Методика і організація аудиту готової продукції підприємства

Вступ.

Розділ 1. Загальна методика аудиту.

1.1.Нормативна база.

1.2. Предметна область досліджень: облікова політика, перелік первинних документів, регістри обліку та звітність, класифікатор можливих порушень.

1.3. Методи збирання аудиторських доказів, що застосовуються при перевірці.

1.4. Етапи перевірки та описання контрольних процедур.

Розділ 2. Аудиторський звіт та аудиторський висновок.

2.1. Вимоги до складання аудиторського звіту та аудиторськоговисновку.

2.2. Аудиторський звіт та аудиторський висновок за результатами.

2.3. Дотримання професійної етики аудитором.

Висновки та пропозиції.

Список використаних джерел.

Вступ

Будь-яке виробниче підприємство створюється з метою виготовлення продукції та її реалізації. Процес виготовлення продукції від закупівлі сировини, комплектуючих до моменту її продажу дуже об’ємний. Тому облік готової продукції повинен забезпечити контроль за виконанням завдань по випуску продукції згідно договірного асортименту на всіх стадіях її руху, зберіганням готової продукції за обсягом, асортиментом та кількістю (в місцях складування i в дорозі), своєчасною випискою документів відвантаження, поданням розрахункових документів покупцям та контроль своєчасного здійснення платежів, використання матеріальних i фінансових ресурсів за допомогою складання планових i фактичних калькуляцій собівартості продукції.

Побудова обліку готової продукцiї можлива за рiзними варiантами. Продукція, яка має кiлькiсні якiснi та вартiснi характеристики, може бути здана на склад, а звiдти вiдбуватиметься її вiдвантаження та реалiзація. I водночас можливий iнший пiдхiд (здебiльшого на малих пiдприємствах, фермерських господарствах тощо), коли готова продукцiя не пере¬дається на склад, а нагромаджується безпосередньо в цехах, звiдки її відвантажують або передають покупцевi та реалiзують.

Метою даної роботи є систематизація і закріплення теоретичних і практичних знань з аудиту готової продукції підприємства, застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних, виробничих та інших завдань, оволодіння методикою аудиту готової продукції підприємства.

Об’єкт дослідження - ТОВ „Сиріус”, яке виготовляє меблеві вироби. Аудит готової продукції підприємства проводився аудиторською фірмою “Аудит-Полісся”.

Завдання роботи:

- показати загальну методику аудиту (нормативна база, облікова політика, перелік первинних документів, регістри обліку та звітність, класифікатор можливих порушень, методи збирання аудиторських доказів, етапи перевірки та описання контрольних процедур);

- визначити вимоги до складання аудиторського звіту та аудиторського висновку;

- охарактеризувати професійну етику аудитора.

Структура роботи: робота складається з вступу, 2-х розділів, висновків, списку використаних джерел (22) та додатків (8) і має загальний обсяг 46 сторінок.

Розділ 1. Загальна методика аудиту

1.1. Нормативна база

Бухгалтерський облік готової продукції регулює широке коло нормативних документів. Розглянемо їх в таблиці

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначає положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.

Відповідно до зазначеного Положення під запасами розуміють активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Готова продукція визнається активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена [22, с. 24].

Спірним питанням в нормативному забезпеченні обліку готової продукції є порядок відображення доходів від реалізації продукції.

З урахуванням того, що в країні продовжується криза неплатежів, за умов якої підприємства не мають коштів для оплати продукції, реалізацією продукції вважається її оплата.

Згідно з П(С)БО 15, доходом, не визнються сума авансу та сума попередньої оплати продукції. Тому сума оплати за продукцію визнається доходом від реалізації після того, коли продукція отримана (надані послуги)[22, с. 25].

Згідно Закону України „Про оподаткування прибутку” підприємств „валовим доходом є загальна сума доходу платника податку з усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах як на території України, так і за її межами” [17, с. 51]. Як бачимо з даного визначення, Закон трактує визнання і порядок відображення в податковій звітності доходу, який отриманий, тобто поступили кошти в розпорядження платника податку , або нарахований, тобто продукція відвантажена, протягом звітного періоду. Згідно з Законом, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталась раніше: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку в оплату продукції, що підлягає продажу; або дата відвантаження продукції.

В бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходи як і витрати відображаються згідно з принципами нарахування і відповідності.

Принцип нарахування полягає в тому, що результати господарських операцій визнаються тоді, коли вони фактично відбулись, незалежно від надходження грошових сум і відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності тих періодів, до яких вони відносяться.

Принцип відповідності передбачає відображення витрат в тому звітному періоді , коли був зроблений конкретний дохід.

Визнання доходу від реалізації продукції також пов”язане з виконанням деяких умов, указаних в П(С)БО 15:

1. Передача покупцеві ризиків і вигід, пов”язаних з правом власності на продукцію. Визначення моменту, коли відбудеться передача, пов”язане з правом власності на продукцію. У більшості випадків передача ризиків і вигід від володіння продукцією збігається з передачею юридичного права власності на неї;

2. Управління і контроль за реалізованою продукцією. Тобто якщо підприємство залишає за собою подальше керівництво або контроль за реалізованою продукцією, то дохід від такої реалізації не визнається;

3. Сума доходу достовірно визначена;

4. Упевненість в тому, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід. Тобто якщо існує невпевненість в отриманні компенсації від реалізації, то до усунення цієї невпевненості дохід не повинен визнаватись;

5. Витрати, пов”язані з операцією реалізації продукції, достовірно визначені.

В даному випадку П(С)БО 15 ще раз нагадує про принцип відповідності доходів і витрат. Тому то й отримані аванси, і передоплати неможливо визначити доходом в бухгалтерському обліку, оскільки витрати, пов”язані з операціями, у рахунок яких вони надійшли, достовірно визначити ще не можливо[17. с. 54].

1.2. Предметна область досліджень: облікова політика, перелік первинних документів, регістри обліку та звітність, класифікатор можливих порушень

В процесі перевірки операцій з виробництва і реалізації готової продукції використовуються наступні джерела інформації (табл. 1.2.).

В ході аудиту готової продукції аудитор вирішує наступні завдання:

1. підтвердження обґрунтованості вибору і правильності застосовування варіанту оцінки готової продукції;

2. встановлення повноти оприбуткування готової продукції ;

3. підтвердження обсягів відвантаженої і реалізованої продукції;

4. підтвердження собівартості відвантаженої і реалізованої продукції.

Насамперед аудитор повиннийз'ясувати, як оцінюється на
підприємстві готова продукція. У бухгалтерському обліку готова продукція винна оцінюватись відповідно до П(З)БО 9 "3апаси" за первісною вартістю. Алі оскільки вартість продукції може бути визначена лише після збирання усіх витрат та калькулювання її фактичної собівартості, постає потреба в щоденному обліку наявності та рухові готової продукції для визначення її вартісних характеристик. При визначенні первісної вартості продукції (робіт, послуг) також керуються П(З)БО 16 “Витрати”. Оцінка готової продукції при її продажу залежить від облікової політики підприємства, у частині оцінки запасів при їх вибутті.

При відображенні продажу готової продукції в бухгалтерському обліку зазначаються дві її оцінки: оцінка, що прийнята підприємством згідно з обліковою політикою, - первісна вартість (по дебету рахунку 901 “Собівартість реалізації готової продукції”), та оцінка, що визначається за домовленістю сторін (по кредиту рахунку 701 “Дохід від реалізації готової продукції”) [12, с. 86].

Повнота оприбуткування виробленої продукції може бути перевірена шляхом складання альтернативного балансу витрати сировини і матеріалів, виведенняготової продукції виходячи з нормативних витрат.Для перевірки обсягувиробництвапродукції використовуються дані первинних документів і виробничих звітів, актів інвентаризації незавершеного виробництва, регістрів аналітичного і синтетичного обліку. При цьому показники фактичного виходу і здачіна склад готової продукції (по фактичній собівартості), врахованіпо дебету рахунка 23, порівнюють зоборотамипо кредиту рахунка 23.Собівартість виконаних робіт і наданих послуг перевіряється шляхом зіставлення кредитових оборотів і дебетового оборотівпо рахунку26 «Готова продукція»[12, с. 87].

Фактичний рухготової продукції аналізується за даними виробничих звітів і звітів про рухматеріальних цінностей на складах.Аудитор може застосовувати для перевірки даної ділянкиоблікутакі прийоми, як сканування, простежування, арифметичний контроль і ін.Одночасно з'ясовується організація складського облікуготової продукції, правильність і своєчасність оформлення первинних документів і відображенняїх даних на рахунках бухгалтерського обліку [12, с. 87].

Перевіряючи правильність визначення виручкивід реалізації продукції, аудитор повиннийнасамперед з'ясувати застосовуванийпідприємством метод її вирахування для цілей оподатковування:

- в міру відвантаження продукції і пред'явлення покупцям розрахункових документів;

- у міру оплати покупцями розрахункових документів за відвантаженупродукцію.

Перший варіант облікуреалізації і визначення виручку (метод нарахування) виходить з дотримання міжнародногопринципу юридичної й економічної єдності переходу до покупця права власності на продукцію, відвантаженуйому продавцем, незалежно від терміну її фактичної оплати.

При другому варіанті (касовий метод) процес реалізації розділений на дваетапи: відвантаження продукції і пред'явлення покупцеві розрахункових документів і фактична оплата продукції покупцем.

Обраний варіант визначення виручкидля цілей оподатковування повиннийбути зафіксований в обліковій політиці підприємства і поширюватисятакож на реалізацію основних засобіві інших активів.

Однак усіпідприємства бухгалтерський облік виручку від реалізації і складання звітності повинні здійснювати тільки по методунарахування або«по відвантаженню». Процес відвантаження (реалізації) продукції враховується на рахунку 701 «Доходвід реалізації продукції».Відвантажена, але ще не оплачена покупцями продукція враховується на рахунку 36 «Розрахунки зпокупцями і замовниками» за цінами реалізації.

Аудитор повиннийупевнитися за даними облікових регістрів по рахунках 26, 30, 31, 36, 37 та ін. у правильності кореспонденції рахунків і відображенняв облікувиручки від реалізації продукції «по відвантаженню» відповідно до вимог нормативних документів, а також визначення виручки для цілей оподатковування [12, с. 90].

У процесі вивчення операцій по реалізації продукції аудитор повиннийустановити і перевірити наявність договорів на постачання продукції і правильність їх оформлення, повноту реєстрації виписаних рахунків-фактур, дотримання термінів оплати покупцями за поставлену продукцію.

Правильність визначення собівартості реалізованої продукції аудитор з'ясовує шляхом арифметичного перерахування відповідних показників «Розрахунку фактичної собівартості відвантаженої(реалізованої) продукції», а також шляхом складання товарного балансу в натуральномуі вартісномувираженніпо окремих видах продукції.При цьому показники товарного балансу повинні бути звірені заналогічними показниками інших документів:цінами і відхилень.Сума відхиленьрозраховується виходячи з рівня середнього відсотка відхилень.

У свою чергу, середній відсоток відхиленьвизначаєтьсяяк відношеннясуми відхиленняфактичної собівартості від облікової ціни до суми залишкуготової продукції на початок періоду і її випуску за період за обліковою ціною. Відхиленнязізнаком «плюс» (перевитрата) відбиваютьна рахунках 26 і 701 звичайним записом, а зізнаком «мінус» (економія) - сторнуванням.

Контролюпіддаються комерційні витрати, що зв'язані зізбутом продукції і включають витрати на тару й упакування, по доставці продукції на станцію відправлення, навантаженню у вагони, автомобілі, комісійні збори,щосплачуються збутовій і іншій посередницькій організаціям, витрати на рекламу й ін. Вони враховуються на рахунку 92 «Адміністративні витрати», 93 „Витрати на збут”, 94 „Інші операційні витрати”. Аудитору шляхом звірення даних первинних розрахунково-платіжних документів і облікових регістрів по рахунках 92, 93, 94 варто з'ясувати організацію аналітичного облікуцих витрат, а за
допомогою арифметичного контролю - перевірити правильність їх розподілуміж видами реалізованої продукції. Розподіл повиннийздійснюватись пропорційно вартості реалізованої(відвантаженої) продукції по фактичній собівартості абооблікових цінах [12. с. 93].

На закінчення аудитор перевіряє правильність визначення ПДВ і фінансових результатів від реалізації.Особливаувагаповинна бути звернена на факти реалізації продукції (робіт, послуг) за цінами не вище фактичної собівартості. При встановленні таких фактів варто з'ясувати їхніпричини і перевірити правильність донарахування сум ПДВ і податку на прибуток.

Аудитор повиннийвивчити також правильність відображенняв облікуреалізації продукції (робіт, послуг) при здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій, розрахунків шляхом заліку взаємних вимог (особливо при багатобічних заліках), при одержанні векселів банку аботретьої сторониза відвантажену продукцію й ін.Об'єктом його пильної увагиповинні бути документальне підтвердження здійснених господарськихоперацій, застосовуванісхеми кореспонденції рахунків по них, вирахування різних податків[12, с. 95].

Свої висновкивін обґрунтовує даними первинних документів, що перевіряються, і облікових регістрів, результатами здійснених контрольних арифметичних розрахунків.Виявленів ході аудита помилки і порушення аудитор реєструє в робочій документації.

1.3. Методи збирання аудиторських доказів, що застосовуються при перевірці

Перевіряючи організацію бухгалтерського обліку готової продукції на підприємстві, аудитор на основі вивчення і порівняння даних первинних розрахунково-платіжних документів (рахунків-фактур, накладних, вимог на відпуск матеріалів та ін.) і облікових регістрів (карток складського обліку, звітів про рух цінностей, відомостей, журналів і т.д.) встановлює повноту оприбуткування готової продукції, правильність її оцінки, обґрунтованість списання у витрачання, оформлення реалізації готової продукції, своєчасність розрахунків з покупцями.

Обов’язковому контролю підлягає обґрунтованість відшкодування ПДВ по придбаним підприємством матеріальним цінностям і правильність відокремлення ПДВ від реалізації готової продукції. Перевірка проводиться аудитором по даним розрахунково-платіжних документів, документів на оприбуткування і використання матеріально-виробничих запасів у відповідності з Законом України “Про ПДВ”[9, с. 60].

Обґрунтованість списання матеріальних цінностей у витрачання з’ясовується по даним відповідних первинних документів (накладних, лімітно-забірних карток, актів на списання МШП і т.д.). Аудитору необхідно встановити правильність оцінки матеріальних ресурсів по таким операціям.

Правильність списання матеріальних ресурсів на виробничі потреби по кількості і вартості аудитор може перевірити шляхом складання балансових розрахунків. Для цього порівнюється кількість відпущених виробничих запасів по нормам з виходом готової продукції в натуральному виразі.

Правильність відображення в обліку вартості цінностей, яких не вистачає (або які є в лишку), що виявлені під час інвентаризації, перевіряється аудитором шляхом аналізу інвентаризаційних описів і порівняльних відомостей, наказів керівника, бухгалтерських довідок, рішень судових органів і т.д. На витрати може бути списана сума нестач цінностей тільки в межах природного убутку, нестачі зверх норм повинні відноситись на винних осіб, а при їх відсутності - на збитки підприємства. Надлишки цінностей підлягають оприбуткуванню, а їх сума - віднесенню на прибуток.

Правильність схем кореспонденції рахунків по списанню матеріально-виробничих запасів зі складу встановлюється аудитором, як правило, шляхом вибіркового контролю записів в облікових регістрах по рахункам 20 – 28 і співставлення їх з даними первинних документів. Йому слід впевнитись, чи не списують на виробництво, на реалізацію або на інші цілі неоприбутковані матеріальні цінності, тобто не оформлені документами по приходу на склад. Вартість матеріалів, витрачених на будівництво об’єктів основних засобів, їх ремонт, не повинна відноситись на собівартість. Якщо в звітному періоді матеріально-виробничі запаси реалізовувались на сторону, аудитору потрібно вияснити правильність розрахунку податку на прибуток і ПДВ.

Основними методами, що використовуються аудитором при аудиті готової продукції, є опитування, фізична перевірка, порівняння, підрахунок, документальна перевірка, вибіркове дослідження[9, с. 61].

Під час аудиту готової продукції використовуються такі аудиторські процедури:

- аналіз розрахунково-платіжних документів, які підтверджують надходження матеріальних цінностей від постачальників: платіжні вимоги-доручення, рахунки фактури, товарно-транспортні накладні з різними додатками (специфікацією, сертифікатами, посвідченнями якості). Аналіз документів по обліку надходження готової продукції з виробництва на склад;

- співставлення даних документів з оплати постачальникам та даних документів на оприбуткування матеріальних цінностей, а також перевірка наявності правильно оформлених договорів за цими угодами;

- співставлення даних первинних документів по надходженню цінностей з даними складського обліку та регістрів бухгалтерського обліку;

- перевірка правильності оцінки (згідно облікової політики) ТМЦ при надходженні, придбанні;

- з метою встановлення істини проводять письмові запити, усні опитування працівників, зустрічні перевірки;

- перевірка правильності обліку та прийняття до заліку (відшкодуванню) ПДВ;

- перевірка правильності кореспонденції рахунків - чи не має випадків, коли матеріальні цінності, що надійшли, не оприбутковані, а віднесені на інші рахунки;

- співставлення і порівняння даних документів на списання цінностей та відповідних регістрів бухгалтерського обліку. Особлива увага звертається на списання матеріалів на реалізацію, а також на операції, пов’язані з видачею готової продукції в рахунок оплати праці;

- перевірка правильності оцінки матеріальних цінностей, списаних на витрати виробництва та реалізованих;

- перевірка правильності кореспонденції рахунків по списанню ТМЦ зі складу, витрачання у виробничій та невиробничій діяльності, реалізації тощо.

- вивчення дотримання правил видачі довіреностей на одержання ТМЦ;

- документальна перевірка списання матеріалів у виробництво, за допомогою якої встановлюють відповідність норм в документах на списання нормативним даним; відповідність кількості списаної сировини витратам цієї сировини за нормами[11, с. 55-56].

1.4. Етапи перевірки та описання контрольних процедур

За попередньої усної узгодженості між ТОВ „Сиріус” і аудиторською фірмою “Аудит-Полісся”, ТОВ „Сиріус” виступило ініціатором проведення аудиту готової продукції.

Аудитор при вивченні клієнта враховує і вивчає:

- загальний стан економіки, особливості галузі;

- основні показники господарсько-фінансової діяльності в галузі;

- вплив фактору сезонності на виробництво і реалізацію меблевих виробів;

- умови праці в галузі;

- структуру цін галузі;

- стан технології в галузі;

- конкурентоспроможність галузі;

- оцінює власну спроможність щодо проведення аудиту готової продукції.

Так в процесі аналізу цих факторів було встановлено, що :

1) за останні роки спостерігається зростання обсягів виробництва і реалізації меблевих виробів на 20-30% ;

2) виробництво і реалізація продукції має сезонний характер: підйом виробництва спостерігається з вересня, досягає піку в грудні-січні, а з травня спостерігається спад виробництва, який триває до серпня;

3) середня заробітна плата працюючих становить 350 грн, режим роботи 2-змінний;

4) ціни визначаються за схемою : витрати + прибуток, ціни продукції ТОВ „Сиріус” на 5 % нижчі ніж середні по місту, тому рентабельність виробництва невисока приблизно 5- 10%;

Для проведення попереднього дослідження аудитор отримує інформацію про організаційну структуру підприємства, особливості його господарської діяльності, постачальників та покупців. Джерелами інформації при цьому виступають: установчі документи підприємства, бухгалтерська і статистична звітність (табл.1.3. і табл.1.4.) .

Після вивчення цієї інформації укладається договір на проведення аудиту (Додаток 1). Договір на проведення аудиту є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між ТОВ „Сиріус” і АФ “Аудит-Полісся” про проведення аудиту готової продукції, він документально стверджує, що сторони прийшли згоди з усіх умов договору. Для того, щоб уникнути неправильного розуміння сторонами взятих на себе зобов’язань, умов їх виконання та прийнятого ступеня відповідальності, в договорі максимально точно обумовлюється всі суттєві аспекти взаємовідносин, які можуть виникати в процесі аудиторської перевірки касових операцій підприємства. Для аудитора доцільним було включення до договору пункту, що зобов’язує керівництво підприємства надавати допомогу аудитору в процесі аудиту готової продукції.

Основним завданням вивчення і оцінки аудитором системи внутрішнього контролю підприємства - підготувати основу для планування аудиту та встановлення термінів проведення і обсягу аудиторських процедур, а також визначення рівня ризику контролю.

Ризик контролю - це ступінь довіри аудитора до внутрішнього контролю підприємства за формуванням економічних показників. Ризик контролю полягає в не виявленні помилок системою внутрішнього контролю підприємства і повністю залежить від діяльності адміністрації підприємства[]. Чим вище рівень надійності внутрішнього контролю, тим нижче ризик аудитора. Тому остаточна впевненість щодо величини ризику внутрішнього контролю досягається його тестуванням.

В Додатку 4 наведено анкету вивчення стану внутрішнього контролю і системи обліку готової продукції на ТОВ „Сиріус”. За допомогою цієї анкети вивчаються сильні і слабкі сторони внутрішнього контролю. В Додатку 5 представлено суб’єкти внутрішнього контролю на підприємстві, їх характеристика і контрольні функції. З даних тестування слідує, що на підприємстві організація і здійснення внутрішнього контролю знаходиться на низькому рівні, тому ризик контролю має високий рівень. Наступним етапом аудиторської перевірки є раптова інвентаризація готової продукції підприємства.

В Додатку 4 наводяться результати тестування системи бухгалтерського обліку підприємства. Під час перевірки стану обліку на підприємстві були виявлені суттєві помилки. Це дає підстави стверджувати, що організація та ведення бухгалтерського обліку не відповідають сучасним стандартам.

Планування аудиторської діяльності здійснюється з метою надання ефективних економічних послуг у визначений проміжок часу, зосередження уваги аудитора на найважливіших напрямках аудиту, та виявлення проблем, які слід перевірити найретельніше. Планування аудиту пов'язане з визначенням його цілей і задач, відповідальності і обов'язків аудиторів.

Планування аудиторської діяльності необхідне для:

- вибору підходів для досягнення цілей аудиту;

- виконання і контролю за роботою;

- визначення саме основних аспектів об'єкта аудиту;

- гарантованості повноти виконаної роботи;

- зменшення ризику[11, с. 61].

Планування аудиту оформлюється документально: складаються два документи: загальний план та програма аудиту.

По результатам загального ознайомлення з системами внутрішнього контролю і обліку на підприємстві аудитор складає програму і план перевірки операцій з руху готової продукції (Додатки 2,3).

Загальний план аудиту розробляється дуже детально, щоб аудитор мав можливість підготувати конкретну програму аудиту.

В аудиторську програму вноситься перелік об`єктів аудиту, процедури дослідження, обсяг перевірки , терміни проведення.

Оскільки на попередньому етапі аудиту було виявлено, що організація і здійснення внутрішнього контролю матеріальних цінностей, в тому числі готової продукції, знаходяться на низькому рівні, організація та ведення бухгалтерського обліку також не відповідають сучасним стандартам, наступним етапом аудиту є проведення інвентаризації. До початку інвентаризації аудитор:

1.) домовився з керівником підприємства про створення комісії;

2.) вимагав від матеріально-відповідальних осіб, щоб вони склали звіти по оприбуткуванню та відпуску цінностей на час початку інвентаризації і здали їх в бухгалтерію;

3.) отримав розписку від матеріально-відповідальних осіб.

Під час інвентаризації був проведений огляд стану складських приміщень, їх охорона. Комісія фіксувала результати інвентаризації готової продукції в інвентаризаційних описах, які складаються за місцем знаходження і матеріально-відповідальними особами в одиницях виміру, прийнятих в обліку. Складається порівняльна відомість результатів проведеної інвентаризації, акт інвентаризації (Додаток 6). Отримано від матеріально-відповідальних осіб письмове пояснення про причини виявлених нестач. В ході інвентаризації було встановлено нестач на суму 1311 грн, із загальної суми недостач за пересортицею зараховано 120 грн, віднесено на винних осіб 990 грн, віднесено на фінансовий результат 201 грн.

Слідуючим етапом є перевірка повноти оприбуткування, правильності списання, оцінки та обліку товарно-матеріальних цінностей. Перевіряється правильність ведення складського обліку, повнота оприбуткування, правильність списання виробничих запасів і МШП, які надійшли зі сторони, а також повнота та своєчасність оприбуткування готової продукції. Під час документальної перевірки списання виробничих запасів на виробництво були виявлені відхилення: списано на 50 кв.м. плити ДСП більше, ніж передбачено нормами. Були взяті пояснення від головного технолога, завскладу.

Бухгалтерські записи аудитор звіряє з виробничими звітами про випуск продукції, у яких відображена кількість продукції, виготовлена за місяць в асортименті, останні - зізмінними звітами і прибутковими накладними на готову продукцію.

Вивчення якості випущеної продукції дозволяє визначитипорушення стандартів, технічних умов і фактичні витрати сировини і матеріалів.Аудитор визначає,чи відповідають випущені вироби стандартам і технічним умовам, чи дотримується на підприємстві технічна дисципліна, чиздійснюється внутрішній контроль за якістю виготовленої продукції, чи немає випадків відхиленнявід технологічного процесу, стандартів, що привелидо збільшення браку і погіршенню якості продукції. Для того щоб виявити випадки відвантаження покупцям неякісної і нестандартної продукції, ретельно розглядають усіпретензії і рекламації, установлюють причини її випуску. Особливе значення має перевірка правильності облікувиробничого браку, а саме: чи оформляється він відповідними документами, чи правильно відносятьсявитрати на собівартість продукції абона винних осіб.

Аудитвитрат на виробництво готової продукції встановлює наявність кошторисів витрат, планових калькуляцій і норм витрати сировини і матеріалів.Для цього аудитор перевіряє правильність складання звітів по собівартості продукції, записив бухгалтерських документах. На ТОВ „Сиріус” не виявлено необґрунтованих списань різних витрат на виробництво.

Дослідження правильності складання кошторисувитрат підтвердило його відповідність нормам витрати сировини і матеріалів, зазначениху калькуляціях.Були вивчені нетільки калькуляції собівартості всієї продукції, але і розрахунки витрат на її одиницю. Перевірялись звітні калькуляції і дотримання кошторисних витрат на виробництвоодиниці продукції і на весь її обсяг, а також обґрунтованість звітних калькуляцій.Їх звірили з первинними документами і записами в облікових регістрах. Аудитор ретельно вивчав віднесення на собівартість продукції прямих витрат і розподіл між окремими видами продукції непрямих витрат.

Зверталась увага на звітні калькуляції і дотримання кошторисних витрат на виробництвоодиниці продукції і на весь її обсяг. Вивчаючи обґрунтованість цих документів, вони звірялись з первинними документами і записами в облікових регістрах.Це дозволило визначитиправильність облікових даних і повноту відображенняфактичної собівартості по кожнім видіготової продукції.

Важливе значення має вивчення організації облікунезавершеного виробництваі рухудеталей по всіх стадіях обробки.Досліджують такі питання, як порядок веденнядокументації оперативного облікувитрат виробництвана підприємстві, організація внутрішнього аудиту, правильність організації і веденнякількісного облікурухудеталей у незавершеномувиробництві.Важливо вивчити, чи правильно відбиті в облікувитрати на виробництвота суми зворотних відходів. Кількість і оцінка зворотнихвідходів перевіряються по накладних на здачувідходів і записам в обліку. В процесі аудиту встановлені випадки продажу відходів робітникам за пільговими цінами.

Величинавитрат сировини і матеріалів на виробництвопродукції визначаєтьсяпо нормах витрат - чим вище норми витрат матеріальних цінностей, тим вище вартість продукції.Аудитор на ТОВ „Сиріус” переконався в правильності використаних норм витрат сировини і матеріалів.

Закінчивши загальневивчення витрат матеріальних цінностей на виробництвопродукції, аудитор приступає до перевірки правильності списання використаних матеріальних цінностей на окремі види продукції.Для цього використовуються первинні документи про витрату сировини і матеріалів, виробничі і матеріальні звіти.

Аудитор перевіряє правильність кореспонденції рахунків, що відбиваютьвитрати і собівартість продукції, а також їх реальність.

Вивчається правильність застосування цін на реалізовану продукцію, своєчасність виставляння рахунків і платіжних вимог-доручень за відвантажену продукцію, надходження платежів.

Наступним етапом є перевірка правильності обліку та прийняття до заліку ПДВ. Під час перевірки правильності відокремлення і відшкодування ПДВ був виявлений випадок відсутності первинного прибуткового документу (лак), виявлено випадок, коли в накладній не відокремлюється ПДВ. Тому існує велика вірогідність помилок в обліку відокремленого і відшкодованого ПДВ.

Розділ 2. Аудиторський звіт та аудиторський висновок

2.1. Вимоги до складання аудиторського звіту та аудиторського

висновку

В процесі проведення аудиту для запобігання упущення окремих епізодів, які мають велике значення для складання висновку, складаються робочі документи.

Аудитор зобов’язаний вести документацію зі справ, які стосуються прийнятих рішень по результатах проведеної аудиторської перевірки, і, які в свою чергу покладені в основу аудиторського висновку. Аудитор документує не кожне спостереження або розгляд, а лише ті з них, які він вважає важливими, які є його суб’єктивною оцінкою.

Робочі документи - це записи, за допомогою яких аудитор фіксує проведені процедури перевірки, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, які здійснюються під час проведення аудиторської перевірки. Зміст робочої документації є питанням професійного судження аудитора, оскільки немає ні можливості, ні необхідності документувати кожне спостереження або обстеження. Робочі документи аудитора є його власністю, використовуються відповідно з договірними умовами, етичними нормами та вимогами конфіденційності фінансово-господарської діяльності клієнта [20, с. 144].

Робочими документами аудитора Костенко М.П., що здійснював аудит готової продукції у ТОВ „Сиріус”, є :

1. Договір на проведення аудиту (Додаток 1);

2. Програма аудиту (Додаток 2);

3. Загальний план аудиту (Додаток 3);

4. Робочі документи у вигляді таблиць, які містять спеціально розроблені тестові процедури для вивчення та оцінки системи внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку на підприємстві (Додатки 4 – 5) ;

5. Акт інвентаризації готової продукції (Додаток 6);

6. Аналіз основних порушень з виробництва і реалізації готової продукції (Додаток 7);

7. Аудиторський висновок (Додаток 8).

2.2. Аудиторський звіт та аудиторський висновок за результатами

На завершальному етапі аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкові документи:

- звіт про результати аудиторської перевірки касових операцій

- та аудиторський висновок.

Підсумкова документація зберігається і використовується аудитором відповідно до договірних умов та конфіденційності відносин з клієнтом.

Аудиторський звіт складається в довільній формі, призначений для замовника і його зміст не підлягає оприлюдненню. В ньому представлені результати з лаконічним описом виявлених порушень, помилок, відхилень, з оцінкою стану бухгалтерського обліку готової продукції, достовірності звітності та її аналізу. Аудиторський звіт не є аудиторським документом, він призначений виключно для замовника і може бути опублікований лише з його дозволу[20, с. 149].

Для користувачів публічної фінансової звітності аудитор готує чіткий висновок щодо достовірності, повноти і реальності подання інформації про готову продукцію у фінансовій бухгалтерській звітності підприємства.

За своїм правовим статусом висновок аудитора прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України. Аудиторський висновок також складається в довільній формі але обов’язково містить такі розділи: заголовок, вступ, масштаб перевірок, висновок аудитора про стан бухгалтерського обліку касових операцій, дата аудиторського висновку, адреса аудиторської фірми, підпис аудиторського висновку. Аудиторський висновок підписується від імені аудиторської фірми директором (Додаток 8).

2.3. Дотримання професійної етики аудитором

Кодекс професійної етики у будь-якій професії необхідний для забезпечення впевненості громадськості в якості послуг, які надаються представником цієї професії. Це тим більш важливо, що користувач певними видами послуг сам не може оцінити якості цих послуг через їх складність.

Кодекс професійної етики може складатися або з загальних тез, котрі визначають зразок ідеальної поведінки, або з окремих специфічних правил, котрі вказують на те, яка поведінка є неприйнятною. Перевагою загальних тез є їх зосередженість на позитивному боці професійної діяльності і, як наслідок, заохочення представників даної професії до виявлення високого рівня професіоналізму. Недоліком цих тез є їх загальний характер: дотримуватись загальних тез дуже важко, а мінімально прийнятних стандартів поведінки не встановлено. Перевагою чітко визначених специфічних правил є їх вимога дотримуватись певних мінімально встановлених стандартів поведінки. Недоліком специфічних правил є тенденція сприймати їх як максимальні, а не як мінімальні стандарти поведінки.

Кодекс професійної етики, розроблений Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів, поєднав у собі обидва ці підходи. Він містить розділ, що має назву "Концепції професійної етики". Цей розділ кодексу складається з двох частин:

- перша частина - п'ять принципів етики;

- друга частина - обговорення цих принципів.

Нижче перелічені ці п'ять принципів етики:

1. Незалежність і об'єктивність. Аудитор завжди мусить бути об'єктивним і незалежним від тих, на кого він працює.

2. Компетентність і технічні стандарти. Аудитор повинен дотримуватись установлених його професією технічних стандартів і постійно підвищувати свій кваліфікаційний рівень та якість послуг, які він надає.

3. Відповідальність перед клієнтами. Аудитор повинен бути чесним зі своїми клієнтами і докладати всіх своїх професійних вмінь і зусиль, працюючи в їх інтересах.

4. Відповідальність перед колегами. Аудитор зобов'язаний поводити себе так, щоб сприяти співпраці і встановленню гарних стосунків зі своїми колегами, та підвищувати репутацію своєї професії.

5. Інші обов'язки і дії: присяжний бухгалтер повинен вести себе таким чином, щоб всебічно сприяти підвищенню престижу своєї професії. Кодекс включає також правила поведінки, яких повинен дотримуватись кожен аудитор у своїй діяльності. Оскільки розділ Кодексу, у якому викладено правила поведінки, є єдиним, дотримання вимог якого є обов'язковим, він викладений більш чітко, ніж концепції професійної етики [7, с. 70].

Серед правил поведінки, установлених Кодексом професійної етики, є як дуже специфічні (наприклад, Правило 503), так і найбільш загальні (наприклад, Правило 501).

Наведемо для прикладу деякі з цих правил.

Правило 503 - комісійна винагорода.

Аудитор не повинен сплачувати комісійну винагороду, щоб отримати від клієнта замовлення. Аудитор також не повинен отримувати комісійну винагороду від клієнта за висловлення своєї думки щодо виробництва товарів чи надання послуг іншим клієнтам. Це правило не забороняє платежів за придбання самої аудиторської фірми або пенсійних платежів особам, які раніше займалися аудиторською практикою.

Правило 501 - дискредитуючі вчинки.

Аудитор не повинен учиняти дій, що шкодять його професії.

Правило 102 - чесність і об'єктивність.

Аудитор не повинен свідомо перекручувати факти. Коли аудитор надає аудиторські чи бухгалтерські послуги, включаючи консультації з податкових питань і з питань управління бізнесом, він не повинен ставити свою думку у залежність від думок інших, вищестоящих аудиторів. Надаючи консультаційні та аудиторські послуги з питань оподаткування, аудитор може зняти сумніви, які у нього виникли, на користь клієнта, якщо у нього є для цього достатні підстави.

Роз'яснення правил поведінки. Потреба у роз'ясненні правил поведінки виникає тоді, коли від аудиторів-практиків надходять запитання щодо застосування якогось окремого правила. Відділ професійної етики Американського інституту дипломованих бухгалтерів дає необхідні роз'яснення з цього приводу, які перед набуттям статусу офіційних розсилаються до багатьох аудиторів-практиків, щоб отримати їхній відгук.

Аудиторська палата України рішенням № 73 від 18 грудня 1998 р. ввела в дію Кодекс професійної етики аудиторів України, який запроваджує правила надання аудиторських послуг та фундаментальні принципи етики, яких мусить дотримуватися аудитор. Норми і фундаментальні засади етики, викладені у Кодексі етики, обов'язкові для виконання усіма аудиторами під час надання ними аудиторських послуг[7, с. 72].

Визначальною рисою професії незалежного аудитора є визнання ним відповідальності перед українським суспільством. Метою професії незалежного аудитора є забезпечення високого фахового рівня послуг для досягнення максимальної ефективності праці, спрямованої на задоволення потреб українського суспільства. Для реалізації цієї мети необхідно дотримуватись чотирьох основних вимог суспільства до професії аудитора - вірогідність (потреба в користуванні достовірною інформацією), професіоналізм, якість послуг і довіра. Для досягнення мети, що стоїть перед аудитором, він зобов'язаний дотримуватися таких фундаментальних засад етики: чесність, об'єктивність, конфіденційність, професійна поведінка, професійні норми. Аудитор, котрий успішно склав іспити в аудиторській палаті України, після одержання сертифіката зобов'язаний виголосити клятву, у якій він присягається суворо виконувати свої професійні обов'язки і закони України і вимагати цього від інших.

Клятва адресована керівникові атестаційної комісії аудиторської палати України. Після усного виголошення клятви аудитор підписує її текст.

Текст клятви:

"Я, (ім'я, прізвище) виголошую клятву аудитора й урочисто обіцяю виконувати свої професійні обов'язки з честю і гідністю, дотримуватися законів України, Національних нормативів аудиту. Кодексу професійної етики аудиторів України і вимагати дотримання їх іншими" [7, с. 72].

Висновки та пропозиції

На основі теоретичного огляду аудиту виробництва і реалізації готової продукції та практичного застосування аудиторських процедур в умовах ТОВ ”Сиріус” можна зробити наступні висновки та пропозиції.

В ході аудиту готової продукції аудитор вирішує наступні завдання: підтвердження обґрунтованості вибору і правильності застосовування варіанту оцінки готової продукції; встановлення повноти оприбуткування готової продукції ;підтвердження обсягів відвантаженої і реалізованої продукції; підтвердження собівартості відвантаженої і реалізованої продукції.

Насамперед аудитор повиннийз'ясувати, як оцінюється на
підприємстві готова продукція. У бухгалтерському обліку готова продукція винна оцінюватись відповідно до П(З)БО 9 "3апаси" за первісною вартістю.

Керівництву підприємства потрібно звернути увагу на розширення й оновлення асортименту продукції. У ТОВ „Сиріус” розглядається можливість виробництва більш масової продукції - з ДСП, що має більш дешевшу собівартість виробництва, внаслідок чого користуються попитом на ринку.

На підприємстві існує проблема збуту готової продукції та оптимізації дебіторської заборгованості, тому на це потрібно звернути особливу увагу. Проблему збуту можна вирішити через реалізацію продукції з негайною оплатою і, звісно ж, шляхом зниження відпускних цін. Щодо дебіторів, то потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків зі споживачами.

Аудитором під час перевірки виробництва і реалізації готової продукції у ТОВ „Сиріус” висунуто наступні рекомендації:

1) організувати систему внутрішнього контролю, створити постійно діючу інвентаризаційну комісію на підприємстві;

2) начальнику відділу постачання і збуту слід переглянути постачальників і купувати сировину вищої якості, а також здійснити аналіз можливості реалізації продукції за підвищеними цінами;

з) керівництву підприємства необхідно докласти зусилля для переводу в грошові засоби значних залишків запасів. Аудитом виявлено запаси незавершеного виробництва і запаси готової продукції, які слід списати на витрати звітного періоду, оскільки вони є неліквідними.

На підприємстві необхідно впровадити автоматизовану систему інформації, яка б могла своєчасно, достовірно, повно і систематично надавати керівним органам підприємства необхідну інформацію про стан виробництва і реалізації продукції, інформацію про реальний економічний стан на підприємстві.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.: Вид-во ін-ту законодавства Верховної Ради України, 1996. - 249, с.

2. Закон України “Про аудиторську діяльність” // Голос України. – 1993. - № 99

3. Закон України "Про внесення змін і доповнень до закону України "Про аудиторську діяльність" // Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - № 10. - С. 35-39

4. Зміни до Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2002. - № 1. - С. 32-41

5. Білоусов А. Внутрішній аудит : перспективи розвитку і методика організації на підприємствах України // Бухгалтерський облік і аудит. - 2001. - № 2. - С. 54-57

6. Габрук О. Декларація про прибуток підприємства за 2007 рік: складаємо з урахуванням змін законодавства // Бухгалтерський облік і аудит . - 2008. - № 1. - С. 16-22

7. Дрозд І. Система фінансово-економічного контролю. Регламентація норм професійної етики // Економіст. - 2005. - № 11. - С. 70-72

8. Кінащук Л. Проблеми організаційного та методичного забезпечення аудиту / // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 2. - С. 87-89

9. Петрик О. Аудиторська діяльність в Україні: законодавчо-нормативне регулювання, сучасний стан // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - № 11. - С. 59-65

10. Аудит: практическое пособие / Под ред. А. Кузьминского. – К.: “Учетинформ”, 1996.-238 с.

11. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. - К.: Вища шк. – Знання, 1998. – 574 с.

12. Давидов Г.М. Аудит: Навч.посібник. – К.:Т-во „Знання”, КОО, 2002. – 363 с.

13. Дерій В.А., Кізима А.Я. Аудит: Курс лекцій. – Тернопіль: Джура, 2002. – 86 с.

14. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2001. - 402 с.

15. Дубровина Т.А., Сухов В.А., Шеремет А.Д. Аудиторская деятель-ность в страховании : Учеб. Пособие / Под ред. А.Д.Шеремета. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 384 с.

16. Завгородний В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в условиях рінка. – К., 1995. – 832 с.

17. Зубілевич С.Я., Голов С.Ф. Основи аудиту. - Київ.:Ділова Україна, 1996. - 373 с.

18. Ковалева О.В., Константинов Ю.П. Аудит. Учебное пособие. – М.: “Издательство ПРИОР”, 1999. – 272 с.

19. Кулаковська Л.П. Основи аудиту : курс лекцій. Житомир: ЖІТІ, 2000. – 608 с.

20. Організація бухгалтерського обліку. Навч.посіб. /Ф.Ф.Бутинець, О.В.Олійник, М.М.Шигун, С.М.Шулепова. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 576 с.

21. Ришар Ж. Аудит и анализ хозяйственной деятельности предприятия// Пер. С франц. Под ред. Л.П. Беліх. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. – 375 с.

22. Усач Б.Ф. Аудит: Навч.посіб. - К.: Знання Прес, 2002. - 223 с.

загрузка...
Top