Світовий банк та його складові

Вступ.

1. Світовий банк та його складові.

2. Проектна діяльність Світового банка.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Існує нечітке представлення про Міжнародний валютний фонд з однієї сторони і про Всесвітній банк з іншої, що найчастіше стає причиною непорозумінь через ряд зовнішніх подібностей цих організацій. МВФ і Всесвітній банк – юридично самостійні організації з різними цілями, хоча вони виникли в одне і теж час.

Перш ніж яка-небудь країна може звернутися з проханням про прийом у Всесвітній банк, вона повинна складатися в МВФ.

Головна задача Всесвітнього банку – сприяння стійкому економічному росту, що веде до скорочення убогості в країнах, що розвиваються, шляхом надання допомоги по збільшенню виробництва через довгострокове фінансування проектів і програм розвитку.

Міжнародний валютний фонд стежить, головним чином, за функціонуванням міжнародної валютної системи, валютною політикою і політикою валютних курсів його країн-членів, а також за дотриманням ними кодексу поводження в міжнародних валютних відносинах, включаючи надання допомоги країнам-членам шляхом надання короткострокових кредитів у випадку утруднень, зв'язаних із платіжним балансом.

У той же час як Всесвітній банк надає позики тільки бідним країнам, МВФ може робити це стосовно кожної зі своїх країн-членів, що випробує недостачу іноземної валюти для покриття короткострокових фінансових зобов'язань кредиторам в інших країнах.

1. Світовий банк та його складові

Світовий банк являє собою групу споріднених організацій, тому досить часто говорять про групу Світового банку. До неї входять: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (саме його інколи називають скорочено Світовим банком), Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороння агенція гарантування інвестицій, а також Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів.

Офіційні цілі членів Групи Світового банку - зменшення бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинутих країн до країн, що розвиваються. Зазначимо, що основна різниця між Світовим банком і МВФ полягає в тому, що МВФ більше концентрує свою увагу на питаннях короткострокової фінансової стабільності в країнах, тоді як Світовий банк зосереджується переважно на середньо- та довгострокових (за терміном реалізації) проектах структурних та галузевих перетворень в економіках країн. Ось чому, коли йдеться про фінансову стабілізацію в Україні, то це питання насамперед стосується діяльності МВФ. Коли ж мова йде про структурні і галузеві реформи, то тут на перший план серед міжнародних фінансових організацій постає Світовий банк, який концентрує свою увагу на перетвореннях на мікрорівні, на питаннях приватизації, дерегуляції галузевих перетворень, сприяє реформуванню енергетичної галузі, сільського господарства, соціального сектора тощо.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) на початку своєї діяльності був призначений стимулювати приватні інвестиції у західноєвропейських країнах після Другої світової війни.

МБРР надає довгострокові позички країнам-членам та гарантує кредити, які надані цим країнам приватними банками та іншими кредиторами на двосторонній основі. Право брати участь у діяльності банку мають тільки члени МВФ. Право голосу в органах МБРР визначається розміром внеску до його капіталу.

Статутний капітал МБРР формується шляхом підписки .дер-жав-членів на його акції. Квоти держав у капіталі банку встановлюються на основі квот у МВФ. За станом на 1 липня 1998 р. статутний капітал МБРР складався з 1581724 акцій номінальною вартістю 0,1 млн. СДР кожна. Загальна сума підписаного капіталу становить 186,4 млрд. дол. Голоси в МБРР, як і в МВФ, розподіляються залежно від розміру внеску. Держава-член має 250 голосів плюс 1 додатковий на кожну придбану нею акцію. Підписка України становить 10 908 акцій (1315,9 млн. дол.), тобто вона має в МБРР 11 158 голосів (0,7% від загальної кількості). Сплачений внесок - 79,3 млн. дол.

Діяльність банку зосереджена на двох сферах - макроекономічна стабілізація та інституційні зміни. Активніше МБРР діє в інституційній сфері: надає допомогу в здійсненні приватизації, зміні форм власності, упровадженні антимонопольних заходів та ін. Позики надаються на 15-20 років, включаючи п'ятирічний термін відстрочення платежів.

МБРР отримує більшість своїх ресурсів завдяки операціям на світових фінансових ринках. Банк продає бони та інші гарантії заборгованості пенсійним фондам, страховим компаніям, корпораціям, іншим банкам, а також фізичним особам.

На початок 1998 р. сума позик МБРР країнам-членам банку становила 107 млрд. дол. США. До суми позики банку входять комісійні - 0,75% від невибраних залишків кредиту.

Певна частина кредитів банку надається на розвиток малорентабельних галузей з високим строком окупності витрат, куди приватний капітал не вкладається: інфраструктура, сільське господарство. Але без розвитку цих галузей неможливе економічне будівництво у країнах, що розвиваються. МБРР бере високу плату за кредити - на рівні ринкових умов.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) була створена як філія МБРР у 1960 р. з метою зберегти вплив розвинутих західних держав на країни, що розвиваються. МАР надає безпроцентні кредити на строк до 50 років (з 1986 р. - строк надання кредитів скорочено до 40 років для найменш розвинутих країн та до 35 років - для інших країн "третього світу"). Погашення кредитів починається з 11-го року після початку їх використання. МАР надає кредити урядам та приватним організаціям найбідніших країн, що розвиваються. Право на отримання таких кредитів мають країни з річним доходом на душу населення, що не перевищує 835 дол. США.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) була організована у 1959 р. за ініціативою США з метою заохочування розвитку приватних підприємств у країнах, що розвиваються. МФК надає кредити високорентабельним приватним підприємствам без гарантії уряду на строк від п'яти до 15 років за умови, що частину акцій компанії-позичальники продають МФК. Рівень процентів відповідає процентам, що існують на міжнародних фінансових ринках.

Статутний капітал МФК створено з внесків країн-членів, їх розмір пропорційний частці їх внесків до МБРР. У МФК беруть участь тільки члени МБРР.

Багатостороння агенція гарантування інвестицій (БАГІ) здійснює страхування капіталовкладень від політичного ризику на випадок експропріації, війни, зриву контрактів.

Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів (МЦУІК) засновано в 1966р. для сприяння припливу міжнародних інвестицій шляхом створення умов для припинення й урегулювання спорів між урядами та іноземними інвесторами. За станом на червень 1997 р. членами МЦУІК були 128 країн.

Найбільшою філією групи Світового банку є Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Він є основною позиковою організацією. Це найбільша установа, що надає позики на розвиток країнам з середнім рівнем доходів, а також відіграє роль головного каталізатора щодо фінансування з інших джерел. Позики Світового банку є досить привабливим джерелом зовнішнього фінансування як дефіциту державного бюджету, так і реформування економіки України. Фінансові умови, на яких Світовий банк надає позики Україні, є вигіднішими, ніж більшість інших зовнішніх Джерел запозичення, доступних для України в даний час.

Проекти МБРР в Україні можна поділити на системні та інвестиційні.

Системні проекти призначені для реформування цілих секторів економіки, і гроші за ними траншами направляються безпосередньо в Держбюджет України. А потім вже Мінфін зі свого бюджету повинен передбачити фінансування зазначеної в проекті програми - що і є основною метою кредитів МБРР. За інвестиційними проектами схема надання коштів МБРР дещо інша. Ще в процесі підготовки проекту визначаються пакети закупівель, які необхідні для його впровадження, та джерела фінансування. Потім створена українською стороною робоча група управління проектом (інколи за участю консультантів МБРР) готує тендерну документацію, оскільки всі закупівлі робляться за принципом проведення відкритих міжнародних конкурсних торгів.

Участь у торгах можуть брати всі компанії, які мають достатній міжнародний досвід і виробничі можливості виконати умови конкурсу. Це стосується і місцевих виробників, більше того, їм надається знижка у розмірі 15% контрактної ціни. Тобто, якщо український виробник виконує всі умови щодо якості, надійності та своєчасності поставок або послуг, але ціна його конкурсної пропозиції на 15% вища, саме його можуть все одно оголосити переможцем конкурсу. Конкурс проводить українська сторона і підготовлена нею тендерна документація обов'язково узгоджується з МБРР. Кредитні угоди щодо впровадження інвестиційних проектів укладаються між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Міністерство фінансів України призначається представником позичальника. Крім цього, кредитною угодою визначаються частини позики, які будуть передані відповідним субпозичальникам, а також категорії витрат, які можуть бути здійснені в межах проекту. Наступним заходом є підготовка та підписання субкредитних угод між Міністерством фінансів України та субпозичальниками - бенефіціарами. Субкредитними угодами визначається сума, яку Міністерство фінансів України кредитує тому чи іншому субпозичальнику, а також установлюються умови та терміни погашення зобов'язань з обслуговування цього боргу перед державним бюджетом.

На початку 1993 р. було затверджено першу позику на інституційну розбудову в сумі приблизно 30 млн. дол. США. Надалі, у 1994-1995 pp., Світовий банк надав Україні кошти реабілітаційної позики в повному обсязі (близько 500 млн. дол. США), які були спрямовані на фінансування підтримки бюджету, зокрема на покриття дефіциту бюджету, платежі за зовнішнім боргом та критичним імпортом. Розмір інституційної позики, наданої Світовим банком за цей період, становив 27 млн. дол. США. У 1996 р. передбачалося отримати від Світового банку близько 600 млн. дол. США, у тому числі позику на структурну перебудову окремих секторів економіки (позика на розвиток підприємств) - 200 млн. дол. США, на структурну перебудову сільського господарства - 150 млн. дол. США, на структурну перебудову вугільного сектора- 150 млн. дол. США. Проте на 1 січня 1997 р. було отримано 401,8 млн. дол. США, у тому числі по 150 млн. дол. США надійшло на реконструкцію вугільної галузі та реструктуризацію сільського господарства, на розвиток підприємств - 100 млн. дол. США, інституційної позики - 1,8 млн. дол. США.

2. Проектна діяльність Світового банка

У 1998 р. продовжувалася співпраця зі Світовим банком щодо підготовки до реалізації таких проектів:

1. "Позика на структурну перебудову фінансового сектора" (FSAL) у розмірі 300 млн. дол. США для підтримки реформ щодо зміцнення банківської системи з метою заохочення банків до переходу на нові умови формування резервних та страхових фондів, а також збільшення власного капіталу.

2. "Проект фінансових послуг" - у розмірі 250 млн. дол. США, який є продовженням позики на структурну перебудову фінансового сектора. Згідно з пропозиціями Світового банку цей проект включатиме такі основні напрями: кредитна лінія для підтримки малого та середнього підприємництва у розмірі 100-150 млн. дол. США; технічна допомога комерційним банкам; автоматизація банківської діяльності; створення рейтингового агентства.

Реалізація цих двох проектів має стати істотним кроком щодо вдосконалення банківської системи України. Крім того, у 1998 р. Світовим банком було виплачено Україні за системними проектами 340 млн. дол. США: 150 млн. дол. - на перебудову сільського господарства (усього два транші); 100 млн. дол. - перший транш Проекту на розвиток підприємств (всього три транші); 90 млн. дол. - перший транш кредиту на перебудову фінансового сектора (всього три транші).

На різних стадіях підготовки перебувають майже три десятки інвестиційних проектів, участь у фінансуванні яких бере Світовий банк. Практично кожний проект супроводжується грантом. Верховна Рада України ратифікувала угоди про надання позики під проект реабілітації ГЕС та управління у системі електроенергетики, проект з насінництва, експериментальний проект у вугільній промисловості; проект на реструктуризацію вугільної галузі. Розглядається можливість виділення коштів для реалізації проектів:

- щодо удосконалення теплопостачання м. Севастополя;

- реабілітації та розширення централізованого теплопостачання м. Києва;

- щодо системи казначейства;

- щодо розвитку експорту;

- щодо підтримки соціального захисту (житлові субсидії);

- щодо суспільного розвитку України;

- на розвиток приватного сектора;

- для реформування податкової адміністрації та системи статистики та ін.

Кредити Світового банку є достатньо привабливим джерелом зовнішнього фінансування. За класифікацією Світового банку Україна належить до третьої категорії країн (середній рівень доходів). Для таких країн строк погашення кредитів становить 17 років з пільговим періодом 5 років, протягом яких сплачуються лише відсотки. Ставка відсотка може бути фіксованою або плаваючою з прив'язкою до ставки ЛІБОР. Проценти за позиками Світового банку, які до цього часу залучені Україною, сплачуються за плаваючою ставкою. З урахуванням загальної маржі Світового банку ставка процентів для України становить близько 6,5% річних. На 1 січня 2000 р. державний борг України перед Світовим банком дорівнює 2,0 млрд. дол. США, або 16,0% усього зовнішнього державного боргу України.

Існують деякі проблеми із виконанням українською стороною зобов'язань у межах затверджених проектів. Із восьми грантів на розроблення проектів і здійснення дослідницької роботи шість було скасовано через відсутність заінтересованості уряду України або відхилено Верховною Радою. Українська сторона досі не завершила оформлення членства у БАГІ, що унеможливило використання ресурсів організації на численні запити гарантій іноземних інвесторів, а також у Міжнародній асоціації розвитку.

Такий стан пов'язаний з недостатньою ефективністю проектного портфеля Світового банку та обмеженою спроможністю нашої сторони освоювати кошти, що надаються.

Висновки

Світовий банк являє собою групу споріднених організацій, тому досить часто говорять про групу Світового банку. До неї входять: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (саме його інколи називають скорочено Світовим банком), Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороння агенція гарантування інвестицій, а також Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів.

Офіційні цілі членів Групи Світового банку - зменшення бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинутих країн до країн, що розвиваються.

Всесвітній банк, багатобічна кредитна установа, складається з 5 тісно зв'язаних між собою інститутів, загальна мета яких – підвищення рівня життя в країнах, що розвиваються, за рахунок фінансової допомоги розвитих країн:

1. Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) заснований у 1945 р. – надання кредитів відносно багатим країнам, що розвиваються. МБРР – головна складова групи Всесвітнього банку. Часто цей банк називають Всесвітнім.

2. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) заснована в 1960 р. – надання особливо пільгових кредитів найбіднішим країнам, що розвиваються, що не в змозі брати кредити у Всесвітнього банку.

3. Міжнародна фінансова корпорація (МФК) заснована в 1956 р. – сприяння економічному росту в країнах, що розвиваються, шляхом надання підтримки приватному сектору.

4. Багатобічне агентство по інвестиційних гарантіях (МАІГ) засноване в 1988 р. – заохочення іноземних інвестицій у країнах, що розвиваються, шляхом надання гарантій іноземним інвесторам від утрат, викликуваних некомерційними ризиками.

5. Міжнародний центр по врегулюванню інвестиційних суперечок (МЦУИС) заснований у 1966 р. – сприяння збільшенню потоків міжнародних інвестицій шляхом надання послуг по арбітражному розгляді і врегулюванню споровши між урядами й іноземними інвесторами; консультування, наукові дослідження, інформація про інвестиційне законодавство різних країн.

Список використаних джерел

  1. Велш, Глен А. Основи фінансового обліку. -К.: Основи, 1997. -943 с.
  2. Вступ до банківської справи/ Українська фінансово-банківська школа; Відп. ред. М.І.Савлук. -К.: Лібра, 1998. -342 с.
  3. Денисенко М. П. Грошово-кредитна діяльність банків: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. -К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2006. -338 с.
  4. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник. -К.: Знання , 2006. -405, с.
  5. Міжнародні фінанси: Навчальний посібник. -К.: КНЕУ, 2005. -502, с.
  6. Міжнародні фінанси: Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. -К.: Либідь, 2003. -777 с.
  7. Рязанова Н. С. Фінасове рахівництво: Навч. посіб. -К.: Знання-Прес, 2002. -246 с.
  8. Софіщенко І. Я. Міжнародні фінанси: Навчальний посібник. -К.: МАУП, 2005. -198, с.
  9. Шелудько В. М. Фінансовий ринок: Підручник. -К.: Знання , 2006. -535 с.
загрузка...
Top