Біржові операції, їх види та значення

Вступ.

1. Поняття та зміст біржової операції.

2. Класифікація біржових угод та операцій.

3. Мета і особливості здійснення біржових операцій.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Біржові угоди характеризуються з юридичної, організаційної, економічної та етичної сторін.

З юридичної точки зору угода являє собою взаємну угоду сторін, пов'язану з появою, тимчасовим припиненням, припиненням або зміною певних майнових прав і обов'язків. Правова сторона біржових угод також торкається прав і обов'язків учасників (контрагентів) таких угод. На фондовому ринку, зокрема, такі права випливають зі змісту цінних паперів, що знаходяться в основі того чи іншого договору.

Організаційна сторона біржових угод передбачає визначення їх учасників, види біржових операцій, а також порядок виконання певних дій, що призводять до укладення біржових угод і відображення їх в конкретних документах.

Економічна сторона показує мету укладення біржової угоди (задоволення конкретних потреб, реалізації біржового товару, встановлення ціни, отримання прибутку, вкладення грошей, спекуляції і т.д.).

З етичної сторони біржові угоди пов'язані з суспільними відносинами і дотриманням біржових законів (традиції, норм і правила поведінки, що не знайшли відображення в законі, але обов'язкові для їх дотримання). Внаслідок біржових операцій їх учасники отримають певний прибуток, але не будь-якою ціною, а відповідно до прийнятого законодавства.

Основою для укладення угоди є усна згода контрагентів, висловлена ними у процесі відкритих торгів і зафіксована маклером, який обслуговує товарну секцію на цій біржі.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. При здійсненні угоди сторони погоджують між собою її зміст, тобто перелік питань, що вирішуються при її укладенні.


1. Поняття та зміст біржової операції

Біржова операція - угода про взаємну передачу має рацію і обов’язків відносно біржового товару, допущеного до звернення на біржі і віддзеркалення, що знайшло, в бірж. договорі, контракті, ув’язненим в ході біржових торгів.

Біржова операція характеризується декількома сторонами:

1. Юридична сторона операції. Розуміється дія, направлена на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов′язків.

Юридична правова сторона бірж. операцій так само стосується прав і обов′язків учасників.

2. Організаційна. Припускає встановлення учасників операцій, припускає види бірж. операцій, а так само порядок або черговість виконання певних дій до висновку бірж. операцій і їх віддзеркалення в документах.

3. Економічна. Припускає мету укладення оборудки: задоволення потреб, спекуляція, продаж, т.д.

4. Етична. Припускає дотримання традицій, норм і правил поведінки.

Операції мають наступні моменти:

1. операція повинна бути угодою про купівлі-продажу бірж. товару з негайним постачанням або до певного терміну в майбутньому;

2. учасники біржової операції є учасниками біржових торгів;

3. операція виконується поза біржами;

4. слідує обов′язкова реєстрація відповідно до встановлених правил;

5. біржа є гарантом виконання операцій, зареєстрованих на її торгах;

6. біржа має право застосовувати санкції до учасників бірж. торгівлі, не здійснюючих біржових операції;

7. біржові операції не можуть здійснюватися від імені і за рахунок біржі, укладення оборудок - це функції учасників бірж. торгів, тобто членів біржі і брокерів, виступаючих в ролі професійних посередників.

Умови змісту операції:

1. найменування товару;

2. якість;

3. кількість;

4. ціна;

5. форма оплати;

6. форма постачання;

7. місцезнаходження і шлях доставки;

8. термін виконання.

Істотним моментом операції є ціна товару. Клієнт брокерської контори, що доручає укласти операцію може звести наклеп, виставити вимогу з приводу ціни, покупки-продажу товару.

Операція може полягати по:

1. поточній ціні бірж. дня - ця ціна зафіксована у момент укладення оборудки, вона або оголошена, або встановлюється при аукціоні;

2. заданій ціні;

3. лімітній ціні - обумовлена межа коливань (від і до);

4. ціні на певну дату;

5. довідковій ціні, зафіксованій на момент відкриття або закриття біржі.


2. Класифікація біржових угод та операцій

Залежно від предмета біржові угоди поділяються на валютні, дисконтні, ломбардні (у тому числі й репортні операції з акціями через посередництво брокера), фондові, товарні, страхові, фрахтові.

З іншої точки зору, існують три категорії біржових угод: реальні, ф'ючерсні і арбітражні.

При класифікації біржових операцій на види слід виходити з декількох критеріїв. Найбільш значущим критерієм є термін виконання операції. При цьому розрізнюють два основних типи: касові, при яких сплата за біржову операцію відбувається відразу або в найближчі 2-3 дні, і строкові.

Касові угоди, або угоди з готівкою, - угоди, що мають на меті дійсне придбання або відчуження товарів чи цінних паперів, що передбачає негайне виконання. За своєю юридичною природою касова угода - типовий договір купівлі-продажу.

Поняття "негайне виконання" для біржової угоди у зв'язку з відсутністю на біржі предмета угоди носить умовний характер. Виконання відбувається поза біржею і вимагає відповідно певного часу. Правила біржової торгівлі, що діють на тій чи іншій біржі, завжди чітко визначають зміст поняття "негайне виконання", встановлюючи короткий строк, що необхідний для здійснення виконання: через день, на третій день, до сьомого біржового дня і т.д.

Строкові угоди на відміну від касових передбачають досить великий проміжок часу між укладенням угоди і її виконанням. Юридична природа строкової біржової угоди -договір про поставку. При укладенні строкової угоди постачальник, як правило, не має на руках товару або цінних паперів, які він продає на строк, він діє з розрахунку на певні умови, що склалися на момент виконання договору.

При строковій біржовій угоді предмет (товар або контракт) і права на нього повинні бути передані в момент її укладення, а гроші сплачуються через певний строк.

Для строкових угод правилами біржової торгівлі встановлюється певний період виконання: традиційно - на кінець місяця (per ultiom) або на середину місяця (per medio), рідше - до двох місяців. У встановлені терміни проводиться загальна ліквідація всіх укладених до даного терміну угод, через ліквідаційне бюро (розрахункову палату). Як правило, предметом строкових угод виступають цінні папери, значно рідше - товари (сировина, зокрема, зерно тощо.)

Угоди на різницю (або так звані умовні) - різновид строкових угод, що мають на меті не дійсне придбання або відчуження предмета угоди, а тільки отримання різниці в ціні: між ціною, встановленою при укладенні угоди, і ціною, яка склалася на біржовому ринку до моменту виконання угоди. Угода на різницю виконується простим розрахунком різниці.

Різновиди угод на різницю, що укладаються виключно з цінними паперами - репорт і депорт або так звані пролонгаційні угоди.

Репорт - це угода, що поєднує купівлю за готівку і продаж в кредит з обов'язком передати папери такого ж виду до певного терміну. При репорті одна особа купує за готівку цінні папери і одночасно продає їх тій же особі до певного терміну за підвищеною ціною. Різниця в ціні становить винагороду за користування кредитом. Мета угоди - продовжити можливість біржової гри на підвищення.

Депорт - це продаж паперів за готівку купівлею їх на термін. Депорт дуже близький до репорту. Різниця лише в тому, що кредитор і позичальник міняються місцями. Мета репорту - продовжити гру на зниження курсу. Головними учасниками пролонгаційних угод, як правило, є банки й інші кредитні установи.

Арбітражні угоди - це різновид строкових біржових угод з цінними паперами, сторони яких мають у своєму розпорядженні відомості про умови торгів на інших біржах і прагнуть використати різницю в ціні. Від звичайних строкових угод арбітражні відрізняються тим, що розрахунок базується на різниці курсу не в часі, а в просторі. Результат арбітражних угод - вирівнювання курсу цінних паперів на різних біржах і, зрештою, створення загальносвітового валютно-фондового ринку. Розрізняють:

1)вексельні, або девізні арбітражні угоди, їх суть полягає в скуповуванні певної валюти на одних біржах, де її курс нижчий, з метою реалізації на інших, де курс значно вищий. Цей процес призводить до вирівнювання валютних курсів, встановлення курсового паритету. При цьому можуть мати місце:

а) прямі угоди, якщо на куплену на одній біржі валюту на іншій безпосередньо купується інша;

б) непрямі арбітражні операції у тих випадках, коли вигідно перейти через валюту третьої і навіть четвертої країни);

2) фондові арбітражні угоди.

Вони пов'язані з реалізацією брокерами за наказом арбітражерів акцій та інших цінних паперів в одному місці і купівлею їх в іншому. Як і при вексельному арбітражі клієнтам доводиться враховувати суму витрат, пов'язану з обома угодами. Коли операція здійснюється між містами двох країн, фондовий арбітраж пов'язаний з вексельним.

3) товарні арбітражні угоди, де предметом виступають виключно біржові товари. Крім того, велику роль у таких угодах відіграє облік вартості страхування, фрахту, митних зборів.

Угоди з премією - їх мета полягає в обмеженні ризику при укладенні строкових угод. При угоді з премією тій чи іншій стороні строкової біржової угоди надається право вибору однієї з декількох, визначених сторонами, дій. За це одна сторона повинна сплатити іншій стороні заздалегідь обумовлену винагороду - премію, що визначається, як правило, в процентах від ціни угоди.

Різновиди угод з премією: проста угода з премією, подвійна угода з премією, угода до запитання.

Одна з поширених угод з премією - стелаж. За цією угодою одна сторона за премію набуває права і одночасно зобов'язується у певний термін продати папери за обумовлено нижчою ціною, або ж купити їх за встановленою вищою ціною. Стелаж представляє поєднання двох простих угод з премією, причому сторона, що набуває права вибору, виступає одночасно покупцем і продавцем.

Біржові угоди в усіх їх різновидах, зокрема строкові, по-різному регулювалися законодавством - від заборони у XVII ст. до визнання у другій половині XIX ст. У цей час законодавство європейських країн по-різному ставилося до строкових біржових угод: як правило, їх укладення не заборонялося, але право на судовий захист у разі невиконання не гарантувалося. У США діяла пряма заборона укладення строкових біржових угод. Проте заборону можна було легко обійти за допомогою пристосування до умов строкової торгівлі касових угод: шляхом використання застави цінних паперів і відстрочки їх виконання.

Правила торгівлі на створених нині в Україні біржах визнають і відповідним чином регулюють окремі види строкових угод. Наприклад, п. 17 Правил біржової торгівлі на Українській універсальній товарній біржі (УУТБ) передбачає, що "ф'ючерсні угоди укладаються, як правило, з метою страхування (хеджування) угод з реальним товаром або отримання в процесі перепродажу або після ліквідації угоди різниці від можливої зміни цін.

На товарних біржах терміни ліквідації операцій триваліші, ніж на фондових. Найпоширеніший термін операцій на світовому ринку - до 6 міс., особливо це стосується продовольчих товарів з їх сезонним циклом виробництва. Наприклад, бавовну, як правило, купують у липні з терміном поставки у грудні.

На товарних біржах на кожний вид товару встановлюються терміни ліквідації та виконання строкових угод. Наприклад, на Чиказькій біржі стандартні терміни на пшеницю або кукурудзу - березень, травень, липень, вересень і грудень.

Угоди, що укладаються на вітчизняних біржах, також можна умовно поділити на угоди, що здійснюються з реальним товаром (реальні операції), і угоди на термін, де предметом купівлі-продажу є контракт на поставку, ф'ючерси, опціони тощо.


3. Мета і особливості здійснення біржових операцій

Укладання тих чи інших видів угод підпорядковане певній меті здійснення біржових операцій, які учасники біржі проводять на торгах. Основною метою проведення біржових операцій є:

1) купівля і продаж реальних товарів, необхідних для здійснення виробничого і торгівельного процесу на окремих підприємствах. Цей вид біржових операцій дозволяє виробнику реалізувати, а споживачу придбати необхідний товар. В процесі цих операцій виробник виступає в якості продавця своєї готової продукції, а споживач в якості покупця конкретної партії товару виробничого або споживчого призначення, яка визначається індивідуальними кількісними і якісними параметрами;

2) страхування цінового ризику (тобто можливих фінансових втрат продавця або покупця при зміні ціни на реальний товар в процесі здійснення форвардних угод). Механізм страхування цінового ризику визначається терміном „хеджирування”, дає змогу учаснику даної біржової операції базувати свої біржові комерційні операції на певній ціні, що забезпечує більшу передбачуваність його доходів і витрат.

3) біржові спекуляції (на різниці в цінах), не заборонені законодавством. В біржовій торгівлі - спекуляція - це один із найбільш вживаних термінів, які відображають бажання учасника біржі одержати прибуток, правильно прогнозуючи аміну біржової кон'юнктури. Ці біржові операції здійснюються з єдиною метою - вилучення прибутку а коливань цін на товари. Сам товар учасників цих біржових операцій не цікавить - вони не зв'язані безпосередньо з виробництвом, переробкою, реалізацією реального товару. Особа, яка здійснює такі операції - біржовий спекулянт або біржовий торговець, будує свою біржову комерційну діяльність на прогнозуванні коливань біржових цін [1, с. 87].

Учасники біржових спекуляцій відіграють надзвичайно важливу роль на ТБ. Без здійснення спекулятивних операцій неможливий процес страхування цінового ризику на біржі (механізм страхування цінового ризику побудований на тім, що хтось повинен взяти на себе цей ризик, тобто хеджирування і спекуляція являють собою протилежні за своїми економічними цілями операції. При цьому, якщо хеджер може у всіх випадках компенсувати свої фінансові втрати на біржі, то біржовий спекулянт повинен бути постійно готовим до можливих збитків. В той же час біржовий спекулянт може одержати прибуток від своїх операцій, тоді як хеджер такої можливості не має. Крім того біржові спекулянти є виробниками найбільш важливої інформації - прогнозні ціни, у зв'язку з чим їх роль на ТБ досить висока.

З врахуванням вище викладеної мети розглянемо детально механізм здійснення окремих видів біржових операцій.

Купівля і продаж реального товару є найбільш простим видом біржових операцій. Сьогодні вона переважає на наших біржах. Вона направлена на задоволення потреб виробничих підприємств в сировині, матеріалах і обладнанні необхідних для випуску готової продукції; для одержання фінансових засобів, призначених для здійснення наступного виробничого циклу; для придбання торговими підприємствами товарів для наступної реалізації, населенню.

Простота цієї біржової операції полягає в тому, що її здійснення кожному конкретному випадку вимагає укладання лише однієї біржової угоди (на купівлю або продаж необхідного товару). При цьому для здійснення цієї операції використовується лише один вид біржових угод - угоди з реальним товаром.

Якщо виробниче або торгове підприємство вирішує свої поточні завдання в галузі постачання або збуту, воно, здійснюючи купівлю або продаж реального товару, укладає біржову угоду типу спот, внаслідок якої реальний товар негайно передається продавцем покупцю. В тих випадках коли підприємство планує безперервне постачання або збут, в наступному періоді, воно відповідно укладає біржову угоду типу форвард (або цілий ряд таких угод - з різними контрагентами і на різні періоди).

Таким чином, в основі здійснення біржової угоди операції купівлі або продажу реального товару лежить механізм укладання біржових угод типу спот або форвард.

Страхування цінового ризику (хеджирування) являє собою досить складну біржову операцію, яка вимагає використання трьох біржових угод:

1) купівлю (продаж) реального товару з поставкою в реальному періоді (угода типу форвард);

2) продаж (або відповідно купівлю) ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів;

3) ліквідацію позиції по ф'ючерсних контрактах шляхом укладання офсетної угоди. Перші два види біржових угод здійснюються в початковій стадії операції по страхуванню цінового ризику, а третій їх вид - на стадії її завершення. Принцип операції по страхуванню цінового ризику оснований на тому, що якщо її учасник несе фінансові втрати із-за зміни біржових цін, як продавець реального товару, то він виграє в тих же розмірах як покупець ф'ючерсних контрактів на ту ж кількість товару і навпаки[1, с. 92].

В зв'язку з цим на біржовому ринку розрізняють два види операцій страхування цінового ризику: хеджирування купівлею і хеджирування продажею.

Хеджирування покупкою являє собою біржову операцію, в процесі якої продавець реального товару, уклавши форвардну угоду на його продаж, одночасно здійснює купівлю ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару.

Розглянемо механізм хеджирування купівлею на прикладі звичайної форвардної угоди.

Приклад. Підприємство-виробник бензину здійснило на біржі його продаж в січні з поставкою в березні. Форвардна угода укладена на 10 т бензину за ціною 400 грн. за 1 тону. На даний момент у підприємства-виробника бензину ще немає нафти для його виробництва, воно закупить цю нафту дише в березні. Боячись, що до моменту поставки бензину ціни на нафту, а відповідно і на бензин, зростуть, в результаті чого підприємство-виробник понесе фінансові збитки, воно купує 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину (які забезпечують кількість проданого реального товару), по ціні 410 грн. кожний або на суму 4100 грн.

Припустимо, що побоювання підприємства-виробника оправдились і ціна нафти, а отже і бензину, в березні зросла. Ціна 1 т бензину на біржовому ринку реального товару становить в березні вже 500 грн., а на ф'ючерсному ринку - відповідно 510 грн.

Фінансові втрати по угоді з реальним товаром в результаті хеджирування покупкою повністю відшкодовані підприємству-виробнику по ф'ючерсній угоді [1, с. 95].

Хеджирування продажем являє собою біржову операцію, в процесі якої покупець реального товару, уклавши форвардну угоду на його покупку, одночасно здійснює продаж ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів. В цьому випадку вищенаведений нами приклад з позиції покупця мав би такий механізм хеджирування:

1) укладання форвардної угоди на покупку реального товару;

2) відкриття позиції на продаж ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару (із боязні, що до моменту поставки ціна реального товару може знизитись);

3) закриття позиції по ф'ючерсній угоді при одержанні від продавця передбаченої партії реального товару. Якщо ціна до моменту поставки реального товару знизиться, покупець, понесе фінансові втрати по форвардній угоді, але одержить прибуток по ф'ючерсній угоді, але забезпечує відшкодування втрат.

Розглянемо особливості хеджирування продажем при онкольних форвардних угодах.

Приклад. Підприємство-виробник бензину, з метою забезпечення ритмічності збуту продукції здійснило на біржі його продаж в січні з поставкою у березні в кількості 10 т. На момент укладання форвардної угоди бензин був на біржі по ціні 400 грн. за 1 т. Покупець, проте, не захотів зафіксувати цю ціну в біржовому контракті, так як боїться, що на момент поставки ціна на бензин знизиться. Він домовляється з продавцем (підприємством-виробником), що зафіксує ціну по біржовому котируванні бензину у березні в день торгів, перед поставкою реального товару. В березні при настанні строку поставки товару покупець, у відповідності до умов онкольної угоди, зафіксував ціну (по результатах біржового котирування попередніх торгів) у розмірі 340 грн. за 1 т бензину.

Продавець бензину з тим, щоб застрахувати себе від можливих фінансових втрат у випадку зниження ціни при онкольній угоді продає (у момент продажу реального товару) 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину по ціні 410 грн. кожний або на суму 4100 грн. У березні один ф'ючерсний контракт на бензин (у зв'язку із зниженням цін на нього на біржовому ринку реального товару) коштує 350 грн. Отже, при закритті позиції по ф'ючерсних контрактах їх загальна вартість буде становити 3500 грн.

За цих умов механізм і результати хеджування продажем по даній онкольній угоді будуть виглядати для продавця наступним чином:

Січень

1.Укладена онкольна угода на продаж 10 т бензину. Якщо б ціна була зафіксована у момент угоди, то сума продажу становила 4000 грн.

Березень

2.Відкрита позиція на продаж 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину за ціною 410 грн. на загальну суму 4100 грн.

3.По ці ні, зафіксованій покупцем, продавець поставив йому 10 т бензину, одержавши за цю операцію 3400 грн. (340 х 10т)

4.Закрита позиція (шляхом

здійснення офсетної угоди) по раніш проданих ф'ючерсних контрактах, які на даний момент коштують 3500 грн. (350 х і0т)

Результат хедживання продажем

При онкольній угоді з реальним товаром продавцем понесені фінансові втрати в сумі 600 грн. (4000 –З400)

По ф'ючерсній угоді продавець одержує прибуток в сумі 600 грн. (4100 - 3500)

З наведеного прикладу видно, що фінансові втрати продавця по угоді з реальним товаром повністю компенсовані одержанням прибутку по ф'ючерсній угоді[1, с. 97].

Розглянуті приклади показують, що біржові операції страхування цінового ризику (хеджирування) можливі завдяки тому, що ціни на реальний товар і на ф'ючерсні контракти на нього, як правило, мають тенденцію одночасного руху в одному і тому ж напрямку (можливі виключення з цього правила зберігаються досить рідко і носять короткостроковий характер - вони будуть розглянуті згодом). Це зв'язане з тим, що ціни, як у першому так і у другому випадках перебувають під впливом одних і тих же факторів і тісно пов'язані між собою.

Біржові спекуляції на різниці в цінах, самий складний вид біржових операцій. Вони вимагають досконалого знання механізму біржового ринку, вміння здійснювати його прогнозування по окремих групах товарів, а в ряді випадків - володіння технікою оптових торгових операцій. Успішне застосування цих операцій вимагає великого практичного досвіду роботи на біржі, але саме ці операції можуть принести досить відчутний прибуток (хоч у випадку їх невдачі вони приносять і відчутні фінансові втрати). Спекулятивні біржові операції вимагають, як правило, здійснення двох видів біржових угод - спочатку на покупку, а потім на продаж реального товару або ф'ючерсних контракт і в. Фінансовий результат такої операції (розмір прибутку або збитку) визначається в кінці кінців тим, наскільки ціна продажу може відрізнятись від ціни покупки. При цьому слід знати одне біржове правило - на суму прибутку, одержаного одними учасниками біржових спекуляцій, несуть фінансові втрати другі її учасники.

При здійсненні цих операцій з реальним товаром відбувається закупка його на біржі з негайною поставкою або з поставкою в майбутньому періоді (тобто укладанням угод на покупку типу спот або форвард) в розрахунку на підвищення цін. Якщо укладена угода типу спот на покупку товару, то при здійсненні спекулятивної операції слід враховувати додаткові витрати по зберіганню товару до моменту його реалізації в найбільший сприятливий період біржової кон'юнктури (тривалість такого зберігання необхідно розраховувати заздалегідь). Крім того, при угодах обох типів необхідно враховувати темпи інфляції (з тим, щоб не змішувати інфляційний ріст цін на товари, з ростом цін, викликаний зміною біржової кон'юнктури). Продаж товару за цінами, які зросли за рахунок інфляції, реального прибутку не приносить (незважаючи на номінальний її ріст), а по угодах типу спот викличе навіть фінансові втрати за рахунок додаткових витрат по зберіганню.


Висновки

Біржова торгівля - укладання цивільно-правових угод, що регламентується правилами й положеннями біржі.

Біржова торгівля - це завжди тільки купівля-продаж відповідних біржових цінностей, які належать або до групи капіталів, або до групи товарів.

Біржова торгівля має дві основні форми - ф'ючерсна біржова торгівля й біржова торгівля реальним товаром.

Біржова торгівля - організоване біржею укладання біржових угод у певний час і у певному місці, які ведуть до зміни права власності на біржові цінності, з обов'язковою наявністю в організатора торгівлі (біржі) торгівельного залу й правил торгівлі для осіб, які мають виключне право на укладання цих угод.

Основне призначення біржі - створення оптимальних умов продавцям і покупцям для укладання біржових угод. У відповідності до закону України «Про товарні біржі» угода вважається біржовою при виконанні слідуючих умов:

а) якщо вона являє купівлю-продаж, поставку і обмін товарів, допущених до обігу на ТБ;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації і зареєстрована на біржі не наступного за здійсненням угод дня.

На біржі укладається три основні види угод: угоди з реальним товаром; ф'ючерсні угоди (угоди на строк) і опціонні угоди (угоди з премією за право укладання угоди).


Список використаної літератури

1. Біржова діяльність: Підручник для студ. вузів. - К. : ЦУЛ, 2003. - 261, с.

2. Бралатан В. П. Розвиток біржового ринку в Україні // Економіка АПК. - 2006. - № 2. - С.126-129

3. Васильев Г. А. Товарные биржи: матеріал технічної інформації. - М. : Высш. школа, 1991. - 111, с.

4. Губський Б. В. Біржові технології ринку: монографія. - К.: Нора-прінт, 1997. - 295 с.

5. Дудорова К. Біржові операції як різновиди алеаторних договорів //Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 4. - C. 7-10

6. Сохацька О. М. Біржова справа: Підручник. - Тернопіль : Катрт-бланш, 2003. - 602 с.

7. Чуркин А. Общая правовая характеристика биржевых сделок/ А. Чуркин //Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 12. - C. 30-33

8. Шебаніна О. В. Біржовий ринок: ретроспектива розвитку, основні проблеми і напрями їх розв'язання // Економіка АПК. - 2007. - № 3. - С.104-109

загрузка...
Top