Особливості біржової торгівлі та характеристика біржових операцій

Вступ.

Розділ 1. Поняття й форми біржової торгівлі. Правила біржової торгівлі.

1.1.Поняття і форми біржової торгівлі.

1.2. Ознаки і правила біржової торгівлі.

Розділ 2. Товарна біржа і характеристика біржових угод.

2.1. Роль і функції товарної біржі в ринковій економіці.

2.2. Функції товарних бірж.

2.3. Класифікація товарних бірж.

2.4. Характеристика біржових угод.

2.5. Мета і особливості здійснення біржових операцій.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Актуальність. Біржова торгівля є сьогодні однією з головних форм оптової торгівлі, про що свідчать обсяги біржових доручень і номенклатура реалізованих біржових цінностей. Сьогодні близько 30 % усього світового товарообігу припадає на біржові операції, що у вартісному вираженні становить близько 3,5 - 4 трлн. доларів США. Тільки на Лондонській біржі металів щорічно укладається приблизно 14 млн. контрактів. В 1990 році загальний обсяг угод на цій біржі склав 600 млрд. доларів США [10, с. 47]. Ще на початку XX століття О. Штиллих писав, що ніякий ринок не може зрівнятися з біржею за своїми оборотами. Попит та пропозиція цілої країни зібрані тут на просторі декількох квадратних метрів. Тисячі укладених угод ліквідуються тут у плині однієї - двох годин. У хвилини приймаються рішення щодо мільйонів [10, с. 47].

На жаль, в Україні біржова торгівля дотепер не одержала достатнього поширення. Так, наприклад, за даними Донецького обласного управління статистики частка біржової торгівлі в загальному обороті оптових підприємств Донецької області залишається невисокою. Обсяг продажу товарів і послуг через біржі Донецької області в 2006 році склав усього 0,6 % від загального обороту оптових підприємств області [11, с. 19]. Такий стан пояснюється тим, що біржовий ринок України перебуває в стадії становлення й вимагає впровадження в практику біржової торгівлі сучасних форм організації процесу торгівлі, розвитку ф'ючерсної біржової торгівлі й ін. При цьому важливе значення має правова основа біржової торгівлі, від стану якої багато в чому залежить розвиток цієї форми оптової торгівлі. У науковій літературі й законодавстві мають місце різні підходи щодо визначення поняття «біржова торгівля». Так, згідно Положення про реєстрації фондових бірж і торгівельних інформаційних систем і регулювання їхньої діяльності (затв. рішенням ДКЦПФР від 11 листопада 1997 р. № 46) біржова торгівля - це організоване укладання цивільно-правових угод, які ведуть до зміни права власності на цінні папери з обов'язковою наявністю в організатора торгівлі єдиного торгівельного залу й правил торгівлі для осіб, які мають виключне право на укладання цих угод за свій рахунок для іншої особи. Енциклопедичний довідник «Фінансові послуги в Україні» містить наступне поняття: «біржова торгівля - укладання цивільно-правових угод, що регламентується правилами й положеннями біржі» [11, с. 8]. Пропонується також розглядати біржову торгівлю як «публічну систему здійснення, реєстрації й оформлення угод» [11, с. 8].

Мета: розкритиособливості біржової торгівлі та охарактеризувати біржові операції.

Завдання роботи:

- визначити поняття й форми біржової торгівлі, правила біржової торгівлі;

- охарактеризувати товарну біржу (функції, класифікація) та на прикладах показати види біржових угод.

Розділ 1. Поняття й форми біржової торгівлі. Правила біржової торгівлі

1.1. Поняття і форми біржової торгівл

Звертає на себе увагу та обставина, що в різних нормативно-правових актах національного законодавства використовується термін «біржова торгівля». У той же час Закон як спеціальний нормативно-правовий акт не містить визначення біржової торгівлі, використовуючи при цьому в ряді статей термін «біржова торгівля» (ст. ст. З, 4, 13, 17). Аналогічний підхід використаний й у ГК України (ст. ст. 280, 281). У той же час параграф 4 розділ ЗО ГК України має назву «біржова торгівля»[13, с. 24]. Це вказує на необхідність конкретизації цього поняття, для чого може бути корисний досвід інших країн.

Як показує порівняльний аналіз, в одних випадках назва спеціального нормативно-правового акту містить вказівку тільки на товарні біржі (Молдова, Азербайджан, Казахстан й ін.), а в інших випадках - назва містить пряму вказівку, як на біржу, так і на біржову торгівлю (США, Росія й ін.). Це означає, що в законодавстві інших країн поняття «товарна біржа» й «біржова торгівля» розглядаються як спільно, так і окремо. Так, наприклад, ст. 1 Закону Російської Федерації «Про товарні біржі й біржову торгівлю» передбачає, що на сьогоднішній день законом регулюються відносини, пов'язані з діяльністю товарних бірж (їхніх філій й інших відособлених підрозділів) і біржовою торгівлею [13, с. 26].

Таким чином, з урахуванням положень національного законодавства й досвіду інших країн, можна зробити висновок, що при визначенні біржової торгівлі як предмета правового регулювання доцільно враховувати як взаємозв'язок, так і розбіжності між поняттями «товарна біржа», «діяльність товарної біржі» й «біржова торгівля». При цьому біржова торгівля, становлячи основу діяльності товарної біржі, носить публічний характер й як предмет правового регулювання являє собою відносини, що виникають між товарною біржею як організатором торгівлі й учасниками торгівлі, а також безпосередньо між учасниками торгівлі із приводу укладання біржових угод, що ведуть до зміни права власності на біржові товари. Характер цих відносин вимагає уточнення деяких особливостей біржової торгівлі як форми оптової торгівлі.

Біржова торгівля виникла внаслідок удосконалення взаємин виробництва й торгівлі й бере свій початок від назви організації, що здійснює цю торгівлю - біржі. Виникла біржова торгівля зі звичайного локального (місцевого) ринку й ярмарку, у результаті чого увібрала в себе риси як ринкової, так й базарної торгівлі. Тому для характеристики біржової торгівлі важливо розуміти існуючі відмінності в організації торгівлі на біржі, ринку і базарі.

Порівнюючи зазначені фори торгівлі, І.В. Рожкова дає наступну характеристику:

На ринку торгівля проводиться регулярно (кожного дня); її основою є публічне проведення торгів й відсутність обмежень для товарів, які є об'єктом купівлі-продажу; товар обов'язково присутній при проведенні торгів; зазвичай торгівля ведеться невеликими партіями й, після операцій купівлі-продажу товар відразу ж передається з рук в руки, що виключає необхідність оформлення спеціальних документів, які підтверджують зміну власника; ціна на товар встановлюється на основі попиту й пропозиції; покупець товару, як правило, є його споживачем; локальні ринки обслуговують в основному невеликі території[8, с. 31].

Основними рисами ярмарку є: його епізодичний характер (ярмарок зазвичай проводяться один раз на рік); ведення торгівлі у формі публічного торгу; торгівля специфічними товарами за зразками, описом, каталогами (причому товар, як правило, відсутній). В зв’язку з продажем товару великими партіями з відстрочкою передачі його покупцю необхідна спеціальна документація, яка засвідчує передачу права власності на товар (договори, контракти), особливі норми й правила проведення торгів й органи, які регулюють й вирішують суперечки. В цьому випадку ціна на товар встановлюється в результаті попиту й пропозиції, покупцем на ярмарку замість кінцевого споживача виступає перекупщик (посередник). Ярмарки обслуговують великі території й є стимулом развитку міжнародного торгового обороту [8, с. 32].

Біржова торгівля організується торгівцями для полегшення самого процесу торгівлі, для вироблення її більш ефективного механізму, а надалі для захисту (хеджування) інтересів як продавців, так і покупців від неблагосприятливих коливань цін. Саме тому О. Штиллих указує на велике значення біржі раніше всього в тому, що вона надзвичайно полегшує торгівлю. Мінімум витрат досягається максимум ефекту. Тут попит та пропозиція великих областей прагнуть зрівноважити один одного з найменшою витратою праці й витрат [8, с. 33]. Як наслідок, біржова торгівля на відміну від будь-яких інших форм торгівлі здобуває певні відмінні риси, що відображають її специфіку.

Узагальнюючи різні точки зору, висловлені в науковій літературі, до таких рис біржової торгівлі можна віднести:

- концентрація в місцях економічної активності, у потужних виробничих й фінансових світових центрах, столицях, портах і т.п.;

- проводиться великими партіями товарів або значними за обсягами фінансовими інструментами;

- реалізуються реальні активи з негайною поставкою або поставкою в майбутньому;

- проводиться регулярно, концентруючи попит та пропозицію в часі й просторі;

- характеризується гласністю, прозорістю діяльності, доступністю інформації для широкого кола учасників ринків;

- має організаційну, економічну й правову основу;

- застосовуються стандарти по кількісних й якісних параметрах біржових товарів;

- ведеться біржовими посередниками, брокерами й дилерами, сама біржа угод не укладає;

- організатором торгівлі є біржа, що приймає власні правила біржової торгівлі й стежить за їхнім дотриманням;

- активно використовує методи електронного трейдинга;

- характеризується вільним ціноутворенням, тобто ціни формуються у відповідності до попиту й пропозиції, в умовах конкуренції й змінюються з обліком кон'юнктури ринку;

- припускає відсутність прямого державного впливу на процес біржових торгів;

- здійснюється при наявності відповідних вимог до умов поставки проданих товарів.

З урахуванням вищевикладеного слід уточнити кілька важливих моментів.

Біржова торгівля - це завжди тільки купівля-продаж відповідних біржових цінностей, які належать або до групи капіталів, або до групи товарів. О. Штиллих звертав увагу на те. що різниця між біржею й ринком полягає, перш за все в тому, що на останньому, незалежно від відмінності в людях, торгують індивідуально певними цінностями, на біржі навпаки - родовими, з яких одна по рівнозначності може замінити іншу. Звідси треба зробити висновок, що всі товари на біржі - можуть бути замінні. Замінність товарів, що обертаються на біржі, приводить до надзвичайно важливого наслідку - товари що обертаються, тобто продані або куповані на біржі, тут відсутні. Ця важлива обставина створює величезну перевагу для біржової торгівлі [8, с. 37].

Біржова торгівля має певний ступінь деперсоніфікації. Розглядаючи цю особливість, Н.Шеленкова вказує на два моменти. По-перше, укладання біржових угод здійснюється через біржових посередників. При цьому сторони по біржовій угоді в більшості випадків виступають не від свого імені й за свій рахунок, а на основі відповідного договору біржового посередництва. По-друге, у випадку створення на біржі клірингової системи як контрагент про біржову угоду для кожного покупця й продавця виступає клірингова палата (кліринговий банк) [8, с. 38].

Біржова торгівля із самого свого зародження - це організована торгівля, що проводиться через організаційно оформлений регулярний ринок, на якому здійснюється оптова торгівля товарами за стандартами і зразками. Це пояснюється наявністю трьох її характеристик:

- наявність затверджених правил торгівлі, розрахунків і поставки активів;

- існування товарної біржі як організації, що організовує й регулює укладання біржових угод;

- регулювання біржової торгівлі, як з боку держави, так і саморегулювання з боку біржі з одночасним залученням елементів регулювання й планування оптової торгівлі.

На підставі вищевикладеного можна зробити наступний висновок: біржова торгівля - організоване біржею укладання біржових угод у певний час і у певному місці, які ведуть до зміни права власності на біржові цінності, з обов'язковою наявністю в організатора торгівлі (біржі) торгівельного залу й правил торгівлі для осіб, які мають виключне право на укладання цих угод.

1.2. Ознаки і правила біржової торгівлі

До основних ознак біржової торгівлі необхідно віднести наступне: по-перше, предметна концентрація біржової торгівлі, яка припускає укладання біржових угод тільки з певними об'єктами (біржовий товар). Іншими словами, існують вимоги до кваліфікації товарів як біржові цінності, а також до допуску окремих біржових цінностей до біржової торгівлі на конкретній біржі. По-друге, територіальна концентрація біржової торгівлі, що фактично означає «здійснення операцій тільки в торгівельному залі біржі». По-третє, «професійна» концентрація біржового попиту та пропозиції як ознаки біржової торгівлі полягає в наявності законодавчих обмежень щодо можливості тих або інших осіб виступати учасниками біржової торгівлі, які мають право на укладання біржових угод. По-четверте, періодичність проведення біржових торгів. Мова йде про те, що біржові угоди можуть укладатися тільки під час проведення біржових торгів. Час проведення біржової сесії визначається Правилами біржової торгівлі.

Біржова торгівля має дві основні форми - ф'ючерсна біржова торгівля й біржова торгівля реальним товаром. Основним критерієм розподілу є характер угод, що укладаються у процесі біржової торгівлі. Якщо в першому випадку - це термінові угоди (ф'ючерсні й опціонні), то в другому - це угоди з реальним товаром. Основна мета ф'ючерсної торгівлі полягає в тому, щоб обійти курсовий ризик, у той час як для біржової торгівлі з реальним товаром такою метою є купівля-продаж відповідного товару.

В Україні в цей час біржова торгівля реальним товаром носить домінуючий характер, що є характерним для країн, що розвиваються, у тому числі й країн СНД. Для економічно розвинених країн основною формою біржової торгівлі є ф'ючерсна торгівля. З огляду на світові тенденції, сьогодні приймається ряд заходів економічного й правового характеру для розвитку ф'ючерсної біржової торгівлі. Зокрема, створена Українська ф'ючерсна біржа, підготовлена Концепція розвитку ф'ючерсної торгівлі в Україні й т.д.

Правова регламентація біржової торгівлі здійснюється спеціальними нормативно-правовими актами, які регулюють не окремі господарські зобов'язання учасників торгів, що виникають у ході укладання біржових угод, а організацію й проведення біржової торгівлі як єдиного процесу. Таким нормативно-правовим актом є Правила біржової торгівлі, затверджувані біржею.

ГК України визначає Правила біржової торгівлі як основний документ, що регламентує здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі й вирішення пов'язаних із цим суперечок (ст. 281) [11, с. 22]. Аналогічні положення знайшли свій відбиток й у нормах Закону.

Відповідно до ГК України й Закону в Правилах біржової торгівлі повинні бути закріплені такі положення як:

- час і місце проведення торгів;

- склад учасників біржової торгівлі й сукупність вимог, які висуваються до них;

- порядок здійснення й реєстрації біржових контрактів;

- порядок визначення й розмір плати за користування послугами біржі;

- відповідальність учасників торгів і працівників біржі за невиконання правил біржової торгівлі;

- інші положення, установлені органами управління[11, с.23].

Правила біржової торгівлі є локальним нормативно-правовим актом і затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом ним уповноваженим. При розробці й затвердженні Правил біржової торгівлі на конкретній товарній біржі варто взяти до уваги Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, які носять обов'язковий характер для такого виду торгівлі. Законодавчо біржам не заборонено затверджувати Правила біржової торгівлі й з окремих видів операцій (наприклад, Правила біржової форвардної торгівлі, Правила біржової ф'ючерсної

Розділ 2. Товарна біржа і характеристика біржових угод

2.1. Роль і функції товарної біржі в ринковій економіці

Сучасний етап розвитку України характеризується переходом до ринкової економіки, ринкових відносин, актинним формуванням інфраструктури ринку. В складі цієї інфраструктури одне з основних місць належить біржам: товарним, фондовим, валютним та іншим. Найбільш масовий розвиток одержали товарні біржі (ТБ), які являють собою організований товарний ринок, в межах якого відповідно до встановлених правил здійснюються угоди купівлі-продажу певних видів товарів.

У відповідності з діючим на Україні законодавством «ТБ – це організація, що об'єднує юридичні і фізичні особи, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність і має за мету надання послуг при укладанні біржових угод, виявленні товарних цін, попиту і пронозиції на товари , вивчення, впорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торгівельних операцій» [6, с. 59].

ТБ діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. ТБ не займається комерційним посередництвом і не має. на меті одержання прибутку.

Діяльність ТБ здійснюється відповідно до Закону України «Про товарну біржу», статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Розвиток ТБ зумовлений рядом економічних умов, які в найбільшій мірі проявляються в умовах функціонування вільної ринкові економіки. До найважливіших із цих умов відносяться (схема 2.1):

1. Вільний вибір і здійснення підприємницької діяльності.

2. Економічна самостійність господарських суб'єктів, основана на різноманітності форм власності.

3. Необмежене число учасників підприємницької діяльності сфері товарного виробництва і торгівлі.

4. Повна проінформованність кожного господарського суб'єкту про поточну економічну і біржову кон'юнктуру

5. Мобільність обігу матеріальних, трудових, фінансових та інших видів ресурсів.

6. Вільний вибір партнерів по угоді.

7. Вільне ціноутворення.

8. Відкритість економіки держави зовнішнім зв'язкам.

Слід відмітити, що ринкова економіка не лише створює умови виникнення і ефективного функціонування біржової торгівлі, але за її допомогою все більш зміцнює свої позиції. Розповсюджуючи принципи вільної торгівлі, характерні сьогодні для ТБ, на всю економіку нашої держави, біржова торгівля сприяє прискоренню формування ринкової економіки.

Багатовіковий досвід функціонування біржової торгівлі повністю показав її ефективність у встановленні товарно-грошової рівноваги на ринку, збалансуванні обсягів попиту і товарної пропозиції, у використанні сучасних засобів інформатики і обчислювальне техніки, в формуванні цивілізованого товарного ринку. Характеризуючи біржову торгівлю як важливий елемент ринкових відносин, можна достатній мірі стверджувати, що вона відноситься до розряду загальнолюдських цінностей, є надбанням світової цивілізації і залишиться такою в майбутньому.

Сьогодні товарним біржам Європи належить приблизно половина світового термінового ринку. На ф'ючерсній й опціонній біржі «Фокс» (Великобританія) щорічно укладається приблизно 300 тис. контрактів на поставку кави, какао, цукру з використанням електронних торгівельних систем.

Прикладом може служити також і наступний факт. Перші торги, проведені 9 січня 2002 p., товарною біржею IntercontinentalExchange (ICE) показали результат 4,3 млрд. дол., що на 75% перевищує середній обсяг торгів у грудні 2001 р. (2,5 млрд. дол.). У торгах багатопрофільної електронної біржі ІСЕ беруть участь 500 найбільших світових торгівельних компаній. Акціонерами ІСЕ є більше 100 ведучих трейдерів в області енергетики й металурги, а також брокерів і банків. В ІСЕ система електронних торгів установлена на більш ніж 8500 комп'ютерах в усім світі, з яких трейдери щодня можуть брати участь у торгах з більш, ніж 600 товарних позицій[2, с. 126]. Цей список містить сиру нафту й нафтопродукти, природний газ, електроенергію, дорогоцінні метали й інші товари. Форми контрактів передбачають фізичну доставку, а також фінансово збалансовані товарообміни, знижки й опціони, засновані на ряді фіксованих і плаваючих цінових індексів.

2.2. Функції товарних бірж

Ефективність функціонування товарних бірж в умовах ринкової економіки визначається функціями, які вони виконують. Основними з цих функцій є:

1. Забезпечення високої корнцентрації попиту і пропозиці в одному місці. Це досягається шляхом залучення до біржових операцій якомога більшого числа продавців і покупців оптових партій товарів. Конкуренція попиту і пропозиції дає змогу виявити реальну збалансованість товарних риків, направлять економічні зусилля виробників на випуск необхідних суспільству товарів, обмежу вати випуск товарів по мірі насичення потреб в них. Для забезпечення цієї функції ТБ створюються, як правило, в місцях концентрації виробництва або споживання продукції.

2. Регулювання оптового товарообороту на основі ринкових законів. Оскільки ТБ є інструментом ринкової економіки, важливою складовою частиною її інфраструктури, реалізація оптових партій товарів повністю спирається на закони ринку. Це дозволяє впорядкувати оптовий товарооборот, намітити найбільш ефективні шляхи просування товарів від виробника до споживача, мінімізувати зв'язані з цим витрати.

3. Формування нової системи господарських зв'язків. В умовах, коли старий розподільчий механізм в значній мірі зламаний, нові господарські зв'язки між виробниками і споживачами продукції ще не відрегульовані. ТБ сприяє формуванню нової системи цих зв'язків. Особливу актуальність ця функція одержує в умовах тривалого розриву міждержавних і внутрішньорегіональних господарських зв'язків.

4. Здійснення кваліфікованого посередництва між продавцями покупцями товарів. На ТБ одержують "прописку" найбільш кваліфіковані посередники, добре ознайомлені з умовами реалізації або закупівлі товарів, станом поточної біржової кон'юнктури, які в найкоротші строки можуть зв'язати продавця й покупця між собою

5. Зближення продавців і покупців у просторі і часі. Біржова торгівля не терпить автаркії (територіальної економічної замкнутості), активно проникає на регіональні товарні ринки, сприяє формуванню ефективних міжрегіональних зв'язків між продавцями і покупцями.

6. Формування ринкових цін, які найбільш об'єктивно відображають співвідношення попиту і пропозиції на товари. Товарну біржу об'єктивно називають "Інститутом цін", яка заміняє величезну, громіздку, неперспективну і неефективну систему колишнього Державного комітету цін.

Біржовий механізм ціноутворення прямо протилежний так званому «плановому». Він дає змогу повністю врахувати поточні співвідношення попиту і пропозиції, умови поставки і оплати товарів та ряд інших факторів, які формують ефективність торгівлі.

7. Боротьба з проявом монополізму на товарному ринку. ТБ сприяє створенню умов для активізації різних форм цінової і нецінової конкуренції серед продавців і покупців.

8. Нормування умов для мінімізаці ї комерційного і фінансового ризику. Біржа виступає гарантом виконання укладених на ній угод, підвищує надійність їх виконання.

9. Надання учасникам товарних ринків найбільш цінної комерційної інформації. Результати регулярно здійснюваних біржових торгів дозволяють забезпечити повну проінформованість учасників як біржового, так і небіржового ринку про стан попиту, пропозиції, цін, конкуренції на ринку того чи іншого товару[1, с. 48].

Поряд з вище перерахованими основними функціями, ТБ здійснюють і ряд допоміжних функцій, серед яких можна виділити такі:

а) стандартизація якісних параметрів тих чи інших товарів. Така стандартизація здійснюється по всіх так званих «біржових товарах», що дає змогу здійснювати торгівлю ними по опису якості без пред'явлення при укладанні угоди, не лише партії товару, який реалізується, але і його зразків;

б) стандартизація біржових контрактів на купівлю-продаж товарів. Розробка таких біржових документів суттєво полегшує укладання угод і прискорює процес їх оформлення. Типові біржові контракти впроваджуються нині в практику роботи не лише окремих бірж, але і міжбіржових операцій;

в) здійснення арбітражу між учасниками біржових угод. Біржовий арбітраж сприяє забезпеченню захисту майнових прав і законних інтересів учасників біржової торгівлі, дотриманню виконання договірних зобов'язань, підвищенню ефективності укладених угод;

г) прискорення і реалізація розрахункових операцій. На окремих ТБ створені Розрахункові палати, які і здійснюють розрахунки укладених угодах, утримання грошових застав, проводять клірингові операції;

д) надання різних послуг клієнтам. Ці послуги носять інформаційний і консультативний характер, зв'язані з процесом здійснення угод і руху товарів;

є) участь у формуванні доходної частини державного і місцевого бюджетів. Біржа і її члени є платниками податків, зборів, мита, інших обов'язкових платежів, які формують доходи відповідних бюджетів.

Різноманітність функцій ТБ визначає їх величезну роль в ринковій економіці, визначає необхідність вивчення і використання міжнародної біржової торгівлі з метою підвищення ефективності біржових угод і операцій.

2.3. Класифікація товарних бірж

Розвиток біржової торгівлі протягом тривалого періоду привів до появи великого різноманіття видів ТБ. 3 метою упорядкування цих видів проводиться класифікація ТБ по окремих найбільш суттєвих ознаках.

По регіону дії відрізняються такі види ТБ: а) національні; б) міжрегіональні; в) міжнародні [1, с. 61].

За характером асортименту реалізованих на біржі товарів вони діляться на такі види:

а) вузькоспеціалізовані. На таких ТБ предметом біржової торгівлі є один вид товару;

б) спеціалізовані. Предметом біржових операцій на таких біржах є, як правило, однотипні групи товарів;

в) універсальні. На біржах даного виду операції купівлі-продажу здійснюються по широкому асортименту різноманітних товарів.

За характером здійснення біржових угод виділяють такі види ТБ:

а) реального товару. Предметом купівлі-продажу на таких ТБ є реальний товар, який вже вироблений або передбачений до випуску в майбутньому періоді;

б) ф'ючерсні. На таких біржах торгівля здійснюється не реальним товаром, а лише контрактами на них;

в) опціонні. Предметом торгів на даних ТБ є лише права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них в майбутньому періоді;

г) комплексні. На таких ТБ відбувається укладання угод на реальний товар, ф'ючерсні і опціонні контракти.

За ступенем відкритості (можливості участі в торгах) відрізняються біржі:

а) відкриті (публічні). На таких біржах крім її членів в біржових операціях можуть приймати участь і відвідувачі торгів (одноразові і постійні);

б) закриті. Право участі в біржових торгах і укладанні угод мають лише члени даної біржі[1, с. 65].

За організаційно-правовими формами діяльності розрізняють товарні біржі, створені у вигляді:

а) АТ відкритого типу. Ними є біржі, які мають статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, які можуть розміщуватись шляхом відкритої підписки і купівлі-продажу на фондовій біржі;

б) АТ закритого типу. Акції таких бірж розповсюджуються лише між засновниками і не можуть розповсюджуватись шляхом підписки і вільно продаватись-купуватись на фондовій біржі;

в) товариств з обмеженою відповідальністю. Ними є біржі, які мають статутний фонд, поділений на частини серед їх засновників;

г) інших організаційно-правових фірм. Ці фірми визначаються відповідним законодавством окремих держав.

Вказана класифікація дає змогу більш цілеспрямовано формувати систему ТБ, проводити поглиблений аналіз їх діяльності з врахуванням ознак, які визначають тенденції їх розвитку.

2.4. Характеристика біржових угод

Основне призначення біржі - створення оптимальних умов продавцям і покупцям для укладання біржових угод. У відповідності до закону України «Про товарні біржі» угода вважається біржовою при виконанні слідуючих умов:

а) якщо вона являє купівлю-продаж, поставку і обмін товарів, допущених до обігу на ТБ;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації і зареєстрована на біржі не наступного за здійсненням угод дня.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному засвідченню. Зміст біржової угоди (за виключенням назви товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягають розголошенню. Ця інформація може бути поданою лише за вимогою органів слідства і суду. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Здійснювати біржові операції на Україні дозволено лише членам біржі або брокерам (в ряді держав такі угоди можуть укладати і відвідувачі біржі, які купили пропуск на торги).

На біржі укладається три основні види угод: угоди з реальним товаром; ф'ючерсні угоди (угоди на строк) і опціонні угоди (угоди з премією за право укладання угоди).

1. Угоди з реальним товаром передбачають купівлю і продаж конкретної партії виробленого або належного до виробництва в конкретному періоді товару. Особливістю цього виду угод є те, що її предметом може бути будь-який товар, допущений до обігу на даній біржі в будь-якій кількості, будь-якої якості, з будь-якими умовами поставки (транспортування) і формами розрахунку. Угоди з реальним товаром можуть укладатися як з правом перепродажу, так і без права його продажі. Вони не підлягають ліквідації і завершуються обов'язковою поставкою товару (або передачі права розпоряджатися ним).

В залежності від строків поставки реального товару, угоди з ним діляться на два основних види:

а) з негайною поставкою (угода спот або кеш). В цьому випадку товар, який реалізується на біржі, обов'язково повинен бути у наявності, а після укладання угоди - зразу ж переданий покупцю (в строк від 1 до 15 днів). У сучасній біржовій практиці України цей вид біржових угод є переважаючим;

б) з поставкою в майбутньому періоді (угоди типу форвар), строк поставки до 6 місяців. Необхідність таких угод зумовлена тим, що вони дозволяють виробничому або торгівельному підприємству забезпечити непреривність технологічного процесу (за рахунок ритмічності поставки), а також знизити витрати на складські зберігання товарів.

В залежності від умов ознайомлення з товаром угоди з ним можуть бути укладеними:

а) без попереднього ознайомлення з товаром. В цьому випадку предметом угоди е товар, добре відомий покупцю, який не має різновидів зовнішнього оформлення або якісних характеристик (наприклад пиво „Жигулівське”, горілка „Столична” і т. п. , випущені певним виробником);

б) на основі попереднього огляду всього товару або окремих його зразків. На більшості ТБ України обладнані спеціальні кімнати або стенди зразків товарів, які в силу їх особливих фізико-хімічних властивостей або великих габаритів не можуть бути представлені на біржі, продавець вказує, де перебуває цей товар і як покупець може ознайомитись з ним;

в) за стандартами, технічними умовами або іншими мінімальними і середніми параметрами якості продуктів (товарів). Цей вид попереднього ознайомлення з товаром практикується, як правило, при укладанні форвардної угоди, тобто по товару, який ще не вироблений або не поставлений в район, в якому знаходиться біржа. Порядок роботи з товаром регулюється „Правилами роботи відповідних бірж”[11, с. 45].

В залежності від особливостей формування контрактних цін розрізняють угоди з реальним товаром, у кладеними:

а) за ціною, яка склалась на біржовому ринку в момент проведення торгів. Так як в наших умовах основними видами угод з реальним товаром є угоди типу спот або кеш, то ціна, як правило фіксується у біржовому контракті за результатами торгів, на яких ця угода була здійсненою;

б) за ціною, яка фіксується згодом (у момент поставки, за довідковими котирувальними цінами у місяці поставки, по інших періодах).

Така угода носить назву онкольної угоди - вона являє собою покупку реального товару, при якій ціна не фіксується до тих пір, поки цього не вимагає покупець. Наступні фіксування ціни характерні лише для біржових угод типу форвард.

В залежності від особливостей умов здійснення угод у нашій біржовій практиці виділяють такі їх види:

а) бартерні біржові угоди. Ці угоди здійснюються лише на окремих ТБ (на більшості ТБ України такі угоди заборонені). В процесі здійснення бартерних угод продавець і покупець виступає в одній особі, так як і його біржовий партнер. З розвитком біржової торгівлі цей вид угод повинен припинити своє існування;

б) угоди з умовою. Під цим терміном розуміється угода з реальним товаром, коли продаж одного товару здійснюється за умови одночасної купівлі іншого товару. Відміна цього виду угод від бартерних полягає в тому, що вони укладаються на відкритих (публічних) торгах при посередництві брокера, а розрахунки по них носять грошову форму;

в) угоди з заставою. Цей вид угод з реальним товаром передбачає, що при їх укладанні один контрагент виплачує другому певну суму грошової застави як гарантію своїх зобов'язань по біржовому контракту. В залежності від ризику невиконання зобов'язань по біржовому контракту розрізняють угоди з заставою на купівлю (у якій платником застави є покупець в цьому випадку забезпечується страхова гарантія платоспроможності і своєчасності розрахунків покупця) і угоди з заставою на продажу (у якій платником застави є продавець - в цьому випадку забезпечується страхова гарантія поставки товарів в зазначений строк).

2. Ф'ючерсні угоди (угоди на строк) передбачають купівлю або продажу не реального товару, а лише контрактів на нього в наступному періоді. Цей період на більшості ТБ прийнятий до 1 року, хоч в світові ТБ, які допускають укладання ф'ючерсних контрактів на строк до 5 років.

Для наших багатьох підприємств досить важливо зрозуміти, чому об'єктом торгівлі на біржі е не реальний товар, а його паперовий еквівалент - ф'ючероний контракт (раніш відмічалось нами, що ф'ючероні угоди займають переважну питому вагу практично на всіх провідних ТБ світу).

Впровадженню ф'ючерсних угод на біржі передує велика робота по вивченню товарного ринку і розробці типового біржового контракту. В той час як біржовий контракт по угодах з реальним товаром (типу спот або форвард) може бути в значній мірі стандартизованим з тим, щоб у продавця і покупця не виникало недовіри щодо предмету такого біржового контракту. Стандартизація по біржовому контракту ф'ючерсної угоди охоплює такі параметри:

а) кількість товару, яка охоплюється одним контрактом (у біржовій практиці - лот). Так, наприклад, розмір одного ф'ючерсного контракту на біржах світу по пшеницях дорівнює 5 тис. бушелями (близько 136 тон); по бавовнику - 50 тис. тон англійських фунтів (близько 23 т) тощо. Ф'ючерсні угоди можна укладати на будь-яку кількість товару, кратну цим розмірам. При цьому для характеристики загальної партії товару по ф'ючерсній угоді користуються показниками не його натуральних вимірників, а кількості біржових контрактів (наприклад, обсяг ф'ючерсної угоди - 6 біржових контрактів);

б) якісний стандарт товару. Як правило, ф'ючерсні угоди можуть укладатися лише по одному якісному сорту, який іменується базисним.

в) базис поставки товару (тобто місце куди він повинен бути поставлений). Цей параметр біржового контракту передбачається на той випадок, якщо по окремих ф'ючерсних угодах продавець або покупець нададуть перевагу при їх виконанні реальному товару це не заборонено правилами здійснення біржової торгівлі). Базис поставки повинен бути пов'язаний з залізничними, водними або автомобільними магістралями і відповідними складськими приміщеннями для зберігання товарів;

г) строк закінчення контракту. При ф'ючерсних угодах він називається тривалістю позиції і встановлюється, як правило, в місяцях. Тривалість позиції може мати інтервал в один, два або три місяці. Так, наприклад, біржові контракти по ф'ючерсних угодах на каучук укладаються на кожний наступний місяць, по пшениці - на кожну наступну двохмісячну позицію; на цукор, какао, кольорові метали - на кожну наступну трьохмісячну позицію. Це дозволяє уникнути надмірного подрібнення строків реалізації ф'черсних угод;

д) останній день торгівлі ф'ючерсними контрактами. Він вста¬новлює на кожній конкретній біржі останній строк продажі купленого контракту або покупки проданого в місяці виконання. Якщо цей строк порушений, то з наступного дня контракт повинен здійснюватися шляхом поставки або одержання реального товару. Наприклад, якщо позиція контракту завершується в червні, то останнім днем торгівлі може бути визначений десятий робочий день від кінця червня;

б) останній день поставки товару від реалізації ф'ючерсного контракту. В цей день товар повинен бути доставлений до місця призначення. Здебільшого таким днем призначається останній робочий день того місяця, по якому передбачена позиція контракту по ф'ючерсній угоді[1, с. 76].

При таких стандартизованих параметрам біржового контракту предметом торгів по ф'ючерсній угоді може бути лише ціна. На відміну від угод з реальним товаром, ціна по ф'ючерсній угоді фіксується в момент укладання біржового контракту.

Ліквідація контракту по ф'ючерсній угоді може здійснюватись двома шляхами:

1) укладання протилежної (зворотньої) угоди на рівну кількість товару (така угода в біржовій практиці носить назву офсетної). Так, наприклад, якщо продавець продав у березні контракт на певний товар з позицією на вересень за ціною 10 тис. грн. , а у вересні реальна ціна склала 12 тис. грн., то продавець, як програвша сторона в угод і, повинен сплатити різницю в 2 тис. грн. шляхом укладання зворотньої (офсетної) ф'ючерсної угоди на такий же контракт в сумі 12 тис. грн. - тим самим контракт по ф'ючерсній угоді буде анульований[1, с. 78];

2) поставкою або одержанням реального товару в кількості, яка передбачена контрактом по ф'ючерсній угоді (в цьому випадку учасник угоди буде нести додаткові витрати по транспортуванню товару, його зберіганню тощо). Поставка реального товару проти ф'ючерсної угоди носить назву „тендер”.

3. Опціонні угоди (угоди з премією) передбачають купівлю права або продажу зобов'язання укласти біржовий контракт на обумовлену кількість товару по заздалегідь зазначеній ціні в межах взаємно узгодженого періоду. Контракт між контрагентами такої угоди носить назву опціон. У відповідності з цим контрактом продавець опціону одержує премію і бере на себе зобов'язання продавати або купувати, а покупець опціону виплачує премію і одержує право купити або продати конкретний товар на вищеобговорених умовах. Таким чином, ціною опціону (опціонного контракту) виступає розмір премії, тобто суми, яку виплачує покупець опціону його продавцю.

Опціонна угода може бути укладеною як по реальному товару, так і по ф'ючерсному контракту.

Покупець опціону, оплативши продавцю премію, не несе перед ним жодних зобов'язань (тобто він не зобов'язаний до моменту закінчення строку опціонної угоди купити або продати товар або ф'ючерсний контракт по заздалегідь обумовленій ці ні). В такий же час продавець опціону, одержавши від покупця премію, зобов'язаний протягом обумовленого опціонним контрактом періоду продати або купити передбачуваний товар, як би не змінилися умови біржового ринку, якщо лише покупець захоче реалізувати своє право).

Приклад. На поточних торгах запропонований реальний товар на суму 500 млн. грн. Покупець опціону пропонує власнику товару премію в сумі 50 млн. грн. за право придбати цю партію товару через три місяці. Протягом цього строку власник товару продати його нікому не має права. Якщо за вказаний в опціонному контракті період ціна на товар знизилась і вся партія коштує вже 400 млн. грн., то покупець опціону може відмовитись від її придбання. Якщо ж ціна на товар зросла і становить по біржових цінах уже 600 млн. грн., то покупець вимагатиме у власника товару укладання біржового контракту на реальний товар у сумі 500 млн. грн. [1, с. 83].

Розрізняють такі основні види опціонних угод:

а) простий опціон; його покупець одержує право вибору - вимагати від подавця опціону виконання його зобов'язань або відступитися від угоди, використавши „право відступу”. Розрізняють два види простого опціону: опціон-попит (або опціон на покупку) і опціон-пропозиція (опціон на продажу). Покупець опціону-попиту має право купити реальний товар або ф'ючерсний контракт. Відповідно продавець опціон-попиту бере на себе зобов'язання продати реальний товар або ф'ючерсний контракт (при пред'явленні покупцем попиту), а продавець опціон-пропозиції зобов'язаний (при пред'явленні відповідної пропозиції) купити у покупця наявний у нього реальний товар або ф'ючерсний контракт;

б) подвійний опціон, при якому його покупець одержує право вибору між позицією продавця і позицією покупця реального товару або ф'ючерсного контракту, а також право відмовитись від наступної угоди. В цьому випадку права покупця опціону стають вдвічі ширші порівняно з його правами при простому опціоні. Як правило, вдвічі збільшується у зв'язку з цим і розмір премії, яка виплачується за такий опціон,

в) кратний опціон, за яким його покупець одержує право за певну додаткову премію продавцю опціону збільшити в декілька разів партію товару або ф'ючерсних контрактів в наступній угоді. Ця нова партія повинна бути 2-х, 3-х, 4-х і т. п. кратною по відношенню до попереднього обумовленого початкового розміру, але в межах максимального розміру, який визначається опціонним контрактом.

2.5. Мета і особливості здійснення біржових операцій

Укладання тих чи інших видів угод підпорядковане певній меті здійснення біржових операцій, які учасники біржі проводять на торгах. Основною метою проведення біржових операцій є:

1) купівля і продаж реальних товарів, необхідних для здійснення виробничого і торгівельного процесу на окремих підприємствах. Цей вид біржових операцій дозволяє виробнику реалізувати, а споживачу придбати необхідний товар. В процесі цих операцій виробник виступає в якості продавця своєї готової продукції, а споживач в якості покупця конкретної партії товару виробничого або споживчого призначення, яка визначається індивідуальними кількісними і якісними параметрами;

2) страхування цінового ризику (тобто можливих фінансових втрат продавця або покупця при зміні ціни на реальний товар в процесі здійснення форвардних угод). Механізм страхування цінового ризику визначається терміном „хеджирування”, дає змогу учаснику даної біржової операції базувати свої біржові комерційні операції на певній ціні, що забезпечує більшу передбачуваність його доходів і витрат.

3) біржові спекуляції (на різниці в цінах), не заборонені законодавством. В біржовій торгівлі - спекуляція - це один із найбільш вживаних термінів, які відображають бажання учасника біржі одержати прибуток, правильно прогнозуючи аміну біржової кон'юнктури. Ці біржові операції здійснюються з єдиною метою - вилучення прибутку а коливань цін на товари. Сам товар учасників цих біржових операцій не цікавить - вони не зв'язані безпосередньо з виробництвом, переробкою, реалізацією реального товару. Особа, яка здійснює такі операції - біржовий спекулянт або біржовий торговець, будує свою біржову комерційну діяльність на прогнозуванні коливань біржових цін [1, с. 87].

Учасники біржових спекуляцій відіграють надзвичайно важливу роль на ТБ. Без здійснення спекулятивних операцій неможливий процес страхування цінового ризику на біржі (механізм страхування цінового ризику побудований на тім, що хтось повинен взяти на себе цей ризик, тобто хеджирування і спекуляція являють собою протилежні за своїми економічними цілями операції. При цьому, якщо хеджер може у всіх випадках компенсувати свої фінансові втрати на біржі, то біржовий спекулянт повинен бути постійно готовим до можливих збитків. В той же час біржовий спекулянт може одержати прибуток від своїх операцій, тоді як хеджер такої можливості не має. Крім того біржові спекулянти є виробниками найбільш важливої інформації - прогнозні ціни, у зв'язку з чим їх роль на ТБ досить висока.

З врахуванням вище викладеної мети розглянемо детально механізм здійснення окремих видів біржових операцій.

Купівля і продаж реального товару є найбільш простим видом біржових операцій. Сьогодні вона переважає на наших біржах. Вона направлена на задоволення потреб виробничих підприємств в сировині, матеріалах і обладнанні необхідних для випуску готової продукції; для одержання фінансових засобів, призначених для здійснення наступного виробничого циклу; для придбання торговими підприємствами товарів для наступної реалізації, населенню.

Простота цієї біржової операції полягає в тому, що її здійснення кожному конкретному випадку вимагає укладання лише однієї біржової угоди (на купівлю або продаж необхідного товару). При цьому для здійснення цієї операції використовується лише один вид біржових угод - угоди з реальним товаром.

Якщо виробниче або торгове підприємство вирішує свої поточні завдання в галузі постачання або збуту, воно, здійснюючи купівлю або продаж реального товару, укладає біржову угоду типу спот, внаслідок якої реальний товар негайно передається продавцем покупцю. В тих випадках коли підприємство планує безперервне постачання або збут, в наступному періоді, воно відповідно укладає біржову угоду типу форвард (або цілий ряд таких угод - з різними контрагентами і на різні періоди).

Таким чином, в основі здійснення біржової угоди операції купівлі або продажу реального товару лежить механізм укладання біржових угод типу спот або форвард.

Страхування цінового ризику (хеджирування) являє собою досить складну біржову операцію, яка вимагає використання трьох біржових угод:

1) купівлю (продаж) реального товару з поставкою в реальному періоді (угода типу форвард);

2) продаж (або відповідно купівлю) ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів;

3) ліквідацію позиції по ф'ючерсних контрактах шляхом укладання офсетної угоди. Перші два види біржових угод здійснюються в початковій стадії операції по страхуванню цінового ризику, а третій їх вид - на стадії її завершення. Принцип операції по страхуванню цінового ризику оснований на тому, що якщо її учасник несе фінансові втрати із-за зміни біржових цін, як продавець реального товару, то він виграє в тих же розмірах як покупець ф'ючерсних контрактів на ту ж кількість товару і навпаки[1, с. 92].

В зв'язку з цим на біржовому ринку розрізняють два види операцій страхування цінового ризику: хеджирування купівлею і хеджирування продажею.

Хеджирування покупкою являє собою біржову операцію, в процесі якої продавець реального товару, уклавши форвардну угоду на його продаж, одночасно здійснює купівлю ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару.

Розглянемо механізм хеджирування купівлею на прикладі звичайної форвардної угоди.

Приклад. Підприємство-виробник бензину здійснило на біржі його продаж в січні з поставкою в березні. Форвардна угода укладена на 10 т бензину за ціною 400 грн. за 1 тону. На даний момент у підприємства-виробника бензину ще немає нафти для його виробництва, воно закупить цю нафту дише в березні. Боячись, що до моменту поставки бензину ціни на нафту, а відповідно і на бензин, зростуть, в результаті чого підприємство-виробник понесе фінансові збитки, воно купує 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину (які забезпечують кількість проданого реального товару), по ціні 410 грн. кожний або на суму 4100 грн.

Припустимо, що побоювання підприємства-виробника оправдились і ціна нафти, а отже і бензину, в березні зросла. Ціна 1 т бензину на біржовому ринку реального товару становить в березні вже 500 грн., а на ф'ючерсному ринку - відповідно 510 грн.

При цьому умови, механізм і результати хеджирування купівлею будуть виглядати для продавця наступним чином:

1. Укладена форвардна угода на 2. Відкрита позиція на купівлю продаж 10 т бензину за ціною по 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т 400 грн. на загальну суму бензину за ціною 410 грн. на 4000 грн. загальну суму 4100 грн.

Березень

3. Здійснена поставка 10 т бензину 4. Закрита позиція (шляхом

покупцю реального здійснення офсетної угоди) по

товару, партія якого на біржовому куплених 10 ф'ючерсних

ринку коштує тепер контрактах, які на даний

5000 грн. (500 х 10т) момент становили 5100 тис. грн.

(510 х 10)

Результати хеджирування покупкою

При угоді з реальним товаром понесені втрати засобів в сумі 1000 грн.

(5000 - 4000)

При ф'ючерсній угоді одержаний прибуток в сумі 1000 грн. (5100 - 4100)

Із наведеного прикладу видно, що фінансові втрати по угоді з реальним товаром в результаті хеджирування покупкою повністю відшкодовані підприємству-виробнику по ф'ючерсній угоді [1, с. 95].

Хеджирування продажем являє собою біржову операцію, в процесі якої покупець реального товару, уклавши форвардну угоду на його покупку, одночасно здійснює продаж ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів. В цьому випадку вищенаведений нами приклад з позиції покупця мав би такий механізм хеджирування:

1) укладання форвардної угоди на покупку реального товару;

2) відкриття позиції на продаж ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару (із боязні, що до моменту поставки ціна реального товару може знизитись);

3) закриття позиції по ф'ючерсній угоді при одержанні від продавця передбаченої партії реального товару. Якщо ціна до моменту поставки реального товару знизиться, покупець, понесе фінансові втрати по форвардній угоді, але одержить прибуток по ф'ючерсній угоді, але забезпечує відшкодування втрат.

Розглянемо особливості хеджирування продажем при онкольних форвардних угодах.

Приклад. Підприємство-виробник бензину, з метою забезпечення ритмічності збуту продукції здійснило на біржі його продаж в січні з поставкою у березні в кількості 10 т. На момент укладання форвардної угоди бензин був на біржі по ціні 400 грн. за 1 т. Покупець, проте, не захотів зафіксувати цю ціну в біржовому контракті, так як боїться, що на момент поставки ціна на бензин знизиться. Він домовляється з продавцем (підприємством-виробником), що зафіксує ціну по біржовому котируванні бензину у березні в день торгів, перед поставкою реального товару. В березні при настанні строку поставки товару покупець, у відповідності до умов онкольної угоди, зафіксував ціну (по результатах біржового котирування попередніх торгів) у розмірі 340 грн. за 1 т бензину.

Продавець бензину з тим, щоб застрахувати себе від можливих фінансових втрат у випадку зниження ціни при онкольній угоді продає (у момент продажу реального товару) 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину по ціні 410 грн. кожний або на суму 4100 грн. У березні один ф'ючерсний контракт на бензин (у зв'язку із зниженням цін на нього на біржовому ринку реального товару) коштує 350 грн. Отже, при закритті позиції по ф'ючерсних контрактах їх загальна вартість буде становити 3500 грн.

За цих умов механізм і результати хеджирування продажем по даній онкольній угоді будуть виглядати для продавця наступним чином:

Січень

1.Укладена онкольна угода на продаж 10 т бензину. Якщо б ціна була зафіксована у момент угоди, то сума продажу становила 4000 грн.

Березень

2.Відкрита позиція на продаж 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину за ціною 410 грн. на загальну суму 4100 грн.

3.По ці ні, зафіксованій покупцем, продавець поставив йому 10 т бензину, одержавши за цю операцію 3400 грн. (340 х 10т)

4.Закрита позиція (шляхом

здійснення офсетної угоди) по раніш проданих ф'ючерсних контрактах, які на даний момент коштують 3500 грн. (350 х і0т)

Результат хеджирування продажем

При онкольній угоді з реальним товаром продавцем понесені фінансові втрати в сумі 600 грн. (4000 –З400)

По ф'ючерсній угоді продавець одержує прибуток в сумі 600 грн. (4100 - 3500)

З наведеного прикладу видно, що фінансові втрати продавця по угоді з реальним товаром повністю компенсовані одержанням прибутку по ф'ючерсній угоді[1, с. 97].

Розглянуті приклади показують, що біржові операції страхування цінового ризику (хеджирування) можливі завдяки тому, що ціни на реальний товар і на ф'ючерсні контракти на нього, як правило, мають тенденцію одночасного руху в одному і тому ж напрямку (можливі виключення з цього правила зберігаються досить рідко і носять короткостроковий характер - вони будуть розглянуті згодом). Це зв'язане з тим, що ціни, як у першому так і у другому випадках перебувають під впливом одних і тих же факторів і тісно пов'язані між собою.

Біржові спекуляції на різниці в цінах, самий складний вид біржових операцій. Вони вимагають досконалого знання механізму біржового ринку, вміння здійснювати його прогнозування по окремих групах товарів, а в ряді випадків - володіння технікою оптових торгових операцій. Успішне застосування цих операцій вимагає великого практичного досвіду роботи на біржі, але саме ці операції можуть принести досить відчутний прибуток (хоч у випадку їх невдачі вони приносять і відчутні фінансові втрати). Спекулятивні біржові операції вимагають, як правило, здійснення двох видів біржових угод - спочатку на покупку, а потім на продаж реального товару або ф'ючерсних контракт і в. Фінансовий результат такої операції (розмір прибутку або збитку) визначається в кінці кінців тим, наскільки ціна продажу може відрізнятись від ціни покупки. При цьому слід знати одне біржове правило - на суму прибутку, одержаного одними учасниками біржових спекуляцій, несуть фінансові втрати другі її учасники.

При здійсненні цих операцій з реальним товаром відбувається закупка його на біржі з негайною поставкою або з поставкою в майбутньому періоді (тобто укладанням угод на покупку типу спот або форвард) в розрахунку на підвищення цін. Якщо укладена угода типу спот на покупку товару, то при здійсненні спекулятивної операції слід враховувати додаткові витрати по зберіганню товару до моменту його реалізації в найбільший сприятливий період біржової кон'юнктури (тривалість такого зберігання необхідно розраховувати заздалегідь). Крім того, при угодах обох типів необхідно враховувати темпи інфляції (з тим, щоб не змішувати інфляційний ріст цін на товари, з ростом цін, викликаний зміною біржової кон'юнктури). Продаж товару за цінами, які зросли за рахунок інфляції, реального прибутку не приносить (незважаючи на номінальний її ріст), а по угодах типу спот викличе навіть фінансові втрати за рахунок додаткових витрат по зберіганню. В цьому можна впевнитись на такому прикладі:

Приклад. В ході здійснення спекулятивної біржової операції товар був закуплений по ціні 100 тис. грн. за одиницю на загальну суму 50 млн. грн. Через місяць цей товар був проданий по ціні 110 тис. грн. за одиницю. За зберігання товару протягом місяця понесені втрати в сумі 3 млн. грн. Середньоденний темп інфляції складає 10%. При цих умовах перш за все слід визначити інфляційний ріст цін. Виходячи з вище приведених даних визначаємо, що ціна зросла до 110 тис. грн. виключно під впливом інфляції 100 х 10 = 100%. Нормальний прибуток від цієї угоди складає 7 млн. грн. (110-100-3). Проте, закупить аналогічний товар в даний час можна, лише потративши на нього на 10 млн. грн. більше[1, с. 103]. Отже, реальний прибуток не одержаний, а сума збитку складає 3 млн. грн.

Висновки

Біржова торгівля - укладання цивільно-правових угод, що регламентується правилами й положеннями біржі.

Біржова торгівля - це завжди тільки купівля-продаж відповідних біржових цінностей, які належать або до групи капіталів, або до групи товарів.

Біржова торгівля має дві основні форми - ф'ючерсна біржова торгівля й біржова торгівля реальним товаром.

Біржова торгівля - організоване біржею укладання біржових угод у певний час і у певному місці, які ведуть до зміни права власності на біржові цінності, з обов'язковою наявністю в організатора торгівлі (біржі) торгівельного залу й правил торгівлі для осіб, які мають виключне право на укладання цих угод.

Товарна біржа – це організація, що об'єднує юридичні і фізичні особи, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність і має за мету надання послуг при укладанні біржових угод, виявленні товарних цін, попиту і пропозиції на товари , вивчення, впорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торгівельних операцій.

Основне призначення біржі - створення оптимальних умов продавцям і покупцям для укладання біржових угод. У відповідності до закону України «Про товарні біржі» угода вважається біржовою при виконанні слідуючих умов:

а) якщо вона являє купівлю-продаж, поставку і обмін товарів, допущених до обігу на ТБ;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації і зареєстрована на біржі не наступного за здійсненням угод дня.

На біржі укладається три основні види угод: угоди з реальним товаром; ф'ючерсні угоди (угоди на строк) і опціонні угоди (угоди з премією за право укладання угоди).

Список використаних джерел

1. Біржова діяльність: Підручник для студ. вузів. - К. : ЦУЛ, 2003. - 261, с.

2. Бралатан В. П. Розвиток біржового ринку в Україні // Економіка АПК. - 2006. - № 2. - С.126-129

3. Васильев Г. А. Товарные биржи: матеріал технічної інформації. - М. : Высш. школа, 1991. - 111, с.

4. Губський Б. В. Біржові технології ринку: монографія. - К.: Нора-прінт, 1997. - 295 с.

5. Дідківський М. І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2006. - 462 с.

6. Дудяк Р. П. Організація біржової діяльності: основи теорії і практикум: Навч. посібник для студ. вузів. - Львів: Новий Світ-2000: Магнолія плюс, 2003. - 359, с.

7. Загородній А. Г. Зовнішньоекономічна діяльність: Термінологічний словник. - К.: Кондор, 2007. - 166, с.

8. Кушнір Т. Б. Економіка і організація біржової торгівлі. - Х. : Консум, 2003. - 214 с.

9. Макогон Ю. В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 423 с.

10. Міщук Г. Товарні біржі України: тенденції та проблеми розвитку // Економіка України. - 2005. - № 4. - С. 47-54

11. Про біржу і цінні папери: Збірник законів. - Харків: ПП "ІГВІНІ", 2006. - 190, с.

12. Селезньов В. В. Основи ринкової економіки України. - К.: А.С.К., 2006. - 687 с.

13. Сохацька О. М. Біржова справа: Підручник. - Тернопіль : Катрт-бланш, 2003. - 602 с.

14. Шебаніна О. В. Біржовий ринок: ретроспектива розвитку, основні проблеми і напрями їх розв'язання // Економіка АПК. - 2007. - № 3. - С.104-109

15. Шканова О. М. Інфраструктура товарного ринку: Навчальний посібник. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 319 с.

загрузка...
Top