Економічна дисципліна

Вступ.

Розділ 1. Методика виконання економічної дисципліни сучасності: необхідні зміни, етапи.

1.1. Особливості викладання сучасної економіки в Україні (цілі, напрямки).

1.2. Шляхи підвищення ефективності економічного навчання в Україні (методичні).

Розділ 2. Аналіз навчальної програми економічної дисципліни для учнів 10 – го класу.

Розділ 3. Розробка навчальної теми з курсу “Основи економічних знань” для 10 – го класу.

3.1. Науково-методична розробка економічної теми: наочність та інтелект-карта уроку.

3.2. Конспект уроку з вивчення нового матеріалу.

3.3. Методична карта уроків з теми «Фундаментальні поняття ринкової економіки та ринкова інфраструктура».

3.4. Методична розробка комбінованого уроку.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Актуальність теми. Знання з економіки мають досить велике значення для кожної сучасної людини, адже всі ми люди, які живуть в світі економічних явищ: ми купуємо та продаємо, отримуємо доход або навпаки збитки, платимо податки, управляємо та підкоряємося управлінським рішенням, наймаємося на роботу, в результаті чого отримуємо заробітну платню. Висновки, до яких людина приходить в результаті всіх економічних процесів, відображаються на її роботі, винагородою за яку є заробітна плата, на економічних рішеннях, що приймаються нею в якості споживача, виробника або інвестора. Кожна людина має право вважати себе економістом, адже, всім доводилося зустрічатися із ситуацією, коли потрібно було відповісти, або вирішити якусь проблему, кожен має або родичів, або знайомих, або друзів, що вже заробляють гроші, отримують заробітну плату. Тому економічна освіта потрібна всім: і тим, хто має власну справу, хто наймає та наймається на роботу, хто купує та продає.

Незважаючи на значну кількість досліджень, проблему професійно-педагогічної підготовки студентів університетів, що базується на принципах технології навчання, не можна вважати достатньо вивченою. Накопичені знання і факти зумовлюють необхідність подальшого ґрунтовного аналізу і узагальнення, розв’язання завдань, поставлених практикою розвитку економічної освіти в Україні.

Мета дослідження: навчитись розробляти уроки на прикладі розробки уроку в 10 класі на тему: „Фундаментальні поняття ринкової економіки та ринкова інфраструктура”.

Практичне значення результатів дослідженняполягає у розробці методичних рекомендацій, навчально-методичних матеріалів з дидактичної розробки уроків економіки в старших класах.

Структура роботи- складається зі вступу, трьох розділів, висновків списку літератури (18 найменувань) та 2 додатків.


Розділ 1. Методика виконання економічної дисципліни сучасності: необхідні зміни, етапи

1.1. Особливості викладання сучасної економіки в Україні (цілі, напрямки)

У сучасній Україні найбільш відчутні зміни пов'язані з переходом до формування ринкових і відносин. Перетворення охоплюють багато сфер функціонування суспільства: економічну, політичну і морально-культурну, ламаючи усталені ідеологічні установки, звичні стереотипи поведінки. Така ситуація призводить до розгубленості людини й неможливості достатньо ефективно впливати на своє положення в трудових і економічних процесах. Спостерігаються зростання злочинності, криза сімейних відносин, збільшення кількості людей, зокрема молоді віком від 16 до 22 років, що охоплені почуттям розгубленості через невміння знайти своє місце та пристосуватися до нових економічних умов. Конче необхідною є адаптація українського населення до вимог ринкової системи. Відповіддю сучасної освіти на болюче-трагічний стихійний адаптивний процес стала система економічної освіти, що активно розвивається нині на всіх ступенях навчання, включаючи загальноосвітні школи.

Програми шкільної економічної освіти можна умовно поділити на три групи. Перша — охоплює курси програм загальнокультурного характеру,завдання яких — загальна економічна освіта, що передбачає ознайомлення учнів з основами господарського і суспільного життя. Другу групу становлять програми, метою яких є підготовка до подальшого вдосконалення та поглиблення одержаних знань у галузі економіки. Як правило, вони мають академічний характер. Курси прагматичного, професійного характеру становлять третю групу. До них відносять вивчення основ підприємництва, бухгалтерії, податкового законодавства, страхової та банківської справи [3, c. 52-53].

У процесі вивчення предмета учні ознайомлюються з принципами ведення сімейного господарства, дістають уявлення про види власності, ознайомлюються з правами та обов'язками власника, глибше дізнаються про недоліки й переваги різних форм організації праці, аналізують переваги трудової угоди, вчаться розбиратися в умовах контрактів, пропонованих страховими компаніями, банками та різними комерційними структурами, набувають практичних навичок у таких питаннях, як, наприклад, здатність споживача захищати свої права, заповнювати податкову декларацію, вміти організовувати свої особисті фінансові справи, раціонально визначати межі свого домашнього господарства тощо.

Досягнення мети економічної адаптації пов'язане з розвитком економічного мислення, спрямованого на раціональний вибір та розуміння системи обмежень, адекватного відношення до своєї і чужої власності, поваги до закону та партнерів по угоді. Важливе значення при цьому має процес формування особистої відповідальності за прийняті рішення, здатності особистості до ризику, активного і творчого ставлення як до окремої людини, так і до навколишнього середовища. Усе це сприятиме соціальній і професійній адаптації тих, кого навчають [4, с 58—66]. Однак, економічна освіта в загальноосвітній школі може вирішити не тільки широкий спектр питань соціальної та професійної адаптації, а й допоможе розв'язанню окремих проблем індивідуальної економічної та суспільно-політичної адаптації. Це відбувається за рахунок можливості залучення під час вивчення економіки особистого життєвого досвіду тих, кого навчають, а також обговорення практично будь-яких хвилюючих питань у контексті уроку. Така взаємодія робить набуті знання особистісно значущими, підвищує мотивацію навчання. Негативне забарвлення особисто набутого досвіду часто може бути нейтралізоване з позиції нової якості набутих знань і нового рівня розуміння життєвих явищ. Досягнуті результати ведуть до появи віри у власні навчальні можливості та більш повного залучення до загального навчального процесу. У даному аспекті адаптивний потенціал економічної підготовки перетворюється на розвиток особистих здібностей до самоосвіти і саморозвитку, що досягається через усвідомлення учнями двох моментів. По-перше, школа дає лише початкові економічні знання й показує шляхи їхнього розширення. По-друге, оволодіння самоменеджментом і навичками комунікації в різних життєвих ситуаціях може стати умовою професійної кар'єри та подальшого особистого благополуччя в будь-якій сфері людської діяльності [5, с.20—22].

Крім того, слід зазначити, що функціонування ринкової системи на перехідному етапі, в якому знаходиться економіка нашої країни, значною мірою залежить від здатності населення реалізувати свої можливості. Тобто, з комплексності ринкового господарства випливають для кожного окремого громадянина різні функції (споживача, найманого робітника, інвестора, вкладника, виборця, представника профспілок, менеджера, політика, тощо), що знаходяться не завжди в безконфліктних відношеннях між собою. Статус кожного громадянина в суспільстві визначається залежно від інших членів суспільства, їхніх особистих та колективних інтересів. Економічні знання в такому контексті можна назвати інтелектуальним ресурсом, необхідним для адаптації, тобто для успішної життєдіяльності окремої людини в ринковій системі і, як наслідок, для подальшого удосконалення самої тієї системи в галузі культурної, політичної, інформаційної та екологічної діяльності.

Отже, вивчення економіки у загальноосвітній школі:

• сприяє підвищенню рівнів навчальної, соціальної та професійної адаптації;

• є умовою становлення, розвитку та самореалізації окремої особистості;

• сприяє розвитку всієї системи господарювання;

• стає запорукою майбутнього благополуччя України.

З окремими поняттями ринкової економіки учні ознайомлюються, вивчаючи економічну і соціальну географію, глибші знання дає їм курс «Основи економіки». Вивчення супроводжується цілою низкою проблем та труднощів. Насамперед, вони пов'язані із засвоюванням значної кількості нових понять, з якими учні мало знайомі.

Реалії сьогодення свідчать, що багато ринкових понять ми запозичуємо з перекладної закордонної навчальної літератури, орієнтованої переважно на особливості американської економіки. Аналіз змісту вітчизняних підручників з економіки дає змогу в цьому зв'язку виділити дві проблеми. Перша — пов'язана з недостатньою адаптованістю пропонованого для вивчення матеріалу стосовно до сучасних умов перехідного періоду нашої держави. Так, відповідно до «теорії попиту та пропозиції» при зростанні ціни на окремі товари та послуги попит знижується за інших рівних умов. Проте, на практиці наші школярі неодноразово спостерігали протилежне явище: підвищення попиту при зростанні ціни. Цей феномен носить ім'я Гиффена, але згадується в закордонній, літературі як виняткове явище [6, с. 125—126]. У нашій країні, де заробіток, наприклад, водія набагато вищий від заробітку педагога або лікаря, неможливо обґрунтувати пряму залежність розміру заробітної плати від рівня освіти. В умовах нестабільності виробництва та високої інфляції викликають недовіру такі форми реалізації заощаджень, як покупка акцій, відкриття банківського рахунку. Чи можна звинувачувати наших дітей у тому, що вони вважають більш надійним не інвестувати гроші в українську економіку, а зберігати їх у «твердій» валюті? Такий рецепт «здорового глузду» підказаний життєвим досвідом їхніх батьків. Гострі суперечки викликають і питання про доцільність «чесної» сплати податків в умовах недосконалого законодавства і корумпованості чиновницького апарату. Виходячи з цього, вчитель має проявляти особливу гнучкість у подачі матеріалу, більш послідовно роз'яснювати причину і наслідки негативних економічних явищ, глибше аналізувати економічні ситуації з позицій загальноприйнятих норм етики і моралі, а також можливих наслідків обраного економічного поводження, незалежно від того, чи стосується це правил ведення сімейного бюджету, чи мова йде про формування зовнішньоекономічної політики держави.

Друга проблема, породжувана посиланням українських підручників з економіки на закордонні аналоги, зумовлена відсутністю єдиної термінології. У різних навчальних посібниках ті самі поняття, явища, процеси позначаються різними термінами, що пов'язано з відмінностями в перекладі запозичених понять [7, с 36—37]. Виділимо окремі пари і трійки подібних синонімів: витрати й затрати; загальні, сукупні й валові величини; граничні й маржинальні величини; конкуренція недосконала й монополістична; графік попиту й крива попиту; спосіб виробництва й товари виробничого призначення; фактори й детермінанти; фактори попиту нецінові та загально-ринкові; норма безробіття й рівень безробіття; природне безробіття та природний рівень безробіття; процент і процентна ставка; перевага порівняльна й відносна та ін. Крім того, у багатьох випадках зберігаються короткі позначення, утворені за першими літерами англійських економічних термінів. Усе вищезазначене ускладнює засвоєння навчального матеріалу, звужує можливості одночасного використання навчальних посібників різних авторів для роботи в класі і потребує додаткових зусиль з боку вчителя для співставлення позначень-синонімів і обґрунтування іноземних позначень за допомогою повної розшифровки останніх англійською мовою.

Ще одна проблема, яка варта особливої уваги, — це спосіб або метод засвоєння знань. Педагогічна практика підтверджує, що найбільш ефективними залишаються інтерактивні методи навчання — дискусії, ділові, рольові та імітаційні ігри, які дають змогу учнівській молоді поринути в активно-контрольоване спілкування, за допомогою якого вони проявляють свою сутність [9, с 7—8].

Отже, хоч система шкільної освіти в Україні спрямована на адаптацію учнів до життя в існуючому соціальному середовищі, для її впровадження, на нашу думку, необхідне розроблення єдиного понятійного апарату в галузі вивчення економіки як шкільного предмета, а також проведення глибших економічних досліджень України перехідного періоду та ширше висвітлення в шкільному курсі економіки особливостей дії економічних законів розвитку суспільств в умовах сучасного розвитку світової економічної спільноти [14, c. 42].

1.2. Шляхи підвищення ефективності економічного навчання в Україні (методичні)

Для підвищення ефективності вивчення економіки, учителеві необхідно застосовувати навчально-методичні матеріали та нові інформаційні технології навчання. Зокрема, рекомендується використовувати «Інтегрований електронний комплекс «Економіка, 10 клас», який містить значну базу навчальних матеріалів (озвучені анімаційні лекції, слайди, відео, тексти, терміни, закони, статистику тощо) та різнорівневі контрольні завдання (тести, задачі, питання, «мозаїки», «алгоритми»). Крім цього для поглибленого вивчення навчального матеріалу, доцільно використовувати рекомендовану літературу.

Звичайно, кожний урок — це складна організаційно-методична схема, всі компоненти якої взаємозв'язані і взаємозумовлені. Водночас урок — це завершений, самостійний фрагмент освіти зі своїми задачами і результатами. І кожен урок дає змогу зробити висновки про стиль роботи вчителя, розкриває його методичний почерк. Адже вчитель — це творець уроку, а учні в класі — його асистент

Для здійснення поточного контролю знань і умінь використовую різноманітні види завдань, враховуючи рівень навчальних досягнень учнів (завдання за компетентністю може мати для учня різну глибину, повноту:

• завдання для самоперевірки на етапі сприйняття й осмислення нової інформації;

• тестова перевірка знань;

• економічні диктанти;

• ситуативні завдання (розв'язок економічної ситуації);

• індивідуальні картки.

Наприклад, для складення індивідуальних карток використовую словосполучення, що характеризують рівень виконання дії: закінчи твердження; дай визначення поняттю; доповни схему; охарактеризуй зв'язки між поняттями; знайди співвідношення між термінами та їх ознаками; поясни зміст поняття; склади сенкен до слова (попит, пропонування, гроші, безробіття, інфляція тощо).

Зразок складання сенкену до слова зарплата:

1. Зарплата (визначення, іменник).

2. Номінальна, реальна (характерні ознаки, 2 прикметники).

3. Заробляється, виплачується, одержується (характер дії, З дієслова).

4. Це ринкова ціна праці (словосполучення, що відображає ставлення до теми).

5. Оплата (синонім).

Отже, сучасна методика викладання економічних дисциплін не повинна повторювати помилки старої педагогічної практики. Примусити учня «жахатися» економіки дуже просто, якщо викладати її як дуже складну, нудну та далеку від реального економічного життя дисципліну [7, c. 41].


Розділ 2. Аналіз навчальної програми економічної дисципліни для учнів 10 – го класу

Програма «Основи економічних знань» за ред. І.Ф.Радіонової для учнів 10, 11, 12 класів шкіл суспільно-гуманітарного профілю навчання розроблена за формою, запропонованою Міністерством освіти та науки України, і спрямована на реалізацію «Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (Постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 №24)

Метою вивчення навчального предмета «Основи економічних знань» за ред. І.Ф.Радіонової є:

- з’ясування суті фундаментальних засад економічного життя суспільств, економічної поведінки людини, законів та закономірностей функціонування ринкової економіки, сутності економічних процесів в Україні та завдань створення соціально орієнтованої економіки;

- розвиток в учнів економічного мислення як умови формування відповідних компетентностей, що характеризують сучасний тип особистості.

- формування у молодого покоління рис компетентностей, які забезпечують його раціональну поведінку у сучасному суспільстві.

Відповідно до мети та змісту програми, основними завданнями навчального предмета «Основи економічних досліджень» є набуття учнями глибоких знань про:

- базові економічні категорії і закони, які становлять загальну основу економічної діяльності людей (потреби, виробництво, виробничі ресурси, економічний вибір, власність, економічні системи), об'єктивні чинники економічної поведінки споживачів та виробників;

- економічні категорії і явища, які становлять фундаментальні поняття ринкової економіки: ринок, товарне виробництво, товар, закон вартості; гроші; ринкова ціна; ринок факторів виробництва, доходи суб’єктів економічного процесу; ринкова інфраструктура;

- економічну сутність підприємництва, організаційні форми підприємств, зміст та фінансування підприємницької діяльності, її економічні результати (підприємницький доход), функції менеджменту та маркетингу;

- загальні риси та зміст основних макроекономічних явищ: макроекономічну рівновагу та механізм її забезпечення; загальні макроекономічні показники; явища макроекономічної нестабільності, регулюючу роль держави;

- світову економіку, форми міжнародних економічних відносин (світову торгівлю, міжнародну валютну систему, міжнародне підприємництво тощо), міжнародні валютно-фінансові організації.

Основні цілі вивчення економіки у класах соціально – гуманітарного профілю навчання

Вивчення курсу «Основи економічних знань» у навчальних закладах суспільно-гуманітарного напрямку з економічним профілем навчання спрямоване на досягнення загальних, особливих та спеціальних цілей. До загальних цілей, які реалізуються при вивченні економіки у класах усіх профілів навчання, належить таке:

• засвоєння фундаментальних знань про економічне життя суспільства, а саме: основних економічних категорій, законів, закономірностей,

• формування світогляду та компетентностей сучасної цивілізованої людини, що визнає такі загальнолюдські цінності, як свобода діяльності та вибору способу поведінки, право власності, дотримання законності тощо,

• сприяння розвитку навичок раціональної економічної поведінки людини як споживача, найманого працівника, виробника, платника податків, користувача суспільних благ тощо,

• формування навичок самостійної роботи при виконанні практичних завдань.

Особливими цілями вивчення економіки у класах з соціально-гуманітарним профілем навчання є:

• оволодіння деякими основними прийомами аналізу у соціально-гуманітарній сфері,

• підготовка до навчання у вищих навчальних закладах соціально-гуманітарного (економічного, соціологічного, правового тощо) спрямування.

Спеціальними цілями вивчення економіки у класах з економічним профілем навчання є:

• часткове засвоєння спеціальних економічних знань, пов'язаних з вибором майбутньої професії,

• оволодіння навичками збирання первинної інформації, роботи з офіційною економічною інформацією та прийомами економічного аналізу

Структура курсу

Програма курсу «Основи економічних знань» за ред. І.Ф.Радіонової розрахована на 210 годин, які розподіляються по 70 годин у 10-му, 11-му та 12-му класах. Навчальні години кожного року, у свою чергу, розподіляються на власне вивчення матеріалу (включно з проведенням практичних робіт), на лабораторні заняття та резервний час. Структура курсу підпорядкована певній логіці, яка спирається на основні принципи пізнання, а саме:

• рух від простого до складного,

• поєднання історичного і логічного,

• перевірку достовірності отриманих знань.

• навчання у процесі діяльності

У 10-му класі учень, передусім, має зрозуміти зміст фундаментальних явищ, які властиві будь-якій економіці. Це - ресурси, продукт, виробництво, потреби, споживач, виробник, економічна ефективність, економічна система тощо. Далі він знайомиться з процесами та явищами, які властиві ринковій економіці, а саме: попитом, пропозицією, ціною, еластичністю попиту та пропозиції, ринковими доходами, формами грошей та ринковою структурою та інфраструктурою.

Матеріал 11-го класу присвячений підприємництву та різним аспектам діяльності підприємства. Упродовж цього року учень не лише знайомиться з основними функціями, які виконує підприємець, а й вивчає особливості підприємств за різних форм власності, організаційних та ринкових структур. Він отримує уявлення про економічні витрати та закономірності максимізації прибутку. Йому мають стати зрозумілими основи фінансової діяльності підприємства та управління його ресурсами.

У 12-му класі предметом вивчення стає національна економіка та світове господарство. Це передбачає ознайомлення з закономірностями функціонування національної економіки як цілого, розуміння ролі уряду у забезпеченні цієї цілісності та Інструментів урядового (державного) впливу на економіку. Насамкінець, завдяки вивченню форм міжнародних економічних відносин та етапів економічної інтеграції країн формується уявлення про цілісність світового господарства та місце у ньому вітчизняної економіки

Особливості оцінювання знань та навичок при вивченні курсу «Економіка» у економічних класах навчальних закладів соціально -

гуманітарного напрямку

Враховуючи мету вивчення курсу «Основи економічних знань», його структуру та профіль навчання, при формуванні підсумкової оцінки доцільно враховувати не лише рівень теоретичних знань, а й набуті навички. У процесі перевірки теоретичних знань оцінюються:

• усні відповіді за заданою темою,

• реферати та есе за заданою або обраною темою,

• відповіді на тестові завдання різних рівнів складності,

• правильність (логіка) вирішення задач різних рівнів складності

У процесі перевірки набутих навичок оцінюються:

• аргументація при обговоренні актуальних економічних проблем,

• висновки за результатами дослідження певних економічних процесів або явищ,

• обґрунтування конкретних економічних рішень при виконання лабораторних (практичних) завдань

Методичне забезпечення курсу

Вітчизняні підручники та посібники з економіки для школи, видані під грифом Міністерства освіти та науки України, (посилання на них є у рекомендованій літературі) загалом створюють необхідні умови для викладання курсу економіки за запропоновано програмою. Але з метою створення повного комплексу достатніх умов для викладання економіки у класах економічного профілю доцільним є видання спеціального підручника і відповідних посібників для учнів та вчителів.

Методичне підґрунтя для сучасного викладання економіки формують посібники, видані за співпраці Міністерства освіти та науки України з Національною радою з економічної освіти США. Вони МІСТЯТЬ не лише якісну інформацію, а й ВТІЛЮЮТЬ ефективну методику навчання через діяльність. Доцільним є використання «Інтегрованого електронного комплексу «Основи економічних знань, 10 клас», який сприяє інтенсифікації, урізноманітненню процесу навчання та спрощує контроль за його результатами

Зв'язки з іншими дисциплінами

Викладання економіки у класах шкіл соціально - гуманітарного профілю передбачає те, що вчитель спирається на знання та навички, здобуті учнями при вивченні таких шкільних дисциплін, як:

• всесвітня та вітчизняна історія,

• географія,

• математика,

• правознавство

• екологія

• технології

Тематика лабораторних робіт

Лабораторні роботи покликані активізувати зацікавленість учнів у вивченні курсу, а їх виконання є втіленням принципу: «навчатися роблячи». Лабораторні роботи з економіки відрізняються від практичних робіт, які також активізують учнів. Відмінність між ними полягає у тому, що при виконанні лабораторних робіт учень не лише щось розраховує чи аналізує, а й самостійно збирає інформацію або користується реальною первинною інформацією, наданою вчителем.

План виконання лабораторної роботи розробляється вчителем і пропонується учню перед початком роботи.

Підсумки лабораторних робіт оприлюднюються у класі і оцінюються вчителем.

Лабораторні роботи можуть виконуватись окремим учнем або групою у позашкільний час.

На аналіз виконаної лабораторної роботи і підведення підсумків у класі відводиться 1 година. Тематика лабораторних робіт відповідає змісту розділів програми, що вивчаються, відповідно, у 10-му, 11-му та 12-му класах

Вивчення курсу «Основи економічних знань» нині спрямоване на розв'язання таких першочергових завдань:

• усвідомлення необхідності пізнання законів функціонування економіки;

• створення адекватних уявлень про зміст економічних явищ та їх взаємозв'язок, уміння висловлювати аргументовані міркування з економічних питань, набуття досвіду в аналізі конкретних економічних ситуацій;

• формування базового рівня економічної грамотності, необхідного для орієнтації та соціальної адаптації учнів до змін, що відбуваються в українському суспільстві;

• вироблення вміння практичного і творчого застосування набутих економічних знань, які є основою прийняття багатьох повсякденних рішень у сфері використання доходів, організації бізнесу тощо;

• стимулювання бажання стати активним суб'єктом економічних відносин, аж до започаткування власної справи;

• формування почуття господарської відповідальності за власне, колективне й суспільне майно;

• виховання відповідального громадянина суспільства, який поважає закони держави, своєчасно сплачує податки, бере активну участь у громадському житті;

• надання можливостей кожній людині в майбутньому обґрунтовано і зважено здійснювати виховний процес у власній родині.

У класах суспільно-гуманітарного напряму при виборі економічного профілю навчання в 10 класі вивчається курс «Мікроекономіка», в 11 — «Макроекономіка».

У класах суспільно-гуманітарного напряму (правовий, історичний та філософський профілі) економіка вивчається протягом двох років: в 11 класі в курсі «Основи економіки» вивчається ринкова система; рівновага на ринку; попит і пропозиція; виробництво економічних благ; економічні ресурси; організація праці, роль обміну в перерозподілі благ; обмін і формування ринку; роль грошей; ціна товару; природні ресурси, їх ринки; власність, права власності; елементи підприємництва; економічна роль конкуренції; види ринку; види доходів. У 12 класі вивчається аналітична економіка, де розглядаються загальні поняття мікро- і макроекономіки: система національних рахунків; теорія економічного зростання; теорія ділових циклів; гроші і капітал; грошовий обіг; банки, їх функції; цінні папери, їх види; роль держави в умовах ринкової економіки; світова економіка та економічні системи [16].


Розділ 3. Розробка навчальної теми з курсу “Основи економічних знань” для 10 – го класу

3.1. Науково-методична розробка економічної теми: наочність та інтелект-карта уроку

Курс “Основи економічних знань” є основоположним в економічній освіті і дає уявлення про основні категорії, що вивчаються цією наукою.

Мета курсу – дати випускникам елементарні економічні знання, ознайомити їх зі складними проблемами ринкових відносин для визначення свого місця і ролі в розбудові суверенної України.

Інтелект карти допомагають ефективно зберігати інформацію. А це в свою чергу збільшує об’єм засвоєної інформації. Інтелект карта представляє собою крок уперед на шляху прогресу від лінійного мислення до радіанного (багатовимірного) мислення. Зміст старинного вислову «образи варті тисячі слів» полягає у тому , що при їх сприйнятті використовується цілий набір кортикальних здібностей: колір, форма, лінія, розміри, текстура, візуальний ритм і, насамперед, уява. Ось чому образи більш красномовні, аніж слова, більш точні і мають більшу здібність породжувати асоціації, які є найбільш важливим фактором творчого мислення та гарної пам’яті. Основною причиною, через яку образу надається мало значення у навчальному процесі є ой факт, що у сучасному світі наголос робиться на слові, як основному носію інформації .

Тема, що включає визначення та місце ринкових відносин в системі ринкової структури в суспільстві є беззаперечно важливою та досить цікавою для викладення ще в школі. Основна увага повинна приділятися фундаментальним поняттям ринкової економіки та ринковій інфраструктурі. Тому існує необхідність надання першочергових знань з цієї теми ще до моменту вибору професії. Важливим моментом є також розкриття такого поняття, як ринок та його структура, що зумовлено участі у ньому суспільства.


3.2. Конспект уроку з вивчення нового матеріалу

Тема. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ТА ЇХ РИНКОВЕ РОЗВ'ЯЗАННЯ

Мета: сформувати в учнів знання про основні проблеми економіки та визначення механізмів їх розв'язання в ринковій та плановій економіках; з'ясувати, яку роль відіграє конкуренція у функціонуванні ринкової економіки; що таке досконала й недосконала конкуренція; як співвідносяться конкуренція й монополія; сприяти розвитку економічного мислення; розвивати вміння оцінювати, чи варто розпочинати справу, яку технологію обрати, хто є потенційним покупцем; стимулювати розвиток умінь учнів аргументувати свою відповідь.

Обладнання: посібники «Перевір себе», малюнок-схема, бланки завдань «Логічність», практикуми з економіки для 10—11 класів (автор Г. О. Горленко).

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Структура уроку.

I. Організаційний момент (1 хв).

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів (7 хв).

III. Мотивація навчальної й пізнавальної діяльності учнів (1 хв).

IV. Вивчення нового матеріалу (25 хв).

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів (8 хв).

VI. Підсумок уроку (2 хв).

VII. Домашнє завдання (1 хв).

3.3. Методична карта уроків з теми «Фундаментальні поняття ринкової економіки та ринкова інфраструктура»

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Бесіда за запитаннями.

1. Чи можна пояснити обмеженість ресурсів безмежністю потреб?

2. Яке відношення має ваша майбутня професія до економічного життя?

Розгляньте бланк запитань «Логічність», на якому подано завдання з двома зв'язаними між собою категоричними судженнями і висновок (силлогізм). Висновки частково наведені логічні, а в окремих випадках неправильні. Потрібно визначити, які висновки правильні, які помилкові.

Бланк завдання «Логічність».

1. Усі виробничі ресурси обмежені. Сонячна енергія — ресурс. Значить, сонячна енергія обмежена? (Ні).

2. Людські потреби є безмежними. Комп'ютер — це потреба. Отже, його програма повністю ніколи не задовольнить? (Так).

3. Неефективні методи виробництва ведуть до часткового безробіття. Фермер не ефективно веде господарство. Отже, він частково безробітний? (Так).

4. У сучасному товарному виробництві існує тенденція до подальшого його розширення. Це проявляється в спеціалізації праці, перетворенні результатів наукових досліджень на товар, зростанні ролі нематеріального виробництва. Отже, потрібно буде відкривати більше шкіл, наукових центрів? (Ні).

Бесіда за запитаннями.

1. Якою діяльністю ви щойно займались? (Вибирали).

2. Як часто стоїть перед вами проблема вибору?

III. Мотивація навчальної й пізнавальної діяльності учнів

Розповідь учителя.

Економіка як сфера життя суспільства, де здійснюється виробництво товарів і послуг, обмін ними, розподіл та споживання, завжди передбачає можливість вибору для її суб'єктів. Так, підприємці вибирають найкращі серед ринків збуту продукції, закупівлі сировини, між перспективами розширення й згортання виробництва; споживачі вибирають серед великої маси товарів і послуг ті, в які можна вкласти свої обмежені кошти. Як продавцям, так і покупцям необхідно робити вибір, аби найоптимальніше використати ресурси й отримати максимальну вигоду.

IV. Вивчення нового матеріалу

Завдання.

Уявіть себе на місці підприємця, який вирішив виробляти дитячі іграшки. Які проблеми насамперед стоять перед ним? (Що виробляти ? Як виробляти? Для якого віку?). Саме вони вважаються головними.

Запитання.

Чому саме ці проблеми вважаються головними в усіх економічних системах різних країн і в різні часи? (Усі інші проблеми є похідними від них, бо три головні проблеми стосуються мети виробництва та засобів її досягнення. Ці проблеми постають як перед економікою країни в цілому, так і перед кожним виробником).

Розповідь учителя.

Яким же чином головні економічні проблеми розв'язує ринок? Розглянемо блок-схему в посібнику «Перевір себе», с. 28 і таблиця.

Перша проблема — що виробляти? її доводиться розв'язувати підприємцям під час організації своїх виробництв. Необхідно вибрати такий вид продукції, який забезпечив би прибуток і процвітання фірми. У ринковій економіці відповідь на цю проблему дає сам ринок. Якщо різко зростає потреба в якомусь товарі (збільшуються його закупки), значить буде розширюватись виробництво даного товару. А це означатиме збільшення цін і попиту на відповідні ресурси. Зовсім іншою буде ситуація, якщо з певних причин попит на товар знизиться. «Голосування» грошима зорієнтує виробника на те, щоб виробництво цього товару зменшити, а ресурси використати в іншій сфері, для виробництва інших товарів.

Отже, на цю проблему відповідають самі споживачі своїми коштами. «Голосування» споживачів відбувається постійно: кожну хвилину, день, місяць, рік. Ринок створює досить надійний механізм виробничої орієнтації виробників, оскільки в його основу покладені потреби людей, зорієнтовані на їх доходи.

— Яку плановій економіці розв'язується проблема що виробляти?

Завдання.

Спробуйте практично розв'язати проблему, що склалася на підприємстві. Для цього виконайте завдання 2 у практикумі на с. 21, практична робота 8 «Основні проблеми економіки та їх ринкове розв’язання».

Розповідь учителя.

Друга проблема — як виробляти? (Див. схему 1). В її основі лежить спосіб виробництва, його технологія. Проте визначальним фактором є ринкова конкуренція між виробниками. Саме для підтримання конкурентоспроможності підприємці змушені постійно підвищувати якість товару, а значить — вдосконалювати виробництво, застосовувати нові технології. При зміні цін на ресурси фірмам часто доводиться змінювати й технологію виробництва, щоб не зростала ціна на їх товар. Тож, у розв'язанні проблеми вирішальне значення має конкуренція виробників. Свою роль відіграють також ціни на ресурси.

Схема 1

Завдання.

Виконавши завдання 1 у практикумі, ви зрозумієте, як саме підприємство розв'язує цю проблему.

Розповідь учителя.

Третя проблема — для кого виробляти? (таблиця). її розв'язання залежить від бажання й можливостей споживачів купити той чи інший товар. Залежить це від величини грошових доходів споживачів. Значну роль відіграють також ціни на товари та смаки покупців. Бажання придбати певний товар і можливості покупців також залежать від величини цін на виготовлені продукти та супутні їм товари, їхньої готовності віддати перевагу певним продуктам-замінникам. Оскільки кількість продукту певного виду в конкретний час обмежена, то споживачі стають конкурентами. Конкуренція споживачів може спричинити підвищення цін.

Отже, в цьому випадку цю проблему ринок розв'язує скороченням кола споживачів за рахунок того, хто мав найнижчі доходи.

Завдання.

Виконайте завдання 3 у практикумах, дайте відповіді на запитання у 4 завданні.

3. Як у плановій економіці розв'язуються проблема що виробляти ? і для кого виробляти ?

Тож, підсумовуючи відповіді на три основні проблеми економіки, можна зробити висновок, що рішення приймаються виробниками й споживачами самостійно. А оскільки в розв'язанні цих проблем бере участь велика їх кількість, то, здавалося б, це повинно привести до диспропорції та хаосу в економіці. Проте ринкова система, незважаючи на окремі недоліки, усе ж забезпечує порядок і стабільність. Як саме?

Виступ учня.

Вперше здатність ринку поєднувати особисті й суспільні інтереси обґрунтував А. Сміт у відомій праці «Дослідження про природу й причини багатства народів». Він проголосив принцип «прихованої руки», суть якого в тому, що кожен індивід, вкладаючи свій капітал з метою одержання максимального прибутку, переслідує власний інтерес, але при цьому ним керує «прихована рука» на досягнення суспільного блага.

Відкриття А. Сміта зробило великий вплив на весь подальший розвиток економічної думки. І хоча з часом історичний досвід довів недоліки ринку, пов'язані з монополією та іншими чинниками, які зумовлюють втручання держави в економіку (забруднення навколишнього середовища та ін.), значення відкриття не зменшується. Воно входить в арсенал тих доктрин, які й сьогодні враховують держави з ринковою економікою у своїй економічній політиці і насамперед створенні ефективного ринкового механізму.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Чи правильні нижченаведені твердження. Відповідь обґрунтуйте.

1.Проблеми що ?, як ?для кого ?в ринковій економіці розв'язуються з допомогою цінового механізму. (Так).

2.Знаючи стан економіки, проілюстрований точкою на КВМ, можна дати відповідь на запитання для кого розвивається виробництво, на чиї потреби воно орієнтується? (Ні).

3.Проблеми що ?, як ?, для кого ? у командній економіці розв'язуються автоматично. (Ні).

4.Проблеми для кого виробляти ?не існує, якщо кількість виробників строго фіксується і «прив'язана» до конкретних товарів. (Так).

5.Проблема що виробляти?може стояти перед приватнимпідприємцем, але не перед суспільством. (Ні).

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя.

— В умовах ринку вибір варіанта використання ресурсів визначається через взаємодію споживачів з виробниками, що виступають на ринку як покупці і продавці, таким чином визначаючи відповіді на проблему що?, як?, для кого?;

— економічні рішення приймаються як виробниками, так і споживачами;

— ринкова економіка безпосередньо спирається на економічні інтереси споживачів і виробників. У досягненні своїх інтересів люди конкурують між собою.

VII. Домашнє завдання

Прочитати с/71—75 підручника І. Радіонової «Загальна економіка». Дати відповідь на запитання 1,2 в кінці параграфа. Скластипроблемні завдання до головнихпроблем економіки.

3.4. Методична розробка комбінованого уроку

Тема. ЗМІСТ РИНКОВОЇ КОНКУРЕНЦІЇ. ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ РИНКУ, ПОРОДЖЕНІ КОНКУРЕНЦІЄЮ

Мета: поглибити і систематизувати знання учнів про конкуренцію, формуючи поняття про механізми конкуренції, досконалу та недосконалу конкуренцію; з'ясувати, що таке монополія, монопсонія, олігополія; розвивати економічне мислення, вміння аргументувати свою відповідь; сприяти вмінню розуміти й тлумачити положення законів, які регламентують підприємницьку діяльність та антимонопольне законодавство.

Обладнання: схема 1, таблиця 1, підручники, посібник «Перевір себе», бланки завдань.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку.

I. Організаційний момент (1 хв).

II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів (5 хв).

III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів (4 хв).

IV. Вивчення нового матеріалу (26 хв).

V. Закріплення нових знань і умінь учнів (5 хв).

VI. Підсумок уроку (1 хв).

VII. Домашнє завдання (1 хв).

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Бесіда за запитаннями.

1. Як ринок розв'язує основні питання економіки?

2. Як у плановій економіці вирішуються питання що?, як?, для кого?

3. Хто вперше проголосив «принцип прихованої руки»? У чому полягає його суть?

Завдання на картках. Картка 1.

1. В економіці діє закон спадної продуктивності факторів виробництва. Яким чином у цих умовах підтримується економічне зростання:

а) потрібно дедалі менше виробничих ресурсів;

б) приріст додаткових ресурсів не збільшить, а навпаки зменшить загальний обсяг виробництва;

в) потрібний приріст ресурсів, але ціна додаткової одиниці ресурсів буде збільшуватись;

г) потрібно дедалі більше ресурсів.

2. Проблеми того що?, як? і для кого виробляти? виникають:

а) тільки в тоталітарних системах або суспільствах, де панує централізоване планування;

б) тільки в ринковій економіці;

в) тільки у відсталій економіці;

г) у будь-якому суспільстві.

3. Проблема що виробляти? не стоїть, якщо...

а) пропозиція ресурсів настільки обмежена, що вони можуть бути використані тільки для виробництва предметів споживання;

б) кожний виробничий ресурс специфічний і може бути використаний для виробництва тільки одного конкретного товару;

в) економіка не досягла рівня, коли починає діяти закон спадної продуктивності факторів виробництва;

г) пропозиція ресурсів достатня, щоб виробляти предмети розкоші.

Картка 2.

1. Проблема що виробляти?:

а) може стояти тільки перед приватним підприємцем, але не перед суспільством;

б) виникає тільки в умовах гострого дефіциту;

в) може розглядатись як проблема вибору точки на КВМ;

б) вивчається на основі дії закону спадної продуктивності факторів виробництва.

2. Проблеми як виробляти? не виникає:

а) якщо економіка не відчуває дії закону спадної продуктивності факторів виробництва;

б) якщо кількість виробничих ресурсів строго фіксована і «прив'язана» до конкретних товарів;

в) за умов обмеженості виробничих ресурсів щодо наявної робочої сили;

г) у технічно розвинутому суспільстві, де ця проблема стає чисто технічною.

3. Якщо економічні проблеми вирішуються частково ринком, частково державою, то економіка:

а) командна;

б) ринкова;

в) традиційна;

г) змішана.

ІІІ. Мотивація навчальної й пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Що нам відомо про конкуренцію? Побудуймо гроно конкуренції. (Стратегія «гронування» спонукає учнів вільно й відкрито думати на певну тему. Вона допомагає встановити зв'язки між окремими поняттями, своїм життєвим досвідом і вже набутими знаннями. Цю роботу доцільно виконувати індивідуально. Починати гронування слід з написання центрального слова (поняття) посередині аркуша паперу (дошки). Навколо цього слова записувати слова й фрази, які спадають на думку з обраної теми. Коли запас ідей вичерпано, потрібно встановити зв'язки між поняттями. Таким чином утворюється гроно).

Одам учень біля дошки будує гроно, решта в зошитах (див. схему 2).

Схема 2

Можливий варіант грона конкуренції

Отже, основним поняттям «конкуренція» ви володієте. Сьогодні на уроці поглибимо й систематизуємо ваші знання щодо механізмів конкуренції, з'ясуємо, якою вона може бути. Важливо, щоб ви у подальшому житті могли орієнтуватись у процесах, які відбуваються в економіці країн, аби зробити правильний вибір.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя.

Слово «конкуренція» у перекладі з латинської мови означало зіткнення, змагання. Конкуренція відбувається не лише у середовищі виробників, споживачів і між ними, а й між соціальними групами. Наприклад, ви у своєму класі також змагаєтесь за увагу.

Запитання.

Як саме?

Як ви гадаєте, погано чи добре, що, реалізуючи власні інтереси, люди стають конкурентами?

Розповідь учителя.

Ринок не зміг би функціонувати, якби серед його механізмів не було конкуренції.

Конкуренція — економічне суперництво між виробниками товарів та послуг за вигідніші умови діяльності, збуту товарів і послуг та одержання завдяки цьому максимального прибутку. Вона спонукає до пошуку вигідного вирішення господарських завдань, зокрема виробництва кращої продукції чи послуг і якнайшвидшої їх реалізації.

Конкуренція інколи набуває таких форм і методів, що її називають «конкурентною боротьбою».

Американський економіст, лауреат Нобелівської премії, Пол Самуельсон зазначав, що конкуренція — це складний механізм координації виробництв через систему цін і ринків. Конкуренція як економічний процес охоплює фази виробництва, розподілу, обміну і споживання.

Якщо говорити про фазу виробництва, то рівень конкурентної боротьби багато в чому залежить від життєвого циклу товару, що охоплює процес вироблення продукції до зняття її з виробництва. Він ділиться на чотири фази (цикли) (див. схему 3).

Схема 3

0 — розробка. Конкуренція тут не має чіткого прояву, бо зберігається комерційна таємниця.

1 — впровадження продукції. Виробник намагається випустити якіснішу продукцію, ніж конкурент. Для цієї фази характерні незначні обсяги продажу.

2 — зростання, коли зростає попит і збільшується обсяг виробництва. Виробник намагається обігнати конкурентів за обсягами продукції та її продажу.

3 — зрілості, коли обсяг виробництва продукції досягає максимуму.

4 — старіння — завершальна. На цій фазі попит на продукцію зменшується до мінімуму, обсяг виробництва зменшується, рівень конкурентної боротьби затихає.

Розрізняють три типи конкуренції: внутрішньогалузеву, міжгалузеву, міжнародну (див. схему 4).

Схема 4

Запитання.

Використовуючи знання з економічної географії, поясніть, як виникає кожен з типів конкуренції.

Розповідь учителя.

Конкуренцію можна класифікувати й за методами її ведення. Методів конкуренції багато. Основні з них:

— скупка патентів;

— збивання ціни;

— захоплення ринків робочої сили;

— максимальне обмеження конкурентів сировиною, ринків збуту, кредитів;

— випуск на ринок нових марок і видів товарів.

Методи конкурентної боротьби розрізняють цінові й нецінові. До цінових належить метод застосування цінової дискримінації (різні ціни в окремих регіонах, демпінгові ціни). Нецінові методи діляться на дві групи: конкуренція за високу якість товару й конкуренція за умови продажу. На жаль, існує й нечесна конкуренція. Це поширення неправдивих або неточних даних про конкурента; доведення до споживача спотвореної інформації про характер, спосіб і місце виготовлення товару та його якість; незаконне використання товарного знака конкурента, його фірмової назви, маркування; реклама товару, який не відповідає вимогам; використання некоректних порівнянь, які дискредитують товар конкурента та ін.

Отже, конкуренція має багато як позитивних, так і негативних рис. Виникає запитання: існування конкуренції позитивне чи негативне явище? Над цим запитанням людство замислювалось не одне століття. Знаходяться аргументи як за, так і проти конкуренції.

Завдання.

Використовуючи схему посібника «Перевір себе» на с 28 та текст підручника на с 75 «Коротка історична довідка», визначтесь, до якої групи вчених-економістів ви приєднаєтесь. До тих, хто виступали за конкуренцію чи проти. (Після самостійної роботи з підручником — дискусія 5 хв).

Отже, у нас утворилося дві групи, що мають протилежні погляди на проблему. Ті, що і не визначились, і не увійшли до жодної групи, виступатимуть у ролі спостерігачів і в кінці дискусії підведуть підсумок. Спробуйте довести своєму опоненту правильність вашої й хибність його думки. (Дискусія).

Висновок після дискусії зроблять спостерігачі.

Розповідь учителя.

Масштабність конкуренції визначається кількістю фірм та покупців на ринку, наявністю й доступністю інформації, можливістю змови між продавцями й покупцями, легкістю входження й виходу із конкретного ринку та іншими факторами. Залежно від масштабів конкуренції розрізняють кілька її основних рівнів. Перед вами таблиця «Основні риси конкурентних структур» (див. таблицю на с. 20) (Додаток 2).

Проаналізуємо і зробимо висновок. (Досконала конкуренція — це ідеальна модель, але імовірність її існування на практиці дуже мала. У реальному житті найчастіше існує недосконала конкуренція в різних формах залежно від впливу на ринкову ціну).

Розповідь учителя.

Серед причин, що зумовлюють існування монополії, найвагомішими є такі: володіння основними видами сировини; патентні права; авторські права й товарні знаки.

Для регулювання проблем, пов'язаних з існуванням монополії та нечесною конкуренцією, запроваджується спеціальне законодавство {таблиця 10 посібника). Перший антимонопольний закон було ухвалено в США в 1890 р. У лютому 1992 р. в Україні також було ухвалено Закон «Про обмеження монополії та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності», а в 1993 р. створено з цією метою Антимонопольний комітет України. У1996 р. прийнятий Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

V. Закріплення нових знань і умінь учнів

Завдання.

Ринок роздрібної торгівлі магнітофонними записами, грамплатівками та компакт-дисками вирізняється високим рівнем конкуренції. У більшості великих міст нараховується десятки музичних магазинів. При цьому великих компаній звукозапису, які постачають у торгові точки компакт-диски, магнітофонні касети та грамплатівки, порівняно небагато. Ці великі компанії встановлюють оптові ціни на музичні записи. За такими цінами музичні магазини купують продукцію, яку потім пропонують своїм клієнтам. Дайте відповіді на запитання:

а) Які методи використовують музичні магазини, щоб конкурувати між собою?

б) Які риси досконалої конкуренції характерні для роздрібної торгівлі компакт-дисками, музичними записами?

Запитання.

Поясніть, чи завжди потрібно прагнути до конкуренції. В яких випадках потрібна монополія?

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя. Внутрішнім механізмом руху ринкової економіки й розв'язання фундаментальних економічних проблем є конкуренція. Серед позитивних наслідків її — динамічне пристосування до нових ситуацій, зростання ефективності, зменшення витрат. Розрізняють досконалу й недосконалу конкуренцію. Причиною недосконалої конкуренції стає монополія покупців або продавців. Монополія істотно змінює поведінку виробника на ринку, даючи йому можливість забезпечувати зростання власних прибутків за рахунок зменшення обсягів реалізації та зростання цін. Розуміючи негативні наслідки монополії, держави створюють антимонопольні законодавства.

VII. Домашнє завдання

Підручник, с 75—81; посібник «Перевір себе», с. 26—29; завдання 3—4, с. 81 підручника; побудувати гроно конкуренції; підготувати розповідь про корпорацію «Microsoft». Чому цю корпорацію звинуватили в монополізації ринку?


Висновки

Отже, навчання як процес мислення передбачає розумову діяльність викладача з передачі знань і видів діяльності та пізнавальну діяльність учнів. Мотивація навчання викладачем та активність учнів у навчанні є каталізаторами процесу навчання, стимулами та умовою його ефективності.

Найважливішим принципом навчання є принцип сполучення різних методів та прийомів навчання. І майстерність викладача полягає у тому, щоб вибрати оптимальне сполучення методів та засобів навчання, методичних прийомів, які забезпечують активізацію навчання.

Моделювання професійно важливих якостей майбутнього спеціаліста і їх формування в ході професійної освіти набуває особливої актуальності в умовах сьогодення, адже створює можливості цілеспрямованого впливу на розвиток пізнавальної діяльності у навчально-виховному процесі.

В умовах традиційних методів навчання інформаційно-репродуктивного типу, незважаючи на постійні заклики викладачів до уваги, активності тощо, пасивність учнів рідко можна подолати. Лекція, бесіда, оповідання, демонстрація - обов`язкові в навчанні. Вони дають певну суму знань і певною мірою сприяють пізнавальній активності. Але сфера їх можливостей обмежена. Більше того, вони призводять до звикання, репродуктивного підходу до засвоєння знань, створення стереотипів мислення. Особливостями методів активного навчання (тобто методів проблемного типу) на відміну від традиційних форм інформативного типу навчання визначається: мобілізація активності учнів, близькість ступеня активності учнів та викладача, самостійне творче прийняття рішень учнями.

Методичні прийоми навчання ефективні лише тоді, коли вони обгрунтовані психологічно, тобто коли вони продиктовані не тільки змістом навчального матеріалу, а й психологічними закономірностями навчання. Звісно, зацікавленість у якісному вивченні економіки виникає далеко не в кожного, тому необхідним є вивчення хоча б основ цієї науки.


Список використаної літератури

1. Аксьонова О.В. Методика викладання економіки: Навч. посібник -
К.:КНЕУ, 1998.-280 с.

2. Бицюра Ю.В. Економіка України в цифрах: Методичний посібник. -
Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2004. - 128 с.

3. Варналій З.С., Сизоненко В.О. Основи підприємницької діяльності:
Підручник для учнів 10-11 кл. загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій
- К.:3нання України, 2003. - 404 с.

4. Ватаманюк О. Мікроекономіка. Навчальний посібник. - Львів: вид-во
Львівського ун-ту, 2005 - 160 с.

5. Горленко Г.О., Пархоменко І.М. Практикум з економіки. 10-11 клас: Посібник для вчителя. - Кам'янець-Подільський: „Абетка-НОВА", 2001.-76 с.

6. Горленко Г.О. Методичний посібник для вчителя до Збірника задач з
економіки. Вид. 2-е. - Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003. -
116 с.

7. Економіка: Навч. посібник для 10-11 класів / З.Г.Ватаманюк,
С.М.Панчишин, І.М.Грабинський та ін.; За ред. З.Г.Ватаманюка,
С.М.Панчишина. - К.: Либідь, 1999. - 384с.

8. Економічна енциклопедія: У трьох томах. / Редкол.: ... С.В.Мочерний
(відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр „Академія", 2000.

9. Загальна економіка: Підручник для 10 (11) класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів / І.Ф. Радіонова, І.С.Кравченко, В.В.Радченко. За ред. І.Ф.Радіонової. - 5-те вид., доп. і перероб. - Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006.- 368 с.

10. Збірник різнорівневих завдань для державної підсумкової атестації з економіки / Тимченко І.Є., Крупська Л.П., Латер Ю.С., Чорна Т.І., Ящишина І.В. За ред. Тимченко І.Є. - Вид. 2, перероб. і доп. -Кам'янець-Подільський: "Абетка-НОВА", 2003. - 136 с.

11. Книга для вчителя економіки: Довідково-методичне видання / Упоряд. Н.В.Бєскова, В.М.Проценко. - Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. - 256 с.

12. Концепція розвитку економічної освіти в Україні // Освіта України,
№6, 23 січня 2004

13. Латер Ю.С., Ящишина І.В. Методичний посібник до „Робочого зошита
із загальної економіки". - Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА,
2004.

14. Міжнародна економіка: Підручник / А.П.Румянцев, Г.Н.Климко, В.В.Рокоча та ін.; За ред. А.П.Румянцева. - К.:3нання-Прес, 2003. - 447 с.

15. Панчишин С. Економіка. 10-11 клас: Тестові завдання. - К.: Либідь, 2003.-184 с.

16. Прикладна економіка. Посібник для загальноосвітніх навчальних закладів (10 - 11 класів). Підготовлено на основі американського видання «Аррііесі Есопотісз» Ішііог Аспіуетепі Іпс / за ред.. Радіонової І.Ф.- К.: АртЕк. 2001.- 224 с.

17. Прикладна економіка. Керівництво з планування навчального процесу для вчителя.- К.: АртЕк. 2001.- 96 с.

18. Прикладна економіка. Збірка завдань та вправ для учнів.- К.: АртЕк. 2001.-160 с.

загрузка...
Top