Організація обліку і аудиту грошових коштів і аналіз грошових потоків підприємства

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти обліку грошових коштів

1.1. Грошові кошти як економічна категорія

1.2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази з обліку грошових коштів

1.3. Огляд літературних джерел з обліку грошових коштів

1.4. Організаційно-економічна характеристика ТОВ „СЛАВ`ЯНА-СТИЛЬ”

РОЗДІЛ 2. Облік грошових коштів підприємства „СЛАВ`ЯНА-СТИЛЬ”

2.1. Управлінський облік грошових коштів

2.2. Фінансовий облік грошових коштів

2.3. Податковий облік грошових коштів

2.4. Документування господарських операцій з грошовими коштами

2.5. Шляхи вдосконалення обліку грошових коштів

РОЗДІЛ 3. Організація і методика економічного аналізу та аудиту грошових коштів на підприємстві „СЛАВЯНА-СТИЛЬ”

3.1. Організаційно-інформаційна модель аналізу грошових коштів 3.2. Загальний та факторний аналіз грошових коштів

Показники оборотності активів ТОВ „Слав`яна Стиль”

3.3. Організація та методика аудиту грошових коштів

3.4. Шляхи вдосконалення організації і методики аналізу та аудиту грошових коштів

РОЗДІЛ 4. Організація і методика проведення обліку, аналізу та аудиту грошових оштів з застосуванням комп`ютерних технологій

4.1. Постановка і характеристика задачі

4.2.Технологія обробки вхідної інформації

4.3. Характеристика вихідної інформації

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність. Більшість операцій, що відбуваються на підприємстві, пов'язані з придбанням, виробництвом і продажем товарів та послуг, і, у зв'язку з цим оплатою та одержанням грошових коштів. Оскільки грошові кошти мають здатність обертатись, ступінь ризику помилок в обліку та контролю на цій ділянці обліку досить великий. Тому важливим завданням є організація обліку, аналізу і аудиту грошових коштів з метою забезпечення мінімальних гарантій для користувачів фінансової звітності щодо достовірності, реальності, повноти і законності наведеної інформації про неї. Отже, питанням обліку грошових коштів має приділятись серйозна увага.

Вказані обставини вимагають подальшого дослідження особливостей обліку операцій з грошовими коштами і внесення, на цій основі, пропозицій по удосконаленню обліку та аналізу господарської діяльності підприємства. Крім того, необхідна також подальша наукова розробка питань, пов’язаних з дослідження суті поняття “грошові кошти”, її ролі в інформаційному забезпеченні управління підприємством, оптимізації основних показників і кількості носіїв первинної інформації по складанню і аналізу фінансової звітності.

Суттєве практичне значення викладених питань дозволить виявити шляхи покращення фінансово-економічного становища підприємства.

Метою роботи є вивчення та практична оцінка обліку, аналізу та контролю наявності та руху грошових коштів підприємства, а також напрямів їх удосконалення.

Виходячи з поставленої мети, можна сформувати завдання роботи :

- вивчення теоретичних аспектів обліку грошових коштів;

- характеристика підприємства і технології виробництва;

- висвітлення питань організації і ведення бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту грошових коштів на підприємстві;

- на підставі узагальнених даних дослідження висунути рекомендації та пропозиції щодо обліку, аналізу і контролю грошових коштів на підприємстві.

Об'єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю „Слав`яна Стиль ”, основним видом діяльності якого є деревообробка та виготовлення меблевих виробів.

Предмет дослідження – облік операцій з грошовими коштами на підприємстві.

Основні показники та дані бухгалтерського обліку, які в дипломній роботі використовуються для аналітичних розрахунків були взяті з річної фінансової звітності, первинних документів та інших облікових регістрів досліджуваного підприємства.

Структура роботи: Робота складається з вступу, 4-х розділів, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи 127 сторінок.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти обліку грошових коштів

1.1. Грошові кошти як економічна категорія

Для розуміння сутності грошових коштів, потрібно уяснити їхню роль. В зв’язку з цим прийнято вважати, що найкраще економічна суть грошей проявляється в їх функціях.

Традиційно в економічній науці виділяють п’ять основних функцій грошей:

1. міра вартості;

2. засіб обігу;

3. засіб платежу;

4. засіб нагромадження;

5. світові гроші.

Перелічені функції у своїй системній єдності становлять реальне функціонування грошової маси.

Функція грошей як міри вартості проявляється через вимір грошової вартості (ціни) товарів. Без кількісної визначеності вартості в ціні товару неможливе ринкове господарство й еквівалентний товарний зв`язок між товаровиробниками.

Для забезпечення виконання грошима функції міри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, встановлюючи певну грошову одиницю розрахунків – національну валюту. Масштаб цін відіграє важливу технічну роль при виконанні грішми функції міри вартості.

Гроші як засіб обігу. У цій функції гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів. У сфері товарного обігу при купівлі-продажу товарів гроші (готівкою або на банківському рахунку) обов`язково повинні бути в наявності. Функцію засобу обігу виконують реальні гроші.

Акт реалізації товару на ринку або акт перетворення товару в гроші – центральний, найважливіший у ринковому господарстві. Процес товарно-грошового обміну здійснюється за формулою: Т1 – Г – Т2; де Т1 – Г - продаж товару; Г – Т2 - купівля іншого товару на гроші. Ця формула відображає ту реальність товарного обміну, що в умовах ринкових відносин гроші важливіші, ніж товар. У краще становище потрапляє той господарський суб`єкт, хто має гроші (покупець), а не той, хто має товар (продавець).

Ці дві основні функції найбільше зумовлюють сутність грошей. Функція грошей як засобу обігу доповнює функцію грошей як міри вартості, а ідеальна міра вартості перетворюється у господарському обороті в реальний засіб обігу.

Функція грошей як засобу платежу відображає особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати (платежу). Тобто, покупці сплачують гроші за придбані товари лише тоді, коли настає строк платежу.

Функція грошей як засобу нагромадження. У цій функції гроші вилучаються з товарного обігу і нагромаджуються на банківських рахунках. Такі заощадження є об`єктивною потребою розвитку ринкового господарства. Банки акумулюють гроші як засіб нагромадження і через позику знаходять їм прибуткове застосування в інших структурних ланках народного господарства.

Світові гроші у функціональному плані відображають вихід товарно-грошового обміну за межі національних кордонів. Порівняння купівельної спроможності грошових одиниць різних країн відбувається на міжнародних валютних ринках. При цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівняння національних грошей – валютний курс.

Зі сказаного вище можна виділити три основні властивості грошей, що розкривають їх суть:

- гроші забезпечують всезагальну безпосередню обмінюваність. На них можна придбати будь-який товар;

- гроші виражають мінливу вартість товарів. Через них визначається ціна товару, а це дає кількісне порівняння різних за споживчою вартістю товарів;

- гроші виступають матеріалізацією всезагального робочого часу закладеного в товарі.

Кожна з вищевказаних функцій має свою специфіку, але при цьому діє у взаємозв`язку з іншими функціями, і будь-яке непорозуміння в системі функціонування грошей руйнує їх стійкість та протидіє виконанню законів грошового обігу.

На підприємстві грошові кошти формуються при утворенні статутного фонду, який являється початковим джерелом власних коштів підприємства та в подальшому використовуються для забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства.

Грошові кошти підприємств знаходяться на розрахунковому, валютному та інших рахунках, в касі.

Джерелами грошових коштів на підприємстві є:

- надходження від основної діяльності: виручка від реалізації продукції, робіт та послуг;

- надходження від фінансово-інвестиційної діяльності підприємства: фінансово-банківської та страхової системи; від продажу акцій, облігацій та інших видів цінних паперів; внесення коштів на депозитні рахунки; від здачі майна в оренду.

Частина отриманих коштів відраховується до бюджету та позабюджетних фондів, виконання зобов’язань перед банками, страховими організаціями, іншими суб’єктами господарювання, а частина формує валовий та чистий прибуток підприємства.

Грошові фонди – це частина грошових коштів, які мають цільове спрямування. До грошових фондів відносяться: статутний фонд, фонд оплати праці, амортизаційний фонд (на державних підприємствах), фонд розвитку виробництва, фонд соціальних потреб, фонд матеріальної допомоги, резервний фонд.

Статутний фонд використовується для інвестування в оборотні та основні фонди. Фонд оплати праці – для виплати основної та додаткової заробітної плати працівникам. Амортизаційний фонд – для фінансування капітальних вкладень і капітального ремонту. Фонд споживання – для фінансування відтворення робочої сили. Фонд накопичення – для розвитку підприємства.

Фінансові ресурси – грошові кошти, які знаходяться в розпорядженні підприємства і призначені для реалізації його фінансових зобов’язань та витрат стосовно розширеного відтворення.

Джерелами утворення фінансових ресурсів на підприємстві є власні (і прирівняні до них) та залучені кошти.

Обсяг виробництва, його ефективність обумовлює розмір, склад та структуру фінансових ресурсів підприємства. В свою чергу від величини фінансових ресурсів залежить ріст виробництва, соціально-економічний розвиток підприємства.

Наявність фінансових ресурсів, їх ефективне використання визначають платоспроможність, ліквідність, фінансову стійкість підприємства.

Отже, грошові кошти - кошти у вигляді грошей, які знаходяться в касі підприємства, на рахунках в установах банку, в акредитивах, у підзвітних осіб і так далі.

Основним джерелом (каналом) надходження грошових коштів в госпрозрахункових підприємствах є виручка від реалізації продукції, робіт та послуг, здійснених на сторону. Крім цього, грошові кошти на рахунки підприємств можуть надходити у вигляді бюджетних асигнувань, виручки від ліквідації основних засобів, реалізації непотрібного майна, у вигляді страхових відшкодувань, від продажу валюти та валютних цінностей, від здачі майна в оренду, у вигляді фінансової допомоги від вищестоящих органів управління, у вигляді банківських відсотків по розрахунково-депозитним операціям, у вигляді пені, штрафів, недоїмок за порушення господарських договорів, у вигляді бюджетних дотацій, субвенцій і т.д.

При цьому, виручка від продажу продукції, товарів, робіт та послуг підприємствам та організаціям, робітникам, службовцям та населенню може надходити як у безготівковому порядку на відповідні рахунки підприємств-постачальників (продавців) в банках, так і готівкою в їх каси з подальшим її внесенням в банк для зарахування на поточний рахунок. Інші надходження грошових коштів зараховуються як правило на поточний рахунок підприємства.

Всі грошові кошти що надходять підприємству або на його ім'я, зберігаються на відповідних рахунках в установах банку. Однак в межах ліміту, встановленого банком, грошові кошти можуть зберігатися і в касі підприємства. Зберігання грошових коштів в касі господарства понад ліміту допускається на протязі трьох днів під час виплати заробітної плати (оплати праці).

Таким чином, грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки.

1.2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази з обліку грошових коштів

Механізм здійснення готівкових та безготівкових операцій регулюється певною законодавчою і нормативною базою. Розглянемо нормативні акти в таблиці 1.1.

Наведений перелік нормативних документів не є вичерпним, оскільки потрібно враховувати дію інших нормативних документів, що опосередковано впливають на облік операцій з грошовими коштами.

Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" грошові кошти - це готівка, грошові кошти на рахунках в банках та депозити до запитання.

Перш за все, аудитору слід мати на увазі, що згідно із загальними вимогами національних стандартів до визнання активів грошові кошти можуть знайти відображення в балансі, якщо може бути достовірно визначена їх грошова оцінка та в майбутньому очікується отримання економічних вигоді від їх використання.

Касові операції, згідно з Положенням №72 про ведення касових операцій у національній валюті України, - це операції підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами, пов'язані з прийманням та видачею готівки при проведенні розрахунків через касу підприємства з відображенням цих операцій в касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з Положенням № 72 визначено порядок приймання і видачі готівки та оформлення касових операцій, порядок ведення касової книги і зберігання грошей, ревізія каси і контроль за дотриманням касової дисципліни підприємствами, установами та організаціями України. Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності [4, с. 2].

1 серпня 2001 року Національний банк України видав Постанову "Про затвердження змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" № 311, що зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2001 року за № 731/5922. Згідно цієї Постанови НБУ усуваються будь-які обмеження на готівкові розрахунки підприємств (підприємців) між собою при закупівлі сільськогосподарської продукції (перелік якої передбачено Державним класифікатором продукції та послуг, затвердженим наказом Державного комітету стандартизації та сертифікації України). Підприємства, які мають поточні рахунки в різних установах банків, подають заявку-розрахунок на власний розсуд до будь-якої установи банку, в якому відкрито його поточний рахунок, а іншим установам банків - копії заявки-розрахунку з установленим лімітом каси [7, с. 5].

Постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 року затверджено Інструкцію "Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України". Дана Інструкція розроблена відповідно до законодавства України.

Інструкція регулює порядок організації роботи установами банків України з готівкового обігу національної валюти як єдиного законного платіжного засобу на території України. Установи банків відповідно до нормативно-правових актів Національного Банку України здійснюють аналіз готівкового обігу, організовують і виконують оперативні функції з реалізації єдиної грошово-кредитної політики на території відповідних регіонів.

Механізм безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів і документообіг визначені Інструкцією "Про безготівкові розрахунки в національній валюті", затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.03.2001 року № 135, з подальшими змінами згідно Постанови Правління НБУ від 1 серпня 2001 року №318, яка визначає загальні принципи організації безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів та документообігу, введені в господарський обіг України. Ця Інструкція розповсюджується на підприємства, організації, установи всіх видів та форм власності, банки та підприємців без статусу юридичної особи і фізичних осіб та є обов'язковою для виконання [5, с.2].

Указ Президента України від 03.09.1997 року №949/97 зі змінами і доповненнями "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" визначає фінансові санкції у вигляді штрафів, які застосовуються при порушенні норм регулювання обігу готівки, встановлених НБУ, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами, які є суб`єктами підприємницької діяльності [9, с. 2].

1.3. Огляд літературних джерел з обліку грошових коштів

На сучасному етапі грошові кошти є найбільш ліквідними активами підприємства. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки.

В літературних джерелах існують різні підходи щодо визначення поняття „грошові кошти”. Для розуміння сутності грошових коштів, проаналізуємо думки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених в різних літературних джерелах.

З макроекономічних позицій Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. [9, 139] розглядають грошові кошти як засоби, які знаходяться в народному господарстві в готівковій і безготівковій формах і виконують функції засобів обігу, платежу і накопичення.

Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. [9, с.141] визначають грошові кошти як засоби збереження вартості й на цій основі використовуються як посередник обімну товарів і послуг.

Бутинець Ф. Ф. [7, с.354] надає визначення грошовим коштам згідно з П(С)БО 4: це готівка, кошти на рахунках в банку та депозити до запитання.

Пушкар М.С. [21, с.72] розглядає грошові кошти як грошові знаки національної і іноземної валюти які є платіжними засобами.

Ткаченко Н.М. [24, с. 478] вважає, що це необхідні для забезпечення господарської діяльності підприємства кошти, що зберігаються в касі або на рахунках в банку.

З аналітичного погляду Савицька Г.В. [23, с. 299] наводить наступне визначення: грошові кошти - це кошти, що зберігаються в касі або на рахунках в банку. Грошові кошти, що находяться на рахунках в банку, не приносять доходу, їх потрібно мати в наявності на рівні безпечного мінімуму.

З фінансової точки зору Г.Г.Кірейцев [27, с. 72] визначає грошові кошти складовими оборотних активів, їх обсяги, шляхи надходження та вибуття залежать в першу чергу, від зміни обсягів виробничих запасів, стану дебіторської і кредиторської заборгованості, платежів до бюджету тощо.

Американський учений Дж. К. Ван Хорн вважає [20, с.84], що "рух грошових коштів фірми являє собою безперервний процес". Активи фірми являють собою чисте використання коштів, а пасиви - чисті джерела. Обсяг коштів коливається в часі в залежності від обсягу продажів, інкасації дебіторської заборгованості, капітальних витрат і фінансування. Дж. К. Ван Хорн підкреслює, що поняття грошових коштів та грошових потоків можна трактувати по-різному в залежності від завдань аналізу. Як правило, грошові кошти і грошові потоки розглядають як готівку або робочий оборотний капітал, тобто у вузькому або широкому тлумаченні цього поняття.

Як видно з наведених визначень, автори по різному підходять до визначення грошових коштів. Проте в усіх визначеннях зустрічається визначення матеріальної основи готівкових коштів – „гроші”, „кошти”, „знаки”, „засоби” і місце зберігання – на рахунках в банку, в касі підприємства.

При цьому в економічній літературі поняття „грошові кошти” трактується як засоби, які знаходяться в народному господарстві в готівковій і безготівковій формах і виконують функції засобів обігу, платежу і накопичення.

В підручниках з бухгалтерського обліку поняття „грошові кошти” розглядається відповідно до П(С)БО 4, як готівка, кошти на рахунках в банку та депозити до запитання

В підручниках з фінансів поняття „грошові кошти” визначається як найбільш ліквідні активи підприємства.

В економічній літературі існує багато визначень, поняття „гроші”, які значно відрізняються одне від одного.

Поняття „грошові кошти” в економічній літературі майже не зустрічається, більш поширене поняття „гроші”.

В західній іноземній літературі суть грошей найчастіше трактують як "все те, що використовується як гроші". У вітчизняній літературі широко розповсюджене визначення грошей як специфічного товару, який виконує роль загального еквівалента. Підручники з бухгалтерського обліку дають перелік складових грошових коштів, згідно з П(С)БО 4.

З проведеного дослідження сутності грошових коштів можна вивести таке їх визначення. Грошові кошти – це найбільш ліквідні активи підприємства, що складаються з готівки, коштів на рахунках в банку та інші еквіваленти.

З проведеного аналізу науково-практичних видань з бухгалтерського обліку зроблено висновок, що у вітчизняних літературних джерелах більш повно розкриваються особливості бухгалтерського обліку операцій з грошовими коштами. Іноземними фахівцями детально описується методика розрахунку необхідного розміру залишку грошових коштів, подаються методи аналізу ефективності використання готівки, методи планування потреби в готівкових коштах. Аналіз періодичних джерел показав, що фахівців здебільшого хвилюють проблеми первинного обліку грошових коштів, їх синтетичного обліку, організації роботи каси та застосування санкцій за порушення розрахунково-касової дисципліни.

Актуальною проблемою обліку операцій з грошовими коштами є ухилення від оподаткування шляхом використанням не облікованих готівкових грошових коштів.

Головною причиною використання не облікованого готівкового обороту є надто високий рівень оподаткування заробітної плати в порівняні з низьким рівнем соціальних гарантій.

1.4. Організаційно-економічна характеристика ТОВ „СЛАВ`ЯНА-СТИЛЬ”

Товариство з обмеженою відповідальністю “ Слав`яна Стиль” (далі ТОВ “ Слав`яна Стиль”) засноване в 1999 р. В своєму складі має один цех по виробництву меблевих виробів, матеріальні склади для зберігання сировини і готової продукції, а також магазин.

Метою діяльності товариства є отримання прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності.

Предметом діяльності є:

1. Виробництво та реалізація меблевих виробів;

2. Реалізація на основі отриманого прибутку соціальних і економічних потреб працівників, створення безпечних умов праці;

3. Зовнішньоекономічна діяльність;

4. Комерційна, посередницька, торгова та інші види господарської діяльності, не заборонені чинним законодавством.

Майно Товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі.

ТОВ “ Слав`яна Стиль” має самостійний баланс, поточний рахунок в установах банків, печатку зі своєю назвою.

Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства відраховуються передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні Товариства.

Організаційна структура управління підприємства представлена на рис.1.1.

На схемі суцільними лініями показані взаємодії безпосереднього підпорядкування, крапками – функціональні взаємозв’язки, що носять непрямий, рекомендаційний характер.

Відповідно до організаційної структури управління ТОВ „Слав`яна Стиль” підприємство очолює директор, що організує всю роботу підприємства і несе повну відповідальність за його стан і діяльність перед державою і трудовим колективом. Директор представляє підприємство у всіх установах і організаціях, розпоряджається майном підприємства, укладає договори, видає накази по підприємству

Повноваження установчих зборів і директора товариства визначаються статутом товариства.

До функцій технічного директора відносяться:

1. він є заступником генерального директора;

2. контроль над дотриманням техніки безпеки і вимог до охорони праці на підприємстві;

3. контроль над станом устаткування, забезпечення своєчасного ремонту і профілактичних робіт;

4. контроль якості сировини, моніторинг запасів сировини, своєчасна доставка запасів зі складу.

Відповідно до кваліфікаційного довідника посад керівників, фахівців і службовців визначено посадові інструкції керівників, фахівців і службовців.

Взаємовідносини між товариством і працівниками регулюються колективним договором.

Прямими споживачами продукції підприємства є оптові і роздрібні споживачі м. Житомира і області.

Оцінити реальний поточний стан і ефективність використання ресурсів у ТОВ „Слав`яна Стиль” можна на підставі використання певного комплексу показників (табл.1.2.), використовуючи дані фінансової звітності підприємства за 2002-2004 рр. (Додаток А).

Аналізуючи діяльність підприємства за останні три роки, можна виявити, що різкий ріст основних показників приходиться на 2004-й рік, що пов'язано з розширенням сфер діяльності підприємства. Новим напрямом у господарській діяльності підприємство стало виробництво Чернових заготовок із дерева для будівельних організацій.

Виручка від реалізації продукції у 2003 р. збільшилась на 124 тис. грн, або на 43,1 %, що пов'язано із зростанням обсягів господарської діяльності. В 2004 р. виручка зросла порінянно з 2003 р. на 713,2 тис. грн., або в 1,7 раз. Таке підвищення пояснюється розширенням сфери діяльності: підприємство розпочало виробництво і реалізацію Чернових заготовок із дерева для будівельних організацій. За період з 2002-2004 рр. виручка від реалізації продукції збільшилась на 837,2 тис.грн., тобто майже в 3 рази. Звичайно, таке підвищення також викликане збільшенням собівартості виробництва.

Собівартість реалізованої продукції за період 2002-2004 рр. зросла на 751,2 тис. грн, або в 3,1 рази. Як видно, зростання собівартості випереджає зростання виручки, тому це негативно відображається на валовому прибутку.

Валовий прибуток в 2004 р. зріс в порівнянні з 2002 р. на 13,4 тис. грн., або на 64,2%, хоча в порівнянні з 2003 р. прибуток в 2004 р. зріс майже на 21 тис. грн., тобто в 1,5 рази.

Підйом господарської діяльності у 2004 році пояснюється, перш за все, розширенням сфер діяльності підприємства. Крім того, зростаюча платоспроможність населення дала змогу підвищити обсяги господарської діяльності.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів зросла в 2004 р. в порівнянні з 2003 р. на 40,8 тис.грн., або на 25,4%, що пов'язано із зростанням обсягів господарювання, а саме із розширенням мереж збуту.

Оскільки фонди змінились значно у 2004 р., а фондовіддача залежить від обсягів господарської діяльності , то її рівень зріс на 3,8 грн., або в 2 рази. Це пов'язано із впровадженням нових фондів і зростанням обсягів господарювання.

Оборотні засоби підприємства зросли у 2003 р. на 13,2 тис. грн., або на 6,8% оскільки зросла дебіторська заборгованість, а у 2004 році їх вартість в порівняння з 2003 р. зросла на 99,0 тис. грн., або на 47,5%. Це пояснюється тим, що на підприємстві збільшилась дебіторська заборгованість.

Середньоспискова чисельність працівників у 2003 р. не змінилась., а у 2004 р., коли обсяги реалізації почали зростати, необхідним стало залучення одного працюючого.

Продуктивність праці в 2003 р. зросла на 10,5 тис.грн, або на 34%, а в 2004 р. ситуація істотно покращилась, продуктивність зросла в порівнянні з 2003 р. на 61,3 тис.грн, або в 1,6 раз, що пов'язано зі зростанням обсягу господарської діяльності. В порівнянні з 2002 р. в 2004 р. продуктивність праці зросла на 71,8 тис. грн., або в 2,7 рази.

Слід проаналізувати співвідношення тенденції підвищення фонду оплати праці та продуктивності праці. Для забезпечення умов розширеного відтворення необхідне зростання продуктивності праці більшими темпами, ніж зростання фонду оплати праці, що можна спостерігати на даному підприємстві. Так, у 2004 р. в порівнянні з 2002 р. фонд оплати праці збільшився на 16,1 %, а продуктивність праці зросла на 270%. Але така тенденція говорить про низьку матеріальну зацікавленість працюючих в результатах своєї праці, тому слід підвищити оплату праці працівникам.

Рентабельність господарської діяльності по роках була позитивною, так у 2002 р. вона склала 8,5%, в 2003 р. 3,8% , а в 2004 р. 3,5%. Таке зменшення рівня рентабельності оцінюється негативно, відбувається стрімке падіння його рівня, так за період 2002-2004 рр. рентабельність зменшилась більш ніж в два рази. Тому господарську діяльність підприємства можна вважати низькорентабельною. Зменшення рівня прибутковості пояснюється перш за все тим, що на протязі цих років істотно подорожчала закупівельна вартість деревини, зросли витрати на оплату праці, внаслідок чого собівартість реалізації зросла за цей період в 3,1 а ціни реалізації підвищилися не значно, в середньому на 50%. Але не дивлячись на відносно низький рівень рентабельності, господарська діяльність забезпечує оборотність капіталу і є надійним джерелом доходу підприємства.

Для того, щоб оцінити поточний і прогнозний фінансовий стан підприємства, необхідно провести фінансовий аналіз. Він є методом оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі даних бухгалтерського обліку і звітності.

Під фінансовим станом розуміють спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким та кризовим. Здатність підприємства своєчасно здійснювати платежі та фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його задовільний фінансовий стан.

Оцінити фінансову звітність підприємства допомагають різні фінансові коефіцієнти, які показують фінансові пропорції між різними статтями звітності.

Для визначення ліквідності ТОВ „Слав`яна Стиль” розрахуємо коефіцієнти ліквідності. Згідно таблиці 1.3. можна зробити висновки про не досить високий рівень ліквідності підприємства за період, що аналізується. Це, звичайно, свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства на протязі даного періоду.

Згідно отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності в 2004 р. є дуже низький. Його значення свідчить про те, що тільки 7% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності теж в 2004 р. має низьке значення, але дорівнює нормативному. А оскільки даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до зменшення свідчить не на користь підприємству.

Показники загальної ліквідності також мають тенденцію до зменшення в 2004 р. На жаль, високі показники загальної ліквідності свідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є негативною рисою фінансового стану підприємства.

Таким чином, можна стверджувати про ліквідність і платоспроможність досліджуваного підприємства. Але через брак грошових коштів на рахунку підприємство не здатне покрити короткострокових зобов'язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані у виробничі запаси і незавершене виробництво, які є важкореалізованими активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.

Наступним важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є показник автономії, який показує наскільки підприємство незалежне від позикового капіталу.

Доля власних коштів у загальній сумі джерел коштів в 2002-2003 рр. була високою : відповідно 94 і 91%%. В 2004 р. частка власного капіталу зменшилась і становила 68%, при нормативному значенні 50%.

Взагалі отримані дані свідчать про не досить високий рівень залежності підприємства від зовнішнього фінансування.

Наступними показниками, які заслуговують на увагу з боку фінансового аналізу є коефіцієнт фінансової стійкості та коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів.

Показник фінансової стійкості підприємства є вижчим за нормативне значення. Зниження даного коефіцієнту в кінці 2004 р. обумовлено підвищенням обсягу позикових коштів.

Згідно даних таблиці 2.2. на кожну гривню вкладених в активи підприємства власних коштів в 2002 р. припадало 0,06 грн.. позикових коштів, в 2003 р. – 0,10 грн., а в 2004 р. – 0,47 грн. Порівняно з 2002 р. в 2004 р. значно підвищився рівень фінансової залежності підприємства від позикових коштів.

Таким чином, ТОВ „Слав`яна Стиль” має нестійке фінансове становище. Основні недоліки, які виявилися при аналізі, це по перше великий обсяг запасів, в результаті того, що підприємств має сезонні проблеми з сировиною, і тому іммобілізує грошові кошти у запаси. Внаслідок цього, на підприємстві збільшуються обсяги кредиторської заборгованості, яка спрямована на покриття потреб у власних оборотних активах.

РОЗДІЛ 2. Облік грошових коштів підприємства „СЛАВ`ЯНА-СТИЛЬ”

2.1. Управлінський облік грошових коштів

Управління грошовими потоками є важливим напрямом діяльності головного бухгалтера ТОВ „ Слав`яна Стиль” і містить у собі:

  • розрахунок часу обороту коштів (фінансовий цикл);

  • аналіз грошового потоку;

  • прогнозування грошового потоку.

Ключовим моментом управління ліквідністю бізнесу є цикл грошового потоку (фінансовий цикл). Фінансовий цикл являє собою час, протягом якого грошові кошти відвернені з обороту.

Іншими словами, фінансовий цикл ТОВ „ Слав`яна Стиль” містить у собі:

1. інвестування коштів у сировину, матеріали, комплектуючі й інші активи для виробництва продукції;

2. реалізація продукції, надання послуг і виконання робіт;

3. одержання виручки від реалізації продукції, надання послуг, виконання робіт.

У силу того порядку, у якому проходять ці види діяльності, ліквідність ТОВ „ Слав`яна Стиль” знаходиться під безпосереднім впливом тимчасових розходжень у проведенні операцій із грошовими коштами для кожного виду діяльності.

Якщо витрата грошей, реалізація продукції і надходження грошей не збігаються в часі - виникає потреба або в більшому обсязі грошового потоку, або у використанні інших джерел засобів (капіталу і позик) для підтримки ліквідності.

Важливим моментом управління грошовими потоками ТОВ „ Слав`яна Стиль” є визначення тривалості фінансового циклу (рис.2.1).

Зі схеми видно, що через можливу неузгодженість по всьому технологічному ланцюжку фізичного руху виробничих ресурсів і коштів необхідно стежити за співвідношеннями компонентів операційного і фінансового циклів і всього циклу ділової активності підприємства.

Операційний цикл характеризує загальний час, протягом якого фінансові ресурси зосереджені в запасах і дебіторській заборгованості. Оскільки підприємство оплачує рахунки з тимчасовим лагом, час, протягом якого грошові кошти відвернені з обороту, тобто фінансовий цикл, менше на середній час обороту кредиторської заборгованості.

Скорочення операційного і фінансового циклів у динаміці розглядається як позитивна тенденція. Якщо скорочення операційного циклу може бути здійснене за рахунок прискорення виробничого процесу й оборотності дебіторської заборгованості, то фінансовий цикл може бути скорочений як за рахунок даних факторів, так і за рахунок деякого уповільнення оборотності кредиторської заборгованості.

Однією з головних умов нормальної діяльності підприємства є забезпеченість коштами, оцінити яку дозволяє аналіз грошових потоків.

Основна задача аналізу грошових потоків полягає у виявленні причин недостачі (надлишку) коштів, визначенні джерел їх надходжень і напрямків використання.

Мета аналізу – виділити, по можливості, всі операції, що торкаються рух грошових коштів.

Для того, щоб оцінити синхронність надходжень і платежів, а також ув`язати величину отриманого фінансового результату зі станом коштів, виділимо і проаналізуємо всі напрямки надходження коштів, а також їхньої витрати.

Основна діяльність - це діяльність підприємства, що приносить йому основні доходи, а також інші види діяльності, не пов'язані з інвестиціями і фінансами. Нижче приведені основні напрямки припливу і відтоку коштів від основної діяльності в ТОВ „ Слав`яна Стиль”(табл. 2.2.).

Основна діяльність є головним джерелом прибутку і є основним джерелом коштів.

Однією з умов фінансового благополуччя ТОВ „ Слав`яна Стиль” є приплив грошових коштів. Однак надмірна величина коштів говорить про те, що реально підприємство зазнає збитків, пов”язаних зі знеціненням грошей, а також з упущеною можливістю їх вигідного розміщення. Це говорить про те, що необхідно управляти рухом грошових потоків, а для цього на першому етапі аналізується частка коштів у складі поточних зобов'язань, тобто визначається коефіцієнт абсолютної ліквідності. Аналіз ліквідності ТОВ „ Слав`яна Стиль” (табл. 1.3.) показав, що коефіцієнт абсолютної ліквідності в 2004 р. є дуже низький. Його значення свідчить про те, що тільки 7% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно. У цих умовах поточна платоспроможність підприємства цілком залежить від надійності дебіторів.

Прогнозування потоку коштів на ТОВ „Слав`яна Стиль” дозволить передбачати дефіцит або надлишок засобів ще до їхнього виникнення і дасть можливість за визначений час скорегувати поводження підприємства.

Прогноз потоку коштів - це звіт у якому відбивають усі надходження і витрати коштів у процесі очікуваних угод (операцій) за визначений період.

Оскільки більшість показників досить важко спрогнозувати з великою точністю, прогнозування грошового потоку зводиться до побудови бюджетів коштів. Бюджет коштів – прогноз потоків наявних засобів, викликаних інкасацією і виплатами .

Він розробляється на основі планування майбутніх наявних надходжень і виплат підприємства за різні проміжки часу і показує момент і обсяг очікуваних надходжень і виплат коштів за звітний період.

Нижче подано опис поетапного процесу прогнозування потоку грошових коштів в ТОВ „ Слав`яна Стиль”.

Етап 1: Наявні грошові кошти.

Грошові кошти наприкінці одного місяця переносяться як стартові грошові кошти наступного місяця.

Етап 2: Облік грошових коштів.

Ведеться облік продажу за грошові кошти, продажу в кредит, будь-яких доходів у вигляді відсотків.

Етап 3: Дебіторська заборгованість.

Ведеться облік очікуваних виплат заборгованостей по місяцях їх передбачуваної сплати. Розраховується показник обороту дебіторської заборгованості.

Етап 4: Різні додаткові готівкові прибутки.

Ведеться облік різних очікуваних грошових надходжень, включаючи нові позики від банків, чи доходи від продажу акцій, сплата за оренду і т.д.

Етап 5: Загальна сума грошових коштів

Протягом кожного місяця в прогнозі складаються суми, отримані на етапах один - чотири. Це число – загальна сума грошових коштів в кожному місяці.

Етап 6: Витрати грошових коштів.

Оцінюються поточні витрати. Визначаються усі витрати в тому місяці, в якому вони будуть оплачені, а не в якому виникли. Список поточних витрат:

- Заробітна плата брутто, включаючи очікуваний понаднормовий час.

- Щомісячна плата власникам

Соціальні виплати і пільги, включаючи оплату відпусток, лікарняних, страхування здоров'я і соціальне страхування по безробіттю.

- Обговорені в контракті додаткові послуги, включаючи вартість робочої сили і матеріалів.

- Закупівлі сировини і матеріалів.

- Необхідні запаси.

- Ремонт і експлуатація.

- Витрати на упаковку, доставку і розвантаження.

- Транспортні витрати, автомобіль, витрати на паркування.

- Реклама і просування.

- Професійні послуги, такі як гонорари юристам, бухгалтерам, консультантам тощо.

- Орендна плата.

- Телекомунікації, такі як телефон, факс, доступ в Інтернет.

- Комунальні послуги: вода, опалення, електрика, газ.

- Страхування, включаючи страховку на випадок пожежі, страховку відповідальності, компенсацію робітникам тощо.

- Податки.

- Відсоток по позиках.

- Інші витрати.

Підраховується загальна сума поточних витрат.

Етап 7: Інші витрати.

Підраховуються інші поточні витрати підприємства:

- Виплата позик.

- Капітальні витрати.

- Попередні витрати – витрати, понесені до першого місяця роботи й оплачувані протягом наступного року (років).

Етап 8: Загальна сума витрат.

Підсумовуються всі поточні витрати.

Етап 9: Щомісячний наявний оборот.

Віднімається загальна сума витрат (Етап 8) від суми грошових коштів (Етап 5). Різниця – щомісячний стан грошових коштів або потік грошових коштів.

При планування потоку грошових коштів перевіряється, щоб наприкінці місяця він був позитивним. У протилежному випадку, негайно вживаються заходи з перекриття цих передбачуваних нестач. Обновлюється прогноз щомісяця, вносячи зміни щоразу, коли стикаються з несподіваною витратою чи доходом.

2.2. Фінансовий облік грошових коштів

Ведення бухгалтерського обліку покладено на головного бухгалтера підприємства, який підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства.

Головний бухгалтер ТОВ „Слав`яна Стиль” веде облік наявності і руху власного майна, матеріальних ресурсів; господарських операцій всіх видів діяльності, розрахунків з постачальниками за товари і послуги, з покупцями за реалізовані товари, складає всі види періодичної звітності з захистом її у відповідних інстанціях і вирішує інші питання за вказівками керівництва та запитами структурних підрозділів. Посадова інструкція головного бухгалтера ТОВ „Слав`яна Стиль” наводиться в Додатку Б.

Головний бухгалтер підписує з керівником підприємства документи, які є підставою для приймання і видачі матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахункових, кредитних і фінансових зобов’язань. Головним бухгалтером підприємства здійснюється формування облікової політики підприємства і затверджується наказом про облікову політику (Додаток В).

Основним завданням організації обліку грошових коштів в умовах ТОВ „Слав`яна Стиль” є:

- належний порядок приймання і видачі готівки, оформлення касових документів, зберігання грошей і ведення касової книги;

- здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, в т.ч. за витрачанням отриманих в установах банку грошових коштів;

- своєчасне і правильне оформлення документів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з руху грошових коштів;

- проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку.

Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства призначений рахунок 30 "Каса".

Рахунок 30 активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів підприємства, має такі субрахунки:

301 "Каса в національній валюті";

302 "Каса в іноземній валюті".

По дебету рахунку 30 "Каса" відображається надходження грошових коштів до каси підприємства, по кредиту - виплата готівки.

Аналітичний облік може вестись за центрами відповідальності: кожною операційною касою, а також за видами валют.

Облік операцій на рахунках в банках ведеться на рахунку 31 "Рахунки в банках".

Рахунок 31 "Рахунки в банках" призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, які знаходяться на рахунках в банку, і які можуть бути використані для поточних операцій.

Цей рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів - грошових коштів, має такі субрахунки:

311 "Поточні рахунки в національній валюті";

312 "Поточні рахунки в іноземній валюті";

313 "Інші рахунки в банку в національній валюті";

314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

По дебету рахунку 31 "Рахунки в банку" відображається надходження грошових коштів, а по кредиту - їх використання.

Субрахунки 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті.

На субрахунку 313 обліковується рух коштів, що знаходяться в акредитивах, на особових рахунках по вантажообігу і в чекових книжках.

На кожний виставлений акредитив відкривають окремий аналітичний рахунок із зазначенням конкретного постачальника. Після відвантаження товару (продукції) постачальник надає в своє відділення банку рахунок на відвантажену продукцію, на підставі якого йому зараховують платіж з акредитиву. Списання коштів в банку платника здійснюється на підставі одержаних від банку постачальника рахунків і доданих до них товарно-транспортних документів тощо.

В обліку розрахунки чеками відображаються так само, як і при акредитивній формі розрахунків. Для відкриття чекової книжки на суму перерахованих коштів складають бухгалтерську проводку: Д-т рах. 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті", К-т рах. 311 "Поточний рахунок в національній валюті". Чеки, що надійшли постачальнику в платіж за товари та послуги, здаються в банк.

Суми по одержаних в банку лімітованих чекових книжках списуються в міру оплати виданих підприємством чеків, тобто в сумах погашення банком пред'явлених йому чеків згідно з випискою банку. За даними пред'явлених чеків дебетується рахунок 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" і кредитується субрахунок 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті". Суми по чеках виданих, але не оплачених банком (не пред'явлених до оплати), залишаються на субрахунку 313.

Рух коштів по чекових книжках, виданих в підзвіт працівникам підприємства для розрахунків з підприємствами-кредиторами, обліковується на рахунках 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" або 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" і по аналітичному рахунку "Підзвітні особи по виданих їм чекових книжках" до рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами". Видача таких книжок підзвітним особам відображається по кредиту рахунку 685 і дебету рахунку 372. Після подання підзвітними особами звіту кредитується рахунок 372 в кореспонденції з рахунком 685 на суму використаних чеків. Таким чином, сальдо по рахунках 372 і 685 повинні співпадати бути тотожними сумі по залишку чеків у підзвітних осіб, а різниця між названими сальдо і сальдо по рахунку 313 покаже суму по використаних, але не оплачених банком чеках.

Організація обліку і контролю коштів на валютному рахунку підприємства, а також операцій в іноземній валюті має свої особливості. Вони відображаються в бухгалтерському обліку в національній грошовій одиниці України на підставі попереднього перерахунку суми в іноземній валюті за курсом НБУ, діючим на дату здійснення операцій.

Рахунок 33 "Інші кошти" призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових документів національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі підприємства (поштових марок, марок гербового збору, сплачених проїзних документів, сплачених путівок до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку тощо), та про кошти в дорозі.

Рахунок 33 активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів підприємства, має такі субрахунки:

331 "Грошові документи в національній валюті";

332 "Грошові документи в іноземній валюті";

333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті";

334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті".

По дебету рахунку 33 "Інші кошти" відображається надходження грошових документів до каси підприємства та коштів в дорозі, по кредиту - вибуття грошових документів та списання коштів у дорозі після зарахування на відповідні рахунки.

На субрахунку 331 відображаються грошові документи за їх номінальною вартістю. Надходження грошових документів відображається по дебету рахунку 331, списання - по кредиту рахунку.

Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами.

На субрахунках 333 та 334 обліковуються грошові кошти (переважно грошова виручка), внесені до кас банків, ощадних кас чи кас пошті відділень для зарахування на поточний рахунок підприємства, але ще не зараховані за призначенням. По дебету цих рахунків відображаються суми, що здані до банку, по кредиту - суми, зараховані на поточні рахунки. На перше число кожного місяця сальдо по субрахунках 333 та 334 повинно збігатись з розміром виручки, зданої до банківської установи в останній день місяця.

Проводки з обліку касових операцій та по рахунках в банку показані в Журналі реєстрації господарських операцій ТОВ „Слав`яна Стиль” за січень 2005 р.

2.3. Податковий

облік грошових коштів

Взаємозв’язок бухгалтерського обліку з нормами податкового законодавства є однією з найважливіших проблем сьогодення, котра вже декілька років обговорюється науковцями та практиками.

Головними причинами, що спричиняють розбіжності показників фінансової та податкової звітності є і пов`язані з рухом грошових коштів є:

- дата визнання доходів і витрат у бухгалтерському обліку та відповідно до податкового законодавства;

- обмеження щодо віднесення затрат до валових витрат;

- фіскальний підхід щодо формування доходів і витрат тощо.

Розглянемо кожен із названих факторів.

Момент визнання доходів (витрат) підприємства є одним із ключових питань обліку. Основними причинами різниці у часі між доходами (витратами) бухгалтерського обліку і відповідними їм валовими доходами (витратами) є:

а) застосування правила "першої події". Одним з базових принципів розрахунку валових доходів і витрат є розмежування подій на першу та другу. У бухгалтерському обліку визначення моменту визнання доходу (витрат) пов'язане з передачею права власності на об'єкт і грунтується на принципі відповідності доходів і витрат;

б) коригування витрат на залишки запасів. Застосування п. 5.9. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" регламентує оцінку приросту (убутку) покупних матеріальних активів на складах, а також у незавершеному виробництві і готовій продукції. У результаті цього валові витрати щодо придбання ТМЦ фактично формуються під час реалізації готової продукції (товарів, робіт), а не під час їх придбання, як це здається на перший погляд; і не під час їх вибуття в експлуатацію як у бухгалтерському обліку. Коригування вартості ТМЦ за допомогою оцінки приросту (убутку) балансової вартості запасів на складі і у незавершеному виробництві призводить до таких негативних наслідків:

- значне відстрочення , реального віднесення суми запасів до витрат,

- трудомісткість оцінки матеріальних активів у складі незавершеного виробництва і готової продукції,

- не відображається в обліку за допомогою проводок, а тому існує вірогідність помилки;

в) застосування різних методів амортизації. Розмаїття методів нарахування облікової амортизації (їх є п'ять) та можливість самостійного вибору підприємством одного з них не підтримана податковим законодавством, у результаті чого у бухгалтерському обліку основні засоби відновлюють свою вартість швидше, ніж за податковим методом. Основними недоліками останнього є застосування норм амортизації не до вартості окремого об'єкту (щодо ОФ групи 2 і 3), а до балансової вартості групи основних фондів, а також встановлення регламентованих норм амортизації, котрі не враховують термін корисного використання об'єкту і його моральний знос.

Внаслідок різниці у часі щодо відображення сум активів і зобов'язань у фінансовій і податковій звітності виникають тимчасові різниці, котрі поділяються на ті, що підлягають вирахуванню, і ті, що підлягають оподаткуванню. Добуток тимчасових рівниць і ставки податку утворюють відстрочений податковий актив, що обліковується на однойменному рахунку 17, і відстрочене податкове зобов'язання, котре відображається в обліку на однойменному рахунку 54 [4, с. 327].

Іншою і дуже важливою причиною конфлікту норм податкового законодавства і принципів бухгалтерського обліку є застосування обмежень щодо віднесення затрат до валових витрат. Такі фіскальні ліміти можна поділити на три групи:

1) обов'язкова участь у господарській діяльності підприємства є головною умовою віднесення затрат до валових витрат. У зв'язку з цим, не відносяться на зменшення валового доходу такі витрати бухгалтерського обліку як амортизація, і витрати на утримання невиробничих фондів, крадіжки, нестачі і псування запасів тощо;

2) застосування процентних обмежень щодо валових витрат подвійного призначення. До таких витрат можемо віднести:

- витрати на ремонт основних засобів у сумі, що не перевищує 5% вартості групи (об'єкта);

витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків зараховуються до валових у межах 2% від оподатковуваного прибутку за попередній рік;

- сума витрат на гарантійний ремонт не повинна перевищувати 10 % від вартості проданого товару, по яких не закінчився строк гарантійного обслуговування;

- витрати на відрядження, сума котрих не повинна перевищувати граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України тощо.

Усі витрати, що перевищують вказані границі, фінансуються за рахунок прибутку після оподаткування;

3) обов'язкове документальне підтвердження усіх витрат, що відносять до валових. Наприклад, витрати на відрядження мають бути підтверджені документами, що засвідчують вартість таких затрат, а також зв'язок такого відрядження з основною діяльністю.

Невідповідність норм податкового законодавства і принципів бухгалтерського обліку зумовлюється також фіскальним підходом щодо визначення прибутку до оподаткування. У ряді випадків спостерігається "асиметрія" щодо віднесення доходів і витрат до валових. Наприклад, штрафи, пені і неустойки фінансуються за рахунок прибутку після оподаткування у той час, як отримані аналогічні суми є валовим доходом підприємства. Виявлені і оприбутковані у результаті інвентаризації надлишки активів зараховуються підприємством до валових доходів, тоді як виявлені нестачі і втрати активів до валових витрат не відносяться, оскільки не вважаються пов'язаними із господарською діяльністю.

На сучасному етапі найбільшою проблемою операцій з готівковими грошовими кошами є ухилення від оподаткування з використанням не облікованих готівкових грошових коштів.

На сьогоднішній день підприємства відповідають за такі випадки недотримання вимог з обігу готівки:

1. Перевищення встановлених лімітів каси.

2. Не оприбуткування (або неповне оприбуткування) готівки в касі.

3. Витрати готівки з виручки на заробітну платню, матеріальну допомогу тощо, якщо існує податкова заборгованість.

4. Перевищення терміну використання виданої під звіт готівки.

5. Проведення готівкових розрахунків без видачі документів, що підтверджують сплату коштів.

6. Використання отриманих у банку коштів не за цільовим призначенням.

Розрахунки з підзвітними особами в іноземній валюті як коштами так і банківських пластикових карток (БПК) виступають об'єктом податкового обліку. Особливості мають курсові різниці, що виникають при перерахунку інвалюти в національну грошову одиницю в бухгалтерському обліку. Вони не відбиваються в податковому обліку, якщо операції здійснюються в одному податковому періоді (пп.7.3.6. Закону про прибуток). У випадку якщо операції з підзвітними сумами відносяться до різних звітних періодів, така заборгованість перераховується в гривні за офіційним валютним курсом НБУ на останній робочий день звітного періоду. При цьому, позитивна різниця від перерахування дебіторської заборгованості, що знаходилася на обліку платника податків на кінець звітного періоду, у гривні у випадку збільшення офіційного валютного (обмінного) курсу НБУ, а також негативна різниця по кредиторській заборгованості - у випадку зменшення офіційного валютного обмінного курсу НБУ відноситься на збільшення валових доходів і відбивається в рядку 2.5. додатка "Б" до Декларації про прибуток. Негативна курсова різниця від перерахунку кредиторської заборгованості і позитивна від перерахування кредиторської збільшує валові витрати підприємства і відбивається в рядку 29.10 ст.3 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 08.07.97р. № 214 у редакції наказу ДПАУ від 21.01.98р. № 37 [1, с. 14].

У відповідність із пп.7.5.1. Закону про ПДВ право на податковий кредит при здійсненні розрахунків за допомогою БПК виникає в підприємства на дату виписки відповідного рахунка.

Не має значення, якщо дата списання коштів з картрахунка і дата одержання виписки банку відносяться до одного податкового періоду. У протилежному випадку, якщо ці дати відносяться до різних податкових періодів, суму податкового кредиту варто відносити до періоду його виникнення (на дату списання коштів з картрахунка) і, складаючи податкову декларацію по ПДВ, не включати до складу податкового кредиту звітного місяця, а шляхом коректування (заповнення додатка 2 до декларації) відносити до податкового кредиту попереднього місяця.

2.4. Документування господарських операцій з грошовими коштами

Касові операції оформлюються документами, типові міжвідомчі форми яких затверджені Мінстатом України за згодою з НБУ і Мінфіном України, і які повинні застосовуватись без змін на всіх підприємствах, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності:

КО-1 "Прибутковий касовий ордер";

КО-2 "Видатковий касовий ордер";

КО-3, 3а "Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів";

КО-4 "Касова книга";

КО-5 "Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей".

Касові ордера - це документи, що засвідчують законність надходження грошей до каси підприємства та їх витрачання за цільовим призначенням,

Оприбуткування готівки в касу здійснюється на підставі прибуткового касового ордеру (ПКО), підписаного головним бухгалтером або уповноваженими на це особами [10, с. 255

При цьому особі, яка здала гроші, після отримання їх касиром видається квитанція, підписана головним бухгалтером та касиром. ПКО в залежності від цілей використання коштів, які надходять до каси, повинен мати юридичне обгрунтування. В ПКО зазначають, від кого прийнято гроші, на якій підставі, сума (цифрами і прописом), підпис головного бухгалтера і касира.

Підприємства й індивідуальні підприємці, які здійснюють розрахунки з споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку з допомогою належним чином зареєстрованих електронних контрольно-касових апаратів (ЕККА), повинні обов'язково видавати споживачеві касовий чек, як документ, що підтверджує оприбуткування готівки. Готівкові розрахунки з покупцями і замовниками через ЕККА здійснюються, як правило, в операційних касах. Електронні контрольно-касові апарати і товарно-касові книги не застосовуються при проведенні розрахунків у касах на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності, де проводяться ці операції з оформленням прибуткових ордерів з виданням відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Товарний чек використовується при розрахунках з покупцями і замовниками по реалізації продукції, товарів, робіт або послуг під час виходу з ладу ЕККА або на період тимчасового відключення електроенергії, коли видача касового чека неможлива. Виписку товарного чека, його відображення в товарно-касовій книзі (ТКК) і його видання покупцеві здійснює матеріально відповідальна особа (касир) [10, с. 258].

Отримання грошей з банку здійснюється через касира або іншу уповноважену на те особу по грошовому чеку, виписаному на її ім'я.

Для одержання в банку чекової книжки необхідно заповнити заяву, в якій зазначається прізвище, ім'я, по батькові касира і зразок його підпису. Заява повинна бути завірена печаткою підприємства, підписами керівника та головного бухгалтера. За цією заявою касир одержує чекову книжку на 25 або 50 чеків. Зберігається чекова книжка в касі підприємства. Жодних виправлень у чеках не допускається. На корінці чеку вказується прізвище, ім'я та по батькові особи, якій доручено одержання готівки.

Витрачання готівки з каси оформлюється видатковим касовим ордером (ВКО). Він підписується керівником і головним бухгалтером ТОВ „Слав`яна Стиль” або особами, ними уповноваженими. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах - заявках, рахунках, інших розрахункових документах присутній дозволяючий надпис керівника підприємства, то його підпис на видаткових ордерах не є обов'язковим. У випадку видачі грошей окремій особі за ВКО касир вимагає пред'явлення документу, який засвідчує особу отримувача і містить фотокартку та особистий підпис власника.

На операцію по здачі грошей до банку касир, крім видаткового касового ордеру, також оформлює об'яву на внесок готівкою, в якій вказує дату операції, хто здає кошти і через кого, банк та назву одержувача, суму цифрами і прописом, призначення внеску, номер власного рахунку. Об'ява складається з трьох частин. Перша частина залишається в банку, друга (квитанція) - передається касиру, третя (ордер) - повертається на ТОВ „Слав`яна Стиль” з випискою банку після зарахування грошей на поточний рахунок.

Оплата праці, виплата допомог по тимчасовій непрацездатності, стипендій, премій тощо проводиться касиром за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями, без складання ВКО на кожного отримувача. На титульному аркуші платіжної (розрахунково-платіжної) відомості робиться надпис про видачу грошей за підписами керівника та головного бухгалтера або осіб, ними уповноваженими, із зазначенням строків видачі грошей і суми прописом. В аналогічному порядку може оформлюватись і разова видача грошей на оплату праці (у випадку відпустки, хвороби тощо), а також видача в підзвіт на витрати, пов'язані із службовими відрядженнями, декільком особам. По закінченні трьох робочих днів, які встановлені для виплати заробітної плати, бухгалтер виписує ВКО на загальну виплачену за платіжною відомістю суму.

ПКО і ВКО чи документи, що їх замінюють, до передачі в касу ТОВ „Слав`яна Стиль” реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів (форма № КО-3). Журнал реєстрації побудовано таким чином, що за його даними здійснюється контроль за цільовим призначенням готівки, отриманої і витраченої підприємством. Після реєстрації касові ордери передаються бухгалтером в касу підприємства для виконання. ВКО, оформлені за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями на виплату заробітної плати, реєструються після видачі.

Всі факти надходження і вибуття готівки у ТОВ „ Слав`яна Стиль” відображаються в касовій книзі.

Касова книга - обліковий регістр, призначений для обліку касових операцій касиром підприємства.

На ТОВ „ Слав`яна Стиль ” ведеться одна касова книга в національній валюті, яка пронумерована, прошнурована і опечатана мастичною печаткою. Кількість аркушів в касовій книзі підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства.

Записи в касовій книзі здійснюються у 2-х примірниках через копіювальний папір кульковою ручкою темного кольору або чорнилами. Перші примірники аркушів залишаються в касовій книзі. Другі примірники повинні бути відривними і є звітами касира. Перші і другі примірники нумеруються однаковими номерами. Приписки та необумовлені виправлення в касовій книзі забороняються. Зроблені виправлення завіряються підписами касира і головного бухгалтера підприємства або особи, яка його замінює.

Записи в касовій книзі здійснюються касиром одразу ж після отримання або видачі грошей по кожному ордеру або по замінюючих його документах. В кінці кожного робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок грошей в касі на наступне число і передає до бухгалтерії звіт касира.

Звіт касира - це документ, який передається касиром підприємства в бухгалтерію, і представляє собою відривний листок касової книги з додатком прибуткових та видаткових касових документів.

Надходження і видача грошових документів оформлюються ПКО і ВКО або накладними, що їх замінюють. Касир складає звіт про рух грошових документів.

Здача виручки інкасатору оформлюється супровідною відомістю, яка складається в трьох примірниках через копіювальний папір: перший примірник (супровідна відомість) вкладають в інкасаторську сумку, другий (накладна) - віддають інкасатору при отриманні ним сумки, третій (копія супровідної відомості) - залишається в касі ТОВ „Слав`яна Стиль” (інкасатор розписується на цьому примірнику і ставить відповідний штамп) і служить підставою для списання коштів з касира, який підтверджує здачу грошей до каси банку. На зворотному боці першого і другого примірників вказаних документів матеріально відповідальні особи заповнюють покупюрний опис грошей, що здаються.

Підставою для прийняття сум грошових коштів в дорозі на облік є:

1) при здачі виручки - квитанція установи банку, ощадної каси, поштового відділення, копії супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку тощо;

2) по сумах, що переказані вищестоящими організаціями, - отримані від них повідомлення (авізо) із зазначеною датою, номером платіжного доручення, суми і назви установи банку чи поштового відділення, яке прийняло перерахування.

Для здійснення операцій по поточному рахунку до банку подаються документи, форми яких затверджені НБУ. Документи, що надходять до банку, дійсні лише при наявності підписів, ідентичних підписам у банківській картці.

Якщо будь-який реквізит не заповнений або заповнений з порушенням вимог, то банк не має права приймати такий документ до виконання. Крім того, в розрахункових документах не допускаються різного роду виправлення (як у паперовому, так і в електронному вигляді), незалежно від того, хто вносить ці зміни - клієнт чи банк. При цьому підприємства і фізичні особи несуть повну відповідальність за правильність внесених у розрахункові документи даних.

Надані в банк документи повинні мати наступні реквізити: назву, номер поточного рахунку, ідентифікаційні коди підприємства-відправника та підприємства-отримувача грошових коштів, число, місяць, рік виписки.

Банк реєструє всі здійснені операції з надходження та списання коштів з поточного рахунку в спеціальній виписці з особового рахунку з доданням виправдовуючих документів. Таким чином, виписка - це фактично другий примірник особового рахунку підприємства, відкритого банком.

Виписка банку - документ, що видається банком підприємству і відображає рух грошових коштів на поточному рахунку.

В різних банках форми виписок можуть бути різними, але в кожній обов'язково передбачаються позиції для дати, номерів рахунків дебітора та кредитора, суми.

Бухгалтер ТОВ „Слав`яна Стиль” при отриманні виписки проводить наступні операції, які називаються бухгалтерським терміном контировка виписки:

- виписка нумерується;

- перевіряється наявність виправдовуючих розрахункових документів, на підставі яких зараховані чи списані кошти;

- перевіряється відповідність суми у виписці сумам виправдовуючих документів на перерахування чи зарахування коштів;

- проставляється кореспонденція рахунків у відповідності з проведеними операціями.

Зберігаючи грошові кошти підприємства, банк вважає себе його боржником, тобто на цю суму має кредиторську заборгованість. Тому залишки грошових коштів і надходжень на поточний рахунок підприємства банк записує по кредиту поточного рахунку, а зменшення свого боргу (списання, видачу коштів) - по дебету. Тобто за дебетом виписки відображається списання грошових коштів з поточного рахунку, (зменшується заборгованість банку перед власником рахунку), а за кредитом - надходження коштів на поточний рахунок (збільшується заборгованість банку перед клієнтом банку).

На полях перевіреної виписки проти сум операцій і на документах, які додаються, проставляються коди кореспондуючих рахунків, а на документах вказуються ще й порядкові номери запису у виписці. Ці дані необхідні для контролю за рухом коштів, автоматизації облікових робіт, видачі довідок, перевірок і наступного збереження документів. Після цього на всіх доданих до виписки документах ставлять штамп "Погашено".

При готівкових розрахунках банківськими документами є грошові чеки та об'яви на внесок готівкою; у випадку безготівкових перерахувань - платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, акредитиви, векселі.

При внесенні грошових коштів на рахунок банку подається об'ява на внесок готівкою. Виправдовуючим документом при цьому є відмічена банком квитанція, яка заповнюється разом з об'явою на внесок готівкою.

Найбільш розповсюдженими видами безготівкових розрахунків на ТОВ „Слав`яна Стиль” є розрахунки за допомогою платіжних доручень та платіжних вимог-доручень.

Платіжне доручення є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства, оформленим на спеціальному бланку.

При розрахунках платіжними дорученнями ініціатором платежу виступає платник.

Платіжні доручення використовуються для розрахунків між підприємствами за отримані товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги); за товарно-матеріальні цінності і послуги в порядку попередньої оплати; при авансових платежах; при платежах до бюджету, органам соціального страхування, оплаті претензій по якості і недостачі продукції, штрафів, пені; погашення кредиторської заборгованості, а також для завершення розрахунків по актах звірки взаємної заборгованості суб'єктів господарської діяльності.

За бажанням у платіжному дорученні платник може вказати дату валютування (тобто період між датою надходження доручення на списання коштів у банк і датою зарахування списаних коштів на рахунок одержувача), але тільки якщо така можливість передбачена в договорі на розрахунково-касове обслуговування з банком. Це означає, що платник може самостійно вказати дату зарахування коштів на поточний рахунок одержувача. Проте період валютування не може перевищувати 3 робочі дні.

Інструкція № 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" передбачає застосування платіжної вимоги-доручення, що виписується постачальником. Покупець акцептує вимогу-доручення і здає її до банку. Вона приймається до виконання банком покупця тільки при наявності коштів на поточному рахунку покупця і при його письмовій згоді оплатити повністю або частково платіжну вимогу-доручення, що повинно бути затверджене підписами осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком, і печаткою платника [5, с. 14].

Платіжна вимога-доручення - це комбінований документ, який складається з двох частин: верхньої - вимоги постачальника (отримувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) оплатити вартість відпущеної йому за договором продукції, виконаних робіт, наданих послуг; та нижньої - доручення платника своєму банку про перерахування з його рахунку визначних сум.

Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником і передається покупцеві разом з відвантаженою продукцією або після надання послуг. При отриманні покупцем даного документу і при наявності коштів на його поточному рахунку він вказує прописом суму, що належить до сплати і код поточного рахунку. Після цього даний документ передається до банку на оплату. Якщо ж в момент отримання платіжної вимоги-доручення грошові кошти відсутні в потрібному обсязі, то в міру їх накопичення виписуються платіжні доручення з посиланням на номер платіжної вимоги-доручення.

Первинні документи з обліку грошових коштів на ТОВ „Слав`яна Стиль” за січень 2005 р. представлені в Додатку Д.

2.5. Шляхи вдосконалення обліку грошових коштів

Для оперативного ведення розрахунків на ТОВ „Слав`яна Стиль” доцільним є впровадження програмно-технічного комплексу – “клієнт-банк”.

Ця система є складовою програм банківської діяльності та джерелом надходження розрахункових документів до системи електронних платежів НБУ чи внутрішньої платіжної системи і складається з клієнтської а банківської частин.

Клієнтська частина забезпечує автоматичне ведення поточного стану рахунку ТОВ „Слав`яна Стиль” в банку. Реквізити документів в електронному вигляді визначаються договором між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ТОВ „Слав`яна Стиль”.

Банківська частина забезпечує перевірку наведених електронних підписів (цифрових) на кожному розрахунковому документі.

Юридичною підставою для роботи підприємства за допомогою системи “клієнт-банк” і оброблення банком його розрахункових документів є договір між ТОВ „Слав`яна Стиль” і ЗАТ «ПроКредит Банк».

Для удосконалення обліку грошових коштів в умовах ТОВ „Слав`яна Стиль” пропонується використовувати банківські платіжні картки, що стають невід'ємним елементом господарського життя підприємств і є одним з найбільш зручних засобів платежу.

За допомогою використання корпоративних карток на ТОВ „Слав`яна Стиль” можна отримати наступні вигоди:

- скоротити операційні витрати і час, пов'язані з видачею підзвітних сум - зникне необхідність одержання в банку готівкових коштів на командировочні і представницькі витрати, господарські потреби;

- заощадити гроші при одержанні готівкових коштів за корпоративною карткою (0,75 %), а за чековою книжкою (1%) ;

- картковий рахунок може вестися в гривні, при цьому всі операції за кордоном будуть конвертуватися автоматично. Підприємство позбудетеся необхідності купівлі валюти на закордонні відрядження;

- прив'язати до одного рахунка необмежене число корпоративних карток;

- здійснювати контроль витрат коштів співробітників за виписками, наданими банком;

- у разі потреби оперативно поповнити картковий рахунок відрядженого співробітника;

- одержувати готівку цілодобово у широкій мережі банкоматів і в пунктах видачі готівки;

- полегшити роботу бухгалтерії і каси підприємства , пов'язану з підготовкою розрахунку командировочних, перерахування, збереження і доставки наявних коштів, зменшити кількість звітних документів;

- одержати цілодобовий доступ до рахунка і не залежати від режиму роботи банку. Отримана готівка вважається авансом, видана під звіт, яку не потрібно проводити по касовій книзі підприємства.

Маючи поточний рахунок у банку для оформлення корпоративної картки, бухгалтеру ТОВ „Слав`яна Стиль” досить заповнити заяву про відкриття рахунка, підписати договір про обслуговування картки, анкету і повідомити до податкової інспекції про відкриття СКР.

Зарахування і поповнення коштів на картковий рахунок здійснюється:

- з поточного рахунка та за рахунок наданого кредиту;

- за рахунок готівкових коштів, які вносяться в установленому порядку до каси банку.

Застосовуючи корпоративну картку, на відміну від чекової книжки, як це робиться в ТОВ „Слав`яна Стиль”, касир уникатиме маси бюрократичних формальностей і обмежень (звірення "якісного підпису", правильне заповнення чека: крапки, коми, велика буква, символи і т.д.)

Оплачуючи комісійні за зняття готівки за корпоративною карткою 0,75 %, на відміну від чекової книжки, є можливість заощаджувати 25 % .

Перед відкриттям картрахунка на ТОВ „Слав`яна Стиль” необхідно визначити співробітника чи співробітників, яким будуть видаватися корпоративні пластикові картки, ціль видачі, індивідуальний платіжний ліміт. Якщо спеціальний картковий рахунок відкривається для видачі декількох корпоративних карток, то аналітичний облік коштів на них ведеться в розрізі номерів банківських платіжних карток. За здійснення операцій із пластиковими картками банки одержують комісійну винагороду, розміри якої встановлюються тарифами банку (при одержанні карток бухгалтеру підприємства такі тарифи потрібно мати на руках).

В бухгалтерському обліку відображення відкриття картрахунку і отримання картки здійснюється наступним чином (табл. 2.6).

Актуальною проблемою обліку операцій з грошовими коштами є ухилення від оподаткування шляхом використанням не облікованих готівкових грошових коштів.

Головною причиною використання не облікованого готівкового обороту є надто високий рівень оподаткування заробітної плати в порівняні з низьким рівнем соціальних гарантій.

Для скорочення масштабів використання не облікованих готівкових коштів в діяльності суб’єктів господарювання можна запропонувати наступні 3 групи заходів.

І. Визначення джерел та каналів позабанківського руху готівки.

ІІ. Розробка механізмів попередження відтоку готівки в тіньову економіку.

ІІІ. Стимулювання безготівкових розрахунків і залучення коштів в банківську систему.

Таким чином, на підставі проведеного дослідження можна зробити висновок, що головною проблемою обліку грошових коштів є здебільшого їх відсутність, внаслідок чого виникає потреба у кредиті. Відсутність грошових коштів викликана ускладненнями у сфері своєчасних розрахунків із постачальниками товарів і використання інших фінансових зобов'язань при затримці надходження коштів за реалізовані товари або через інші недоліки у господарсько-фінансовій діяльності підприємства; здійсненням інвестиційної діяльності, пов'язаної з новим будівництвом, реконструкцією матеріально-технічної бази, закупівлею нового обладнання тощо. Потреба ТОВ „Слав`яна Стиль” у кредитних ресурсах здебільшого пов'язана з невідповідністю в часі між витратами підприємства на закупівлю товарів і отриманням виручки від продажу.

РОЗДІЛ 3. Організація і методика економічного аналізу та аудиту грошових коштів на підприємстві „СЛАВЯНА-СТИЛЬ”

3.1. Організаційно-інформаційна модель аналізу грошових коштів

Рух оборотного капіталу підприємства пов'язаний з такими основними господарськими операціями:

1) закупки, унаслідок яких збільшуються запаси сировини, матеріалів, кредиторської заборгованості;

2) виробництво, яке веде до зростання дебіторської заборгованості і кількості грошей у касі та на поточному рахунку.

Усі ці операції постійно повторюються і супроводжуються грошовими надходженнями і грошовими виплатами. Однією з умов фінансового розвитку підприємства є надходження грошових коштів. Проте надмір коштів на підприємстві свідчить про те, що реально підприємство ризикує зазнати збитків, пов'язаних з інфляцією та знеціненням грошей, а також із втраченою можливістю вигідного їх розміщення. Для оцінки достатності коштів, необхідних для виробничої діяльності підприємства, розраховують тривалість періоду обороту:

То = [середні залишки коштів] * Д / [оборот коштів за період].

Для визначення середнього обороту використовується кредитний оборот за поточним рахунком. Якщо підприємство значну частину розрахунків проводить через касу, то витрати коштів по касі треба додати до кредитного обороту поточного рахунку [7, с. 344].

Аналіз руху грошових коштів за видами діяльності здійснюється за даними форми 3 "Звіт про рух грошових коштів", яка розроблена на основі П(С)БО № 4 "Звіт про рух грошових коштів".

У цьому звіті міститься інформація про грошові потоки підприємства за звітний період.

Рух коштів відображається у звіті за трьома видами діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Аналіз руху коштів у розрізі окремих видів діяльності підприємства дає можливість оцінити, з яких джерел надійшли ці кошти, які напрямки їх використання, чи вистачає власних оборотних коштів підприємства для інвестиційної діяльності. Аналізуючи рух коштів за видами діяльності, можна додатково відповісти ще й на такі запитання: чи може підприємство розрахуватись за своїми поточними зобов'язаннями? чи вистачить одержаного прибутку для обслуговування поточної діяльності підприємства?

Аналіз руху коштів передбачає розрахунок передовсім сум надходжень та витрат у розрізі окремих видів діяльності, визначення загального залишку коштів на підприємстві за звітний період, порівняння даних звітного періоду з попереднім, вивчення причин зменшення надходжень і збільшення витрат.

Аналіз руху коштів починається з визначення суми коштів, одержаних у результаті операційної діяльності підприємства (розділ 1 форми 3). Для цього за даними ф. 1, ф. 2, приміток до балансу та звіту про фінансові результати необхідно визначити прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування (чистий прибуток до оподаткування і заліку результатів надзвичайних подій, який відображається в рядку 170 ф. 2). Після цього провадиться його послідовне коригування на:

- амортизацію необоротних активів (амортизаційні відрахування щодо матеріальних та нематеріальних необоротних активів, які нараховано протягом звітного періоду). Оскільки нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів зменшує прибуток підприємства, але не призводить до витрати його коштів, то сума амортизації додається до прибутку;

- збільшення (зменшення) забезпечень, тобто на зміни в складі забезпечень наступних витрат і платежів, які не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю (у графі "надходження" - збільшення, у графі "видаток" - зменшення). Ця сума збільшує витрати звітного періоду, які, проте, не є витратою коштів. Тому ця сума додається до прибутку. Для її визначення за даними 2-го розділу пасиву балансу порівнюють суми на кінець звітного періоду (гр. 4) із сумою на початок цього періоду (рядок 430);

- прибуток від нереалізованих курсових різниць, тобто на прибуток від курсових різниць, що виникає внаслідок перерахунку статей балансу в іноземній валюті. Нереалізовані курсові різниці, які пов'язані з перерахунком сум статей в іноземній валюті, відображаються в балансі на кінець звітного періоду. На цій статті враховуються курсові різниці, пов'язані з перерахунком статей дебіторської та кредиторської заборгованості в іноземній валюті, з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також із перерахунком залишку коштів у іноземній валюті. Оскільки зміну валютних курсів не пов'язано з рухом коштів, урахування таких курсових різниць дає змогу уникнути завищення або заниження коштів у процесі операційної діяльності підприємства внаслідок переоцінки неопераційної дебіторської або кредиторської заборгованості в іноземній валюті. Дані для відображення цієї суми у формі 3 беруть з приміток до звіту про фінансові результати;

- збиток (прибуток) від неопераційної діяльності, тобто на збитки і прибутки від володіння (дивіденди, відсотки) фінансовими інвестиціями та від їх реалізації- продаж основних засобів нематеріальних активів та інших довгострокових активів. Інформація за даною статтею також відображається в примітках до звіту про фінансові результати;

- витрати на сплату відсотків, нарахованих протягом звітного періоду. Так, у звіті про рух коштів передбачено окрему статтю "Сплачені відсотки", що відображає витрату коштів на сплату відсотків за фінансовими зобов'язаннями. Нараховані відсотки, які зменшують прибуток, але можуть не збігатися із сумою реально сплачених відсотків, необхідно додати до операційного прибутку. Необхідна інформація до цієї статті подається в примітках до фінансового звіту (примітка № 6, стаття "Відсотки за позиками") [7, с. 358-359].

Після розрахунків руху коштів за перерахованими статтями 1-го розділу ф. 3 розраховується перший показник руху коштів у результаті операційної діяльності: прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах.

Далі, в процесі аналізу руху коштів необхідно визначити кошти від операційної діяльності з урахуванням змін в оборотних активах підприємства. Для цього необхідно проаналізувати 2-й розділ балансу "Оборотні активи".

Аналізуючи дебіторську заборгованість підприємства, можна зробити висновок, що ця заборгованість за звітний період зменшилась, але може виникнути й така виробнича ситуація, коли дебіторська заборгованість за певний період зросте, тобто підприємство не одержить певної суми грошей (перевищення суми дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду порівняно з його початком). Тоді з прибутку від операційної діяльності відраховується:

[Сума збільшення запасів] + [сума збільшення дебіторської заборгованості].

Отриманий результат слід також відображати в рядку 080 графи "видатки" (ф. 3).

Відраховуються з прибутку від операційної діяльності й витрати майбутніх періодів. Цю інформацію заносять у звіт про рух коштів (рядок 090). У графі "надходження" відображається зменшення, а в графі "видатки" - збільшення у складі витрат майбутніх періодів.

Далі аналізуються зміни в складі поточних операційних зобов'язань (ф. 3, рядок 100). З метою аналізу змін у складі поточних активів необхідно користуватись інформацією балансу в 4-му розділі "Поточні зобов'язання", а також у примітках до балансу. У графі "надходження" відображається зменшення, а в графі "видаток" - збільшення у статтях розділу балансу "Поточні зобов'язання" (крім статей "Короткострокові кредити банків", "Поточні зобов'язання за рахунками з учасниками" та інших зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю). Зростання кредиторської заборгованості протягом звітного періоду означає лише нарахування заборгованості, а не фактичну витрату коштів. Отож, суму збільшення кредиторської заборгованості слід додати до прибутку від операційної діяльності. Зменшення відраховується з операційного прибутку, бо зменшення суми кредиторської заборгованості означає, що у звітному періоді було погашено не лише кредиторську заборгованість, нараховану в цьому періоді, а також і певну частину заборгованості за попередній період. Аналіз зміни поточних зобов'язань починається передовсім з аналізу розрахунків з бюджетом за даними рахунку "Розрахунки з бюджетом", які подано в примітках до балансу (№ 4). Тут наводяться такі дані: сальдо на початок року, нараховано, сплачено, сальдо на кінець року за видами розрахунків:

- податок на прибуток;

- податок на додану вартість;

- інші податки.

У форму 3 (рядок 100) заносять такі дані: сальдо на кінець звітного періоду мінус податку на прибуток порівнюється із сальдо на початок звітного періоду мінус податки на прибутки. Результат відносять до загальної величини зміни поточних зобов'язань. Аналіз інших статей поточних зобов'язань здійснюється, як уже зазначалося, за даними балансу (розділ 4 "Поточні зобов'язання") [12, с. 411].

Зменшення поточних активів слід додати до операційного прибутку.

І нарешті, інформацію про збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів для відображення у формі 3 беруть з балансу (розділ 5 "Доходи майбутніх періодів"). Ця сума буде збільшувати кошти від операційної діяльності і відображатиметься у формі 3, рядок 110.

Розрахувавши і проаналізувавши суми на всіх названих вище статтях, можна перейти до визначення загальної суми коштів від операційної діяльності. Аналіз цих сум здійснюється за допомогою порівняння даних звітного періоду з попереднім, розраховуються зміни й вивчаються причини, які спричинилися до зменшення коштів операційної діяльності у звітному періоді .

Для визначення чистого руху грошових коштів від операційної діяльності необхідно відрахувати сплачені відсотки та сплачений податок на прибуток (рядки 130 і 140 ф. 3). Ця сума відображається в рядку 150 ф. З і визначає "Чистий рух коштів від надзвичайних подій". На цій статті відображають відповідні надходження або витрати коштів, які пов'язані з надзвичайними подіями, за відрахуванням оплачених відсотків та податків на прибуток.

Стаття "Рух коштів від надзвичайних подій" ф. З відображає надходження і витрати грошових коштів, які пов'язані з надзвичайними подіями в процесі операційної діяльності.

Прикладом руху коштів унаслідок надзвичайних подій є:

- надходження від страхових компаній як компенсація збитків від пожежі;

- надання допомоги працівникам, які постраждали внаслідок стихійного лиха.

На цій статті відображаються тільки надходження та витрати коштів унаслідок надзвичайних подій, пов'язаних з операційною діяльністю, оскільки такі статті є і в складі інвестиційної або фінансової діяльності.

Наступним етапом аналізу є визначення й аналіз руху коштів від інвестиційної діяльності.

Інвестиційна діяльність, як відомо, - це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошей (коштів).

Приклади руху коштів внаслідок інвестиційної діяльності:

- платежі, пов'язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів;

- надходження коштів від продажу необоротних активів;

- надання позик іншим підприємствам;

- надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки).

Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу "Необоротні активи" та в статті "Поточні фінансові інвестиції". Результати такого аналізу відображаються на відповідних статтях 2-го розділу звіту про рух коштів (ф. 3).

На статті "Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності" (ряд. 300) показується результат руху коштів від інвестиційної Діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Наступним етапом аналізу звіту про рух коштів є визначення руху коштів унаслідок фінансової діяльності, тобто аналізу 3 розділу звіту. Для цього необхідно аналізувати зміни у статтях балансу розділу "Власний капітал" та статтях, пов'язаних із фінансовою діяльністю, наведених у 2 розділі балансу "Забезпечення наступних витрат і платежів", 3 розділі "Довгострокові зобов'язання", розділі 4 "Поточні зобов'язання". Це, зокрема, статті:

"Короткострокові кредити банків" (рядок 500);

"Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" (рядок 510);

"Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками" (рядок 590).

Стаття "Чистий рух коштів від фінансової діяльності" (ряд. 390 ф. 3) показує результат руху коштів від фінансової діяльності, з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Отже, визначивши суми коштів від усіх видів діяльності підприємства, необхідно розрахувати та проаналізувати чистий рух коштів за звітний період.

За даними балансу визначають: коефіцієнт оборотності коштів, тривалість оборотності, співвідношення коштів у складі поточних активів, віднесених до поточних зобов'язань, і якщо виявляється тенденція до скорочення, то це свідчить про певні фінансові ускладнення.

Крім того, за ринкових умов підприємство особливу увагу приділяє аналізу виробничо-комерційного циклу, тобто періоду обороту коштів - зв'язкам між надходженням і вибуттям оборотного капіталу і грошових надходжень. Виробничо-комерційний цикл починається з купівлі матеріалів і закінчується надходженням грошей від дебіторів.

У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов'язаннями. Термін "ліквідний" передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші. Ліквідність підприємства - це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів.

Найліквіднішою є готівка (або сальдо балансового рахунка 311 "Поточні рахунки в національній валюті"). Наступним за рівнем ліквідності активом є короткострокові інвестиції (цінні папери), оскільки у разі необхідності їх швидко можна реалізувати.

Дебіторська заборгованість - теж ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебітори оплатять рахунок у найближчому майбутньому. Найменш ліквідним поточним активом є запаси, бо для перетворення їх на гроші спочатку треба їх продати. Отже, під ліквідністю будь-якого активу слід розуміти можливість перетворення його на гроші, а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого відбувається це перетворення. Що коротшим є цей період, то вищою буде ліквідність даного виду активів [12, с. 436].

Підприємство буде ліквідним, якщо його поточні активи перевищуватимуть короткострокові зобов'язання. Підприємство може бути ліквідним у більшій чи меншій мірі. Якщо на підприємстві оборотний капітал складається в основному з коштів (грошей) та короткострокової дебіторської заборгованості, то таке підприємство вважають ліквіднішим, ніж те, де оборотний капітал складається в основному із запасів. Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу.

Аналіз ліквідності підприємства передбачає два такі етапи:

- складання балансу ліквідності;

- розрахунок та аналіз основних показників ліквідності.

Беручи загалом, можна сказати, що вправність фінансового менеджера підприємства виявляється в тому, щоб на розрахунковому рахунку та в касі грошей було не менше (але й не більше), ніж потрібно для виконання поточних платежів, а решта їх має бути вкладена в матеріальні та інші ліквідні активи. Досягненню такого стану, крім усього іншого, сприяє грамотне складання платіжних календарів. Заведено вважати, що в підприємства на поточному рахунку має бути залишок коштів, який дорівнює різниці між кредиторською заборгованістю всіх видів, строки оплати якої настають протягом певного найближчого періоду (наприклад, тижня або декади) і поточною дебіторською заборгованістю на користь підприємства, платежі за якою очікуються в той самий період.

3.2. Загальний та факторний аналіз грошових коштів

Першим показником виникнення фінансових ускладнень є тенденція скорочення частки грошових коштів в складі оборотних активів підприємства при зростаючому обсязі його поточних зобов'язань. Тому щомісячний аналіз співвідношення грошових коштів і найбільш термінових зобов'язань може надати точну інформацію про надлишок (недостачу) грошових коштів на підприємстві.

Загальний рух грошових коштів ТОВ „Слав`яна Стиль” представлено в таблиці 3.1.

Представимо на графіку зміну коштів по найбільш важливим для аналізу статтям за період 2002-2004 рр. (рис.3.1).

Дані таблиці дають загальне уявлення про рух грошових коштів по роках у розрізі кварталів. Можна сказати, що залишки на кінець кварталу коштів у касі є стабільними і майже змінюються протягом розглянутого періоду. Можливо, це обумовлено тим, що підприємство дотримується встановленого розміру ліміту залишку готівки, тобто максимально можливі суми коштів, що може перебувати в касі.

Що стосується коштів на розрахунковому рахунку, то для детального аналізу їх витрати переглянуто банківські виписки за відповідні періоди. Про динаміку залишків коштів на розрахунковому рахунку можна сказати, що вона цілком відповідає профілю підприємства. З початку року відбувається незначне зменшення коштів на рахунку ( внаслідок заготівлі сировини), а на завершення року - їх поповнення. Для коштів на інших (спеціальних) рахунках у банку характерна тенденція убік їхнього зменшення.

Велику увагу потрібно приділити динаміці зміни кредиторської і дебіторської заборгованості. Тенденції зміни кредиторської і дебіторської заборгованості в 2002-2004 рр. на ТОВ „Слав`яна Стиль” приведені на графіку (рис. 3.2. ).

В сучасних умовах бажано, щоб кредиторська заборгованість була трохи вище дебіторською. Це обумовлено тим, що дебіторська заборгованість - це гроші тимчасово відвернені з обороту, а кредиторська - грошові кошти, залучені в оборот. Також небажано сильне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторської, тому що у випадку вимоги кредиторів (особливо по короткостроковій заборгованості) повернути борг, підприємство може бути поставлене в залежність від фінансового стану дебіторів.

Як видно з рис.3.2 , дебіторська заборгованість в ТОВ „Слав`яна Стиль” на протязі досліджуваного періоду значно перевищує кредиторську. Це свідчить про відвернення грошових коштів підприємства з обороту.

Отже, проведений аналіз дозволяє зробити наступні висновки:

  • співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості не задовольняє вимогам фінансової стабільності підприємства;

  • зменшення потоку грошових коштів на кінець другого кварталу щороку.

При аналізі потоки коштів розглядаються по трьох видах діяльності: основна, інвестиційна і фінансова. Такий розподіл дозволяє визначити, яка питома вага доходів, отримана від кожного з видів діяльності. Подібний аналіз допомагає оцінити перспективи діяльності підприємства.

Н аступним етапом аналізу є визначення платоспроможності ТОВ „Слав`яна Стиль”.

Найбільш вагомими показниками, що характеризують платоспроможність підприємства є показники ліквідності. Під ліквідністю підприємства розуміється його здатність платити за свої короткострокові зобов'язання. Одним з способів оцінки ліквідності є зіставлення між собою окремих елементів пасиву і активу балансу.

При оцінці ліквідності розраховують три коефіцієнти:

1) коефіцієнт покриття;

2) коефіцієнт швидкої ліквідності;

3) коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Перелічені показники розраховуємо на підставі даних Балансу форми № 1 шляхом зіставлення поточних активів і поточних зобов'язань підприємства. Для аналізу ліквідності підприємства побудовано діаграму (рис.3.3.).

Таким чином, не можна стверджувати про ліквідність і платоспроможність досліджуваного підприємства. Через брак ліквідних коштів підприємство не здатне покрити короткострокових зобов'язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані у виробничі запаси і незавершене виробництво, які є важкореалізованими активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.

Отже, можна зробити висновки про достатньо високий рівень ліквідності підприємства за період, що аналізується. Це, звичайно, свідчить про стабільне фінансове становище підприємства на протязі даного періоду. Показники миттєвої і загальної ліквідності набагато вищі нормативних значень. А показники абсолютної ліквідності є меншими нормативних значень, що викликано перевищенням темпів росту поточної заборгованості темпів росту ліквідних грошових коштів підприємства.

Одним із основних факторів, що впливає на грошові потоки, є величина фінансового циклу:

ФЦ = ЧОЗ + ЧОД - ЧОК

де ФЦ - фінансовий цикл;

ЧОЗ - час обігу запасів;

ЧОД - час обігу дебіторської заборгованості;

ЧОК - час обігу кредиторської заборгованості.

ЧОЗ = Середні матеріальні оборотні активи / Собівартість продукції * 360

ЧОД = Середня дебіторська заборгованість/ Виручка від реалізації * 360

ЧОК = Середня кредиторська заборгованість/ Собівартість продукції * 360

Фінансовий цикл представляє собою період обороту грошових коштів, протягом якого готівка вилучена з обороту. Розрахуємо зазначені показники в таблиці (таблиця 3.4.).

Прискорення оборотності сприяє збільшенню продажу та вивільненню коштів з обороту. Коефіцієнт оборотності оборотних активів на підприємстві на протязі 2002-2004 р. зростає від 1,5 до 3,7 – це означає , що за 2004 рік оборотні активи здійснили більше трьох оборотів.

Оборотність усіх видів майна прискорилась: оборотних активів в цілому - на 146 днів, запасів - на 92 дні. Оборотність коштів в розрахунках збільшилась - на 34 дні.

Для ТОВ „Слав`яна Стиль” середній термін погашення дебіторської заборгованості складає 34 днів. Причому, термін оплати рахунків на протязі досліджуваних років скорочується з 95 днів в 2002 р. до 34 днів в 2004 р., що оцінюється позитивно і характеризує підвищення ділової активності підприємства. Оскільки середньогалузевий показник оборотності дебіторської заборгованості дорівнює 8, то середньогалузевий термін погашення дебіторської заборгованості складає 365 / 8 = 45 днів, що на 11 днів перевищує розрахований нами для ТОВ „Слав`яна Стиль” рівень.

Зміна швидкості обороту грошових коштів може спричинити відповідне змінювання потреби в них. Розрізняють абсолютне та відносне вивільнення (додаткове залучення) грошових коштів. Розрахунок останнього показника здійснюється за допомогою такої формули:

Виконаємо розрахунки показників оборотності грошових коштів (табл. 3.5).

Розрахунок вивільнення грошових коштів через прискорення їх оборотності:

(3,7-10,9) * 3,1 = -22,5 тис. грн.

Як видно з даних табл.3.5 , оборотність грошових коштів у 2004 році прискорилась на 6 днів, порівняно з 2003 р., що призвело до додаткового вивільнення коштів на суму 22,5 тис. грн.

Тривалість операційного циклу свідчить скільки днів в середньому потрібно для виробництва, продажу і розрахунку за продукцію підприємства. Досліджуване підприємство прискорило свій операційний цикл на 100 днів, це позитивна тенденція для підприємства.

Тривалість фінансового циклу свідчить скільки днів в середньому грошові кошти вилучені з обороту. Фінансовий цикл за досліджуваний термін скоротився вдвічі, що оцінюється позитивно і засвідчує налагодженість фінансово-розрахункової дисципліни.

Таким чином, на підставі проведеного дослідження можна зробити висновок, що підприємство ефективно використовує свої поточні активи - запаси мають доволі швидкий термін обертання, дебіторська заборгованість також інкасується в оптимальний термін, проте термін оплати кредиторської заборгованості є занадто великим, перевищує в 1,5 рази термін погашення дебіторської заборгованості.

Отже, ТОВ „Слав`яна Стиль” порушує розрахунково-фінансову дисципліну з своїми постачальниками і підрядчиками, оперуючи їх коштами. Внаслідок порушення строків оплати рахунків постачальників та інших контрагентів до ТОВ „Слав`яна Стиль” можуть бути застосовані фінансові санкції, що може виявитись загрозою банкрутства для підприємства. Тому в процесі управління грошовими потоками в першу чергу на ТОВ „Слав`яна Стиль” необхідно погасити кредиторську заборгованість підприємства. Але для її погашення підприємству не вистачить наявних грошових коштів, тому потрібно шукати джерела поповнення грошових коштів для зміцнення фінансово-економічного становища і підвищення ліквідності досліджуваного підприємства.

3.3. Організація та методика аудиту грошових коштів

За попередньої усної узгодженості між ТОВ „Слав`яна Стиль” і аудиторською фірмою “Аудит-Полісся”, ТОВ „Слав`яна Стиль” виступило ініціатором проведення аудиту грошових коштів.

Після ознайомлення з особливостями фінансово-господарської діяльності ТОВ „Слав`яна Стиль” укладається договір на проведення аудиту (Додаток Е). Договір на проведення аудиту є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між ТОВ „Слав`яна Стиль” і АФ “Аудит-Полісся” про проведення аудиту операцій з грошовими коштами, він документально стверджує, що сторони прийшли згоди з усіх умов договору. Для того, щоб уникнути неправильного розуміння сторонами взятих на себе зобов’язань, умов їх виконання та прийнятого ступеня відповідальності, в договорі максимально точно обумовлюється всі суттєві аспекти взаємовідносин, які можуть виникати в процесі аудиторської перевірки операцій з грошовими коштами підприємства. Для аудитора доцільним було включення до договору пункту, що зобов’язує керівництво підприємства надавати допомогу аудитору в процесі аудиту.

Для визначення величини ризику внутрішнього контролю здійснюється його тестуванням. В додатку наведено анкету вивчення стану внутрішнього контролю і системи обліку операцій з грошовими коштами на ТОВ „Слав`яна Стиль”. За допомогою цієї анкети вивчаються сильні і слабкі сторони внутрішнього контролю. З даних тестування слідує, що на підприємстві організація і здійснення внутрішнього контролю знаходиться на задовільному рівні, тому ризик контролю має середній рівень. В додатку наводяться результати тестування системи бухгалтерського обліку підприємства. Під час перевірки стану обліку на підприємстві не були виявлені суттєві помилки. Це дає підстави стверджувати, що організація та ведення бухгалтерського обліку відповідають сучасним стандартам.

Наступним етапом аудиторської перевірки є раптова інвентаризація каси підприємства, було виявлено нестачу в сумі 129,00 грн.

Для того, щоб своєчасно і якісно провести аудит чітко планується кожна перевірка.

Аудитор розробляє та документально оформлює загальний план аудиту, визначає в ньому істотність помилок, а потім здійснює аудит за цим планом (Додаток Ж).

Для виконання плану аудитор підготовлює в письмовій формі програму аудиторської перевірки. Програма аудиту - це детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та засобом контролю за якістю їх роботи. В програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур співпадають з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Програма аудиту операцій з грошовими коштами (Додаток 3) включає наступні об’єкти аудиту:

1) основні відомості про ТОВ „Слав`яна Стиль”;

2) оцінка діючої системи обліку та внутрішнього контролю;

3) перевірка дотримання вимог організації роботи в касі;

4) перевірка повноти і своєчасності оприбуткування готівки в касі;

5) перевірка законності списання коштів у видаток по касі;

6) перевірка правильності ведення касової книги;

7) перевірка правильності та обґрунтованості перерахування коштів з р/р;

8) перевірка правильності проведення інвентаризації грошових коштів;

9) перевірка відповідності сум в облікових регістрах;

10) узагальнення результатів аудиту.

На підготовчому етапі перевірки грошових коштів аудитор виконує наступні дії:

1. Отримав пряме підтвердження сум на рахунках і в касі на дату складання балансу.

2. Підготовив дані для зіставлення сум на рахунках і в балансі:

- порівняв дані балансу з виписками банку, касовою книгою і звітом банку;

- перевірив всі розрахунки;

- проконтролював, щоб всі проводки по рахунках грошових коштів відповідали випискам банку;

- дослідив всі аномальні і незрозумілі моменти - незвичайні затримки в зарахуванні коштів в банк на предмет можливого розкрадання їх рахунок накопичення і перерозподілу у часі;

- провів раптову інвентаризацію касової готівки, отримав від посадової особи клієнта суми залишку грошових коштів.

Подальше вивчення касових операцій здійснюється в наступному порядку.

Для перевірки дотримання вимог організації роботи в касі ТОВ „Слав`яна Стиль” аудитор перевіряє:

- наявність наказу про призначення касира;

- наявність договору з касиром про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;

- відповідність приміщення каси вимогам по забезпеченню збереженості грошових коштів з технічної укріпленості та оснащеності засобами пожежно-охоронної безпеки;

- чи виділяється охорона та автотранспорт для забезпечення збереженості грошових коштів при доставці їх з банку та при здачі їх до банку.

В процесі перевірки дотримання ліміту готівки каси аудитор виконує слідуючі операції:

- перевіряє наявність доведеного банком ліміту залишку готівки в касі;

- перевіряє правильність складання заявки-розрахунку ліміту залишку готівки;

- контролює наявність дозволу банку на витрачання коштів на виплату зарплати та інші потреби з виручки;

- перевіряє дотримання встановлених граничних норм використання готівки шляхом аналізу даних касових звітів.

На етапі перевірки повноти і своєчасності оприбуткування готівки по касі аудитор виконує наступні дії:

- зіставлення прибуткових касових ордерів на отримання готівки з банку із записами у касовій книзі та з корінцями чеків у чекових книжках за

всіма відкритими у банках рахунками, в тому числі й по валютних коштах,

облік яких має вестися окремо, а також із відповідними записами у виписках із банку. Перевірка провадиться за сумами та датами отримання грошей у кореспонденції з рахунками 311, 312, 333, 334;

- зіставлення сум і дат на оприбуткування виручки в прибуткових

касових ордерах із датами й сумами, проставленими на документах на реалізацію продукції готівкою, основних засобів та інших запасів (за даними

складу, крамниці, цеху) в кореспонденції з рахунками 70, 71 та ін.;

- зіставлення сум і дат у прибуткових касових документах і касовій

книзі з первинними документами на сплату комунальних послуг та документами про надходження від об'єктів соціальної сфери, підприємств побутового обслуговування і громадського харчування, підсобних господарств, що знаходяться на балансі підприємства, у кореспонденції з рахунком 23 "Виробництво";

- зіставлення сум і дат у прибуткових касових ордерах з первинними

документами про надання послуг автотранспортом, ремонтними бригадами, інструментальням господарством тощо в кореспонденції з рахунком 703;

- зіставлення сум і дат у прибуткових касових ордерах із первинними документами про надані послуги; чи відпущені матеріальні цінності стороннім організаціям при проведенні вибіркових зустрічних перевірок на об'єктах, яким надано такі послуги, де контролюється достовірність і повнота оприбуткування повернених підзвітних сум по касі з даними регістрів обліку.

В процесі перевірки законності списання коштів у видаток по касі аудитор виконує наступні дії:

- зіставлення записів у касовій книзі й касовому звіті із записами у доданих видаткових касових документах (видаткових касових ордерах, платіжних відомостях на виплату заробітної плати, допомог, лікарняних, відпускних, відомостях на виплату підзвітних сум, депонованої заробітної плати);

- зіставлення даних розрахунково-платіжних відомостей з табелем та журналом реєстрації відомостей;

- з'ясування, чи знаходились на місці особи, які одержували депонентські суми, на підприємстві в момент оформлення цих операцій, порівняння підписів осіб, які одержали суми по депоненту, з підписами їх власників у відомостях на одержання заробітної плати в період їх перебування на підприємстві;

- зіставлення сум і дат у касовій книзі, касовому звіті, видаткових касових ордерах із доданими відомостями на виплату заробітної плати, відпускних, депонованої зарплати, лікарняних, а також з особовими рахунками з нарахування зарплати або розрахунково-платіжними відомостями, лікарняними листками, журналом обліку депонованих сум, заявленими та іншими документами з підписами осіб, які отримали кошти для перевірки їх ідентичності;

- перевірка правильності оформлення документів, що додаються до касових звітів: чи є розписки одержувачів, чи погашені вони штампом "Оплачено" із зазначенням дати, чи немає на них слідів підчисток і виправлень;

- перевірка правильності оформлення документів при депонуванні заробітної плати і правильності підрахунків підсумків в платіжних відомостях;

- відповідність видачі готівки під звіт чинному законодавству.

На попередньому етапі аудиту грошових коштів на рахунках аудитор звіряє залишки коштів, відображених у виписках за відповідними рахунками, із залишками коштів, що значаться за обліковими даними. Однак рівність залишків не гарантує тотожності оборотів за виписками банку і за балансовим рахунком, оскільки при обробці виписок може бути допущено навмисне зменшення оборотів за дебетом і кредитом рахунка на однакову суму з метою приховати зловживання. Тому слід перевірити відповідність оборотів за дебетом і кредитом рахунка за виписками банку за кожний місяць даним оборотів за обліковими реєстрами. Важливо також перевірити повноту і достовірність банківських виписок і прикладених до них документів. Повноту банківських виписок встановлюють за їхньою нумерацією за сторінками і перенесенням залишку коштів на рахунку. Залишок коштів на кінець періоду в попередній виписці банку за рахунком має дорівнювати залишку коштів на початок періоду в наступній виписці. Правильність виписки визначають шляхом перевірки всіх її реквізитів. Якщо у виписці буде встановлено необумовлені виправлення або підчищення, закреслення, то необхідно провести зустрічну перевірку даних виписки із записами в першому примірнику особового рахунка, що знаходиться в установі банку. У випадку відсутності окремих виписок слід також звернутися до установи банку.

Слід впевнитися, що всі здійснені через банк операції є реальними і підтверджені відповідними справжніми (автентичними) документами.

Обов'язком аудитора є також перевірка правильності та обґрунтованості перерахування коштів за товарно-матеріальні цінності, для чого порівнюють суми, вказані в платіжних документах, із даними виписки банку і записами на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" або на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами". Тут за прибутковими документами перевіряють повноту і правильність оприбуткування товарно-матеріальних цінностей. Якщо є сумніви в справжності документів чи достовірності операцій, слід провести зустрічну перевірку їх у постачальників продукції.

Перевіряючи видаткові банківські документи, необхідно групувати в окремій відомості всі оплачені штрафи, неустойки та інші платежі, пов'язані з порушенням договірних умов, що дасть змогу потім перевірити повноту відображення їх на відповідних рахунках, і вжиті підприємством заходи щодо відшкодування за рахунок винних осіб суми заподіяної шкоди.

Перевіркою сутності банківських документів встановлюють, чи не допускалося неправильне перерахування авансів і платежів за безтоварними рахунками або оплата рахунків інших організацій, які не мають відношення до підприємства, що перевіряється.

Ретельно вивчається обґрунтованість списання грошей з рахунків підприємства в банках у дебет рахунків витрат, прибутків і збитків тощо.

Кожний випадок порушення кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку перевіряється за первинними документами для того, щоб з'ясувати, чи не призвело це до навмисного перекручення облікових і звітних даних.

Перевірка правильності проведення інвентаризації грошових коштів здійснюється аудитором наступним чином:

- перевірка інвентаризацією фактичної наявності грошових коштів в касі;

- перевірка наявності наказу керівника про призначення комісії для проведення інвентаризації наявності грошових коштів;

- перевірка бухгалтерської документації по раніше проведених інвентаризаціях касової готівки;

- з'ясування частоти проведених раніше інвентаризацій і зіставлення з періодичністю її проведення зазначеної в Наказі про облікову політику.

При перевірці відповідності сум в облікових регістрах виконуються наступні дії:

- звірка сум, що відображені у відомості № 1.1 і журналі № 1 по дебету рахунку 30 "Каса", з даними та відповідних регістрів з поточними рахунками у банках, у тому числі валютних; у випадку розходження їх зіставляють по прибуткових касових ордерах, виписках банку, звітах касира, корінцях чеків, а, при необхідності, перевіряють безпосередньо в банку;

- звірка підсумків кореспондуючих рахунків відомості № 1.1, а також загального обороту по журналу № 1 із даними Головної книги;

- звірка відповідності сальдових залишків по рахунках 30 "Каса" із даними Головної книги.

Перевірка правильності ведення касової книги виконується за наступними напрямами:

- наявність укладеного договору про повну матеріальну відповідальність з працівником, який виконує обов'язки касира;

- перевірка правильності підрахунку підсумків сторінок книги та перенесення сум залишків готівки з однієї сторінки на іншу;

- правильність складання звіту касира;

- наявність виправлень в касовій книзі;

- в умовах автоматизованого ведення касової книги перевіряють правильність роботи програмних засобів обробки;

- перевірка документальної обґрунтованості записів в касовій книзі (чи перевіряються ці записи правильно оформленими прибутковими та видатковими касовими ордерами або замінюючими їх документами);

- наявність журналу реєстрації ордерів;

- зіставлення записів в касовій книзі записам в Головній книзі та журналу 1 і відомості 1.1.

На підставі результатів аудиторської перевірки операцій з грошовими коштами аудитор на завершальному етапі складає проміжний аудиторський звіт про стан бухгалтерського обліку і робить аудиторський висновок (Додаток І)

В процесі аудиту операцій з грошовими коштами ТОВ „Слав`яна Стиль ” виявлені наступні порушення та зловживання:

1) В процесі раптової інвентаризації каси було виявлено нестачу в сумі 129,00 грн. Пояснення касира не отримані.

2) Під час документальної перевірки надходження грошових коштів в касу підприємства були виявлені відхилення : не оприбуткування і присвоєння грошової суми (650,0 грн), що надійшли від покупців по прибуткових касових ордерах. Були взяті пояснення від головного бухгалтера, касира.

3) Під час перевірки правильності списання грошей по касі був виявлений випадок надлишкового списання грошей по касі шляхом підробки ВКО № 121 від.05.05.2003 р. (збільшено суму списання). Тому існує велика вірогідність надлишкових списань готівки по касі.

Керівництву ТОВ „Слав`яна Стиль” надані наступні рекомендації:

1. Стягнення штрафу з винних осіб та звільнення касира.

2. Організація системи внутрішнього контролю за розрахунково-касовою дисципліною, створити постійно діючу інвентаризаційну комісію на підприємстві.

3. Головному бухгалтеру розробити план здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни з розподілом фінансових обов`язків.

4. Доведення приміщення каси до вимог по забезпеченості грошових коштів та технічної укріпленості та оснащеності.

3.4. Шляхи вдосконалення організації і методики аналізу та аудиту грошових коштів

Оскільки в результаті аудиту операцій з грошовими кошами на ТОВ „Слав`яна Стиль” були виявлені суттєві порушення, першочерговим заходом покращення існуючого стану справ є контроль розрахунково-касової дисципліни.

Контроль за здійсненням розрахунково-касової дисципліни - це систематичне спостереження за своєчасною здачею в банк касових надходжень і депонованої заробітної плати шляхом дотримання ліміту витрачання готівки (наявних грошових коштів) із виручки і лімітів касових залишків, видача цільових авансів підзвітним особам суворо в межах потреби і використання грошових коштів за призначенням.

Цей контроль на ТОВ „Слав`яна Стиль” повинен включати щоденний перегляд касових звітів, оформлення підписом головного бухгалтера касових ордерів до передачі їх касиру для виконання і грошових чеків до пред’явлення їх банку, дотримання своєчасності виписки і оплати рахунків, дотримання строків сплати різних видів податків і зборів.

При розробці аудиторських прийомів та способів виявлення зловживань в сфері операцій з грошовими коштами необхідно зважати на ряд обставин: слабкі сторони системи внутрішньогосподарського контролю, типи зловживань (які, перш за все, є наслідком наявності цих слабких сторін), потенційна суттєвість зловживань, а також особливості різних аудиторських процедур, найбільш перспективних для виявлення тих чи інших помилок. Коли аудитор здійснює спеціальні перевірки на зловживання, він повинен пам`ятати, що й інші процедури (крім перевірок статей грошового балансу) також корисні. Наприклад, серед прийомів, завдяки яким можна виявити зловживання в області грошових надходжень, назвемо: підтвердження дебіторської заборгованості, тести на вуалювання розкрадань, оглядову перевірку записів в Головній книзі у грошовому рахунку на нестандартні бухгалтерські проводки, звірка заяв на реалізацію з подальшими грошовими надходженнями, вивірення фактів і супроводжуючої документації по безнадійній заборгованості, доходів від реалізації і нарахувань. Аналогічні тести застосовуються, якщо передбачається можливість фіктивних грошових витрат.

Основною проблемою управління грошовими коштами є здебільшого їх відсутність, внаслідок чого виникає потреба у кредиті. Відсутність грошових коштів викликана ускладненнями у сфері своєчасних розрахунків із постачальниками товарів і використання інших фінансових зобов'язань при затримці надходження коштів за реалізовані товари або через інші недоліки у господарсько-фінансовій діяльності підприємства; здійсненням інвестиційної діяльності, пов'язаної з новим будівництвом, реконструкцією матеріально-технічної бази, закупівлею нового обладнання тощо. Потреба ТОВ „Слав`яна Стиль” у кредитних ресурсах здебільшого пов'язана з невідповідністю в часі між витратами підприємства на закупівлю товарів і отриманням виручки від продажу.

Управлінські рішення, що збільшують потік грошових коштів представлені в табл.3.4.

Здійснити стимулювання припливу грошових коштів можна за рахунок зовнішніх джерел фінансування: торгових кредитів, давальницької сировини, банківських кредитів; факторингу (продажу дебіторської заборгованості), короткострокової оренди.

Підставою для прийняття рішення про вибір джерела фінансування повинна бути альтернативна вартість коштів, що залучаються.

Одним з суперечливих питань фінансового менеджменту на ТОВ „ Слав`яна Стиль” є вирішення проблеми "оренда/купівля", оскільки підприємство має основні фонди, що не використовуються у господарській діяльності.

Адже продаж дає одноразовий приплив грошових коштів, а здача в оренду забезпечує регулярний приплив грошових коштів протягом періоду оренди.

Вибір рішення: продати або здати в оренду здійснюється через порівняння вигід від продажу і оренди.

При цьому необхідно виконати наступні дії щодо продажу:

-визначити витрати і вигоди, пов'язані з володінням активами;

-оцінити можливі додаткові (альтернативні) витрати;

-розглянути податкові аспекти відчуження.

Для оренди:

-оцінити умови здачі в оренду і доход в реальному виразі;

-оцінити витрати на здачу активів в оренду і пов'язані з нею ризики;

-розглянути податкові аспекти орендних відносин.

Наявність грошових коштів тісно пов'язана з прибутком і рухом оборотного капіталу. Оскільки ТОВ „ Слав`яна Стиль” виробляє і реалізує рентабельну продукцію, то це є найважливішою передумовою дотримання необхідного рівня потоку грошових коштів. З певною часткою умовності можна сказати, що приріст (зменшення) грошових коштів за певний період повинен відповідати прибутку (збитку) від діяльності підприємства.

В той же час грошовий потік і розрахунок прибутку не співпадають в часі при використанні методу визначення прибутку від реалізації продукції за моментом її відвантаження. В цьому випадку продукція може вважатись реалізованою в одному часовому періоді, а гроші надходити в іншому. Тому орієнтація при оцінці фінансового стану тільки на дані про прибуток є в деякій мірі умовною і може призвести до підвищення фінансового ризику.

Підприємство може бути прибутковим за даними бухгалтерського обліку і звітності і в той же час відчувати певні ускладнення в оплаті своїх поточних зобов'язань. Однією з причин такої ситуації є специфіка відображення інформації в звітності про фінансові результати, яка полягає у використанні методу нарахувань та відповідності доходів і витрат. Інформація про потоки грошових коштів формується за касовим методом, тобто за фактом їх руху на рахунках в банку і в касі підприємства. Результатом використання різних методів формування інформації є невідповідність реального потоку грошових коштів і прибутку, відображеного у звітності.

РОЗДІЛ 4. Організація і методика проведення обліку, аналізу та аудиту грошових коштів з застосуванням комп`ютерних технологій

4.1. Постановка і характеристика задачі

Для удосконалення первинного і зведенного обліку грошових коштів на ТОВ „Слав`яна Стиль” потрібно комп”ютеризувати дану ділянку обліку з використанням програмного забезпечення „1С:Бухгалтерія 7.7” "1С:Бухгалтерія 7.7" є універсальною програмою для автоматизації бізнес-діяльності підприємства, що дозволяє настроїти її на різні схеми обліку, взаєморозрахунків, коштів на різних рахунках і в касі, кредитів, консигнації і т.д. Важливою перевагою програми є її орієнтація на можливість настроювання в точній відповідності до потреб конкретного підприємства.

До складу системи входить 1С: Конфігуратор, що дозволяє при необхідності настроїти всі основні елементи системи:

- редагувати існуючі і створювати нові необхідні документи будь-якої структури;

- створювати журнали для роботи з документами і довільно перерозподіляти документи по журналах для ефективної роботи з ними; редагувати існуючі і створювати нові довідники довільної структури;

- створювати будь-які додаткові звіти і процедури обробки інформації;

- редагувати властивості довідників: змінювати зміст реквізитів, кількість рівнів, тип коду, діапазон перевірки унікальності коду й інше;

- створювати регістри для обліку запасів у будь-яких необхідних розрізах;

- змінювати екранні і друковані форми документів.

Система авторизації і контролю прав дозволяє настроїти можливості використання різних функцій для окремих категорій користувачів. Сам зовнішній вигляд програми (склад меню і панелі інструментів) також може бути різним.

Система орієнтована на роботу в реальному часі. Вона автоматично підтримує в актуальному стані поточні залишки як товарних така і грошових запасів. При введенні документів може виконуватися контроль наявності товарів на складі, стан взаєморозрахунків клієнта. При одночасній роботі декількох користувачів з однією інформаційною базою програма автоматично з заданою частотою обновляє дані на екрані користувачів відповідно до вмісту інформаційної бази.

Порядок ведення облікових записів при комп'ютерній формі обліку на ТОВ „ Слав`яна Стиль” наведений на рис. 4.1.

Технологічний процес обробки даних при комп'ютерній формі на підприємстві можна поділити на три етапи.

Початковим етапом облікового процесу є збір і реєстрація первинних даних для обробки на комп'ютері.

На другому етапі проводиться формування масивів облікових даних на електронних носіях: Журналу господарських операцій, структури синтетичних і аналітичних рахунків, довідників аналітичних об'єктів, постійної інформації. Одночасно здійснюється контроль за процесом обробки інформації, записаної в масивах облікових даних.

Заключним етапом процесу є отримання результатів за звітний період на запит користувача або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків, або відображенням на екрані дисплею потрібної інформації.

Комп'ютерна система обліку оперативно відображає основні процеси, пов'язані з отриманням різних зведених показників, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. В цій обліковій системі інформація йде по єдиному каналу і використовується для будь-яких потреб управління.

4.2.Технологія

обробки вхідної інформації

Для автоматичного оформлення операцій, пов'язаних з надходженням наявних коштів до каси підприємства в типовій конфігурації передбачено документ "Приходный кассовый ордер", який може реєструвати різні за змістом і по-різному віддзеркалюваних в обліку операції. Реквізит "Вид операции" екранної форми документа може приймати різні значення відповідно до порядку оприбуткування грошових коштів в касу:

1) від підзвітних осіб;

2) від покупців і замовників:

3) з поточного рахунку;

4) з інших джерел.

У групі "Касса" потрібно вказати касу з відповідного довідника і черговий номер Для друкованої форми прибуткового касового ордера. Програма здійснює автоматичну нумерацію прибуткових і видаткових документів, в даному випадку, за замовчуванням програма пропонує черговий номер, збільшуючи на одиницю поточне значення відповідного реквізиту обраного елемента довідника

Група "Аналитика, первое событие" містить реквізити для вибору кореспондуючого бухгалтерського рахунку, аналітики по ньому й аналітики по ПДВ. При одержанні грошей від підзвітної особи реквізит "Субконто" буде пропонувати вибір з довідника "Сотрудники"', при надходженні грошей з банку - з довідника "Счета нашей фирмы", в інших випадках - з довідника "Контрагенты". У випадку надходження грошей від покупця необхідно вибрати замовлення, що оплачується. Для вибору замовлення призначена кнопка "...". При натисканні на неї відкривається журнал "Отбор заказав, по контрагенту". У ньому будуть відібрані тільки замовлення, зазначені в реквізиті "Субконто" покупця. Подвійний натиск на рядку із замовленням призведе до вибору замовлення в реквізит "Заказ". Після цього вікно журналу можна закрити і продовжити заповнення ордеру.

В розділі "Аналитика, первое событие" суми попереднього відвантаження, необхідні для правильного формування проводок по першій події, можуть бути розраховані автоматично чи безпосередньо зазначені вручну в діалоговій формі документа. Для введення суми і ПДВ попереднього відвантаження потрібно встановити параметр "Указать сумму отгрузки вручную". Сума вказується у валюті обраної каси.

Реквізит "Расход (доход)" групи "Валовые доходы/расходы" може приймати значення: "+" - віднести операцію до валових доходів, "-" -віднести операцію до валових витрат, "О" - не відносити ні до доходів, ні до витрат. У реквізиті "Субконто" вказується аналітика рахунку обліку валових доходів (витрат).

Джерело надходження готівки в касу встановлюється шляхом вибору відповідного елемента із запропонованого списку в реквізиті "Вид прихода денег".

В деяких випадках прибутковий касовий ордер не повинен формувати бухгалтерських проводок. Наприклад, у випадку одержання коштів з поточного рахунку проводки можуть бути сформовані документом "Банковская вьписка" , тому проведення ордера призведе до подвоєння сум в обліку. Для того, щоб уникнути подібних ситуацій, призначено параметр "Только зарегистрировать".

Реквізити "Основание", "Приложение", "По документу", "Кассир", "Примечание" використовуються для формування друкованої форми документа.

Витрачання готівки, яка знаходиться в касі, оформлюється видатковим касовим ордером.

Для автоматичного оформлення операцій, пов'язаних з витрачанням грошових коштів з каси підприємства в типовій конфігурації передбачено документ "Расходный кассовый ордер".

Перше поле цього документу призначене для введення номеру документу, при чому першому документу автоматично присвоюється номер "000001". В другому полі вказується дата складання документу. Всі інші дані цього документу заповнюються аналогічно до щойно розглянутого ПКО, з різницею лише в тому, що ВКО складається на видачу готівки з каси.

Слід відмітити, що у типовій конфігурації передбачена константа "Проводки только кассовыми ордерами". Якщо вона встановлена в значення "Да", то всі рухи наявних коштів підприємства повинні бути оформлені тільки касовими ордерами, оскільки проведення будь-яких інших документів, що оформлюють оприбуткування або витрачання готівки з каси підприємства не викликає формування проводок в кореспонденції з рахунком 30 "Каса". В цьому випадку типова конфігурація буде містити повну інформацію для формування касової книги. В іншому випадку (константа встановлена в значення "Нет") для проводок, сформованих іншими документами, що оформлюють рух готівки, не можна буде встановити номер відповідного прибуткового (видаткового) касового ордера.

В типовій конфігурації облік на рахунку 31 "Рахунки в банку" ведеться в розрізі субконто "Наши денежные средства", що має тип довідника "Счета нашей фирмы".

Приймання та видачу грошей і безготівкові перерахування банк здійснює на підставі розрахунково-грошових документів встановленої форми, одним з яких є платіжне доручення.

Для виписки платіжних доручень у типовій конфігурації передбачено документ "Платежное поручение".

Платіжні доручення нумеруються окремо по кожному з поточних рахунків.

У реквізиті "Расчет" вибирається той рахунок, з якого передбачається здійснити платіж. Черговий номер вихідного документа по обраному поточному рахунку автоматично пропонується в реквізиті "Номер платежки".

Якщо платіжне доручення оформлюється на перерахування податків, внесків, інших обов'язкових платежів, слід встановити параметр "Оплата налога/отчисления", після чого в реквізиті "Вид налога" вибрати з довідника "Налоги и отчисления" відповідний вид податку.

У реквізиті "Контрагент" вибирається підприємство, якому перераховуються гроші. Рахунок обліку взаєморозрахунків з контрагентом (рахунок обліку розрахунків з бюджетом, державними цільовими фондами) вказується в реквізиті "Счет". У випадку оплати чи повернення грошей постачальниками покупцям необхідно також зазначити замовлення. Для вибору замовлення призначена кнопка "...". При натисканні на неї | відкривається журнал "Отбор заказав". Подвійне клацання на рядку із замовленням призведе до вибору замовлення в документі "Платежное поручение".

При виборі замовлення сума і ПДВ автоматично заповнюються з залишку по обраному замовленню, їх також можна відкоригувати вручну.

Для заповнення призначення платежу можна скористатися списком р типових призначень платежу, обраних з довідника "Назначение платежа".

При проведенні документ "Платежное поручение" не формує бухгалтерських проводок. Факт руху грошей на поточному рахунку в типовій конфігурації відображається документом "Банковская виписка".

Уповноважені представники чи підприємства, що мають право підпису грошових документів, періодично одержують з банку виписку з поточного рахунку, тобто перелік здійснених за звітний період операцій з додатком відповідних/первинних документів.

Для відображення операцій, пов'язаних з рухом коштів підприємства по поточних рахунках у гривнях і у валюті в типовій конфігурації призначений документ "Банковская виписка".

Слід зазначити, що типова конфігурація вимагає внесення окремих банківських виписок по поточних рахунках підприємства.

Реквізит "Расчетный счет" призначений для, зазначення грошового рахунку з довідника "Счета нашей фирмы”.

Кожен рядок табличної частини відповідає одному платежу. Специфікацію табличної частини документа варто заповнити в наступній послідовності:

- встановити ознаку того, який платіж реєструється: вхідний ("+" -надходження грошей на поточний рахунок), чи вихідний ("-" - витрачання грошей);

- визначити вид надходження (витрачання грошей) шляхом вибору відповідного елемента із запропонованого списку в реквізиті прихода/расходов";

- визначити кореспондуючий рахунок до рахунку 31 "Рахунки в банках";

- вибрати із запропонованого списку вид ПДВ по даній операції;

- вибрати об'єкт аналітичного обліку кореспондуючого рахунка;

- вказати те замовлення покупця (постачальника), по якому надходять (витрачаються) гроші в тих випадках, коли платежі відносяться до взаєморозрахунків з покупцями і постачальниками. Для зручного заповнення інформації про платежі, пов'язані із взаєморозрахунками, можна використовувати кнопку "Подбор по заказам". При натисканні на дану кнопку відкривається спеціальний журнал "Отбор заказав по контрагенту". Цей журнал надає деякі додаткові можливості. По-перше, для кожного замовлення відображається його поточне сальдо взаєморозрахунків, що може бути виведене, або безпосередньо в списку, або окремо в інформаційному рядку, в залежності від обраного режиму в реквізиті "Способ отражения", по-друге, в цьому журналі можна виконати добір по конкретному клієнту, тобто зробити так, щоб відображалися тільки замовлення цього клієнта. Подвійний натиск миші на рядку із замовленням призведе до додавання у виписку нового рядка;

- ввести суму з ПДВ і ПДВ платежу (за замовчуванням пропонується підсумкова сума з ПДВ і підсумкова сума ПДВ документа-замовлення);

- встановити в реквізиті "Д/Р” ознаку належності операції, зазначеної в рядку, до валових доходів ("+"), або до валових витрат ("-"). Якщо в цьому реквізиті вказати "0", то це буде означати, що операція не відноситься ні до валових доходів, ні до валових витрат;

- вибрати об'єкт аналітики по валових доходах (валових витратах);

-ввести інформацію про дану операцію, що буде виведена як текстовий коментар у сформованих по поточному рядку проводках.

Якщо реквізит "Указ, отгр. ?" установити в значення "До" у реквізитах "Сумма Отгр." і "НДС Отгр." стають доступними для редагування сума і ПДВ попереднього відвантаження (оприбуткування) по даному замовленню.

Частину інформації щодо платежів підприємства можна внести в документ "Банковская выписка" автоматично, використовуючи інформацію з виписаних платіжних доручень, для чого призначені кнопка "Заполнить по платежкам". При цьому можна здійснити добір платіжних доручень, виписаних тією ж датою, що й банківська виписка (опція "За дату документа"), або виписаних протягом довільного періоду.

Кнопка "?" призначена для розрахунку підсумкової суми надходження і витрачання коштів по виписці.

Набір сформованих документом проводок залежить від виду оформлених ним платежів і позиціювання його в ланцюжку взаєморозрахунків підприємства з покупцями (постачальниками).

Якщо заповненою випискою оформлюється зарахування коштів від покупця, в результаті якого у підприємства виникає податкове зобов'язання, то при її проведенні буде сформований документ "Напоговая накладная" (за умови, що константа "Автоматического создания налоговых накладных" встановлена в значенні "Да").

4.3. Характеристика вихідної інформації

В програмі реалізовано можливість роботи як з регламентованими, так і зі стандартними звітами.

В типову конфігурацію включено набір стандартних звітів. Стандартні звіти - це цілісна система, яка дозволяє формувати одні звіти на підставі інших, деталізуючи дані звіту.

Вони призначені для отримання даних за підсумками по бухгалтерських проводках в різних розрізах. Такі звіти можуть бути-складені при використанні Плану рахунків бухгалтерського обліку, що використовується в програмі, незалежно від змісту та призначення конкретних рахунків. Стандартні звіти можуть застосовуватись для отримання як узагальненої, так і детальної інформації по будь-яких ділянках обліку.

Для роботи зі звітами використовується пункт меню "Отчетность", при чому на екран видасться діалогова форма налагодження параметру звіту. В ній потрібно ввести значення параметрів, що визначають склад даних, які входять до звіту (період, за який видаватимуться дані бухгалтерського обліку, шляхом введення початкової та кінцевої дати, інші параметри, (наприклад, тип валюти).

Програма також надає можливість збереження сукупності параметрів для звіту заданого виду для подальшого використання, і можливість деталізації (розшифровки) звітів при його перегляді. На найнижчому рівні деталізації здійснюється перехід до конкретної проводки операції.

Основні стандартні звіти, реалізовані в програмі, та їх характеристику зазначено в табл. 4.1.

В програмі також є набір регламентованих звітів - це передусім податкові та бухгалтерські звіти. Набір регламентованих звітів регулярно поновлюється.

Регламентовані звіти не входять до самої конфігурації, однак з ними можна працювати, як і зі стандартними звітами, виконавши наступні Команди: "Отчеты"- "Регламентированные отчеты".

Всі надходження і витрачання готівки підприємства відображаються в касовій книзі. Для формування звіту по касових операціях у типовій конфігурації призначений звіт "Кассовая книга". Даний звіт формується на підставі проводок з рахунком 30 "Каса".

Для складання звіту вибирається пункт "Кассовая книга" в меню "Отчеты” головного меню й у формі введення вказується період (дата), за який необхідно сформувати звіт, номер листа касової книга і каса, для якої буде сформовано даний звіт.

При встановленні довільного періоду формування звіту він буде сформований на кожен касовий день окремим листом касової книги.

Каса вибирається з довідника "Счета нашей фирмы", тому можна

одержати касову книгу для кожної готівки окремо, наприклад, для готівки в гривнях, в доларах тощо. Якщо реквізит "Касса" діалогової форми запиту залишити незаповненим, то звіт сформується по всій готівкових коштах в касі у гривневому покритті.

У формі запиту параметрів звіту можна також визначити форму останнього листа касової книги: чи буде це звичайний лист, останній лист у місяці чи в році. Крім того, якщо як період формування звіту обрано один день, то додатково можна вказати суму, виплачену з каси підприємства.

Для формування звіту необхідно натиснути кнопку "Сформировать" чи кнопку "ОК".

Сформований звіт відкривається у вигляді табличного документа, який потім може бути роздрукований. При використанні кнопки "ОК" після формування вікно форми настроювання параметрів звіту закривається. При використанні кнопки "Сформировать" вікно залишається відкритим, що дозволяє змінити параметри звіту і сформувати інший звіт.

Сформований звіт буде містити залишки на початок дати по рахунку 30 по обраній готівці (чи по всіх коштах підприємства), всі проводки по рахунку 30 по обраній готівці за цю дату, а також підсумкові обороти і залишок на кінець дня.

ВИСНОВКИ

І ПРОПОЗИЦІЇ

На сучасному етапі грошові кошти є найбільш ліквідними активами підприємства. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки. Під грошовими коштами розуміють кошти у вигляді грошей, які знаходяться в касі підприємства, на рахунках в установах банку, в акредитивах, у підзвітних осіб і т.д.

Як економічна категорія гроші виконують наступні функції: міра вартості; засіб обігу; засіб платежу; засіб нагромадження; світові гроші.

В роботі проаналізовано фінансово-економічний стан ТОВ „Слав`яна Стиль”, основним видом діяльності якого є виробництво та реалізація меблевих виробів. .

Валовий прибуток підприємства в 2004 р. зріс в порівнянні з 2002 р. на 13,4 тис. грн., або на 64,2%. Підйом господарської діяльності у 2004 році пояснюється, перш за все, розширенням сфер діяльності підприємства. Крім того, зростаюча платоспроможність населення дала змогу підвищити обсяги господарської діяльності.

ТОВ „ Слав`яна Стиль” має нестійке фінансове становище. Основні недоліки, які виявилися при аналізі, це по перше великий обсяг запасів, в результаті того, що підприємств має сезонні проблеми з сировиною, і тому іммобілізує грошові кошти у запаси. Внаслідок цього, на підприємстві збільшуються обсяги кредиторської заборгованості, яка спрямована на покриття потреб у власних оборотних активах.

В бухгалтерії ТОВ „Слав`яна Стиль” здійснюється розподіл облікової роботи за функціональними відділами і за конкретними виконавцями. Функціональний розподіл робіт дозволяє мати повне уявлення про хід облікових робіт, наближує до об`єктів, що обліковуються, створює умови для повного та рівномірного завантаження кожного облікового працівника.

Для удосконалення бухгалтерського обліку у ТОВ „ Слав`яна Стиль” доцільно впровадити комп”ютерну форму обліку, що базується на використанні персональних комп'ютерів та обчислювальних мереж. Бухгалтер працює в діалоговому режимі, використовує зворотній зв'язок в процесі обробки інформації і отримання відповідних вихідних документів. Єдність інформаційної бази і повний автоматизований технологічний процес забезпечується за рахунок одноразового введення інформації. Інтеграція обробки даних первинного обліку і адаптація програмного забезпечення до потреб підприємства досягається шляхом застосування комп'ютерної програми „.1С: Бухгалтерія”.

Для удосконалення обліку грошових коштів в умовах ТОВ „ Слав`яна Стиль” пропонується використовувати банківські платіжні картки, що стають невід'ємним елементом господарського життя підприємств і є одним з найбільш зручних засобів платежу.

За допомогою використання корпоративних карток на ТОВ „Слав`яна Стиль” можна отримати наступні вигоди:

- скоротити операційні витрати і час, пов'язані з видачею підзвітних сум - зникне необхідність одержання в банку готівкових коштів на командировочні і представницькі витрати, господарські потреби;

- заощадити гроші при одержанні готівкових коштів за корпоративною карткою (0,75 %), а за чековою книжкою (1%);

- картковий рахунок може вестися в гривні, при цьому всі операції за кордоном будуть конвертуватися автоматично. Підприємство позбудетеся необхідності купівлі валюти на закордонні відрядження;

- прив'язати до одного рахунка необмежене число корпоративних карток;

- здійснювати контроль витрат коштів співробітників за виписками, наданими банком;

- у разі потреби оперативно поповнити картковий рахунок відрядженого співробітника;

- одержувати готівку цілодобово у широкій мережі банкоматів і в пунктах видачі готівки;

- полегшити роботу бухгалтерії і каси підприємства , пов'язану з підготовкою розрахунку командировочних, перерахування, збереження і доставки наявних коштів, зменшити кількість звітних документів;

- одержати цілодобовий доступ до рахунка і не залежати від режиму роботи банку. Отримана готівка вважається авансом, видана під звіт, яку не потрібно проводити по касовій книзі підприємства.

В процесі аналізу руху грошових коштів по роках у розрізі кварталів з`ясовано, що залишки коштів у касі на кінець кварталу є стабільними і майже не змінюються протягом розглянутого періоду. Можливо, це обумовлено тим, що підприємство дотримується встановленого розміру ліміту залишку готівки. Про динаміку залишків коштів на розрахунковому рахунку можна сказати, що вона цілком відповідає профілю підприємства. З початку року відбувається незначне зменшення коштів на рахунку ( внаслідок заготівлі сировини), а на завершення року - їх поповнення. Для коштів на інших (спеціальних) рахунках у банку характерна тенденція убік їх зменшення.

В процесі аудиту операцій з грошовими коштами ТОВ „ Слав`яна Стиль” аудитором виявлені наступні порушення та зловживання:

1) В процесі раптової інвентаризації каси було виявлено нестачу в сумі 129,00 грн. Пояснення касира не отримані.

2) Під час документальної перевірки надходження грошових коштів в касу підприємства були виявлені відхилення : не оприбуткування і присвоєння грошової суми (650,0 грн), що надійшли від покупців по прибуткових касових ордерах. Були взяті пояснення від головного бухгалтера, касира.

3) Під час перевірки правильності списання грошей по касі був виявлений випадок надлишкового списання грошей по касі шляхом підробки ВКО № 121 від.05.05.2003 р. (збільшено суму списання). Тому існує велика вірогідність надлишкових списань готівки по касі.

Керівництву ТОВ „ Слав`яна Стиль” надані наступні рекомендації:

1. Стягнення штрафу з винних осіб та звільнення касира.

2. Організація системи внутрішнього контролю за розрахунково-касовою дисципліною, створити постійно діючу інвентаризаційну комісію на підприємстві.

3. Головному бухгалтеру розробити план здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни з розподілом фінансових обов`язків.

Першочерговим заходом покращення існуючого стану справ є контроль розрахунково-касової дисципліни. Цей контроль на ТОВ „Слав`яна Стиль” повинен включати щоденний перегляд касових звітів, оформлення підписом головного бухгалтера касових ордерів до передачі їх касиру для виконання і грошових чеків до пред”явлення їх банку, дотримання своєчасності виписки і оплати рахунків, дотримання строків сплати різних видів податків і зборів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові акти:

1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. №996-ХІV

2. Інструкція щодо застосування плану рахунків. Наказ Мінфіну України від 30.11.99 р. №291

3. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6.07.1995 р. №226/95-ВР зі змінами і доповненнями

4. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (затверджено постановою правління НБУ 19.02.2001 р. №72 зі змінами від 01.08.2001 р. №311)

5. Інструкція "Про безготівкові розрахунки в національній валюті", затв. Постановою Правління НБУ від 29.03.2001 року № 135, з подальшими змінами згідно Постанови Правління НБУ від 1 серпня 2001 року №318

6. Інструкція №146 “Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті” від 14.04.2000 року

7. П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» затв. наказом Мінфіну від 31.03.99 р. №87

8. Наказ Міністерства статистики України „Про затвердження типових форм первинного обліку та Інструкції про порядок їх виготовлення, зберігання і застосування” від 27.07.98 р. №263

9. Указ Президента України від 03.09.1997 року №949/97 зі змінами і доповненнями "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки"

Підручники та навчальні посібники:

1. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: опорний конспект лекцій. – Четверта хвиля, 19997. – 224 с.

2. Борисов А.Б. Большой экономический словарь.- М.: Книжный мир, 2002. – 895 с.

3. Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. Підручник. – Житомир: ПП „Рута”, 2002. – 544 с.

4. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник. - Житомир: ПП „Рута”, 2002. - 672 с.

5. Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлінський облік. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 448 с.

6. Бухгалтерський облік. Навч.посібник /Т.А.Бутинець, Л.В.Чижевська, С.Л.Береза; За ред.проф.Ф.Ф.Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 672 с.

7. Бухгалтерській фінансовий облік. Підручник/ За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 608 с.

8. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч.посібник. – К.: Вища шк., 1998. – 544 с.

9. Нидлз Б. и др. Принципы бухгалтерского учета / Б. Нидлз, Х. Ан-дерсон, Д. Колдуэлл: Пер. с англ./ Под ред. Л.В. Соколова. 2-е изд.- М.: Финансы и статистика, 1996 г. – 496 с.

10. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 628 с.

11. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Э.Б. Современный экономический словарь. - М.: ИНФРА-М, 1999.-479 с.

12. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник. – К.:А.С.К., 2001. – 784 с.

13. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственнной деятельности предприятия. – Минск: ООО «Новое знание», 1999. – 688 с.

14. Фінансовий менеджмент: навч.посібник: /За ред.проф.Г.Г.Кірейцева.- Київ: ЦУЛ,2002.-496 с.

15. Фінанси підприємств: Підручник. За ред. А.М.Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ, 2000.-323 с.

16. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств. Навч.посібник. Житомир: ЖІТІ, 2000. – 440 с.

17. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч.посібник.- Житомир: ЖІТІ, 2001. – 300 с.

18. Цал-цалко Ю.С. Холод І. Економіка підприємства. Навч. посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 388 с.

19. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика фінансового анализа. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 176 с.

Статті з періодичних видань:

1. Бойко Ю. Обережно: помилковий платіж! // Бухгалтерія. - 2004. - № 12. - с. 50 - 54.

2. Боровец В. Як уплинути на боржника// Дебет-Кредит.. - 2004. - № 11. - с. 37 - 38.

3. Герасименко А. Грошові розрахунки в новому Цивільному кодексі// Усе про бухгалтерський облік. - 2003. - № 102. - с. 25 - 26.

4. Голенко А. Готівку не перелицьовують// Податки і бухгалтерський облік. - 2004. - № 16. - с. 41 - 44.

5. Для всіх, хто працює з готівкою / Все про бухгалтерський облік. -2002. - №49.- с.22-24

6. Згурський О. Облік іноземної валюти в касі підприємства/ Дебет-Кредит. – 2002. - №6. -с.11-15

7. Згурський О. Облік іноземної валюти в касі підприємства/ Дебет-Кредит. – 2002. - №11.- с.10-14

8. Литвинов А. Вибираємо обслуговуючий банк// Усе про бухгалтерський облік. - 2003. - № 94. - С. 6 - 7.

9. Максутов С. Облік і аналіз грошових потоків підприємства / Вестник бухгалтера и аудитора Украины. – 2002.- №18. - с. 4-6

10. Михайлюк Б. Якщо покупець не квапиться з оплатою/ Дебет-Кредит. – 2003. - №29. - с.10-14

11. Мосейчук В. Безготівкові розрахунки - тепер по новій інструкції // Дебет-Кредит. - 2004. - № 15. - С. 7 - 8.

12. Руденко Л. Облік коштів в системі Бест-Про/ Бухгалтерія.-2002.-№24.- с.59-61

13. Совяк О. Усе за порядком /Дебет-Кредит. – 2002. - №19.- с.25-27

14. Соловей О. Відкриваємо валютний рахунок// Податки і бухгалтерський облік. - 2004. - № 58. - С. 49 - 55.

15. Харченко Н. Вкладаємо гроші в депозит // Баланс. - 2004. - № 14. - С. 62 - 65

Додатки

Додаток Б

ТОВ „Слав`яна Стиль” Директор ___________

м. Житомир

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

головного бухгалтера

03.01.2005 р. №2

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Головний бухгалтер відноситься до категорії фахівців, приймається та звільняється з роботи наказом директора підприємства за представленням паспорту та ідентифікаційного коду.

1.2. На посаду головного бухгалтера призначається особа, що має вищу професійну (економічну) освіту та стаж роботи на посаді бухгалтера не менше 3-х років.

1.3. Головний бухгалтер (далі бухгалтер) підпорядковується директору підприємства.

1.4. У своїй діяльності бухгалтер керується :

- законодавчими та нормативними документами, що регулюють питання бухгалтерського обліку та звітності;

- методичними матеріалами, що стосуються відповідних питань;

- статутом підприємства;

- правилами трудового розпорядку;

- наказами та розпорядженнями директора підприємства (безпосереднього керівника);

- діючою посадовою інструкцією.

I.5. Бухгалтер повинен знати:

- законодавчі акти, постанови, розпорядження, накази, керівні, методичні та нормативні матеріали з організації бухгалтерського обліку майна, зобов’язань і господарських операцій та складання звітності;

- форми та методи бухгалтерського обліку на підприємстві;

- план та кореспонденцію рахунків;

- порядок документального оформлення та відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з рухом основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів;

- методику економічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства;

- правила експлуатації обчислювальної техніки;

- економіку, організацію праці та управління;

- ринкові методи господарювання;

- законодавство про працю;

- правила та норми охорони праці.

1.6. При відсутності бухгалтера його обов’язки виконує у встановленому порядку заступник, що призначається, який несе повну відповідальність за їх належне виконання.

II. Функції

На бухгалтера покладаються наступні функції:

2.1. Ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності.

2.2. Проведення нарахувань та сплата податків і зборів до бюджетів різних рівнів, страхових внесків до державних позабюджетних соціальних фондів, платежів в банківські установи.

2.3 Розрахунки всіх видів виплат працівникам підприємства.

2.4 Методична допомога співробітникам підприємства з питань бухгалтерського обліку, контролю, економічного аналізу та звітності.

III. Посадові обов’язки.

Для виконання покладених на нього функцій бухгалтер зобов’язаний:

3.1. Виконувати роботу по веденню бухгалтерського обліку майна, зобов’язань і господарських операцій.

3.2 Брати участь в розробці і здійсненні заходів, направлених на дотримання фінансової дисціпліни і раціональне використання ресурсів.

3.3 Здійснювати прийом і контроль первинної документації по відповідних ділянках бухгалтерського обліку та готувати її до рахункової роботи.

3.4 Відображати на рахунках бухгалтерського обліку операції, пов’язані з рухом основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів.

3.5 Складати звітні калькуляції собівартості продукції, виявляти джерела утворення втрат і непродуктивних витрат, готувати пропозиції по їх попередженню.

3.6 Проводити нарахування та сплату податків і зборів до регіонального та місцевого бюджетів, страхових внесків до державних позабюджетних соціальних фондів, платежів в банківські установи, коштів на фінансування капітальних вкладень, заробітної плати робітників та службовців, інших виплат і платежів, а також відрахування коштів на матеріальне стимулювання працівників підприємства.

3.7 Забезпечувати керівників, кредиторів, інвесторів, аудиторів та інших користувачів бухгалтерської звітності порівняною і достовірною бухгалтерською інформацією по відповідних напрямках (ділянках) обліку.

3.8 Розробляти робочий план рахунків, форми первинних документів, що застосовуються для оформлення господарських операцій, по яких не передбачені типові форми, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності, брати участь у визначенні змісту основних прийомів і методів ведення обліку та технології обробки бухгалтерської інформації.

3.9 Брати участь в проведенні економічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства за даними бухгалтерського обліку та звітності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів, здійснення режиму економії і заходів щодо вдосконалення документообігу, в розробці та впровадженні прогресивних форм і методів бухгалтерського обліку при застосуванні сучасних засобів обчислювальної техніки, в проведенні інвентаризацій грошових коштів та товарно-матеріальних цінностей.

3.10 Готувати дані по відповідних ділянках бухгалтерського обліку для складання звітності, стежити за збереженням бухгалтерських документів, оформляти їх відповідно до встановленого порядку для передачі до архіву.

3.11 Виконувати роботи з формування, ведення та зберігання бази даних бухгалтерської інформації, вносити зміни в довідкову та нормативну інформацію, що використовується при обробці даних.

3.12 Брати участь в формулюванні економічної постановки задач або окремих їх етапів, що вирішується за допомогою обчислювальної техніки, визначати можливість використання готових проектів, алгоритмів, пакетів прикладних програм, що дозволяє створювати економічно обгрунтовані системи обробки економічної інформації.

IV. Права

Бухгалтер має право:

4.1. Знайомитися з проектами рішень керівництва підприємства, що стосуються його діяльності.

4.2. Вносити на розгляд керівника пропозиції з удосконалення роботи, пов΄язаної з обов΄язками, передбаченими діючою інструкцією.

4.3. Отримувати від керівників структурних підрозділів, фахівців інформацію та документи, необхідні для виконання своїх посадових обов΄язків.

4.4. Залучати фахівців всіх структурних підрозділів підприємства для вирішення покладених на нього обов’язків.

4.5. Вимагати від керівника сприяння у виконанні своїх посадових обов΄язків та прав.

V. Відповідальність

Бухгалтер несе відповідальність:

5.1 За невиконання ( неналежне виконаня) своїх посадових обов΄язків, передбачених діючою посадовою інструкцією, в межах, визначених чинним трудовим законодавством України.

5.2 За здійсненні в процесі своєї діяльності правопорушення – в межах, визначених чинним адміністративним, карним та цивільним законодавством України.

5.3 За нанесення матеріальної шкоди – в межах, визначенних чинним трудовим, карним та цивільним законодавством України.

5.4 За разголошення комерційної таємниці, яка пов΄язана з виконаням своіх професійних обов΄язків – в межах, визначенних чинним трудовим, карним та цивільним законодавством України.

Посадова інструкція розроблена у відповідності з чінним законодавством.

З інструкцією ознайомлений :

Додаток В

ТОВ „Слав`яна Стиль” м. Житомир

від 04 січня 2005 р.

Наказ № 1 про облікову політику на підприємстві в 2005 році

Згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХТУ, в якому визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, і у відповідності з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, реалізуючи право самостійно визначати облікову політику підприємства, наказую:

1. Починаючи з 1-го січня 2005 р, організацію, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності здійснювати у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та діючих положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Ведення бухгалтерського обліку покласти на обліково-фінансовий відділ підприємства.

2. Ввести з 1-го січня 2005 р. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій, застосовуючи відповідну Інструкцію, для чого організувати та провести інвентаризацію даних по всіх рахунках бухгалтерського обліку, перенести залишки на рахунки нового Плану рахунків.

3. Забезпечити протягом 2003 р. дотримання єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання та надання користувачам у встановлені строки фінансової звітності на підставі положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

4. Згідно П(С)БО 1 ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (за виключенням Звіту про рух грошових коштів) здійснювати за принципом нарахування та відповідності доходів і витрат, згідно якого для визначення фінансового результату звітного періоду співставляти доходи звітного періоду з витратами, що здійснюються для отримання цих доходів.При цьому доходи і витрати відображати в обліку та звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

5. Основними засобами вважати матеріальні активи, що використовуються в процесі

виробництва або поставки товарів та послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він більше року).

Основні засоби розподіляти за групами, встановленими п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. №283/ 97-ВР. Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначати шляхом застосування норм амортизації, встановлених п. 8.6 ст. 8 зазначеного Закону.

Ліквідаційну вартість основних засобів не обліковувати.

Первісну оцінку об'єкта основних засобів здійснювати за собівартістю згідно до П(С)БО 7.

6. Бухгалтерський облік нематеріальних активів згідно з П(С)БО 8 вести за наступними групами:

  • права користування природними ресурсами;

  • права користування майном;

  • права на знаки для товарів та послуг;

  • права на об'єкти промислової власності;

  • авторські та суміжні права;

  • гудвіл;

  • інші нематеріальні активи.

Первісну вартість нематеріального активу формувати згідно п.п. 11-17 П(С)БО 8.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснювати із застосуванням прямолінійного методу.

7. Довгострокові інвестиції обліковувати за методом участі в капіталі. При відображенні у Звіті про фінансові результати та в Балансі вартості довгострокових фінансових інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі, їх вартість збільшувати на суму частки інвестора в доході асоційованої компанії та зменшувати на суму одержаних дивідендів.

8. Відстрочені податкові активи визначати у тому випадку, коли податок на прибуток, що визначений згідно облікової політики підприємства, менше податку на прибуток, який визначений з метою оподаткування.

9. За одиницю бухгалтерського обліку запасів приймати найменування або однорідну групу (вид).

Первісну вартість запасів, що придбані за плату, визначати за собівартістю запасів згідно П(С)БО 9.

Первісну вартість запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визначати згідно П(С)БО 16.

Не включати до первісної вартості запасів, а відносити до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

понаднормативні втрати та недостачі запасів; відсотки за користування позиками; витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, безпосередньо не пов'язані з придбанням та доставкою запасів, а також приведенням їх до стану, в якому вони можуть бути використані в запланованих цілях.

Запаси відображати в бухгалтерському обліку та звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації згідно п. 24 П(С)БО 9.

При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті оцінку їх проводити за одним з наступних методів:

за середньозваженою собівартістю; за цінами продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та

однакові умови використання, застосовувати тільки один з наведених методів оцінки.

Запаси, які не принесуть підприємству економічних вигод у майбутньому, визнавати неліквідами та списувати в бухгалтерському обліку, а при складанні фінансової звітності згідно П(С)БО 9 не відображати в Балансі, а обліковувати на позабалансовому рахунку 07.

10. На вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що обліковуються на рахунку 11, нараховувати знос та обліковувати його на рахунку 11 до повного зношування і списання внаслідок непридатності до експлуатації. Суму зносу відображати на субрахунку 132.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів (облік яких ведеться .на рахунку 22 та списується відразу при відпуску в експлуатацію), переданих в експлуатацію, виключати із складу активів (списувати з балансу на рахунки обліку витрат). З метою забезпечення зберігання ' відповідальними особами зазначених предметів в експлуатації організувати необхідний контроль за їх рухом (зокрема, оперативний облік в кількісному вираженні) за місцями експлуатації протягом строку їх фактичного використання.

11. Дебіторську заборгованість визнавати активом, якщо існує імовірність одержання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Поточну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включати до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю, що дорівнює сумі дебіторської заборгованості за вирахуванням сумнівних та безнадійних боргів.

Розмір резерву сумнівних боргів на 2005 рік встановити на рівні 5 % суми дебіторської заборгованості станом на 31.12 м.р.

12. Грошовими коштами та їх еквівалентами в фінансовій звітності згідно П(С)БО 4 вважати грошові кошти на поточному рахунку, в касі підприємства, в дорозі та депозитні сертифікати строком погашення на 3 місяці.

13. До витрат майбутніх періодів відносити попередньо сплачену орендну плату, суми за підписку періодичних видань, попередньо сплачені рекламні послуги та всі інші витрати, що відносяться до наступного звітного періоду.

14. Створити резерв коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Суму резерву визначати щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам та відсотку, що обчислюється як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці, з урахуванням суми обов'язкових відрахувань (зборів).

15. Зобов'язання відображати лише тоді, коли актив отриманий або коли підприємство уклало безвідмовну угоду про придбання активу.

16. Відстрочені податкові зобов'язання визнавати у випадку, якщо податкові зобов'язання за декларацією про прибуток підприємства менші за податок на прибуток, що визначений згідно фінансового обліку.

17. До складу доходів майбутніх періодів відносити суми нарахованих доходів протягом поточного або ^попереднього звітних періодів, які будуть визнані в майбутніх звітних періодах.

18. Доходи та витрати включати до складу Звіту про фінансові результати на основі принципів нарахування та відповідності і відображати в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться.

19. Товари, передані на комісію, не вважати реалізованими в момент передачі комісіонеру, тому цей момент не вважати моментом виникнення доходів.

20. Класифікацію витрат на виробництво проводити згідно П(С)БО 16. До виробничої собівартості продукції включати: прямі витрати;

виробничі накладні витрати (постійні та змінні).

Постійні виробничі накладні витрати розподіляти на кожну одиницю виробництва, виходячи з нормальної виробничої потужності виробничого обладнання.

Витрати, що не пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції, вважати витратами звітного періоду.

21. Класифікацію адміністративних витрат та витрат на збут здійснювати згідно П(С)БО 16.

22. Затвердити систему оплати праці згідно колективного договору підприємства.

23. Податковий облік здійснювати у відповідності з діючим законодавством України.

24. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Додаток Е.

ДОГОВІР №25

від 28 січня 2005 р.

на виконання аудиторських робіт, надання аудиторських

послуг, консультування з питань обліку ,економіко-правового

забезпечення господарської діяльності

Аудиторська фірма “Аудит-Полісся”, ліцензія на аудиторську діяльність видана Аудиторською Палатою України 28.04.98 р. № 012345, надалі - “Виконавець” з однієї сторони, в особі директора Лаврова Олександра Михайловича, діючого на підставі Статуту, та суб’єкт підприємництва ТОВ „Слав`яна Стиль” в особі Генерального директора Лебедєвої О. В., діючого на підставі Статуту надалі - “Замовник”, виходячи з Закону України про аудиторську діяльність, уклали цей договір про наступне :

1. ПРЕДМЕТ УГОДИ:

1.1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання по виконанню аудиту грошгвих коштів підприємства, аудиторських та облікових консультацій з питань господарювання Замовника.

1.2. Аудиторські роботи, консультування здійснюються в період з 01 лютого 2005 р. по 14 лютого 2005 р.

1.3. Аудиторська перевірка охоплює господарську діяльність Замовника за період з 01.01.2004 р. по 01.01.2002 р.

2. ПРОТОКОЛ ДОГОВІРНОЇ ЦІНИ:

2.1. За виконання аудиторських робіт (за погодженням сторін) Замовник сплачує виконавцю 1000 грн (тисяча грн. 00 коп.) та податок на додану вартість (ПДВ) у сумі 200 грн (двісті грн. 00 коп.).

2.2. Загальна сума договору складає 1200 грн.00 коп (тисяча двісті грн. 00 коп.) з урахуванням ПДВ.

2.3. Оплата здійснюється виключно у безготівковій формі з авансуванням у розмірі 50% загальної вартості договору, що відповідно складає 600 грн.(шістсот грн. 00 коп.).

Остаточна оплата договору здійснюється Замовником по закінченню робіт згідно умов цього договору за фактом підписання сторонами Акту прийому-здачі робіт.

2.4. Замовник авансує Виконавця в перші 5 днів після підписання договору, та протягом 3-х днів після підпису Акту прийому-здачі робіт сплачує залишок заборгованості по договору

2.5. Оплата робіт Виконавця здійснюється Замовником незалежно від характеру звіту аудитора по наслідках перевірки його звітності або діяльності замовника.

3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЗОБОВ’ЯЗАННЯ СТОРІН:

3.1. Відповідальність Виконавця регламентуються статями 22, 23 , 24 , 25 та 26, а відповідальність Замовника - статями 28, 29 та 30 Закону України про аудиторську діяльність.

3.2. Якщо звітність Замовника, організація та методологія обліку, господарська діяльність не відповідають встановленим правилам, чинному законодавству або Статуту, а порушення тягнуть за собою кримінальну відповідальність, Виконавець має право в односторонньому порядку відмовитись від виконання цієї угоди, про що він письмово попереджає Замовника.

3.3. Замовник зобов’язаний по першій вимозі Виконавця надати останньому будь-яку інформацію незалежно від рівня її конфіденціальності на протязі 2 днів з моменту запиту у письмовій формі.

3.4. Виконавець при проведенні аудиту зобов’язаний : утримуватися від прилюдної оцінки діяльності окремих осіб керівництва або персоналу, зберігати незалежність та нейтральність до Замовника та його персоналу; не вступати у комерційні відносини з персоналом або клієнтами Замовника; зберігати конфіденційність та комерційну таємницю наслідків аудиту та діяльність Замовника; не використовувати ім’я Замовника та закриті за його рішенням дії в відкритій пресі.

У разі порушення умов цього пункту Виконавцем, Замовник має право на судове переслідування та стягнення з останнього збитків, розмір яких визначає суд.

3.5. Організація аудиторських робіт та послуг є виключною прерогативою Виконавця і регламентується тільки ним.

3.6. В разі односторонньої відмови Замовника в ході аудиту від послуг Виконавця, Замовник сплачує Виконавцю 75% від суми договору. В цьому випадку Замовник повинен попередити Виконавця про своє рішення за 12 днів до денонсації договору.

3.8. За невиконання або неякісне виконання взятих на себе зобов’язань Виконавець та Замовник несуть майнову відповідальність згідно чинного законодавства, а суперечки між ними вирішуються судом або арбітражем.

4. РЕКВІЗИТИ СТОРІН :

4.1. Виконавець – АФ “Аудит-Полісся”, реєстарійне свідоцтво №210457, ліцензія на аудиторську діяльність № 012345, адреса: Україна, м.Житомир, майдан Згоди, 3/75.

Розрахунковий рахунок № 350478501 у ГВ ПІБ в м.Житомирі , МФО №311045.

4.2. Замовник – ТОВ „Слав`яна Стиль ”, адреса : Україна, м.Житомир, вул.Перемоги, 13.

Розрахунковий рахунок № 2601230452 в ЗАТ «ПроКредит Банк» в м.Житомирі, МФО №311045.

Цей договір укладений “28 лютого 2005 р. в м. Житомирі у двох примірниках, які залишаються по одному у кожній з сторін.

загрузка...
Top