Логістичні системи та логістичне планування

Вступ

  1. Поняття про логістичні ситеми
  2. Види логістичних систем
  3. Логістичне планування
  4. Логістичні системи в заготівлях

Висновки

Використана література

Вступ

Існуючі нині системи постачання, виробництва та збуту продукції не задовольняють ринкового попиту. Зруйнована колишня система розміщення та поділу продуктивних сил поки ще не замінена новою. Не налагоджено відповідних господарських зв”язків, тому ще триває спад виробництва і ситуація на ринку не викликає оптимізму. Можна, звичайно, посилатись на об”єктивні і суб”єктивні чинники цього, проте як можна виправдати те, що, скажімо, транспортні витрати в собівартості продукції сягнули вже 50 %. Отже, резерви економічного зростання слід шукати насамперед серед найбільших статей витрат. Раніше такою статтею для служби матеріально-технічного постачання були виробничі запаси. Сьогодні ситуація дещо інша. Значного економічного ефекту можна досягти, оптимізувавши лише транспортні витрати.

Проте чи не найважливішими для стабілізації економіки і створення нової економічної системи є встановлення та оптимізація господарських зв”язків. Вчені називають науку, яка вивчає оптимізацію господарських зв”язків логістикою. В цій роботі ми розглянемо організаційно-господарські системи логістики. Що собою представляють логістичні системи, види логістичних систем, логістичне планування; логістичні системи в заготівлях.

1. Поняття про логістичні системи

Логістична система– це організаційно-господарський механізм управління матеріальними та інформаційними потоками. Вона включає матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюгу (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюга. Логістична система є адаптивною системою зі зворотним зв”язком, яка виконує певні логістичні функції та операції (мал.1).

Як правило, вона складається з кількох підсистем і має розвинуті зв”язки із зовнішнім середовищем. В якості логістичної системи можна розглядати виробниче підприємство, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство.

Ціль логістичної системи – доставка у задане місце потрібної кількості та асортименту максимально підготовлених для виробничого чи особистого споживання товарів та виробів при мінімальних витратах.Поряд з функціональними логістична система має також забезпечувальні підсистеми (інформаційну, правову, кадрову, та ін.) Постачання матеріалів, сировини, готової продукції у визначені терміни позитивно впливає на функціонування усієї економічної системи, дає змогу істотно скоротити запаси на складах підприємств.

Логістика повною мірою працює на споживача. Тому функції збуту у сфері логістики реалізуються, як уже зазначалося, через додержання таких 6 вимог:

  • вантаж;
  • якість;
  • кількість;
  • час;
  • витрати;
  • пункт призначення.

Для виконання цих вимог ефективні логістичні системи оптимізують матеріальні потоки, здійснюють комплекс заходів щодо раціоналізації тари та пакування, уніфікування вантажних одиниць, у тому числі пакетизації та контейнеризації перевезень, реалізації ефективної системи складування, оптимізації розміру замовлень та рівня запасів, планування найвигідніших маршрутів переміщення вантажів на складських об”єктах підприємств та за їх межами на магістральному транспорті.

Будова і функціонування логістичної системи грунтуються на таких основних чинниках, як реалізація принципу системного підходу, що виявляється передусім в інтеграції та чіткій взаємодії усіх елементів системи. За цим принципом розробляють і здійснюють єдиний технологічний процес виробничо-транспортної системи, перехід від створення окремих видів устаткування до організації виробничо-складських та виробничо-транспортних систем. Для сучасної логістики в умовах високого рівня автоматизації характерна індивідуалізація вимог до технологічного та підйомно-транспортного устаткування і промислової продукції, тобто відмова від універсальності на користь більш повної відповідності устаткування конкретним умовам. При створенні логістичної системи та проектуванні її окремих елементів слід передбачати додержання вимог гуманізації технологічних процесів з урахуванням створення сучасних умов праці, запобігання несприятливому впливу на зовнішнє середовище. Однією з обов”язкових умов є урахування сукупності витрат по всьому логістичному ланцюгу з орієнтацією на ринок, надання послуг на рівні сучасних вимог, гнучкість, надійність та висока якість робіт.

Логістичні системи функціонують в умовах чітко вираженої невизначеності, турбулентності зовнішнього середовища, для кон”юктури ринку, для роботи транспорту характерні випадкові процеси. Тому неодмінною умовою якісної системи є здатність до адаптації. Висока надійність та стійкість – фундаментальні принципи її функціонування.

2. Види логістичних систем

Під логістикою розуміють, як уже зазначалось, комплексне управління матеріальними та інформаційними потоками. Тому стає актуальним визначення цих меж. З огляду на системний підхід логістична система може бути сформована на рівні будь-якої економічної системи.

Логістична система – це єдиний план, який підпорядковує інтереси підрозділів підприємства цілям логістики.

Розрізняють логістичні системи „штовхаючі” й „тягнучі”.

Залежно від виду логістичних ланцюгів виділяють логістичні системи з прямими зв”язками, гнучкі та ешелоновані. У гнучкій логістичній системі матеріальний потік надходить до споживача як за прямими зв”язками, так і за участю посередників. Прикладом гнучкої логістичної системи є система постачання запасних частин, за якої часто деталі рідкого попиту відвантажуються з центрального складу безпосередньо на адресу одержувача, а деталі стандартного та підвищеного попиту – зі складу посередника. У логістичній системі з прямими зв”язками матеріальний потік доводиться до споживача без участі посередників, а за прямими господарськими зв”язками. Особливістю ешелонованої логістичної ситеми є те, що її матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через одного посередника.

Останнім часом на західному ринку транспортних та складських послуг спостерігається тенденція зростання вимог до комплексності та якості таких послуг. Це, в свою чергу, створює передумови для організації комплексних логістичних систем з багатьма функціональними завданнями.

Основні завдання логістичних систем

Розвиток замовлень

  • Транспортування
  • Спеціальні послуги
  • Вантажопереробка
  • Склади
  • Збільшення вантажних одиниць
  • Пакування вантажів
  • Управління
  • Інформаційні функції
  • Розташування

У виконанні зазначених функцій важливу роль відіграють показники

процесів, що вивчаються. Деякі з цих показників підходять і для вітчизняної практики, а деякі є новими для нас і заслуговують особливої уваги. Проте всі вони є досить загальними. Існують також деякі конкретні показники, які використовуються в логістичній службі для розв”язання конкретних завдань. Наприклад, при виборі логістичних систем використовують показнки, що у сукупності дають якісну оцінку всієї системи.

За деякими з цих критеріїв здійснюють вибір типу логістичної системи, визначають її міцність і технічне оснащення. Найголовнішим з критеріїв є ступінь надійності і поставок. Підсумовуючи викладене вище, зазначимо, що завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, з мінімальними витратами доставки потрібного товару до пункту призначення без втрат. Вибір типу логістичної системи залежить від комплексу виконуваних нею функцій та критеріїв, які її характеризують.

Критерії оцінок при виборі логістичної системи

  1. – ступінь надійності поставок;
  2. – мінімальна тривалість транспортування;
  3. – мінімальні транспортні витрати;
  4. – гнучкість систем;
  5. – забезпечення зберігання вантажів та запобігання можливим пошкодженням;
  6. – швидкість обробки рекламацій;
  7. – мінімальні витрати на пакування вантажів;
  8. – низькі витрати на страхування.

3. Логістичне планування

Для стійкості функціонування системи першочергове значення має достовірне планування виробництвом, збуту й розподілу. Пріоритетним є стратегічне планування перед оперативним. Для забезпечення високої надійності складеного стратегічного плану необхідно вивчати поведінку зовнішнього середовища і насамперед всього ринку, ідентифікуючи можливі ситуації та одержуючи стратегічні відповіді на питання, що виникли у зв”язку з цим. Стратегічне планування, на думку західних спеціалістів, є міцним інструментом боротьби фірм зі своїми конкурентами, в якій використовується практика військової стратегії, бо кон”юктура ринку розглядається як поле битви.

У науковому прогнозі, що є основою стратегічного планування, використовують історичні підходи, методи екстраполяції. Однак такі моделі застосовують настільки, наскільки вони укладаються в контекст логіки технічного прогресу та перспективних перетворень у сфері економіки. В галузі логістики також розглядається принцип, згідно з яким стратегічне планування орієнтується більше на цілі, ніж на процеси, і на те, що творчість неможлива без інновацій. Підкреслимо, що логістика є унікальною сферою творчості для стратегічної орієнтації. Однак розробкою стратегії поведінки фірм в умовах логістики не завершується процес планування. Стратегічним плануванням генерується ланцюг технічних планів, коли ідентифіковані цілі й дії в оперативних щоденних ситуаціях для реалізації принципу „justintime”. В оперативних планах зусилля менеджменту вже акцентуються на діях, наприклад, на процесах збуту та розподілу, а в логістиці віддається перевага не галузі економіки, а регіону. Територіальні спеціалізація та раціоналізація мають особливе значення для малих та середніх підприємств з невеликими циклічними на інтервалах часу потоками товарів широкої номенклатури. За таких умов для обслуговування матеріальних потоків доцільно створювати регіональні розподільчі складські центри. Логістичні ситеми можуть бути високоефективними і стійкими лише при застосуванні сучасних технічних засобів. Технічною базою оптимального управління інформаційними потоками логістичних систем є багаторівнева АСУ. Тому органічний симбіоз ідеї логістики з кібернетикою – умова високої ефективності логістичних систем.

4. Логістичні системи в заготівлях

Впровадження організаційних механізмів координації, що інтегрують зусилля функціональних ланок, які раніше виконували свої функції ізольовано, вимагає паралельного вдосконалення управлінських координуючих процедур.

Система МРП (англ. materialsrequirementsplanning) – планування потреби в матеріалах – належить до систем „штовхаючого” типу. У них складають перелік матеріалів, необхідних для виробництва визначеної кількості готової продукції, відповідно до прогнозу ринкової кон”юктури, після чого формують замовлення постачальникам. Теоретично в системі „штовхаючого” типу обов”язковим є формування поточних та страхових запасів, кількість яких значно перевищує кількість відповідних запасів при роботі за „тягнучою” системою. Однак в умовах багатономенклатурного виробництва формування таких запасів виправдане. Система МРП досить поширена в США. В середині 80-х років її використовували або намагались використовувати більшість фірм з обсягом реалізації понад 15 млн. дол. На рік. Ця система має широкий набір машинних програм, що забезпечують узгодження та оперативне регулювання постачальницьких, виробничих, збутових функцій фірми. Для здійснення цих функцій у МРП використовують дані плану виробництва (у спеціалізованій номенклатурі на визначений момент часу), файл матеріалів (формується на основі плану виробництва і включає специфіковані найменування необхідних матеріалів, іх кількість на одиницю готової продукції, класифікацію за рівнем), файл запасів (дані про матеріальні ресурси, необхідні для реалізації графіка виробництва, як про ті, що є, так і про замовлені, що не надійшли, про страхові запаси та ін.)

Формалізація процесів прийняття рішень у системі МРП здійснюється за допомогою різних методів дослідження операцій. На основі математичних моделей, інформаційного та програмного забезпечення розраховують потреби в сировині та матеріалах; складають графік виробництва та видають на друк чи на дисплей з різною періодичністю вихідні форми.

Отже, система МПР – це комп”ютерізований метод виявлення потреби в матеріалах на різних стадіях виробничого процесу. Рух матеріальних ресурсів розраховують у просторі й часі відповідно до потреб наступної виробничої стадії. Тому матеріал фактично постачається в момент, коли, за розрахунками, в ньому є потреба.

Недолік системи в тому, що необхідні матеріали ніби „виштовхуються” працівниками попередніх етапів виробничого процесу до наступних стадій виробництва у необхідній кількості, в потрібний час, в потрібне місце незалежно від того, потрібні вони там у такій кількості чи ні в конкретний час. Проте, не зважаючи на цей недолік, як показує досвід, використання МРП дає змогу зменшити запаси, прискорити їх обертання, скоротити кількість випадків порушення строків поставок.

У 80-ті роки в США та інших країнах дістала великого поширення система МРП – 2, яку деякі американські фахівці вважають другим поколінням системи МРП. Покоління цієї системи різняться не за рівнем розвитку технології, як, наприклад, покоління обчислювальної техніки, а за гнучкістю управління та номенклатурою функцій. Так, система МРП-2 виконує функції МРП (визначення потреби в матеріалах), а також функції управління технологічними процесами. Визначення потреби в матеріалах, пов”язане з прогнозуванням, управлінням запасами, закупівлями.

Метою прогнозування, зокрема, є розробка прогнозу потреб у сировині та матеріалах окремо по пріоритетних замовленнях та непріоритетних; аналізом можливих термінів виконання замовлень та рівнів страхових запасів з урахуванням витрат на їх утримання і якості обслуговування замовників; ретроспективний аналізом господарських ситуацій для вибору стратегії прогнозування стосовно кожного виду сировини та матеріалів (експоненціальне вимірювання: аналіз трендів та ін.)

Функція управління запасами передбачає: обробку та коригування всієї інформації про надходження, рух та витрати сировини, матеріалів до місць зберігання, вибір індивідуальних стратегій поповнення та контроль запасів по кожній позиції номенклатури сировини та матеріалів, контроль швидкості обертання запасів, аналіз запасів методом АВС, видача інформації про наближення розміру запасу до критичного рівня, про наявність нормативних запасів.

Для вирішення завдань управління закупівлями використовують файл замовлень, в який вводиться інформація про замовлення та їх виконання (номер і дата замовлення, код сировини та матеріалів, код постачальника, очікувана дата постачання, кількість, ціна). Результативна інформація може надаватись з різною періодичністю (наприклад, щотижня) у розрізі постачальника, замовника, виду сировини та матеріалів із зазначенням додаткових даних (дата поставки за договором і фактична; замовлена кількість, фактично поставлена кількість).

Висновки

Сьогодні в умовах зростання масштабів світової економіки та ускладнення господарських з”язків особливого значення набувають організаційно-господарські системи логістики. Вони є механізмом безперервного гнучкого виробничого потоку. Традиційна концепція організації виробництва спрямована на запобігання простоям та організацію безперервного потоку з обов”язковим створенням страхового запасу. В роботі ми дали визначення поняття логістична система; визначили її цілі, функції. Також розглянули види логістичних систем, основні завдання систем та логістичне планування. Розповіли про систему МРП (планування потреби в матеріалах).

Використана література

  1. Логистика. Учебное пособие /Под ред. Б.А. Аникина. – М.: Инфра-М, 1999
  2. Родников А.И. Логистика: Терминологический словарь.- М.: Инфра-М, 2000
  3. Кальченко А.Г. Основи логістики: Навчальний посібник. – К.: Знання, 1999
  4. Семенов В. Эффективность логистических систем //Маркетинг. – 2000. - № 2. – с.107-114
  5. Крикавський Є. Логістика виробничого підприємства //Податкове планування. – 2002. - № 6. – с.20-25
  6. Яницький В. Логістика та інформаційні технології у господарсько-виробничій діяльності //Харчова і переробна промисловість. – 2002. - № 4-5. – с.19-20
  7. Дяченко Т. Логістика як чинник підвищення конкурентноспроможності АТП //Економіка України. – 2002. - № 4. – с.89-92
  8. Глогусь О. Логістика: Навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 1998

загрузка...
Top