки та нараховані процентні витрати.

Зобов'язання за отриманими авансами виникають, коли підприємство отримує кошти від клієнтів у вигляді депозиту, який буде повернуто, або авансовий платіж за товари (послуги), що їх треба буде доставити (надати).

Частина довгострокової заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році. Довгострокові зобов'язання підприємства відображаються в його фінансовій звітності як поточні зобов'язання тоді, коли дата їх погашення припадає на поточний рік (чи операцій и і пі цикл, якщо він триває довше ніж один рік). Наприклад, облігації підприємства, випущені з терміном погашення 20 років, відображаються у фінансовій звітності як довгострокові зобов'язання впродовж 19 років, а на 20-й рік показуються у фінансовій звітності у складі поточних зобов'язань.

В Україні, згідно з П(С)БО 11, поточні зобов'язання класифікуються на:

• короткострокові кредити банків;

• поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

• короткострокові векселі видані;

• кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

• поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками з внутрішніх розрахунків;

• інші поточні зобов'язання.

У зарубіжній та українській бухгалтерській практиці поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою їх погашення.

3. Облік розрахунків з постачальниками з урахуванням комерційних і розрахункових знижок

Взаємовідносини підприємства з постачальниками та підрядчиками регулюються раніше укладеними договорами.

Облік договорів та їх виконання ведеться відділом постачання або окремою особою за призначенням керівника. Для цього відкривається книга (журнал) обліку вантажів, що надійшли.

Для бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками передбачений рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». За кредитом цього рахунка обліковується виникнення зобов’язання перед постачальниками і підрядчиками за одержані від них матеріальні цінності, виконані роботи чи надані послуги; а за дебетом — погашення заборгованості перерахуванням із поточного рахунка чи готівкою з каси.

Так для вивчення зобов’язань підприємства необхідно проаналізувати їх динаміку та питому вагу у власному капіталі, у загальному капіталі підприємства та розрахунків ряд економічних показників:

• Коефіцієнт фінансової незалежності

• Коефіцієнт фінансової стійкості

• Коефіцієнт фінансової залежності

• Плече фінансового важеля

• Інші.

При організації бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками використовують типові форми первинних документів що використовуються в торгівлі, а також міжвідомчі форми, що діють у всіх галузях народного господарства. Організація обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками проводиться згідно наказу про облікову політику, розрахунок з постачальником проводиться згідно укладеного договору про постачання товарів чи надання послуг.

Документальне оформлення розрахунків з постачальниками та підрядниками здійснюється на підставі первинних документів, таких як: платіжне доручення, рахунок, накладна, довіреність, акт приймання-передачі та інших. У фінансовій звітності вимірювання та узагальнення усіх господарських операцій підприємства щодо розрахунків з постачальниками та підрядниками здійснюється в єдиній грошовій одиниці. У фінансовій звітності розрахунки з постачальниками та підрядниками знайшли своє відображення у Балансі та у Примітках до річної фінансової звітності.

Для обліку повернення товарів і знижки в ціні передбачено рахунок «Повернення покупок і знижки». Він є регулюючим рахунком (контрактивним, пасивним) до рахунку «Витрати на закупівлю».

На суми повернених товарів або знижок зменшується заборгованість постачальнику.

Покупець може одержати від постачальника купівельну розрахункову знижку за прискорення оплати (дострокову оплату). У США цю умову вказують безпосередньо в рахунку постачальника. Якщо покупець дотримався умови, він одержує знижку й сума боргу буде меншою, а якщо не дотримався, — він сплачує всю суму боргу.

Купівельну знижку розраховують на основі фактурної вартості товарів (за мінусом повернених товарів і знижок на ціну, якщо вони були).

За системою обліку США, купівельна знижка зменшує вартість придбаних товарів. Таким чином, рахунок «Купівельна знижка» є контрактивним пасивним рахунком до рахунку «Витрати на закупівлю».

Облік знижок у західноєвропейських країнах

Дещо інша методика відображення знижок, одержаних покупцем від постачальників, у західноєвропейських країнах.

Знижки поділяють на дві групи:

· комерційні знижки:

· знижки з договірної ціни за певну невідповідність товарів (продукції) установленим параметрам чи якості (дефекти);

· знижки, що надаються з урахуванням розміру покупки;

· знижки, що надаються клієнту за сукупністю торгових операцій (обсягом покупки) за звітний період;

· розрахункові знижки. До них належать знижки, що надаються клієнтові за прискорення оплати заборгованості та за дострокову оплату.

Загальне правило таке:

1. На рахунку «Витрати на закупівлю» відображають суму покупки за мінусом комерційних знижок.

2. Розрахункові знижки відображають у покупця як фінансові доходи (одержані розрахункові знижки).

Проте вони можуть надаватися клієнтові пізніше, після того як купівлю запасів було відображено в обліку.

Для обліку комерційних знижок у цьому разі слугує регулюючий контрактивний рахунок «Комерційні знижки одержані».

Одержані пізніше розрахункові знижки відносять (як і ті, що відразу вказані в рахунку постачальника) на рахунок «Фінансові доходи».


4. Класифікація та оцінка короткострокових зобов’язань

Важливою умовою успішного функціонування підприємств в ринкових умовах є оптимізація зобов'язань, які виникають внаслідок минулих операцій чи подій. Зобов'язання є однією із складових Балансу і розглядаються як джерела формування фінансових ресурсів для фінансування операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємств. У майбутньому заборгованість за зобов'язаннями має бути погашена шляхом передачі кредиторам певних активів або послуг. Таким чином, зобов'язання — це вимоги кредиторів стосовно активів підприємства. Наявність зобов'язань (боргів) зменшує економічні вимоги підприємства і його капітал. Згадаємо формулу:

Активи = Зобов' язання + Капітал; (1)

Активи - Зобов'язання = Капітал (2)

Вимоги кредиторів щодо активів підприємства мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників. Інформація про зобов'язання підприємства допомагає користувачам фінансових звітів аналізувати його фінансовий стан та приймати фінансові рішення. Зобов'язання визнається в Балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує імовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

У бухгалтерському обліку зобов'язання відображають тільки тоді, коли виникає заборгованість по них. Як правило, кредиторська заборгованість виникає після одержання прав використання товарів і послуг. Зобов'язання розглядаються як кредиторська заборгованість, якщо вони:

• мають місце в теперішньому і є наслідком минулих фактів господарського життя (придбання, товарів; нанесення збитків, за які підприємство несе відповідальність, тощо);

• пов'язані з необхідністю майбутніх платежів з метою збереження господарських зв'язків підприємства або у відповідності з нормальним здійсненням господарської діяльності;

• мають визначений термін виконання (проте конкретна дата може бути невідома).

Кредиторська заборгованість визнається, якщо вона відповідає її визначенню, може бути виміряна і є релевантною і достовірною. Класифікація зобов'язань зображена на рис. 1.

Фактичні зобов'язання виникають на основі договору, контракту, одержаного рахунка, сума заборгованості по них відома.

За умовними зобов'язаннями, навпаки, точна сума не може бути визначена до настання певної дати. Це заборгованість зі сплати податків, відпусток тощо.

Короткострокові (поточні) зобов'язання мають бути погашені в процесі одного операційного циклу діяльності підприємства або протягом одного фінансового року після дати складання Балансу. Термін оплати довгострокових зобов'язань перевищує фінансовий рік.

Оцінюються зобов'язання згідно з принципом собівартості, за номінальною вартістю. Як правило, вона вимірюється поточною дисконтованою оцінкою очікуваного платежу. По короткострокових зобов'язаннях величина дисконту незначна і кредиторська заборгованість може бути виражена за своєю номінальною вартістю в сумі, що підлягає сплаті в майбутньому. По довгострокових зобов'язаннях сума дисконту, як правило, є суттєвою. Тому договірні платежі по відсотках і погашенню довгострокової заборгованості мають бути дисконтовані.

Згідно із Загальноприйнятими принципами бухгалтерського обліку (GAAP) США, короткострокові (поточні) зобов'язання визначаються як зобов'язання, для ліквідації яких використовуються поточні активи, або прийняття інших поточних зобов'язань.

Короткострокові (поточні) зобов'язання мають бути погашені протягом одного фінансового року або операційного циклу діяльності підприємства — залежно від того, який з цих періодів виявиться довшим. До короткострокових зобов'язань належать:

• заборгованість за придбані, але не сплачені товарно-матеріальні цінності і послуги;

• короткострокові позики банку і поточна частина довгострокових позик;

• нараховані зобов'язання по заробітній платі, податках, відсотках тощо;

• дивіденди до сплати;

• одержані аванси.

Для обліку заборгованості перед постачальниками за придбані, але не сплачені товарно-матеріальні цінності та послуги серед значної кількості розрахункових рахунків використовується реальний, балансовий, пасивний рахунок «Рахунки до сплати». При виникненні заборгованості перед постачальниками рахунок кореспондує, як правило, з матеріальними рахунками, а при погашенні — з рахунком «Грошові кошти». Так, придбання товарів у кредит відображається:

1) за системою постійного обліку запасів:

Дебет рахунка «Запаси» 1200

Кредит рахунка «Рахунки до сплати» 1200

2) за системою періодичного обліку запасів:

Дебет рахунка «Витрати на придбання запасів» 1200

Кредит рахунка «Рахунки до сплати» 1200

При погашенні заборгованості перед постачальниками складається бухгалтерське проведення:

Дебет рахунка «Рахунки до сплати» 1200

Кредит рахунка «Грошові кошти» 1200

Якщо у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей мають місце випадки їх повернення постачальнику або надання постачальниками комерційних знижок, то в обліку використовується рахунок «Повернення запасів і знижки». Він є регулюючим, контрактивним до рахунків «Запаси» (при постійній системі обліку запасів) або «Витрати на придбання запасів» (при періодичній системі обліку запасів) рахунком. На суму повернених постачальникам товарно-матеріальних цінностей або отриманих від них комерційних знижок в обліку складається бухгалтерське проведення: Дебет рахунка «Рахунки до сплати» Кредит рахунка «Повернення запасів та знижки» До короткострокових зобов'язань відносяться також короткострокові векселі, за допомогою яких можуть здійснюватися розрахунки з постачальниками і банками.

Вексель до сплати — це зобов'язання по погашенню суми заборгованості та відсотків, яке звичайно підтверджується офіційним документом — кредитною угодою (векселем), в якому вказують конкретний термін і розмір платежу. Відсотки є платою за користування кредитом протягом визначеного часу. Сума заборгованості по відсотках визначається:

Основна сума заборгованості x Ставка відсотків x

х Термін користування кредитом

Отже, вексель є не тільки платіжним, а і кредитним інструментом.

Облік розрахунків з кредиторами із застосуванням вексельного обігу ведеться на реальному, балансовому, пасивному рахунку «Векселі до сплати». Погашення заборгованості постачальникам за допомогою векселя відображається записом:

Дебет рахунка «Рахунки до сплати»

Кредит рахунка «Векселі до сплати»

Після оплати векселя складаються бухгалтерські проведення:

1) на основну вартість векселя Дебет рахунка «Векселі до сплати» Кредит рахунка «Грошові кошти»

2) на суму відсотків по векселю

Дебет рахунка «Витрати на сплату відсотків»

Кредит рахунка «Грошові кошти»

При застосуванні векселів в розрахунках з банками за банківські позики можуть використовуватися два види векселя, залежно від способу сплати відсотків: відсотковий і безвідсотковий.

Облік векселів до сплати ведеться однаково, незалежно від того, є вони довго- чи короткостроковими зобов'язаннями.

Нараховані витрати, або нараховані зобов'язання, відображаються в обліку відповідно до принципу нарахування. Це витрати звітного періоду, які ще не сплачені і не зафіксовані в обліку. їх відображають в обліку в кінці звітного періоду коригуючими записами. Якщо не зробити такі бухгалтерські проведення, то в Звіті про прибутки та збитки буде зменшена фактична сума витрат періоду, що вплине на реальність суми прибутку. Кредиторська заборгованість, показана в Балансі, також не буде достовірною. Тому в кінці звітного періоду виявляються і відображаються зобов'язання, що припадають на поточний звітний період і визнаються витрати по них.


Висновки

У Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів, опублікованій КМСБО, зазначається, що зобов'язання - це обов'язок чи відповідальність діяти або робити певним чином. Основною характеристикою зобов'язання є те, що підприємство має теперішню заборгованість. Зобов'язання можуть мати юридичну силу внаслідок контрактних зобов'язань або законодавчих вимог. Але зобов'язання також виникають у результаті повсякденної ділової практики, традиції та бажання підтримувати добрі ділові стосунки.

Погашення існуючого зобов'язання означає, що підприємство віддає ресурси, які втілюють економічні вигоди, з метою задоволення претензій іншої сторони. Погашення існуючого зобов'язання може здійснюватися різними способами, зокрема сплати грошових коштів, передання інших активів, надання послуг, заміни зобов'язання іншим зобов'язанням, перетворенням зобов’язання на капітал.

Зобов'язання виникають у результаті минулих операцій або інших минулих подій. Так, наприклад, придбання товарів і отримання послуг призводить до виникнення кредиторської заборгованості (якщо вони не були попередньо сплачені або сплачені після доправлення), а одержання позики банку призводить до зобов'язання повернути її.

Комерційні знижки — знижки з ціни продукції, товарів, послуг, що видаються постачальником покупцеві з урахуванням обсягу продажу чи певної невідповідності якості товарів. Таким чином, комерційні знижки пов’язані з обігом товарів. Короткострокові (поточні) зобов’язання —зобов’язання, які слід погасити за один рік.

Зобов’язання підприємства за розрахунками з постачальниками та підрядчиками – це короткострокові зобов’язання, що виникають при постачанні продукції чи наданні послуг.


Список використаної літератури

1. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000 / Переклад з англ. за ред. С.Ф. Голова. – К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2000. – 1272 с.

2. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2001: зміни та доповнення / Переклад з англ. за ред. С.Ф. Голова. – К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2001. – 224 с.

3. Бухгалтерский учет в зарубежных странах: Учебное пособие. – Житомир: ЧП “Рута”, 2002. – 660 с.

4. Голов С.Ф., Єфіменко В.І. Фінансовий та управлінський облік. – К.: ТОВ “Автоінтерсервіс”, 1996. – 544с.

5. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник . – К.: Лібра, 2001. – 840с.

6. Губачова О.М. Облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник. – К.: НІМЦ “Укркоопосвіта”, 1998. – 226 с.

7. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000: Пер. з англ. – К.: ФПБАУ, 2000. – 1268с.

8. Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах. Навчальний посібник. – Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 544с.

9. Губачова О.М. Облік у зарубіжних країнах. Навчальний посібник. – К.: НМЦ “Укоопосвіта”, 1998. – 226с.

10. Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник. – К.: Лібра, 2003. – 704с.

11. Глен А. Велш та ін. Основи фінансового обліку: Пер. з англ. – К.: Основи, 1999. – 943с.

12. Друри К. Управленческий и производственный учет.: Пер. с англ. – М.: Аудит, 2002. – 873с.

13. Коршунов В.И. Организация бухгалтерского учета в зарубежных странах: Монография. – Харьков: Основа, 1999. – 226 с.

14. Малькова Т.Н. Теория и практика международного бухгалтерского учета: Учебное пособие. – С.-Пб.: Издательский дом “Бизнес-пресса”, 2001. – 336 с.

15. Малишкін О.І. Фінансова звітність підприємства: Міжнародні та національні стандарти: Навчальний посібник. – Суми: Видавництво “Університетська книга”, 2001. – 158 с.

16. Михалкевич А.П. Бухгалтерский учет на предприятиях зарубежных стран: Учебное пособие. – Мн.: ООО “Мисанта”, 1998. – 109 с.

17. Нидлз Б. и др. Принципы бухгалтерского учета: Пер. с англ. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 496с.

18. Панков Д.А. Бухгалтерский учет и анализ в зарубежных странах: Учебное пособие. – Мн.: ИП “Экоперспектива”, 1998. – 238 с.

19. Рязанова Н.С. Фінансове рахівництво: Навчальний посібник. – К.: Знання-Прес, 2002 – 246с.

загрузка...
Top