Торгівля цінними паперами

1. Інститути спільного фінансування.

2. Компанія з управління активами та її функції.

3. Реєстратор власників іменних цінних паперів та його функції.

Список використаної літератури.

1. Інститути спільного фінансування

У світі існує чимало різних форм організації спільного фінансування. Незалежно від національної специфіки, назв та особливостей формування, сучасного регламентування національним законодавством діяльності таких інститутів можна виділити ознаки, за якими вони можуть бути класифіковані.

Інститути спільного фінансування можуть існувати у формі як юридичних осіб, так і без створення юридичної особи. У першому випадку інвестиційні фонди створюються як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. При цьому не виключаються організаційні форми з підвищеною майновою відповідальністю -- повні або командитні товариства. Однак вони не відповідають досить ризиковій специфіці діяльності інвестиційних фондів. Використання форми товариства з обмеженою відповідальністю передбачає необхідність введення додаткових приписів, які б прирівнювали в правах засновників та широке коло учасників. Крім того, в даному разі необхідне створення додаткових інструментів акумуляції інвестиційного капіталу, хоча у більшості випадків такі функції виконують акції відкритих акціонерних товариств. Отже, останні являють собою оптимальну форму створення інституту спільного фінансування.

Альтернативними їм є інститути спільного фінансування контрактного типу, коли капітал існує у формі грошово-майнового комплексу -- спільній власності інвесторів і управляється сторонньою особою на довірчих засадах. Такі фонди поширені в Австрії, Німеччині, Швейцарії, а також у Росії. Однак, якщо в інших країнах підґрунтям для їх створення є передусім відносно нижчі порівняно з корпоративними видатки на управління, то в Росії -- несприятливий режим оподаткування юридичних осіб -- інститутів спільного фінансування. Дана проблема актуальна і для українських інвестиційних фондів та компаній, а українське законодавство містить достатньо передумов для створення аналогічних інститутів.

Крім того, інститути спільного фінансування можна поділити на формування з постійним і змінним капіталом. До першого типу належать англійський інвестиційний траст, французька інвестиційна компанія з постійним капіталом, американський фонд закритого типу, іспанське товариство по інвестиціях у цінні папери та ін. Ці інститути мають статус інститутів спільного фінансування закритого типу. Як звичайні корпорації вони емітують акції при створенні. Статутний фонд може змінюватись у порядку, який регламентується національним законодавством, рішення про суттєве збільшення фонду приймається загальними зборами акціонерів. Такі фонди не викуповують акції своїх учасників, їх ліквідність досягається шляхом котирування на вторинному фондовому ринку. Прибутки та доходи акціонерів формуються за рахунок отримання дивідендів по акціях, а також курсової різниці між цінами продажу і попередньої купівлі акцій або в результаті розподілу вартості активів таких інститутів при їх ліквідації [3, c.115].

Слід зауважити, що на вторинному ринку торги акціями закритих фондів здійснюються найчастіше за цінами, нижчими від вартості відповідної частки активів компанії, оскільки ліквідність таких акцій не гарантована як, наприклад, цінних паперів відкритих фондів. Водночас це підвищує їх привабливість, адже вкладені в них кошти забезпечують (за рахунок недооцінки) контроль над порівняно більшим капіталом. Придбання акцій таких інститутів розглядається як спосіб довгострокового розміщення коштів. Інвестор, купуючи цінні папери, розраховує насамперед на зростання вартості активів закритих фондів. Закритість фонду, сталість капіталу позбавляють керуючого необхідності зменшувати інвестиційний капітал на вимогу учасників, дозволяють провадити довгострокову інвестиційну політику. Результати, адекватні реальній вартості активів, можуть бути отримані інвестором, як правило, лише після закінчення терміну існування компанії. Такі інститути спільного фінансування знаходять інвесторів серед тих, хто має можливість знерухомити свій капітал на значний період, вирішуючи питання ліквідності своїх нагромаджень диверсифікацією вкладень поряд з акціями закритих фондів у інші фінансові інструменти.

Об'єктом зацікавленості дрібних інвесторів є, як правило, інститути спільного фінансування відкритого типу, які постійно пропонують до продажу свої цінні папери в прагненні збільшити капітал і виконують вимоги власників цінних паперів щодо їх викупу. Продаж і купівля акцій чи паїв здійснюються за ціною, еквівалентною відповідній вартості активів інституту спільного фінансування, скоригованою на розмір комісійного збору. Тобто такі інститути мають змінний капітал. Це -- довірчі пайові фонди в Англії, інвестиційні компанії зі змінним капіталом або спільні фонди інвестицій у Франції, Бельгії та Люксембурзі, інвестиційні фонди в Німеччині, фонди інвестицій в цінні папери в Іспанії, взаємні фонди в США. Вони можуть мати форму як юридичної особи, так і інституту спільного фінансування контрактного типу. В Україні зазначені інститути представлені інвестиційними фондами та взаємними фондами відкритого типу. Маючи визначений статутний капітал, інвестиційні фонди оперують змінними обсягами інвестиційного капіталу.

2. Компанія з управління активами та її функції

Виключним напрямом діяльності компанії є управління активами інститутів спільного інвестування (ІСІ) — пайовими та корпоративними інвестиційними фондами. Фонди формуються шляхом продажу великої кількості інвесторів цінних паперів Фонду. Залучені кошти Компанія з управління активами інвестує відповідно до обраної при створенні Фонду інвестиційної стратегії, яка викладена в інвестиційній декларації Фонду. Залежно від виду фонду інвестиції можуть здійснюватися у різні доходні активи — цінні папери, депозити, нерухомість та інше. Вкладники фонду є співвласниками його активів, відповідно, вартість їхнього паю у фонді зростає пропорційно зростанню вартості чистих активів Фонду. Реалізувати (перевести у готівку) отриманий доход інвестори можуть або під час закриття фонду, або під час продажу цінних паперів Фонду на вторинному ринку.

Переваги інвестування через ІСІ полягають у їхній більшій надійності та доходності, оскільки фондами управляють професіонали, які мають значно більший досвід та обсяги інформації, аніж індивідуальні інвестори. Окрім цього, фонди залучають великі обсяги коштів та можуть диверсифікувати свої вкладення, поліпшуючи тим самим показник ризик/доходність. Діяльність КУА суворо регламентується державою в особі Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України.

Діяльність компанії з управління активами може бути обмежена у випадках, встановлених законом.

Компанія з управління активами під час провадження нею діяльності з управління активами ІСІ не має права:

- набувати за рахунок активів ІСІ майно та цінні папери тих видів, які не передбачені проспектом емісії цінних паперів ІСІ;

- укладати договори, що порушують або наслідком яких є порушення норм законодавства та вимог нормативно-правових актів Комісії;

- здійснювати за власні кошти операції з цінними паперами, які є активами ІСІ;

- безоплатно відчужувати активи ІСІ;

- брати позику або кредит, що підлягає поверненню за рахунок активів ІСІ, в обсязі більш як 10 відсотків вартості чистих активів ІСІ, на строк більший, ніж три місяці, та з метою, іншою, ніж використання цих коштів для викупу цінних паперів ІСІ;

- надавати позику або кредит за рахунок активів ІСІ;

- використовувати активи ІСІ для забезпечення виконання зобов'язань, виникнення яких не пов'язане з функціонуванням відповідного ІСІ;

- придбавати векселі, похідні цінні папери, цінні папери ІСІ відкритого типу, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами Комісії;

- розміщувати цінні папери інших емітентів, крім цінних паперів ІСІ, активами яких вона управляє;

- укладати договори купівлі-продажу, позики або кредиту з пов'язаними особами, крім договорів з торговцями цінними паперами щодо розміщення та викупу цінних паперів ІСІ;

- укладати договори купівлі-продажу цінних паперів, які на дату укладення такого договору не становлять активи ІСІ;

- здійснювати функцію номінального утримувача щодо цінних паперів ІСІ, активами якого вона керує;

- продавати цінні папери ІСІ зберігачу, реєстратору, незалежному оцінювачу майна та аудитору (аудиторській фірмі) цього ІСІ, а також органам державної влади та органам місцевого самоврядування;

- набувати у власність нерухоме майно, що становить активи відповідного ІСІ;

- укладати від імені ІСІ договори, які за своїм характером можуть бути укладені лише ним особисто;

- відчужувати майно, яке належить компанії, до активів ІСІ;

- відчужувати майно, яке становить активи ІСІ, на користь іншого ІСІ, яким вона керує.

Загальна сума вартості активів ІСІ, що перебувають в управлінні однієї компанії з управління активами, не може перевищувати величини, встановленої нормативно-правовими актами Комісії.

Обмеження діяльності компанії з управління активами, передбачені абзацами четвертим, сьомим, десятим та одинадцятим частини другої цієї статті, не поширюються на діяльність компанії з управління активами венчурного фонду.

Діяльність з управління активами ІСІ провадиться компанією з управління активами на підставі ліцензії, що видається Комісією в порядку, встановленому законодавством, за поданням відповідної саморегулівної організації на ринку цінних паперів, яка об'єднує компанії з управління активами.

Саморегулівна організація, яка об'єднує компанії з управління активами ІСІ, має право одержувати звітність, складену такими компаніями в порядку, встановленому Комісією, з метою її контролю, узагальнення, аналізу та передачі Комісії.

Комісія має право прийняти рішення про анулювання ліцензії компанії з управління активами з підстав, встановлених законодавством, а також у разі:

- здійснення компанією з управління активами під час дії договору про управління активами іншої професійної діяльності, ніж діяльність з управління активами;

- неодноразового або грубого порушення цього Закону чи нормативно-правових актів Комісії, що заподіяло значну шкоду інвесторам, якщо ця шкода доведена судом;

- непровадження компанією з управління активами діяльності з управління активами протягом двох років.

Анулювання ліцензії компанії з управління активами є підставою для ліквідації пайового інвестиційного фонду або передачі сукупності активів та зобов'язань, що становлять пайовий інвестиційний фонд, іншій компанії з управління активами. Порядок такої передачі встановлюється Комісією.

Анулювання ліцензії може бути оскаржено компанією з управління активами в судовому порядку.

Компанія з управління активами несе майнову відповідальність за збитки, що були завдані ІСІ її діями (бездіяльністю), згідно з законом та відповідно до умов договору.

Компанія з управління активами відшкодовує втрати, понесені ІСІ, який здійснює відкриту підписку на свої цінні папери, якщо протягом року вартість чистих активів ІСІ у розрахунку на один цінний папір ІСІ зменшилася нижче його номінальної вартості більш ніж на 20 відсотків внаслідок порушення компанією з управління активами норм цього Закону.

Відшкодування провадиться за рахунок резервного фонду цієї компанії в порядку, встановленому Комісією. Формування резервного фонду здійснюється за рахунок прибутку компанії з управління активами, а в разі його недостатності - за рахунок додаткових внесків її засновників.

У разі залучення ІСІ коштів фізичних осіб-інвесторів компанія з управління активами формує резервний фонд у розмірі, не меншому від встановленого Комісією залежно від обсягу внесків фізичних осіб - інвесторів ІСІ.

Резервний фонд зберігається на окремому депозитному банківському рахунку, відкритому компанією з управління активами, або розміщується в державні цінні папери, перелік яких визначається Комісією.

Якщо компанія з управління активами перевищить свої повноваження або укладе договір не від імені ІСІ (корпоративного інвестиційного фонду), то вона несе відповідальність за зобов'язаннями, які виникають внаслідок виконання таких договорів, лише майном, що належить їй на праві власності, якщо інше не встановлено законом.

У разі визнання компанії з управління активами банкрутом активи ІСІ не включаються до ліквідаційної маси компанії з управління активами.

Винагорода компанії з управління активами (крім компанії з управління активами венчурного фонду) встановлюється у співвідношенні до вартості чистих активів ІСІ. Винагорода компанії з управління активами венчурного фонду встановлюється у співвідношенні до вартості розміщеної емісії інвестиційних сертифікатів за їх номінальною вартістю та різниці між витратами на придбання активів фонду та доходами від їх реалізації.

Винагорода компанії з управління активами сплачується грошовими коштами.

3. Реєстратор власників іменних цінних паперів та його функції

Емітент іменних цінних паперів має право ведення реєстру власників випущених ним цінних паперів доручити реєстратору шляхом укладення договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів. Передача системи реєстру оформляється актом приймання-передавання. Реєстратор відповідає та здійснює ведення системи реєстру з моменту підписання сторонами вказаного акта.

Рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається загальними зборами емітента. Умови договору на ведення реєстру затверджуються загальними зборами або спостережною (наглядовою) радою у порядку, визначеному статутом емітента. До моменту передачі реєстру відповідному реєстратору емітент та керівник виконавчого органу несуть відповідальність за:

  • своєчасне формування системи реєстру;
  • несвоєчасне призначення реєстратора;
  • передачу йому ведення реєстру від попереднього реєстратора.

Забезпечення ведення реєстру реєстратором здійснюється відповідно до договору між ними за наявності рішення загальних зборів (виписки з протоколу).

Якщо у визначений термін рішення про передачу ведення реєстру новому реєстроутримувачу не може бути прийняте загальними зборами акціонерів, виконавчий орган емітента (правління) за погодженням із спостережною радою (за її наявності) приймає рішення про обрання тимчасового реєстроутримувача та передачу йому ведення реєстру на строк до прийняття рішення про обрання нового реєстроутримувача на найближчих загальних зборах, але не пізніше ніж у двомісячний термін.

Рішення про обрання тимчасового реєстроутримувача та передачу йому ведення реєстру можливе тільки в разі:

перевищення максимальної кількості власників іменних цінних паперів для організації самостійного ведення реєстру емітентом;

неможливості ведення реєстру власників іменних цінних паперів (при анулюванні, достроковому припиненні дії ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів);

розірвання в односторонньому порядку з боку реєстратора договору щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

В інших випадках забороняється приймати систему реєстру і здійснювати діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Особливості ведення реєстру відкритих акціонерних товариств, створених в процесі приватизації, визначається законодавством.

Реєстратор здійснює реєстраторську діяльність згідно з нормативно-правовими актами України та за наявності ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів (далі - ліцензія реєстратора).

Компанія з управління активами інституту спільного інвестування відкритого типу самостійно веде реєстр власників іменних цінних паперів інституту спільного інвестування відповідно до законодавства.

Реєстр власників іменних цінних паперів інституту спільного інвестування може вести зберігач активів інституту спільного інвестування без отримання ліцензії реєстратора відповідно до законодавства.

Реєстратор не має права вести реєстр іменних цінних паперів, власником яких він є.

Реєстраторська діяльність передбачає виконання реєстратором таких функцій:

формування системи реєстру за результатами розміщення випуску іменних цінних паперів або прийняття її від попереднього реєстроутримувача;

ведення системи реєстру, що включає:

відкриття, ведення та закриття емісійного рахунку, особових рахунків емітента та зареєстрованих осіб;

ведення облікових журналів, що входять до системи реєстру;

облік документів, які є підставою для формування та внесення змін до системи реєстру;

облік виданих, погашених та втрачених сертифікатів іменних цінних паперів;

облік осіб, зареєстрованих у системі реєстру;

ведення реєстрів власників іменних цінних паперів;

складання реєстрів власників іменних цінних паперів на дату обліку;

унесення до системи реєстру змін у зв`язку з переходом права власності на іменні цінні папери; обтяженням цінних паперів зобов`язаннями; переведенням цінних паперів на (з) рахунки (-ів) номінальних утримувачів, на (з) особовий рахунок емітента;

порівняння кількості цінних паперів, розміщених емітентом, що обліковуються на емісійному рахунку, з кількістю цінних паперів, що обліковуються на особових рахунках емітента та зареєстрованих осіб;

проведення ідентифікації осіб, яким у системі реєстру відкриваються особові рахунки;

здійснення заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, при формуванні системи реєстру та внесенні до неї змін у зв`язку з переходом права власності на іменні цінні папери;

унесення змін щодо емітента, зареєстрованих осіб, уповноважених ними осіб;

унесення змін до системи реєстру на підставі здійснення емітентом корпоративних операцій;

оформлення, видача і погашення сертифікатів іменних цінних паперів;

видача виписок з реєстру;

направлення повідомлення власникам іменних цінних паперів та номінальним утримувачам про скликання позачергових зборів акціонерного товариства та проведення реєстрації учасників зборів, у тому числі на вимогу акціонерів, що володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів;

учинення дій щодо підтвердження справжності підпису власників - фізичних осіб (уповноважених осіб власників) на передавальних розпорядженнях;

засвідчення довіреностей на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів тих емітентів, системи реєстрів яких він веде;

облік та обробку запитів, що стосуються інформації системи реєстру, та надання відповідей на них;

зберігання документів, які є підставою для внесення змін до реєстру;

надання інформації, що міститься в системі реєстру;

підготовка звітів щодо діяльності реєстроутримувачів, передбачених цим Положенням та іншими нормативно - правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

підготовка системи реєстру для передачі іншому реєстроутримувачу;

направлення повідомлення номінальним утримувачам про блокування всіх цінних паперів окремого випуску емітента на підставі постанови уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкції за правопорушення законодавства про цінні папери у вигляді зупинення розміщення (продажу) та обігу цінних паперів;

направлення повідомлення до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про блокування всіх цінних паперів окремого випуску окремого емітента на підставі постанови уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладання санкції за правопорушення законодавства про цінні папери у вигляді зупинення розміщення (продажу) та обігу цінних паперів або блокування цінних паперів на відповідному особовому рахунку за рішенням суду та інших органів державної влади відповідно до їх повноважень;

передача на відповідальне зберігання Національному депозитарію України опечатаного реєстроутримувачем пакета з паролем та контрольною копією реєстру, складеною на перше число кожного місяця, у порядку, установленому законодавством.

Національний депозитарій України не має права розкривати пакет з контрольною копією реєстру, що надійшов від реєстроутримувача, та зобов`язаний зберігати його в тому самому вигляді, у якому отриманий від реєстроутримувача, та з дотриманням вимог Закону України "Про інформацію".

Інформаційно-реєстраторські функції:

формування звітів та довідкових матеріалів, що характеризують обіг цінних паперів;

інформаційне та організаційне забезпечення проведення загальних зборів, у тому числі повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів, реєстрація учасників загальних зборів, підрахунок голосів, а також надання інших послуг із забезпечення організації і проведення загальних зборів емітента;

консультування з питань обігу цінних паперів та обліку прав власності на них;

консультування з питань виготовлення сертифікатів цінних паперів та організації випусків цінних паперів;

облік нарахованих та виплачених доходів за іменними цінними паперами;

складання на підставі письмового запиту емітента переліку осіб, які мають право на участь у загальних зборах акціонерів, переліку осіб, які мають право на отримання доходів за цінними паперами;

організація отримання бланків сертифікатів цінних паперів та кодів випусків цінних паперів;

організація забезпечення нарахування виплати доходів зареєстрованим особам;

розробка, упровадження і обслуговування технологій та комп`ютерних програм з обліку прав власності на цінні папери;

направлення повідомлення номінальним утримувачам при отриманні рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зупинення клірингу та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів;

інформування особи, яка подає документи на внесення змін до системи реєстру (у разі наявності) про наявність рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зупинення клірингу та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів.

Виконання інформаційно-реєстраторських функцій здійснюється відповідно до договору, укладеному між реєстратором та емітентом, або може оформлятись додатковими договорами.

Функції реєстроутримувача реалізовуються за допомогою системи реєстру, що складається з:

реєстру власників іменних цінних паперів;

емісійного рахунку, особових рахунків емітента та зареєстрованих осіб;

облікових регістрів з ведення реєстру;

документів, які є підставою для формування та внесення змін до системи реєстру.

Список використаної літератури

1. Про цінні папери і фондову біржу: Закон України // Мозговий О. М. Фондовий ринок: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999.

2. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України // Галицькі контракти. — 1997. — № 1.

3. Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні: Закон України.

4. Положение о порядке регистрации выпуска акций ОАО и облигаций предприятий // Бухгалтерия. — 2001. — № 25/1. 18 июня. — С. 9-18.

5. Калина А. В.,Корнеев В. В., Кощеев А. А. Рынок ценных бумаг (теория и практика): Учебн. пособие. — 2-е изд. дополненное и переработанное. - К.: МАУП, 1999 . — §2,6, 15.

6. Мендрул О. Г., Павленко І. А. Фондовий ринок: операції з цінними паперами: Навч. посібник. — Вид. 2-ге, доп. та перероб. - К: КНЕУ, 2000.

7. Мозговий О. М. Фондовий ринок: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003.

8. Фінансові послуги України: Енциклопедичний довідник. У 6 т. -К: Укрбланковидав, 2002. - Т. 1.

загрузка...
Top