Використання спеціалізованих бібліографічних програм у процесі пошуку інформації

Вступ.

1. Використання бібліографічної програми «Ірбіс».

2. Реферативна база даних "Україніка наукова": стан, перспективи використання.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Як об’єкт інформаційних відносин, бібліотека є і творцем, і користувачем інформаційних ресурсів. Одним з важливих показників успішного руху на шляху до інформатизації суспільства є стан доступності ресурсів користувачу. Тому, впровадження сучасних інформаційних технологій в практику своєї роботи, “дозволяє бібліотекам… бути каталізатором освоєння суспільством демократичних засад”.

Для впровадження автоматизації в бібліотеках існує три рухомі сили.

Державна політика, спрямована на інформатизацію суспільства.

Користувачі, які вже вимагають більш повної та якісної інформації. Сучасна бібліотека, яка прагне задовольнити ці потреби, не може існувати лише за рахунок власного інформаційного потенціалу, тому виникає потреба взаємодії у створенні і використанні загальних інформаційних ресурсів.

Внутрішні причини: збільшення інформаційного потоку, трудомісткість ручної обробки. Бібліотекам необхідно забезпечувати швидке спілкування між інформацією та її споживачем, тому що інакше велика кількість інформації втрачає свою актуальність.

Величезний інформаційний ресурс університетських бібліотек, на мій погляд, використовується не в повному обсязі. Оскільки люди можуть використовувати лише те, що їм доступно, використання інформації залежить від системи її забезпечення — отже, чим краще організований доступ до інформації, тим більше її використовують. Ведення спеціальних і тематичних баз даних Електронного каталогу у середовищі професійної системи для автоматизації бібліотечних технологій підвищить “коефіцієнт користної дії” цих ресурсів.


1. Використання бібліографічної програми «Ірбіс»

Найбільш затребуваною формою інформаційного обслуговування читачів бібліотеки є надання їм повного тексту необхідного документа в електронному виді. Попередньо потрібно відшукати такий документ серед інших, наявних на сервері бібліотеки або в мережі Інтернет. Необхідною умовою ефективності такого пошуку є наявність стандартних описів таких документів, зібраних у єдину базу даних або кілька баз даних, розділених по тематичній ознаці. Внаслідок цього, актуальним напрямком роботи наукової бібліотеки є формування бібліографічних баз даних, у кожному записі яких утримується посилання на повний текст документа. У публікаціях часто прийнято називати такі бази даних повнотекстовими, хоча вони не є такими в повному змісті цього слова, тому що звичайно в них не передбачений пошук по всьому тексту документа, що є одним з основних ознак повнотекстової бази даних. Для забезпечення багатоаспектного пошуку по документі в таких базах даних потрібне опис його змісту в ключових словах, предметних рубриках і т.п.

Система ІРБІС - це система автоматизації бібліотек, що відповідає всім міжнародним вимогам, пропонованим до сучасних бібліотечних систем, і в теж час підтримуюче все різноманіття традицій української бібліотечної справи.

Система ІРБІС впроваджена в 200 бібліотеках України, у тому числі в 50 ВУЗах ІІІ- ІV рівня акредитації.

У бібліотеках науково-дослідних установ або вузів такі бази даних можуть бути умовно розділені на дві групи, залежно від того, ким і де опублікована робота:

1. Бази даних, вироблені організацією (праці співробітників, публікації організації)

2. Бази даних, споживані організацією (тематичні бази даних, формовані відповідно до напрямків досліджень організації або її окремі підрозділи)

Повні тексти документів при цьому зберігаються у вигляді файлів різних типів у локальній мережі організації або являють собою URL-Посилання на ресурси, що перебувають у мережі Інтернет. Помітимо, що якщо локальна мережа побудована за технологією Ethernet, те документи, що зберігаються на серверах локальної мережі, не відрізняються доступом від ресурсів Інтернет [5, c. 112-113].

Істотну частину цієї інформації становлять наукові статті й книги. Протягом ряду років ця інформація просто накопичувалася без сортування й використовувалася кожним співробітником індивідуально в міру необхідності. У результаті був стихійно сформований великий банк корисної інформації, що не могла далі бути ефективно використовувана внаслідок великого обсягу й відсутності засобів пошуку. Адміністрацією інститутів була ініційована робота із сортування наявних публікацій. У результаті цієї роботи обсяг інформації був істотно скорочений внаслідок усунення дублювання й видалення публікацій, що втратили актуальність. З обсягу, що вийшов, документів були виділені ресурси власного виробництва (статті, монографії), які були внесені в базу даних праць співробітників інституту й публікацій інституту. Документи, що Залишилися, були розділені по тематиці напрямків дослідження Інституту й передані в бібліотеку для формування тематичних баз даних.

Для ведення бібліографічних баз даних в інституті застосовується АБІС ІРБІС, де для прив'язки файлу, що містить повний текст документа, використовується поле, що повторює, у якому документ описується як файл або URL. Для бази даних байдуже, у якому форматі зберігається такий файл. Навпроти, для публікації ресурсів у мережі Інтернет необхідним є вимога, щоб формат, у якому зберігається файл, підтримувався більшістю браузерів Інтернет, хоча слід зазначити, що сучасні технології визначають можливість розуміння будь-яких форматів, якщо на комп'ютері є відповідне програмне забезпечення. Таким чином, для забезпечення сумісності документи, призначені для обробки, представлені обмеженим набором форматів, а саме, HTML, PDF і PostScript - для текстів, JPEG і GIF - для графіки.

Тому що кількість документів дуже велика, найбільш актуальним є зменшення трудозатрат при формуванні баз даних. Знизити ці витрати могла б автоматизація опису електронних документів. У процесі рішення цього завдання були виділені три послідовних етапи автоматизації:

1. Розпізнавання в тексті документа окремих елементів бібліографічного опису

2. Конвертування виділених елементів у формат зберігання АБІС

3. Редагування й доповнення отриманих автоматично описів засобами АБІС.

Редагування й доповнення описів вироблялося вручну вже після конвертування їх в АБІС і технологічно не представляло проблем. На етапі конвертування в результаті роботи програми з виділених елементів опису формувався текстовий рядок у форматі ІРБІС, що потім імпортували в систему з тексту. Елементи опису готувалися в текстовому виді й розносилися по полях поза залежністю від того, з якого файлу вони були отримані. Отже, на даному етапі програмне забезпечення було єдино для файлів різних форматів [2, c. 60-62].


2. Реферативна база даних "Україніка наукова": стан, перспективи використання

Загальнодержавна реферативна база даних "Україніка наукова" — один з ключових елементів національних інформаційних ресурсів, інтеграційна основа наукової інфосфери України. Її використання має багатоаспектний характер (забезпечення вільного доступу до інформації про результати наукової діяльності вітчизняних учених і фахівців засобами глобальних комп'ютерних мереж, формування наукової електронної бібліотеки шляхом повнотекстового розширення реферативних записів, підготовка та випуск галузевих серій Українського реферативного журналу "Джерело", створення в перспективі української служби доставки документів у електронному вигляді, рейтингування періодичних видань і створення українського індексу цитування, проведення в реферативних ресурсах широкого спектру бібліометричних, інформетричних і наукометричних досліджень, активізація входження України до міжнародної системи наукових електронних комунікацій).

Традиційно основною формою доведення реферативної інформації до користувачів є реферативні журнали. На основі бази даних "Україніка наукова" реалізовано випуск чотирьох галузевих серій Українського реферативного журналу "Джерело":

Сер. 1. Природничі науки. Медицина;

Сер. 2. Техніка. Промисловість. Сільське господарство;

Сер. 3. Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво;

Сер 4. Серія 4. Медицина. Медичні науки.

Всі серії Українського реферативного журналу включено до каталогу передплатних періодичних видань України. З 2004 р. кожна з них виходять 6 разів на рік. Систему реферативних видань організовано таким чином, що навіть за умов значної диференціації галузей науки та великого обсягу літератури, в рамках єдиного видання охоплено всю галузь науки для того, щоб звільнити науковців від необхідності звертатися до реферативного журналу з суміжної спеціальності.

Онлайновий доступ до реферативної бази даних засобами глобальних комп'ютерних мереж забезпечує отримання найновіших даних, оскільки інформація в базі даних поновлюється щомісяця й стає доступною користувачам мережі Інтернет ще до виходу з друку Українського реферативного журналу "Джерело". На порталі бібліотеки базу даних "Україніка наукова" було встановлено на початку 1999 року (http://www.nbuv.gov.ua/db/ref.html) і з цього часу кожен бажаючий може нею користуватися. Сьогодні її обсяг досягає 280 тис. реферативних записів.

Пошук у базі даних "Україніка наукова" здійснюється шляхом введення пошукових термінів (прізвищ авторів, редакторів та укладачів творів друку; слів з назв публікацій і текстів рефератів; року видання твору друку), за тематичними розділами, що обираються з меню, а також за індексами "Рубрикатора НБУВ". Підтримується пошук за основою слів (відсікання справа)[5, c. 28-30].

Статистика використання інформаційних ресурсів портала бібліотеки свідчить, що кількість звертань до реферативної бази даних сьогодні становить 2 тис. щодоби. При цьому враховувались лише абоненти з різними (унікальними) Інтернет-адресами. Ними здійснюється в середньому 3 тис. пошуків.

Онлайновий доступ до реферативних ресурсів забезпечується спеціалізованою компонентою WWW-ISIS. що входить до пакету прикладних програм CDS/ISIS (Computer Documentation System / Integrated System Information Services). Цей пакет розроблено під егідою ЮНЕСКО для створення автоматизованих систем бібліотек, архівів і музеїв. Він поширюється на некомерційних засадах, використовується в 30 тис. організацій 100 країн світу, має версії для роботи під управлінням операційних систем Windows та Unix. Безплатно отримати наявні версії сімейства CDS/ISIS (WWWISIS, WinIsis, JavaIsis, GenIsis, IsisMarc тощо) можливо через портал ЮНЕСКО. До позитивних рис сімейства CDS/ISIS, що обумовлюють його перспективність, слід віднести сумісність з іншою розробкою ЮНЕСКО — модулем статистичного аналізу даних IDAMS (Internationally Developed Data Analysis and Management Software package), який дозволяє проводити в інформаційних масивах бібліометричні, інформометричні та наукометричні дослідження.

Важливим напрямом використання реферативної бази даних "Україніка наукова" є створення на її основі електронної бібліотеки. Технологія формування інформаційних ресурсів цієї бібліотеки передбачає повнотекстове розширення реферативних записів шляхом встановлення в них гіпертекстових посилань на наявні електронні документи. Ім'я комп'ютерної версії документа знаходиться в області бібліографічного опису, що визначає його електронну адресу та спосіб доступу до повного тексту. Принципи занесення даних у цю область було розроблено IFLA 1997 року і викладено в проекті ISBD (ER) — Міжнародному стандартному бібліографічному описі електронних ресурсів, схваленому на 64-й сесії цієї федерації 1998 року. Рекомендації IFLA знайшли відображення в UNIMARC, зокрема в "Блоці міжнародного використання", де з'явилося нове поле 856 — "Електронна адреса документа". Воно містить інформацію, яка дає можливість визначити місцезнаходження електронної версії документа й отримати доступ до нього [6, c. 54-56].

Основний формат зберігання електронних текстів у електронній бібліотеці — HTML (Hyper Text Markup Language — мова маркірування гіпертекстів). Документ у форматі HTML містить набір спеціальних команд, що дозволяють переглядати текстові матеріали та графічну інформацію, прослуховувати звукові файли, відправляти електронну пошту, переходити на інші сторінки тощо. Створення HTML-документів здійснюється за допомогою будь-якого текстового редактора чи з використанням спеціалізованих HTML-редакторів. Для перегляду документів у цьому форматі розроблено широкий спектр програм-броузерів. Формат HTML відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 8879. Документи, котрі потребують під час відтворення повного збереження абеткового та графічного оформлення (наприклад, рукописи), слід подавати в форматі PDF (Portable Doсument Format — формат документів, що переноситься).

Викладена технологія формування наукової електронної бібліотеки вже пройшла апробацію в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. З 1999 р. у ній формується фонд електронних документів: авторефератів дисертацій, що надходять з ВАК України (бібліотека — депозитарій цього відомства); електронних версій духовних першоджерел України (Київські глаголичні листки, Львівський Апостол, "Енеїда" Івана Котляревського, "Кобзар" Тараса Шевченка, твори Миколи Гоголя тощо); матеріалів, поданих науковими установами й навчальними закладами (Одеським державним технічним університетом, Харківською державною академією дизайну і мистецтв, Центром інформаційних технологій Міжвузівського центру "Крим" та ін.). Важливою складовою електронної бібліотеки є комп'ютерні версії опублікованих праць державних і політичних діячів України.

Електронна бібліотека та реферативна база даних як система-навігатор, що допомогає здійснювати пошук необхідної інформації — це саме ті перспективні інформаційні продукти та технології, яких вимагає користувач від сучасної бібліотеки.

Реферативний запис містить шифр зберігання книги/журналу в основному книгосховищі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Наявність цього елемента дозволяє в перспективі приступити до створення на основі реферативної бази дних "Україніка наукова" служби доставки документів в електронноу вигляді. Цьому сприяє поширення глобальних комп'ютерних мереж і підвищення пропускної спроможності телекомунікаційних каналів, можливість інтерактивного дистанційного пошуку в каталогах та базах даних з наступним замовленням копій публікацій, автоматичне опрацювання замовлень, поява електронних видань і засобів зберігання великих масивів повнотекстової інформації, застосування технічних і програмних засобів сканування та розпізнавання тексту. Така характеристика доставки документів в електронному вигляді як оперативність надання копій (отримати електронну версію публікації сьогодні можна впродовж 24 годин з будь-якої точки земної кулі), можливість взаємовикористання ресурсів бібліотек перетворює її на одну з перспективних форм бібліотечного обслуговування [3, c. 65-66].

Розглянута передумова якісних змін у технології підготовки, передачі й використання інформації сприятимуть тому, що дві основні бібліотечні функції — кумуляція й зберігання джерел інформації та їх передача користувачам — трансформуються. Тепер кожна бібліотека вже не повинна намагатися вичерпно отримувати всі видання, якщо вона має до них гарантований оперативний доступ засобами комп'ютерних мереж. Модель доступу до інформації (власні фонди чи доставка документів у електронному вигляді) стає основною характеристикою бібліотеки. Саме з цих позицій доставку документів у електронному вигляді слід розглядати як ядро розвитку нових бібліотечних технологій, а не лише як заміну міжбібліотечного абоементу.

Розвиток технологій опрацювання вхідного документального потоку бібліотеки йде в напрямку розкриття знань, зафіксованих у книгах та журналах [5]. Реферативна база даних — це перший крок у цьому напрямі після каталогізації. Очевидною вбачається доцільність проведення на основі її інформаційних ресурсів широкого спектру бібліометричних, інформетричних і наукометричних досліджень для отримання кількісних закономірностей, які сприятимуть удосконаленню бібліотечно-бібліографічної, інформаційної й наукової діяльності. Бібліометричні дослідження дозволяють описати кількісні закономірності потоку публікацій науково-технічної та суспільно-політичної літератури для вирішення завдань бібліотекознавства та бібліографознавства, інформетричні — отримати статистичні дані щодо системи наукової комунікації для оптимізації науково-інформаційної діяльності, а наукометричні — кількісні параметри, що відбивають структуру наукових колективів, продуктивність наукової діяльності вчених і фахівців, яка вимірюється кількістю публікацій та цитованістю, взаємозв'язки між різними галузями знань для виявлення об'єктивних закономірностей розвитку науки. Не менш важливою є й підготовка на базі реферативних ресурсів оглядово-аналітичних і прогностичних матеріалів, оскільки підгрунтям для них є наукові дослідження й розробки вітчизняних учених і фахівців. Цей напрям використання бази даних "Україніка наукова" є перспективним і потребує подальших теоретичних досліджень [6].

Як першочергове завдання розглядається рейтингування наукових фахових видань України за ступенем їх інтегрованості в систему наукових комунікацій. У якості критерія інтегрованості визначається сукупність формальних ознак які не зачіпають безпосередньо змістовне наповнення журналу, але в той чи іншій мірі опосередковано його характеризують (наявність ISSN, онлайнової та перекладної версії, розкриття в реферативних журналах тощо). Після цього передбачається започаткування створення українського індексу цитування. Результатом цього стане трансформація бази даних "Україніка наукова" з суто реферативної в наукометричну.

Активізація представлення реферативних ресурсів у світовому мережевому просторі передбачається здійснювати шляхом започаткування формування реферативної бази даних англійською мовою та апробацію технології інтеграції національних реферативних ресурсів у міжнародні.

У цілому розвиток реферативної бази даних "Україніка наукова" передбачає:

досягнення вичерпного представлення інформації про результати діяльності українських учених і фахівців (сьогодні в цій базі даних відображається 0,5 тис. серіальних видань, а їх загальна кількість складає 1,5 тис.);

рейтингування серіальних видань за критерієм інтегрованості в систему наукової комунікації (визначення "українського" імпакт-фактора) та створення українського індексу цитування;

виділення галузевих фрагментів бази даних "Україніка наукова" та їх наступну передачу (в англо- чи російськомовному варіанті) до відповідних міжнародних реферативних баз даних для включення вітчизняної наукової інформації до світової системи документальних комунікацій [1, c. 26-27].

Висновки

На початку XXI ст. особливої актуальності набула проблема визначення ролі та місця бібліотек у суспільстві. Така ситуація обумовлена двома чинниками. Один з них — необхідність переходу від "епохи Гутенберга", коли основний обсяг знань людства зберігався в документах на паперових носіях, до ери електронних інформаційних комунікацій. Однак, більш важливим є другий чинник: зростаючі вимоги суспільства до науково-інформаційного забезпечення його сталого розвитку. Саме ця обставина потребує переосмислення концептуальних основ бібліотечної справи, розробки нової парадигми діяльності бібліотечно-інформаційних інституцій з урахуванням реалій сьогодення.

Вирішення такої складної проблеми як трансформація бібліотек з пасивних сховищ документальної інформації на паперових носіях в активних розповсюджувачів знань засобами електронних комунікацій потребує використання методології системного аналізу. Вона передбачає дослідження бібліотечної сфери не лише як самостійної структури, а й як складової певної більшої системи. Для бібліотечно-інформаційної сфери структурою вищого рівня є суспільна сфера. Тому для визначення стратегічного напряму трансформації бібліотек потрібно, насамперед, встановити тенденції її розвитку. Сучасне суспільство зазвичай трактується як "інформаційне", що здійснює перші кроки для переходу до "суспільства знань". При цьому суспільство знань розглядається як вища стадія інформаційного суспільства. Оскільки науковці, дослідження яких привели до появи терміна "суспільство знань", вкладали в нього інший зміст, доцільно навести їх точку зору.

Система автоматизації бібліотек ІРБІС є типовим інтегрованим рішенням в області автоматизації бібліотечних технологій і призначена для використання у бібліотеках будь-якого типа і профілю. Система повністю відповідає міжнародним вимогам, що пред’являються до подібного роду системам, і підтримує всі вітчизняні бібліографічні стандарти і формати. Система дозволяє описувати всі види видань. Інтерфейси системи максимально наближені до потреб користувача і легко освоюються.


Список використаної літератури

1. Бібліотека суспільства знань: концептуальна модель [Текст] / Л. Й. Костенко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. — 2006. — № 1. — С. 23-28.

2. Бродовский А. Система автоматизации библиотек ИРБИС: расширение возможностей полнотекстовых баз данных и другие новые решения //Научные и технические библиотеки. - 2008. - № 11. - C. 60-68

3. Бродовский А. Новые решения и направления развития системы автоматизации библиотек ИРБИС //Научные и технические библиотеки. - 2006. - № 11. - C. 60-68

4. Дунаевская С. Система автгоматизации библиотек ИРБИС: итоги развития информационно-технологического обнеспечения //Научные и технические библиотеки. - 2003. - № 10. - C. 69-77

5. Зайченко Н. Я. Реферативні ресурси — інформаційний продукт сучасної наукової бібліотеки [Текст] / Н. Я. Зайченко // Бібл. вісн. — 2005. — №. 1. — С. 28-35.

6. Костенко Л.Й. Реферативна база даних "Україніка наукова": стан, перспективи використання / Л.Й. Костенко // Сучасний стан та перспективи наукового реферування: Матеріали міжнар. семінару-практикуму, Київ, 29 травня 2009 р. — К.: ННЦ ІАЕ, 2009. — С. 53-57.

7. Костылева Я. Система автоматизации библиотек ИРБИС- опыт работы корпоративной работы библиотек Мариуполя //Научные и технические библиотеки. - 2008. - № 11. - C. 72-76

8. Мозговая Л. ИРБИС 64: новые реалии - новые требования/ Л. Мозговая //Научные и технические библиотеки. - 2008. - № 11. - C. 76-78

загрузка...
Top