Біржові індекси

Вступ.

1. Характеристика та класифікація біржових індексів.

2. Індекси, що розраховуються на фондовому ринку України.

3. Біржові індекси для характеристики ситуації на ринку цінних паперів.

Висновки.

Список використаної літератури


Вступ

Індекс — це одиничний описовий статистичний показник, що узагальнює відносні зміни однієї перемінної або групи перемінних; зважена за ринковою капіталізацією середня арифметична відношення цін:

1) середня зважена цін, оскільки ціни окремих акцій зважені для відображення їх відносної важливості всередині групи цін акцій, що складають індекс;

2) зважування зроблене за ринковою капіталізацію. Отже, відносна важливість зміни ціни кожної акції при визначенні значення індексу перебуває під впливом відносного розміру кожної внесеної в індекс компанії.

Якщо зберігається стійка тенденція зростання індексу, то це означає, що економіка країни знаходиться на піднесенні, і навпаки. Це полегшує інвестору визначення своєї політики в довгостроковому плані. Індекси показують середнє значення курсової вартості акцій певних компаній, котрі найбільш точно відображають поточний стан ринку. Це відносна величина. Його слід розглядати відносно попередніх і майбутніх значень, тобто для визначення динаміки. Для кожного індексу на дату першої публікації встановлюється базове значення, з якого виходять при подальших розрахунках.

При розрахунку орієнтованих індексів виникає проблема: які компанії вибрати для розрахунку індексу, який зможе характеризувати як ринок в цілому, так і окремі галузі економіки. Фондові індекси звичайно розраховуються по найбільш відомих, ліквідних і повільно зростаючих акціях. У світі існує велика кількість індексів. Особливо це характерно для США. Найстарішим авторитетним і поширеним фондовим індексом є індекс Доу-Джонса (DJI).

Промисловий індекс Доу-Джонса розраховується як простий середній показник руху курсів акцій 30 найбільших промислових компаній, акції яких котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі (20% курсової вартості цінних паперів). Цей індекс є показником ринкової активності. Його компоненти можуть змішуватися залежно від позицій найбільших корпорацій в економіці США і на ринку. Він розраховується шляхом складання цін акцій компаній, які включені в лістинг на момент закриття біржі, і ділення отриманої суми на кількість акцій, які обертаються на ринку.

Транспортний індекс Доу-Джонса характеризує рух цін на акції 20 транспортних компаній (авіаційні, залізничні та автодорожні).

Комунальний індекс Доу-Джонса розраховується на базі 15 компаній, які здійснюють газо- та електропостачання.

Складний індекс Доу-Джонса визначається на базі промислового, транспортного і комунального індексів 65 компаній (30 + 20 + 15). Звичайно, акціонери усього світу з нетерпінням чекають показника Доу-Джонса, оскільки всі інші індекси орієнтуються на нього.

В Західній Європі та Японії діє в основному один головний біржовий індекс. У Великобританії діє індекс “Рейтер”, в Німеччині – індекс ділової активності DАХ, у Франції – “Каркаран”, в Японії – “Ніккей”. Наприклад, фондовий індекс “Ніккей” розраховується як середній курс акцій компаній 225 японських – “блакитних фішок”, які котируються на Токійській фондовій біржі. У Росії найбільш оперативним та репрезентативним індексом є РТС-індекс. Це офіційний індекс російської торговельної системи. Він розраховується як відношення сумарної ринкової капіталізації акцій, які внесені в список для розрахунку індексу до сумарної ринкової капіталізації цих же акцій на початкову дату, помноженого на початкове значення індексу. На основі індексів РТС відбуваються торги ф’ючерсними контрактами на Російській та Сибірській фондових біржах.


1. Характеристиката класифікація біржових індексів

Біржові індекси розраховуються за різними методиками: деякі є простими середніми величинами курсів акцій, інші — середньозваженими величинами, де базою можуть бути ринкова вартість акцій, що обертаються на ринку та включені до складу індексу.

Розглянемо найбільш відомі та популярні індекси

Існує 4 індекси Доу Джонса, які складаються і публікуються компанією "Доу Джонс енд компані".

Промисловий індекс Доу Джонса (Dow Jones Industrial Average — DJIA) — простий середній показник руху курсів 30 найбільших промислових корпорацій ("Амерікен експрес", "Амерікен телефон енд телеграф" не є чисто промисловими компаніями, але включені до нього). Склад цього індексу не є незмінним, його компоненти змінюються залежно від стану компанії на ринку. Цей індекс розраховується шляхом сумування цін включених до нього акцій на момент закриття біржі та діленням отриманої суми на певний деномінатор (який коригується на величину поділу акцій та дивідендів у формі акцій, які складають більше 10 % ринкової вартості випусків. Індекс Доу Джонса котирується в пунктах та друкується щоранку в діловій пресі і сповіщається на Нью-Йоркській фондовій біржі через щопівгодини.

Транспортний індекс Доу Джонса (the Dow Jones Transportation Average — DJTA) — середній показник, який характеризує рух цін на акції 20 транспортних корпорацій (авіакомпаній, залізничних та автомобільних компаній).

Комунальний індекс Доу Джонса (the Dow Jones Utility Average DJUA) — середній показник руху курсів акцій 15 корпорацій, що займаються газо — та енергопостачанням.

Dow Jones Composite — відомий ще під назвою "Індекс — 65" — показник, який розраховується на базі промислового, транспортного та комунального індексів.

Індекси Американської фондової біржі. Американська фондова біржа публікує 2 основних індекси, які розраховуються на різній основі.

Основний ринковий індекс Американської фондової біржі (AMEX Major Market Index) є простим середнім показником руху цін акцій 20 провідних корпорацій. Його було задумано Американською фондовою біржею в якості своєрідного аналога промислового індексу Доу Джонса. Хоча він розраховується і публікується Американською фондовою біржею, до його складу входять акції корпорацій, що зареєстровані на Нью-Йоркській фондовій біржі.

Індекс ринкової вартості Американської фондової біржі (AMЕХ Market Value Index) розраховується на принципово іншій основі: він є показником, зваженим за ринковою вартістю всіх випущених акцій тих корпорацій, які входять до його складу в якості компонентів. Вперше його було опубліковано у вересні 1973 року: до липня 1983 року його початковий рівень вважався базисним і дорівнював 100 пунктам. У липні 1983 році цей індекс був скоригований. Тепер він включає в якості компонентів більше 800 випусків акцій, що представляють цінні папери корпорацій усіх великих галузевих груп, що зареєстровані Американською фондовою біржею (сюди входять, крім звичайних акцій, американські депозитні свідоцтва та підписні сертифікати). З технічної точки зору він вважається унікальним, бо при його розрахунку припускається, що дивіденди, які сплачуються за акціями, реінвестуються і на цій основі відображаються в індексі.

Індекс Уілшир визначається за 5 тисячами компаній та відображає вартість акцій усіх корпорацій, які котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі. Індекс розраховується приватною компанією "Уілшир асошіейтс".

На відміну від США, в інших країнах, частково в Західній Європі та Японії, розраховується менше біржових індексів і, як правило, діє один основний індекс. Так, в Англії — це індекс Рейтера, у ФРН - індекс "Франкфурте Альгемайне Цайтунг" (ФАЦ), у Франції - індекс "Каркоран", в Японії - індекс "Ніккей".

Усі індекси визначаються як середньозважена курсів акцій різної кількості компаній, встановлених у тій чи іншій країні. Основна мета біржових індексів, які розраховуються компаніями чи самими біржами, полягає в тому, щоб надавати інвесторам інформацію про динаміку руху курсів цінних паперів (частково — акцій). Це дозволяє як індивідуальному, так і колективному інвестору приймати рішення про вкладення в акції та інші цінні папери.

Індекси позабіржового обороту (індекси НАСДАК). Національна асоціація фондових дилерів розраховує цілий ряд індексів, що відображають як позабіржовий оборот в цілому, так і папери корпорацій окремих галузей, які котируються в НАСДАК.

Основним є індекс цін НАСДАК (NASDAQ - ОТС Price Index), в який включено в якості компонентів акції близько 3500 корпорацій (крім акцій, що котируються на біржах). Це показник, що зажений за ринковою вартістю його складових. Вперше він був розрахований у лютому 1971 року і дорівнює 100.

Після 1984 року НАСДАК друкує і галузеві індекси за акціями промислових корпорацій, транспортних компаній, комунальних підприємств, банків, страхових компаній та інших фінансових корпорацій.

Біржові індекси – показники, які описують стан даного сегмента ринку, тобто рівні цін, що обертаються на біржах відповідних активів, обсяги угод і т.д.

У біржовій практиці найбільше поширення одержали індекси ринку цінних паперів.

Використання біржових індексів засновано на перевіреному багаторазово допущенні, що коливання цін на акції декількох десятків провідних компаній відповідають коливанням цін на всі інші акції, коливанням і змінам у попиті та пропозиції цінних паперів на фондовому ринку в цілому.

Кожний індекс має наступні характеристики: список індексу (набір акцій – представників); метод усереднення; види ваг до курсових вартостей акцій, які входять до списку індексу; базисне значення індексу; статистична база, на основі якої здійснюється розрахунок показника.

Біржові індекси виконують три основні функції:

• Діагностичну;

• Індикативну;

• Спекулятивну.

Під діагностичною функцією розуміється здатність системи індексів характеризувати стан і динаміку розвитку як національної економіки, так і окремих її складових.

Виконання індексами індикативної функції передбачає, що наявність об'єктивної оцінки цінової ситуації на фондовому ринку дає точку відліку для оцінки поводження великих інвестиційних фондів, окремих інвесторів, портфельних менеджерів.

Спекулятивна функція біржових індексів полягає у здатності миттєво реагувати на зміну широкого кола явищ економічного, політичного і соціального характеру.

У своєму використанні індекси мають деякі обмеження.

1. Індекси показують тільки кількісні зміни, тобто оцінюють сумарну вартість складових їхніх частин. Однак вони не відображають якісних аспектів, тобто не показують причин, що стоять за змінами цін. Наприклад, індекс показує, що ціни в цілому упали, але не пояснює, чому це відбулося.

2. Індекси не розкривають глибину тенденцій, що відбуваються у зміні ціни товару.

3. Індекси мають потребу в періодичних коректуваннях компонентів.

4. Індексами можна маніпулювати. Звідси, необхідно бути постійно напоготові, щоб не потрапити на біржові маніпуляції з індексами.

В даний час у країнах з ринковою економікою функціонують понад 200 фондові біржі. Практично кожна з них має власну систему біржових індексів.

У США регулярно публікуються дані по 20 індексам, у Європі – по 25, у Японії – по 3. Мають свої індекси біржі в Латинській Америці, Азії. Найбільше поширення у світі одержали індекси, розроблені в США. Це пов'язано з тим, що денний оборот тільки Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE) складає половину світового обороту цінних паперів. Основні індекси, що розраховуються в США:

• індекс Доу-Джонса (Dow Jones Average);

• зведений індекс Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE Composite Index);

• індекси Американської фондової біржі (АМЕХ Market Value Index);

• Національної Асоціації дилерів з цінних паперів (NASDAQ Index);

• індекси «Велью Лайн Еверідж» (VLA);

• «Вілшир 5000» (Wilshire 5000 – Equality Index);

• «Стендард енд Пурз 500» (S&P 500);

• індекси групи «Рассел» (Russel).

Найбільш популярні з індексів: промислова середня Доу-Джонса і головний ринковий індекс (ММІ).

Майже всі індекси, за винятком «Доу-Джонса» і «Велью Лайн», є середньоарифметичними зваженими. Для розрахунку середньоарифметичного зваженого індексу використовується наступна формула:

Біржові індекси змінюються під впливом великої кількості факторів:

• стійкості економічної і політичний;

• інфляційних процесів;

• величини позичкового відсотка;

• розмірів виплачуваних відсотків за вкладами і дивідендами по акціях;

• ступеня ризику вкладень;

• розвитку мережі фінансово-кредитних установ, їхньої надійності;

• можливостей вкладення коштів і т.д.

Усі перераховані індекси застосовуються в маркетингових дослідженнях, при аналізі розвитку біржової торгівлі, оцінки стану і перспективи розвитку галузей промисловості і т.д. Але для організації біржової торгівлі необхідно розраховувати касовий курс акцій (поточний курс), на підставі якого і відбувається торгівля.

Порядок його визначення такий:

• застосовуються заявки на купівлю-продаж з різними умовами;

• відбувається угруповання фондових цінностей.


2. Індекси, що розраховуються на фондовому ринку України

Індекс IPI-U розраховується спільно агентством «Інтерфакс – Україна» і компанією «Полар-інвест». Його основними характеристиками є:

– дата початку розрахунку – 1 січня 1999 р.

– періодичність обчислення – похвилинно;

– базове значення – 1000;

– джерело даних – позабіржова торговельна система;

– лістинг – найбільш ліквідні акції; зміни в лістингу проводяться щомісяця;

– одиниця виміру – обчислюється виходячи з доларових цін акцій.

Індекс розраховується за формулою:

IPI-U = IPI(0) Mcap/Mcap(0),

де IPI-U – поточне значення індексу;

IPI(0) – минуле значення індексу;

Mcap, Mcap(0) – сумарна поточна та минула ринкова капіталізація підприємств, що входять до індексу.

де Рі – ціна i-ої акції;

Кі- кількість акції і-го емітента, що перебувають у обігу;

n – кількість емітентів у лістингу індексу.

Рі =(Рask+ Pbid +Pmask+Pmbid+Pv+Pk),

де Рask – середньозважене котирування пропозиції;

Pbid – середньозважене котирування попиту;

Pmask – мінімальне котирування пропозиції;

Pmbid – максимальне котирування попиту;

Pv – скоригована за співвідношенням обсягів попиту і пропозиції середня ціна;

Pk – скоригована за співвідношенням кількості котирувань попиту і пропозиції середня ціна.

Індекс ПФТС. Business Partners – це середнє для найбільш ліквідних українських акцій, які мають найбільшу ринкову капіталізацію і розраховуються щотижня у гривнях і доларах на основі реальних угод та твердих котирувань у ПФТС. Частка акцій компаній, що включається до індексу та обертається на ринку, повинна перевищувати 10 % від їх загальної кількості. Компоненти індексу зважуються на основі ринкової капіталізації, однак частка держави та стратегічного інвестора, як правило, виключаються. Склад індексу переглядається на відповідність вказаних критеріїв щомісяця, і вносяться необхідні зміни.

Індекс WOOD-15. Газета «Бізнес» № 23 за 1997 рік почала регулярно публікувати фондовий індекс WOOD-15, що представлений компанією Wood & Company. Індекс WOOD-15 спирається на методологію, яка розроблена Міжнародною фінансовою корпорацією для ринків, що розвиваються. Дана методологія дозволяє відобразити всі зміни, що відбуваються на ринку, у тому числі злиття компаній, банкрутства, включення нових компаній до бази індексу. Остання формується за один місяць. Зміни ринкової капіталізації компаній, включених до індексу, впливають на його щотижневу зміну.

Формула розрахунку індексу:

Вибірка (база індексу) включає 15 компаній, що займають перші місця на українському фондовому ринку за величиною ринкової капіталізації. База обновляється щомісяця, і для включення до бази капіталізація компанія-претендент повинна перевищити ринкову капіталізацію останньої компанії в списку на 5%. Перерахування індексу здійснюється в останній день кожного місяця. База відображає будь-які зміни, пов’язані з розподілом акціонерного капіталу компаній, що входять до нього.

Індекс WOOD-15 включає українські компанії із найвищою на сьогоднішній день ринковою капіталізацією, акції яких активно торгуються на ринку.

Електроенергетика: «Дніпроенерго», «Західенерго», «Донбасенерго».

Хімічна промисловість:. «Азот» (Черкаси), «Дніпроазот».

Металургія: Харцизський трубний завод, Нижньодніпровський трубопрокатний завод, «Азовсталь», Маріупольський комбінат ім. Ілліча, Полтавський ГЗК, Орджонікідзевський ГЗК.

Нафтогазова промисловість: «НПК «Галичина», «Укрнафта».

Транспорт: «Укррічфлот».

Машинобудування: «Запоріжтрансформатор».

Публікація індексу здійснюється щотижня на підставі результатів закінчення робочого дня Позабіржової фондової торгової системи (в п’ятницю о 17.00). Передбачається публікація змін індексу як у національній валюті, так і в доларовому еквіваленті.

Індекс КАС-20 (wa) цікавий із точки зору динаміки розвитку фондового ринку України, його росту або падіння.

Формула розрахунку індексу КАС-20 (wa):

де Мсар i,t – ринкова капіталізація i-гo підприємств у поточному періоді;

Мсар i – ринкова капіталізація i-гo підприємства в базисному періоді.

Перспективи розвитку. Планується розраховувати щоденні значення КАС-20, що дозволить будувати не тільки лінійну зміну індексу, але й враховувати щоденні зміни його мінімальних і максимальних значень. За допомогою використання подібної техніки побудови індексу КАС-20 можна буде проводити більш глибокий аналіз фондового ринку.

PROU-50 («Проспект Інвестментс»). Розроблений спеціалістами інвестиційної компанії «Проспект Інветментс». Спочатку використовувався для вирішення власних завдань компанії (інформаційно-аналітичної підтримки клієнтів). Презентація індексу відбулася в рамках виставки «Фондовий ринок України-97», що проходила в Києві 19-20 червня 1997 р. Індекс базується на стандартній методиці індексів, що розраховуються на основі капіталізації.

Вибірка. Для розрахунку і підтримки бази індексу було відібрано 50 великих емітентів, що представляють провідні галузі економіки. Акції цих компаній котируються на вторинному ринку цінних паперів великою кількістю інвестиційних інститутів. Капіталізація індексу складає близько 60 % капіталізації українського вторинного ринку.

В основу розрахунку індексу покладена зміна капіталізації компаній, що входять до вибірки, тобто стандартна методика капіталізованих індексів. Індекс на поточну дату – щоп’ятниці – розраховується наступним чином: індекс на 01.01.97 множиться на сумарну капіталізацію 50 емітентів на поточну дату і ділиться на сумарну капіталізацію цих емітентів на 01.01.97:

In = Ib x (MCn / МСь),

де In – індекс на поточну дату;

Ib – індекс на 01.01.97;

MCn – сумарна капіталізація 50 емітентів на поточну дату;

МСь – сумарна капіталізація 50 емітентів на 01.01.97.

Капіталізація кожного емітента визначається множенням загальної кількості акцій даного емітента на ціну, розраховану як середньозважена ціна попиту учасників ринку, які котирують дані акції.

МС = N х Р,

де МС – капіталізація емітента;

N – кількість акцій;

Р – ціна акції.

Для розрахунку ціни використовуються котирування різних торговельних майданчиків: ПФТС, фондових бірж, «телефонного» ринку, що дозволяє зробити індекс ProU-50 більш об’єктивним і представницьким.

Методика розрахунку індексу дозволяє змінювати вибірку потрібним способом у будь-який час: вводити і виводити емітентів, масштабувати вибірку, а також нівелювати вплив подібних змін.

3. Біржові індекси для характеристики ситуації на ринку цінних паперів

Крім наведених вище показників, що використовуються для оцінки акцій та облігацій окремих корпорацій, у статистичній практиці використовуються біржові індекси, які застосовуються для характеристики ситуації на ринку цінних паперів. При продажу і покупці акцій на фондових біржах вони є основними показниками, що визначають активність фондового ринку. Реєстрація курсів цінних паперів і публікація їх у курсовому бюлетені є однією з функцій біржі.

Публічність курсів полегшує емітентам цінних паперів вирішення питань умов і доцільності нових випусків, дає можливість власникам паперів швидше орієнтуватися у кон’юнктурі фондового ринку. Крім публікації середніх курсів кожного виду цінних паперів, які мають обіг на біржі, вираховуються і публікуються середні курси акцій певних груп компаній, а також усіх компаній, зареєстрованих на біржі. Серед цих показників найвідомішими є : на біржі в Нью-Йорку – індекс Доу-Джонса, у Токіо – індекс Ніккей, у Франкфурті-на-Майні – індекс ФАЦ, у Лондоні – «Файненшл Таймс» і «Рейтер» .

Більшість біржових індексів характеризує середню ціну окремого набору акцій. При побудові індексу Доу-Джонса і ряду інших біржових індексів застосовується принцип рівноваги акцій поза залежністю від їх числа і вартості. Такі індекси є простим середнім арифметичним, тобто це частка від ділення суми цін акцій компаній, що розглядаються, на їх кількість. У деяких індексах використовується зважування курсів акцій різноманітних за тим чи іншим принципом. Для характеристики динаміки цін акцій використовують різницю індексів за два періоди (поточний і базисний) у пунктах, а також темпи їхнього зростання – відношення індексу поточного періоду до індексу базисного.

Промисловий індекс Доу-Джонса було запропоновано ще в 1897 році. Він характеризує на певну дату курс акцій 30 американських ведучих промислових корпорацій, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі:

Індекс Доу-Джонса (промисловий) = Сумарна ціна акцій 30 промислових корпорацій / К,

де К – коригуючий коефіцієнт, який змінюється із зміною переліку корпорацій і при роздрібленні акцій.

Крім індексів Доу-Джонса в США публікуються індекси, які характеризують курси акцій, що котируються на фондовій біржі Нью-Йорка, Американській і регіональних біржах, а також позабіржового ринку.

У Канаді на Торонтській фондовій біржі розраховується комбінований індекс, який визначає щоденно акції близько 300 корпорацій, поділених на 14 груп і 41 підгрупу. Ці групи представляють різні сектори канадської економіки, включаючи і фінансовий сектор. Аналогічні індекси розраховуються і в інших країнах, де функціонують біржі, в тому числі і на Україні.

Курсова ціна акцій прямо залежить від доходу, який вони приносять, і від співвідношення пропозиції та попиту на них. У період економічного піднесення і пожвавлення курс акцій зростає, а в період депресії та кризи – падає. Тому за зміною загального курсу акцій можна судити про економічну кон’юнктуру в країні. При цьому курс акцій має здатність передбачати тенденції щодо змін у стані економіки.

Особливо чутливо він реагує на спад виробництва, що наближається, перші симптоми якого спричиняють «скидання» акцій на біржі власниками, які мають найоперативнішу інформацію про стан виробництва і ринку в країні. Курс акцій починає падати, біржу охоплює паніка. Всі ці процеси, що відбуваються на фондовій біржі, роблять її барометром, який реєструє зміни у діловій активності економічного життя країн. Ця здатність біржі дозволяє державі вживати заходів, які дещо пом’якшують наслідки циклічності виробництва.

Для кількісного опису співвідношень загальноринкової динаміки та динаміки цін окремих акцій світова інвестиційна практика застосовує такі показники як «альфа» та «бета».

У практиці біржової статистики показник «бета» використовується для оцінки якості акцій, що визначається як відношення темпу зміни курсу акцій розглянутої компанії до темпу зміни загального біржового індексу. «Бета» акції характеризує інтенсивність зв’язку зміни її прибутковості при зміні загальноринкової прибутковості.

Якщо курс акцій деякої компанії змінюється (росте або падає) швидше зміни (зростання або падіння) середнього біржового індексу, коефіцієнт «бета» для таких акцій буде більше одиниці, якщо повільніше – меншим одиниці. Значення «бета», рівне одиниці, означає, що темп зміни курсу акцій компанії співпадає з темпом зміни середнього біржового індексу. Якщо «бета» більше нуля, то при зростанні фондового індексу зростає і прибутковість акції, і навпаки. Якщо «бета» більше одиниці, то прибутковість акції зростає швидше прибутковості ринку в цілому.

Оскільки зміна курсу акцій визначає ризик їх придбання, коефіцієнт «бета» використовується для оцінки ризику операцій з акціями. Вважається, що при «бета», рівному одиниці, акція буде мати такий же ризик, як і «середня» акція, при «бета», більшому одиниці, акція буде більш ризикована, а при «бета», меншому одиниці, – менш ризикована, ніж «середня» акція.

«Альфа» показує, наскільки повинна змінитись прибутковість акції порівняно із середнім значенням за певний період при гіпотетичній реалізації середньої за період загальноринкової прибутковості. Тобто, цей коефіцієнт характеризує здатність акції виявити надлишкову прибутковість у типових умовах.

У багатьох випадках знання «бети» акції є для інвестора більш важливим, ніж «альфи», оскільки для прогнозування середньої очікуваної прибутковості індивідуальних акцій існує ряд методів фундаментального аналізу. Дані ж про «бету» акцій унікальні в тому відношенні, що дозволяють інвестору диверсифікувати портфель акцій і, таким чином, отримувати слабку залежність прибутковості від ринкової кон’юнктури. При обчисленні даних коефіцієнтів дані про результати торгів з конкретними акціями обробляються за допомогою стандартних статистичних методів.

Приклад. У відділі цінних паперів комерційного банку ведеться аналіз котировок акцій на фондовій біржі з визначенням власного біржового індексу, що розраховується як середнє арифметичне зважене курсів акцій п’яти найбільших емітентів, поділене на 1000. В якості ваги беруть обсяг угод за акціями кожного емітента (кількість проданих акцій). У таблиці наведені підсумки торгів на біржі на початок і кінець тижня.

Визначити: біржові індекси на початок і кінець тижня, темп зростання біржового індексу, темпи зростання курсів акцій кожного емітента і коефіцієнт «бета» для акцій кожного емітента.

Емітент

Початок тижня

Кінець тижня

Курс акцій, тис. гр. од

Об’єм угод, тис. штук

Курс акцій, тис. гр. од

Об’єм угод, тис. штук

ПАКБ

20,0

3,4

22,0

3,8

АТ “Гама”

48,0

1,6

48,0

1,8

АТ “Рубін”

2,6

30,5

2,9

33,5

АПБ

3,3

1,6

3,4

1,4

АТ “Веселка”

1,8

7,0

2,3

8,8

Розв’язання. Біржовий індекс на початок тижня був рівний:

Біржовий індекс на кінець тижня склав:

Темп зростання біржового індексу за тиждень дорівнював:

IБІ = 5,93/5,49 = 1, О8.

Темпи зростання курсів акцій компаній, що розглядаються за тиждень склали:

ПАКБ: 22/20 = 1,1; АТ «Гама»:. 48/48 = 1;

АТ «Рубін»:. 2,9/2,6 = 1,12; АПБ: 3,4/3,3 = 1,03;

АТ «Веселка»: 2,3/1,8 = 1,28.

Значення коефіцієнтів «бета» для акцій, що розглядаються рівні:

ПАКБ: 1,1/1,08 = 1,02; АТ «Гама»: 1/1,08 = 0,93;

АТ «Рубін»: 1,12/1,08 = 1,04; АПБ: 1,03/1,08 = 0,95;

АТ «Веселка». 1,28/1,08 = 1,19.


Висновки

Біржові індекси вже понад сто років використовують для інтегральної оцінки стану фінансового ринку. Інвесторів цікавить не лише динаміка цін на акції певної компанії, а й загальна тенденція всього ринку. Саме для цього практично всі біржі мають власні системи агрегатних індексів, які відображають рівень і динаміку цін на певний пакет акцій. Як правило, цей пакет складається з акцій компаній, що належать до різних галузей промисловості та фінансової сфери.

Біржові індекси - це середні або середньозважені показники курсів цінних паперів, як правило, акцій, що дають найкомпактнішу картину про стан і динаміку фондового ринку. Біржові індекси є цифровими статистичними показниками, що виражають (звичайно у відсотках) послідовні зміни певних явищ.

Індекс являє гобою відношення порівнюваної величини до певної величини, яку приймають за базу. Кожен індекс має такі характеристики:

· список індексу (набір акцій-представників);

· метод зведення до середнього;

· види ваг до курсових вартостей акцій;

· базисне значення індексу;

· статистична база.

Біржові індекси іноді розраховуються як середньозважена величина, що визначається з урахуванням не тільки відносних змін, а й абсолютної ціни акцій компаній, які створюють кошик індексу.

У світовій практиці використовують чотири методологічних прийоми для побудови опосередкованих індексів зміни курсів акцій, що ґрунтуються на розрахунках за відповідний період:

I. темпів зміни середньої арифметичної величини ціни акцій певної кількості обраних корпорацій.(індекс Доу - Джонса);

II. темпів зростання (зниження) середньозваженої (за кількістю акцій в обігу) ціни переважної більшості акцій корпорацій (індекси „Стандарт енд Пурз" та „Уілшир -5000");

III. середньоарифметичного значення темпів приросту (зниження) цін акцій;

IV. середньо геометричного значення темпів зміни цін акцій (індекс „Велю Лайн").

Зміну значень індексів звичайно розглядають як показник попиту на ринку. Зростання чи падіння значення індексу на одному ринку часто впливає на стан попиту на іншому.


Список використаної літератури

1. Архіпова С. Статистика: Навч.-метод.посіб. / Національний технічний ун-т України "Київський політехнічний ін-т". — К. : Політехніка, 2004. — 68с.

2. Біржова діяльність: Навчальний посібник / Під ред. д.е.н. В.І. Крамаренко, д.е.н. Б.І. Холод. – К.: ЦУЛ, 2003. – 264 с. (Розділ 6, с.101-110)

3. Захожай В. Статистика: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ Валерій Захожай, Іван Попов,; Міжрегіональна академія управління персоналом. - К.: МАУП, 2006. - 535 с.

4. Кушнір Т.Б. Економіка і організація біржової торгівлі: Навч. Посіб.: 2 вид., стереотипне. – Харків: Консул, 2004. – 216 с. (Частина 10-12, с.184-200)

5. Лугінін О. Статистика/ Олег Лугінін. - 2-е вид., перероб. і доп.. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 605 с.

6. Моторин Р. Статистика: Навчаль-но-методичний посібник для самостійного вивчення дисциплін/ Руслан Моторин, Едуард Чекотовський,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. - 265 с.

7. Статистика: Підручник/ За ред. С.С. Герасименка; М-во освіти і науки України; КНЕУ. - 2-е вид., перероб. і доп.. - К.: КНЕУ, 2000. - 467 с.

8. Уманець Т. Статистика: Навчальний посібник/ Т.В. Уманець, Ю.Б. Пігарєв,. - К.: Вікар, 2003. - 623 с.

9. Штангрет А. М. Статистика: Навчальний посібник/ А. М. Штангрет, О. І. Копилюк; М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 229 с.

загрузка...
Top